19 листопада 2025 року
м. Київ
cправа № 917/692/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Бакуліна С.В. - головуючий, Кібенко О.Р., Студенець В.І.,
за участю секретаря судового засідання - Федорченка В.М.,
представників учасників справи:
позивача - Литвина Т.В.,
відповідача -Гречко С.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України"
на постанову Східного апеляційного господарського суду від 30.07.2025 (головуючий суддя - Стойка О.В., судді: Істоміна О.А., Попков Д.О.) та рішення Господарського суду Полтавської області від 03.04.2025 (суддя Киричук О.А.)
у справі №917/692/24
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України"
до Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Полтавагаз"
про стягнення 77 378 938,58 грн,
Короткий зміст позовних вимог
1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" (далі за текстом також - ТОВ "ГК "Нафтогаз України") звернулося до Господарського суду Полтавської області з позовом до Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Полтавагаз" (далі за текстом також - АТ "Полтавагаз") про стягнення 77 378 938,58 грн, у тому числі: основний борг за Типовим договором постачання природного газу постачальником "останньої надії" у сумі 53 617 899,58 грн; пеня у сумі 13 514 648,62 грн; три проценти річних у сумі 2 683 110,46 грн; інфляційні втрати у сумі 7 563 279,92 грн.
2. Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач стверджує про невиконання відповідачем своїх зобов'язань щодо оплати поставленого позивачем як постачальником "останньої надії" природного газу за період з 01.05.2022 до 31.05.2022 за Типовим договором постачання природного газу постачальником "останньої надії", який затверджений постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі за текстом також - НКРЕКП) від 30.09.2015 №2501.
Стислий виклад обставин справи, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій
3. Відповідно до постанови НКРЕКП від 04.07.2017 №880 позивач здійснює ліцензійну діяльність з постачання природного газу на території України.
4. За результатами державного конкурсу та відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 №917-р позивача визначено постачальником "останньої надії" на ринку природного газу.
5. За твердженнями позивача:
(1) споживач з ЕІС-кодом 56X2600000000018 (відповідач) в інформаційній платформі був закріплений за постачальником "останньої надії", ТОВ "ГК "Нафтогаз України" (ЕІС-код 56Х930000008780В) (позивач), у тому числі в період з 02.05.2022 до 31.05.2022;
(2) обсяг природного газу, використаний відповідачем у вказаний період та внесений в алокацію позивача як постачальника "останньої надії", ТОВ "ГК "Нафтогаз України" (ЕІС-код 56Х930000008780В), становить: з 02.05.2022 до 31.05.2022 1 265 791,35 тис. м3;
(3) факт включення відповідача до реєстру споживачів позивача як постачальника "останньої надії" та віднесення газу, спожитого відповідачем, до портфеля позивача як постачальника "останньої надії" з наведених вище підстав підтверджується листом оператора ГТС від 25.11.2022 №ТОВВИХ-22-12812 та інформацією (помісячно) щодо остаточної алокації відборів споживача з ЕІС-кодом 56X2600000000018; інформацією щодо споживачів, які були зареєстровані в Реєстрі споживачів постачальника "останньої надії".
6. АТ "Полтавагаз" відповідно до постанови НКРЕКП від 15.06.2017 №778 "Про видачу ліцензії на розподіл природного газу АТ "Полтавагаз" (зі змінами) здійснює господарську діяльність з розподілу природного газу в межах території де знаходиться газорозподільна система, що перебуває у власності, господарському віданні, користуванні чи експлуатації оператора ГРМ. Відповідач як суб'єкт ринку природного газу має статус оператор ГРМ.
7. За твердженнями відповідача:
(1) у травні 2022 року між позивачем та відповідачем діяв договір купівлі-продажу природного газу від 13.05.2022 №101/ПГ-3227-ОГРМ (далі також договір №101), який сторони уклали відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 06.03.2022 №222 "Про затвердження Положення про покладення спеціальних обов'язків на суб'єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу";
(2) факт виконання цього договору у травні 2022 року підтверджується: листами позивача від 03.05.2022 №119/07-5558-2022 та від 09.05.2022 №119/07-5751-2022, підписаним 13.05.2022 АТ "Полтавагаз" та ТОВ "ГК "Нафтогаз України" договором купівлі-продажу природного газу №101/ПГ-3227-ОГРМ із застосуванням електронного цифрового підпису, підписаною та надісланою заявою приєднання до договору про утворення балансуючої групи, платіжним дорученням від 17.06.2022 №3421 про сплату 9 392 171,82 грн за обсяг газу, придбаний у травні 2022 об'ємом 1 265 791,35 тис. м3;
(3) вищевказаний обсяг 1 265 791,35 тис. м3 спожитого природного газу в період з 01.05.2022 до 31.05.2022 співпадає з позовними вимогами позивача за Типовим договором постачання природного газу постачальником "останньої надії".
8. У матеріалах справи відсутні будь-які документи, що підтверджують підстави та розрахунок отриманого в спірний період травня 2022 року (двосторонні акти прийому - передачі, торгові сповіщення тощо), проте сторони не оспорюють факт та обсяг (1 265 791,35 тис. м3) поставленого позивачем відповідачу природного газу в цей період.
9. За змістом постанови апеляційного суду, предметом спору є саме ціна поставленого позивачем та отриманого відповідачем вищенаведеного обсягу природного газу в травні 2022 року, яка має визначатися:
(1) за твердженнями позивача - умовами Типового договору постачання природного газу постачальником "останньої надії", який затверджений постановою НКРЕКП від 30.09.2015 №2501 (далі за текстом - договір №2501), за середньою розрахунковою ціною 42 359,19 грн (від 39 618,63 грн до 49 955,73 грн) з ПДВ за 1000 м3 на загальну суму 53 617 899,58 грн (у зазначений розрахунок включена вартість послуг з транспортування, яка окремо не заявлена) ;
(2) за твердженнями відповідача - умовами договору купівлі-продажу природного газу від 13.05.2022№101/ПГ-3227-ОГРМ (далі за текстом - договір №101) за ціною 7 420,00 грн з ПДВ за 1000 м3 на загальну суму 9 392 171,82 грн.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
10. Господарський суд Полтавської області рішенням від 03.04.2025 у справі №917/692/24, яке Східний апеляційний господарський суд залишив без змін постановою від 30.07.2025, у задоволені позову відмовив.
11. Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, взяв до уваги, що:
(1) відповідно до витягу з інформаційної платформи оператора ГТС споживач з ЕІС-кодом 56X2600000000018 (АТ "Полтавагаз") закріплений у Реєстрі споживачів постачальника останньої надії з ЕІС-кодом 56X2600000000018, зокрема, в періоди: з 01.11.2021 до 30.12.2021, з 01.01.2022 до 28.02.2022, з 02.05.2022 до 31.05.2022, що свідчить про те, що станом на 01.05.2022 ТОВ "ГК "Нафтогаз України" вже здійснювало постачання природного газу АТ "Полтавагаз" з початку 2022 року протягом граничного строку, встановленого Типовим договором постачання природного газу постачальником "останньої надії";
(2) згідно з наданим позивачем рахунком на оплату (природний газ) від 13.06.2022 №17842 станом на 01.05.2022 за відповідачем обліковувалась заборгованість за поставлений на підставі Типового договору постачання природного газу постачальником "останньої надії" газ в розмірі 902 914 897,35 грн, стягнення якої здійснюється в судовому порядку.
