945/1657/23
Центральний районний суд м. Миколаєва
Справа № 945/1657/23
1 - кп/490/407/2025
Іменем України
19 листопада 2025 року м. Миколаїв
Центральний районний суд м. Миколаєва у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Миколаєва кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023150000000299 від 17.06.2023р., за обвинуваченням:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженеця с. Успенівка, Саратського району, Одеської області, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, працюючого завідуючим господарством ФГ «Алеся», зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369 - 2 КК України,
за участю сторін кримінального провадження:
сторона обвинувачення: прокурор ОСОБА_4 ,
сторона захисту: обвинувачений ОСОБА_3 , захисник ОСОБА_5 ,
Наказом Голови Служби безпеки України (СБУ) від 16.12.2021р. № 1656-ОС/дск на посаду начальника 2 відділу ГВЗНД УСБУ в Миколаївській області призначено підполковника ОСОБА_6 .
Процесуальна діяльність ГВЗНД УСБУ в Миколаївській області визначається Конституцією України, Кримінальним процесуальним кодексом України, Законом України «Про оперативно-розшукову діяльність», іншими законами та нормативно-правовими актами України, чинними міжнародними договорами, наказами та вказівками СБУ, УСБУ в Миколаївській області, які регулюють діяльність органів досудового розслідування.
Відповідно до вимог ст. 41 КПК України, оперативні підрозділи органів безпеки, здійснюють слідчі (розшукові) дії та негласні слідчі (розшукові) дії в кримінальному провадженні за письмовим дорученням слідчого. Доручення слідчого щодо проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій є обов'язковими для виконання оперативним підрозділом.
Відповідно до ст. 5 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність» оперативно-розшукова діяльність здійснюється, зокрема, оперативними підрозділами Служби безпеки України - оперативними підрозділами Центрального управління, регіональних органів та органів військової контррозвідки.
Відповідно до п. 2 ст. 8 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність» підрозділи, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність, зобов'язані виконувати письмові доручення слідчого, вказівки прокурора та ухвали слідчого судді, суду і запити повноважних державних органів, установ та організацій про проведення оперативно-розшукових заходів.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про Службу безпеки України», СБУ - це державний орган спеціального призначення з правоохоронними функціями, який забезпечує державну безпеку України.
Так, 17.03.2023р. Слідчим управлінням ГУНП в Миколаївській області розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42023151410000027 за фактом самовільного зайняття невстановленими особами земельної ділянки, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 297-1 КК України.
Здійснюючи досудове розслдіуання вказаного кримінального провадження, заступником начальника відділу СУ ГУНП в Миколаївській області полковником поліції ОСОБА_7 , 05.06.2023р. за вихідним № 1656/24-2023, в порядку ст. 40 КПК України, управлінню СБ України в Миколаївській області надано письмове доручення щодо встановлення фактів самовільного зайняття земельних ділянок, розташованих на території Миколаївської області, які відносяться до земель оборони та мають особливий режим використання, а також щодо проведення всіх необхідних оперативно-розшукових дій, необхідність яких виникне під час виконання вказаного доручення. Згідно резолюції керівництва управління СБ України в Миколаївській області, виконання вказаного доручення покладено на начальника 2 відділу ГВЗНД УСБУ в Миколаївській області ОСОБА_6 який, у свою чергу, доручив його виконання оперуповноваженому 2 сектору 2 відділу ГВЗНД управління СБ України в Миколаївській області ОСОБА_8 .
На виконання доручення заступника начальника відділу СУ ГУНП в Миколаївській області за вихідним № 1656/24-2023 від 05.06.2023р. ОСОБА_8 , оперативним шляхом встановлено дві земельні ділянки з кадастровими номерами 4824280900:09:000:0014 та 4824280900:09:000:0012 загальною площею 250 га., що розташовані на території Миколаївського району Миколаївської області, які самовільно зайняті невстановленими особами.
Після встановлення самовільно зайнятих земельних ділянок ОСОБА_8 встановив та допитав осіб, які проводили сільськогосподарські роботи на вищевказаних земельних ділянках. За результатами проведених слідчих (розшукових) дій встановлено, що вищевказані земельні ділянки самовільно зайняті директором фермерського господарства «Алеся» ОСОБА_3 , де останній здійснив незаконний посів технічної зернової культури - пшениці.
