Справа № 932/7444/25
Провадження № 1-кс/932/3880/25
28 серпня 2025 року м. Дніпро
Слідчий суддя Шевченківського районного суду міста Дніпра ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурором Центральної окружної прокуратури м. Дніпра ОСОБА_3 , про продовження строку тримання під домашнім арештом відносно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кам'янське Дніпропетровської області, не одруженого, непрацевлаштованого, дітей та утриманців не маючого, проживаючого по АДРЕСА_1 ,
який підозрюється за ч.1 ст.121 КК України,
в межах кримінального провадження, зареєстрованого в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за №12025042150000831 від 28.06.2025,
Позиції сторін.
В обґрунтування заявленого клопотання слідчий зазначає, що 28.05.2025, близько 00:10 год, ОСОБА_5 , діючи умисно наніс ОСОБА_7 один удар правою рукою, стиснутою в кулак, в область обличчя, чим спричинив тілесні ушкодження у вигляді: закритою черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, субдуральної гематоми, субарахноїдального крововилив, від чого потерпілий стратив свідомість та впав у кому.
У клопотанні зазначено, що ОСОБА_5 повідомлено про підозру за ч.1 ст.121 України та щодо нього та щодо нього обрано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту строком дії до 30.08.2025.
Завершити досудове розслідування у визначений строк не виявляється можливим, оскільки необхідно провести ряд слідчих (розшукових) дій.
В судовому засіданні прокурор та слідчий клопотання підтримали, навели пояснення, аналогічні фабулі клопотання.
Підозрюваний відмовився давати показання з приводу підозри, просив обмежитися домашнім арештом у нічний час щоб мати змогу працювати.
Захисник заперечила обґрунтованість підозри. Зокрема зазначила що підозра підтверджується показаннями одного свідка, які суперечать показанням іншого свідка. Також захисник заперечила існування ризиків, вказала про відсутність доказів про їх підтвердження.
Встановлені обставини.
Як вбачається із витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань, до реєстру, 28.06.2025 за №12025042150000831, внесено відомості про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України.
28.06.2025 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні умисного заподіяння тяжкого тілесного ушкодження, небезпечного для життя в момент заподіяння.
На підтвердження обґрунтованості підозри показання двох свідків - очевидців події, а саме ОСОБА_8 та ОСОБА_9 . Такі покази мають суттєві розбіжності.
Зокрема, останній говорить, що ініціатором конфлікту був ОСОБА_5 , який наніс удар ОСОБА_7 .
В свою чергу ОСОБА_8 підтверджує нанесення ОСОБА_5 удару ОСОБА_7 , проте зазначає, що ініціатором сутички був ОСОБА_7 , який чіплявся до ОСОБА_5 та наносив йому удари.
Також стороною обвинувачення надано довіку від лікаря про встановлення потрепілому діазнозу: закрита черепно-мозкова травма, струс головного мозку, субдуральна гематома, субарахноїдальний крововилив.
Ухвалою слідчого судді від 30.06.2025 щодо підозрюваного застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту цілодобово строком до 30.08.2025.
Постановою заступника керівника Центральної окружної прокуратури м. Дніпра від 19.08.2025 строк досудового розслідування продовжено до трьох місяців.
Застосоване законодавство.
У відповідності до ч.3 ст.199 КПК України, клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити: 1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; 2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
За приписами ч.3 вказаної статті, слідчий суддя зобов'язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у частині третій цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.
Відповідно до ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до вимог ст.178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
«Обґрунтована підозра» у вчиненні кримінального правопорушення передбачає наявність фактів або інформації, які могли б переконати об'єктивного спостерігача, що відповідна особа могла вчинити злочин («Селахаттін Демірташ проти Туреччини (№ 2)» (Selahattin Demirtaє v. Turkey (no. 2) [ВП], 2020, § 314; «Ілгар Маммадов проти Азербайджану» (Ilgar Mammadov v. Azerbaijan), 2014, § 88; «Ердагоз проти Туреччини» (Erdagoz v. Turkey), 1997, § 51; «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства» (Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom), 1990, § 32).
Ризик втечі неминуче зменшується з плином часу, проведеного в ув'язненні («Ноймайстер проти Австрії» (Neumeister v. Austria), 1968, § 10).
