адреса юридична: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, адреса для листування: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36607, тел. (0532) 61 04 21, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/
Код ЄДРПОУ 03500004
про відмову у відкритті провадження у справі
18.11.2025 р. Справа № 917/1941/25
Суддя господарського суду Полтавської області Білоусов С. М., при секретарі судового засідання Мацко О.В., розглянувши матеріали
за заявою ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1
про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність
ОСОБА_1 через систему "Електронний суд" звернулася до господарського суду Полтавської області з заявою від 14.10.2025 року (вх. № 2014/25 від 15.10.2025 року) про відкриття провадження у справі про її неплатоспроможність.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.10.2025 року справі присвоєно єдиний унікальний номер 917/1941/25 та визначено головуючим суддю Білоусова С.М.
Суд, ухвалою від 21.10.2025 року, заяву ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність залишив без руху та встановив заявнику для усунення недоліків 3-денний строк з дня вручення даної ухвали суду.
28.10.2025 року від заявника - ОСОБА_1 надійшла заява про усунення недоліків від 27.10.2025 року (вх. № 13785), визначених ухвалою суду від 21.10.2025 року.
Ухвалою господарського суду Полтавської області від 03.11.2025 року заяву ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність прийнято до розгляду в підготовчому судовому засіданні на 18.11.2025 року на 10:30.
За приписами ч. 1 ст. 119 Кодексу України з процедур банкрутства у підготовчому засіданні господарський суд розглядає подані документи, з'ясовує наявність підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, а також вирішує інші питання, пов'язані з розглядом заяви.
Розглянувши заяву ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, дослідивши додані до заяви матеріали та оцінивши наявні докази, судом встановлено наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.
Кодекс України з процедур банкрутства встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи.
За приписами частини першої статті 8 Кодексу України з процедур банкрутства, справи про банкрутство розглядаються господарським судом за місцезнаходженням боржника.
Відповідно до абзацу тринадцятого частини першої статті 1 Кодексу України з процедур банкрутства, під неплатоспроможністю слід розуміти неспроможність боржника виконати після настання встановленого строку грошові зобов'язання перед кредиторами не інакше, як через застосування процедур, передбачених цим Кодексом.
Грошове зобов'язання - зобов'язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України. До грошових зобов'язань належать також зобов'язання щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; зобов'язання, що виникають внаслідок неможливості виконання зобов'язань за договорами зберігання, підряду, найму (оренди), ренти тощо та які мають бути виражені у грошових одиницях. До складу грошових зобов'язань боржника, у тому числі зобов'язань щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції, визначені на дату подання заяви до господарського суду, а також зобов'язання, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоров'ю громадян, зобов'язання з виплати авторської винагороди, зобов'язання перед засновниками (учасниками) боржника - юридичної особи, що виникли з такої участі. Склад і розмір грошових зобов'язань, у тому числі розмір заборгованості за передані товари, виконані роботи і надані послуги, сума кредитів з урахуванням відсотків, які зобов'язаний сплатити боржник, визначаються на день подання до господарського суду заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство, якщо інше не встановлено цим Кодексом. При поданні заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство розмір грошових зобов'язань визначається на день подання до господарського суду такої заяви (абзац п'ятий частини першої статті 1 Кодексу України з процедур банкрутства).
Підстави для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника - фізичної особи наведені в частині другій статті 115 цього Кодексу, згідно з якою боржник має право звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність у разі, якщо:
- боржник припинив погашення кредитів чи здійснення інших планових платежів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів за кожним з кредитних та інших зобов'язань упродовж двох місяців;
- у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними;
- існують інші обставини, які підтверджують, що найближчим часом боржник не зможе виконати грошові зобов'язання чи здійснювати звичайні поточні платежі (загроза неплатоспроможності).
До складу грошових вимог, у тому числі щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції (частина третя статті 115 Кодексу України з процедур банкрутства).
Право боржника звернутися із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність не стоїть у залежності від наявності у сукупності всіх підстав, передбачених частиною другою статті 115 Кодексу України з процедур банкрутства.
Тобто, для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи достатньо навіть однієї або більше однієї підстави у будь-яких комбінаціях, наведених у частині другій статті 115 Кодексу України з процедур банкрутства, оскільки законодавцем імперативно не визначено обов'язковим існування сукупності всіх підстав, як умови для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи (постанова Верховного Суду від 29.07.2021 року у справі № 909/1028/20 року).
Системний аналіз статті 113, частин першої, другої статті 116, частини першої статті 119 Кодексу України з процедур банкрутства дає можливість дійти висновку, що наявність підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність у кожному конкретному випадку повинна визначатись судом з урахуванням поданої боржником заяви та доданих до неї доказів на підтвердження настання обставин, що підтверджують неплатоспроможність фізичної особи (на момент звернення до суду з відповідною заявою) або загрозу її неплатоспроможності (у визначений зобов'язанням строк або в майбутньому).