12. З огляду на зазначені обставини суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, дійшов висновку, що позивач не мав правових підстав для подальшого постачання природного газу відповідачу в статусі постачальника "останньої надії", оскільки законодавець передбачив ряд факторів і обставин, які безумовно мали бути враховані при постачанні природного газу постачальником "останньої надії", а саме: заборона на укладення договору постачання природного газу між постачальником "останньої надії" та споживачем за наявності у такого споживача простроченої заборгованості, неможливість постачання природного газу постачальником "останньої надії" споживачу із перевищенням 60 добового строку протягом календарного року (стаття 15 Закону України "Про ринок природного газу"; пункт 3.3 Типового договору; пункт 2 розділу VI Правил постачання природного газу); встановлення механізму припинення постачальником "останньої надії" постачання споживачу природного газу після закінчення 60 добового строку постачання (стаття 15 Закону України "Про ринок природного газу", пункт 5 розділу VI Правил).
13. Урахувавши норми Положення про покладання спеціальних обов'язків на суб'єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.03.2022 №222 (у редакції постанови від 29.04.2022 №489), яким на ТОВ "ГК "Нафтогаз України" покладені спеціальні обов'язки щодо продажу природного газу оператором газорозподільних систем, та оцінені в цій частині докази, суди вважали, що постачання природного газу ТОВ "ГК "Нафтогаз України" АТ "Полтавагаз" у період з 01.05.2022 до 31.05.2022 необхідно розглядати як таке, що здійснювалося за договором купівлі-продажу природного газу від 13.05.2022 №101/ПГ-3227-ОГРМ та поза межами Типового договору постачання природного газу постачальником "останньої надії".
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її обґрунтування. Доводи інших учасників справи
14. ТОВ "ГК "Нафтогаз України" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить постанову Східного апеляційного господарського суду від 30.07.2025 та рішення Господарського суду Полтавської області від 03.04.2025 скасувати і ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі.
15. Обґрунтовуючи підстави касаційного оскарження, скаржник посилається на пункти 1, 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі за текстом також - ГПК), зазначаючи, що:
(1) відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норм права у подібних правовідносинах, а саме статей 11, 12, 15 Закону України "Про ринок природного газу", пункту 6 Положення про покладення спеціальних обов'язків на суб'єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.03.2022 №222 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин) (далі за текстом також - Положення ПСО), розділу VI Правил постачання природного газу, затверджених постановою НКРЕКП від 30.09.2015 №2496 (далі за текстом також - Правила постачання природного газу) у правовідносинах з постачання природного газу операторам газорозподільних систем;
(2) суди попередніх інстанцій не врахували висновків Верховного Суду у справі №910/1007/22 (від 07.08.2024), в якій підтверджено практику автоматичної реєстрації операторів ГРМ, які мають прострочену заборгованість, у Реєстрі споживачів постачальника "останньої надії" на інформаційній платформі оператора ГТС (статті 15 Закону України "Про ринок природного газу", розділу IV Кодексу газотранспортної системи (далі за текстом - Кодекс ГТС).
16. Доводи скаржника зводяться до того, що:
(1) виснуючи про здійснення позивачем постачання природного газу відповідачу за договором №101, суди попередніх інстанцій не врахували, що такий договір є неукладеним з огляду на невиконання відповідачем умов щодо надання банківської гарантії, визначених Положенням ПСО та самим договором, зокрема:
- додатком 2 до Положення ПСО, яким затверджені умови, на яких укладається такий договір купівлі-продажу природного газу з оператором газорозподільної системи, зокрема за умови надання останнім у строк до 15.05.2022 банківської гарантії на суму грошових зобов'язань, які для цих цілей розраховуються виходячи з пікового місячного обсягу втрат та виробничо-технологічних витрат природного газу оператора газорозподільної системи протягом 2021 року (у разі належного виконання цієї умови договір купівлі-продажу природного газу з таким оператором газорозподільної системи укладається та починає свою дію з 01.05.2022; у разі невиконання цієї умови договір купівлі-продажу природного газу з таким оператором газорозподільної системи не укладається);
- пунктом 10.1 договору №101, який визначає, що цей договір укладений сторонами з відкладальною умовою відповідно до частини першої статті 212 Цивільного кодексу України (далі за текстом - ЦК), та набуває чинності з дати видачі покупцю банком-резидентом України банківської гарантії відповідно до підпункту 2.1.1 договору, на умовах, встановлених Положенням ПСО (в редакції постанови КМУ №489 від 29.04.2022);
(2) за умовами договору №101 продавець передає покупцеві природний газ у порядку та на умовах, визначених у цьому договорі; перехід права власності на природний газ також відбувається на умовах, передбачених цим договором, зокрема відчуження позивачем та набуття відповідачем природного газу здійснюється шляхом надсилання сторонами оператору ГТС торгових сповіщень в електронному вигляді. Проте матеріали справи не містять жодних доказів на наявність підтверджених торгових сповіщень у травні 2022 року, тобто жодних доказів переходу права власності на природний газ від позивача до відповідача в цей період саме за договором №101 та, як наслідок, жодних доказів здійснення такої поставки саме за цим договором немає;
(3) за спірний період сторони також не укладали жодних комерційних актів щодо Обсягу І, Обсягу ІІ та Обсягу ІІІ, складання, підписання та направлення яких передбачено умовами договору №101, що додатково свідчить про відсутність поставки природного газу в цей період за вказаним договором;
(4) у спірний період між позивачем як постачальником "останньої надії" та відповідачем виникли договірні правовідносини саме на підставі Типового договору постачання природного газу постачальником "останньої надії", який вважається укладеним відповідно до приписів статті 15 Закону України "Про ринок природного газу" та розділу VI Правил постачання природного газу з дня, визначеного на інформаційній платформі оператора ГТС, що підтверджується доказами, які суди прийняли як належні;
(5) законодавча заборона на укладення договору постачання природного газу між постачальником "останньої надії" та споживачем за наявності у такого споживача простроченої заборгованості, міститься не у всіх законодавчих актах, якими регулюються правовідносини сторін, зокрема до Правил постачання природного газу відповідна умова була внесена постановою НКРЕКП від 28.10.2022 №1355, тобто після виникнення та припинення правовідносин сторін;
(6) реєстрація відповідача в реєстрі постачальника "останньої надії" (позивача) здійснюється в автоматичному режимі, без вчинення будь-яких дій з боку позивача, так як останній не бере участі у визначенні яких саме споживачів та у який час необхідно включати до реєстру постачальника "останньої надії";
(7) у справі №910/1007/22 фактично підтверджено практику автоматичної реєстрації операторів ГРМ, які мають прострочену заборгованість, у Реєстрі споживачів постачальника "останньої надії" на інформаційній платформі оператора ГТС, зокрема у період, коли це було заборонено;
(8) впровадження механізму автоматичного виключення операторів ГРМ із Реєстру споживачів постачальника "останньої надії" пов'язане з прийняттям НКРЕКП постанови від 28.10.2022 №1355, що відбулось вже після закінчення спірного періоду (травень 2022), в якому відповідача було включено до Реєстру споживачів постачальника "останньої надії". Відповідно, в травні 2022 року (спірний період) у позивача була відсутня можливість виключити відповідача із Реєстру споживачів постачальника "останньої надії";
(9) на момент виникнення правовідносин сторін був відсутній правовий механізм самостійного припинення постачання природного газу постачальником "останньої надії".
17. АТ "Полтавагаз" подало відзив на касаційну скаргу, в якому просить залишити її без задоволення, оскаржувані рішення судів - без змін.
18. За текстом відзиву, який фактично відображає мотивувальну частину рішення суду першої інстанції з наведенням відповідних норм та висновків Верховного Суду, доводи відповідача зводяться до згоди з висновками місцевого господарського суду, зокрема наведеними у пункті 12 цієї постанови.
19. Окрім цього відповідач зазначає, що:
(1) суд апеляційної інстанції проаналізував законодавчо врегульовані підстави укладення договору №101, зокрема неодноразове внесення змін до порядку його укладення, зумовлене воєнними діями на території України з метою забезпечення стабільності та безпеки постачання природного газу споживачам, обмежені строки виконання сторонами відповідних умов щодо його оформлення та підписання, статус обох сторін в сфері газопостачання, виснував, що у АТ "Полтавагаз" були легітимні очікування на отримання природного газу в травні 2022 року саме на підставі спірного договору №101 за встановленою в Положенні ПСО фіксованою ціною;
(2) під час розгляду справи та дослідження доказів у їх сукупності суди попередніх інстанцій правильно встановили, що (1) у травні 2022 року між позивачем та відповідачем діяв договір №101, укладений відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 06.03.2022 №222 "Про затвердження Положення про покладення спеціальних обов'язків на суб'єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу", а (2) АТ "Полтавагаз" належно виконало свій обов'язок зі сплати вартості спожитого на підставі цього договору №101 природного газу в спірний період, а відтак відсутні законні підстави для покладення на АТ "Полтавагаз" додаткового грошового тягаря у вигляді підвищеної вартості за вже отриманий в травні 2022 року природний газ на підставі іншого договору (Типового договору постачання природного газу постачальником "останньої надії").
Позиція Верховного Суду
20. Предметом спору в цій справі є наявність/відсутність підстав для стягнення з відповідача вартості поставленого позивачем природного газу у період з 01.05.2022 до 31.05.2022, та нарахованих на неї пені, 3% річних та інфляційних втрат, у межах якого (спору) позивач доводить, що постачання природного газу в спірний період (з 01.05.2022 до 31.05.2022) відбулось відповідно до умов Типового договору постачання природного газу постачальником "останньої надії", тоді як відповідач стверджує, що в цей період діяв договір №101, який сторони уклали згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 06.03.2022 №222 "Про затвердження Положення про покладення спеціальних обов'язків на суб'єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу".
21. У контексті предмета спору, висновків судів попередніх інстанцій (пункти 11-13 цієї постанови) та доводів касаційної скарги (пункт 16 цієї постанови) в межах визначених скаржником підстав касаційного оскарження (пункт 15 цієї постанови), під час касаційного перегляду оскаржуваних рішень судів першочергово підлягає з'ясуванню питання щодо підстави постачання позивачем відповідачу природного газу в спірний період, а саме з 01.05.2022 до 31.05.2022, зокрема з огляду на те, що факт постачання та обсяг поставленого природного газу сторони не заперечують.
Щодо договору постачання природного газу постачальником "останньої надії"
22. Стаття 1 Закону України "Про ринок природного газу" (тут і далі за текстом у редакції станом на дату виникнення спірних правовідносин) містить визначення:
постачальник "останньої надії" - визначений Кабінетом Міністрів України постачальник, який не має права відмовити в укладенні договору постачання природного газу на обмежений період часу;
оператор газорозподільної системи - це суб'єкт господарювання, який на підставі ліцензії здійснює діяльність із розподілу природного газу газорозподільною системою на користь третіх осіб (замовників);
оператор газотранспортної системи - це суб'єкт господарювання, який на підставі ліцензії здійснює діяльність із транспортування природного газу газотранспортною системою на користь третіх осіб (замовників).
23. Як встановили суди попередніх інстанцій:
(1) ТОВ "ГК "Нафтогаз України" відповідно до постанови НКРЕКП від 04.07.2017 №880 здійснює ліцензійну діяльність з постачання природного газу на території України. За результатами державного конкурсу та відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 №917-р позивача визначено постачальником "останньої надії" на ринку природного газу;
(2) АТ "Полтавагаз" відповідно до постанови НКРЕКП від 15.06.2017 №778 здійснює господарську діяльність з розподілу природного газу в межах території де знаходиться газорозподільна система, що перебуває у власності, господарському віданні, користуванні чи експлуатації оператора ГРМ. Відповідач як суб'єкт ринка природного газу має статус оператор ГРМ.
24. Відповідно до частини першої статті 12 Закону України "Про ринок природного газу" постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов'язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов'язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором. Якість та інші фізико-хімічні характеристики природного газу визначаються згідно із нормативно-правовими актами.
Постачання природного газу побутовим споживачам здійснюється на підставі типового договору, що затверджується Регулятором та оприлюднюється в установленому порядку.
Договір постачання природного газу об'єднанням співвласників багатоквартирних будинків для забезпечення опалення та постачання гарячої води до квартир співвласників (крім нежитлових приміщень) укладається на весь обсяг споживання природного газу для таких потреб та не може встановлювати різні ціни в межах цього обсягу.
Постачання природного газу постачальником "останньої надії" здійснюється на підставі типового договору, що затверджується Регулятором. Типовий договір постачання природного газу постачальником "останньої надії" може містити окремі умови для різних категорій споживачів. При цьому в межах кожної категорії споживачів договір постачання природного газу постачальником "останньої надії" є публічним.
25. Згідно з пунктом 1 розділу VI Правил постачання природного газу (тут і далі за текстом у редакції станом на дату виникнення спірних правовідносин) постачальник "останньої надії" здійснює постачання природного газу споживачам на умовах договору постачання природного газу, який укладається з урахуванням вимог цього розділу та має відповідати Типовому договору постачання природного газу постачальником "останньої надії", затвердженому постановою НКРЕКП від 30.09.2015 №2501, який є публічним, а його умови - однаковими для всіх споживачів.
Договір постачання природного газу постачальником "останньої надії" укладається у випадках, передбачених пунктом 3 цього розділу, з урахуванням вимог статей 205, 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України шляхом публічної оферти постачальника "останньої надії" та її акцептування споживачем через факт споживання газу за відсутності іншого постачальника.
Договір постачання природного газу постачальником "останньої надії" не потребує двостороннього підписання. На письмове звернення споживача постачальник "останньої надії" зобов'язаний протягом десяти робочих днів з дня отримання такого письмового звернення надати споживачу підписаний уповноваженою особою постачальника примірник договору постачання природного газу.
Договір постачання між постачальником "останньої надії" і споживачем вважається укладеним з дня, визначеного на інформаційній платформі оператора газотранспортної системи днем початку постачання природного газу споживачу в Реєстрі споживачів постачальника "останньої надії" відповідно до Кодексу газотранспортної системи.
26. Постановою НКРЕКП від 30.09.2015 №2501 затверджено Типовий договір, відповідно до пункту 1.1 якого цей договір постачання природного газу постачальником "останньої надії" є публічним і регламентує порядок та умови постачання природного газу споживачу постачальником "останньої надії".
27. Відповідно до пункту 1.3 Типового договору цей договір є договором приєднання.
При укладенні цього договору зі споживачем ураховуються вимоги статей 205, 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України та укладення відбувається шляхом публічної оферти постачальника та її акцептування споживачем через факт споживання газу за відсутності іншого постачальника.
Цей договір вважається укладеним зі споживачем з дня, визначеного на інформаційній платформі оператора газотранспортної системи днем початку постачання природного газу споживачу в Реєстрі споживачів постачальника "останньої надії" відповідно до Кодексу газотранспортної системи.
28. Період безперервного постачання природного газу постачальником не може перевищувати шістдесят діб протягом календарного року та триває до кінця календарного місяця, що настає за місяцем початку фактичного постачання природного газу споживачу постачальником, крім випадків дострокового розірвання договору (пункт 3.3 Типового договору).
29. Положеннями пункту 11.1 Типового договору передбачено, що цей договір набирає чинності з дня, визначеного інформаційною платформою оператора ГТС днем початку постачання природного газу споживачу в Реєстрі споживачів постачальника відповідно до Кодексу газотранспортної системи. Дія цього договору не може перевищувати шістдесят діб протягом календарного року та триває до кінця календарного місяця, наступного за місяцем, в якому почалося фактичне постачання природного газу постачальником.
