Рішення від 11.11.2025 по справі 922/2764/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

8-й під'їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" листопада 2025 р. м. ХарківСправа № 922/2764/25

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Сальнікової Г.І.

при секретарі судового засідання Гула Д.В.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом 1. Фізичної особи-підприємця Василевського Віктора Яковича ( АДРЕСА_1 ) , 2. Фізичної особи-підприємця Василевської Ольги Ростиславівни ( АДРЕСА_2 )

до Російської Федерації в особі Міністерства юстиції Російської Федерації (119991, м. Москва, вул. Житня, буд. 14)

про стягнення 154069,00 дол. США, що еквівалентно 6387146,09 грн.

за участю представників:

позивача 1 - Хомякова А.Л.;

позивача 2 - не з'явився;

відповідача - не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

Позивачі, фізична особа-підприємець Василевський Віктор Якович та фізична особа-підприємець Василевська Ольга Ростиславівна звернулись до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до відповідача - Російської Федерації в особі Міністерства юстиції Російської Федерації, згідно вимог якої просять суд:

- стягнути з Російської Федерації в особі Міністерства юстиції Російської Федерації на користь фізичної особи-підприємця Василевського Віктора Яковича реальні збитки, заподіяні внаслідок військової агресії Російської Федерації проти України у розмірі 69374 доларів США, що є еквівалентом 2875996,30 грн. станом на 08.08.2025 за офіційним курсом НБУ 41.4564 грн/1 долар США та збитки у вигляді упущеної вигоди, заподіяні внаслідок військової агресії Російської Федерації проти України у розмірі 23159 доларів США, що є еквівалентом 960088,77 грн. станом на 08.08.2025 за офіційним курсом НБУ 41.4564 грн/1долар США;

- стягнути з Російської Федерації в особі Міністерства юстиції Російської Федерації на користь фізичної особи-підприємця Василевської Ольги Ростиславівни реальні збитки, заподіяні внаслідок військової агресії Російської Федерації проти України у розмірі 53538 доларів США, що є еквівалентом 2219492,75 грн. станом на 08.08.2025 за офіційним курсом НБУ 41.4564 грн/1долар США та збитки у вигляді упущеної вигоди, заподіяні внаслідок агресії Російської Федерації проти України у розмірі 7998 доларів США, що є еквівалентом 331568,29 грн. станом на 08.08.2025 за офіційним курсом НБУ 41.4564/1долар США.

Крім того, судові витрати просять покласти на відповідача.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 11.08.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, призначено справу до розгляду у порядку загального позовного провадження та підготовче засідання призначено на 02.09.2025 о 12:30.

Протокольною ухвалою Господарського суду Харківської області від 02.09.2025 у зв'язку з необхідністю додаткового часу для дослідження матеріалів справи та надання можливості усім учасникам процесу скористатись своїми процесуальними правами та обов'язками, підготовче засідання відкладено на 07.10.2025 об 11:00 на підставі статті 183, 232, 233 ГПК України.

Протокольною ухвалою Господарського суду Харківської області від 07.10.2025 враховуючи, що у справі виконані усі завдання підготовчого засідання, визначені частиною 1 статті 177 ГПК України, закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 28.10.2025 об 11:00 на підставі частини 2 статті 185, статті 183, 232, 233 ГПК України.

Протокольною ухвалою Господарського суду Харківської області від 28.10.2025 судове засідання відкладено на 11.11.2025 о 10:30 на підставі статті 201, 216, 232, 233 ГПК України.

Представник позивача 1 у судове засідання з'явився, позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити.

Представник позивача 2 у судове засідання не з'явився. Про дату, час та місце судового засідання повідомлений судом належним чином, про що свідчать наявні в матеріалах справи докази.

Разом з тим, матеріали справи свідчать, що 25.08.2025 та 07.11.2025 в системі діловодства Господарського суду Харківської області від ФОП Василевської О.Р. зареєстровано клопотання про розгляд справи за відсутності позивача 2 (вх. №25987, 19487), в якому у зв'язку з бойовими (воєнними) діями просить суд розглянути справу за відсутності ФОП Василевської О.Р. та будь-яких інших представників ФОП Василевської О.Р. за наявними у справі матеріалами. Разом з тим, повідомляє, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Пунктом 3 частини 1 статті 42 ГПК України передбачено, що учасники справи мають право подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.

Відповідно до частини 3 статті 196 ГПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Розглянувши клопотання про розгляд справи за відсутності позивача 2, дослідивши матеріали справи, враховуючи, що участь в судовому засіданні є правом учасників справи відповідно до статті 42 ГПК України, а явка учасників справи в судові засідання обов'язковою не визнавалася, беручи до уваги, що неявка позивача 2 або його представника в призначене судове засідання не перешкоджає розгляду справи по суті, вказане клопотання підлягає задоволенню.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився. Процесуальним правом, передбаченим статтею 178 ГПК України на подання відзиву на позовну заяву не скористався. Будь-яких заяв або клопотань від відповідача на адресу суду не надходило.

Водночас у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022, який є продовженим до теперішнього часу.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Згідно з листом Міністерства юстиції України "Щодо забезпечення виконання міжнародних договорів України у період воєнного стану" №25814/12.1.1/32-22 від 21.03.2022 з урахуванням норм звичаєвого права щодо припинення застосування міжнародних договорів державами у період військового конфлікту між ними, рекомендується не здійснювати будь-яке листування, що стосується співробітництва з установами Російської Федерації на підставі міжнародних договорів України з питань міжнародно-правових відносин та правового співробітництва у цивільних справах та у галузі міжнародного приватного права.

Відповідно до повідомлення, розміщеного 25.02.2022 на офіційному веб-сайті АТ "Укрпошта", у зв'язку з агресією з боку Росії та введенням воєнного стану, АТ "Укрпошта" припинила поштове співробітництво з поштою Росії та Білорусі; посилки та перекази в ці країни не приймаються.

Отже, приймаючи до уваги, що на період збройного конфлікту у відносинах з державою-агресором унеможливлено застосування міжнародних договорів України з питань правового співробітництва у цивільних і кримінальних справах, у тому числі у зв'язку із припиненням поштового сполучення, повідомлення відповідача про дату, час і місце розгляду справи здійснювалося шляхом оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України відповідно до частини 4 статті 122 ГПК України, про що свідчать наявні в матеріалах справи докази (т.с. I, а.с. 248, т.с. II, а.с. 9, 20, 31).

Водночас матеріали справи свідчать, що скеровані на адресу відповідача копії ухвал Господарського суду Харківської області у даній справі не було відправлено відповідачу у зв'язку із припиненням АТ "Укрпошта" пересилання міжнародних поштових відправлень адресованих до Російської Федерації, про що свідчать акти про неможливість відправки кореспонденції №270/2025 від 11.08.2025, №299/2025 від 03.09.2025, №358/2025 від 08.10.2025, №381/2025 від 29.10.2025 (т.с. I, а.с. 247, т.с. II, а.с. 8, 19, 30).

Окрім того, за змістом статей 2, 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання. Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.

Ухвали Господарського суду Харківської області по справі №922/2764/25 було оприлюднено в Єдиному державному реєстрі судових рішень, що вбачається за веб-адресою: https://reyestr.court.gov.ua/.

З огляду на вище вказане, матеріали справи свідчать про те, що учасники справи повідомлені належним чином про розгляд даної справи. Водночас судом з дотриманням вимог чинного законодавства було вжито всі можливі та залежні від суду процесуальні заходи з метою повідомлення учасників справи про розгляд даної справи.

Відповідно до статті 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Отже, матеріали справи свідчать, що судом створено всі необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи, надано учасникам справи достатньо часу для реалізації ними своїх процесуальних прав, вжито заходи для належного повідомлення учасників справи про дату, час та місце розгляду справи.

Приймаючи до уваги, що неявка інших учасників справи в судове засідання не перешкоджає розгляду справи по суті, суд дійшов висновку про вчинення усіх необхідних дій для розгляду справи та про достатність у матеріалах справи доказів для повного та всебічного з'ясування усіх обставин справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення.

З урахуванням наведеного, оскільки відповідачем не було надано суду відзиву на позов, справа розглядається за наявними матеріалами, відповідно до частини 2 статті 178 ГПК України.

Дослідивши наявні матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, а також заслухавши представника позивача 1, суд установив наступне.

Предметом даного позову є вимога про відшкодування шкоди, завданої майну позивачів, внаслідок порушення законів та звичаїв війни військовослужбовцями підрозділів збройних сил чи інших відомств Російської Федерації, що полягали у здійсненню бою та/або збройного нападу на територію домоволодіння за адресою: Україна, Харківська область, Чугуївський район, смт. Старий Салтів, вулиця Лужанський шлях, будинок 6/7, в результаті чого було пошкоджено майно, належне позивачам. Вказана подія відбулась в травні 2022 року.