З метою з'ясування обставин законності користування вищевказаними земельними ділянками ОСОБА_8 , в порядку ч. 1 ст.135 КПК України, по телефону здійснив виклик директора ФГ «Алеся» ОСОБА_3 для проведення з останнім слідчих дій, зокрема витребування в порядку ст. 93 КПК України документів, що підтверджують право користування вищевказаними земельними ділянками.
У подальшому, 05.06.2023р. при безпосередній зустрічі ОСОБА_8 із ОСОБА_3 , з метою з'ясування законності ведення сільськогосподарської діяльності на вищевказаних земельних ділянках, останній повідомив ОСОБА_8 про відсутність у нього належних правовстановлюючих документів та наголосив, що він користується вищевказаними земельними ділянками за усною домовленістю із директором ТОВ «СГП Новоселівське» ОСОБА_9 .
Того ж дня у ОСОБА_3 , який усвідомлюючи негативні наслідки у вигляді можливого притягнення його до кримінальної відповідальності, виник злочинний умисел, спрямований на висловлення пропозиції та подальше надання неправомірної вигоди особі, яка б за надання такої вигоди здійснила вплив на іншу особу уповноважену на виконання функцій держави, а саме на слідчого, яким здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42023151410000027 з метою прийняття рішення у вказаному кримінальному провадженні на користь ОСОБА_3 , яке б гарантувало останньому безперешкодний збір урожаю на самовільно зайнятих ним земельних ділянках та подальшої його реалізації.
З метою реалізації свого злочинного умислу, ОСОБА_3 звернувся до ОСОБА_8 , як представника правоохоронного органу, з проханням організувати зустріч з його безпосереднім керівником, вважаючи останнього керівником високого рівня, який з урахуванням займаної посади зможе здійснити вплив на слідчого у кримінальному провадженні № 42023151410000027.
У подальшому ОСОБА_8 , розуміючи, що ОСОБА_3 вчиняє дії, направлені на пропозицію надання неправомірної вигоди з метою здійснення впливу на слідчого, чим вчиняє злочин, з метою виконання внутрішніх інструкцій, доповів рапортом про вказану подію безпосередньому керівнику.
Реалізуючи свій злочинний умисел ОСОБА_3 , 23.06.2023р. об 11 год. 43 хв., під час зустрічі з ОСОБА_6 та ОСОБА_8 в приміщенні кафе «Владам», розташованого за адресою: АДРЕСА_2 запропонував ОСОБА_6 неправомірну вигоду в розмірі 25 000 доларів США (в еквіваленті національної валюти становить 914 215 грн) за здійснення впливу на слідчого, яким здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42023151410000027, з метою прийняття рішення у вказаному кримінальному провадженні на користь ОСОБА_3 , яке б гарантувало останньому безперешкодний збір урожаю на самовільно зайнятих ним земельних ділянках та подальшу його реалізацію.
В ході розмови ОСОБА_3 роз'яснив умови за яких він надасть неправомірну вигоду ОСОБА_6 за здійснення ним впливу на слідчого, відповідно до яких ОСОБА_3 надасть половину із раніше обумовленої суми неправомірної вигоди, що складатиме 12 500 доларів США, а іншу частину, що становить 12 500 доларів США, надасть після прийнятого слідчим рішення, яке надасть змогу останньому здійснити збір зернових культур з вищевказаних земельних ділянок, самостійно зайнятих ОСОБА_3 , та реалізувати їх.
З метою доведення свого злочинного умислу до кінця, 18.07.2023р. приблизно о 10 год. 00 хв. ОСОБА_3 приїхав до АЗС «WOG», яка розташована за адресою: Миколаївська область, Миколаївський район, с. Нечаяне, вул. Одеська, 2-в, де зустрівшись із ОСОБА_8 та ОСОБА_6 , надав останньому раніше обумовлену частину неправомірної вигоди в сумі 12 500 доларів США (в еквіваленті національної валюти становить 457 107,5 грн) за здійснення впливу на заступника начальника відділу СУ ГУНП в Миколаївській області полковника поліції ОСОБА_7 , якою здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42023151410000027 з метою прийняття останньою рішення у зазначеному кримінальному провадженні на користь ОСОБА_3 , яке б гарантувало йому безперешкодний збір врожаю на самовільно зайнятих ОСОБА_3 земельних ділянках з кадастровими номерами 4824280900:09:000:0014 та 4824280900:09:000:0012 та подальшої його реалізації.