30. Відповідно до пунктів 2, 3 глави 1 розділу І Кодексу ГТС (тут і далі за текстом у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) цей Кодекс є регламентом функціонування газотранспортної системи України та визначає правові, технічні, організаційні та економічні засади функціонування газотранспортної системи України.
Дія цього Кодексу поширюється на всіх суб'єктів ринку природного газу України: операторів суміжних систем, газовидобувні підприємства, замовників, споживачів та постачальників природного газу незалежно від підпорядкування та форми власності, а також операторів торгових платформ.
31. Згідно з пунктами 1, 2 глави 3 розділу IV Кодексу ГТС для забезпечення електронної взаємодії та документообігу між суб'єктами ринку природного газу, у тому числі для організації замовлення та супроводження послуг транспортування природного газу в умовах добового балансування газотранспортної системи, а також між суб'єктами ринку природного газу та операторами торгових платформ оператор газотранспортної системи зобов'язаний створити та підтримувати функціонування інформаційної платформи.
Інформаційна платформа складається з апаратного та програмного забезпечення.
Суб'єкти ринку природного газу, які уклали (переуклали) з оператором газотранспортної системи договір транспортування, набувають права доступу до інформаційної платформи та статусу користувача платформи з моменту укладення (переукладення) договору. Оператор газотранспортної системи присвоює кожному такому суб'єкту ринку природного газу код користувача платформи та створює на інформаційній платформі інтерфейс такого користувача відповідно до його статусу суб'єкта ринку природного газу (постачальник, оператор газорозподільної системи, оптовий продавець/покупець, оператор газосховищ тощо), про що має повідомити останнього. При цьому додатком до договору визначаються уповноважені особи суб'єкта ринку природного газу (користувача платформи), які будуть мати право доступу до інформаційної платформи від імені користувача платформи (зазначаються їхні адреси електронної пошти та контактні дані), для їх електронної реєстрації, що оформлюється у вигляді повідомлення на створення облікового запису уповноважених осіб користувача платформи за формою, наведеною в додатка 1 до цього Кодексу, до якого додаються у письмовій формі довіреності користувача платформи на кожну уповноважену особу.
32. У пунктах 1, 2 глави 4 розділу IV Кодексу ГТС визначено, що інформаційна платформа має містити такі дані, зокрема: 1) перелік точок входу/виходу до/із газотранспортної системи; 2) інформацію про всіх суб'єктів ринку природного газу, включаючи споживачів, яким в установленому порядку присвоєні ЕІС-коди; 3) інформацію про постачальника "останньої надії"; 4) інформацію про постачальників із спеціальними обов'язками; 5) інформацію про реєстри споживачів постачальників.
33. Відповідно до пункту 5 глави 4 розділу IV Кодексу ГТС оператори газорозподільних систем відповідно до вимог цього Кодексу та за формами оператора газотранспортної системи, погодженими з Регулятором, повинні вносити до інформаційної платформи інформацію, зокрема:
визначену підпунктами 1, 2, 5 - 8, 12, 13, 14 пункту 2 цієї глави, по всіх споживачах, підключених до газорозподільної системи;
дані щодо операторів газорозподільних систем (за їх наявності), яким природний газ передається з газорозподільної системи, з визначенням місць підключення таких операторів;
дані щодо газовидобувних підприємств (за їх наявності), промислові газопроводи яких безпосередньо підключені до газорозподільної системи.
34. Пунктом 2 глави 5 розділу IV Кодексу ГТС встановлено, що реєстрація побутового споживача, споживача, що здійснює виробництво теплової енергії, або оператора газорозподільної системи здійснюється автоматично в Реєстрі споживачів постачальника "останньої надії" на інформаційній платформі оператора газотранспортної системи за умови відсутності на інформаційній платформі інформації про відключення або ініціювання діючим постачальником відключення його об'єкта в таких випадках:
відсутність підтвердженої номінації та реномінації діючого постачальника побутового споживача, споживача, що здійснює виробництво теплової енергії, постачальника, який здійснює постачання газу оператору газорозподільної системи для покриття об'ємів (обсягів) фактичних втрат та виробничо-технологічних витрат природного газу в газорозподільній системі, або оператора газорозподільної системи, який здійснює закупівлю природного газу для покриття об'ємів (обсягів) фактичних втрат та виробничо-технологічних витрат природного газу в газорозподільній системі на підставі договору (договорів) купівлі-продажу природного газу в оптового продавця, для газової доби D до 02:00 UTC (04:00 за київським часом) години для зимового періоду в газову добу (D-1) та 01:00 UTC (04:00 за київським часом) години для літнього періоду в газову добу (D-1) на точку виходу до газорозподільної системи, крім випадків ініціювання постачальником "останньої надії" відключення по об'єкту такого споживача. У такому випадку постачання здійснюється з дня, наступного за днем включення до Реєстру споживачів постачальника "останньої надії";
відсутність за три дні до кінцевої дати постачання природного газу поточним постачальником побутового споживача або споживача, що здійснює виробництво теплової енергії, в Реєстрі іншого постачальника. У такому випадку постачання здійснюється з дня, наступного за кінцевим днем постачання попереднім постачальником.
Дата початку постачання природного газу споживачу постачальником "останньої надії" визначається в Реєстрі споживачів постачальника "останньої надії" на інформаційній платформі.
У разі якщо за п'ять днів до кінцевої дати постачання природного газу поточним постачальником інформаційна платформа не фіксує такого споживача в Реєстрі іншого постачальника, у тому числі в Реєстрі постачальника із спеціальними обов'язками або постачальника "останньої надії", інформаційна платформа одночасно направляє оператору газорозподільної системи (оператору газотранспортної системи по прямих споживачах) інформаційне повідомлення про відсутність у споживача постачальника з певної дати за формою оператора газотранспортної системи, погодженою з Регулятором. Оператор газорозподільної системи (оператор газотранспортної системи по прямих споживачах), отримавши таке повідомлення, зобов'язаний протягом двох робочих днів проінформувати такого споживача про відсутність у нього постачальника з певної дати та можливі наслідки для нього і за необхідності розпочати заходи з припинення (обмеження) в установленому порядку газопостачання на об'єкти такого споживача.
35. За змістом частини першої статті 15 Закону України "Про ринок у разі якщо постачальника ліквідовано, визнано банкрутом, його ліцензію на провадження діяльності з постачання природного газу анульовано або її дію зупинено, а також в інших випадках, передбачених правилами для постачальника "останньої надії", постачання природного газу споживачу здійснюється у порядку, визначеному правилами для постачальника "останньої надії", та на умовах типового договору постачання постачальником "останньої надії", що затверджується Регулятором.
Договір постачання між постачальником "останньої надії" і споживачем вважається укладеним з моменту початку фактичного постачання природного газу такому споживачу.
Постачальник "останньої надії" визначається Кабінетом Міністрів України строком на три роки за результатами конкурсу, проведеного у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
36. Частина друга цієї статті визначає, що постачальник "останньої надії" постачає природний газ споживачу протягом строку, який не може перевищувати 60 діб та триває до кінця календарного місяця, що настає за місяцем початку фактичного постачання природного газу споживачу постачальником "останньої надії".
Після закінчення цього строку постачальник "останньої надії" зобов'язаний припинити постачання природного газу споживачу. Постачальник "останньої надії" має право припинити постачання природного газу споживачу до закінчення вищезазначеного строку у разі невиконання цим споживачем обов'язку щодо повної та своєчасної оплати вартості природного газу, який постачається постачальником "останньої надії", відповідно до типового договору постачання постачальником "останньої надії".
Договір між постачальником "останньої надії" та споживачем не може бути укладений за наявності простроченої заборгованості у такого споживача перед таким постачальником "останньої надії", крім випадків, якщо таким споживачем є побутовий споживач, споживач, що є бюджетною установою відповідно до Бюджетного кодексу України, закладом охорони здоров'я державної власності (казенні підприємства та/або державні установи тощо), закладом охорони здоров'я комунальної власності (комунальні некомерційні підприємства та/або комунальні установи, та/або спільні комунальні підприємства тощо), споживач, що здійснює виробництво теплової енергії.
37. Здійснюючи аналіз вказаних вище норм права, Верховний Суд неодноразово висновував таке:
- наведені приписи законодавства та умови типового договору свідчать про: (1) встановлену заборону на укладення договору постачання природного газу між постачальником "останньої надії" та споживачем за наявності у такого споживача простроченої заборгованості; (2) неможливість постачання природного газу постачальником "останньої надії" споживачу із перевищенням 60-добового терміну протягом календарного року; (3) встановлений законодавством механізм припинення постачальником "останньої надії" постачання споживачу природного газу після закінчення 60-добового терміну постачання (постанови Верховного Суду від 19.06.2024 у справі №913/264/23, від 19.06.2024 у справі №913/283/23, від 07.08.2024 у справі №910/1007/22 та інші);
- постачальник "останньої надії" не є суб'єктом, орієнтованим на довгострокове обслуговування споживачів, а виконує виключно функцію тимчасового страхування для забезпечення безперервності газопостачання у разі виникнення кризових ситуацій. Таке обмеження стимулює споживачів до активного пошуку нового постачальника і перешкоджає залежності від послуг постачальника "останньої надії". Зазначене відповідає принципу забезпечення конкуренції на ринку природного газу, оскільки надмірно тривалий строк може створити монопольні умови для постачальника "останньої надії". Тобто, обмеження строку до 60 днів на рік обґрунтовано тимчасовим характером функцій постачальника "останньої надії", фінансовою безпекою цього механізму, стимулюванням ринкових відносин і необхідністю забезпечення ефективності роботи енергетичного ринку (постанова Верховного Суду від 20.11.2024 у справі №917/1297/23).
38. Як встановили суди попередніх інстанцій, згідно з витягом з інформаційної платформи оператора ГТС, споживач з ЕІС-кодом 56X2600000000018 (відповідач) закріплений у Реєстрі споживачів постачальника "останньої надії" з ЕІС-кодом 56X2600000000018, зокрема, в періоди: з 01.11.2021 до 30.12.2021, з 01.01.2022 до 28.02.2022, з 02.05.2022 до 31.05.2022, що свідчить про те, що станом на 01.05.2022 ТОВ "ГК "Нафтогаз України" вже здійснювало постачання природного газу АТ "Полтавагаз" з початку 2022 року протягом граничного строку, встановленого Типовим договором.
39. Ураховуючи вищенаведені висновки Верховного Суду та встановлені судами попередніх інстанцій фактичні обставини цієї справи, Суд вважає, що висновки судів попередніх інстанцій про те, що позивач не мав правових підстав для подальшого постачання природного газу відповідачу у статусі постачальника "останньої надії", оскільки законодавець передбачив ряд факторів і обставин, які безумовно мали бути враховані при постачанні природного газу постачальником "останньої надії", а саме: (1) неможливість постачання природного газу постачальником "останньої надії" споживачу із перевищенням 60-ти добового строку протягом календарного року (стаття 15 Закону України "Про ринок природного газу"; пункт 3.3 Типового договору; пункт 2 розділу VI Правил постачання природного газу); (2) встановлення механізму припинення постачальником "останньої надії" постачання споживачу природного газу після закінчення 60-ти добового строку постачання (стаття 15 Закону України "Про ринок природного газу", пункт 5 розділу VI Правил), узгоджуються з правовими висновками щодо застосування вказаних вище норм матеріального права, викладених у постановах Верховного Суду, та посилання на які містить, зокрема, оскаржувана постанова апеляційного суду.
40. Крім цього Суд враховує, що за встановлених судами попередніх інстанцій обставин, на початок спірного періоду, а саме на 01.05.2022, у відповідача перед позивачем як постачальником "останньої надії" була наявна заборгованість за поставлений на підставі Типового договору постачання природного газу постачальником "останньої надії" газ в розмірі 902 914 897,35 грн, тоді як частина друга статті 15 Закону України "Про ринок природного газу" містить заборону на укладення договору постачання природного газу між постачальником "останньої надії" та споживачем за наявності у такого споживача простроченої заборгованості за виключенням визначених у цій нормі випадків, а саме якщо таким споживачем є побутовий споживач, споживач, що є бюджетною установою відповідно до Бюджетного кодексу України, закладом охорони здоров'я державної власності (казенні підприємства та/або державні установи тощо), закладом охорони здоров'я комунальної власності (комунальні некомерційні підприємства та/або комунальні установи, та/або спільні комунальні підприємства тощо), споживач, що здійснює виробництво теплової енергії.
41. Внесені Законом України "Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування" від 29.07.2022 №2479-IX, який набрав чинності 19.08.2022 (далі - Закон №2479-IX), зміни в абзац 3 частини другої статті 15 Закону України "Про ринок природного газу", а саме доповнення його словами "та оператор газорозподільної системи" не розповсюджуються на спірні в цій справі правовідносини, так як відповідні зміни до Закону України "Про ринок природного газу", які включили операторів газорозподільних систем до цього переліку, застосовуються виключно до правовідносин, які мали місце в період із 01.01.2022 по 28.02.2022.
42. Таким чином, у разі наявності в споживача простроченої заборгованості перед постачальником "останньої надії", за відсутності підстав для застосування передбачених частиною другою статті 15 Закону України "Про ринок природного газу" виключень, укладення договору постачання природного газу між постачальником "останньої надії" та таким споживачем також є неправомірним, про що цілком обґрунтовано виснували суди попередніх інстанцій у цій справі.
43. Доводи скаржника стосовно того, що реєстрація відповідача в реєстрі постачальника "останньої надії" (позивача) здійснюється в автоматичному режимі, без вчинення будь-яких дій з боку позивача, так як останній не бере участі у визначенні яких саме споживачів та у який час необхідно включати до реєстру постачальника "останньої надії", з посиланням на постанову Верховного Суду від 07.08.2024 у справі №910/1007/22, в якій підтверджено практику автоматичної реєстрації операторів ГРМ, які мають прострочену заборгованість, у Реєстрі споживачів постачальника "останньої надії" на інформаційній платформі оператора ГТС (статті 15 Закону України "Про ринок природного газу", розділу IV Кодексу ГТС), Суд відхиляє з огляду на таке.
44. У пунктах 79, 82 цієї постанови Верховний Суд дійсно зазначив, що:
"79. У цій справі (№910/1007/22) та справах №913/283/23, №913/264/23 фактично підтверджено практику автоматичної реєстрації операторів ГРМ, які мають прострочену заборгованість, у реєстрі споживачів постачальника "останньої надії" на інформаційній платформі оператора ГТС, зокрема у період, коли це було заборонено, - як до того коли дія Закону №2479-IX почала поширюватися на правовідносини, що виникли до набрання ним чинності, так і після того.
82. Проаналізувавши зміст абз.7 п.2 гл.5 розд.IV Кодексу ГТС, Верховний Суд зазначає, що реєстрація операторів ГРМ у реєстрі постачальника "останньої надії", яким є скаржник, на інформаційній платформі здійснюється в автоматичному режимі, без вчинення будь-яких дій з боку оператора ГТС. Наведене безпосередньо випливає з буквального тлумачення цієї норми.".
45. Водночас у пункті 83 цієї постанови Верховний Суд зауважив, що:
"83. Разом із тим, автоматичний режим такої реєстрації може не узгоджуватися з приписами абз.3 ч.2 ст.15 Закону "Про ринок природного газу", зокрема, за наявності у споживачів простроченої заборгованості (що унеможливлює укладення договору між такими споживачами та постачальником "останньої надії", що за текстом касаційної скарги скаржник у цій справі жодним чином не спростовує.
46. Наявність системної проблеми в роботі інформаційної платформи, яка, як зазначив у наведеній постанові від 07.08.2024 у справі №910/1007/22 Верховний Суд, не враховує вимоги та критерії, встановлені Законом України "Про ринок природного газу" та Кодексом ГТС, а також впровадження механізму автоматичного виключення операторів ГРМ із Реєстру споживачів постачальника "останньої надії", яке, як стверджує скаржник, пов'язане з прийняттям НКРЕКП постанови від 28.10.2022 №1355, що відбулось вже після закінчення спірного періоду (травень 2022), в якому відповідача було включено до Реєстру споживачів постачальника "останньої надії", жодним чином не скасовують встановлену частиною другою статті 15 Закону України "Про ринок природного газу" заборону на укладення договору постачання природного газу між постачальником "останньої надії" та споживачем за наявності у такого споживача простроченої заборгованості.
47. З огляду на наведене, зокрема, враховуючи встановлені судами обставини стосовно того, що станом на 01.05.2022 (1) ТОВ "ГК "Нафтогаз України" вже здійснювало постачання природного газу АТ "Полтавагаз" з початку 2022 року протягом граничного строку, встановленого Типовим договором (з 01.01.2022 до 28.02.2022), (2) АТ "Полтавагаз" мало перед ТОВ "ГК "Нафтогаз України" заборгованість за поставлений на підставі Типового договору постачання природного газу постачальником "останньої надії" газ в розмірі 902 914 897,35 грн і не належало до переліку осіб, на яких поширюються виключення, визначені частиною другою статті 15 Закону України "Про ринок природного газу", ТОВ "ГК "Нафтогаз України" у спірний період (з 01.05.2022 до 31.05.2022) не мало правових підстав для постачання АТ "Полтавагаз" природного газу в статусі постачальника "останньої надії" за Типовим договором постачання природного газу постачальником "останньої надії", відповідно, зобов'язане було припинити таке постачання природного газу.
48. Відсутність на момент виникнення правовідносин сторін правового механізму самостійного припинення постачання природного газу постачальником "останньої надії", про що за текстом касаційної скарги стверджує скаржник, не може створювати (продовжувати) правомірність постачання природного газу відповідачу за Типовим договором постачання природного газу постачальником "останньої надії", зокрема з огляду на те, що законодавець передбачив ряд факторів і обставин, які безумовно мали бути враховані при постачанні природного газу постачальником "останньої надії", серед яких встановлення механізму припинення постачальником "останньої надії" постачання споживачу природного газу після закінчення 60-ти добового строку постачання (стаття 15 Закону України "Про ринок природного газу", пункт 5 розділу VI Правил), про що неодноразово виснував Верховний Суд.
Щодо договору купівлі-продажу природного газу №101
49. За змістом статті 11 Закону України "Про ринок природного газу" з метою забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу на суб'єктів ринку природного газу у виключних випадках та на визначений строк можуть покладатися спеціальні обов'язки в обсязі та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України після консультацій із Секретаріатом Енергетичного Співтовариства.
Такі обов'язки мають бути чітко визначеними, прозорими, недискримінаційними та заздалегідь не передбачати неможливість їх виконання.
Обсяг та умови виконання спеціальних обов'язків, покладених Кабінетом Міністрів України на суб'єктів ринку природного газу, мають бути необхідними та пропорційними меті задоволення правомірного загальносуспільного інтересу та такими, що створюють найменші перешкоди для розвитку ринку природного газу
50. Відповідно до статті 11 Закону України "Про ринок природного газу", Указу Президента України від 24.02.2022 №64 "Про введення воєнного стану в Україні" Кабінет Міністрів України постановою від 06.03.2022 № 222 затвердив Положення про покладення спеціальних обов'язків на суб'єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу (тут і далі за текстом у редакції станом на дату виникнення спірних правовідносин).
51. Це Положення визначає обсяг та умови виконання спеціальних обов'язків, що покладаються на суб'єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу (далі - спеціальні обов'язки), зокрема для забезпечення стабільності, належної якості та доступності природного газу, підтримання належного рівня безпеки його постачання споживачам без загрози першочерговій цілі створення повноцінного ринку природного газу, заснованого на засадах вільної конкуренції з дотриманням принципів пропорційності, прозорості та недискримінації (пункт 1 Положення ПСО).
52. Відповідно до пункту 6 цього Положення ПСО з 1 травня по 30 вересня 2022 року (включно) ТОВ "ГК "Нафтогаз України" реалізує природний газ операторам газорозподільних систем у розмірі нормативних, понаднормованих втрат та виробничо-технологічних витрат, втрат, зумовлених воєнними діями та понесених у зв'язку із запобіганням/врегулюванням гуманітарних кризових ситуацій, на підставі договору за цінами та на умовах згідно з додатком 2.
Втрати, зумовлені воєнними діями та понесені у зв'язку із запобіганням/ врегулюванням гуманітарних кризових ситуацій, розраховуються на підставі методики визначення шкоди та збитків енергетичної інфраструктури, завданих Україні внаслідок збройної агресії Російської Федерації, затвердженої відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 20.03.2022 №326 "Про затвердження Порядку визначення шкоди та збитків, завданих Україні внаслідок збройної агресії Російської Федерації".
ТОВ "ГК "Нафтогаз України" та оператори газорозподільних систем зобов'язані за результатами газового місяця (М) до 11 числа газового місяця (М+1) скоригувати обсяги реалізації газу шляхом зміни торгових сповіщень для приведення обсягів реалізації газу, визначених у торгових сповіщеннях кожної газової доби (D) газового місяця (М), до фактичних обсягів використання газу оператором газорозподільної системи для покриття нормативних, понаднормованих втрат та виробничо-технологічних витрат, втрат, зумовлених воєнними діями та понесених у зв'язку із запобіганням/врегулюванням гуманітарних кризових ситуацій у відповідну газову добу (D) газового місяця (М).
53. Додатком 2 до Положення ПСО визначено, що реалізація природного газу в період з 1 травня по 30 вересня 2022 року (включно) здійснюється у разі, коли оператор газорозподільної системи, зокрема підписує договір купівлі-продажу природного газу за формою, розробленою ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України", зокрема на таких умовах:
Оператор газорозподільної системи до 15.05.2022 надає ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" банківську гарантію на суму грошових зобов'язань, які для цих цілей розраховуються виходячи з пікового місячного обсягу втрат та виробничо-технологічних витрат природного газу оператора газорозподільної системи протягом 2021 року за ціною 7 420 гривень із урахуванням податку на додану вартість за 1 000 куб. метрів газу.
У разі належного виконання цієї умови договір купівлі-продажу природного газу з таким оператором газорозподільної системи укладається та починає свою дію з 1 травня 2022 року.
У разі невиконання цієї умови договір купівлі-продажу природного газу з таким оператором газорозподільної системи не укладається.
54. За встановлених судами обставин:
(1) 05.05.2022 на адресу відповідача надійшов лист ТОВ "ГК "Нафтогаз України" від 03.05.2022 №119/07-5558-2022 у щодо виконання постанови від 06.03.2022 №222 разом з проєктом договору купівлі-продажу природного газу;
(2) 10.05.2022 на адресу відповідача позивач направив лист від 09.05.2022 №119/07-5751-2022 та договір купівлі-продажу природного газу для підписання і заяву приєднання до договору про утворення балансуючої групи від 07.05.2022 №БГ-2;
(3) 13.05.2022 АТ "Полтавагаз" (за розробленою та наданою 10.05.2022 позивачем формою) подало ТОВ "ГК "Нафтогаз України" заяву про приєднання до договору про утворення балансуючої групи від 07.05.2022 №БГ-2, а також підписало наданий 10.05.2022 ТОВ "ГК "Нафтогаз України" договір №101;
(4) АТ "Полтавагаз" в період з 01.05.2022 до 31.05.2022 придбало у ТОВ "ГК "Нафтогаз України" за договором №101 природний газ обсягом 1 265 791,35 тис. м3 за ціною 7 420 грн з ПДВ за 1000 м3 на загальну суму 9 392 171,82 грн;
(5) на виконання підпункту 4.3 пункту 4 договору купівлі-продажу природного газу №101 АТ "Полтавагаз" 17.06.2022 платіжним дорученням №3421 перерахувало на розрахунковий рахунок ТОВ "ГК "Нафтогаз України" 9 392 171,82 грн за обсяг газу, придбаний в травні 2022 року; ТОВ "ГК "Нафтогаз України" здійснило реєстрацію податкової накладної на зазначену суму.
55. Як зазначив апеляційний суд, за змістом самого договору №101 у його розділі 10 строк дії договору та інші умови визначено, що цей договір укладений з відкладальною умовою (з посиланням на частину першу статті 212 ЦК), яка пов'язує момент набуття ним чинності з датою видачі відповідачу банком - резидентом України банківської гарантії відповідно до підпункту 2.1.1 договору, на умовах, встановлених Положенням ПСО.
Цим пунктом також встановлений строк дії договору до 30.09.2022 (включно), а в частині здійснення розрахунків між сторонами - до їх повного і належного здійснення та зауважено, що відповідно до статті 631 ЦК умови цього договору поширюють свою дію на відносини, що фактично склалися між сторонами до його укладення, а саме з 01.05.2022.
56. З огляду на встановлені обставини та в аспекті доводів позивача (скаржника), який, заперечуючи постачання природного газу в травні 2022 на підставі договору №101, стверджує про те, що цей договір є неукладеним у зв'язку з ненаданням відповідачем банківської гарантії, апеляційний суд погодився з висновками місцевого господарського суду про те, що договір №101 був укладений між сторонами, зазначивши, що сам факт ненадання відповідачем у строк до 15.05.2022 банківської гарантії ніяким чином не вплинув на фактичне виконання сторонами своїх обов'язків з передання та отримання природного газу, зазначений обсяг був вчасно сплачений відповідачем відповідно до умов Положення ПСО та договору №101.
Ані вимоги Положення ПСО, ані умови договору №101 не встановлюють наслідків у випадку ненадання відповідачем банківської гарантії до 15.05.2022 у вигляді його обов'язку сплатити підвищену ціну за вже отриманий та той, що передається у поточний розрахунковий період травня 2022, природний газ.
57. У контексті наведеного, зокрема, встановлених апеляційним судом обставин та доводів скаржника в цій частині, Суд зазначає таке.
58. Відповідно до приписів частини другої статті 11 ЦК однією з підстав виникнення цивільних прав і обов'язків, є договори.
59. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (частина перша статті 626 ЦК).
60. Згідно з частиною першої статті 628 ЦК зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
61. Частина перша статті 631 ЦК визначає, що строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.
62. Відповідно до частини другої статті 631 ЦК договір набирає чинності з моменту його укладення, якщо інше не визначено законом або договором.
63. Згідно зі статтею 638 ЦК договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
64. Стаття 640 ЦК визначає, що договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.
Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.
65. Аналіз зазначених норм свідчить, що момент набрання договором чинності за змістом частини другої статті 631 ЦК співпадає з моментом його укладення, настання якого, за загальним правилом, пов'язується з часом досягнення сторонами згоди з приводу усіх істотних умов договору (частина перша статті 638 ЦК України), а також - з моменту передання майна чи вчинення певної дії, тобто пов'язується з умовами договору або його правовою природою (частина друга статті 640 ЦК).
66. Водночас формулювання частини другої статті 631 ЦК вказує на те, що договір може набувати чинності не з моменту його укладення, якщо відповідне визначено законом або договором, тобто, що момент набрання чинності договором може не збігатись з моментом його укладення, якщо сторони з огляду на норми цієї статті визначили інший момент набрання ним (договором) чинності. У таких випадках укладення (підписання) договору саме по собі не призводить до набрання ним чинності.
67. Як встановили суди, договір №101 сторони уклали (підписали) з відкладальною умовою (з посиланням на частину першу статті 212 ЦК), про яку (відкладальну умову) прямо зазначено в пункті 10.1 цього договору та яка пов'язує момент набуття ним чинності з датою видачі відповідачу банком-резидентом України банківської гарантії, якої, як встановили суди, відповідач не надав, з огляду на що дійсно не можна стверджувати, що такий договір №101 у розмінні цього пункту 10.1 набув чинності.
68. Водночас Суд враховує, що цей же пункт 10.1 договору №101 чітко визначає, що цей договір укладений на умовах, встановлених Положенням ПСО, що свідчить про те, що такий договір в частині укладення та набуття ним чинності, адже саме цього стосується пункт 10.1, повинен узгоджуватись з Положенням ПСО, яке на відміну від пункту 10.1, не пов'язує момент набуття договором чинності з датою видачі відповідачу банківської гарантії, а визначає, що реалізація такому оператору газорозподільчої системи природного газу в період з 1 травня по 30 вересня 2022 року (включно) буде здійснюватися у разі, коли оператор газорозподільної системи, зокрема підписує договір купівлі-продажу природного газу за формою, розробленою ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України", зокрема на умовах надання оператором газорозподільної системи ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" банківської гарантії у строк до 15.05.2022.
У разі належного виконання цієї умови договір купівлі-продажу природного газу з таким оператором газорозподільної системи укладається та починає свою дію з 1 травня 2022 року.
У разі невиконання цієї умови договір купівлі-продажу природного газу з таким оператором газорозподільної системи не укладається.
69. Тобто, на відміну від умов договору №101 (пункт 10.1), вказане Положення ПСО не визначає момент набуття укладеним сторонами договором чинності та не пов'язує його з датою видачі відповідачу банком-резидентом України банківської гарантії, а визначає можливість реалізації такому оператору газорозподільчої системи природного газу в разі підписання останнім договору купівлі-продажу природного газу на умовах належного виконання умови щодо надання банківської гарантії у строк до 15.05.2022, який (договір) у такому разі укладається та починає свою дію з 1 травня 2022 року, а у разі її невиконання - не укладається, що в сукупності свідчить про те, що виконання умови щодо надання банківської гарантії у строк до 15.05.2022 повинно було передувати укладенню відповідного договору.
70. Водночас, за встановлених судами обставин, позивач направив відповідачу для підписання відповідний договір купівлі-продажу природного газу та заяву приєднання до договору про утворення балансуючої групи 10.05.2022, підписання та подання яких (договору та заяви) відповідач здійснив 13.05.2022, тобто укладення сторонами договору відбулося до закінчення строку подання останнім банківської гарантії та за відсутності (ненадання) такої банківської гарантії.
71. Отже, за обставин, що склалися у цій справі, коли (1) позивач направив відповідачу для підписання, тобто ініціював укладення договору (за матеріалами справи суди іншого не встановили), форма якого (договору) розроблена саме позивачем, про що свідчить вищенаведений пункт Положення ПСО, (2) відповідач підписав його та подав відповідну заяву приєднання до договору про утворення балансуючої групи, позивач не міг не усвідомлювати, що такі дії щодо укладення договору №101 фактично суперечать Положенню ПСО, яке визначає, що у разі невиконання оператором газорозподільчої системи умови щодо надання банківської гарантії у строк до 15.05.2022, договір з таким оператором не укладається, проте навіть після закінчення такого строку позивач не вчинив жодних дій для припинення правовідносин сторін за цим договором, не ініціював його розірвання та/або не повідомляв відповідача про те, що такий договір не набрав чинності згідно з пунктом 10.1 або що його укладення суперечить нормам Положення ПСО.
72. З огляду на наведене не можна стверджувати, що порушення умов Положення ПСО, зокрема додатка 2, який визначає умови реалізації природного газу оператору газорозподільчої системи (відповідачу) природного газу, та з порушенням яких (умов) в частинні надання банківської гарантії до 15.05.2022 позивач (скаржник) пов'язує момент набуття договором №101 чинності, допустив лише відповідач, який не надав позивачу банківську гарантію у визначений Положення ПСО строк, а саме до 15.05.2022, адже й сам позивач допустив порушення умов цього Положення ПСО, уклавши з відповідачем договір без виконання ним (відповідачем) умов щодо надання банківської гарантії, що за нормами цього Положення ПСО не впливає на набуття цим договором чинності, а фактично виключає можливість його укладення.
73. Водночас Суд вважає, що вказані обставини, які в сукупності свідчать про допущенні під час укладення договору порушення як зі сторони відповідача, так і зі сторони позивача, жодним чином не спростовують сам факт укладення сторонами договору №101, зокрема з огляду на те, що в силу вищенаведених норм цивільного законодавства, які регулюють загальну процедуру укладення договору, під укладенням договору необхідно розуміти погодження сторонами всіх істотних умов і відображення їх у самому договорі, а також дотримання процедури оферта-акцепт, чого сторони в цьому випадку, за встановлених судами обставин, дотримались, внаслідок чого у них (сторін) виникли певні правові відносини, на виникнення яких було спрямоване волевиявлення сторін, в цьому випадку на постачання позивачем відповідачу в спірний період (з 01.05.2022 до 31.05.2022) природного газу за ціною 7 420 гривень із урахуванням податку на додану вартість за 1 000 м3.
74. З огляду на наведене Суд вважає цілком законними та обґрунтованими висновки судів попередніх інстанцій стосовно того, що правовою підставою для постачання позивачем відповідачу природного газу в спірний період (з 01.05.2022 до 31.05.2022) був саме укладений сторонами договір №101, чого скаржник за текстом касаційної скарги не спростовує, зокрема в аспекті того, що сам допустив укладення такого договору з відповідачем без виконання останнім умови щодо надання банківської гарантії, а зараз стверджує, що невиконання такої умови свідчить про те, що такий договір не набув чинності.
75. У контексті наведеного, аналізуючи законодавчо врегульовані підстави укладення договору №101, неодноразове внесення змін до порядку його укладення, зумовлене воєнними діями на території України, з метою забезпечення стабільності та безпеки постачання природного газу споживачам, обмежені строки виконання сторонами відповідних умов щодо його оформлення та підписання, статус обох сторін в сфері газопостачання, апеляційний суд обґрунтовано вважав, що у відповідача були легітимні очікування на отримання природного газу в травні 2022 року саме на підставі договору №101 за встановленою в Положенні ПСО фіксованою ціною, зокрема з огляду на встановлені обставини стосовно того, що: 1) правовідносини сторін щодо постачання природного газу в попередні та наступні розрахункові періоди (березень-квітень, червень та в подальшому) були врегульовані укладеними відповідно до Положення ПСО договорами купівлі-продажу природного газу, які сторони змішенні були укладати (кожен раз нові) через внесення до цього положення неодноразових змін, (2) постачання природного газу позивачем відповідачу не зупинялося, постачальник природного газу не змінювався, вимоги щодо істотних умов зазначених договорів, що передбачені внесеними до Положення ПСО змінами, є аналогічними, зокрема щодо ціни природного газу у фіксованому розмірі - 7 420 грн із урахуванням податку на додану вартість за 1 000 м3, (3) на момент укладення (підписання) договору №101 позивач вже виконав свої обов'язки постачальника майже за половину розрахункового періоду травня 2022 року, а також безперервно продовжував їх виконання й після закінчення цього періоду до моменту укладення нового договору в червні 2022 року.
76. Крім цього Суд вважає обґрунтованими висновки апеляційного суду щодо того, що сам факт ненадання відповідачем у строк до 15.05.2022 банківської гарантії жодним чином не вплинув на фактичне виконання сторонами своїх обов'язків з передання та отримання природного газу, зокрема також у контексті встановлених судами обставин стосовно того, що на виконання підпункту 4.3 пункту 4 договору купівлі-продажу природного газу №101 АТ "Полтавагаз" 17.06.2022 платіжним дорученням №3421 перерахувало на розрахунковий рахунок ТОВ "ГК "Нафтогаз України" 9 392 171,82 грн за обсяг газу, придбаний в травні 2022 року, ТОВ "ГК "Нафтогаз України" здійснило реєстрацію податкової накладної на зазначену суму, а також щодо відсутності доказів повернення відповідачу сплачених ним коштів за платіжним дорученням від 17.06.2022 №3421 з призначенням у якості оплати за природний газ травня 2022 року за договором №101 або обставин зарахування цієї суми в рахунок іншого грошового зобов'язання відповідача позивачем, які (обставини) скаржник за текстом касаційної скарги жодним чином не спростовує.
77. У контексті цих обставин Суд звертає увагу на те, що за практикою Верховного Суду в разі, якщо договір виконувався обома сторонами, то кваліфікація договору як неукладеного виключається, такий договір вважається укладеним (постанова Великої Палати Верховного Суду від 26.10.2022 у справі №227/3760/19-ц); не можна вважати неукладеним договір після його повного чи часткового виконання сторонами (постанова Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі №338/180/17).
78. З огляду на наведене та встановлені судами обставини, зокрема, стосовно виконання сторонами своїх обов'язків з передання та отримання природного газу за договором №101, належного виконання відповідачем своїх обов'язків щодо оплати природного газу за цим договором, а також за відсутності підстав вважати, що у спірний період позивач поставив відповідачу природний газ на підставі іншого правочину, а саме на підставі Типового договору постачання природного газу постачальником "останньої надії" (як він стверджує), Суд вважає цілком обґрунтованими та законними висновки судів попередніх інстанцій про відсутність правових підстав для задоволення заявлених у цій справі позовних вимог, а саме для стягнення з відповідача на користь позивача основного боргу за Типовим договором постачання природного газу постачальником "останньої надії" у сумі 53 617 899,58 грн, а також нарахованих на неї суми пені в розмірі 13 514 648,62 грн, 3% річних у сумі 2 683 110,46 грн та інфляційних втрат у сумі 7 563 279,92 грн.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
79. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 308 ГПК суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
80. Згідно із статтею 309 ГПК суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.
81. За результатами касаційного перегляду Верховний Суд не встановив неправильного застосування судами норм матеріального чи порушення норм процесуального права. Оскаржувані рішення судів прийняті за результатами повного, всебічного та об'єктивного дослідження обставин справи і підстав для їх зміни чи скасування, за мотивів наведених у касаційній скарзі, Верховний Суд не вбачає.
Розподіл судових витрат
За загальним правилом статті 129 ГПК у зв'язку із відмовою у задоволенні касаційної скарги, судовий збір за її подання покладається на скаржника.
Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
1.Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" залишити без задоволення.
2.Постанову Східного апеляційного господарського суду від 30.07.2025 та рішення Господарського суду Полтавської області від 03.04.2025 у справі №917/692/24 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий С.В. Бакуліна
Судді О.Р. Кібенко
В.І. Студенець