Р І Ш Е Н Н Я№ 127/30789/25
20 листопада 2025 р. м.Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області в складі судді Медяної Ю.В. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) осіб цивільну справу за позовом Товариства з обмеженню відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
ТОВ «Коллект Центр» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
В позовній заяві просить суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за договором №01/0828/82/0107077 від 12.02.2013 у сумі 23 969,11 грн. та судові витрати.
Позов мотивований тим, що 12.02.2013 року між АТ «Райффайзен Банк» та відповідачем укладено договір №01/0828/82/0107077, відповідно до умов якого відповідачу надано кредит в розмірі 4 900 грн.
Відповідач зобов'язався повернути кредит разом з нарахованими відсотками та комісією у визначений сторонами строк, проте своє зобов'язання не виконав.
20.09.2019 між АТ «Райффайзен Банк» та ТОВ «Вердикт Капітал» укладено договір факторингу №114/2-19-F, відповідно до умов якого АТ «Райффайзен Банк» відступило ТОВ «Вердикт Капітал» право грошової вимоги до позичальників, в тому числі за кредитним договором №01/0828/82/0107077.
10.01.2023 між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект Центр» було укладено договір відступлення права вимоги №10-01/2023, відповідно до умов якого ТОВ «Вердикт Капітал» відступило ТОВ «Коллект Центр» право грошової вимоги до позичальників, у тому числі за договором №01/0828/82/0107077.
Заборгованості відповідача за даним договором становить 23 969,11 грн., з яких: 15 403,89 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 6 274,03 - заборгованість за відсотками; 1 813,89 грн. втрати від інфляції; 477,30 грн. - 3% річних.
Відповідач продовжує ухилятись від виконання своїх зобов'язань і не погашає заборгованість за договорами, що і стало підставою для звернення до суду з даним позовом.
Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області прийнято справу до свого провадження та відкрито провадження у даній справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) осіб з роз'ясненням процесуальних прав учасників справи, зокрема, щодо надання у визначені строки відповідачем відзиву на позов, а позивачем письмової відповіді на такий відзив. (а.с.67)
Позивач направив відповідачу позовну заяву з додатками, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами. (а.с.5-6)
Відповідачу ОСОБА_1 судом направлено ухвалу про відкриття провадження у справі на адресу його місця проживання. Конверт з відправленням №R067022013774 повернувся до суду у зв'язку з тим, що адресат відсутній за вказаною адресою. Відповідно до п.4 ч.8 ст.128 ЦПК України це вважається належним повідомленням особи про розгляд справи. (а.с.70-71)
На дату розгляду справи відповідач ані відзив на позов, ані клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін до суду не подав.
Враховуючи вищевикладене та положення ст. 178, 279 ЦПК України, суд розглядає справу за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши матеріали цивільної справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов такого висновку.
Судом встановлено, що 12.02.2013 АТ «Райффайзен Банк» та ОСОБА_1 уклали договір про надання банківських послуг та послуг у сфері страхування №01/0828/82/0107077, відповідно до умов якого відповідачу надано кредит у розмірі 4 900 грн. строком на 48 місяцв. В договорі сторони також узгодили розмір відсотків та порядок їх нарахування. (а.с.19-22)
12.02.2013 АТ «Райффайзен Банк» та ОСОБА_1 підписали заяву на відкриття поточного рахунку, операції за якими можуть здійснюватися з використанням кредитної картки та вствновлення кредитного ліміту, в якому сторони погодили встановлення ОСОБА_1 кредитного ліміту та розмір відсотків і порядок їх нарахування. (а.с.24)
Отримання відповідачем грошових коштів за вказаними договорами підтверджується виписками про рух коштів по рахунку (а.с. 26-41)
20.09.2019 між АТ «Райффайзен Банк» та ТОВ «Вердикт Капітал» укладено договір відступлення прав вимоги №114/2-19-F, відповідно до умов якого між АТ «Райффайзен Банк» відступає шляхом продажу ТОВ «Вердикт Капітал», а ТОВ «Вердикт Капітал» приймає належні АТ «Райффайзен Банк» права вимоги до боржників, вказаними у додатку до договору. (а.с.45-46)
Факт сплати ТОВ «Вердикт Капітал» коштів за вказаним договором підтверджується копією платіжного доручення. (а.с.47).
Відповідно до витягу з реєстру боржників договору відступлення прав вимоги №114/2-19-F від 20.09.2019, до ТОВ «Вердикт Капітал» перейшло право вимоги за договором №01/0828/820107077. (а.с.50)
10.01.2023 між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект Центр» укладено договір про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги №10-01/2023, відповідно до умов якого первісний кредитор відступив шляхом продажу новому кредитору належні первісному кредитору, а новий кредитор набуває у обсязі та на умовах, визначених цим договором, права вимоги первісного кредитора до боржників, зазначених у Додатках №1 та №3 до цього договору (а.с. 51-53).
Також, 04.02.2025 між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект Центр» укладено додаткову угоду №10/1 до договору про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 10.01.2023, якою сторони погодили внести зміни в реєстр боржників. (а.с.55)
Згідно з витягами з реєстру боржників до договору №10-01/2023 від 10.01.2023, ТОВ «Коллект Центр» набуло права вимоги до відповідача за договором №01/0828/820107077. (а.с. 55 на звороті).
Відповідно до розрахунку заборгованості заборгованість за кредитним договором №01/0828/820107077 від 12.02.2013 відповідача перед позивачем становить 23 969,11 грн., з яких: 15 403,89 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 6 274,03 - заборгованість за відсотками; 1 813,89 грн. втрати від інфляції; 477,30 грн. - 3% річних.
