65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
"21" листопада 2025 р. Справа № 916/3725/25
Господарський суд Одеської області у складі: суддя Волков Р.В.,
розглянувши заяву (вх. № 2-1800/25 від 19.11.2025) представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельна паливна компанія «ОБЛПАЛИВО» про забезпечення позову у справі № 916/3725/25
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельна паливна компанія «ОБЛПАЛИВО» (65003, Одеська обл., м. Одеса, вул. Чорноморського Козацтва, буд. 115, офіс 204; код ЄДРПОУ 41701548)
до відповідачів:
1) Комунального закладу «Опорний заклад освіти «Слобідський ліцей» Слобідської селищної ради Подільського району Одеської області (66050, Одеська обл., Подільський район, смт Слобідка, вул. Незалежності, буд. 2-О; код ЄДРПОУ 33775678),
2) Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНКОМ ІНТЕРГРУП» (26300, Кіровоградська обл., Голованівський район, м. Гайворон, вул. Автомобілістів, буд. 1; код ЄДРПОУ 45113692)
про визнання дій протиправними, визнання протиправними та скасування рішень та повідомлення, визнання договору недійсним,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгівельна паливна компанія «ОБЛПАЛИВО» звернулось до Господарського суду Одеської області з позовом до Комунального закладу «Опорний заклад освіти «Слобідський ліцей» Слобідської селищної ради Подільського району Одеської області (Відповідач-1) та Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНКОМ ІНТЕРГРУП» (Відповідач-2), в якому просить суд:
1) визнати протиправними дії Комунального закладу «Опорний заклад освіти «Слобідський ліцей» Слобідської селищної ради Подільського району Одеської області щодо відхилення пропозиції переможця відбору ТОВ «Торгівельна паливна компанія «ОБЛПАЛИВО», які оформлені протоколом від 29.08.2025р., за процедурою закупівлі за предметом «Вугілля кам'яне марки Г(Г2) (13-100), код ДК 021:2015:09110000-3: Тверде паливо», що оголошена за ідентифікатором № UA-2025-08-26-012358-a.
2) скасувати рішення Комунального закладу «Опорний заклад освіти «Слобідський ліцей» Слобідської селищної ради Подільського району Одеської області щодо відхилення пропозиції переможця відбору ТОВ «Торгівельна паливна компанія «ОБЛПАЛИВО», яке оформлене протоколом від 29.08.2025р., за процедурою закупівлі за предметом «Вугілля кам'яне марки Г(Г2) (13-100), код ДК 021:2015:09110000-3: Тверде паливо», що оголошена за ідентифікатором № UA-2025-08-26-012358-a.
3) визнати протиправним та скасувати рішення Комунального закладу «Опорний заклад освіти «Слобідський ліцей» Слобідської селищної ради Подільського району Одеської області щодо визнання переможцем та укладання договору з Товариством з обмеженою відповідальністю «Інком Інтергруп» за процедурою закупівлі за предметом «Вугілля кам'яне марки Г(Г2) (13-100), код ДК 021:2015:09110000-3: Тверде паливо», що оголошена за ідентифікатором № UA-2025-08-26-012358-a.
4) визнати протиправним та скасувати повідомлення про намір укласти договір про закупівлю за предметом «Вугілля кам'яне марки Г(Г2) (13-100), код ДК 021:2015:09110000-3: Тверде паливо», що оголошена за ідентифікатором № UA-2025-08-26-012358-a.
5) визнати недійсним договір № 116 від 05.09.2025р., укладений між Комунальним закладом «Опорний заклад освіти «Слобідський ліцей» Слобідської селищної ради Подільського району Одеської області та Товариством з обмеженою відповідальністю «ІНКОМ ІНТЕРГРУП».
Ухвалою від 15.09.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 916/3725/25, справу постановлено розглядати за правилами загального позовного провадження.
Покликаючись на право, визначене частиною третьою статті 46 ГПК України, Позивач подав до суду заяву про зміну предмета позову, якою доповнив свій позов ще однією вимогою - про застосування наслідків недійсності договору № 116 від 05.09.2025р., а саме зобов'язання Відповідача-1 повернути Відповідачу-2 отримане вугілля кам'яне марки Г(Г2) (13-100) у кількості 30,50 тонн та стягнення з Відповідача-2 на користь Відповідача-1 отриманих грошових коштів у розмірі 430 050,00 грн.
Наразі триває стадія підготовчого судового провадження.
Пунктом 3 частини першої статті 138 ГПК України визначено, що заява про забезпечення позову, після відкриття провадження у справі, подається до суду, у провадженні якого перебуває справа.
19.11.2025 до суду надійшла заява представника позивача, в якій він просить вжити заходів забезпечення позову шляхом заборони Комунальному закладу «Опорний заклад освіти «Слобідський ліцей» Слобідської селищної ради Подільського району Одеської області використовувати або вживати вугілля кам'яне марки Г(Г2) (13-100) у кількості 30,50 тонн, отримане від Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНКОМ ІНТЕРГРУП».
Відповідно до статті 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.
Частиною першою статті 140 ГПК України визначено, що заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
Розглянувши заяву представника Позивача про забезпечення позову, суд дійшов наступних висновків.
Одним із заходів забезпечення позову, передбачених частиною першою статті 137 ГПК України, є заборона відповідачу вчиняти певні дії. Саме такий захід забезпечення позову запропонував Позивач.
Суд зазначає, що загальною підставою для вжиття заходів забезпечення позову є наявність обставин, які свідчать або дозволяють достовірно припустити, що невжиття цих заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання майбутнього рішення суду.
Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки у відповідності до заявлених позовних вимог. Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може привести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.
Передбачивши різні види забезпечення позову, закон не встановлює конкретно, який вид в яких судових справах застосовується. Це питання вирішується судом за заявою заявника (особи, яка бере участь у справі), враховуючи причини, у зв'язку з якими необхідно забезпечити позов, характер спірних правовідносин тощо.
Обрання належного, відповідного предмету спору заходу забезпечення позову гарантує дотримання принципу співвіднесення виду заходу забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, що зрештою дає змогу досягти балансу інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, сприяє фактичному виконанню судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, забезпечує ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, які не є учасниками цього судового процесу.
Крім того, заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (ч. 4 ст. 137 ГПК України).
Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
При цьому не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті (ч. 11 ст.. ст. 137 ГПК України).
Слід зауважити, що розгляд справи по суті - це безпосередньо вирішення спору судом з винесенням відповідного рішення, у свою чергу забезпечення позову - це вжиття заходів щодо охорони інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача. Такі заходи здійснюються до вирішення справи по суті з метою створення можливості реального та ефективного виконання рішення суду.
Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог. При цьому забезпечення позову спрямоване, перш за все, проти несумлінних дій відповідача, який може сховати майно, продати, знищити або знецінити його тощо.
При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Таким чином, заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів особи та гарантія реального виконання рішення суду за наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
При цьому, саме лише посилання в заяві на потенційну можливість заподіяння шкоди позивачу без наведення відповідного обґрунтування ухилення відповідної особи від виконання судового рішення не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо).
Під час вирішення питання про необхідність задоволення чи відмови у задоволенні заяви про забезпечення позову, суди розглядають вказані заяви з застосуванням судового розсуду (окрім випадків, які передбачені в ч.ч. 2, 5, 6, 7 ст. 137 ГПК України).
Судовий розсуд - це передбачене законодавством право суду, яке реалізується за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, та іншими нормативно-правовими актами, що надає йому можливість під час прийняття судового рішення (вчинення процесуальної дії) обрати з декількох варіантів рішення (дії), встановлених законом, чи визначених на його основі судом (повністю або частково за змістом та/чи обсягом), найбільш оптимальний в правових і фактичних умовах розгляду та вирішення конкретної справи, з метою забезпечення верховенства права, справедливості та ефективного поновлення порушених прав та інтересів учасників судового процесу.
При цьому суд зазначає, що підстава вжиття заходів забезпечення позову, як ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, також має бути підтверджена відповідними доказами, які б підтверджували обставини, на які посилається заявник, а саме лише посилання в заяві на потенційну можливість того, що невжиття заявленого заходу забезпечення позову може призвести до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав.
Отже, заходи забезпечення позову застосовуються господарським судом як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів особи та гарантія реального виконання рішення суду за наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
Крім того, адекватність певного заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії (висновки про застосування норм права, які викладені в постанові Верховного Суду від 25.05.2018 р. у справі № 916/2786/17).
Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повного припинення господарської діяльності суб'єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.
До того ж, заявник самостійно обирає конкретний вид забезпечення позову, а суд дає тільки оцінку його співмірності заявленим позовним вимогам.
Так предметом позову у даній справі є вимоги про:
- визнання протиправними дій Відповідача-1 щодо відхилення пропозиції переможця відбору ТОВ «Торгівельна паливна компанія «ОБЛПАЛИВО», які оформлені протоколом від 29.08.2025р., за спірною процедурою закупівлі;
- скасування рішення Відповідача-1 щодо відхилення пропозиції переможця відбору ТОВ «Торгівельна паливна компанія «ОБЛПАЛИВО», яке оформлене протоколом від 29.08.2025р., за спірною процедурою закупівлі;
- визнання протиправним та скасування рішення Відповідача-1 щодо визнання переможцем та укладання договору з Відповідачем-2 за спірною процедурою закупівлі;
- визнання протиправним та скасування повідомлення про намір укласти договір про закупівлю;
- визнання недійсним договору № 116 від 05.09.2025р., укладеного між відповідачами.