Позивач 1 є суб'єктом господарювання, який здійснює господарську діяльність та зареєстрований як фізична особа-підприємець, номер запису 24800170000049514 від 19.12.2005, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Позивач 2 є суб'єктом господарювання, який здійснює господарську діяльність та зареєстрований як фізична особа-підприємець, номер запису 24800000000100261 від 15.08.2008 р., що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Одним з напрямків господарської діяльності позивачів є КВЕД 68.20 надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна.

Обставини справи свідчать, що позивачами здійснюється діяльність із надання в оренду комплексу будівель та споруд бази відпочинку загальною площею 281,6 кв.м., що знаходиться за адресою: Україна, Харківська область, Чугуївський район, смт. Старий Салтів, вулиця Лужанський шлях, будинок 6/7, (надалі по тексту - База відпочинку), що належить їм на праві приватної власності, а саме:

- позивачу 1 на праві приватної власності належить комплекс будівель та споруд Бази відпочинку загальною площею 199,8 кв.м., а саме: будинок для відпочинку літ. "А-1" загальною площею 63,0 кв.м., будинок для відпочинку літ. "В-1" загальною площею 43,9 кв.м., будинок для відпочинку літ. "2В-1" загальною площею 65,1 кв.м., туалет літ. "У" загальною площею 15,4 кв.м., кухня-сарай літ. "2У" загальною площею 12,4 кв.м., альтанки літ. "Г", "2Г", огорожі №№6, 7, 8, що знаходиться за адресою: Україна, Харківська область, Чугуївський район, смт. Старий Салтів, вулиця Лужанський шлях, будинок 6/7, (далі - майно позивача 1), що підтверджується договором купівлі-продажу від 14.12.2021р., посвідченим приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Дєггярьовою А. В., зареєстрованим в реєстрі під №869 та Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №290302895 від 14.12.2021р.

- позивачу 2 на праві приватної власності належить комплекс будівель та споруд Бази відпочинку загальною площею 81,8 кв.м., а саме: будинок для відпочинку літ. "Б-1" загальною площею 64,6 кв.м., кухня літ. "Ж" загальною площею 17,2 кв.м., навіс літ. "Ж1", альтанки літ. "Д", "2Д", "2Ж", ворота №1, хвіртка №2, огорожі №№3, 4, 5, свердловина №6, що знаходиться за адресою: Україна, Харківська область, Чугуївський район, смт. Старий Салтів, вулиця Лужанський шлях, будинок 6/7 (далі - майно позивача 2), що підтверджується договором купівлі-продажу від 30.11.2021 р., посвідченим приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Дєгтярьовою А. В., зареєстрованим в реєстрі під №848 та Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №287654244 від 30.11.2021 р.

Разом з тим, з матеріалів справи убачається, що факт передачі позивачами Бази відпочинку в тимчасове платне користування ТОВ "Аріан Груп" підтверджується:

1) договором оренди нерухомого майна №1 від 01.02.2022р., що укладений між позивачем 1, як орендодавцем, та ТОВ "Аріан Груп", як орендарем, згідно умов пункту 1.1. якого орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування майно позивача 1 та Актом приймання - передачі орендованого майна від орендодавця до орендаря від 01.02.2022р.

2) договором оренди нерухомого майна №2 від 01.02.2022р., що укладений між позивачем 2, як орендодавцем та ТОВ "Аріан Груп", як орендарем, згідно якого орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування майно позивача 2 та Актом приймання - передачі орендованого майна від орендодавця до орендаря від 01.02.2022р.

Строк оренди за вказаними договорами встановлений з 01.02.2022р. по 31.11.2024 р.

Позивачами в обгрунтування позовних вимог зазначено, що в травні 2022 р. внаслідок порушення законів та звичаїв війни військовослужбовцями підрозділів збройних сил чи інших відомств Російської Федерації, що полягали у здійсненню бою та/або збройного нападу на територію Бази відпочинку за адресою: Україна, Харківська область, Чугуївський район, смт. Старий Салтів, вулиця Лужанський шлях, будинок 6/7, в результаті чого вказані особи незаконно захопили житлові будинки з прибудинковими та господарчими спорудами за вказаною адресою, а також незаконно заволоділи та пошкодили майно, належне позивачам.

04.11.2022 позивачами подано до Слідчого відділу УСБУ в Харківській області заяви про відкриття кримінального провадження за фактом руйнування та пошкодження майна внаслідок надзвичайної ситуації воєнного характеру, спричиненої збройною агресією Російської Федерації (повідомлення про вчинення кримінального правопорушення).

09.11.2022 за даним фактом Слідчим відділом УСБУ в Харківській області зареєстроване кримінальне провадження №22022220000003339 з правовою кваліфікацією кримінального правопорушення за частиною 1 статті 438 КК України, що підтверджується Витягом з єдиного реєстру досудових розслідувань від 16.11.2022 р. згідно якого позивачів визнано потерпілими в рамках кримінального провадження №22022220000003339.

Факт спричинення відповідачем шкоди майну позивача 1 підтверджується:

1) актом №8 комісійного обстеження об'єкту нерухомого майна, зруйнованого (пошкодженого) внаслідок надзвичайної ситуації воєнного характеру, спричиненої збройною агресією Російської Федерації від 20.03.2025, затвердженого розпорядженням начальника Старосалтівської селищної військової адміністрації за номером №138 від 20.03.2025;

2) витягом з Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України від 15.04.2025р., якими встановлено факт пошкодження будинку для відпочинку ліг. "2В-1", що розташований за адресою: Україна, Харківська область, Чугуївський район, смт. Старий Салтів, вулиця Лужапський шлях, будинок 6/7;

3) актом №9 комісійного обстеження об'єкту нерухомого майна, зруйнованого (пошкодженого) внаслідок надзвичайної ситуації воєнного характеру, спричиненої збройною агресією Російської Федерації від 20.03.2025, затвердженого розпорядженням начальника Старосалтівської селищної військової адміністрації за номером №138 від 20.03.2025;

4) витягом з Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України від 15.04.2025р., яким встановлено факт пошкодження будинку для відпочинку літ. "А-1", що розташований за адресою: Україна, Харківська область, Чугуївський район, смт. Старий Салтів, вул. Лужанський шлях, будинок 6/7.

5) актом №12 комісійного обстеження об'єкту нерухомого майна, зруйнованого (пошкодженого) внаслідок надзвичайної ситуації воєнного характеру, спричиненої збройною агресією Російської Федерації від 20.03.2025, затвердженого розпорядженням начальника Старосалтівської селищної військової адміністрації за номером №138 від 20.03.2025;

6) витягом з Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України від 15.04.2025 р., якими встановлено факт пошкодження будинку для відпочинку літ. "В-1", що розташований за адресою: Україна, Харківська область, Чугуївський район, смт. Старий Салтів, вул. Лужанський шлях, будинок 6/7.

7) актом №13 комісійного обстеження об'єкту нерухомого майна, зруйнованого (пошкодженого) внаслідок надзвичайної ситуації воєнного характеру, спричиненої збройною агресією Російської Федерації від 20.03.2025, затвердженого розпорядженням начальника Старосалтівської селищної військової адміністрації за номером 138 від 20.03.2025;

8) витягом з Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України від 15.04.2025 р., якими встановлено факт пошкодження будівлі кухні-сараю літ. "2У", що розташована за адресою: Україна, Харківська область, Чугуївський район, смт. Старий Салтів, вул. Лужанський шлях, будинок 6/7.

9) актом №14 комісійного обстеження об'єкту нерухомого майна, зруйнованого (пошкодженого) внаслідок надзвичайної ситуації воєнного характеру, спричиненої збройною агресією Російської Федерації від 20.03.2025, затвердженого розпорядженням начальника Старосалтівської селищної військової адміністрації за номером №138 від 20.03.2025;

10) витягом з Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України від 15.04.2025р., якими встановлено факт пошкодження будівлі туалету літ. "У", що розташована за адресою: Україна, Харківська область, Чугуївський район, смт. Старий Салтів, вул. Лужанський шлях, будинок 6/7.

Факт спричинення відповідачем шкоди майну позивача 2 підтверджується:

1) актом №10 комісійного обстеження об'єкту нерухомого майна, зруйнованого (пошкодженого) внаслідок надзвичайної ситуації воєнного характеру, спричиненої збройною агресією Російської Федерації від 20.03.2025, затвердженого розпорядженням начальника Старосалтівської селищної військової адміністрації за номером №138 від 20.03.2025;

2) витягом з Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України від 15.04.2025р., якими встановлено факт пошкодження будинку для відпочинку літ. "Б-1", що розташований за адресою: Україна, Харківська область, Чугуївський район, смт. Старий Салтів, вул. Лужанський шлях, будинок 6/7.

3) актом №11 комісійного обстеження об'єкту нерухомого майна, зруйнованого (пошкодженого) внаслідок надзвичайної ситуації воєнного характеру, спричиненої збройною агресією Російської Федерації від 20.03.2025, затвердженого розпорядженням начальника Старосалтівської селищної військової адміністрації за номером №138 від 20.03.2025;

4) витягом з Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України від 15.04.2025р., якими встановлено факт пошкодження кухні літ. "Ж", що розташована за адресою: Україна, Харківська область, Чугуївський район, смт. Старий Салтів, вул. Лужанський шлях, будинок 6/7.

Позивачами в обґрунтування позову зазначено, що є підстави стверджувати, що пошкодження майна сталося від ударно-вибухових впливів спричинених внаслідок неправомірних дій військовослужбовців збройних сил Російської Федерації, а саме здійсненню бою та/або збройного нападу на територію Бази відпочинку за адресою: Україна, Харківська область, Чугуївський район, смт. Старий Салтів, вул. Лужанський шлях, будинок 6/7.

Матеріали справи свідчать, що на замовлення позивача 1 суб'єктом оціночної діяльності ФОП Лєсних Сергієм Миколайовичем (свідоцтво про реєстрацію в Державному реєстрі оцінювачів від 21.10.2002 р. №3361) було виконано незалежну оцінку реальних збитків, що внаслідок збройної агресії Російської Федерації завдані майну позивача 1, про що було складено Звіт про оцінку збитків витрат, необхідних для відновлення комплексу будівель та споруд бази відпочинку загальною площею 199,8 кв.м., завданих постраждалому - ФОП Василевському Віктору Яковичу (код НОМЕР_1 ), що знаходиться за адресою: Україна, Харківська область, Чугуївський район, смт. Старий Салтів, вул. Лужанський шлях, будинок 6/7 та про оцінку збитків у вигляді упущеної вигоди за період 2022-2023, 2024 р., дата складання 09.04.2025 р.

Відповідно до Звіту розмір збитків, що утворилися від ударно-вибухових впливів, внаслідок збройної агресії російської федерації відносно України, нанесених на комплекс будівель та споруд бази відпочинку загальною площею 199,8 кв.м, який розташовано за адресою: Харківська область, Чугуївський район, смт. Старий Салтів, вул. Лужанський шлях, 6/7, завданих постраждалому ФОП Василевському В.Я., без урахування ПДВ, становить 69374 доларів США, що за офіційним курсом НБУ 41.4564 грн/долар США станом на 08 серпня 2025р., є еквівалентом 2875996,30 грн., без урахування ПДВ.

Матеріали справи також свідчать, що на замовлення позивача 2 суб'єктом оціночної діяльності ФОП Лєсних Сергієм Миколайовичем (свідоцтво про реєстрацію в Державному реєстрі оцінювачів від 21.10.2002 р. №3361) було виконано незалежну оцінку реальних збитків, що внаслідок збройної агресії Російської Федерації завдані майну позивача 2, про що було складено Звіт про оцінку збитків витрат, необхідних для відновлення комплексу будівель та споруд бази відпочинку загальною площею 81,8 кв.м., завданих постраждалій - ФОП Василевській Ользі Ростиславівні (код НОМЕР_2 ), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 та про оцінку збитків у вигляді упущеної вигоди за період 2022-2023, 2024 років, дата складання 09.04.2025 р.

Відповідно до вказаного Звіту розмір збитків, що утворилися від ударно-вибухових впливів, внаслідок збройної агресії російської федерації відносно України, нанесених на комплекс будівель та споруд бази відпочинку загальною площею 81,8 кв.м, який розташовано за адресою: Харківська область, Чугуївський район, смт. Старий Салтів, вул. Лужанський шлях, 6/7, завданих ФОП Василевській О. Р., без урахування ПДВ, становить 53538 доларів США, що за офіційним курсом НБУ 41.4564 грн/долар США станом на 08 серпня 2025р., є еквівалентом 2219492,75 грн., без урахування ПДВ.

Також, з матеріалів справи убачається, що на замовлення позивача 1 суб'єктом оціночної діяльності ФОП Лєсних Сергієм Миколайовичем (свідоцтво про реєстрацію в Державному реєстрі оцінювачів від 21.10.2002 р., №3361) було виконано незалежну оцінку розміру упущеної вигоди від неодержаного прибутку позивачем 1, про що було складено Звіт про оцінку збитків витрат, необхідних для відновлення комплексу будівель та споруд бази відпочинку загальною площею 199,8 кв.м., завданих постраждалому - ФОП Василевському Віктору Яковичу (код НОМЕР_1 ), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 та про оцінку збитків у вигляді упущеної вигоди за період 2022-2023, 2024 р., дата складання 09.04.2025 р.

Відповідно до Звіту розмір упущеної вигоди позивача 1 від неодержаного прибутку за період 2022 - 2023, 2024 років складає: 23159 доларів США, що за офіційним курсом НБУ 41.4564 грн/долар США станом на 08 серпня 2025р., є еквівалентом 960088,77 грн. без урахування ПДВ.

На замовлення позивача 2 суб'єктом оціночної діяльності ФОП Лєсних Сергієм Миколайовичем (свідоцтво про реєстрацію в Державному реєстрі оцінювачів від 21.10.2002р. №3361) було виконано незалежну оцінку розміру упущеної вигоди від неодержаного прибутку позивачем 2, про що було складено Звіт про оцінку збитків витрат, необхідних для відновлення комплексу будівель та споруд бази відпочинку загальною площею 81,8 кв.м., завданих постраждалій - ФОП Василевській Ользі Ростиславівні (код НОМЕР_2 ), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 та про оцінку збитків у вигляді упущеної вигоди за період 2022-2023, 2024 років, дата складання 09.04.2025 р.

Відповідно до Звіту розмір упущеної вигоди позивача 2 від неодержаного прибутку за період 2022-2023, 2024 років складає: 7998 доларів США, що за офіційним курсом НБУ 41.4564 грн/долар США станом на 08 серпня 2025р., є еквівалентом 331568,29 грн. без урахування ПДВ.

Таким чином, позивачами зазначено, що загальний розмір спричинених збитків позивачам внаслідок пошкодження їх майна у зв'язку із збройною агресією Російської Федерації, в тому числі упущена вигода, становить 154069,00 доларів США, з яких:

1) загальний розмір спричинених збитків позивачу 1 складає 92533 доларів США, з яких: реальні збитки складають 69374 доларів США, збитки у вигляді упущеної вигоди складають 23159 доларів США;

2) загальний розмір спричинених збитків позивачу 2 складає 61536 доларів США, з яких: реальні збитки складають 53538 доларів США, збитки у вигляді упущеної вигоди складають 7998 доларів США.

З огляду на вказане, позивачі вважають, що вищевикладеними обставинами та наданими позивачами доказами підтверджено заподіяння діями відповідача шкоди майну позивачів, доведено причинно-наслідковий зв'язок між діями відповідача та завданою майну позивачів шкодою та понесеними позивачами збитками у вигляді упущеної вигоди, доведено протиправність дій відповідача, а також підтверджено наявність вини відповідача у заподіянні шкоди майну позивачів та понесення позивачами збитків у вигляді упущеної вигоди. За таких умов, наявний повний склад цивільного правопорушення у вигляді заподіяння шкоди майну позивачів та збитків у вигляді упущеної вигоди, що є умовою та підставою для застосування до відповідача заходу відповідальності як відшкодування майнової шкоди на користь позивачів.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: 1) договори та інші правочини; 2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; 3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; 4) інші юридичні факти.

Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов'язків може бути настання або ненастання певної події.

Згідно зі статтею 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

В силу статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках. Суд може відмовити у захисті цивільного права та інтересу особи в разі порушення нею положень частин другої - п'ятої статті 13 цього Кодексу.

Відповідно до статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Якщо особа, яка порушила право, одержала у зв'язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право. На вимогу особи, якій завдано шкоди, та відповідно до обставин справи майнова шкода може бути відшкодована і в інший спосіб, зокрема, шкода, завдана майну, може відшкодовуватися в натурі (передання речі того ж роду та тієї ж якості, полагодження пошкодженої речі тощо), якщо інше не встановлено законом.

З аналізу вище викладеного слідує, що статтею 22 ЦК України визначено поняття збитків, яке поділяється на дві частини (види): реальні збитки й упущена вигода. Реальні збитки - це втрати, яких особа зазнала в зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі та втрати, які особа зробила для відновлення свого порушеного права. Упущена вигода - це доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене.

