65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
_______________________________________________________________________________________________________________________________________________________УХВАЛА
"20" листопада 2025 р.м. Одеса Справа № 916/1841/25
Господарський суд Одеської області у складі судді Демешина О. А., розглянувши матеріали справи № 916/1841/25
За заявою боржника: фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 )
про неплатоспроможність
09.05.2025 року фізична особа ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 05.06.2025 відкрито провадження у справі № 916/1841/25 про неплатоспроможність боржника фізичної особи ОСОБА_1 , введено процедуру реструктуризації боргів, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, керуючим реструктуризацією майна боржника призначено арбітражного керуючого Филика Андрія Ігоровича.
Оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність оприлюднене № 76278 від 05.06.2025 року.
19.06.2025 до господарського суду надійшла заява фізичної особи ОСОБА_2 про визнання кредиторських вимог до боржника в розмірі 27 015 140 грн.
Ухвалою суду від 24.06.2025 року вказану заяву прийнято до розгляду в судовому засіданні.
15.07.2025 року арбітражний керуючий надав суду заяву в якій просив відкласти розгляд заяви ОСОБА_2 з грошовими вимогами до ОСОБА_1 про визнання кредиторських вимог на суму 27 021 196,00 грн до закінчення апеляційного перегляду рішення Приморського районного суду міста Одеси від 05.12.2025 у справі №522/14667/24.
В ухвалі від 05.06.2025 про відкриття провадження у справі № 916/1841/25 про неплатоспроможність боржника фізичної особи ОСОБА_1 судом, у відповідності до п.6 ч.5 ст.118 КУзПБ, встановив строк подання арбітражним керуючим до господарського суду відомості про результати розгляду вимог кредиторів, який не мав перевищувати 30 днів з дня проведення підготовчого засідання суду.
Станом не цей час подання з такими відомостями арбітражним керуючим не надано, у зв'язку з чим судом заява ОСОБА_2 з кредиторськими вимогами до ОСОБА_1 розглядається за наявними матеріалами. При цьому, з Єдиного державного реєстру судових рішень судом встановлено, що у зв'язку з призначенням ухвалою Одеського апеляційного суду від 13.11.2025р. судової почеркознавчої експертизи - провадження у справі №522/14667/24 було зупинено до надання висновку експерта.
Сторонами не заперечується, що між ними існує спір по вказаній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору позики за розпискою на суму 27 000 000грн. недійсним.
Між тим, суд звертає увагу, що наявність такого спору не спростовує права кредитора (в даному випадку - ОСОБА_2 ), як на звернення із заявою з кредиторськими вимогами до боржника ( ОСОБА_1 ) у справі про неплатоспроможність, так і на розгляд такої заяви по суті, приймаючи до уваги, що існування між сторонами вищевказаного спору, відповідно до ч.4 ст.119 КУзПБ - не було підставою для відмови у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність боржника та не було підставою для відмови у прийнятті заяви вищевказаного кредитора, відповідно до ст.45 КУзПБ.
Відповідно до ч.2 ст.47 КУзПБ у попередньому засіданні господарський суд розглядає всі вимоги кредиторів, що надійшли протягом строку, передбаченого частиною першою статті 45 цього Кодексу, у тому числі щодо яких були заперечення боржника або розпорядника майна. За результатами розгляду вимог окремого кредитора господарський суд постановляє ухвалу про їх визнання чи відхилення (повністю або частково), що не може бути оскаржена окремо від ухвали господарського суду, постановленої за результатами попереднього засідання.
22.07.2025 року суд отримав відзив ОСОБА_1 на вищевказані кредиторські вимоги ОСОБА_2 . У відзиві боржник заперечує проти задоволенні заяви зазначеного кредитора у повному обсязі.
Правова позиція заявника.
Так, ОСОБА_2 просить суд:
- визнати його грошові вимоги до ОСОБА_1 у загальній сумі 27 021 196 грн;
- внести до реєстру вимог кредиторів ОСОБА_1 грошові вимоги ОСОБА_2 у розмірі 27 015 140,00 грн, що складаються з: 6056 грн. судового збору (перша черга задоволення вимог кредиторів) та 27 015 140 грн. боргу за договором позики (четверта черга задоволення вимог кредиторів).
Заява обґрунтована наступним.
05.07.2024 ОСОБА_2 було надано ОСОБА_1 в позику грошові кошти у розмірі 27 000 000,00 грн. На підтвердження укладення правочину ОСОБА_1 було складено розписку від 05 липня 2024. Відповідно до розписки ОСОБА_1 підтвердила, що отримала грошові кошти від ОСОБА_2 в сумі 27 000 000,00 грн. Боржник зобов'язався повернути отримані грошові кошти в повному обсязі своєчасно у строк до 01 серпня 2024 року. Також підтвердила, що отримані грошові кошти за розпискою мають статус позики згідно вимог чинного законодавства України.
Оскільки ОСОБА_1 не було повернуто грошові кошти за договором позики в обумовлений строк до 01.08.2024 утворилася заборгованість у розмірі 27 000 000,00 грн.
Також, до своїх кредиторських вимог ОСОБА_2 включив вимоги по сплаті судового збору у справі №522/14667/24 в розмірі 15 140 грн.
Правова позиція керуючого реструктуризацією майна боржника.
Так, арбітражний керуючий Филик А.І. зазначив, з метою забезпечення принципу рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін, просить суд відкласти розгляд заяви №289 ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ), сформована в підсистемі «Електронний суд» 19.06.2025 з грошовими вимогами до ОСОБА_1 про визнання його кредиторських вимог на суму 27 021 196,00 грн до закінчення апеляційного перегляду рішення Приморського районного суду міста Одеси від 05.12.2025 у справі №522/14667/24.
Така позиція обґрунтована тим, що арбітражним керуючим буде подано до Одеського апеляційного суду, яким здійснюється розгляд апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 05.12.2024 у справі №522/14667/24, відповідну заяву про наявність відкритої в Господарському суді Одеської області справи №916/1841/25 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 (з додаванням відповідної ухвали суду) та необхідності передачі даної справи №522/14667/24 в Господарський суд Одеської області для подальшого розгляду цієї справи в рамках справи №916/1841/25.
Як встановлено судом з ЄДР судових рішень (https://reyestr.court.gov.ua/) Ухвалою Одеського апеляційного суду від 17.07.2025 року по справі № 522/14667/24 у задоволенні клопотання ОСОБА_2, Арбітражного керуючого Филик Андрія Ігоровича про передачу справи до Господарського суду відмовлено.
Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду Ухвалою від 26 серпня 2025 року по справі № № 522/14667/24 у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Одеського апеляційного суду від 17 липня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору позики за розпискою недійсним - відмовив.
Як зазначалось вище, подання арбітражним керуючим до господарського суду з відомостями про результати розгляду вимог кредитора ОСОБА_2 , у встановлені строки - не надавалось.
Правова позиція боржника.
До заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржником ОСОБА_1 було додано перелік її кредиторів (т.1 а.с.81), а саме:
- Товариство з обмеженою відповідальністю «ОЛІМП-ФІНАНС на суму грошових
вимог в розмірі 28 718 148,86грн.;
- ОСОБА_2 на суму грошових вимог в розмірі 27 000 000грн.
Тобто, кредиторські вимоги ОСОБА_2 на суму 27 000 000грн. боржником визнавались у повному обсязі.
Натомість в подальшому, 22.07.2025 року суд отримав відзив боржника в якому останній просить суд відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_2 з грошовими вимогами у розмірі 27 021 196,00 грн. у повному обсязі.
Обґрунтовуючи свої заперечення проти кредиторських вимог ОСОБА_2 боржник посилається на існування спору між нею та ОСОБА_2 по справі №522/14667/24, результати вирішення якого можуть вплинути на заявлені вимоги кредитора.
Також, боржником зазначається, що Рішення Приморського районного суду міста Одеси від 05.12.2024р., яким були задоволені вимоги ОСОБА_2 про стягнення з ОСОБА_1 заборгованість за договором позики в розмірі 27 000 000грн. та відмовлено у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору позики за розпискою недійсним - не набрало законної сили, а справа № 522/14667/24 на цей час перебуває в провадженні Одеського апеляційного суду за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на вищезазначене рішення Приморського районного суду міста Одеси від 05 грудня 2024 року.
Висновки суду.
Відповідно до ч. 6 ст. 119 Кодексу України з процедур банкрутства з метою виявлення всіх кредиторів здійснюється офіційне оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника у порядку, визначеному цим Кодексом.
Згідно ч. 1 ст. 122 Кодексу України з процедур банкрутства подання кредиторами грошових вимог до боржника та їх розгляд керуючим реструктуризацією здійснюються в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб.
Відповідно до ч. 1 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Так, публікація оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 відбулась за № 76278 від 05.06.2025р.
19.06.2025 року через систему «Електронний суд» до господарського суду надійшла заява фізичної особи ОСОБА_2 про визнання кредитором до боржника фізичної особи ОСОБА_1 з вимогами в сумі 27 015 140 грн.
В доданій до матеріалів справи Розписки від 05.07.2024р. (т. 2 а.с. 51) зазначено, що ОСОБА_1 отримала в борг від ОСОБА_2 грошові кошти в сумі 27 000 000 гривень та зобов'язалась повернути отримані грошові кошти в повному обсязі у строк до 01 серпня 2024 року. Також боржник підтвердила, що отримані грошові кошти за розпискою мають статус позики згідно вимог чинного законодавства України.
Статтею 1046 ЦК України встановлено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до частини 2 статті 1047 ЦК України, на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
Частинами 1, 3 статті 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.
Таким чином, з огляду на відсутність в матеріалах справи доказів повернення позичальником ОСОБА_1 грошових коштів позикодавцеві ОСОБА_2 , суд вважає, що заява кредитора про визнання його грошових вимог до боржника в сумі 27 000 000грн. підлягає задоволенню.
Судом не приймаються до уваги заперечення ОСОБА_1 на кредиторські грошові вимоги ОСОБА_2 , з огляду на наступне.
Так, власне у своєму відзиві на заяву ОСОБА_2 (т.4 а.с.153-154) ОСОБА_1 взагалі не обгрунтовує безпосередньо господарському суду в чому полягають її заперечення у цій справі. Натомість, посилається на заперечення, які вона надавала Приморському районному суду м.Одеси, що розглядав справу №522/14667/24 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення 27 000 000грн. заборгованості по вищевказаній Розписці від 05.07.2024р. та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору позики за розпискою недійсним з підстав його удаваності та фіктивності. Боржник посилається на те, що у зустрічному позові по вказаній справі №522/14667/24 вона стверджувала про те, що грошових коштів від ОСОБА_2 не отримувала. Однак, у відзиві, наданому до господарського суду у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 , боржник будь-яких заперечень щодо неотримання від кредитора ОСОБА_2 грошових коштів в сумі 27 000 000грн. - не зазначила.
Під час розгляду справи в судовому засіданні представник боржника ОСОБА_3 надала пояснення про те, що цих коштів ОСОБА_1 від кредитора не отримувала.
Суд вважає за необхідне звернути увагу на Постанову Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 10 квітня 2019 року у справі №390/34/17 в якій зазначено, що «Доктрина venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки), базується ще на римській максимі - «non concedit venire contra factum proprium»
(ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці). В основі доктрини venire contra factum proprium знаходиться принцип добросовісності. Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них».
У цій справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 , що розглядається Господарським судом Одеської області, суперечливість поведінки боржника полягає в наступному.
09.05.2025р. (вх.№1874/25) ОСОБА_1 звернулась до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про її неплатоспроможність. До заяви додано Перелік кредиторів боржника (т.1 а.с.80) та Орієнтовний план реструктуризації боргів боржника у справі про неплатоспроможність у двох екземплярах (т.1 а.с.81-84).
Пунктом 3, частини 3 статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства встановлено, що до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність додається конкретизований список кредиторів і боржників із зазначенням загальної суми грошових вимог кредиторів (боржників), а також щодо кожного кредитора (боржника) - його імені або найменування, його місцезнаходження або місця проживання, ідентифікаційного коду юридичної особи або реєстраційного номера облікової картки платника податків та номера паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті), суми грошових вимог (загальної суми заборгованості, заборгованості за основним зобов'язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо), підстав виникнення зобов'язань, а також строку їх виконання згідно із законом або договором.
Також, частиною 4 статті 116 КУзПБ передбачено, що разом із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржник зобов'язаний подати пропозиції щодо реструктуризації боргів (проект плану реструктуризації боргів).
