13 листопада 2025 року Справа № 915/1170/25
м.Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області, у складі судді Семенчук Н.О.,
за участю секретаря судового засідання Мавродій Г.В.
за участю сторін:
від позивача (представник позивача) - в судове засідання не з'явився,
від відповідача (представник відповідача) - в судове засідання не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Сільськогосподарське виробниче підприємство “Березнегувате», вул.Мала Морська, буд.9А/2, м.Миколаїв, 54001
електронна пошта: mk_agro2025@ukr.net
представник позивача: Третьяк Г.О.
електронна пошта: ІНФОРМАЦІЯ_1
до відповідача: “OASIS EXIM FZ-LLC», код реєстрації: 5024248, юридична адреса: SHED №23 AL HULAILA INDUSTRIAL ZONE-FZ RAK, UNITED ARAB EMIRATES
електронна пошта: oasiseximacc@gmail.com
представник відповідача: Глиняна Г.В.
електронна пошта: ІНФОРМАЦІЯ_2
про: стягнення заборгованості у розмірі 1 200 500,00 доларів США, що еквівалентно 50 043 322,70 грн.,
Товариство з обмеженою відповідальністю “Сільськогосподарське виробниче підприємство “Березнегувате» звернулось до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою від 20.06.2025 (вх.№9374/25 від 23.06.2025) в якій просить суд стягнути з “OASIS EXIM FZ-LLC» заборгованості за поставлений товар на загальну суму 3 539 760,00 доларів США, з яких:
- 1 715 000,00 доларів США, що еквівалентно 71 490 461 грн., за контрактом за №2024/0909 від 09.09.2024,
- 1 200 500,00 доларів США, що еквівалентно 50 043 322,70 грн., за контрактом за №2025/0801 від 08.01.2025,
- 624 260,00 доларів США, що еквівалентно 26 022 527,80 грн., за контрактом за №2025/1401 від 14.01.2025.
В обґрунтування позову посилається на неналежне виконання відповідачем умов Контракту №2024/0909 від 09.09.2024, Контракту №2025/0801 від 08.01.2025, Контракту №2025/0801 від 08.01.2025 в частині своєчасної оплати за поставлений позивачем товар.
Судом встановлено, що відповідач - “OASIS EXIM FZ-LLC» - є нерезидентом.
У відповідності до ст.365 ГПК України іноземні особи мають такі самі процесуальні права та обов'язки, що і громадяни України та юридичні особи, створені за законодавством України, крім винятків, встановлених законом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.
Відповідно до п.1) ч.1 ст.76 Закону України “Про міжнародне приватне право» суди розглядають будь-які справи з іноземним елементом у випадку, якщо сторони передбачили своєю угодою підсудність справи з іноземним елементом судам України, крім випадків, передбачених у статті 77 цього Закону.
Умовами Додаткової угоди №3 від 10.03.2025 до Контракту №2025/0801 від 08.01.2025, Додаткової угоди №3 від 14.01.2025 до Контракту №2025/1401 від 10.03.2025, Додаткової угоди №3 від 09.09.2024 до Контракту №2024/0909 від 10.03.2025, сторони домовились викласти, зокрема зміст п.9.2 до вказаних контрактів в наступній редакції: “У разі виникнення спірних питань, розбіжності або вимоги, що виникають за цим контрактом або у зв'язку з ним, зокрема такі, що стосуються його тлумачення, виконання, порушення, припинення або недійсності, у вирішенні яких сторони не можуть дійти згоди, підлягають вирішенню в Господарському суді Миколаївської області або в міжнародному комерційному арбітражному суді при торгово-промисловій палаті України у складі одного арбітра відповідно до його регламенту».
З урахуванням викладеного, позивач правомірно звернувся до Господарського суду Миколаївської області з даним позовом.
Ухвалою суду від 30.06.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі №915/988/25 за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 07.08.2025. Встановлено учасникам справи строк для подання заяв по суті справи.