З плином часу, інтереси слідства стають недостатніми для обґрунтування тримання підозрюваного під вартою: за нормального перебігу подій ризики зменшуються з часом, завдяки проведенню дізнання, перевірок, отриманню показань («Клоот проти Бельгії» (Clooth v. Belgium), 1991, § 44).
Висновки.
З приводу обґрунтованості підозри.
Обидва очевидці події вказують про нанесення підозрюваним удару потерпілому від якого той падає, а також про те, що підозрюваний після того не намагався надати потерпілому допомоги.
Наслідки такого удару підтверджуються довідкою від лікаря.
На даний час таких факті достатньо щоб переконати об'єктивного спостерігача, що підозрюваний міг вчинити злочин.
Разом із тим надані докази обґрунтованості підозри не можна визнати вагомими, тим більше що йдеться про продовження запобіжного заходу.
Щодо ризиків.
Тяжкість покарання, яке загрожує підозрюваному (позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років) та відсутність соціальних зав'язків у нього може свідчити про наявність ризику переховування.
Проте зважаючи що йде мова про продовження строку запобіжного заходу та про можливість застосування до підозрюваного приписів ст.75 КК України, ступінь реалізації такого ризику не є високим.
Зважаючи на фабулу кримінального провадження, обґрунтованість підозри фактично показаннями свідків та відсутність відео події чи інших об'єктивних доказів з цього приводу, ймовірним є вплив на свідків та потерпілого.
При цьому перебування підозрюваного у непридатному для контакту стані на даний час не свідчить що такий стан буде і в подальшому.
Разом із тим, за загальним правилом, з плином часу відповідний ризик має тенденцію до зменшення.
Ризик вчинити інше кримінальне правопорушення не мотивований.
Щодо підстав, визначених у ст.199 КПК України.
У клопотанні фактично відсутній виклад обставин, які свідчать про те, що заявлені ризики не зменшилися або з'явилися нові ризики.
Крім того, з часом значення вагомості доказів обґрунтованості підозри зростає а ризики зменшуються.
Не проведення призначених експертиз перешкоджає завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під домашнім арештом.
Такі експертизи призначені під кінець основного строку досудового розслідування. І хоча доводи слідчого що швидше їх призначити не було можливості, оскільки сторона обвинувачення очікувала одужання потерпілого мають сенс, проте не відповідають в повній мірі вимозі об'єктивності.
Підсумок.
Враховуючи описане, а також належну процесуальну поведінку підозрюваного та його молодий вік вважаю за можливе продовжити строк тримання під домашнім арештом, проте обмежити такий нічним часом.
Викладене дозволить застосувати до підозрюваного обов'язок докласти зусиль до пошуку роботи, що може мати позитивний вплив на нього та зможе забезпечити відшкодування шкоди потерпілому.
Також підозрюваному слід продовжити дію обов'язків прибувати за кожною вимогою до слідчого, який здійснює кримінальне провадження, прокурора та суду, повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та або роботу.
Обов'язок утриматися від спілкування із потерпілим та свідками слід продовжити проте такий потребує визначення ПІБ осіб з якими обмежено спілкування.
Разом із тим, зважаючи, що електронні засоби контролю можуть застосовуватися працівниками органу Національної поліції на підставі ухвали слідчого судді, якою щодо підозрюваного, обвинуваченого обрано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, не має необхідності визначити такого обов'язку даною хвалою.
На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 176-178, 182, 183, 194, 196, 197, 372, 376 КПК України, слідчий суддя
Клопотання - задовольнити частково.
Продовжити строк тримання підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 під домашнім арештом, заборонивши йому покидати житло по АДРЕСА_1 в період часу з 20:00 год до 07:00 год наступного дня без дозволу слідчого, прокурора чи суду.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 наступні обов'язки:
-прибувати за кожною вимогою до слідчого, який здійснює кримінальне провадження, прокурора та суду;
-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та або роботу;
-утримуватися від спілкування з потерпілим ОСОБА_7 , свідками ОСОБА_9 , ОСОБА_8 ;
- докласти зусиль до пошуку роботи.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_5 , що працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою підозрюваного, який перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на неї зобов'язань, використовувати електронні засоби контролю.
Строк дії ухвали встановити до 28.10.2025.
Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді подається безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Повний текст ухвали проголошено 02.09.2025.
Слідчий суддя ОСОБА_1