Відшкодування збитків є однією з форм або заходів цивільно-правової відповідальності, яка вважається загальною або універсальною в силу правил статті 22 ЦК України, адже частиною першою цієї статті визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

При цьому, оскільки відшкодування збитків є однією з форм цивільно-правової відповідальності, застосування цієї відповідальності можливе лише за наявності чотирьох умов складу правопорушення, а саме: протиправної поведінки боржника; збитків; причинного зв'язку між протиправною поведінкою та завданими збитками, вини боржника.

Протиправною вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи (така поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці (діях або бездіяльності)).

Під збитками розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага тощо.

Причинний зв'язок між протиправною поведінкою та заподіяними збитками виражається в тому, що протиправні дії заподіювача є причиною, а збитки є наслідком такої протиправної поведінки.

Вина заподіювача збитків є суб'єктивним елементом відповідальності і полягає в психічному ставленні особи до вчинення нею протиправного діяння і проявляється у вигляді умислу або необережності.

Як зазначено вище, позивачами здійснюється діяльність із надання в оренду комплексу будівель та споруд бази відпочинку загальною площею 281,6 кв.м., що знаходиться за адресою: Україна, Харківська область, Чугуївський район, смт. Старий Салтів, вул. Лужанський шлях, будинок 6/7, що належить позивачам на праві приватної власності, а саме:

- позивачу 1 на праві приватної власності належить комплекс будівель та споруд Бази відпочинку загальною площею 199,8 кв.м., а саме: будинок для відпочинку літ. "А-1" загальною площею 63,0 кв.м., будинок для відпочинку літ. "В-1" загальною площею 43,9 кв.м., будинок для відпочинку літ. "2В-1" загальною площею 65,1 кв.м., туалет літ. "У" загальною площею 15,4 кв.м., кухня-сарай літ. "2У" загальною площею 12,4 кв.м., альтанки літ. "Г", "2Г", огорожі №№6, 7, 8, що знаходиться за адресою: Україна, Харківська область, Чугуївський район, смт. Старий Салтів, вулиця Лужанський шлях, будинок 6/7, що підтверджується договором купівлі-продажу від 14.12.2021р., посвідченим приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Дєггярьовою А. В., зареєстрованим в реєстрі під №869 та Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №290302895 від 14.12.2021р. (т.с. I, а.с. 35-41);

- позивачу 2 на праві приватної власності належить комплекс будівель та споруд Бази відпочинку загальною площею 81,8 кв.м., а саме: будинок для відпочинку літ. "Б-1" загальною площею 64,6 кв.м., кухня літ. "Ж" загальною площею 17,2 кв.м., навіс літ. "Ж1", альтанки літ. "Д", "2Д", "2Ж", ворота №1, хвіртка №2, огорожі №№3, 4, 5, свердловина №6, що знаходиться за адресою: Україна, Харківська область, Чугуївський район, смт. Старий Салтів, вулиця Лужанський шлях, будинок 6/7, що підтверджується договором купівлі-продажу від 30.11.2021 р., посвідченим приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Дєгтярьовою А. В., зареєстрованим в реєстрі під №848 та Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №287654244 від 30.11.2021 р. (т.с. I, а.с. 42-48);

1) договором оренди нерухомого майна №1 від 01.02.2022 р., що укладений між позивачем 1, як орендодавцем, та ТОВ "Аріан Груп", як орендарем, згідно якого орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування майно позивача 1 та Актом приймання - передачі орендованого майна від орендодавця до орендаря від 01.02.2022р. (т.с. I, а.с. 49-59);

2) договором оренди нерухомого майна №2 від 01.02.2022 р., що укладений між позивачем 2, як орендодавцем та ТОВ "Аріан Груп", як орендарем, згідно якого орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування майно позивача 2 та Актом приймання - передачі орендованого майна від орендодавця до орендаря від 01.02.2022 р. (т.с. I, а.с. 60-70);

При цьому пунктом 3.2. договору передбачено, що строк оренди за вказаними договорами встановлений з 01.02.2022р. по 31.11.2024 р.

Обставини справи свідчать та позивачами зазначено, що в травні 2022 р. внаслідок порушення законів та звичаїв війни військовослужбовцями підрозділів збройних сил чи інших відомств Російської Федерації, що полягали у здійсненню бою та/або збройного нападу на територію Бази відпочинку за адресою: Україна, Харківська область, Чугуївський район, смт. Старий Салтів, вул. Лужанський шлях, будинок 6/7, в результаті чого вказані особи незаконно захопили житлові будинки з прибудинковими та господарчими спорудами за вказаною адресою, а також незаконно заволоділи та пошкодили майно, належне позивачам.

При цьому, згідно Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Наказом Міністерства розвитку громад та територій України 28.02.2025 №376 селище Старий Салтів Старосалтівська селищна територіальна громада в період з 24.02.2022 р. по 05.05.2022 р. відносилось до тимчасово окупованої Російською Федерацією території; в період з 05.05.2022 по 12.09.2022 відносилось до території активних бойових дій; в період з 12.09.2022 по теперішній час відноситься до території можливих бойових дій.

У зв'язку із вказаним, 04.11.2022 позивачами подано до Слідчого відділу УСБУ в Харківській області заяви про відкриття кримінального провадження за фактом руйнування та пошкодження майна внаслідок надзвичайної ситуації воєнного характеру, спричиненої збройною агресією Російської Федерації (повідомлення про вчинення кримінального правопорушення) (т.с. I, а.с. 71-74);

Також, 09.11.2022 за даним фактом Слідчим відділом УСБУ в Харківській області зареєстроване кримінальне провадження №22022220000003339 з правовою кваліфікацією кримінального правопорушення за частиною 1 статті 438 КК України, що підтверджується Витягом з єдиного реєстру досудових розслідувань від 16.11.2022 р. згідно якого позивачів визнано потерпілими в рамках кримінального провадження №22022220000003339 (т.с. I, а.с. 75-76).

Факт спричинення відповідачем шкоди майну позивача 1 підтверджується:

2) витягом з Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України від 15.04.2025 р., якими встановлено факт пошкодження будинку для відпочинку ліг. "2В-1", що розташований за адресою: Україна, Харківська область, Чугуївський район, смт. Старий Салтів, вул. Лужапський шлях, будинок 6/7 (т.с. I, а.с. 81-83);

Згідно даних документів вказано, що причиною пошкодження майна позивача 1 є вибухова хвиля та встановлено щодо будинку для відпочинку ліг. "2В-1", будинку для відпочинку літ. "А-1", будинку для відпочинку літ. "В-1" наявність пошкодження несучих та огороджувальних конструкцій, ступінь та характер яких свідчить про необхідність виконання робіт щодо часткового демонтажу частин об'єктів або їх окремих конструкцій, підсилення об'єктів або окремих несучих та огороджувальних конструкцій (непридатні для проживання) - рекомендовано виконання робіт з відновлення, капітального ремонту або реконструкції; будівлі кухні-сараю літ. "2У" та будівлі туалету літ. "У" наявність незначних пошкоджень несучих та огороджувальних конструкцій, але без порушення вимог щодо механічного опору та стійкості за граничним станом першої та другої групи - рекомендовано виконання робіт з відновлення шляхом поточного ремонту.

Факт спричинення відповідачем шкоди майну позивача 2 підтверджується:

2) витягом з Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України від 15.04.2025р., якими встановлено факт пошкодження будинку для відпочинку літ. "Б-1", що розташований за адресою: Україна, Харківська область, Чугуївський район, смт. Старий Салтів, вул. Лужанський шлях, будинок 6/7 (т.с. I, а.с. 115-117);

4) витягом з Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України від 15.04.2025р., якими встановлено факт пошкодження кухні літ. "Ж", що розташована за адресою: Україна, Харківська область, Чугуївський район, смт. Старий Салтів, вул. Лужанський шлях, будинок 6/7 (т.с. I, а.с. 122-124);

Згідно даних документів вказано, що ймовірною причиною пошкодження майна позивача 2 є вибухова хвиля та встановлено щодо будинку для відпочинку літ. "Б-1" та кухні літ. "Ж" наявність пошкодження несучих та огороджувальних конструкцій, ступінь та характер яких свідчить про необхідність виконання робіт щодо часткового демонтажу частин об'єктів або їх окремих конструкцій, підсилення об'єктів або окремих несучих та огороджувальних конструкцій (непридатні для проживання) - рекомендовано виконання робіт з відновлення, капітального ремонту або реконструкції.

З огляду на викладене, пошкодження майна позивачів сталося від ударно-вибухових впливів спричинених внаслідок неправомірних дій військовослужбовців збройних сил Російської Федерації, а саме здійсненню бою та/або збройного нападу на територію Бази відпочинку за адресою: Україна, Харківська область, Чугуївський район, смт. Старий Салтів, вул. Лужанський шлях, будинок 6/7. Наведену обставину відповідачем жодним чином не спростовано.

Постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2022 р. №326 затверджено Порядок визначення шкоди та збитків, завданих Україні внаслідок збройної агресії Російської Федерації, який встановлює процедуру визначення шкоди та збитків, завданих Україні внаслідок збройної агресії Російської Федерації, починаючи з 19.02.2014 р.

Відповідно до абзацу 13 п.2 Загальних засад оцінки збитків, завданих майну та майновим правам внаслідок збройної агресії Російської Федерації (додаток до Постанови Кабінету Міністрів України від 20.03.2022 року №326) збитки - вартість втраченого, пошкодженого та (або) знищеного майна, що зазнало руйнівного впливу внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, ракетно- бомбових ударів в ході збройної агресії Російської Федерації, а також розмір витрат, необхідний для відновлення порушеного права (реальні збитки); та/або розмір доходу, який постраждалий міг би одержати за умови відсутності збройної агресії Російської Федерації (упущена вигода).

Згідно з пунктом 1 Методики визначення шкоди та обліку збитків, завданих підприємствам, установам та організаціям усіх форм власності внаслідок знищення та пошкодження їх майна у зв'язку із збройною агресією російської федерації, а також упущеної вигоди від неможливості чи перешкод у провадження господарської діяльності, затвердженої Наказом Міністерства економіки України та Фонду державного майна України від 18.10.2022 №390/1223 - ця Методика застосовується під час оцінки (визначення розміру) реальних збитків, завданих підприємствам, установам та організаціям, іншим суб'єктам господарювання всіх форм власності внаслідок втрати, руйнування або пошкодження їх майна у зв'язку зі збройною агресією Російської Федерації (далі - збройна агресія), оцінки (визначення розміру) упущеної вигоди від неможливості чи перешкод у провадженні господарської діяльності зазначеними суб'єктами господарювання, а також оцінки потреб у відновленні майна суб'єктів господарювання.

Відповідно до п. 5 Загальних засад оцінки збитків, завданих майну та майновим правам внаслідок збройної агресії Російської Федерації (додаток до Постанови Кабінету Міністрів України від 20.03.2022 року №326) оцінка збитків, завданих постраждалим, здійснюється шляхом проведення аналітичної оцінки збитків, стандартизованої, незалежної оцінки збитків або є результатом проведення судової експертизи.

Незалежна оцінка збитків проводиться суб'єктами оціночної діяльності - суб'єктами господарювання, визнаними такими Законом України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" (далі - суб'єкти оціночної діяльності), із дотриманням національних стандартів оцінки майна та Міжнародних стандартів оцінки майна з урахуванням особливостей, що визначені цими Загальними засадами та методиками оцінки шкоди та збитків, передбаченими пунктом 5 Порядку.

Відповідно до пункту 29 Загальних засад оцінки збитків, завданих майну та майновим правам внаслідок збройної агресії Російської Федерації (додаток до Постанови Кабінету Міністрів України від 20.03.2022 року №326) під час розроблення методик оцінки шкоди та збитків, передбачених пунктом 5 Порядку, в оціночних процедурах враховуються такі загальні методичні настанови: процедури оцінки реальних збитків, упущеної вигоди і потреб у відновленні пошкодженого та (або) знищеного майна здійснюється в умовних одиницях (функціональна валюта) - доларах США. Отриманий результат оцінки підлягає конвертації в національну валюту за поточним курсом Національного банку на дату оцінки; необхідно враховувати зміну вартості грошей в часі та застосовувати процедури приведення такої вартості до дати оцінки.

Пунктом 9 розділ 1 Методики передбачено, що за умовну грошову одиницю приймають долар США. Отриманий результат в еквіваленті умовної грошової одиниці переводять у гривневий еквівалент за курсом Національного банку України на дату оцінки.

Відповідно до абзацу 19 пункту 2 Загальних засад оцінки збитків, завданих майну та майновим правам внаслідок збройної агресії Російської Федерації (додаток до Постанови Кабінету Міністрів України від 20.03.2022 року №326) оцінка реальних збитків - визначення вартості пошкодженого або знищеного індивідуально визначеного майна (майна, визначеного родовими ознаками), а також вимушені витрати сторони, яка зазнала збитків внаслідок пошкодження або знищення зазначеного майна.

Відповідно до пункту 1 розділу III Методики у цьому розділі встановлюються особливості оцінки реальних збитків (визначення розміру реальних збитків), завданих майну підприємств, установ та організацій, інших суб'єктів господарювання всіх форм власності внаслідок збройної агресії, а саме: нерухомого майна, рухомого майна (машини та обладнання), транспортних засобів (далі - ТЗ), товарно-матеріальних запасів та біологічних активів, єдиних майнових комплексів підприємств, установ та організацій, інших суб'єктів господарюванням усіх форм власності, культурних цінностей.

Відповідно до пункту 3.1 розділу III Методики розмір реальних збитків внаслідок втрати, пошкодження чи знищення нерухомого майна обчислюють як різницю між значеннями вартості такого майна до та після заподіяння йому шкоди.

Матеріали справи свідчать, що на замовлення позивача 1 суб'єктом оціночної діяльності ФОП Лєсних Сергієм Миколайовичем (свідоцтво про реєстрацію в Державному реєстрі оцінювачів від 21.10.2002 р. №3361) було виконано незалежну оцінку реальних збитків, що внаслідок збройної агресії Російської Федерації завдані майну позивача 1, про що було складено Звіт про оцінку збитків витрат, необхідних для відновлення комплексу будівель та споруд бази відпочинку загальною площею 199,8 кв.м., завданих постраждалому - ФОП Василевському Віктору Яковичу (код НОМЕР_1 ), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 та про оцінку збитків у вигляді упущеної вигоди за період 2022-2023, 2024 років, дата складання 09.04.2025 р. (т.с. I, а.с. 192-237).

Окрім того, відповідно до абзацу 20 пункту 2 Загальних засад оцінки збитків, завданих майну та майновим правам внаслідок збройної агресії Російської Федерації (додаток до Постанови Кабінету Міністрів України від 20.03.2022 року №326) оцінка упущеної вигоди - визначення розміру неотриманого доходу, на який постраждалий мав право розраховувати за умови відсутності збройної агресії Російської Федерації протягом певного часу.

Відповідно до пункту 1 розділу IV Методики вказано, що відповідно до цього розділу здійснюється визначення розміру упущеної вигоди стосовно майна, що призначалося для здійснення комерційної діяльності з метою отримання прибутку або доходу в іншій формі: сільсько-, рибо- та лісогосподарська нерухомість, інвестиційна нерухомість, нерухомість з комерційним потенціалом, ЄМК підприємств, установ та організацій усіх форм власності, корпоративні частки, об'єкти у матеріальній та нематеріальній формах, вартість яких визначається вартістю ЄМК, що створений на їх основі (об'єкти, асоційовані з бізнесом), тощо.

Визначення розміру упущеної вигоди для цілей цієї Методики виконують стосовно майна, власнику (балансоутримувачу, користувачу) якого заподіяні реальні збитки щодо вказаного майна, які й були причиною упущеної вигоди.

Відповідно до пункту 1 розділу IV Методики для цілей цієї Методики під упущеною вигодою розуміють розмір накопиченого протягом визначеного періоду часу прибутку, що його міг отримати власник (балансоутримувач, користувач) пошкодженого, втраченого та (або) знищеного майна за умови, що майно не було пошкоджене, знищене або втрачене внаслідок збройної агресії.

Матеріалами справи підтверджено, що позивачі є власниками Бази відпочинку, яка передана ними в оренду TOB "Аріан Груп", згідно договору оренди нерухомого майна №1 від 01.02.2022 р. та №2 від 01.02.2022 р.

Згідно з пунктом 3.2 договору встановлено, що орендоване майно передається орендарю у платне користування на:

- перший період оренди з 01 лютого 2022 р. по 31 листопада 2022 р. протягом якого сезон для відпочинку триває з 01 квітня 2022 р. по 31 жовтня 2022 р.;

- другий період оренди з 01 лютого 2023 р. по 31 листопада 2023 р. протягом якого сезон для відпочинку триває з 01 квітня 2023 р. по 31 жовтня 2023 р.,

- третій період оренди з 01 лютого 2024 р. по 31 листопада 2024 р. протягом якого сезон для відпочинку триває з 01 квітня 2024 р. по 31 жовтня 2024 р., які у своїй сукупності складають строк оренди за цим договором.