Господарським судом Миколаївської області під час розгляду господарської справи №915/988/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Сільськогосподарське виробниче підприємство “Березнегувате» до “OASIS EXIM FZ-LLC» про стягнення заборгованості, на підставі ст.173 ГПК України постановлено ухвалу від 07.08.2025 про роз'єднання позовних вимог у вказаній справі, виділивши в самостійне провадження позовні вимоги:
- по стягненню заборгованості у сумі 1 200 500,00 доларів США, що еквівалентно 50 043 322,70 грн., за контрактом за №2025/0801 від 08.01.2025;
- по стягненню заборгованості у сумі 624 260,00 доларів США, що еквівалентно 26 022 527,80 грн., за контрактом за №2025/1401 від 14.01.2025.
Відповідно до ч.6 ст.173 ГПК України, розгляд позовних вимог, виділених у самостійне провадження, здійснює суддя, який прийняв рішення про роз'єднання позовних вимог.
Згідно протоколу передачі справи раніше визначеному складу суду від 07.08.2025, - справу №915/1170/25 призначено до розгляду головуючому судді Семенчук Н.О.
Ухвалою суду від 12.08.2025 прийнято до свого провадження справу №915/1170/25 за вимогами Товариства з обмеженою відповідальністю “Сільськогосподарське виробниче підприємство “Березнегувате» про стягнення з Компанії “OASIS EXIM FZ-LLC» заборгованості у сумі 1 200 500,00 доларів США, що еквівалентно 50 043 322,70 грн., за контрактом за №2025/0801 від 08.01.2025. Ухвалено розглядати справу за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначити на 09.09.2025. Встановлено учасникам справи строк для подання заяв по суті справи.
Представник відповідача через систему «Електронний суд» подав заяву №1170 від 20.08.2025 (вх.№11982/25 від 20.08.2025) в якій “OASIS EXIM FZ-LLC» повністю визнає позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Сільськогосподарське виробниче підприємство «Березнегувате» у сумі 1 200 500,00 доларів США, що еквівалентно 50 043 322,70 грн. за контрактом №2025/0801 від 08.01.2025 (арк.69-73).
Представник позивача через систему «Електронний суд» подав клопотання (вх.№12260/25 від 26.08.2025) в якому просить суд провести підготовче засідання у справі №915/1170/25 без участі представника позивача.
Ухвалою суду від 09.09.2025 відкладено підготовче засідання на 30.09.2025. Зобов'язано позивача надати для огляду суду оригінали документів наданих до позовної заяви, а саме: - Контракт №2025/0801 від 08.01.2025; - Додаткову угоду №1 від 06.02.2025 до контракту №2025/0801; - Додаткову угоду №2 від 13.02.2025 до контракту №2025/0801; - Додаткову угоду №3 від 10.03.2025 до контракту №2025/0801; - рахунок №2 від 13.02.2025 до Контракту №2025/0801 від 08.01.2025. Надати нотаріально засвідчені переклади коносаментів доданих до позовної заяви.
Позивач подав до суду супровідний лист від 22.09.2025 (вх.№13478/25 від 22.09.2025) згідно якого на виконання ухвали суду від 09.09.2025 надає оригінали документів зазначених у п.2 вказаної ухвали, згідно додатку.
Ухвалою суду від 30.09.2025, яку занесено до протоколу судового засідання, у відповідності до ст.177, 182, 185 ГПК України закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 30.10.2025.
Судове засідання у справі №915/1170/25 призначене на 30.10.2025 об 11:20 не відбулося, у зв'язку з оголошенням повітряної тривоги у місті Миколаїв.
Ухвалою суду від 30.10.2025 повідомлено учасників справи, що судове засідання у справі №915/1170/25 відбудеться 13.11.2025. Ухвалено розглянути справу №915/1170/25 поза межами встановленого Господарським процесуальним кодексом України строку у “розумний строк».
Позивач через систему «Електронний суд» подав додаткові пояснення (вх.№15773/25 від 10.11.2025) щодо: - відвантаження товару; - зміни ціни на товар; - строків поставки та вказав, що поставка позивачем товару на виконання вимог контракту №2025/0801 від 08.01.2025 відбулась в повному обсязі, товар перетнув митний кордон України, ціна на товар відповідає чинному законодавству України та узгоджена між позивачем та відповідачем.
У судовому засіданні 13.11.2025 судом оглянуті оригінали документів наданих позивачем згідно супровідного листа від 22.09.2025 (вх.№13479/25 від 22.09.2025), а саме: Контракт №2025/0801 від 08.01.2025; - Додаткову угоду №1 від 06.02.2025 до контракту №2025/0801; - Додаткову угоду №2 від 13.02.2025 до контракту №2025/0801; - Додаткову угоду №3 від 10.03.2025 до контракту №2025/0801; - рахунок №2 від 13.02.2025 до Контракту №2025/0801 від 08.01.2025.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в судовому засіданні в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд встановив наступне.
