Справа № 483/941/25
Провадження № 2/483/599/2025
Іменем України
19 листопада 2025 року м. Очаків
Очаківський міськрайонний суд Миколаївської області у складі:
головуючого - судді Рак Л.М.,
за участю секретаря Гречки С.Є,,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
07 липня 2025 року товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» (далі - ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ») звернулося до суду з вказаним позовом до ОСОБА_1 . Свої вимоги позивач обґрунтовував тим, що 30 грудня 2024 року між товариством з обмеженою відповідальністю «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» (далі - ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ») та ОСОБА_1 було укладено договір про надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) № 73979287, який підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання останнім одноразового ідентифікатора, що був надісланий на вказану відповідачем/позичальником електронну адресу у порядку визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію». Відповідно до умов договору ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» надало відповідачу кредит у розмірі 8000 грн. під 0,1 % в день (фіксована) строком на 30 днів. В подальшому, ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» на підставі договору факторингу № 24/02/25 від 24 лютого 2025 року відступило ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» право грошової вимоги до боржників, в тому числі й до ОСОБА_1 за договором про надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) № 73979287 від 30 грудня 2024 року. Разом з тим, відповідач не виконує своїх зобов'язань з повернення кредиту та відсотків за його користування. Його заборгованість за вказаним договором про надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) № 73979287 складає 25440 грн., з яких: 8000 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу, 240 грн. - сума заборгованості за процентами, 1200 грн. - сума заборгованості за комісією, 16000 грн. - сума заборгованості за пенею/неустойкою. Посилаючись на викладене, позивач просив стягнути з відповідача зазначену суму заборгованості за кредитним договором та судові витрати, які складаються з суми сплаченого судового збору в розмірі 2422 грн. 40 коп. та витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 3500 грн.
Учасники справи в судове засідання не з'явилися, про час, дату та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Представник позивача надав до суду заяву про розгляд справи за відсутності представника ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ».
Відповідач, в судове засідання не з'явився, надав до суду заяву про розгляд справи без його участі, в якій крім того, зазначив, що позов визнає частково,а саме в частині стягнення тіла кредиту, комісії та процентів.
Враховуючи те, що учасники справи належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, суд вважає за можливе відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України розглянути справу за відсутності сторін на підставі наявних у справі доказів, не здійснюючи фіксування судового процесу.
Дослідивши письмові докази, що є в матеріалах справи, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
30 грудня 2024 року між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) № 73979287, який підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання останнім одноразового ідентифікатора, що був надісланий на вказану відповідачем/позичальником електронну адресу у порядку визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію». Електронні підписи сторін зазначені в розділі реквізити сторін.
Відповідно до п. 2.1 договору кредитодавець зобов'язався передати позичальнику у власність грошові кошти на погоджений умовами договору строк, шляхом їх перерахування на банківський рахунок позичальника із використанням реквізитів електронного платіжного засобу позичальника, а позичальник зобов'язується повернути кредитодавцю таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку кредиту, або достроково, та сплатити кредитодавцю плату (проценти) від суми кредиту та комісію за надання кредиту.
За умовами п.п. 2.2.1, 2.2.2, 2.2.3, 2.2.4 договору сума кредиту становила 8000 грн., строк кредитування 30 днів, процентна ставка/день 0,100 (фіксована), комісія за надання кредиту 15,00 % від суми наданого кредиту (що у грошовому виразі складає 1200 грн.), дата надання кредиту 30 грудня 2024 року, дата повернення кредиту 28 січня 2025 року, денна процентна ставка/день 0,600 %, проценти за понадстрокове користування кредитом за день 4,00 %, пеня 4,00 %.
Відповідно п. 10.5. договору, у разі порушення строків повернення кредиту позичальником, якщо сума кредиту, що надається позичальнику за договором, перевищує розмір однієї мінімальної заробітної плати, встановленої на дату укладення договору, користування кредитом понад встановлений договором строк нараховуються проценти за понадстрокове користування кредитом (його частиною) в розмірі, визначеному п. 2.2. договору за кожен день такого користування з урахуванням обмежень, встановлених Законом України «Про споживче кредитування» та іншими актами законодавства (п. 10.5.1. Договору) (а.с. 11-18).
Згідно з довідкою про ідентифікацію ОСОБА_1 , з яким укладено договір про надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) № 73979287 від 30 грудня 2024 року, останній 30 грудня 2024 року о 17:58:24 ідентифікований ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» одноразовим ідентифікатором 87433 (а.с. 19).
30 грудня 2024 року кошти у сумі 8000 грн. були перераховані ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» на номер картки НОМЕР_1 , що підтверджується копією платіжної інструкції (а.с. 21).
Листом АТ КБ «ПРИВАТБАНК» від 03 жовтня 2025 року повідомлено, що на ім'я ОСОБА_1 в банку було емітовано картку НОМЕР_2 (а.с. 88).
Випискою за договором № б/н за період 30 грудня 2021-02 січня 2025 АТ КБ «ПРИВАТБАНК» від 03 жовтня 2025 року підтверджується, що 30 грудня 2021 року на картковий рахунок № НОМЕР_2 було здійснено переказ в сумі 8000 грн. (а.с. 89).
24 лютого 2025 року ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» уклали Договір факторингу № 24/02/25, за умовами якого останнє набуло право грошової вимоги до фізичних осіб-боржників, в тому числі за договором про надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) № 73979287 від 30 грудня 2024 року (зв. бік а.с. 22, 23-31).
ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ», як вбачається з реєстру прав вимог № 22/05/25-02 від 22 травня 2025 року до договору факторингу № 24/02/25, набуло право грошової вимоги до відповідача в сумі 25440 грн., з яких: 8000 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу, 240 грн. - сума заборгованості за процентами, 1200 грн. - сума заборгованості за комісією, 16000 грн. - сума заборгованості за пенею/неустойкою (зв. бік а.с. 30).
Згідно зі ст. 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором.
Вирішуючи цивільно-правовий спір, що виник між сторонами, суд виходить з такого.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1054 ЦК України).
Згідно зі ст. 639 ЦК України договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Відповідно до п. 5, 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електрону комерцію» електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі. Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Положеннями ст.12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Відповідно до ст. 652 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. З урахуванням викладеного слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст.ст. 205, 207 ЦК України).
Згідно зі ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно піддягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Статтею 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошових зобов'язань.
Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Таким чином, враховуючи, що позивач довів належними та допустимими доказами наявність в нього права вимоги до відповідача в обсязі заявлених вимог щодо стягнення заборгованості в частині за основною сумою боргу, відсотками та комісією, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позову саме в зазначеній частині.
Разом з тим, щодо стягнення пені/неустойки в розмірі, що становить 16000 грн. за договором про надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) № 73979287 від 30 грудня 2024 року, то в цій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають, оскільки відповідно до Закону України № 3498-IX від 22.11.2023 «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», який набрав законної сили 24 грудня 2023 року, виключено пункт 6-1 розділу IV Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» щодо звільнення позичальників на період воєнного стану в Україні від сплати неустойки (штрафів, пені) за прострочення виконання зобов'язання за договором про споживчий кредит. На підставі внесених змін, за договорами, укладеними з 24.01.2024, кредиторам дозволено здійснювати нарахування неустойки (штрафу, пені) та інших платежів, передбачених договором про споживчий кредит за прострочення виконання зобов'язань.
Пунктом 18 Прикінцевих та Перехідних положень Цивільного кодексу України визначено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцяти денний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Таким чином, на день нарахування пені/неустойки чинним був пункт 18 Прикінцевих та Перехідних положень Цивільного кодексу України, відповідно до якого у період дії воєнного стану в Україні та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування позичальник звільняється від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за прострочення виконання зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику).
