19 листопада 2025 року
м. Київ
cправа № 910/3726/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Студенець В.І. - головуючий суддя, судді: Бакуліна С.В., Кібенко О.Р.
розглянувши матеріали касаційної скарги ОСОБА_1
на рішення Господарського суду міста Києва
(суддя - Пукшин Л.Г.)
від 18.06.2025
та постанову Північного апеляційного господарського суду
(головуючий суддя - Шапран В.В., судді: Буравльов С.І., Андрієнко В.В.)
від 16.09.2025
у справі № 910/3726/25
за позовом ОСОБА_1
до Міністерства юстиції України
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Державний реєстратор виконавчого комітету Самбірської міської ради Львівської області Іванкевич Наталія Ігорівна, Приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Папайло Наталія Євгеніївна, Товариство з обмеженою відповідальністю "Логос Апарт"
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: ОСОБА_2
про визнання протиправним та скасування наказу,
Рішенням Господарського суду міста Києва від 18.06.2025 закрито провадження у справі №910/3726/25 в частині позовних про визнання незаконними та скасування п.п. 3 і 5 наказу Міністерства юстиції України №765/5 від 17.03.2025 "Про задоволення скарги" на підставі п. 1 ч. 1 ст. 231 ГПК України, а також відмовлено у задоволенні позовних вимог про визнання незаконними та скасування наказу в частині п. п. 1, 2 та 4.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 16.09.2025 рішення Господарського суду міста Києва від 18.06.2025 у справі №910/3726/25 залишено без змін.
Не погоджуючись з рішенням Господарського суду міста Києва від 18.06.2025 та постановою Північного апеляційного господарського суду від 16.09.2025 у справі №910/3726/25, ОСОБА_1 подала касаційну скаргу на зазначені судові рішення.
Ухвалою Верховного Суду від 03.11.2025 касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 18.06.2025 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.09.2025 у справі №910/3726/25 повернуто скаржнику.
Не погоджуючись з рішенням Господарського суду міста Києва від 18.06.2025 та постановою Північного апеляційного господарського суду від 16.09.2025 у справі №910/3726/25, ОСОБА_1 повторно подала касаційну скаргу на зазначені судові рішення, яку сформовано в системі "Електронний суд" 06.11.2025.
Перевіривши матеріали касаційної скарги ОСОБА_1 , колегією суддів встановлено, що вона не відповідає вимогам статей 288 та 290 Господарського процесуального кодексу України.
Пунктом 2 частини 4 статті 290 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до частини 2 статті 123 Господарського процесуального кодексу України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".
Відповідно до підпункту 7 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду встановлюється у розмірі - 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги від розміру оспорюваної суми.
Частиною другою статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру судовий збір справляється у розмірі 1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2025 встановлено у розмірі 3028, 00 грн.
При цьому згідно з ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі застосовується коефіцієнт 0.8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Касаційну скаргу подано до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в електронній формі з використанням системи «Електронний суд».
Предметом спору у даній справі є одна вимога немайнового характеру.
Виходячи з наведеного та з урахуванням коефіцієнту 0.8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору, за подання касаційної скарги підлягає сплаті судовий збір у розмірі 4844, 80 грн, а саме: (3028, 00 грн*200%) = 6056,00 грн*0,8.
Разом з тим до касаційної скарги не додано доказів сплати судового збору у встановлених законом порядку та розмірі.
Крім того, згідно з пунктом 5 частини 2 статті 290 Господарського процесуального кодексу України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).
Відповідно до частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України у касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні, та скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано без урахування вказаного висновку (п. 5 ч.2 ст. 290 Господарського процесуального кодексу України).
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування конкретної норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду (п. 5 ч.2 ст. 290 Господарського процесуального кодексу України).
При поданні касаційної скарги на підставі пункту 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України скаржник повинен чітко зазначити норму права щодо якої відсутній висновок її застосування із конкретизацією правовідносин, в яких цей висновок відсутній.
У разі оскарження судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 4 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, касаційна скарга має містити зазначення обставин, наведених у частинах 1, 3 статті 310 ГПК. Якщо скаржник вважає, що судами порушено норми процесуального права щодо не дослідження зібраних у справі доказів, неповного встановлення обставин справи, або встановлення обставин, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів, у касаційній скарзі має бути конкретно зазначено або обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів та чому на думку скаржника останні є недопустимими, або зібрані у справі докази, які судом не досліджені, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права.
Крім того заявник касаційної скарги повинен враховувати, що за змістом пункту 1 частини третьої статті 310 ГПК України відкриття касаційного провадження через недослідження зібраних у справі доказів можливе лише за умови наявності у касаційній скарзі інших обґрунтованих підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що перелік підстав для касаційного оскарження судових рішень, наведений в частині другій статті 287 Господарського процесуального кодексу України, є вичерпним, тому суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.
Разом з тим у касаційній скарзі не зазначено конкретної з підстав касаційного оскарження рішення судів попередніх інстанцій, передбачених пунктами 1, 2, 3, 4 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України.
Лише посилання скаржника, як на підставу для відкриття касаційного провадження, на порушення норм процесуального та матеріального права, неврахування висновків Верховного Суду, без зазначення конкретних норм права (пункт, частина, стаття), які, на думку скаржника, неправильно чи з порушенням застосовано судами попередніх інстанцій при прийнятті оскаржуваних судових рішень, не можна вважати таким, що відповідає вимогам пункту 5 частини 2 статті 290 ГПК України.
Згідно з частиною 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Відповідно до частини 2 статті 174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Відповідно до статті 288 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Оскаржувану постанову Північним апеляційним господарським судом прийнято 16.09.2025, повний текст її складено 25.09.2025. Отже, у даному випадку двадцятиденний строк на оскарження постанови обчислюється з дня складення її повного тексту, а саме: з 25.09.2025. Тому останнім днем строку для подання касаційної скарги на зазначену постанову було 15.10.2025.
ОСОБА_1 повторно звернулась до Верховного Суду з касаційною скаргою, яку сформовано в системі "Електронний суд" 06.11.2025, тобто скаржником пропущено строк, встановлений ст. 288 ГПК України для подання касаційної скарги.
До касаційної скарги додано клопотання про поновлення строків на касаційне оскарження у зв'язку з тим, що повний текст оскаржуваної постанови отримано скаржником 26.09.2025, відтак, останнім днем подання касаційної скарги є 16.10.2025.
Разом з тим, касаційну скаргу вдруге подано не 16.10.2025, а - 06.11.2025, що не відповідає вимогам ст. 288 ГПК України та не є достатнім для поновлення строку на касаційне оскарження, оскільки у касаційній скарзі не порушується питання про поновлення пропущеного процесуального строку з 16.10.2025 по 06.11.2025, та скаржник не наводить жодних обґрунтованих причин його пропуску.
Частиною 1 статті 119 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Відповідно до частини 3 статті 288 Господарського процесуального кодексу України строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з поважних причин, крім випадків, зазначених у частині четвертій статті 293 цього Кодексу.
Частиною 3 статті 292 Господарського процесуального кодексу України визначено, що касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 288 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку.
З огляду на викладене, оскільки до касаційної скарги не додано документа, що підтверджує сплату судового збору у встановлених законом розмірі та порядку, не зазначено конкретної підстави касаційного оскарження рішення судів попередніх інстанцій, передбачених частиною другою статті 287 Господарського процесуального кодексу України та касаційну скаргу подано після закінчення строку встановленого для її подання і не порушується питання щодо поновлення цього строку, то така касаційна скарга вважається поданою без додержання відповідних вимог процесуального законодавства, і підлягає залишенню без руху на підставі частин 2, 3 статті 292 Господарського процесуального кодексу України.
Крім того, статтею 291 ГПК України передбачено що особа, яка подає касаційну скаргу, надсилає іншим учасникам справи копії цієї скарги і доданих до неї документів, які у них відсутні, з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.
Разом з тим, в порушення вимог статті 291 ГПК України скаржником не додано доказів надіслання копії касаційної скарги на адресу третьої особи у справі - ОСОБА_2 .
Керуючись статтями 174, 234, 288, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, Суд -
1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 18.06.2025 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.09.2025 у справі №910/3726/25 залишити без руху та надати скаржнику строк для усунення недоліків, що не перевищує десять днів з дня вручення ухвали.
2. ОСОБА_1 усунути недоліки, встановлені в даній ухвалі у такий спосіб:
- надати суду оригінал документа, що підтверджує сплату судового збору у розмірі 4844, 80 грн за подання касаційної скарги у даній справі.
- надати суду заяву про поновлення строків на касаційне оскарження.
3. Роз'яснити, що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали скарга вважатиметься неподаною та буде повернута скаржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Головуючий В. Студенець
Судді С. Бакуліна
О. Кібенко