На виконання вищевказаних вимог законодавства ОСОБА_1 і було додано до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність зазначені вище Перелік кредиторів та Орієнтовний план реструктуризації боргів в яких боржник вказала двох кредиторів - ТОВ «Олімп-Фінанс» із сумою грошових вимог в розмірі 28 718 148,86грн. та ОСОБА_2 із сумою грошових вимог в розмірі 27 000 000грн.
05.06.2025р. в судовому засіданні під час розгляду заяви ОСОБА_1 приймали участь два її представники - адвокати Шавров Ігор Ігорович (поза межами приміщення суду) та Рудометкіна Марія Олександрівна (в залі судових засідань), які у повному обсязі підтримали вказану заяву та просили відкрити провадження у справі про неплатоспроможність, в тому числі у зв'язку із наявністю у боржника грошових зобов'язань перед кредитором ОСОБА_2 в сумі 27 000 000грн.
Ухвалою від 05.06.2025р. суд відкрив провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 .
Після прийняття судом до розгляду заяви ОСОБА_2 з кредиторськими вимогами до боржника, включаючи суму боргу по Розписці ОСОБА_1 від 05.07.2024р. - від боржника надійшов відзив на вказану заяву із запереченнями проти її задоволення.
Вказані обставини однозначно свідчать про суперечливість поведінки боржника, що є недопустимим, оскільки ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці.
Крім того, суд звертає увагу на те, що незважаючи на те, що Рішення Приморського районного суду м.Одеси від 05.12.2024р. по справі №522/14667/24 про задоволення позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення 27 000 000грн. і про відмову у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору позики за розпискою недійсним, не набрало законної сили, оскільки Ухвалою Одеського апеляційного суду від 11.02.2025р. по вказаній справі було відкрито апеляційне провадження - ОСОБА_1 09.05.2025р. все ж звернулась до Господарського суду Одеської області із заявою про відкриття провадження у справі про її неплатоспроможність, зазначивши серед кредиторів ОСОБА_2 із сумою заборгованості перед останнім в розмірі 27 000 000грн., тим самим визнаючи таку заборгованість перед кредитором саме на підставі Розписки від 05.07.2024р., а не на підставі вищевказаного Рішення Приморського районного суду м.Одеси.
Тобто, якби у боржника не існувало заборгованості перед кредитором ОСОБА_2 по Розписці, то у ОСОБА_1 не було б підстав для включення його в Перелік кредиторів із зазначенням суми боргу, вказаної у цій Розписці, приймаючи до уваги, що вищевказане судове рішення, яке не набрало законної сили, - не могло служити підставою для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 .
Між тим, ухвалою Господарського суду Одеської області від 05.06.2025р. було відкрито провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 , у тому числі, з підстав наявної заборгованості боржника перед кредитором ОСОБА_2 .
Вказана ухвала набрала законної сили 05.06.2025р. і не оскаржувалась ОСОБА_1 з підстав того, що справу про її неплатоспроможність було відкрито незаконно у зв'язку із зазначенням в цій ухвалі факту існування боргових зобов'язань перед ОСОБА_2 . Тобто, в ухвалі від 05.06.2025р., яка набрала законної сили, встановлено обставини, які не потребують доказуванню, є безспірними та такими, що не потребують підвищеного стандарту доказування, який був би необхідним з огляду на те, що кредиторські вимоги ОСОБА_2 грунтуються на Розписці позичальника (боржника по справі - ОСОБА_1 ) від 05.07.2024р.
Також, суд приймає до уваги, що на цей час договір позики за вказаною Розпискою - є чинним, оскільки його в судовому порядку не визнано недійсним, з огляду на те, що Рішення Приморського районного суду м.Одеси від 05.12.2024р. по справі №522/14667/24, яким серед іншого, було відмовлено у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання недійсним договору позики за розпискою, - не набрало законної сили.
Щодо заперечень боржника, з посиланням на постанову Верховного Суду від 23.06.2020р. у справі № 910/1067/19 про те, що достатнім є сам факт наявності спору про право, результати вирішення якого можуть вплинути на заявлені вимоги кредитора. Неврахування судами факту існування спорів про право є такими помилками, які порушують принцип пропорційності господарського судочинства.
