Справа № 308/17134/25
1-кс/308/6681/25
20 листопада 2025 року м. Ужгород
Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора - ОСОБА_3 , підозрюваного - ОСОБА_4 , захисника - адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Ужгород клопотання старшого слідчого відділу слідчого управління Головного управління Національної поліції в Закарпатській області підполковника поліції ОСОБА_6 , погоджене прокурором відділу Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні за №12025071170000390 відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 27.05.2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця м. Перечин, Закарпатської області, з середньою спеціальною освітою, неодруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, -
встановив:
Старший слідчий відділу слідчого управління Головного управління Національної поліції в Закарпатській області підполковник поліції ОСОБА_6 , за погодженням з прокурором відділу Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_3 , звернувся до слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області із клопотанням у кримінальному провадженні за №12025071170000390 відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 27.05.2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, про застосування відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком 60 діб.
Клопотання обґрунтовує тим, що слідчою групою відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Закарпатській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025071170000390 від 27.05.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що у ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , спільно з ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та невстановленими на даний час досудовим розслідуванням особами в невстановлений досудовим розслідуванням точний час, але не пізніше 12.07.2025 та у невстановленому досудовим розслідуванням точному місці, але на території Закарпатської області, з метою особистого збагачення та з корисливих мотивів, виник злочинний умисел, спрямований на організацію незаконного переправлення осіб призовного віку від 18 до 60 років, яким в умовах правового режиму воєнного стану обмежено виїзд за межі України, через державний кордон України шляхом протиправного перетинання останніми державного кордону України поза межами офіційних пунктів пропуску, що виражалося в організації доставки до місць незаконного перетину державного кордону, усуненні перешкод, надання вказівок та інструкцій як діяти щоб перетнути державний кордон України.
Зокрема, ОСОБА_7 , перебуваючи у невстановленому на даний час місці, діючи умисно, на виконання розробленого злочинного плану, з корисливих мотивів, за грошову винагороду від 7 000 до 12 500 доларів США, розмежовуючи при цьому ціну за свої незаконні послуги персонально під фінансову спроможність кожного, з метою подальшого незаконного переправлення військовозобов'язаних через державний кордон України, підшукав ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 мешканця с. Білки, Мукачівського району, Закарпатської області, ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_5 мешканець с. Дубрівка, Мукачівського району та ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_5 мешканець м. Івано-Франківськ та надалі керуючи діями останніх, шляхом надання вказівок та порад, наказав ОСОБА_10 та ОСОБА_11 24.07.2025 будь-яким чином доїхати до м. Мукачево, Закарпатської області, де самостійно поселитися та очікувати на подальші інструкції та вказівки, з метою подальшого незаконного перетину державного кордону України поза пунктами пропуску.
24.07.2025 невстановлена досудовим розслідуванням особа за вказівкою ОСОБА_7 зателефонувала до ОСОБА_13 та повідомила, що необхідно прибути до «Макдональдза», що у м. Мукачево Закарпатської області та зустрітися з особою ОСОБА_10 при цьому надіславши в мобільному додатку «WhatsApp» фото паспорта ОСОБА_10 . Приблизно через 15 хвилин ОСОБА_13 зустрівшись з ОСОБА_10 , останній йому повідомив, що їм необхідно прибути до готелю «Лілея», який знаходиться за адресою: с. Поляна, вул. Курортно-Бічна, 2А, Мукачівський район, Закарпатської області та заселитися в ньому.
Надалі невстановлена досудовим розслідуванням особа, діючи за вказівкою ОСОБА_7 зателефонувала ОСОБА_10 та наказала виходити з готелю «Лілея» до головної дороги, де на них очікував транспортний засіб марки «Ауді» чорного кольору д.н.з. НОМЕР_1 , за кермом якого перебував ОСОБА_8 .
