Справа № 127/35425/25
Провадження № 1-кс/127/13762/25
Іменем України
17 листопада 2025 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницького області в складі
слідчого судді ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання: ОСОБА_2
за участю:
слідчого: ОСОБА_3
власника майна: ОСОБА_4 , її захисника: адвоката ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці в залі суду клопотання слідчого слідчого відділу Вінницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області лейтенанта поліції ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025020010001456 від 08.11.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 302 КК України, -
Слідчий СВ Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області лейтенант поліції ОСОБА_3 звернувся до суду з клопотанням, погодженим з прокурором ОСОБА_6 , про арешт майна.
Клопотання мотивоване тим, що у провадженні Вінницького РУП Головного управління Національної поліції у Вінницькій області перебувають матеріали кримінального провадження №12025020010001456 від 08.11.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 302 КК України, в ході здійснення якого виникла необхідність в накладенні арешту на майно вилучене 08.11.2025. під час проведення обушку за адресою: АДРЕСА_1 .
Слідчий ОСОБА_3 , в судовому засіданні клопотання підтримав, за викладених в ньому обставин, просив клопотання задовольнити.
Власник майна ОСОБА_4 та захисник - адвокат ОСОБА_5 в судовому засіданні не заперечували щодо задоволення поданого клопотання.
Зслухавши пояснення слідчого, захисника та власника майна, дослідивши вказане клопотання та додані до нього матеріали слідчий суддя дійшов висновку про наявність підстав для задоволенню клопотання, з наступних підстав.
Відповідно до частини першої статті 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Згідно з абзацом 2 частини першої статті 170 КПК України завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Частиною першою статті 98 КПК України встановлено, що речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до пунктів 1, 2 частини другої статті 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні.
З матеріалів справи вбачається, що у провадженні Вінницького РУП Головного управління Національної поліції у Вінницькій області перебувають матеріали кримінального провадження №12025020010001456 від 08.11.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 302 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що до Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області звернувся ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який повідомив, що невідома особа жіночої статі в приміщенні квартири за адресою: АДРЕСА_1 організувала та утримує місце розпусти, в якому надає послуги сексуального характеру за грошову винагороду.
В ході досудового розслідування, за добровільної згоди власника приміщення ОСОБА_8 , було проведено обшук за вказаною адресою, під час якого виявлено та вилучено:
-грошові кошти загальною сумою 13 500 грн, різного номіналу, а саме: 8 купюр номіналом 1 000 грн (КД 2843269; АД 9041999; ЗН 7163679; ЕД 5601027; БП 0897785; ГС 4342703; БМ 0181717; ГС 4876481) та 11 купюр номіналом 500 грн (ЗА 4437526; ВД 1383043; ГЛ 1663056; ВС 0731668; ЕН 9699371; ГЛ 0877458; БА 9427236; ЕН 0929267; АЖ 8879161; АЕ 0243102; ЛЕ 5015413), які поміщено до спеціального пакету НПУ;
-контрацептиви у кількості 11 штук у первинній упаковці марки «Durex» та штучний гель-змазка, які поміщено до спеціального пакету НПУ.
Крім того, під час особистого обшуку громадянки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , вилучено мобільний телефон марки iPhone 17 ProMax, ІМЕІ1: НОМЕР_1 ; ІМЕІ2: НОМЕР_2 .
Вищезазначені речі було поміщено до спеціального пакету НПУ, на який нанесено відповідні підписи учасників слідчої дії.
Наведені обставини підтверджуються витягом з ЄРДР №12025020010001456 від 08.11.2025 та іншими документами доданими на обґрунтування клопотання.
Постановою слідчого від 08.11.2025 вилучено майно визнано речовим доказом у даному кримінальному провадженні.
Згідно з пунктом першим частини другої статті 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
Відповідно до частини третьої статті 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Наведене свідчить про те, що вищевказане майно, яке було вилучене під час обшуку є тимчасовим вилученим майном та відповідно до статті 98 КПК України має значення речових доказів у кримінальному провадженні, оскільки містить відомості, які можуть бути використані, як доказ факту та обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а тому на дане майно слід накласти арешт.
Таким чином, з метою з'ясування дійсних обставин події кримінального правопорушення, а також з метою унеможливлення подальшого відчуження майна на час досудового розслідування та забезпечення його схоронності, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання слідчого про накладення арешту на вищевказане майно, підлягає задоволенню.
