Ухвала від 20.11.2025 по справі 706/1201/18

УХВАЛА

20 листопада 2025 року

м. Київ

справа № 706/1201/18

провадження № 51-3088ск25

Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

перевіривши касаційну скаргу захисника засудженої ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 на вирок Монастирищенського районного суду Черкаської області від 09 квітня 2024 року та ухвалу Черкаського апеляційного суду від 07 травня

2025 року,

встановив:

захисник, не погоджуючись із постановленими стосовно ОСОБА_4 судовими рішеннями, звернувся до Суду із касаційною скаргою, в якій просить: поновити йому строк на касаційне оскарження судових рішень; вирок суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції скасувати; кримінальне провадження закрити на підставі

п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України.

Своє клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження захисник ОСОБА_5 обґрунтовує тим, що договір про надання ОСОБА_4 правової допомоги укладений 10 листопада 2025 року, після чого лише 11 листопада 2025 року він фактично отримав копії судових рішень, відтак, на думку захисника, строк на касаційне оскарження судового рішення пропущений ним з поважних причин, а тому підлягає поновленню.

Перевіривши касаційну скаргу й додані до неї матеріали, Суд уважає, що касаційна скарга захисника ОСОБА_5 підлягає поверненню з огляду на таке.

Частиною 2 статті 426 КПК України визначено, що касаційна скарга на судові рішення може бути подана протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції, а засудженим, який тримається під вартою, - в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.

Частиною 1 статті 117 КПК України передбачено, що пропущений із поважних причин строк повинен бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду.

Під поважними причинами необхідно розуміти лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, пов'язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали своєчасне звернення до суду у визначений законом строк.

Такі обставини мають бути підтверджені належними фактичними даними.

При вирішенні питання про поновлення пропущеного строку до уваги мають братися: тривалість самого процесуального строку; час, який минув з дати завершення процесуального строку; наявність чи відсутність обставин, які об'єктивно перешкоджали особі реалізувати своє право (повноваження) в межах визначеного процесуального строку; поведінка особи, яка звертається з відповідним клопотанням, зокрема, чи вживала особа розумних заходів для того, щоб реалізувати своє право (повноваження) у межах процесуального строку та якнайшвидше після його закінчення (у разі наявності поважних причин його пропуску), й інші доречні обставини.

Із наявних у розпорядженні Суду матеріалів провадження убачається, що вирок суду першої інстанції та ухвала суду апеляційної інстанції стосовно ОСОБА_4 набрали законної сили 07 травня 2025 року. Отже, останній день подачі касаційної скарги -

07 серпня 2025 року.

Касаційна скарга ОСОБА_5 надійшла до Верховного Суду 18 листопада

2025 року, тобто після закінчення визначеного законом строку касаційного оскарження.

Доводи захисника про те, що договір про надання ОСОБА_4 правової допомоги укладений 10 листопада 2025 року, лише після чого він зміг отримати копії судових рішень та оскаржити їх в касаційному порядку, Суд уважає непереконливими, оскільки вступ у справу нового захисника не є тією обставиною, що унеможливлювала своєчасне звернення до суду з касаційною скаргою у визначений законом строк.

Водночас нормами кримінального процесуального закону не передбачено окреме обчислення строків для кожного нового захисника чи представника, залученого після постановлення судових рішень та поза межами строків на оскарження судових рішень.

Крім того, колегія суддів зауважує на тому, що засуджена ОСОБА_4 брала участь під час розгляду кримінального провадження в судах першої та апеляційної інстанцій, їй було відомо про результат розгляду справи апеляційним судом, будь-які заходи забезпечення кримінального провадження до засудженої застосовано не було, та, враховуючи тривалість самого процесуального строку на касаційне оскарження судових рішень - 3 місяці, не була позбавлена можливості вчасно залучити захисника.

Тому, з огляду на положення статей 113, 116, 117 КПК України, колегія суддів

не визнає поважною наведену захисником ОСОБА_5 причину пропуску строку касаційного оскарження судових рішень, а, отже, й не знаходить підстав для поновлення такого строку.

Інших обставин, які були об'єктивно непереборними, тобто не залежали

від волевиявлення особи, пов'язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами

чи труднощами, що унеможливлювали своєчасне звернення до суду у визначений законом строк, захисник не навів.

Згідно з вимогами п. 3 ч. 3 ст. 429 КПК України касаційна скарга повертається, якщо вона подана після закінчення строку касаційного оскарження і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або суд касаційної інстанції

за заявою такої особи не знайшов підстав для його поновлення.

З урахуванням викладеного Суд уважає, що касаційна скарга захисника ОСОБА_5 підлягає поверненню.

Керуючись п. 3 ч. 3 ст. 429 КПК України, Суд

ухвалив:

відмовити захиснику ОСОБА_5 у поновленні строку на касаційне оскарження вироку Монастирищенського районного суду Черкаської області від 09 квітня 2024 року та ухвали Черкаського апеляційного суду від 07 травня 2025 року стосовно засудженої ОСОБА_4 .

Касаційну скаргу захисника ОСОБА_5 повернути.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3