Справа № 489/8805/25
Провадження № 3/489/2180/25
іменем України
20 листопада 2025 року місто Миколаїв
Суддя Інгульського районного суду міста Миколаєва Валігурський Г.Ю., розглянувши матеріали справи, які надійшли з Управління патрульної поліції в Миколаївській області, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше притягувалась до адміністративної відповідальності за постановою Інгульського районного суду міста Миколаєва за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП з накладенням адміністративного стягнення у вигляді попередження, РНОКПП НОМЕР_1 ,
за ч. 2 ст. 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП),
ОСОБА_1 20.10.2025 близько 12:30 год у АДРЕСА_2 , повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення, ухилялася від виконання батьківських обов'язків, передбачених законодавством стосовно своєї малолітньої доньки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , так як мешкає окремо від дитини, не цікавиться її життям, не контролює навчальний процес, у зв'язку з чим дитина має низьку успішність, значні пропуски навчального матеріалу, чим порушила ст. 55 ЗУ « Про освіту», ст. 150 СК України та ст. 12 ЗУ «Про охорону дитинства».
Суд кваліфікує дії ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 184 КУпАП як ухилення батьків від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов навчання та виховання малолітньої дитини, вчинене повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення.
ОСОБА_1 подала заяву про розгляд справи без її участі, вину у вчиненому правопорушенні визнала, обставин, викладених в протоколі про адімінстратвине правопорушення не заперечувала.
З огляду на викладене, вважаю за можливе надати оцінку фактам, викладеним у протоколі про адміністративне правопорушення за відсутності ОСОБА_1 .
З'ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, що містяться в матеріалах справи, та оцінивши докази їх в сукупності, суддя дійшов наступних висновків.
Згідно ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішенні її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 280 КУпАП суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення повинен з'ясувати чи винна дана особа у вчиненні адміністративного правопорушення, а також всі обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.
Так, за ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь - які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративне правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу (ч. 2 ст. 251 КУпАП).
Згідно зі ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Частиною 2 ст. 184 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання малолітніх та/або неповнолітніх дітей, що вчинене повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення.
Обов'язки батьків щодо виховання та розвитку дитини визначено ст. 150 Сімейного кодексу України від 10.01.2002 № 2947-III, відповідно до вимог якої батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Батьки зобов'язані поважати дитину. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов'язку батьківського піклування щодо неї. Забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини. Забороняються фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини.
Згідно з ч. 3 ст. 55 Закону України «Про освіту» батьки здобувачів освіти зобов'язані: виховувати у дітей повагу до гідності, прав, свобод і законних інтересів людини, законів та етичних норм, відповідальне ставлення до власного здоров'я, здоров'я оточуючих і довкілля; сприяти виконанню дитиною освітньої програми та досягненню дитиною передбачених нею результатів навчання; поважати гідність, права, свободи і законні інтереси дитини та інших учасників освітнього процесу; дбати про фізичне і психічне здоров'я дитини, сприяти розвитку її здібностей, формувати навички здорового способу життя; формувати у дитини культуру діалогу, культуру життя у взаєморозумінні, мирі та злагоді між усіма народами, етнічними, національними, релігійними групами, представниками різних політичних і релігійних поглядів та культурних традицій, різного соціального походження, сімейного та майнового стану; настановленням і особистим прикладом утверджувати повагу до суспільної моралі та суспільних цінностей, зокрема правди, справедливості, патріотизму, гуманізму, толерантності, працелюбства; формувати у дітей усвідомлення необхідності додержуватися Конституції та законів України, захищати суверенітет і територіальну цілісність України; виховувати у дитини повагу до державної мови та державних символів України, національних, історичних, культурних цінностей України, дбайливе ставлення до історико-культурного надбання України; дотримуватися установчих документів, правил внутрішнього розпорядку закладу освіти, а також умов договору про надання освітніх послуг (за наявності); сприяти створенню та розвитку в закладі освіти безпечного, здорового та інклюзивного чи спеціального освітнього середовища.
Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» від 26.04.2001 №2402-III батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Вина ОСОБА_1 у вчиненому правопорушенні, передбаченому ч. 1 ст. 184 КУпАП підтверджена наступними дослідженими та перевіреними в судовому засіданні доказами:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАБ №201899 від 20.10.2025, в якому викладено обставини вчинення адміністративного правопорушення;
- письмовими поясненнями ОСОБА_1 , відповідно до яких її було викликано до школи з приводу її доньки ОСОБА_3 , їй задавали питання з приводу поведінки доньки, а також чому донька проживає окремо з батьками ОСОБА_1 , а не з нею. Пояснила, що вона працює і її до пізньої години не має вдома, а там вона під наглядом. Дитина не проти проживання з дідусем та бабусею;
- письмовими поясненнями ОСОБА_4 , педагога Миколаївської гімназії №56, відповідно до яких: учениця 6-Б класу ОСОБА_2 має переважно початковий рівень навчальних досягнень, великі прогалини навчального матеріалу. Навчається не в повну міру своїх сил. Має нестійку увагу, загальнонавчальні вміння та навички потребують подальшого розвитку. На уроках часто відволікається, неуважна, систематично не виконує домашні завдання, потребує постійного контролю з боку дорослих, перебуває на внутрішньошкільному обліку;
- поданням в.о. директора Миколаївської гімназії №56 до начальника УПП в Миколаївській області №02-27/149 від 20.10.2025 до поліції у якому повідомлено, що учениця 6-Б класу ОСОБА_5 фактично не проживає з матір'ю, за наявною інформацією, дитина проживає з бабусею та дідусем, без офіційного оформлення опіки та піклування. За спостереженнями педагогів учениця була помічена у сумнівних компаніях, потрапляє у небезпечні ситуації, спостерігаються зміни у поведінці та зниження навчальної мотивації, домашні завдання виконує не регулярно, порушує правила поведінки на уроках;
- відео-файлом, за змістом якого зафіксовано відібрання пояснень поліцейським у ОСОБА_2 в присутності її матері ОСОБА_1 та в самої ОСОБА_1 та процес складання протоколу про адміністративне правопорушення;
- свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 від 16.01.2014, відповідно до якого матір'ю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , являється ОСОБА_1 ;
- постановою Інгульського районного суду міста Миколаєва від 06.06.2025 по справі №489/4081/25, за якою ОСОБА_1 визнано винною в скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді попередження.
Оцінюючи викладені докази, суд приходить до висновку, що останні узгоджуються між собою щодо часу, місця та обставин, вчиненого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, ставити їх під сумнів підстав немає, а факт вчиненого правопорушення знайшов своє підтвердження під час судового розгляду.
Вирішуючи питання про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення та виду адміністративного стягнення, враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь її вини, відсутність обставин, які виключають адміністративну відповідальність, визначених ст. ст. 38, 247 КУпАП, приходжу до висновку про наявність визначених законом підстав для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 184 КУпАП, та накладення на неї адміністративного стягнення у виді штрафу в межах визначених санкцією статті.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення, у зв'язку з чим на вимогу п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір у розмірі 605,60 грн.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 40-1, 184, 250-252, 280, 283-284 КУпАП,
Визнати ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 184 КУпАП та накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 (одну тисячу сімсот) грн (який підлягає сплаті та перерахуванню за такими реквізитами: отримувач коштів: УК у м. Миколаїв /Інгульський р-н/ 21081100, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37992030, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Код класифікації доходів бюджету: 21081100, рахунок отримувача: UА448999980313070106000014482).
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в дохід держави в розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок (який підлягає сплаті та перерахуванню за такими реквізитами: отримувач: ГУК у м. Києві /м. Київ/ 22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету: 22030106, рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001).
Відповідно до ч. 1 ст. 307 КУпАП, штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Згідно зі ст. 308 КУпАП, у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Миколаївського апеляційного суду через Інгульський районний суд міста Миколаєва.
Постанова підлягає пред'явленню до виконання протягом трьох місяців з дня набрання законної сили.
Суддя Г.Ю. Валігурський