Таким чином ОСОБА_3 , за вищевикладених обставин, запропонував ОСОБА_6 та ОСОБА_8 неправмоірну вигоду в сумі 25 000 доларів США (в еквіваленті національної валюти становить 914 215 грн) та надав частину неправомірної вигоди в сумі 12 500 доларів США (в еквіваленті національної валюти становить 457 107,5 грн) за вплив на заступника начальника відділу СУ ГУНП в Миколаївській області полковника поліції ОСОБА_7 , з метою прийняття останньою рішення у кримінальному провадженні № 42023151410000027 на користь ОСОБА_3 , яке б гарантувало йому безперешкодний збір врожаю на самовільно зайнятих земельних ділянках та подальшої його реалізації.
Вказані дії ОСОБА_3 кваліфіковані за ч. 1 ст. 369 - 2 КК України, а саме як у пропозиції та наданні неправомірної вигоди особі, яка обіцяє (погоджується) за таку вигоду вплинути на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави.
28.08.2024р. між прокурором Миколаївської обласної прокуратури ОСОБА_4 і обвинуваченим ОСОБА_3 укладено угоду про визнання винуватості у кримінальному провадженні № 12023150000000299 від 17.06.2023р.
Згідно з угодою, ОСОБА_3 під час досудового розслідування повністю визнав свою винуватість у вчиненні зазначеного діяння, зобов'язується беззастережно визнати обвинувачення в обсязі підозри у судовому провадженні, сприяв у розслідуванні
кримінального провадження щодо нього, щиро розкаявся у вчиненому і визнав свою вину, надаючи визнавальні покази. Протиправними діями ОСОБА_3 не спричинено тяжких наслідків та не заподіяно матеріальної шкоди.
Крім того, ОСОБА_3 перерахував в якості благодійної допомоги на користь Збройних Сил України грошові кошти в сумі 105 000 грн.
Сторонами узгоджено, що при затвердженні угоди, ОСОБА_3 буде призначене покарання за ч. 1 ст. 369 - 2 КК України, у виді штрафу в розмірі 2 500 (двох тисяч п'ятисот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 42 500 (сорок дві тисячі п'ятсот) гривень.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 , захисник ОСОБА_5 та прокурор ОСОБА_4 просили затвердити угоду про визнання винуватості та призначити узгоджене сторонами покарання.
Розглядаючи питання про затвердження угоди, суд виходить з такого.
Відповідно до ст. 468 КПК України, у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
Згідно з ч. 4 ст. 469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв'язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.
Санкцією ч. 1 ст. 369 - 2 КК України, передбачено покаряння у вигляді штрафу від однієї тисячі до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеження волі на строк від двох до п'яти років, або позбавлення волі на строк до двох років.
Так, злочин, у вчиненні якого обвинувачений ОСОБА_3 визнав себе винуватим, віднесений до категорії нетяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише суспільним інтересам, а отже угода про визнання винуватості може бути укладена.
Частиною 7 ст. 474 КПК України, встановлено, що суд перевіряє угоду на відповідність вимогам цього Кодексу та/або закону. Суд відмовляє в затвердженні угоди, якщо: 1) умови угоди суперечать вимогам цього Кодексу та/або закону, в тому числі допущена неправильна правова кваліфікація кримінального правопорушення, яке є більш тяжким ніж те, щодо якого передбачена можливість укладення угоди; 2) умови угоди не відповідають інтересам суспільства; 3) умови угоди порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб; 4) існують обґрунтовані підстави вважати, що укладення угоди не було добровільним, або сторони не примирилися; 5) очевидна неможливість виконання обвинуваченим взятих на себе за угодою зобов'язань; 6) відсутні фактичні підстави для визнання винуватості.