Відповідно до ч.6 статті 13 Закону України «Про судоустрій» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
З Єдиного державного реєстру судових рішень судом встановлено, що у вказаній постанові Верховний суд дійсно дійшов до вищевказаного висновку щодо впливу на вимоги кредитора факту наявності спору про право.
Однак, в тексті вказаної постанови зазначено наступне.
« Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.11.2019 відкрито провадження у справі № 910/1067/19 про банкрутство ПрАТ «Квазар", визнано грошові вимоги АТ «Сбербанк" до боржника у розмірі 33 342 114,94 грн., введено процедуру розпорядження майном ПрАТ «Квазар", розпорядником майна боржника призначено арбітражного керуючого Кізленка В.А., вирішено інші процедурні питання.
5. Не погоджуючись із зазначеною ухвалою місцевого господарського суду, ПрАТ «Квазар" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.
6. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 17.03.2020 у цій справі апеляційну скаргу ПрАТ «Квазар" на ухвалу господарського суду міста Києва від 06.11.2019 у справі №910/1067/19 задоволено; ухвалу Господарського суду міста Києва від 06.11.2019 у справі №910/1067/19 скасовано; прийнято нове рішення, яким у відкритті провадження у справі про банкрутство ПрАТ «Квазар" відмовлено.»
За наслідками розгляду касаційної скарги, Постановою Верховного Суду від 23.06.2020р. у справі № 910/1067/19 було залишено в силі вищевказану постанову Північного апеляційного господарського суду від 17.03.2020р.
Таким чином, висновки Верховного Суду по справі № 910/1067/19 щодо впливу на вимоги кредитора факту наявності спору про право, були здійснені за наслідками розгляду в касаційному порядку судових рішень попередніх інстанцій по вказаній справі, щодо законності відкриття провадження у справі про банкрутство з підстав існування спору про право.
Дійсно, абзацом першим частини 6 статті 39 КУзПБ передбачено, що господарський суд відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо вимоги кредитора свідчать про наявність спору про право, який підлягає вирішенню в порядку позовного провадження.
Тобто, висновки Верховного Суду по справі щодо застосування норм права по справі № 910/1067/19 щодо впливу на вимоги кредитора наявності спору про право стосувались застосування вищевказаної норми права (ч.6 ст.39 КУзПБ).
Між тим, про прийнятті заяв кредиторів у справах про неплатоспроможність та при розгляді таких заяв суд керується іншими нормами права, а саме - вимогами п.1 ч.1 ст.120 та ст.45 Кодексу України з процедур банкрутства , якими не передбачено можливості відмови у прийнятті цих заяв і відхилення судом вимог кредиторів до боржника з підстав наявності спору про право.
Відповідно до ч. 6 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства заяви з вимогами конкурсних кредиторів або забезпечених кредиторів, подані в межах строку, визначеного частиною першою цієї статті, розглядаються господарським судом у попередньому засіданні суду.
Вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, розглядаються господарським судом у порядку черговості їх отримання у судовому засіданні, яке проводиться після попереднього засідання господарського суду.
За результатами розгляду зазначених заяв господарський суд постановляє ухвалу про визнання чи відхилення (повністю або частково) вимог таких кредиторів.
Відповідно до приписів ч. 2 ст. 47 Кодексу України з процедур банкрутства за результатами розгляду вимог окремого кредитора господарський суд постановляє ухвалу про їх визнання чи відхилення (повністю або частково), що не може бути оскаржена окремо від ухвали господарського суду, постановленої за результатами попереднього засідання.
Розглянувши заяву кредитора, дослідивши наявні докази, з врахуванням позиції Боржника, суд вважає заявлені вимоги обґрунтованими, підтвердженими належними доказами та такими, що підлягають визнанню в повному обсязі.
Керуючись ст. ст. 45, 122 Кодексу України з процедур банкрутства,
ст. 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Визнати вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_1 в сумі 27 000 000 грн та 4 844,80 грн судового збору.
2. Вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_1 в сумі 15 140 грн - відхилити.
Ухвала набрала законної сили 20.11.2025 р.
та може бути оскаржена в порядку ст.ст. 253-259 ГПК України
Повну ухвалу складено 21.11.2025р.
Суддя О.А. Демешин