В подальшому ОСОБА_8 , діючи умисно, з метою реалізації обумовленого з ОСОБА_7 , ОСОБА_4 , ОСОБА_14 та невстановлених досудовим розслідуванням осіб злочинного плану, зокрема шляхом надання засобів для незаконного перетину державного кордону України, за кермом автомобіля марки «Ауді», чорного кольору, 24 липня 2025 року знаходячись в с. Поляна, Мукачівського району, посадив ОСОБА_10 та ОСОБА_11 в салон вказаного автомобіля та попрямував в напрямку м. Перечин, Ужгородського району, маршрутом Поляна-Сімер-Перечин.
Їдучи по дорозі в с. Сімер, Ужгородського району, Закарпатської області, де біля АЗС «ОККО» по вул. Будівельників з метою конспірації та об'їзду контрольного посту в с. Сімер, ОСОБА_8 наказав ОСОБА_10 та ОСОБА_11 вийти з автомобіля та прямувати з невстановленою на даний час досудовим розслідуванням особою перейти стежками та в подальшому добратися до автомобільної дороги, так щоб не потрапити в поле зору поліції чи прикордонних нарядів, де вже буде їх очікувати на вищевказаному автомобілі ОСОБА_8 .
Надалі, останні добравшись до проїзної дороги в обхід прикордонного наряду у с. Ворочово, Ужгородського району, сіли знову в автомобіль марки «Ауді» під керуванням ОСОБА_8 та попрямували в сторону м. Перечин Закарпатської області, де вже під'їхали до магазину «Кокос» та ОСОБА_8 наказав швидко заходити у двір одного з будинків, який розташований навпроти вказаного магазину, за адресою: АДРЕСА_2 .
За вказівкою ОСОБА_8 ОСОБА_10 та ОСОБА_11 зайшли в середину будинку де вже знаходився ОСОБА_12 , якого 22.07.2025 біля 15.00 годин за вказівкою ОСОБА_7 невстановлена на даний час досудовим розслідуванням особа на автомобілі марки «Фольцваген» темного кольору забрав в м. Івано-Франківськ та перевіз до м. Ужгород, при цьому інструктуючи останнього щодо його поведінки на блок-постах. В м. Ужгород невстановлена особа наказав ОСОБА_12 поселитися в готелі «Унгварський» та очікувати подальших інструкцій, при цьому оплативши проживання за дві доби.
24.07.2025 біля 12.00 годин ОСОБА_12 зателефонувала невстановлена на даний час досудовим розслідуванням особа, яка наказала очікувати біля Угорського консульства, що знаходиться за адресою: м. Ужгород, Православна Набережна, 12, за декілька хвилин до вказаного місця на мотоциклі невстановленої марки, приїхала невстановлена досудовим розслідуванням особа, яка наказала ОСОБА_12 сідати на мотоцикл, після чого попрямували в сторону м. Перечин та зупинились біля будинку навпроти магазину «Кокос», де вже останнього зустрів ОСОБА_7 та наказав заходити в середину будинку.
Будучи в середині будинку ОСОБА_7 наказав останнім залишатися в середині та нікуди не виходити, щоб вони не були помічені, також повідомив що незаконне переправлення їх через кордон відбудеться 26.07.2025 з самого ранку. Також ОСОБА_7 наказав усім здати мобільні телефони та надати йому додатково по 3000 грн. за проживання та харчування.
26.07.2025 біля 04.30 годин до будинку зайшов ОСОБА_7 та наказав всім збиратися та бігти через дорогу до стадіону близько 200 м., де на них вже очікували ОСОБА_4 та ОСОБА_9 , які здійснили супровід ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 лісистою місцевістю від м. Перечин до державного кордону поблизу с. Новоселиця, Ужгородського району, після чого повернули останнім їх мобільні телефони та показали напрямок руху, а самі повернулися назад.
26.07.2025 біля 10.35 годин у напрямку державного кордону біля 200 прикордонного знаку на відстані 500 м. ОСОБА_10 та ОСОБА_11 та ОСОБА_12 було затримано працівниками Державної прикордонної служби України.
Таким чином, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, а саме: незаконне переправлення осіб через державний кордон України, сприяння їх вчиненню порадами, вказівками, усуненням перешкод, за попередньою змовою групою осіб, з корисливих мотивів.
Слідчий вказує, що наявність обґрунтованої підозри, повідомленої стороною обвинувачення ОСОБА_4 , підтверджується наступними зібраними матеріалами досудового розслідування, а саме: протоколами допитів свідків; протоколом проведення огляду місця події, протоколами впізнання по фотокартках, протоколами НСРД та іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.
Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 2, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які полягають в тому, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, знищити, сховати або спотворити речі, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, а тому, з метою забезпечення кримінального провадження та виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, є необхідність обрання до ОСОБА_4 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
У органу досудового розслідування є достатні підстави вважати, що будь-який інший запобіжний захід, не пов'язаний із позбавленням волі, не може забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного ОСОБА_4 .
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_15 подане клопотання підтримав з мотивів, наведених у ньому, просив задовольнити та застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Вказав, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину та існують ризики передбачені п. п. 1, 2, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Підозрюваний ОСОБА_4 у судовому засіданні щодо задоволення клопотання сторони обвинувачення заперечив, вказав що нічого не вчиняв.
Захисник підозрюваного - адвокат ОСОБА_5 у судовому засіданні заперечила щодо задоволення клопотання, вказала на необгрунтованість підозри та відсутність ризиків. Просила звернути увагу на покази свідків які аналогічного змісту. Крім того вказала, що вказане кримінальне провадження триває з травня 2025 року, її підзахисний маючи можливість виїхати жодного разу не перетинав державний кордон. Враховуючи особу її підзахисного і те, що він не вчиняв кримінального правопорушення, просила у задоволенні клопотання відмовити.
Заслухавши думку прокурора, підозрюваного та його захисника, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя прийшов до наступного висновку.
Слідчим суддею встановлено, що Головним управлінням Національної поліції в Закарпатській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження за №12025071170000390 відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 27.05.2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.
19.11.2025 року ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у кримінальному провадженні за №12025071170000390 відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 27.05.2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 3 ст. 332 КК України, а саме: незаконне переправлення осіб через державний кордон України, сприяння їх вчиненню порадами, вказівками, усуненням перешкод, за попередньою змовою групою осіб, з корисливих мотивів.
Згідно змісту ст.ст.131-132 КПК України, запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду з метою досягнення дієвості цього провадження.
Відповідно до ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Згідно положень ст. 178 КК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв'язку з його доступом до зброї.
Відповідно до ч.1. ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
У відповідності до п.4 ч.2 ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Згідно правової позиції викладеній у рішенні Європейського суду з прав людини від 10 лютого 2011 року по справі «Харченко проти України» (п. 80), при розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов'язково має бути розглянуто можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів.
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України, за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавленням волі на строк від семи до дев'яти років, яке у відповідності до положень ст. 12 КК України є тяжким злочином.
Дослідивши матеріали долучені до клопотання, а саме: повідомлення про виявлення кримінального правопорушення від 17.05.2025, протокол про результати зняття інформації з електронних комунікаційних мереж від 15.08.2025, протокол про результати зняття інформації з електронних комунікаційних мереж від 15.08.2025, протокол огляду від 26.07.2025, протокол огляду місця події від 26.07.2025, протокол допиту свідка від 27.07.2025, протокол допиту свідка від 27.07.2025, протокол допиту свідка від 27.07.2025, протокол пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 27.07.2025, протокол пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 27.07.2025, протокол пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 27.07.2025 вважаю, обґрунтованою пред'явлену ОСОБА_4 підозру, про що свідчать додані до клопотання копії матеріалів кримінального провадження, які з достатньою імовірністю підтверджують існування «розумної підозри» щодо причетності особи до вчинення інкримінованого злочину, в межах розслідування якого ставиться питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Таким чином, слідчий суддя дійшов висновку, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце і підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, які містяться в клопотанні слідчого, а документи, які містять такі дані, надані до суду разом з клопотанням. Враховуючи, що слідчий суддя на цьому етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення інкримінованих кримінальних правопорушень є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього обмежувального заходу, то з огляду на наявні в матеріалах провадження дані слідчий суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України. Більше того, якщо виходити з поняття «обґрунтована підозра», наведеного в п.175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», то термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series А, № 182).