Разом з тим, способи та засоби доведення підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність визначені законодавцем шляхом наведення у частині третій статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства переліку документів, що мають додаватись до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність та підтверджувати її зміст.
Згідно з частинами першою-третьою статті 119 Кодексу України з процедур банкрутства, у підготовчому засіданні господарський суд розглядає подані документи, з'ясовує наявність підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, а також вирішує інші питання, пов'язані з розглядом заяви. Підготовче засідання проводиться у порядку, передбаченому цим Кодексом. За наслідками підготовчого засідання господарський суд постановляє ухвалу про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність або про відмову у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність.
При вирішенні питання про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи за результатами проведення підготовчого засідання, дослідивши матеріали відповідної заяви фізичної особи, суд повинен, серед іншого, визначитися з питанням наявності грошових вимог до боржника та розміру таких вимог за станом на час подання заяви до суду, несплати боржником на користь кредиторів належних ним коштів. Поряд з цим, при вирішенні питання про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи суд зобов'язаний дослідити не тільки надану заявником інформацію про кредитні договори, за якими у заявника, як стверджується за його заявою, наявні грошові зобов'язання (зокрема, прострочені) за кредитами (позиками) тощо, але й дослідити та встановити безпосередні докази укладання таких договорів, наявності та розміру заборгованості за такими договорами. Необхідність аналізу таких договорів пов'язана з визначеною Кодексом України з процедур банкрутства метою проведення підготовчого засідання.
Кодекс України з процедур банкрутства визначає обов'язок боржника у своїй заяві про відкриття справи навести всі обставини неплатоспроможності та документально їх підтвердити.
Метою законодавця при запровадженні процедури банкрутства фізичних осіб було створення правового механізму, який дозволить фізичній особі - боржнику відновити її задовільний фінансовий стан через механізм погашення всіх існуючих боргів, що реалізується в тому числі шляхом реструктуризації зобов'язань.
Передумовою звернення фізичної особи - боржника до господарського суду із відповідною заявою та намір кінцевого результату є повне відновлення платоспроможності такої особи.
Отже, звертаючись до господарського суду із заявою про відкриття справи про неплатоспроможність, фізична особа - боржник повинна розкрити повну та вичерпну інформацію про загальну суму заборгованості, заборгованості за основним зобов'язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо, а також документально підтвердити таку інформацію належними та допустимими доказами у розумінні вимог статей 76-77 Господарського процесуального кодексу України, що також передбачено п. 3, 14 ч. 3 ст. 116 КУзПБ.
ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою про відкриття провадження у справі про її неплатоспроможність.
Обґрунтовуючи наявність підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 зазначає, що на фоні нестабільної економіки, викликаної численними факторами, зокрема початком пандемії COVID-19, з метою покращення свого матеріального становища, оскільки втратила роботу, вона вимушена була звернутися до фінансових установ для отримання готівкових коштів у зв'язку з чим має невиконані прострочені зобов'язання на загальну суму 517 11,46 грн. перед наступними кредиторами:
- ТОВ "ФК "ФІНМАРКЕТ" за кредитним договором на інші споживчі цілі від 23.04.2025 року;
- ТОВ "ФК "КІФ" за кредитним договором на інші споживчі цілі від 22.04.2025 року;
- ТОВ "МАКС КРЕДИТ" за кредитним договором на інші споживчі цілі від 22.04.2025 року та кредитним договором на інші споживчі цілі від 19.03.2025 року;
- ТОВ "ІННОВА ФІНАНС" за кредитним договором на інші споживчі цілі від 21.04.2025 року;
- ТОВ "ТАЛІОН ПЛЮС" за кредитним договором на інші споживчі цілі від 21.04.2025 року;
- ТОВ "МІСТЕР МАНІ" за договором позики від 21.04.2025 року;
- ТОВ "УКР КРЕДИТ ФІНАНС" за кредитним договором на інші споживчі цілі від 17.04.2025 року;
- ТОВ "ФК "ПРОСТО КРЕДИТ" за договором позики від 17.04.2025 року;
- ТОВ "ФК "ПРОЦЕНТ" за кредитним договором на інші споживчі цілі від 15.04.2025 року;
- ТОВ "МІЛОАН" за кредитним договором на інші споживчі цілі від 15.04.2025 року; за кредитним договором на інші споживчі цілі від 02.04.2025 року та за кредитним договором на інші споживчі цілі від 08.11.2024 року;
- ТОВ "ФК "АВІРА ГРУП" за договором позики від 05.04.2025 року;
- ТОВ "ФІНТАРГЕТ" за договором позики від 05.04.2025 року;
- ТОВ "СМАРТІВЕЙ ЮКРЕЙН" за кредитним договором на інші споживчі цілі від 04.04.2025 року;
- ТОВ "СІРОКО ФІНАНС" за договором позики від 02.04.2025 року;
- ТОВ "КРЕДИТПРОМІНВЕСТ" за кредитним договором на інші споживчі цілі від 02.04.2025 року;
- ТОВ "СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР" за кредитним договором на інші споживчі цілі від 02.04.2025 року;
- ТОВ "БІЗПОЗИКА" за кредитним договором для розвитку бізнесу від 19.03.2025 року;
- ТОВ "ФК "ТОП1" за кредитним договором на інші споживчі цілі від 19.03.2025 року
- ТОВ"ФК "ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ" за договором факторингу від 09.05.2023 року; за договором факторингу від 12.02.2022 року;
- АТ "ТАСКОМБАНК" за кредитним договором на поповнення обігових коштів від 13.09.2021 року;
- ТОВ "ФК "КРЕДИТ-КАПІТАЛ" за кредитним договором на інші споживчі цілі від 25.03.2021 року; кредитним договором на інші споживчі цілі від 01.08.2019 року та кредитним договором на інші споживчі цілі від 14.08.2018 року. Право вимоги перейшло від АТ "БАНК ФОРВАРД";
- АТ "БАНК ФОРВАРД" за договором позики від 25.03.2021 року, за договором позики від 01.08.2019 року та за кредитною карткою від 14.08.2018 року. Право грошової вимоги за вказаними договорами відступлено ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "КРЕДИТ-КАПІТАЛ";
- ТОВ "МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА" за кредитним договором на інші споживчі цілі від 21.04.2025 року. Право грошової вимоги відступлено ТОВ "ТАЛІОН ПЛЮС". За кредитним договором на інші споживчі цілі від 15.06.2023 року та за кредитним договором на інші споживчі цілі від 21.01.2023 року;
- ТОВ "СТАР ФАЙНЕНС ГРУП" за договором позики від 08.04.2025 року та за договором позики від 06.04.2025 року;
- ТОВ "ФК "Є ГРОШІ КОМ" за кредитним договором на інші споживчі цілі від 02.04.2025 року;
- ТОВ "1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ" за договором позики від 20.02.2023 року та договором позики від 31.01.2022 року;
- ТОВ "ІНВЕСТРУМ ГРУП" за договором позики від 09.05.2022 року. Право грошової вимоги відступлено ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ";
- ТОВ "ЛІНЕУРА УКРАЇНА" за договором позики від 12.02.2022 року. Право грошової вимоги відступлено ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ".
Відповідно до долученої до матеріалів справи довідки за № 15 від 11.09.2025 року ОСОБА_1 працює у ПП "ПРОФРЕМОНТ" з 03.03.2025 року та займає посаду лицювальник-плиточник.
Щодо свого матеріального становища, заявник посилається на те, що має у власності транспортний засіб CHEVROLET AVEO 2005 року випуску та нерухоме майно - квартиру від умерлої ОСОБА_2 АДРЕСА_2 , свідоцтво про право власності на спадщину не видавалося.
Як зазначає та декларує заявник, її сім'я складається з:
- батька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
- матері ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ;
- чоловіка ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ;
- доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ;
- сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Заявником надано суду декларації про майновий стан боржника за період 2022, 2023, 2024 роки та станом на 01.09.2025 рік і проект плану реструктуризації боргів.
Дослідивши матеріали справи, суд звертає увагу, що процедура неплатоспроможності фізичних осіб була введена законодавцем як інструмент виходу правовим способом зі скрутного фінансового становища для приватних осіб, а саме задля звільнення від боргів та відновлення платоспроможності.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 у заяві про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність посилається на наявність заборгованості перед 28 кредитором в розмірі 517 111,46 грн. Проте, докази існування вказаної заборгованості матеріали справи не містять. Долучена до матеріалів справи розписка ОСОБА_1 від 15.09.2025 року про неможливість надання суду усієї інформації стосовно кредиторських зобов'язання у зазначеному розмірі не є належним доказом та не спростовує обов'язку боржника звертаючись до господарського суду із заявою про відкриття справи про неплатоспроможність розкрити повну та вичерпну інформацію про загальну суму заборгованості та строк виконання зобов'язань, а також документально підтвердити таку інформацію належними та допустимими доказами у розумінні вимог статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, що також передбачено пунктами 3, 14 частини третьої статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства.
Крім того, з долученого до матеріалів справи списку кредиторів та боржників вбачається, що ОСОБА_1 до кредиторів включає фінустанови, заборгованість за яким становить "0 грн.", а саме: АТ "БАНК ФОРВАРД", ТОВ "МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА", ТОВ "СТАР ФАЙНЕНС ГРУП" , ТОВ "ФК "Є ГРОШІ КОМ", ТОВ "1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ", ТОВ "ІНВЕСТРУМ ГРУП", ТОВ "ЛІНЕУРА УКРАЇНА".
Згідно наданого списку, по деяким кредитним установам право вимоги до боржника перейшли до іншого кредитора, проте заявник доказів переходу прав суду не надає.
Зобов'язання перед кредиторами на зазначену суму, на погляд ОСОБА_1 , підтверджуються кредитною історією, що складена Українським бюро кредитних історій, у зв'язку з чим, повторно надала вказану роздруківку з сайту.
Подання боржницею при зверненні до суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність кредитного звіту, а також не в повному обсязі кредитних договорів, на які посилається ОСОБА_1 у конкретизованому списку кредиторів як на підставу виникнення боргу, є недостатніми для належного підтвердження розміру заборгованості (в тому числі за основним зобов'язанням), підстав виникнення зобов'язань і строків їх виконання, та, як наслідок, встановлення судом наявності підстав для відкриття провадження у такій справі. Подібна позиція викладена Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 16.11.2022 року у справі № 917/1604/21.
З зазначеного вбачається, що ОСОБА_1 наведено підстави, передбачені ч. 2 ст. 115 Кодексу України з процедур банкрутства, для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, та самостійно визначено суми грошових вимог за правочинами, тобто не підтверджено належними доказами підстави звернення із заявою про відкриття справи про неплатоспроможність.
Комплексне дослідження доказів на предмет їх відповідності законодавчо встановленим вимогам є сутністю суддівського розсуду на стадії встановлення обсягу кредиторських вимог у справі про банкрутство.
Слід зауважити, що боржник сама визначає докази, які на її думку підтверджують заявлені вимоги. Проте, обов'язок надання правового аналізу поданих кредиторських вимог, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог, покладений на господарський суд, який здійснює правосуддя у справах про банкрутство.
Обов'язковою умовою підтвердження реальності здійснення господарських операцій є фактична наявність у сторін договору первинних документів, фізичних, технічних та технологічних можливостей для здійснення відповідних операцій та зв'язок між фактом придбання послуги і подальшою господарською діяльністю (аналогічна правова позиція викладена у постанові об'єднаної палати Верховного Суду від 05.07.2019 року зі справи № 910/4994/18).
Розрахунок заборгованості складений в односторонньому порядку сам по собі не є первинним документом в розумінні статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність", адже не відповідає вимогам встановленим наведеною нормою для первинних документів. Тому за відсутності первинних документів не може вважатися доказом, який підтверджує суму видачі банком кредиту позичальнику, суми траншів кредиту, дату коли саме та яка сума кредитних коштів була повернута позичальником банку за відображеним у ньому періодом і як наслідок загальну суму боргу тощо (правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 02.06.2022 року у справі № 917/1384/20).
Крім того, ОСОБА_1 до заяви не подано доказів отримання кредитних коштів, що унеможливлює здійснення їх аналізу для досягнення мети підготовчого засідання, а саме: підтвердження наявності кредитних зобов'язань та заборгованості на суму 517 111,46 грн.
В свою чергу, завданням підготовчого засідання господарського суду у розгляді заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи є перевірка підтвердження належними та допустимими доказами обставин, що вказані боржником як ознаки його неплатоспроможності чи її загрози відповідно до вищезазначених положень ч. 2 ст. 115 КУзПБ.
Водночас при ініціюванні справи про неплатоспроможність фізичної особи наявність простроченої заборгованості чи можливість невиконання грошових зобов'язань найближчим часом (загроза неплатоспроможності) має підтверджуватися доказами у відповідному обсязі, виходячи з правової природи правовідносин між боржником та кредитором. Такими доказами, серед іншого, можуть бути судові рішення, правочини, первинні бухгалтерські документи, які містять відомості про фінансову операцію та підтверджують її здійснення (зокрема банківські виписки, платіжні доручення, довідки) та будь-які інші докази, що доводять факт невиконання боржником своїх зобов'язань, а у випадку загрози неплатоспроможності - потенційну можливість такого невиконання.
Крім того Верховний Суд у постанові № 917/1604/21 від 16.11.2022 року зазначив, що у справах про банкрутство (у т.ч. неплатоспроможність фізичних осіб) стадія відкриття провадження має своїми наслідками не лише заходи процесуального характеру, а й майнового. При цьому, внаслідок введення мораторію на задоволення вимог кредиторів, ухвала про відкриття провадження у такій категорії справ поширюється на майнові відносини між боржником та невизначеним на момент винесення ухвали підготовчого засідання колом осіб - конкурсних кредиторів.
Таким чином, оскільки відкриття провадження у справі про неплатоспроможність має відповідні вищезазначені правові наслідки, то на фізичну особу-боржника (як єдиного суб'єкта звернення із заявою про відкриття провадження у такій справі) покладається обов'язок підтверджувати обставини його неплатоспроможності чи її загрози доказами у відповідному обсязі, у тому числі первинними документами, задля забезпечення перевірки господарським судом підстав та моменту виникнення зазначених боржником грошових вимог кредиторів, встановлення їх характеру та розміру.
Такий правовий висновок вбачається обґрунтованим також з тих підстав, що лише фізична особа-боржник (яка є єдиним суб'єктом звернення із відповідною заявою) наділена правом на подання відповідних доказів у підтвердження обставин своєї неплатоспроможності чи її загрози. Тому відсутність на цій стадії інших учасників справи, які мають право подати свої доводи чи заперечення щодо таких обставин чи доказів, зумовлює необхідність добросовісного виконання боржником своїх процесуальних обов'язків щодо доказування наявності обставин для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи.
Так, у поданій заяві про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 посилається на несприятливу економічну ситуацію в країні, у зв'язку з спалахом пандемії коронавірусної інфекції (SARS-Cov-2), початок воєнної агресії з боку росії, втрату постійного доходу.
При цьому, суд зазначає, що наведені заявником обставини є загальновідомими і кожен українець перебував/перебуває у даній ситуації.
Крім того, слід зазначити, що основна маса кредитів ОСОБА_1 з мікрофінансовими установами була укладена в квітні 2025 року, а обставини, на які посилається заявник як на загрозу неплатоспроможності, виникли значно раніше - у 2020 року.
При цьому, укладаючи зазначені договори боржник усвідомлював наслідки невиконання своїх договірних зобов'язань вже в умовах воєнного стану, укладаючи кредитні договори та отримуючи грошові кошти від кредитних установ, заявник повинен розуміти, що саме вона несе повну відповідальність за їх повернення.
Отже, зазначені заявником обґрунтування інших підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність не знайшло свого документального підтвердження, тобто не доведено належними доказами.
Крім того, в якості доказів припинення погашення кредитів чи здійснення інших планових платежів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів за кожним з кредитних та інших зобов'язань упродовж двох місяців, як цього вимагає п. 2 ч. 2 ст. 115 Кодексу України з процедур банкрутства, ОСОБА_1 знову ж таки, посилається на витяг з електронної Кредитної історії та зазначає, що припинила будь-які платежі за кредитними договорами впродовж останніх двох місяців.
Проте, не наводить обставини, які зумовили припинення будь-яких платежів за зобов'язаннями перед фінустановами.
З огляду на зазначене, без необхідних доказів, суд не може встановити факт наявності заборгованості і як наслідок те, що боржник - ОСОБА_1 без будь-якого умислу припинила погашення кредитів чи здійснення інших планових платежів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів за кожним з кредитних та інших зобов'язань упродовж двох місяців.
В свою чергу, господарський суд не позбавлений можливості надавати оцінку поведінці боржника у разі розгляду судом заяви боржника про його неплатоспроможність у підготовчому засіданні: чи є вона відкритою, зрозумілою, своєчасною та добросовісною чи, навпаки, недобросовісною, такою, що містить ознаки ухилення від виконання зобов'язань, маючи на меті лише фактичне списання заборгованості перед кредиторами, що свідчить про зловживання правом боржника на доступ до суду зі зверненням із заявою про неплатоспроможність.
Проте, проаналізувавши матеріали заяви та обставини, на які посилається ОСОБА_1 звертаючись до суду з заявою про відкриття провадження у справі про її неплатоспроможність, судом зроблено наступні висновки:
- будучи працездатною особою, заявником не зазначено можливих додаткових заходів для отримання більшого доходу для виконання зобов'язань перед кредиторами;
- відсутності у боржника дієвого прагнення до компромісу з кредиторами.
Посилання ОСОБА_1 на прагнення до компромісу та реструктуризації заборгованості не знайшли свого документального підтвердження.
Щодо добросовісної поведінки боржника, у Постанові Верховного Суду від 26.05.2022 року по справі № 903/806/20 з цього приводу зазначено наступне:
"59. Тому до боржника - фізичної особи КУзПБ установлює спеціальні вимоги щодо його добросовісності, як запоруку досягнення компромісу між сторонами стосовно погашення боргів, що має ґрунтуватися на поступках кредиторів та сумлінній співпраці боржника з керуючим реструктуризацією і кредиторами, а також на його відкритій взаємодії з судом, яка полягає у добросовісному користуванні процесуальними правами та сумлінному виконанні процесуальних обов'язків.
60. Зокрема, задля отримання бажаного результату - відновлення платоспроможності у судовій процедурі реструктуризації боргів КУзПБ покладає на боржника обов'язки:
- повідомити про обставини, що стали підставою для звернення до суду (пункт 3 частини другої статті 116 КУзПБ), отже обґрунтувати природу і причини неплатоспроможності, надати інформацію щодо витрачання коштів, отриманих від кредитора (кредитодавця, позикодавця), та/або щодо руху основних активів з часу виникнення зобов'язань перед кредиторами тощо;
- надати повну і достовірну інформацію про власний майновий стан та членів його сім'ї, щодо розміру та джерел доходів (пункти 4 -11 частини третьої статті 116 КУзПБ), тому у разі необхідності і додаткові пояснення чи документи на підтвердження належного виконання цих вимог;
- подати проект плану реструктуризації боргів та співпрацювати з керуючим реструктуризацією і зборами кредиторів при погодженні його змісту (частина четверта статті 116, частина сьома статті 126 КУзПБ);
- повністю погасити окремі види заборгованості до затвердження судом плану реструктуризації боргів боржника (стаття 125 КУЗПБ);
- погашати вимоги кредиторів згідно з умовами плану реструктуризації боргів у разі його затвердження (частина перша статі 128 КУзПБ).
