адреса юридична: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, адреса для листування: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36607, тел. (0532) 61 04 21, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018
Код ЄДРПОУ 03500004
21.11.2025 Справа № 917/503/24(917/80/25)
м. Полтава
Господарський суд Полтавської області у складі судді Паламарчука В.В., за участю секретаря судового засідання Біленко І.О., розглянув
подання Приватного виконавця виконавчого округу Полтавської області Скрипник Володимира Леонідовича (вхід. №14927 від 20.11.2025)
про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника - Лисака Руслана Юрійовича
по справі №917/503/24(917/80/25)
за заявою ліквідатора ФГ "Солард Агрокультура" арбітражного керуючого Косякевича С.О. про покладення на керівника боржника ФГ "Солард Агрокультура" - ОСОБА_1 солідарної відповідальності (вхід. №173 від 08.01.2025) по справі №917/503/24
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Спектр - Агро", вул. Промислова, буд. 20, м.Обухів, Київська область, 08702; код ЄДРПОУ 36348550
до Фермерського господарства "Солард Агрокультура", вул. Шкільна, буд. 37, с. Висока Вакулівка, Кременчуцький район, Полтавська область, 39130; код ЄДРПОУ 43002488
про банкрутство
Від приватного виконавця: не з'явився
Встановив: приватний виконавець виконавчого округу Полтавської області Скрипник Володимир Леонідович звернувся до Господарського суду Полтавської області з поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника - Лисака Руслана Юрійовича у справі №917/503/24(917/80/25).
Згідно з ч. 4 ст. 337 ГПК України ухвала про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути постановлена за поданням державного або приватного виконавця, яким відкрито відповідне виконавче провадження. Суд негайно розглядає таке подання без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного (приватного ) виконавця.
За ч. 13 ст. 8 ГПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Судом враховано, що статтею 337 ГПК України передбачено, що подання приватного виконавця про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України розглядається судом негайно.
Термін “негайно» у розумінні рішення Європейського суду з прав людини від 28 жовтня 1988 р. у справі “Броуґан та інші проти Сполученого Королівства» є виправданим, якщо строк триває до чотирьох днів.
Верховий суд України у листі від 01.02.2013р. Верховного Суду України “Судова практика щодо вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України» зазначив, що зважаючи на прецедентну практику Європейського суду з прав людини та з огляду на положення Конвенції, подання має бути розглянуте в день його надходження до суду, проте не пізніше наступного дня.
Враховуючи, що подання надійшло до судді 20.11.2025р. о 09 год. 20 хв., то його розгляд відбувся наступного робочого дня - 21.11.2025.
З метою своєчасного розгляду подання приватного виконавця та забезпечення можливості заявника з'явитись до суду для його розгляду, судом було направлено відповідну ухвалу від 20.11.2025, на офіційну електронну адресу приватного виконавця у системі “Електронний суд».
Приватний виконавець у поданні прохав проводити розгляд подання без його участі. Клопотання задоволено судом.
Боржник подав до суду відзив в якому проти задоволення подання заперечує повністю (вхід. №14996 від 21.11.2025).
Розглянув матеріали справи, суд встановив наступне:
Господарським судом Полтавської області у справі №917/503/24(917/80/25) було прийнято ухвалу від 10.07.2025 якою:
- заяву ліквідатора Фермерського господарства "Солард Агрокультура" арбітражного керуючого Косякевича С.О. про покладення на керівника боржника Фермерського господарства "Солард Агрокультура" - ОСОБА_1 солідарної відповідальності (вхід. №173 від 08.01.2025) по справі №917/503/24 - задоволено частково.
- визнано керівника фермерського господарства "СОЛАРД АГРОКУЛЬТУРА" - ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_1 , день народження ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 ) таким, що допустив порушення приписів ч. 6 ст. 34 Кодексу України з процедур банкрутства.
- покладено на ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , день народження ІНФОРМАЦІЯ_1 , 39032, Полтавська область, Глобинський район, село Великі Кринки(з), вул. Перемоги, будинок 58) солідарну відповідальність за вимогами у справі №917/503/24 про банкрутство фермерського господарства "СОЛАРД АГРОКУЛЬТУРА" (ЄДРПОУ 43002488, 39130, Полтавська область, Кременчуцький район, с. Висока Вакулівка, вул. Шкільна, 37), в порядку та з підстав, передбачених ч. 6 ст. 34 Кодексу України з процедур банкрутства.