Матеріали справи свідчать, що факт передачі позивачами Бази відпочинку в оренду ТОВ "Аріан Груп" підтверджується:

- актом приймання-передачі орендованого майна від орендодавця до орендаря від 01.02.2022 р., який підписаний між позивачем 1 та ТОВ "Аріан Груп";

- актом приймання-передачі орендованого майна від орендодавця до орендаря від 01.02.2022 р., який підписаний між позивачем 2 та ТОВ "Аріан Груп".

Пунктом 4.1 договору оренди нерухомого майна №1 від 01.02.2022 р. вказано, що розмір орендної плати за один календарний місяць користування орендованим майном становить:

4.1.1. протягом першого періоду оренди 65447,65 грн., в тому числі ПДВ, що в еквіваленті за офіційним курсом НБУ 28,4555 грн. за 1 долар США станом на 01.02.2022 р. дорівнює 2300,00 доларів США;

4.1.2. протягом другого періоду оренди 75000,00 грн., в тому числі ПДВ, з урахуванням пункту 4.2 даного договору;

4.1.3. протягом третього періоду оренди 85000,00 грн., в тому числі ПДВ, з урахуванням пункту 4.2 договору.

Окрім того, згідно з пунктом 4.2. договору оренди нерухомого майна №1 від 01.02.2022 р. встановлено, що у випадку зміни курсу долара США станом на початок другого та початок третього періоду оренди, розмір орендної плати в гривні, встановлений згідно п.4.1.2 та п.4.1.3 цього договору, змінюється пропорційно зміні курсу долара США та має становити в еквіваленті за офіційним курсом НБУ станом на початок другого періоду оренди та на початок третього періоду оренди 2300,00 доларів США, але в будь-якому випадку не менше розміру орендної плати, встановленої п.4.1.2 та п.4.1.3 цього договору.

Пунктом 4.1 договору оренди нерухомого майна №2 від 01.02.2022р. вказано, що розмір орендної плати за один календарний місяць користування Орендованим майном становить:

4.1.1. протягом першого періоду оренди 14227,75 грн., в тому числі ПДВ, що в еквіваленті за офіційним курсом НБУ 28,4555 грн. за долар США станом на 01.02.2022 р. дорівнює 500,00 доларів США;

4.1.2. протягом другого періоду оренди 17000,00 грн., в тому числі ПДВ, з урахуванням п. 4.2 даного договору;

4.1.3. протягом третього періоду оренди 20000,00 грн., в тому числі ПДВ, з урахуванням п.4.2 даного договору.

Разом з тим, пунктом 4.2. договору встановлено, що у випадку зміни курсу долара США станом на початок другого та початок третього періоду оренди, розмір орендної плати в гривні, встановлений згідно п.4.1.2 та п.4.1.3 цього договору, змінюється пропорційно зміні курсу долара США та має становити в еквіваленті за офіційним курсом НБУ станом на початок другого періоду оренди та на початок третього періоду оренди 500,00 доларів США, але в будь-якому випадку не менше розміру орендної плати, встановленої п.4.1.2 та п.4.1.3 цього договору.

Пунктом 4.3. договору оренди нерухомого майна №1 від 01.02.2022р. та договору оренди нерухомого майна №2 від 01.02.2022 р. встановлено, що орендна плата нараховується та підлягає сплаті орендарем на користь орендодавця за місяці протягом яких триває сезон для відпочинку, тобто з квітня по жовтень відповідного періоду оренди.

Сторони домовились, що в рахунок орендної за лютий, березень та листопад відповідного періоду оренди орендар здійснює за свій рахунок роботи по підготовці орендованого майна до користування, які включають поточний ремонт орендованого майна, та відповідно, роботи по прибиранню орендованого майна після завершення сезону для відпочинку. Витрати на проведення даних робіт протягом певного періоду оренди не повинні перевищувати загального розміру орендної плати за користування орендованим майном за лютий, березень та листопад відповідного періоду оренди.

Пунктом 4.4. договору встановлено, що орендна плата сплачується орендарем орендодавцю щомісяця протягом сезону для відпочинку відповідного періоду оренди на підставі цього договору (без виставлення з боку орендодавця рахунка-фактури) до 25 числа кожного поточного місяця, за який сплачується орендна плата.

Отже, вищевикладені докази підтверджують реальну можливість того, що позивачі могли б отримати дохід від здачі в оренду Бази відпочинку протягом сезону для відпочинку в 2022, 2023, 2024 р., але в результаті неправомірних дій відповідача позивачі втратили таку можливість, чого відповідачем також не спростовано.

Так, неправомірність дій відповідача полягає в тому, що внаслідок збройної агресії Російської Федерації База відпочинку отримала такі пошкодження, які виключають можливість її використання з метою визначеною договорами оренди. При цьому суд приймає до уваги, що територія на якій розташована База відпочинку в період з 24.02.2022 р. по 05.05.2022 р. відносилась до тимчасово окупованої; з 05.05.2022р. по 12.09.2022р. - території активних бойових дій, з 12.09.2022 р. по теперішній час - території можливих бойових дій, що в свою чергу спричинило перешкоди у доступі до Бази відпочинку для позивачів, TOB "Аріан Груп" та будь-яких інших осіб (потенційних суборендаторів, відпочиваючих) та виключило можливість користування нею з метою визначеною договорами оренди.

Крім того, після деокупації територія на якій розташована База відпочинку відноситься до категорії вибухонебезпечної, так як існує ймовірність наявності вибухонебезпечних предметів, що в свою чергу створює велику небезпеку заподіяння шкоди життю та здоров'ю людини через можливе замінування території та будівель.

З матеріалів справи убачається, що позивачі неодноразово звертались до повноважних органів з проханням провести обстеження та розмінування вказаної території, про що свідчать заяви про проведення обстеження житла, зруйнованого внаслідок надзвичайної ситуації воєнного характеру, спричиненої збройною агресією Російської Федерації та листи з відповідним проханням до Старосалтівської селищної військової адміністрації Чугуївського району Харківської області, ГУ ДСНС України в Харківській області, Департаменту цивільного захисту Харківської військової адміністрації, що в свою чергу також виключає можливість її використання з метою визначеною договорами оренди (т.с. I, а.с. 125-146).

Як наслідок, ТОВ "Аріан Груп", як орендар за договором оренди нерухомого майна №1 від 01.02.2022 р. та договором оренди нерухомого майна №2 від 01.02.2022 р., не могло користуватись Базою відпочинку протягом періоду оренди (сезону для відпочинку) в 2022, 2023, 2024 роках, а відповідно не здійснювало оплату за користування нею, що підтверджується актами від 31.11.2022 р., від 31.11.2023 р., від 31.11.2024 р. Тому, позивачі кожного місяця сезону для відпочинку втрачають дохід, який могли отримувати, як законні власники Бази відпочинку.

Суд звертає увагу, що неодержаний дохід (упущена вигода) - це розрахункова величина втрат очікуваного приросту в майні, що базується на документах, які беззастережно підтверджують реальну можливість отримання потерпілим суб'єктом господарювання грошових сум (чи інших цінностей), якби учасник відносин у сфері господарювання не допустив правопорушення. Важливим елементом доказування наявності неодержаних доходів (упущеної вигоди) є встановлення причинно-наслідкового зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками, завданими потерпілій особі.

З огляду на викладене, саме через збройну агресію Російської Федерації було пошкоджено Базу відпочинку та позивачі втратили можливість отримувати прибуток від надання цього майна в оренду, у зв'язку з чим наявні правові підстави для стягнення з відповідача упущеної вигоди, що відповідачем не спростовано.

З матеріалів справи убачається, що на замовлення позивача 1 суб'єктом оціночної діяльності ФОП Лєсних Сергієм Миколайовичем (свідоцтво про реєстрацію в Державному реєстрі оцінювачів від 21.10.2002 р., №3361) було виконано незалежну оцінку розміру упущеної вигоди від неодержаного прибутку позивачем 1, про що було складено Звіт про оцінку збитків витрат, необхідних для відновлення комплексу будівель та споруд бази відпочинку загальною площею 199,8 кв.м., завданих постраждалому - ФОП Василевському Віктору Яковичу (код НОМЕР_1 ), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 та про оцінку збитків у вигляді упущеної вигоди за період 2022-2023, 2024 років, дата складання 09.04.2025 р.

Отже, матеріали справи свідчать, що загальний розмір спричинених збитків позивачам внаслідок пошкодження їх майна у зв'язку із збройною агресією Російської Федерації, в тому числі упущена вигода, становить 154069,00 доларів США, з яких:

Наведеними обставинами справи та наявними в матеріалах справи належними та допустимими доказами підтверджується спричинення позивачам збитків у вигляді пошкодження їх майна та понесення позивачами збитків у вигляді упущеної вигоди, що сталося внаслідок неправомірних дій відповідача. При цьому, жодних доказів на спростування обґрунтованості та правомірності позовних вимог матеріали справи не містять.