Покликаючись на право, визначене частиною третьою статті 46 ГПК України, Позивач подав до суду заяву про зміну предмета позову, якою доповнив свій позов ще однією вимогою - про застосування наслідків недійсності договору № 116 від 05.09.2025р., а саме зобов'язання Відповідача-1 повернути Відповідачу-2 отримане вугілля кам'яне марки Г(Г2) (13-100) у кількості 30,50 тонн та стягнення з Відповідача-2 на користь Відповідача-1 отриманих грошових коштів у розмірі 430 050,00 грн.
В обґрунтування своїх вимог Позивач покликається на неправомірні дії Відповідача-1, який порушив процедуру проведення спрощеної закупівлі, оголошену за ідентифікатором № UA-2025-08-26-012358-a, безпідставно відхиливши найбільш економічно вигідну пропозицію, запропоновану Позивачем. Вказує, що у Відповідача-1 не було підстав для відхилення пропозиції Позивача, з яким мав бути укладений договір як з переможцем процедури закупівлі. Вважає дії Відповідача-1 під час процедури проведення спрощеної закупівлі щодо відхилення пропозиції Позивача протиправними, а рішення про відхилення - таким, що підлягає скасуванню. Стверджує, що внаслідок порушення процедури проведення спрощеної закупівлі, усі наступні рішення, прийняті в рамках цієї процедури, мають бути скасовані, а договір № 116 від 05.09.2025р., укладений між відповідачами за результатами процедури закупівлі, має бути визнаний недійсним.
У заяві про забезпечення позову Позивач просить суд заборонити Відповідачу-1 використовувати або вживати вугілля кам'яне марки Г(Г2) (13-100) у кількості 30,50 тонн, отримане від Відповідача-2.
Мотивуючи необхідність вжиття заходів забезпечення позову, представник Позивача зазначає, що після отримання письмових пояснень по справі від представника Відповідача-2, а саме з приводу неможливості поновлення прав Позивача у визначений ним спосіб, до суду було подано заяву про зміну предмета позову шляхом його доповнення позовною вимогою наступного змісту:
- застосувати наслідки недійсності договору № 116 від 05.09.2025р., укладеного між Комунальним закладом «Опорний заклад освіти «Слобідський ліцей» Слобідської селищної ради Подільського району Одеської області (код ЄДРПОУ: 33775678) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Інком Інтергруп» (код ЄДРПОУ: 45113692): зобов'язати Комунальний заклад «Опорний заклад освіти «Слобідський ліцей» Слобідської селищної ради Подільського району Одеської області повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «ІНКОМ ІНТЕРГРУП» отримане вугілля кам'яне марки Г(Г2) (13-100) у кількості 30,50 тонн та стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНКОМ ІНТЕРГРУП» на користь Комунального закладу «Опорний заклад освіти «Слобідський ліцей» Слобідської селищної ради Подільського району Одеської області отримані грошові кошти у розмірі 430 050,00 грн.
На переконання представника Позивача, задоволення вказаної позовної вимоги забезпечить відновлення порушених прав Позивача в ефективний спосіб, однак, зважаючи на той факт, що оскаржуваний договір вже є виконаним та Відповідач-1 вже отримав замовлене вугілля, задоволення вищезазначеної позовної вимоги за результатами тривалого судового процесу може бути неможливим, у разі використання Відповідачем-1 усього вугілля під час опалювального сезону. У такому випадку відновлення порушених прав Позивача, як стверджує представник останнього, стане неможливим, у зв'язку з чим і було подано заяву про забезпечення позову.
Представник Позивача вважає, що вжиття заходів забезпечення позову у вигляді заборони Відповідачу-1 використовувати отримане за спірним договором вугілля буде сприяти фактичному виконанню судового рішення, у разі задоволення позову, та, як наслідок, забезпечить ефективний захист та поновлення порушених прав та інтересів Позивача.
Здійснивши ґрунтовний аналіз доводів представника Позивача, суд зазначає наступне.
Як свідчать матеріали справи, дійсно, укладений між відповідачами Договір № 116 від 05.09.2025 є виконаним, оскільки Відповідач-2 поставив Відповідачу-1 30,5 тонн кам'яного вугілля Г(Г2) (13-100), що підтверджується видатковою накладною № 29 від 02.10.2025, а Відповідач-1, у свою чергу, перерахував Відповідачу-2 кошти за вугілля у розмірі 430 050,00 грн, що доводить наявна у справі платіжна інструкція № 318 від 02.10.2025.