В той же час, відповідно до частини п'ятої статті 173 КПК України у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд постановляє ухвалу, в якій зазначає перелік майна, на яке накладено арешт; підставу застосування арешту майна; перелік тимчасово вилученого майна, яке підлягає поверненню особі, у разі прийняття такого рішення; заборону, обмеження розпоряджатися або користуватися майном у разі їх передбачення та вказівку на таке майно; порядок виконання ухвали із зазначенням способу інформування заінтересованих осіб.
Згідно зі статтею 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до частини першої статті 100 КПК України речовий доказ, який був наданий стороні кримінального провадження або нею вилучений, повинен бути якнайшвидше повернутий володільцю, крім випадків, передбачених статтями 160-166, 170-174 цього Кодексу.
Положеннями статті 168 КПК України передбачено, що тимчасове вилучення електронних інформаційних систем, комп'ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв'язку для вивчення фізичних властивостей, які мають значення для кримінального провадження, здійснюється лише у разі, якщо вони безпосередньо зазначені в ухвалі суду.
Забороняється тимчасове вилучення електронних інформаційних систем, комп'ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв'язку, крім випадків, коли їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, або якщо такі об'єкти отримані в результаті вчинення кримінального правопорушення чи є засобом або знаряддям його вчинення, а також якщо доступ до них обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов'язаний з подолнням системи логічного захисту.
У разі необхідності слідчий чи прокурор виготовляє за допомогою технічних, програмно-технічних засобів, апаратно-програмних комплексів копії інформації, що міститься в інформаційних (автоматизованих) системах, електронних комунікаційних системах, інформаційно-комунікаційних системах, комп'ютерних системах, їх невід'ємних частинах. Копіювання такої інформації здійснюється із залученням спеціаліста.
Як уже зазначалося, частиною п'ятою статті 173 КПК України передбачено, що у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд постановляє ухвалу, в якій зазначає перелік майна, на яке накладено арешт; підставу застосування арешту майна; перелік тимчасово вилученого майна, яке підлягає поверненню особі, у разі прийняття такого рішення; заборону, обмеження розпоряджатися або користуватися майном у разі їх передбачення та вказівку на таке майно; порядок виконання ухвали із зазначенням способу інформування заінтересованих осіб.
З огляду на наведе вище, суд вважає за необхідне зобов'язати слідчого СВ Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області лейтенанта поліції ОСОБА_3 або іншу уповноважену особу в межах даного кримінального провадження мобільний телефон марки IPhone 17 ProMax, ІМЕІ1: НОМЕР_1 ; ІМЕІ2: НОМЕР_2 після проведення усіх необхідних слідчих дій (експертиз), повернути на відповідальне зберігання власнику - ОСОБА_4 .
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 40-1, 131, 132, 167, 170, 172, 173, 309, 372, 395 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання слідчого задовольнити.
Накласти арешт на майно, яке вилучено 08.11.2025. під час проведення обушку за адресою: АДРЕСА_1 , та в ході особистого обшуку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , а саме на:
- грошові кошти загальною сумою 13500 гривень, різного номіналу, зокрема: 8 купюр номіналом в 1 тисячі гривень (КД 2843269; АД 9041999; ЗН 7163679; ЕД 5601027; БП 0897785; ГС 4342703; БМ 0181717; ГС 4876481) та 11 купюр номіналом в 500 гривень (ЗА 4437526; ВД 1383043; ГЛ 1663056; ВС 0731668; ЕН 9699371; ГЛ 0877458; БА 9427236; ЕН 0929267; АЖ 8879161; АЕ 0243102; ЛЕ 5015413), які поміщено до спеціального пакету НПУ;
- контрацептиви в кількості 11 штук із первинним упакуванням марки «Durex» та штучний гель-змазку, які поміщено до спеціального пакету НПУ;
- мобільний телефон марки IPhone 17 ProMax, ІМЕІ1: НОМЕР_1 ; ІМЕІ2: НОМЕР_2 .
Зобов'язати слідчого слідчого відділу Вінницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області лейтенанта поліції ОСОБА_3 або іншу уповноважену особу у кримінальному провадженні №12025020010001456 від 08.11.2025, зняти інформацію з мобільного телефону марки IPhone 17 ProMax, ІМЕІ1: НОМЕР_1 ; ІМЕІ2: НОМЕР_2 та після її зняття передати вищевказаний мобільний телефон на відповідальне зберігання власнику - ОСОБА_4 .
Виконання та контроль за виконанням ухвали суду покласти на слідчого слідчого відділу Вінницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області лейтенанта поліції ОСОБА_3 .
Зобов'язати слідчого слідчого відділу Вінницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області лейтенанта поліції ОСОБА_3 повідомити заінтересованих осіб про накладання арешту на вищевказане майно.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення, однак оскарження ухвали не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя