Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057)705-21-42, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
21.11.2025м. ХарківСправа № 922/4084/25
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Погорелової О.В
розглянувши заяву про видачу судового наказу про стягнення заборгованості у розмірі 30 937,47 грн,
заявник Державне підприємство "Харківський національний академічний театр опери та балету імені М.В. Лисенка", м. Харків
боржник фізична особа-підприємець Касьянова Ліна Валеріївна, м. Харків
Держане підприємство "Харківській національний академічний театр опери та балету імені М.В. Лисенка" (далі - заявник) звернулось до Господарського суду Харківської області із заявою про видачу судового наказу про стягнення з фізичної особи-підприємця Касьянової Ліни Валеріївни (далі - боржник) заборгованості за договором про відшкодування витрат на сплату податку за землю №6 від 26.03.2015 у розмірі 30 937,47 грн за період грудень 2021 року, січень, лютий 2022 року, січень - грудень 2023 року та січень - березень 2024 року.
Дослідивши матеріали поданої заяви, суд дійшов висновку про відмову у видачі судового наказу, з огляду на наступне.
Згідно ст. 12 ГПК України, господарське судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: 1) наказного провадження; 2) позовного провадження (загального або спрощеного). Наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.
Відповідно до ст. 147 ГПК України, судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 148 цього Кодексу. Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги. Заявником та боржником в наказному провадженні можуть бути юридичні особи та фізичні особи-підприємці. Судовий наказ підлягає виконанню за правилами, встановленими законом для виконання судових рішень.
Статтею 148 ГПК України встановлено, що судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Особа має право звернутися до суду з вимогами, визначеними у частині першій цієї статті, в наказному або спрощеному позовному провадженні на свій вибір.
Заява про видачу судового наказу подається до суду першої інстанції за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом для подання позовної заяви (ст. 149 ГПК України).
З викладеного вбачається, що судовий наказ може бути видано за наявності відповідного договору, інших письмових доказів, що підтверджують фактичне виконання сторонами умов договору, а також заявник має обґрунтувати свої вимоги та додати документи (видаткові накладні, акти, листування, рух коштів, виписки банку), що вказують на правильність і безспірність здійснених розрахунків.
Водночас, відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 152 ГПК України, суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо з моменту виникнення права вимоги пройшов строк, який перевищує позовну давність, встановлену законом для такої вимоги, або пройшов строк, встановлений законом для пред'явлення позову в суд за такою вимогою.
Зі змісту поданої заяви вбачається, що заявник просить стягнути з фізичної особи-підприємця Касьянової Ліни Валеріївни заборгованість за договором про відшкодування витрат на сплату податку за землю №6 від 26.03.2015 у розмірі 30 937,47 грн за період грудень 2021 року, січень, лютий 2022 року, січень - грудень 2023 року та січень - березень 2024 року.
Згідно з положеннями ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Статтею 257 ЦК України передбачено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч.1 ст. 261 ЦК України).
За змістом вказаної вище норми, початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.
Положеннями ч. 5 ст. 261 ЦК України встановлено, що за зобов'язаннями з визначеним строком виконання, перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання такого зобов'язання.
З урахуванням викладеного, враховуючи приписи ст. 257, 261 ЦК України, з моменту виникнення права вимоги про стягнення з боржника заборгованості за період грудень 2021 року, січень, лютий 2022 року пройшов строк, який перевищує позовну давність, встановлену законом для такої вимоги.
Таким чином, суд приходить до висновку, що заява Державного підприємства "Харківський національний академічний театр опери та балету імені М.В. Лисенка" подана із пропуском загального строку позовної давності.
При цьому, у даному випадку приписи ч. 3 ст. 152 ГПК України щодо права суду відмовити у видачі судового наказу лише в частині вимог не підлягають застосуванню, оскільки дані положення господарського процесуального закону стосуються ситуацій, коли заявником заявлено кілька вимог (наприклад, про стягнення основної суми боргу, пені, штрафу), в той час як у поданій заяві заявлено лише одну майнову вимогу про стягнення основної суми боргу.
За загальним правилом, при розгляді вимог в порядку наказного провадження суд не розглядає обґрунтованість заявлених стягувачем вимог по суті (п. 7 ч. 1 ст. 155 ГПК України). Судом не здійснюється аналіз доказів, доданих до заяви про видачу наказу, суд не з'ясовує обставини, на які посилається заявник.
Підставою для відмови у видачі наказу є, зокрема, встановлення судом обставин спливу позовної давності щодо заявленої вимоги. Така підстава для відмови у видачі судового наказу свідчить про наявність у суду обов'язку здійснити певний аналіз обґрунтованості вимог заявника на предмет наявності/порушення його права, щодо спливу позовної давності, в тому числі щодо наявності прострочення виконання зобов'язання боржником (зокрема, з метою визначення періоду, який знаходиться в межах позовної давності). Однак, такі повноваження суду в межах наказного провадження є обмеженими, враховуючи функціональне призначення інституту наказного провадження та принцип пропорційності господарського судочинства (ст. 15 ГПК України).
Так, у випадку встановлення судом обставин, які свідчать про необґрунтованість вимог заявника у певній частині або у випадку заявлення вимог поза межами позовної давності, навіть щодо частини періоду нарахування в межах певного виду вимог, мають місце обставини, які свідчать про відсутність безспірності вимог, що є обов'язковою умовою наказного провадження, а отже суд повинен відмовити у видачі наказу за таких підстав.
При цьому, законом не передбачено обов'язку суду здійснювати перерахунок заявлених вимог та право суду видавати судовий наказ в частині заборгованості, заявленої в межах конкретного виду вимоги, так як у протилежному випадку суд буде здійснювати розгляд вимог у порядку, який притаманний для позовного провадження, що суперечить цільовому призначенню інституту наказного провадження.
Суд зазначає, що у даному випадку продовження строку позовної давності на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), та у період дії воєнного стану в Україні не застосовується, оскільки відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 152 ГПК України, відмова у видачі наказу законодавцем пов'язується саме зі спливом строку, який перевищує позовну давність та на даній стадії і в даному виді провадження (наказному) суд позбавлений можливості досліджувати питання обґрунтованості пропуску такого строку заявником, в тому числі й з'ясовувати питання продовження строків позовної давності, їх ймовірного зупинення тощо. Аналогічна правова позиція викладена у постановах апеляційних інстанцій від 20.11.2023 у справі № 907/840/23, від 03.07.2023 у справі № 910/6456/23, від 04.11.2024 у справі № 904/2430/24.
За приписами ст. 152 ГПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо: 1) заяву подано з порушеннями вимог статті 150 цього Кодексу; 2) заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано; 3) заявлено вимогу, яка не відповідає вимогам статті 148 цього Кодексу; 4) наявні обставини, зазначені у частині першій статті 175 цього Кодексу; 5) з моменту виникнення права вимоги пройшов строк, який перевищує позовну давність, встановлену законом для такої вимоги, або пройшов строк, встановлений законом для пред'явлення позову в суд за такою вимогою; 6) судом раніше виданий судовий наказ за тими самими вимогами, за якими заявник просить видати судовий наказ; 7) судом раніше відмовлено у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3-6 цієї частини; 8) із поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу.
Про відмову у видачі судового наказу суддя постановляє ухвалу не пізніше десяти днів з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу.
Суд звертає увагу, що відповідно до ч. 2 ст. 153 ГПК України відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3-6 частини першої статті 152 цього Кодексу, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку.
Керуючись ст.ст. 12, 147, 148, 150, 152, 153, 154, 232 - 235 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Відмовити Державному підприємству "Харківський національний академічний театр опери та балету імені М.В. Лисенка" у задоволенні заяви про видачу судового наказу про стягнення з фізичної особи-підприємця Касьянової Ліни Валеріївни заборгованості за договором про відшкодування витрат на сплату податку за землю №6 від 26.03.2015 у розмірі 30 937,47 грн за період грудень 2021 року, січень, лютий 2022 року, січень - грудень 2023 року та січень - березень 2024 року.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена, в порядку ст.ст. 255 - 257 ГПК України до Східного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня підписання ухвали.
Ухвала підписана 21 листопада 2025 року.
СуддяПогорелова О.В.