08 січня 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю “Сільськогосподарське виробниче підприємство “Березнегувате» (далі - продавець) та “OASIS EXIM FZ-LLC» (далі - покупець) було укладено Контракт №2025/0801 (арк.36-39) (далі - Контракт), у відповідності до умов якого продавець зобов'язується поставити, а покупець прийняти і оплатити сою насипом, країна походження - Україна (п.1 Контракту).
У відповідності до п.2.1 Контракту, орієнтовна кількість товару становить 3500 тонн +/-10%. Поставка товару може здійснюватися партіями (п.2.1.1 Контракту).
Відповідно до п.2.2 Контракту, остаточна кількість поставленого товару визначається у пункті призначення (п.3.1 цього Договору) і є остаточною згідно з даними Порту.
В пункті 3.1 Контракту, сторони погодили, що товар буде поставлений автотранспортом на умовах - DAP порт Чорноморськ, порт Одеса, Україна, Інкотермс 2020 і умовами цього Контракту. Продавець здійснює митне оформлення товару. Період поставки товару: з 09 січня 2025 по 31 грудня 2025 включно. Датою поставки товару (партії товару) є дата приймання товару у пункті поставки згідно умов контракту. Поставка товару партіями допускається.
Відповідно до п.4.1 Контракту, ціна товару по цьому Контракту визначається згідно інвойсу у розмірі 343 долари США за 1 тонну сої.
Згідно п.4.2 Контракту, загальна вартість Контракту складає 1 200 500,00 доларів США +/-10%. Валюта контракту: долар США. Валюта платежу: долар США (п.4.3, 4.4 Контракту).
У розділі 5 Контракту сторони узгодили умови платежу: 100% вартості кожної окремої партії товару - протягом 90 календарних днів після надання наступних документів: - комерційного рахунку продавця (копія); - повідомлення експедитора/митного брокера в пункті призначення про достатність пакету документів продавця, необхідних для митного оформлення; - реєстру щодо визначення ваги прийнятого товару у пункті призначення (п.5.1 Контракту).
Згідно п.5.1.3 Контракту, оплата остаточної партії товару здійснюється покупцем з врахуванням фактичної загальної кількості поставленого товару (згідно п.2.2 Контракту) та раніше здійснених оплат.
У відповідності до п.6.1 Контракту, передача і прийом товару по цьому Контракту виконується в момент передачі товару в пункті призначення згідно з умовами Інкотермс 2020, з урахуванням положень цього Контракту.
Контракт підписаний та скріплений печатками сторін.
06 лютого 2025 року між позивачем та відповідачем укладено Додаткову угоду №1 до Контракту №2025/0801 (арк.29) згідно якої сторони домовились змінити юридичну адресу з 30.01.2025 року з «Україна, 57350, Миколаївська область, Баштанський р-н, с.Мирне, вул.Вишнева, буд.1» на наступну «54005, Україна, м.Миколаїв, вул.Мала Морська, буд.9А/2».
13 лютого 2025 року між позивачем та відповідачем укладено Додаткову угоду №2 до Контракту №2025/0801 (арк.30) згідно якої сторони з 13.02.2025 визначили діючі реквізити для розрахунків за контрактом.
10 березня 2025 року між позивачем та відповідачем укладено Додаткову угоду №3 до Контракту №2025/0801 (арк.31) згідно якої сторони домовились викласти зміст пунктів 5.1 та пункту 9.2 Контракту №2025/0801 від 08.01.2025 в наступній редакції:
« 5.1. 100% вартості кожної окремої партії товару - протягом 90 календарних днів після виставлення комерційного рахунку продавцем.
8.2. У разі виникнення спірних питань, розбіжності або вимоги, що виникають за цим контрактом або у зв'язку з ним, зокрема такі, що стосуються його тлумачення, виконання, порушення, припинення або недійсності, у вирішенні яких сторони не можуть дійти згоди, підлягають вирішенню в Господарському суді Миколаївської області або в міжнародному комерційному арбітражному суді при торгово-промисловій палаті України у складі одного арбітра відповідально до його регламенту».
Позивач зазначає, що на виконання умов Контракту, ним здійснено поставку Товару, у кількості 3500 тонн сої, що підтверджується коносаментом №1 (арк.33), маніфестом (арк..47) та електронною вантажно-митною декларацією за №25UA500090002716U7 (арк.32).
13.02.2025 позивачем надано відповідачу рахунок за №2 на суму 1 200 500,00 доларів США на оплату Товару відповідно до Контракту (арк.61).
Позивач стверджує, а відповідач визнає, що грошові кошти за поставлений позивачем по Контракту товар відповідачем не сплачено та розмір невиконаного зобов'язання становить 1 200 500,00 доларів США.
Крім того, судом прийнято до уваги, що сторони визначили в акті звірки взаємних розрахунків за період з 01.09.2024 - 10.06.2025, загальну суму заборгованості по Контракту №2025/0801 від 08.01.2025 в розмірі 1 200 500,00 доларів США (арк.14).
Позивач у позовній заяві зазначає, що відповідач оплату за поставлений товар за Контрактом на суму 1 200 500,00 доларів США, що еквівалентно 50 043 322,70 грн., не здійснив, що стало підставою звернення позивача до суду з даним позовом.
Предметом даного позову виступає майнова вимога позивача до відповідача про стягнення заборгованості.
Згідно з частиною другою статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Відповідно до частин першої, другої статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Стаття 526 Цивільного кодексу України передбачає, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини другої статті 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
У відповідності до ст.626 Цивільного Кодексу України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно вимог ст.712 Цивільного Кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ст.265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки другій стороні - покупцеві товар (Товари), а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно ч.1 ст.692 Цивільного Кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач на виконання умов Контракту поставив відповідачу товару, у кількості 3500 тонн сої на суму 1 200 500,00 доларів США, що підтверджується коносаментом №1 (арк.33), маніфестом (арк..47), електронною вантажно-митною декларацією за №25UA500090002716U7 (арк.32), актом звірки взаємних розрахунків за період з 01.09.2024 - 10.06.2025, рахунком №2 від 13.02.2025.
Відповідач у наданій до суду заяві №1170 від 20.08.2025 (вх.№11982/25 від 20.08.2025) повністю визнав позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Сільськогосподарське виробниче підприємство «Березнегувате» у сумі 1 200 500,00 доларів США, що еквівалентно 50 043 322,70 грн. за Контрактом №2025/0801 від 08.01.2025.
Згідно з ч. 2 ст.13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 13 ГПК України).
За приписами п.1 ч.2 ст.46 ГПК України, відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) - на будь-якій стадії судового процесу.
Згідно з ч. 1 ст. 191 ГПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.
У відповідності до ч.2 ст.191 ГПК України, до ухвалення судового рішення у зв'язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз'яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення.
Відповідно до ч.4 ст.191 ГПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Cуд роз'яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, констатує, що представник відповідача не обмежений у повноваженнях щодо визнання позову, матеріали справи не містять доказів того, що визнання відповідачем позову у цій справі суперечить закону або порушує права чи інтереси інших осіб.
За умовами ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно з ч.1, 2 ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Враховуючи те, що відповідачем у заяві про визнання позову, визнано заборгованість в повному обсязі, доказів оплати суду не надано, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення заборгованості в сумі 1 200 500,00 доларів США є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст.2, 7, 11, 12, 13, 46, 73, 74, 76-79, 86, 91, 191, 210, 220, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 ГПК України, суд,
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з “OASIS EXIM FZ-LLC» (код реєстрації: 5024248, юридична адреса: SHED №23 AL HULAILA INDUSTRIAL ZONE-FZ RAK, UNITED ARAB EMIRATES) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Сільськогосподарське виробниче підприємство “Березнегувате» (вул.Мала Морська, буд.9А/2, м.Миколаїв, 54001, код ЄДРПОУ 41489810) заборгованості у сумі 1 200 500,00 доларів США, що еквівалентно 50 043 322,70 грн., за контрактом за №2025/0801 від 08.01.2025.
Рішення суду, у відповідності до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст. 253, 254, 256-259 ГПК України.
Повне рішення складено 21.11.2025.
Суддя Н.О. Семенчук