Заслухавши доводи сторін кримінального провадження, дослідивши надані суду матеріали суд прийшов до віисновку, що: 1) умови угоди відповідають вимогам цього Кодексу та/або закону, діям обвинуваченого надана належна оцінка та правильна правова кваліфікація кримінального правопорушення; 2) умови угоди відповідають інтересам суспільства; 3) умови угоди не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб; 4) укладення угоди було добровільним, що підтвердили всі учасники в судовому засіданні; 5) обвинувачений запевнив суд про можливість виконання ним взятих на себе за угодою зобов'язань; 6) наявні фактичні підстави для визнання винуватості.
Суд встановив, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь - яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
При цьому, судом з'ясовано, що обвинувачений в присутності захисника, цілком розуміє права, визначені п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом, передбачені п.п. 2, 3, 4 ч. 4 ст. 474 КПК України, та наполягає на затвердженні угоди про визнання винуватості.
Умови угоди про визнання винуватості не суперечать вимогам кримінального процесуального закону, кримінального закону та інтересам суспільства, тож зазначена угода може бути затвердженню судом.
Міра покарання, узгоджена обвинуваченим, захисником та прокурором, з урахуванням тяжкості вчиненого злочину, який відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до нетяжкого злочину, наявності обставини, яка пом'якшуєх покарання, а тому істотно знижує ступінь тяжкості злочину, а саме: щире каяття, відсутність обставин, що обтяжують покарання.
Приписами ст. 472 КПК України, встановлено, що в угоді про визнання винуватості крім іншого зазначаються узгоджене покарання та згода підозрюваного, обвинуваченого на його призначення або на призначення покарання та звільнення від його відбування з випробуванням, умови застосування спеціальної конфіскації, наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені статтею 473 цього Кодексу, наслідки невиконання угоди.
Таким чином, законодавцем надано право сторонам угоди самостійно визначатись з мірою покарання з врахуванням конкретних обставин справи, особи обвинуваченого, суспільної небезпеки, суспільного інтересу та інш.
У Постанові Верховного Суду від 20 березня 2019 року по справі № 638/15818/14-к зазначено, що кримінальне процесуальне законодавство України визначає порядок здійснення кримінального провадження (ст. 1 КПК України), а статті 468 - 476 цього Кодексу регулюють особливості кримінального провадження на підставі угод. Разом із тим, кримінальне процесуальне законодавство не визначає матеріально-правових підстав призначення кримінального покарання чи звільнення від нього чи від його відбування (ці питання регулюються законом про кримінальну відповідальність).
Згідно з положеннями ст. 471 і ст. 472 КПК України, зміст угоди про примирення та угоди про визнання винуватості включає узгоджене сторонами покарання та згоду підозрюваного, обвинуваченого на його призначення або на призначення покарання та звільнення від його відбування з випробуванням. Ця умова угоди відповідно до ч. 1 ст. 475 КПК України зобов'язує суд призначити узгоджене сторонами покарання, якщо він дійде висновку про можливість затвердження угоди. Разом із тим, ні положення статей 471, 472 КПК України, ні зміст самої угоди про примирення чи визнання винуватості не можуть тлумачитись як такі, що визначають певну особливу матеріально-правову природу призначеного на підставі угоди покарання, що відрізняється від аналогічного покарання, призначеного судом при здійсненні кримінального провадження в загальному порядку (без угоди).
Положення статей 471 і 472 КПК України, стосовно того, що зміст угоди про примирення та угоди про визнання винуватості включає узгоджене сторонами покарання та згоду підозрюваного, обвинуваченого на його призначення або на призначення покарання та звільнення від його відбування з випробуванням, не можуть тлумачитись як такі, що визначають умовою відповідної угоди ще й обов'язок підозрюваного, обвинуваченого відбути узгоджене покарання у визначеному сторонами розмірі.
Умова угоди щодо узгодженої міри покарання породжує обов'язок для суду при затвердженні відповідної угоди призначити саме це покарання, а тому цю умову слід вважати реалізованою в момент ухвалення судом вироку, яким призначено визначене угодою покарання.
За таких обставин, ураховуючи зазначену вище позицію Верховного Суду, суд не вбачає підстав не призначити обвинуваченому покарання, узгоджене сторонами угоди.
Підстав для відмови в затвердженні угоди про визнання винуватості, передбачених ч. 7 ст. 474 КПК України, не встановлено.
Враховуючи викладене та приймаючи до уваги те, що умови угоди про визнання винуватості між прокурором ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_3 відповідають вимогам КПК України та КК України, дії ОСОБА_3 кваліфіковані правильно, покарання, узгоджене сторонами угоди про визнання винуватості, є достатнім для попередження вчинення нових злочинів, а також для виправлення ОСОБА_3 , суд дійшов висновку про наявність правових підстав для затвердження цієї угоди.
Цивільний позов по справі не заявлено.
Відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України, підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_3 на користь держави документально підтверджені витрати на проведення експертизи № СЕ-19/115-23/10624-ДД у розмірі 1912 грн. 00 коп.
Відповідно до ч. 2 ст. 96 - 2 КК України, спеціальна конфіскація застосовується у разі, якщо гроші, цінності та інше майно призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення. У зв'язку із чим, суд приходить до переконання, що грошові кошти, які віилучені 18.07.2023р. під час проведення огляду місця події відкритої ділянки місцевості, яка розташована на території АЗС «WOG» ТОВ «ВЕСТ ПЕТРОЛ МАРКЕТ» за адресою: Миколаївська область, Миколаївський район, с. Нечаяне, вул. Одеська, 2-в, а саме банкнот доларів США номіналом 100 в кількості 125 штук, підлягають конфіскації в дохід держави.
Питання про речові докази суд вирішує на підставі ст. 100 КПК України.
Заходи забезпечення кримінального провадження підлягають скасуванню.
Запобіжний захід обраний відносно ОСОБА_3 у вигляді особистого зобов'язання припинив свою дію.
На підставі вище викладеного та керуючись ст. 314, ч. 1 ст. 369, ч. 2 ст. 373, ст. ст. 374, 468, 469, 472, 474, 475 КПК України, суд, -
Затвердити угоду про визнання винуватості від 28.08.2024р. у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023150000000299 від 17.06.2023р., укладену між прокурором Миколаївської обласної прокуратури ОСОБА_4 і обвинуваченим ОСОБА_3 .
ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369 - 2 КК України, та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 42 500 (сорок дві тисячі п'ятсот) гривень.
Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_3 на користь держави документально підтверджені витрати на проведення експертизи № СЕ-19/115-23/10624-ДД у розмірі 1912 (одна тисяча дев'ятсот дванадцять) грн. 00 коп.
Речові докази:
цифровий носій інформації «DVD - R», яйкий зберігається в матерілах кримінального провадження № 12023150000000299 - залишити в матеріалах кримінального провадження.
Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Миколаївського районного суду Миколаївської області від 25.07.2023р., на майно, яке було вилучене 18.07.2023р. в ході затримання ОСОБА_3 , а саме: мобільний телефон марки «Nokia» моделі «TA-1235» чорного кольору, IMEI 1: НОМЕР_1 , IMEI 2: НОМЕР_2 , з сім-картою оператору мобільного зв'язку «ВФ Україна» з номером НОМЕР_3 та мобільний телефон марки «Doogee» моделі «V20Pro» чорного кольору, IMEI: НОМЕР_4 з сім-картами оператору мобільного зв'язку «Київстар» з номером НОМЕР_5 та «ВФ Україна» з номером НОМЕР_6 , банкноти, схожі на грошові кошти національної валюти українська гривня номіналом 200 грн. в кількості 14 шт., 500 грн. в кількості 23 шт., 100 грн. в кількості 1 шт., копійка номіналом 2 грн., в загальній сумі 14402 грн., повернути власнику.
Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Миколаївського районного суду Миколаївської області від 25.07.2023р., на майно, яке було вилучене 18.07.2023р. під час проведення огляду місця події відкритої ділянки місцевості, яка розташована на території АЗС «WOG» ТОВ «ВЕСТ ПЕТРОЛ МАРКЕТ» за адресою: Миколаївська область, Миколаївський район, с. Нечаяне, вул.Одеська, 2-в, а саме з банкнот, схожих на грошові кошти іноземної валюти долар США номіналом 100 в кількості 125 штук із наступними серіями та номерами: 1) MB 25029287 J 2) PL93069465 D 3)PH 31820091 B 4)LB 87441074 F 5) MF 08258494 E 6) LE 97099546B 7)PE 61967172 C 8)PF 65832828 J 9) MB 52710850 J 10) LE 42921208 E 11) PL 44513919 F 12) LB 97051659 L 13) LL 86811733 D 14) PF 63309900 I 15) LL 74249975 A 16) PE 18259660 D 17) LB 39890418 N 18) ML 08710705 A 19) MB 94603784 Q 20) MB 15402552 T 21) PF 32118166 J 22) PB 23161608 D 23) PB 88987404 B 24) LB 25986407 J 25) MB 29952010 E 26) MF 19197057 G 27) PF 89019617 K 28) PF 89019616K 29) PG 98339657 B 30) PF 32944074 L 31)PF 89019618 K 32) PE 46345434 E 33)PD 42197421 C 34) MB 55232285 F 35)LB 36003792 C 36) MB 67903648 B 37) LK 76346146E 38) MG 17235685 B 39) PF 59691624 J 40) PJ 52608786 A 41) PB 60674558B 42) PD 41893031 C 43) LF 40155935 K 44)PD 41893030 C 45) PB 69164633 F 46)PB 76973193 L 47) PB 86368062 M 48) LJ 67497075 A 49) LH 51141250 С 50) PD 41893025 C 51)PD 41893026 C 52) PD 41893032 C 53) PD 41893028 C 54) PF 92888251 K 55) PF 32944075 L 56) PD 41893029 C 57) LA 75394755B 58) PD 42197414 C 59) PF 92888245 K 60) LL 80121882 A 61) LK 42105544 C 62) PK 97982102 D 63) PA 72067284 B 64)PD 42197408 C 65) PF 92888246 K 66) LB 85276371 D 67) LF 74938943 K 68) PE 33311266 E 69) PF 28595240 H 70) PF 28595273 H 71) ML 33681860 C 72) PF 07105073 H 73) PA 26681819 B 74) PF 28595241 H 75) PF 42009282 K 76) PF 77593982 H 77) LD 78328312 D 78) LE 80870034 C 79) PE 35414382 C 80) LB 69018521 W 81) PF 72561084 G 82) LB 45327331 R 83) LF 58359823 A 84) MB 79689018 H 85) PF 07105074 H 86) LB 51534176 K 87) MG 58989521 A 88) MD 02589263 A 89) PB 86787851 C 90) LB 40333836 J 91) LE 11352859 F 92) PF 46222330 A 93) LB 96720614 A 94) LF 89282909 G 95) PC 33097742 A 96) PF 44344593 D 97) LB 92053680 K 98) LB 27530126 T 99) MB 53541843 M 100) LB 71750693 Q 101) MB 08845745 S 102) MK 74984702 A 103) MG 19527959 A 104) MK 70691800 C 105) MB 06847797 B 106) PK 54795228 B 107) PD 42197420 C 108) MC 02578414 A 109) MF 24699944 G 110) ML 01499143 E 111) MF 13320865 E 112) LF 63387452 B 113) LB 25722712 E 114) LB 49685977 J 115) PE 94736069 B 116) ML 36033836 C 117) LB 02170375 C 118) PD 42197415 C 119) PF 51267425 J 120) PD 42197417 C 121) PD 42197418 C 122) LG 02413247 C 123) PD 42197416 C 124) PD 42197419 C 125) MB 14089439 S, які знаходились в поліетиленовому пакеті чорного кольору та на підставі ч. 2 ст. 96 - 2 КК України, конфіскувати в дохід держави.
Вирок може бути оскаржений, з підстав, передбачених ст. 394 КПК України до Миколаївського апеляційного суду через Центральний районний суд м. Миколаєва протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору, інші учасники судового провадження копію вироку мають право отримати в суді.
Головуючий ОСОБА_1