Очевидно, що предмет закупівлі (кам'яне вугілля) було придбано Відповідачем-1 - Комунальним закладом «Опорний заклад освіти «Слобідський ліцей» Слобідської селищної ради Подільського району Одеської області (далі - заклад освіти), з метою використання під час опалювального сезону.
Згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, видами діяльності Відповідача-1 є:
85.31 Загальна середня освіта (основний);
85.20 Початкова освіта.
Статтею 53 Конституції України визначено, що кожен має право на освіту. Повна загальна середня освіта є обов'язковою. Держава забезпечує доступність і безоплатність дошкільної, повної загальної середньої, професійно-технічної, вищої освіти в державних і комунальних навчальних закладах; розвиток дошкільної, повної загальної середньої, позашкільної, професійно-технічної, вищої і післядипломної освіти, різних форм навчання; надання державних стипендій та пільг учням і студентам.
На офіційному сайті Слобідської громади Подільського району Одеської області у вільному доступі (URL: https://slobidska-gromada.gov.ua/docs/2145888/) міститься інформація про прийняття Слобідською селищною радою Подільського району Одеської області розпорядження № 88 від 13.10.2025 «Про початок опалювального сезону 2025-2026 років», згідно якого з 14 жовтня 2025 року розпочато опалювальний сезон в закладах освіти, культури, адмінбудівлях, що розташовані на території Слобідської селищної ради.
Відповідно до Санітарного регламенту для закладів загальної середньої освіти, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я України від 25.09.2020 № 2205, у приміщеннях закладів освіти відносна вологість повітря має бути 40-60 %; температура повітря в класних кімнатах 17-20 °C, в майстернях по обробці металу і дерева 16-18 °C, в спортивному залі 15-17 °C, в роздягальнях при спортивному залі 19-23 °C, в актовому залі 17-20 °C, в бібліотеці 16-18 °C, в медичних кабінетах 21-23 °C, в рекреаціях 16-18 °C, в спальних приміщеннях 18-20 °C; у вестибюлі, гардеробі 16-19 °C; в санітарних вузлах 17-21 °C; в душових не нижче 25 °C.
Слід зазначити, що діти потребують забезпечення комфортного повітряного та теплового режиму приміщень під час освітнього процесу, у зв'язку з чим температура нижче зазначених нормативів неприпустима, а в інакшому випадку існує ризик відповідних захворювань. Відтак, дотримання санітарно-гігієнічних показників мікроклімату в навчальних закладах є одним з ключових в освітньому процесі.
Водночас суд враховує складну ситуацію з аварійними та стабілізаційними відключеннями електроенергії, що наразі склалася в Україні та є загальновідомою. За таких обставин, заборона використовувати вугілля, без залишення будь-яких альтернатив для забезпечення теплом учасників освітнього процесу, вочевидь негативно вплине на діяльність закладу освіти.
Отже, застосування запропонованого Позивачем заходу забезпечення позову, матиме наслідком втручання в освітній процес, що фактично створить перешкоди для нормального функціонування закладу освіти, наслідком чого може стати порушення гарантованого статтею 55 Конституції України права на освіту.
Натомість заходи забезпечення позову мають застосовуватись без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів осіб, які не є учасниками цього судового процесу. Така позиція судів при розгляді заяви про забезпечення позову є усталеною та знаходить своє відображення, зокрема у постановах Верховного Суду від 23.07.2025 у справі № 908/51/25, від 14.10.2025 у справі № 922/4759/24, від 27.08.2025 у справі № 904/3756/24, від 24.05.2023 у справі № 906/1162/22, від 29.06.2023 у справі № 925/1316/22, від 18.05.2023 у справі № 910/14989/22, від 24.06.2022 у справі № 904/8506/21 та ін.
Разом з тим суд зазначає, що викладені у заяві обставини не дають можливості дійти беззаперечних висновків, що невжиття запропонованих Позивачем заходів унеможливить або утруднить виконання рішення у разі задоволення позову у даній справі, оскільки, навіть у випадку задоволення позовних вимог та застосування при цьому наслідків недійсності правочину у вигляді реституції та, водночас, в разі неможливості її здійснення однією із сторін правочину, обов'язком останньої в силу частини першої статті 216 ЦК України стане відшкодування вартості одержаного за недійсним правочином за цінами, які існують на момент відшкодування.
З урахуванням всього вищевикладеного, заява про забезпечення позову задоволенню не підлягає.
Відповідно до частини шостої статті 140 ГПК України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
Керуючись ст. 136, 137, 138, 140, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. У задоволенні заяви (вх. № 2-1800/25 від 19.11.2025) представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельна паливна компанія «ОБЛПАЛИВО» про забезпечення позову у справі № 916/3725/25 - відмовити.
Ухвала набирає законної сили 21.11.2025 та може бути оскаржена до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги в строк, визначений ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Р.В. Волков