- стягнуто з ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) на користь фермерського господарства "СОЛАРД АГРОКУЛЬТУРА" (ЄДРПОУ 43002488, 39130, Полтавська область, Кременчуцький район, с. Висока Вакулівка, вул. Шкільна, 37) 18 530 424,01грн.
- в частині стягнення з ОСОБА_1 296 681,20грн - відмовлено.
Постановою Східного апеляційного господарського суду від 04.09.2025 ухвала Господарського суду Полтавської області від 10.07.2025 року у справі №917/503/24(917/80/25) залишено без змін.
На виконання вказаного рішення Господарським судом Полтавської області був виданий відповідний наказ від 06.10.2025 №917/503/24(917/80/25).
Постановою від 20.10.2025 приватним виконавцем виконавчого округу Полтавської області Скрипник В.Л. було відкрито виконавче провадження №79400685 з виконання вказаного наказу суду.
Постановою від 20.10.2025 приватним виконавцем виконавчого округу Полтавської області Скрипник В.Л. було об'єднано виконавчі провадження №76361618, №79400685 у зведене виконавче провадження №79403179.
Приватний виконавець Полтавської області Скрипник В.Л. звернувся до Господарського суду Полтавської області з поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника - ОСОБА_1 на підставі ст. 18 Закону України “Про виконавче провадження», ст. 6 Закону України “Про порядок виїзду з України та в'їзду в Україну громадян України», ст. 337 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
В обґрунтування подання приватний виконавець посилається на те, що у постанові про відкриття виконавчого провадження №79400685 з виконання вказаного наказу суду було зобов'язано боржника протягом 5 робочих днів, подати декларацію про доходи та майно та попереджено боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї неправдивих відомостей; боржник декларацію про доходи та майно не подав; боржником рішення суду не виконується, заборгованість не погашається. Зазначене свідчить про ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням. Вказані обставини, на думку приватного виконавця, є достатніми для тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України боржника - ОСОБА_1 .
Як свідчать матеріали подання, приватним виконавцем направлено на адресу боржника документи виконавчого провадження, що підтверджується списком згрупованих поштових відправлень від 21.10.2025 та витягом з сайту ПАТ «Укрпошта» відстеженням пересилання поштових відправлень за трек-номером R067022776697. Отже боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі (або іншої, встановленої виконавцем).
Пунктом 19 ч. 3 ст. 18 ЗУ “Про виконавче провадження» встановлено, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду, за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов'язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 6 Закону України “Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України», право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у випадках, коли він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням, - до виконання зобов'язань.
За приписами ч.ч. 1-3 ст. 337 ГПК України тимчасове обмеження фізичної особи - боржника у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як виключний захід забезпечення виконання судового рішення. Тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України застосовується в порядку, визначеному цим Кодексом для забезпечення позову, із особливостями, визначеними цією статтею. Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням, на строк до повного виконання такого судового рішення.
Отже, положеннями ст. 337 ГПК України передбачено можливість застосування тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як виключний захід забезпечення виконання судового рішення.
Згідно ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України за винятком обмежень, які встановлюються законом.
За приписами ч.4 ст.11 ГПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. У разі невідповідності правового акта міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, суд застосовує міжнародний договір України (ч. 8 ст. 11 ГПК України).
Згідно зі ст. 2 Протоколу №4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, який гарантує деякі права і свободи, не передбачені в Конвенції та у Першому протоколі до неї, кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною. На здійснення цих прав не може бути встановлено жодних обмежень, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров'я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.
У справі Гочев проти Болгарії (Gochev v. Bulgaria від 26.11.2009) Європейський суд з прав людини сформулював загальні стандарти щодо права на свободу пересування, зазначивши, що таке обмеження має відповідати одразу трьом критеріям: по-перше, ґрунтуватися на законі, по-друге, переслідувати одну з легітимних цілей, передбачених у ч.3 ст.2 Протоколу №4 до Конвенції, і, по-третє, знаходитися в справедливому балансі між правами людини та публічним інтересом (тобто бути пропорційним меті його застосування).
При цьому, при вирішенні питання про пропорційність обмеження даного права з метою стягнення неоплачених боргів необхідно пам'ятати, що таке обмеження може бути виправдане лише тоді, коли воно дійсно сприятиме погашенню заборгованості; проте, навіть якщо зазначене обмеження свободи пересування було виправданим з самого початку, воно може стати непропорційним і таким, що порушує права людини, якщо воно автоматично продовжуватиметься протягом тривалого періоду.
Тому застосування такого обмеження має періодично переглядатися судом з метою з'ясування доцільності його подальшого застосування, причому обсяг судового розгляду повинен дозволити суду взяти до уваги всі фактори, у тому числі й ті, що стосуються пропорційності такого обмеження.
У справі Хлюстов проти Росії (Khlyustov v. Russia від 11.07.2013) ЄСПЛ застосував вказані стандарти при вирішенні питання щодо заборони виїзду боржника за кордон у зв'язку з невиконанням судового рішення про стягнення заборгованості.
Зокрема, у цій справі ЄСПЛ визнав порушенням ст.2 Протоколу № 4 до Конвенції через те, що рішення про заборону виїзду за кордон було застосовано автоматично, тобто лише у зв'язку з тим, що боржник добровільно не сплатив заборгованість, без належного обґрунтування з врахуванням індивідуальної ситуації заявника.
Статтею 12 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права від 16.12.1966 передбачено, що кожна людина має право покидати будь-яку країну, включаючи свою власну. Згадані вище права не можуть бути об'єктом ніяких обмежень, крім тих, які передбачено законом, які є необхідними для охорони державної безпеки, громадського порядку, здоров'я чи моральності населення або прав і свобод інших і є сумісними з іншими правами, визначеними в цьому Пакті.
Згідно з ч. 1 ст. 18 Закону України “Про виконавче провадження» державний або приватний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Отже, приватний виконавець повинен вчинити всі дії, передбачені законом.
Приватний виконавець отримав відповідь від 19.11.2024 від Управління Державної міграційної служби України в Полтавській області про те, що боржник в період з 23.10.2024 по 13.11.2024 неодноразово перетинав державний кордон.
При цьому судом встановлено, що приватний виконавець не вжив низку дій, спрямованих на примусове виконання наказу суду, а саме: не вчинив запити до державних установ з метою виявлення майна, не надав доказів на підтвердження факту ухилення боржника від виконання своїх боргових зобов'язань
Суд також враховує, що заявник не надав будь - яких доказів того, що наразі ним зафіксовано перешкоди в виконанні рішення суду взагалі.
Крім того, як зазначає боржник у відзиві, з місця роботи боржника ТОВ "АПЦ-ГРУП" здійснюються відрахування з заробітної плати на погашення заборгованості, що підтверджується платіжними дорученням про перерахування грошових коштів на рахунок приватного виконавця Скрипника В.Л.
Отже, вказані обставини спростовують висновок приватного виконавця про те, що боржник ухиляється від виконання судового рішення.
Суд у будь-якому випадку має дослідити наявність та підтвердження належними доказам ухилення боржника від виконання рішення суду, тобто наявність лише невиконаного зобов'язання не наділяє державного виконавця правом на звернення до суду із поданням про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за кордон (справа №760/12550/18-ц).
Таким чином, задоволення подання можливе лише за умови доведеності ухилення боржника від виконання зобов'язання. Сам факт наявності невиконаного рішення суду боржником чи факт перетинання державного кордону не є підставою для тимчасової заборони виїзду особи за кордон без обов'язкового визначення дій боржника по ухиленню від виконання судового рішення.
Суд дійшов до висновку про відсутність підстав для задоволення подання про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України, оскільки не доведено ухилення боржником від виконання рішення суду, а також те, що тимчасове обмеження у праві виїзду боржника за межі України сприятиме погашенню заборгованості.
З огляду на викладене підстави для задоволення подання відсутні.
Керуючись ст. 337, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
ухвалив:
Відмовити у задоволенні подання Приватного виконавця виконавчого округу Полтавської області Скрипника Володимира Леонідовича (вхід. №14927 від 20.11.2025) про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника - Лисака Руслана Юрійовича.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею. Ухвала може бути оскаржена протягом десяти днів шляхом подання апеляційної скарги до Східного апеляційного господарського суду.
Дата підписання ухвали: 21.11.2025
Суддя Паламарчук В.В.