62. Системне тлумачення цих приписів свідчить, що за їх змістом законодавець закріпив у спеціальних нормах КУзПБ принцип добросовісної поведінки боржника - фізичної особи, за яким право на звільнення від боргів та відновлення платоспроможності у судових процедурах неплатоспроможності фізичної особи набуває лише добросовісний боржник, який не за своїм неправомірним умислом потрапив у стан неплатоспроможності, сумлінно виконує обов'язки боржника та не приховує обставин, що можуть вплинути на розгляд справи чи задоволення кредиторських вимог, при цьому демонструє дієве прагнення до компромісу з кредиторами щодо умов реструктуризації боргів та в межах об'єктивних можливостей вживає заходів до задоволення їх вимог.
63. Саме такий боржник реалізує право ініціювати провадження у справі про власну неплатоспроможність не на шкоду кредиторам, а для досягнення легітимної мети цього провадження - соціальної реабілітації добросовісного боржника за спеціальною судовою процедурою шляхом реструктуризації заборгованості та/або звільнення від боргів задля відновлення його платоспроможності".
З поданих заявником декларацій вбачається не відповідність їх формі затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 21.08.2019 року № 2627/5, зокрема, п. 9 Приміток не передбачає поставлення відмітки "Члени сім'ї не надали інформації".
Водночас, заявником у відповідності до п. 8 Приміток не додано доказів звернення до відповідних офіційних джерел щодо отримання інформації про всіх членів сім'ї, яка необхідна для заповнення розділів IV-ХIV декларацій про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність, зокрема доказів звернення до органів, які здійснюють реєстрацію транспортних засобів, морських, річкових суден, спеціальної техніки, іншого цінного рухомого майна, об'єктів інтелектуальної власності, отримання відомостей з відкритих державних реєстрів (джерел) щодо зазначеного майна та нематеріальних активів, тощо.
Такі реєстри та інформація знаходяться, зокрема, але не вичерпно на таких ресурсах:
- https://data.gov.ua/dataset/06779371-308f-42d7-895e-5a39833375f0 (Відомості про транспортні засоби та їх власників);
- https://e-driver.mvs.gov.ua/login (Кабінет водія);
- https://ukrpatent.org/uk/articles/bases2 (Бази даних та інформаційно-довідкові системи щодо охорони інтелектуальної власності);
- https://data.gov.ua/dataset/d3aee671-a29b-494e-877f-29f78a3e4581/resource/99f84a43-f4a2-488f-907f-f9435dd9471a (Державний судновий реєстр України);
- https://data.gov.ua/dataset/6698a32c-560c-40ad-bdc9-f6ee0b2abc3a (Державний реєстр технічних засобів для агропромислового комплексу України);
- https://data.gov.ua/dataset/0ec928d3-8657-4628-aca8-73b8e4078daa (Державний реєстр свідоцтв про реєстрацію авторського права на твір);
- Державний реєстр обтяжень рухомого майна.
При цьому, саме на боржникові у справі про неплатоспроможність фізичної особи лежить обов'язок якнайповнішого розкриття суду та його кредиторам інформації про свій майновий стан та стан осіб, зазначений боржником у декларації (постанова Верховного Суду від 03.08.2023 року у справі № 926/2987-б/20).
Інститут надання фізичною особою декларації про майновий стан боржника за останні три роки разом із заявою про визнання її неплатоспроможною обумовлений, передусім, необхідністю визначення обсягів майнових активів боржника з метою ефективного здійснення процедури погашення боргів такої особи, зокрема шляхом їх реструктуризації та подальшого задоволення грошових вимог кредиторів.
Саме тому реалізація обов'язку фізичної особи, яка звернулася до компетентного суду за визнанням факту її неплатоспроможності, у тому числі, надавати достовірну інформацію про все наявне майно, зумовлена не тільки формальними вимогами законодавця, а й сутнісним змістом процедур у справах про неплатоспроможність фізичної особи.
Подання декларації про майновий стан надає можливість не лише встановити перелік та вартість майна, стан доходів та витрат на відповідну дату, а й динаміки розміру активів за відповідний період (постанови Верховного Суду від 22.09.2021 року у справі № 910/6639/20, від 01.09.2021 у справі № 917/2088/19).
Попередня перевірка декларацій про майновий стан боржника є ключовою частиною процедур банкрутства, яка покладається не лише на арбітражного керуючого, а й на суд, що зобов'язаний на етапі відкриття провадження переконатися у відповідності таких декларацій формальним і змістовним вимогам Кодексу України з процедур банкрутства. Суд повинен забезпечити, щоб подані документи містили повну, достовірну інформацію, достатню для об'єктивної оцінки майнового стану боржника, яка дозволяє відкрити провадження у справі про неплатоспроможність та ефективно реалізувати мету процедур банкрутства - реструктуризацію зобов'язань та задоволення вимог кредиторів.
Викладене ставить під сумнів надання суду повної, достовірної та достатньої інформації для об'єктивної оцінки майнового стану ОСОБА_1 , оскільки декларації про майновий стан заявника не містять відомостей щодо майнового стану членів сім'ї заявника, не відповідають принципам повноти та достовірності.
За змістом приписів Книги четвертої КУзПБ законодавцем презюмується, що фізична особа - боржник, ініціюючи стосовно себе справу про неплатоспроможність, прагне досягнути компромісу з кредиторами щодо зміни способу та порядку виконання його зобов'язань, а у разі недосягнення згоди стосовно плану реструктуризації боргів, такий боржник припускає визнання його банкрутом і задоволення кредиторських вимог за рахунок коштів від продажу його майна.
Стаття 124 КУзПБ встановлює загальні вимоги до плану реструктуризації боргів боржника, серед яких є вимоги до умов, що мають бути зазначені у цьому плані (частина друга), а частиною четвертою цієї статті КУзПБ також визначені загальні вимоги до виконання плану реструктуризації боргів боржника - пропорційно за рахунок коштів, отриманих від виконання плану реструктуризації боргів, у черговості, визначеній цим Кодексом. У разі реалізації в процедурі реструктуризації боргів майна боржника, яке є предметом забезпечення, план реструктуризації боргів має передбачати позачергове задоволення вимог кредитора за зобов'язаннями, які таке майно забезпечує. Кошти, що залишилися після реалізації майна боржника, яке є предметом забезпечення, спрямовуються на задоволення вимог кредиторів згідно із затвердженим господарським судом планом реструктуризації боргів у черговості, визначеній цим Кодексом (частина четверта статті 124 КУзПБ).
Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 22.09.2021 року у справі № 910/6639/20 зауважив на тому, що з огляду на мету та цілі КУзПБ інститут неплатоспроможності фізичних осіб призначений для зняття з боржника - фізичної особи тягаря боргів, які мають значний розмір та не можуть бути погашені за рахунок поточних доходів і належного цій особі майна. Правове регулювання відносин, що виникають між боржником та іншими учасниками справи про неплатоспроможність, має на меті поетапно створити для боржника - фізичної особи найбільш сприятливі умови для погашення боргів шляхом їх реструктуризації, а при нерезультативності таких заходів - забезпечити ефективний механізм продажу активів боржника.
За такого підходу у судових процедурах неплатоспроможності фізичної особи скористатися правом на реабілітацію, зокрема, у спосіб, що певною мірою утискає інтереси кредиторів, заслуговує лише чесний і сумлінний боржник, інше б суперечило принципу добросовісності, який ґрунтується на приписах статей 3 та 13 Цивільного кодексу України.
Тому до боржника - фізичної особи КУзПБ установлює спеціальні вимоги щодо його добросовісності, як запоруку досягнення компромісу між сторонами стосовно погашення боргів, що має ґрунтуватися на поступках кредиторів та сумлінній співпраці боржника з керуючим реструктуризацією і кредиторами, а також на його відкритій взаємодії з судом, яка полягає у добросовісному користуванні процесуальними правами та сумлінному виконанні процесуальних обов'язків.
У свою чергу розроблення проекту плану реструктуризації має відбуватися відповідно до вимог ст. 124 КУзПБ, зокрема, щодо форми і змісту проекту плану, це дасть можливість зборам кредиторів оцінити перспективу відновлення платоспроможності боржника та дасть можливості прийняття рішення про його схвалення та подання на затвердження господарському суду або відхилення і прийняття рішення про перехід до процедури погашення боргів.
Отже, при поданні до господарського суду заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, обов'язком боржника є складення реального (виконуваного) проекту плану реструктуризації, який після розгляду господарським судом грошових вимог та формування реєстру кредиторів розробляється, уточнюється та погоджується з кредиторами.
До заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 долучено проект плану реструктуризації боргів.
Так, дослідивши наданий заявником проект плану реструктуризації, господарським судом встановлено, що боржник вказує дохід, який отримує - 6 538,46 грн.
Загальні витрати ОСОБА_1 становлять 5 907,50 грн., що включають в себе:
- 3 028,00 грн. прожитковий мінімум для боржника;
- 1 281,50 грн. необхідний прожитковий мінімум в місяць на дитину до 6 років, навпіл з батьком дитини;
- 1 598,00 грн. необхідний прожитковий мінімум в місяць на сина віком від 6 до 18 років.