Згідно зі статтею 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Статтею 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626,628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Положеннями пунктів 11, 4 ч. 1ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування» визначено, що договір про споживчий кредит - вид кредитного договору, за яким кредитодавець зобов'язується надати споживчий кредит у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач (позичальник) зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, встановлених договором. Загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, пов'язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за супровідні послуги кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб.
За ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Згідно зіст.1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Відповідно дост.610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
Факт отримання відповідачем кредитних коштів за договором №01/0828/82/0107077 від 12.02.2013 та коштів по кредитному ліміту за заявою на відкриття поточного рахунку, операції за якими можуть здійснюватися з використанням кредитної картки та вствновлення кредитного ліміту від 12.02.2013 на загальну суму 15 403,89 грн. підтвержується наявними в матеріалах справи доказами, а саме: виписками про рух коштів по рахунку, та не спростовано відповідачем. Відповідач вносив платежі на погашення виниклої заборгованості, але несвоєчасно та не в повному обсязі, а тому сума заборгованості у розмірі 15 403,89 грн. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. (частина перша статті 1048 ЦК України).
Сторони погодили розмір відсотків та порядок їх нарахування. Відповідач умови договору не виконав, а тому у нього виникла заборгованість по сплаті відсотків за користування кредитом у сумі 6 274,03 грн. Свого розрахунку заборгованості відповідач не надав, аби спростувати розрахунок позивача.
Щодо стягнення з відповідача заборгованості за 3% річних та втратами від інфляції, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.
Велика Палата Верховного Суду вже звертала увагу, що нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних відповідно до статті 625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов'язання. Подібні висновки сформульовані, зокрема, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справах № 703/2718/16-ц та № 646/14523/15-ц, від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц, № 464/3790/16-ц та від 23 жовтня 2019 року у справі № 723/304/16-ц.
Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню втрати від інфляції в сумі 1 813,89 грн. та 3% річних у сумі 477,30 грн.
Виходячи з наведеного вище, суд дійшов висновку, що позов обгрунтований та підлягає задоволенню і з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 23 969,11 грн., з яких: 15 403,89 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 6 274,03 - заборгованість за відсотками; 1 813,89 грн. втрати від інфляції; 477,30 грн. - 3% річних.енню.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивач підлягає стягненню судовий збір в розмірі 2 422,40 грн..
Щодо витрат на професійну правничу допомогу, які позивач просить стягнути на свою користь з відповідача, суд дійшов наступного висновку.
Згідно з частиною першою, другою статті 15 ЦПК України, учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
За змістом частини першої, пункту 1 частини третьої статті 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до частин 1-3 статті 137 ЦПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України у разі задоволення позову судові витрати покладаються на відповідача. Ррозмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Позивач в позовній заяві просив стягнути з відповідача на його користь витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 13 000 грн.
На підтвердження понесених витрат та їх розміру до позовної заяви було долучено наступні докази: копію договору про надання правової допомоги №02-09/2024-3 від 02.09.2024, укладеного між ТОВ «Коллект Центр» та ФОП ОСОБА_2 (а.с. 13-14); копію тарифів на послуги ФОП ОСОБА_2 (а.с. 16); копію заявки на надання юридичної допомоги №18 від 01.08.2025 (а.с.18); копію витягу з акту №12 про надання юридичної допомоги від 29.08.2025. (а.с.18 на звороті); копію платіжної інструкції кредитового переказу коштів №0555200002 від 12.09.2025 (а.с.17).
До позовної заяви було долучено копії заявки на надання юридичної допомоги №18 від 01.08.2025 та витягу з акту №12 про надання юридичної допомоги від 29.08.2025, в яких сторонами було погоджено обсяг наданих послуг по супроводу примусового стягнення заборгованості з ОСОБА_1 , та їх вартість: 13 000 грн.
Факт сплати позивачем за вказаним договором підтверджується копією платіжної інструкції кредитового переказу коштів №0555200002 від 12.09.2025.
Водночас, суд звертає увагу на наступне.
Верховний Суд у постанові від 17 серпня 2022 року у справі № 580/3324/19 дійшов висновку, що визначаючись із відшкодуванням понесених витрат на правничу допомогу, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
Також, не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи не тільки те, чи були вони фактично понесені, але і оцінювати їх необхідність та неминучість.
Аналогічний правовий висновок наведений у постанові Верховного Суду від 21 листопада 2023 року у справі № 140/5295/21.
Крім цього, відшкодування витрат на правничу допомогу не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються, і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу (постанова Верховного Суду від 12 квітня 2023 року у справі №127/9918/14-ц).
Враховуючи викладене, з урахуванням обставин справи, її складністю та важливістю для сторін, обсягом виконаної адвокатом роботи, наявність сталої судової практики в даній категорії справ, суд дійшов висновку про стягнення з відповідача на користь позивача 4 000 гривень витрат на професійну правничу допомогу.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 205, 207, 509, 512, 516, 526, 527, 530, 549, 610, 611, 612, 625, 628, 629, 638, 1048, 1050, 1054 ЦК України, Законом України «Про електронну комерцію», ст.ст.19,76,77,81,131,133, 137,141,247,256 ЦПК України, суд
Позов Товариства з обмеженню відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» заборгованість за кредитним договором №01/0828/82/0107077 від 12.02.2013 у сумі 23 969,11 грн., з яких: 15 403,89 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 6 274,03 - заборгованість за відсотками; 1 813,89 грн. втрати від інфляції; 477,30 грн. - 3% річних.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» судовий збір в розмірі 2 422,40 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» витрати на професійну правничу допомогу у сумі 4 000 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення безпосередньо до Вінницького апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Учасники справи:
позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр», місцезнаходження юридичної особи: м. Київ, вул. Мечнікова, 3, оф.306, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ - 44276926;
відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Суддя