Згідно із статтею 1 Протоколу №1 від 20.03.1952 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Статтею 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Частиною 1 статті 317 ЦК України передбачено, що власникові належить право володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно з частиною 1 статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Частиною 3 статті 386 ЦК України передбачено, що власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди.

Пунктом 4 частини 1 статті 2 Статуту Організації Об'єднаних Націй закріплено принцип, згідно з яким всі члени Організації Об'єднаних Націй утримуються у їх міжнародних відносинах від загрози силою чи її застосування як проти територіальної недоторканності чи політичної незалежності будь-якої держави, так і будь-яким іншим чином, несумісним з Цілями Об'єднаних Націй.

Відповідно до статті 3 Резолюції 3314 (XXIX) Генеральної Асамблеї Організації Об'єднаних Націй "Визначення агресії" від 14.12.1974 як акт агресії кваліфікується, зокрема вторгнення або напад збройних сил держави на територію іншої держави або будь-яка військова окупація, який би тимчасовий характер вона не носила, що є результатом такого вторгнення чи нападу, або будь-яка анексія із застосуванням сили території іншої держави чи її частини, а також бомбардування збройними силами держави території іншої держави або застосування будь-якої зброї державою проти території іншої держави.

Меморандумом про гарантії безпеки у зв'язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї 1994 року, відповідно до п. 2 якого Російська Федерація, Сполучене Королівство Великої Британії та Північної Ірландії і Сполучені Штати Америки держави учасниці, у тому числі відповідач, підтвердили зобов'язання утримуватися від загрози силою чи її використання проти територіальної цілісності чи політичної незалежності України, і гарантували, що ніяка їхня зброя ніколи не буде використовуватися проти України, крім цілей самооборони або будь-яким іншим чином згідно зі Статутом Організації Об'єднаних Націй.

Відповідно до Резолюції Генеральної Асамблеї ООН ЕБ-П/І від 02.03.2022 року військова агресія Російської Федерації була засуджена як така, що порушує статтю 2 (4) Статуту ООН, а також суверенітет, незалежність та територіальну цілісність України. Крім того, Російську Федерацію було зобов'язано припинити застосування сили проти України та вивести свої збройні сили за межі міжнародно визнаних кордонів України.

Наказом Міжнародного суду справедливості Організації Об'єднаних Націй №182 від 16.03.2022 зобов'язано Російську Федерацію негайно припинити військові дії, які вона розпочала 24.02.2022 на території України.

Також Генеральна Асамблея ООН прийняла Резолюцію ЕБ-12/1 від 24.03.2022, якою додатково засуджує військову агресію Росії проти України, вимагає від Російської Федерації припинення військових дій, в тому числі атак проти цивільних осіб та цивільних об'єктів, а також засуджує всі порушення міжнародного гуманітарного права та порушення прав людини та вимагає безумовного дотримання міжнародного гуманітарного права, включно із Женевськими Конвенціями 1949 року та Додатковим протоколом 1977 року до них.

Відповідно до постанови Верховної Ради України від 14.04.2022 про заяву Верховної Ради України "Про вчинення Російською Федерацією геноциду в Україні" визнано геноцидом Українського народу дії збройних сил, політичного і військового керівництва Росії під час збройної агресії проти України, яка розпочалася 24.02.2022.

У постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №210/4458/15-ц, від 30.01.2020 у справі №287/167/18-ц, висловлено правову позицію про те, що факт збройної агресії Російської Федерації проти України встановленню в судовому порядку не потребує.

Преамбулою Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" встановлено, що Україна згідно з Конституцією України є суверенною і незалежною державою. Суверенітет України поширюється на всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною. Перебування на території України підрозділів збройних сил інших держав з порушенням процедури, визначеної Конституцією та законами України, Гаазькими конвенціями 1907 року, IV Женевською конвенцією 1949 року, а також всупереч Меморандуму про гарантії безпеки у зв'язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї 1994 року, Договору про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і Російською Федерацією 1997 року та іншим міжнародно-правовим актам є окупацією частини території суверенної держави Україна та міжнародним протиправним діянням з усіма наслідками, передбаченими міжнародним правом.

Частиною 3 статті 75 ГПК України передбачено, що обставини, визнані судом загальновідомими, не потребують доказування.

Отже, протиправність діяння відповідача, як складового елементу факту збройної агресії РФ проти України, в розумінні частини 3 статті 85 ГПК України є загальновідомим фактом, який закріплено державою на законодавчому рівні.

З огляду на положення національного законодавства України та міжнародних договорів, як частини українського національного законодавства, дії відповідача за своєю суттю є актом збройної агресії у відношенні до України. Відтак, будь-які дії відповідача з метою реалізації такої агресії є протиправними.

Відповідно до статті 25 Положення про закони і звичаї війни на суходолі (Додаток до Конвенції про закони і звичаї війни на суходолі) забороняється будь-яким способом атакувати чи бомбардувати незахищені міста, селища, житлові будинки чи споруди.

Як зазначалося вище, відповідно до пунктів 1, 3 Гаазької Конвенції про закони і звичаї війни на суходолі 1907 року договірні держави видають своїм сухопутним військам накази, які відповідають Положенню про закони і звичаї війни на суходолі. Воююча сторона, яка порушує норми зазначеного Положення, підлягає відповідальності у формі відшкодування збитків, якщо для цього є підстави. Воююча сторона, яка порушує норми зазначеного Положення є відповідальною за всі дії, вчинені особами, які входять до складу її збройних сил.

Матеріали справи свідчать, що майно позивачів, в тому числі з урахуванням його специфіки, за всіх розумних обставин не могло бути використано для військових цілей. Отже, дії відповідача щодо збройного нападу та ведення бойових дій на території Бази відпочинку були вчинені всупереч законам і звичаям війни, а отже, відповідач несе повну відповідальність як за відповідні дії, так і за спричинені ним наслідки, у тому числі і за шкоду, заподіяну майну позивачів та збитки позивачів у вигляді упущеної вигоди.

Окрім того, щодо вини, як складового елемента цивільного правопорушення слід зазначити, що законодавством України на позивача не покладається обов'язок доказування вини відповідача у заподіянні шкоди; діє презумпція вини, тобто відсутність вини у завданні шкоди повинен доводити сам завдавач шкоди. Якщо під час розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювана шкоди. Саме відповідач повинен доводити відсутність своєї вини у спірних правовідносинах (висновок Верховного Суду у постанові від 21.04.2021 у справі №648/2035/17, постанові від 14.02.2018 у справі №686/10520/15-ц).

Отже, саме внаслідок бойових дій, спричинених збройною агресією Російської Федерації, позивачам було завдано матеріальну шкоду, а відтак, такі дії перебувають у безпосередньому причинно-наслідковому зв'язку із пошкодженнями, нанесеними майну позивачів та понесенням позивачами збитків у вигляді упущеної вигоди. Також, наведені докази у своїй сукупності свідчать про наявність вини відповідача у формі умислу у заподіянні відповідної шкоди.

З огляду на викладене вище, встановленими обставинами справи та наданими позивачами належними та допустимими доказами підтверджено заподіяння діями відповідача шкоди майну позивачів, доведено причинно-наслідковий зв'язок між діями відповідача та завданою майну позивачів шкодою та понесеними позивачами збитками у вигляді упущеної вигоди, доведено протиправність дій відповідача, а також підтверджено наявність вини відповідача у заподіянні шкоди майну позивачів та понесення позивачами збитків у вигляді упущеної вигоди.

Водночас надаючи правову оцінку належності обраного позивачем способу захисту, суд оцінює його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Стаття 13 Конвенції вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності "небезпідставної заяви" за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов'язань за ст. 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею, повинен бути "ефективним" як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Афанасьєв проти України" від 05.04.2005 (заява №38722/02).

У пункті 145 рішення від 15.11.1996 у справі "Чахал проти Об'єднаного Королівства" Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Таким чином, суть цієї статті зводиться до вимоги надати людині такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави - учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов'язань. Крім того, суд вказав на те, що за деяких обставин вимоги ст. 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, що передбачаються національним правом.

З урахуванням наведеного, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування. Права особи в суді повинні бути захищені таким способом, який реально відновить її порушені інтереси.

Дослідивши матеріали справи, суд зазначає, що заявлені позовні вимоги є ефективним способом захисту порушеного права позивачів в розумінні Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та фактично призведе до відновлення їх порушених прав.

Щодо судового імунітету у відповідача - держави Російська Федерація.

Згідно з частиною 1 статті 79 Закону України "Про міжнародне приватне право" пред'явлення позову до іноземної держави, залучення іноземної держави до участі у справі як відповідача або третьої особи, накладення арешту на майно, яке належить іноземній державі та знаходиться на території України, застосування щодо такого майна інших засобів забезпечення позову і звернення стягнення на таке майно можуть бути допущені лише за згодою компетентних органів відповідної держави, якщо інше не передбачено міжнародним договором України або законом України.

Частиною 4 статті 79 Закону України "Про міжнародне приватне право" передбачено, що у тих випадках, коли в порушення норм міжнародного права Україні, її майну або представникам в іноземній державі не забезпечується такий же судовий імунітет, який згідно з частинами першою та другою цієї етапі забезпечується іноземним державам, їх майну та представникам в Україні, Кабінетом Міністрів України може бути вжито до цієї держави, її майна відповідних заходів, дозволених міжнародним правом, якщо тільки заходів дипломатичного характеру не достатньо для врегулювання наслідків зазначеного порушення норм міжнародного права.

Отже, Закон України "Про міжнародне приватне право" встановлює судовий імунітет щодо іноземної держави за відсутності згоди компетентних органів відповідної держави на залучення її до участі у справі у національному суді іншої держави.

Разом із тим, згідно з правовими висновками, викладеними Верховним Судом у постанові від 18.05.2022 у справі №428/11673/19, загальновідомим (тобто таким, що не потребує доказування) є те, що Російська Федерація відкидає визнання будь-якої відповідальності за свою протиправну військову діяльність в Україні, включаючи не тільки повномасштабну збройну агресію, але і будь-яку участь своїх збройних сил у військових діях в Донецькій та Луганській областях з 2014 року. Не існує жодної розумної підстави припустити, що порушене право позивача, за захистом якого він звернувся до українського суду, могло би бути захищене шляхом подання позову до суду Російської Федерації.

Як Європейська конвенція про імунітет держав 1972 року (ст. 11), так і Конвенція Організації Об'єднаних націй про юрисдикційні імунітети держав та їх власності 2004 року (ст.12), передбачають, що договірна держава не може посилатися на імунітет від юрисдикції при розгляді справи в суді іншої договірної держави, який зазвичай має компетенцію розглядати справи, які стосуються грошової компенсації (відшкодування) у разі смерті чи заподіяння тілесного ушкодження особі чи заподіяння шкоди майну або його втрати в результаті дій чи бездіяльності держави, якщо така дія чи бездіяльність мали місце повністю або частково на території держави суду.

У рішенні від 14.03.2013 у справі "Олєйніков проти Росії" ЄСПЛ вказав, що положення Конвенції ООН про юрисдикційні імунітети держав та їх власності 2004 року застосовуються "відповідно до звичаєвого міжнародного права, навіть якщо ця держава не ратифікувала її", і суд повинен брати до уваги цей факт, вирішуючи питання про те, чи було дотримано право на доступ до суду у розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції (п. 68, п. 31).

Особливістю правового статусу держави як суб'єкта міжнародних відносин є наявність у неї імунітету, який ґрунтується на загальному принципі міжнародного права "рівний над рівним не має влади і юрисдикції". Однак необхідною умовою дотримання цього принципу є взаємне визнання суверенітету країни.

Як зазначено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2022 у справі №990/80/22, оскільки вчинення Російською Федерацією з 2014 року збройної агресії проти України не припиняється, Російська Федерація заперечує суверенітет України, то й зобов'язань дотримуватися суверенітету вказаної держави та поважати його на цей час немає.

Згідно правової позиції Верховного Суду у постанові від 14.04.2022 у справі №308/9708/19 після початку війни в Україні з 2014 року суд України, розглядаючи справу де відповідачем визначено Російську Федерацію, має право ігнорувати імунітет цієї країни та розглядати справи про відшкодування шкоди в результаті збройної агресії Російської Федерації, за позовом, поданим саме до цієї іноземної країни.

Отже, виходячи з наведеного, Російська Федерація не має підстав посилатися на імунітет для уникнення відповідальності перед позивачами за даним позовом.

Згідно з вимогами статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Вказані вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 ГПК України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Однак всупереч статей 13, 74 ГПК України, жодних доказів на спростування встановлених обставин справи та обґрунтованості позовної заяви, відповідачем суду не надано та в матеріалах справи такі докази відсутні.

З урахуванням наведеного, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді усіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що позовна заява є обґрунтованою, доведеною матеріалами справи та підлягає задоволенню.

Щодо розподілу судових витрат, слід зазначити наступне.

Відповідно до пункту 22 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір" від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах за позовами до держави-агресора Російської Федерації про відшкодування завданої майнової та/або моральної шкоди у зв'язку з тимчасовою окупацією території України, збройною агресією, збройним конфліктом, що призвели до вимушеного переселення з тимчасово окупованих територій України, загибелі, поранення, перебування в полоні, незаконного позбавлення волі або викрадення, а також порушення права власності на рухоме та/або нерухоме майно.

Відповідно до підпункту 1 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру встановлюється у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до частини 2 статті 129 ГПК України судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в дохід бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.

З огляду на те, що позивачі від сплати судового збору за розгляд даного спору звільнені, даний спір вирішено по суті та позовні вимоги задоволено, судовий збір підлягає стягненню з відповідача в дохід Державного бюджету України у розмірі 95807,19 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 124, 129-1 Конституції України, статтями 4, 12, 20, 73, 74, 76-79, 86, 129, 231, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Російської Федерації в особі Міністерства юстиції Російської Федерації (119991, м. Москва, вул. Житня, буд. 14) на користь фізичної особи-підприємця Василевського Віктора Яковича ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) реальні збитки, заподіяні внаслідок військової агресії Російської Федерації проти України у розмірі 69374 доларів США, що є еквівалентом 2875996,30 грн. станом на 08.08.2025 за офіційним курсом НБУ 41.4564 грн/1 долар США та збитки у вигляді упущеної вигоди, заподіяні внаслідок військової агресії Російської Федерації проти України у розмірі 23159 доларів США, що є еквівалентом 960088,77 грн. станом на 08.08.2025 за офіційним курсом НБУ 41.4564 грн/1долар США.

Стягнути з Російської Федерації в особі Міністерства юстиції Російської Федерації (119991, м. Москва, вул. Житня, буд. 14) на користь фізичної особи-підприємця Василевської Ольги Ростиславівни ( АДРЕСА_2 , рнокпп НОМЕР_2 ) реальні збитки, заподіяні внаслідок військової агресії Російської Федерації проти України у розмірі 53538 доларів США, що є еквівалентом 2219492,75 грн. станом на 08.08.2025 за офіційним курсом НБУ 41.4564 грн/1долар США та збитки у вигляді упущеної вигоди, заподіяні внаслідок агресії Російської Федерації проти України у розмірі 7998 доларів США, що є еквівалентом 331568,29 грн. станом на 08.08.2025 за офіційним курсом НБУ 41.4564/1долар США.

Стягнути з Російської Федерації в особі Міністерства юстиції Російської Федерації (119991, м. Москва, вул. Житня, буд. 14) на користь Державного бюджету України (одержувач коштів: Головне управління казначейства у м. Києві, код ЄДРПОУ: 37993783, рахунок: UА908999980313111256000026001, банк одержувача - Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету 22030106) судовий збір у розмірі 95807,19 грн.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення Господарського суду Харківської області може бути оскаржене в порядку, встановленому ст. 254, 256-259 ГПК України.

Повне рішення складено "21" листопада 2025 р.

Суддя Г.І. Сальнікова

Попередній документ

131940319

Наступний документ

131940321

Інформація про рішення:

№ рішення:	131940320
№ справи:	922/2764/25
Дата рішення:	11.11.2025
Дата публікації:	24.11.2025
Форма документу:	Рішення
Форма судочинства:	Господарське
Суд:	Господарський суд Харківської області
Категорія справи:	Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, щодо недоговірних зобов’язань, з них; про відшкодування шкоди

Стан розгляду справи:

Стадія розгляду:	Розглянуто (11.11.2025)
Дата надходження:	08.08.2025
Предмет позову:	стягнення коштів

Розклад засідань:

Минулі засідання (4)

02.09.2025 12:30	Господарський суд Харківської області
07.10.2025 11:00	Господарський суд Харківської області
28.10.2025 11:00	Господарський суд Харківської області
11.11.2025 10:30	Господарський суд Харківської області

Запланованих засідань немає

Учасники справи:

суддя-доповідач:

САЛЬНІКОВА Г І

відповідач (боржник):

Держава Російська Федерація в особі Міністерства юстиції Російської Федерації

позивач (заявник):

Фізична особа-підприємець Василевська Ольга Ростиславівна

Фізична особа-підприємець Василевський Віктор Якович