Підсумовуючи доходи та витрати, ОСОБА_1 планує щомісячно виділяти на погашення вимог кредиторів - 630,96 грн. впродовж 5 років, що становить лише 7,32 % від загальної суми заборгованості.
Крім того, запропонований проект плану реструктуризації боргів суперечить умовам договору про оплату праці, винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого від 18.08.2025 року, укладеного ОСОБА_1 та ОСОБА_7 , за яким: оплата послуг арбітражного керуючого становить 45 420,00 грн. за весь строк виконання повноважень арбітражного керуючого. ОСОБА_1 вносить (перераховує) оплату рівними частинами протягом 10 місяців у сумі 4 542,00 грн. щомісячно на депозитний рахунок суду у якому відкрито провадження у справі про неплатоспроможність (п. 3.1., 3.3. договору).
Суд звертає увагу, що план реструктуризації повинен містити саме умови відновлення платоспроможності боржника шляхом зміни способу та порядку виконання його зобов'язань згідно з планом реструктуризації боргів боржника, а не по суті списання частини заборгованості.
Вказана позиція викладена у Постанові Верховного Суду № 925/473/20 від 25.08.2021року.
Запропонований план реструктуризації боргів фактично передбачає сплату боржником 37 857,60 грн. і списання заборгованості в розмірі 479 253,86 грн. з заявленої заборгованості в розмірі 517 111,46 грн. Він не містить умови відновлення платоспроможності боржника шляхом зміни способу та порядку виконання його зобов'язань згідно з планом реструктуризації боргів боржника.
Суд зауважує, що право на звільнення від боргів та відновлення платоспроможності у судових процедурах неплатоспроможності фізичної особи набуває лише добросовісний боржник, який не за своїм неправомірним умислом потрапив у стан неплатоспроможності, сумлінно виконує обов'язки боржника та не приховує обставин, що можуть вплинути на розгляд справи чи задоволення кредиторських вимог, при цьому демонструє дієве прагнення до компромісу з кредиторами щодо умов реструктуризації боргів та в межах об'єктивних можливостей вживає заходів до задоволення їх вимог.
Вказані висновки узгоджуються з правовими висновками, викладеними у постановах Верховного Суду від 24.09.2020 року у справі № 910/2629/20, від 19.11.2020 року у справі № 910/726/20, від 19.11.2020 року у справі № 927/203/20.
Підсумовуючи викладене, суд зазначає, що постійне отримання кредитів та витрачання кредитних коштів на задоволення власних потреб, відсутність прагнення до компромісу з кредиторами, не спростовує презумпцію про те, що ОСОБА_1 не за своїм неправомірним умислом потрапила у стан неплатоспроможності.
З огляду на положення ч. 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства, за якими визначено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України, суд при здійсненні провадження у справах про неплатоспроможність зобов'язаний застосовувати положення Господарського процесуального кодексу України, якими визначений порядок подання доказів.
Разом з тим, згідно ч. 1 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Частиною 1 ст. 76 ГПК України встановлено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За приписами ч. 1 - 4 ст. 119 Кодексу України з процедур банкрутства у підготовчому засіданні господарський суд розглядає подані документи, з'ясовує наявність підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, а також вирішує інші питання, пов'язані з розглядом заяви.
Підготовче засідання проводиться у порядку, передбаченому цим Кодексом.
За наслідками підготовчого засідання господарський суд постановляє ухвалу про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність або про відмову у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність (ч. 3 ст. 119 КУзПБ).
Господарський суд постановляє ухвалу про відмову у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність, якщо, зокрема, відсутні підстави для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.
Враховуючи вищенаведене у сукупності, суд дійшов до висновку про відмову у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 , оскільки зазначені заявницею обґрунтування підстав для відкриття провадження у справі про її неплатоспроможність в розумінні положень ст. 115 КУзПБ не знайшли свого документального підтвердження та не доведені належними та вірогідними доказами.
Беручи до уваги, що судом відмовлено у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 , заява арбітражного керуючого Черкасова Станіслава Андрійовича про участь у справі про неплатоспроможність залишається судом без розгляду.
З урахуванням ч. 7 ст. 39 Кодексу України з процедур банкрутства, відмова у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність не перешкоджає повторному зверненню до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність за наявності підстав, встановлених цим Кодексом.
Керуючись ст. ст. 1, 113-119 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. ст. 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Відмовити у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ).
2. Заяву арбітражного керуючого Черкасова Станіслава Андрійовича про участь у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 залишити без розгляду.
3. Копію ухвали надіслати представнику заявника через систему "Електронний суд".
Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття (оголошення) та може бути оскаржена до апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її підписання.
Ухвалу складено та підписано 21.11.2025 року.
Суддя Білоусов С. М.