При цьому слід зауважити, що стандарт доведення обґрунтованості підозри є нижчим від стандарту доведення винуватості поза розумним сумнівом та вимагає меншої ваги доказів, ніж для ухвалення обвинувального вироку.
В свою чергу, всі обставини провадження та правильність кваліфікації дій ОСОБА_4 мають з'ясовуватися судом під час судового розгляду у встановленому законом порядку.
Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. При цьому КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Під час перевірки наявності ризиків, передбачених ч.1 статті 177 КПК, у кримінальному провадженні щодо підозрюваного ОСОБА_4 слідчий суддя дійшов наступних висновків.
Ризик переховування від органу досудового розслідування/суду обумовлюється серед іншого можливістю притягненням до кримінальної відповідальності та пов'язаними із цим можливими негативними для особи наслідками (обмеженнями) і, зокрема, суворістю передбаченого покарання. Одне із кримінальних правопорушень, у вчиненні якого обґрунтовано підозрюється ОСОБА_4 передбачає виключно покарання у виді позбавленням волі на строк від семи до дев'яти років. Тяжкість ймовірного покарання та суворість можливого вироку особливо сильно підвищують ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду на перших етапах притягнення особи до кримінальної відповідальності.
Крім того, слідчий суддя враховує тяжкість покарання, що загрожує останньому в разі визнання винним у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, що хоча і не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте, в сукупності з наведеними вище обставинами суттєво збільшує ризик втечі, а тому враховується слідчим суддею при оцінюванні ризиків. Так, у справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року Європейським судом з прав людини зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.
При встановленні наявності ризику впливу на свідків слід враховувати встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК).
Ризик незаконного впливу на свідків, у кримінальному провадженні підтверджується тим, що досудове розслідування по даному кримінальному провадженні триває, проводяться необхідні слідчі дії, спрямовані на встановлення усіх обставин кримінального правопорушення, тому ОСОБА_4 має реальну можливість спілкуватись із свідками і впливати на них у кримінальному провадженні шляхом застосування певного психологічного тиску і спонукання їх до надання неправдивих свідчень, введення в оману органів досудового розслідування та замовчування відомостей, які мають значення для даного кримінального провадження.
Разом із тим, суд погоджується із доводами сторони захисту про те, що стороною обвинувачення не було доведено наявність ризиків того, що підозрюваний може знищити, сховати документи, речі які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення в якому підозрюється.
Таким чином, стороною обвинувачення доведено наявність ризиків, передбачених п.1 та п.3 ч.1 ст.177 КПК України, а саме, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні .
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу слідчий суддя враховує, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за вчинення якого передбачено виключно покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дев'яти років, злочин вчинено умисно, у період дії воєнного стану, а також бере до уваги дані про особу підозрюваного, а саме, що останній раніше не судимий, має постійне місце проживання за адресою, з середньою освітою, неодружений.
Жодних даних, котрі б свідчили про те, що підозрюваний за станом здоров'я не може утримуватися в закладі тимчасового обмеження волі матеріали клопотання не містять та такі не були надані стороною захисту.
Обставини здійснення підозрюваним конкретних дій, доведеність його винуватості, у тому числі правильність кваліфікації його дій, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування та судового розгляду.
Враховуючи сукупність наведених обставин, особу підозрюваного, та те, що стороною обвинувачення доведено, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України, слідчий суддя приходить до висновку про необхідність застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Застосовуючи вказаний запобіжний захід, слідчий суддя виходить з того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.
У зв'язку із наведеним клопотання слідчого підлягає до задоволення.
У відповідності з ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України.