У постанові від 22.06.2021р. у справі № 334/3161/17 Велика Палата Верховного Суду виснувала, що невідповідність окремих положень спеціального закону положенням кодексу не може бути усунено шляхом застосування правила, за яким із прийняттям нового нормативно-правового акта автоматично призупиняє дію акт (його окремі положення), який був чинним раніше. Кодекс є основним актом цивільного законодавства, тому будь-які зміни в регулюванні однопредметних правовідносин можуть відбуватися лише з одночасним внесенням змін до нього відповідно до порядку, встановленого кодексом. Суб'єкт законодавчої ініціативи зобов'язаний разом із законопроектом про інакше регулювання цивільних відносин подати проєкт про внесення відповідних змін до ЦК. Якщо ж ЦК не змінився, колізійний принцип lex posterior derogat priori, за яким пізніший закон скасовує попередній, не застосовується. Норма ЦК превалює над однопредметною нормою іншого нормативно-правового акту, який має юридичну силу закону України. Спеціальні норми закону можуть містити уточнювальні положення, проте не можуть прямо суперечити положенням ЦК України. Якщо Цивільний кодекс України та інший нормативно-правовий акт, що має юридичну силу закону України, містять однопредметні норми, що мають різний зміст, то пріоритетними є норми Цивільного кодексу України.
Враховуючи те, що договір позики між сторонами укладено 30 грудня 2024 року, тобто під час дії воєнного стану в Україні, пеня/неустойка за прострочення виконання зобов'язання нарахована позивачем під час дії воєнного стану, який триває дотепер, станом на час виникнення спірних правовідносин чинним був пункт 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України, відповідно до якого у період дії воєнного стану в Україні позичальник звільняється від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за прострочення виконання зобов'язання за договором, і ця норма ЦК України є пріоритетною та превалює над нормою Закону України «Про споживче кредитування», суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог в частині стягнення з відповідача пені/неустойки у розмірі 16000 грн. та відсутність підстав для їх задоволення.
Враховуючи викладене, цивільний позов підлягає частковому задоволенню та з відповідача на користь позивача слід стягнути заборгованість за кредитним договором в загальному розмірі 9440 грн.
Крім того, відповідно до ч.ч. 1, 2 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Таким чином, виходячи з принципу пропорційності відшкодування судових витрат до задоволених вимог, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 898 грн. 88 коп. та 3500 грн. витрат на професійну правничу допомогу, що підтверджується договором № 01-11/24 про надання правничої допомоги від 01 листопада 2024 року, актом приймання-передачі справ на надання правничої допомоги, витягом від 26 червня 2025 року з акту № 15-П приймання-передачі справ на надання правничої допомоги № 01-11/24 від 01 листопада 2024 року, платіжною інструкцією кредитового переказу від 18 січня 2025 року про оплату правничої допомоги за договором про надання правничої допомоги від 26 червня 2025 року (зв. бік а.с. 31, 32-37).
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 13, 259, 263-265 ЦПК України, суд -
Цивільний позов товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ», ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 43311346, місцезнаходження: 08205, Київська область, м. Ірпінь, вул. Стельмаха Михайла, 9-А, офіс 204, в рахунок заборгованості за договором про надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) № 73979287 від 30 грудня 2024 року - 9440 (дев'ять тисяч чотириста сорок) гривень, з яких: 8000 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу, 240 грн. - сума заборгованості за процентами, 1200 грн. - сума комісії.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ», ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 43311346, місцезнаходження: 08205, Київська область, м. Ірпінь, вул. Стельмаха Михайла, 9-А, офіс 204, - 898 гривень 88 копійок в рахунок сплаченого судового збору та 3500 гривень в рахунок витрат на професійну правничу допомогу, а всього 4398 (чотири тисячі триста дев'яносто вісім) гривень 88 копійок.
В іншій частині в задоволенні позову відмовити.
Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Головуюча: