21.11.2025 Справа № 914/2840/25
місто Львів
Господарський суд Львівської області у складі судді Рима Т. Я. розглянув за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судових засідань та повідомлення сторін справу
за позовом:фізичної особи - підприємця Ярославської Світлани Олександрівни (надалі - ФОП Ярославська С. О. або Позивач),
до відповідача:фізичної особи - підприємця Федькович Мар'яни Михайлівни (надалі - ФОП Федькович М. М. або Відповідач),
про:стягнення 67' 500,00 гривень.
I. ПРОЦЕДУРИ
1. Позивач звернувся до Господарського суду Львівської області з позовом до Відповідача про стягнення 67' 500,00 гривень.
2. Ухвалою від 16.09.2025 суд відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судових засідань.
3. Відповідач не отримав цю ухвалу і така повернулась на адресу суду за закінченням терміну зберігання (а. с. 47-48).
4. Для належного повідомлення Відповідачки про розгляд цієї справи суд додатково:
4.1. Скерував ухвалу про відкриття провадження у справі на її електронну адресу, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (marianafedkovych@gmail.com) (а. с. 49).
4.2. Скерував телефонограми на номер телефону, що зазначений в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (068-458-53-86) (а. с. 50, 61). Абонент не прийняв дзвінок.
4.3. Витребував у Акціонерного товариства "Укрпошта" в особі Львівської дирекції пояснення щодо вжитих заходів та причин невручення поштового відправлення 0601194149941. АТ "Укрпошта" станом 17.11.2025 не надалі відповіді на ухвалу. У зв'язку з цим суд ухвалою від 18.11.2025 повторно витребував вказану інформацію. АТ "Укрпошта" листом від 18.11.2025 (а. с. 58-59) повідомило, що рекомендований лист № 0601194149941 від 19.09.2025 на ім'я ФОП Федькович М. М. надійшов до відділення № 6 м. Дрогобич з індексом 82106. Лист доставлявся згідно з указаною адресою, але не вручений, так як двері квартири ніхто не відчинив. Повідомлення про надходження листа залишено в абонентській поштовій скринці адресата. Оскільки за одержанням листа до відділення ніхто не звернувся, його повернуто на адресу відправника 06.10.2025.
5. Зважаючи на закінчення строків розгляду справи, суд вважає за можливе ухвалити це рішення.
II. АРГУМЕНТИ СТОРІН
Позиція позивача
6. Позивач перерахував Відповідачу на підставі рахунка від 28.04.2025 грошові кошти у сумі 67'500,00 грн за товар. Проте Відповідач його не поставив і кошти не повернув.
7. Предметом позову є стягнення 67'500,00 гривень.
8. Підставою позову є невиконання Відповідачем зобов'язання щодо поставки оплаченого товару та неповернення перерахованих коштів.
9. Позивач зазначив у позові, що попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат складається з таких сум:
9.1. 3' 028,00 грн витрат на оплату судового збору.
9.2. 15' 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Заперечення відповідача
10. Відповідач не подав відзиву на позовну заяву.
III. МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Виникнення договірних зобов'язань
11. Згідно з частинами 1 та 2 статті 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.
12. Відповідно до частини 1 статті 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.
13. Частиною 1 статті 639 Цивільного кодексу України передбачено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.
14. Згідно з частиною 1 статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
15. Відповідачка виставила Позивачці рахунок на оплату товару (меблів) на суму 67'500,00 грн (а. с. 22).
16. Позивач оплатив цей рахунок, що підтверджується платіжною інструкцією від 28.04.2025 на суму 67'500,00 грн (а. с. 21).
17. Наведені вище докази свідчать про виникнення між сторонами цивільно-правових відносин з купівлі-продажу товару.
Виконання договору
18. Відповідно до статей 662, 663 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
19. Сторони не узгодили строку поставки товару. Зважаючи на це, застосуванню підлягає частина 2 статті 530 Цивільного кодексу України: якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
20. Позивач скерував Відповідачу вимогу № 1 від 14.08.2025 (а. с. 25-26) про виконання зобов'язань або повернення сплачених ним грошових коштів у розмірі 67'500,00 грн у зв'язку з непоставкою оплаченого ним товару. Доказами скерування цієї вимоги є опис вкладення, поштова накладна та фіскальний чек (а. с. 27-28).
21. В матеріалах справи відсутні як докази повернення Відповідачем цих коштів, так і докази поставки товару.
22. Відповідно до частини 2 статті 693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
23. Оскільки Позивач перерахував Відповідачу попередню оплату згідно з виставленим Відповідачем рахунком, а Відповідач не поставив оплачений товар, у Позивача з огляду на приписи статті 693 Цивільного кодексу України виникло право вимагати повернення суми попередньої оплати непоставленого товару.
24. Отже, вимога про стягнення з Відповідача на користь Позивача 67'500,00 грн є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
IV. СУДОВІ ВИТРАТИ
Розподіл витрат на професійну правничу допомогу
25. Частиною 1 статті 124 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
26. У позовній заяві Позивач повідомив про витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 15'000,00 гривень.
27. Приписи частин 2 та 3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України визначають, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
28. Відповідно до частин 5 та 6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України у разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
29. Згідно з частиною 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує, серед іншого, чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.
30. На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 15' 000,00 грн Позивач надав суду:
30.1. Договір про надання правової допомоги від 14.08.2025 (а. с. 30-31), відповідно до пункту 3.1 якого вартість послуг адвоката становить 15'000,00 грн, які сплачуються в момент підписання договору.
30.2. Квитанцію до прибуткового касового ордера № 68 від 14.08.2025 (а. с. 32) на суму 15'000,00 гривень.
30.3. Акт про прийняття-передачі наданих послуг від 14.08.2025 (а. с. 29).
30.4. Ордер на надання правничої допомоги від 10.09.2025 (а. с. 35).
31. Відповідно до частини 2 статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
32. Не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом на підставі укладеного ними договору у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і їх необхідність (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18, у постанові Верховного Суду від 15.06.2021 у справі № 912/1025/20).
33. Важливими є також висновки, викладені у постановах Верховного Суду у справі № 905/1795/18 та у справі № 922/2685/19, де визначено, що суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
34. При визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (аналогічний правовий висновок викладений в додаткові ухвалі Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.12.2021 у справі № 927/237/20).
35. Суд частково не погоджується з визначеним Позивачем розміром витрат на професійну правничу допомогу.
36. Позовна заява має невеликий обсяг, її обґрунтування зводиться до застосування загальних норм цивільного законодавства, характерних для подібних спорів, і не містить складних правових аргументів. Доказова база у справі обмежується лише кількома документами: рахунком, платіжною інструкцією, вимогою та підтвердженням її скерування.
37. За таких умов відсутні підстави вважати, що підготовка справи вимагала значних витрат часу чи ресурсів адвоката. Тому суд вважає обгрунтованими судові витрати на професійну правничу допомогу у цій справі в розмірі 10'000,00 гривень. В задоволенні решти суми витрат суд відмовляє.
Розподіл витрат на оплату судового збору
38. Суд зазначає, що Позивачем за подання позовної заяви до суду сплачено судовий збір у розмірі 3'028,00 гривень.
39. Відповідно до частини 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
40. У цьому випадку Позивач звернувся з позовом до суду в електронній формі (через підсистему "Електронний суд"), а тому підлягає застосуванню коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору. Отже, при поданні позову підлягав сплаті судовий збір у сумі 2'422,40 гривень.
41. На підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір в розмірі 2'422,40 грн покладається на Відповідача.
42. Суд зауважує, що відповідно до пункту 1 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" переплачена сума судового збору може бути повернута Позивачу за його клопотанням.
Враховуючи наведене, керуючись статтями 73, 74, 76, 77, 78, 79, 91, 114, 238, Господарського процесуального кодексу України, суд
Вирішив:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з фізичної особи - підприємця Федькович Мар'яни Михайлівни (адреса: АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код: НОМЕР_1 ) на користь фізичної особи - підприємця Ярославської Світлани Олександрівни (адреса: АДРЕСА_2 ; ідентифікаційний код: НОМЕР_2 ) 67'500 (шістдесят сім тисяч) грн 00 коп, 10'000 (десять тисяч) 00 грн відшкодування витрат на професійну правничу допомогу та 2'422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп відшкодування витрат на оплату судового збору.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції в порядку та строки, які визначені статтями 254, 256 Господарського процесуального кодексу України. Апеляційну скаргу подають безпосередньо до Західного апеляційного господарського суду.
Суддя Рим Т.Я.