У відповідності з ч. 5 ст.182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину, визначається в межах від 20 до 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити в особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини в кримінальному провадженні. Розмір застави повинен визначатися виходячи з особи підозрюваного, його майнового стану і його відносин з особами, які надають забезпечення, іншими словами, враховувати той факт, чи буде втрата забезпечення чи дії проти поручителів у випадку неявки обвинуваченого в суд достатнім стримуючим фактором для обвинуваченого, щоб не здійснити втечу.
Разом з цим, при визначенні розміру застави слід не допускати встановлення такого її розміру, що є завідомо непомірним для особи та призводить до неможливості виконання застави. З одного боку, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала б підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов'язки, а з іншого не має бути таким, щоб через очевидну неможливість виконання умов цього запобіжного заходу це фактично призвело б до подальшого його ув'язнення, яке в останньому випадку перетворилося б на безальтернативне.
Виходячи з вимог ст.ст. 178, 182 КПК України, тяжкості кримінального правопорушення у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 , з урахуванням положень Закону України «Про державний бюджет України на 2025 рік» щодо розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який станом на 01.01.2025 року складає 3028 гривні, та з урахуванням даних щодо майнового стану підозрюваного, враховуючи, слідчий суддя приходить до висновку, що для забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, є необхідним визначити заставу у розмірі двадцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 60 560 (шістдесят тисяч п'ятсот шістдесят) грн. 00 коп. Такий розмір застави, на переконання слідчого судді, буде відповідним і достатнім у даному кримінальному провадженні, зможе запобігти ризикам, передбаченими ст.177 КПК України та забезпечити гарантії належної процесуальної поведінки підозрюваного. Підстав вважати вказаний розмір застави завідомо непомірним для підозрюваного, слідчий суддя не вбачає.
У випадку внесення застави слідчий суддя вважає за необхідне покласти на підозрюваного обов'язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України, та зобов'язати прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді або суду за кожного вимогою та визначеною ними періодичністю; не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає (м. Перечин Ужгородського району) без дозволу слідчого, прокурора слідчого судді або суду; повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну місця проживання та роботи; утримуватись від спілкування із свідками у кримінальному провадженні щодо обставин вказаного кримінального провадження; здати на зберігання до Головного управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Відповідно до ч. 4 ст.202 КПК України підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому перебуває підозрюваний, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний, обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Відповідно до вимог ч.1 та ч.2 ст.197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді про обрання запобіжного заходу в вигляді тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів, при цьому строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, обвинуваченого, - з моменту затримання.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 177, 178, 183, 186, 193, 196, 197, 206, 309 КПК України, слідчий суддя,-
постановив:
Клопотання задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 60 днів, а саме до 30 грудня 2025 року (включно).
Визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_4 обов'язків передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України - в розмірі двадцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 60 560 (шістдесят тисяч п'ятсот шісдесят) грн. 00 коп.
У разі внесення застави у вказаному розмірі покласти на підозрюваного ОСОБА_4 , наступні обов'язки:
- прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді або суду за кожного вимогою та визначеною ними періодичністю;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає (м. Перечин Ужгородського району) без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора, або суд про зміну місця проживання та роботи;
- утримуватись від спілкування із свідками у кримінальному провадженні щодо обставин вказаного кримінального провадження;
- здати на зберігання до Головного управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Роз'яснити ОСОБА_4 , що в разі невиконання вище перерахованих обов'язків до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Строк дії покладених на підозрюваного обов'язків визначити до 30 грудня 2025 року (включно).
Згідно з частиною сьомою статті 194 КПК України обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного були покладені відповідні обов'язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов'язки скасовуються.
У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у виді застави.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.
У разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомленим, не з'явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин, чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави.
Копію ухвали вручити прокурору, підозрюваному та захиснику.
Ухвала підлягає до негайного виконання після її оголошення.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Закарпатського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного
суду Закарпатської області ОСОБА_1