вул. В'ячеслава Чорновола, 29/32, м. Кропивницький, 25006,
тел. (0522) 30-10-22, 30-10-23, код ЄДРПОУ 03499951,
e-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua, web: http://kr.arbitr.gov.ua
12 листопада 2025 рокуСправа № 912/2450/25
Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Бестаченко О.Л., за участю секретаря судового засідання Колісник Т.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу № 912/2450/25
за позовом Керівника Новоукраїнської окружної прокуратури Кіровоградської області, в інтересах держави, в особі Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області)
до Маловисківської міської ради
про скасування державної реєстрації земельної ділянки,
представники:
від прокуратури - Мороз В.С., посвідчення від 01.03.2023 № 075368;
від позивача - участі не брали;
від відповідача - участі не брали.
У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
До Господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява Керівника Новоукраїнської окружної прокуратури Кіровоградської області, в інтересах держави, в особі Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області), яка містить вимоги до Маловисківської міської ради про скасування в Державному земельному кадастрі державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 3523110100:02:002:0544, з покладанням на відповідача витрат по сплаті судового збору.
В обґрунтування позовних вимог прокурор зазначає, що при прийнятті рішень щодо формування та реєстрації у Державному земельному кадастрі земельної ділянки з кадастровим номером 3523110100:02:002:0544, як землі сільськогосподарського призначення, не враховано, що територія такої земельної ділянки належить до земель природно-заповідного фонду, чим порушено ст. 19, 20, 43-45, 122, 150 Земельного кодексу України, ст. 6, 7, 9, 26, 53, 54 Закону України "Про природно-заповідний фонд України".
Ухвалою від 23.09.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 912/2450/25 за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 22.10.2025 на 09:10 год.
25.09.2025 до господарського суду надійшов відзив Маловисківської міської ради від 25.09.2025, у якому відповідач зазначає, що прокурор не довів належності встановлення відповідача саме як Маловисківської міської ради та просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог. В обґрунтування своїх заперечень відповідач, зокрема, зазначив, що земельна ділянка природно-заповідного фонду ландшафтного заказника місцевого значення "Краснопільська Балка" не була сформована, а отже фактично не має чітких меж та площі у зв'язку з чим позовна вимога про накладення земельних ділянок фактично є нічим не доведеною та документально не підтвердженою. Рішення щодо формування спірної земельної ділянки з кадастровим номером 3523110100:02:002:0544 приймались Відділом Держземагенства у Маловисківському районі, а тому позов пред'явлений до неналежного відповідача.
02.10.2025 до господарського суду від керівника Новоукраїнської окружної прокуратури надійшла відповідь на відзив від 30.09.2025 № 53-4811ВИХ-25, у якій прокурор ураховуючи практику Верховного Суду, вважає Маловисківську міську раду належним відповідачем щодо вимоги про скасування державної реєстрації спірної ділянки; вважає твердження відповідача, викладені у відзиві необґрунтованими та безпідставними та просить суд позов задовольнити у повному обсязі. Прокурор зазначив, що факт знаходження земельної ділянки з кадастровим номером 3523110100:02:002:0544 площею 2,9974 га у межах ландшафтного заказника місцевого значення "Краснопільська Балка" підтверджений належними та допустимими доказами, доданими до позовної заяви. Встановлення спірній земельній ділянці цільового призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва - жодним чином не впливає на їх обмежену оборотоздатність і не передбачає можливості їх дійсного використання за таким призначенням, оскільки з моменту оголошення ландшафтного заказника місцевого значення "Краснопільська Балка", ця територія має статус природно-заповідного фонду і її правовий режим та цільове призначення визначаються фактом розташування на ній вказаного об'єкта. Щодо заявленої позовної вимоги про скасування державної реєстрації земельної ділянки, прокурор зазначив, що вона має на меті припинення існування земельної ділянки, як об'єкта цивільних прав, що усуне перешкоду в користуванні землями природно-заповідного фонду. При цьому, скасування державної реєстрації земельної ділянки є ефективним способом захисту порушених прав держави, оскільки усуває стан юридичної невизначеності щодо дійсного власника та цільового призначення земельної ділянки, а тому Маловисківська міська рада є належним відповідачем щодо вимоги про скасування державної реєстрації спірної земельної ділянки.
08.10.2025 до господарського суду надійшла заява Маловисківської міської ради від 08.10.2025 про застосування строків позовної давності, у якій відповідач просить суд застосувати строки позовної давності при розгляді даної справи. В обґрунтування вказаної заяви відповідач зазначає, що спірна земельна ділянка була сформована ще у 2010 році. Тобто, з моменту прийняття земельної ділянки Маловисківською міською радою від Головного управління Держгеокадастру пройшло 7 років, а з дати формування земельної ділянки пройшло понад 15 років. В разі подання позову суб'єктом, право якого порушене, і в разі подання позову в інтересах держави прокурором, перебіг позовної давності за загальним правилом починається від дня, коли про порушення права або про особу, яка його порушила, довідався або міг довідатися суб'єкт, право якого порушене, зокрема, держава в особі органу, уповноваженого нею виконувати відповідні функції у спірних правовідносинах. Перебіг позовної давності починається від дня, коли про порушення права держави або про особу, яка його порушила, довідався або міг довідатися прокурор, лише у таких випадках: 1) якщо він довідався чи міг довідатися про таке порушення або про вказану особу раніше, ніж держава в особі органу, уповноваженого нею здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах; 2) якщо держава не наділила зазначеними функціями жодний орган (пункти 46, 48, 65-66 постанови Великої Палати Верховного Суду від 17 жовтня 2018 року справі № 362/44/17). Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частини третя та четверта статті 267 ЦК України).
15.10.2025 до господарського суду від керівника Новоукраїнської окружної прокуратури надійшли заперечення від 13.10.2025 № 53-4976ВИХ-25, у яких прокурор заперечує щодо тверджень відповідача, викладених у заяві Маловисківської міської ради щодо застосування судом строків позовної давності та зазначає, що негаторний позов можна заявити упродовж усього часу тривання порушення прав законного володільця відповідної земельної ділянки на такі вимоги не поширюються правила щодо позовної давності, оскільки з таким позовом можна звернутись в будь-який час, поки існують правовідносини та правопорушення.
17.10.2025 до господарського суду від Маловисківської міської ради надійшли заперечення від 17.10.2025 на клопотання (заяву), в яких відповідач категорично не погоджується з викладеними прокурором запереченнями щодо застосування судом строків позовної давності та вважає, що наявні підстави щодо застосування строків позовної давності.
21.10.2025 до господарського суду від Маловисківської міської ради надійшла заява від 21.10.2025 про проведення засідання 22.10.2025 о 09:10 год за відсутності уповноваженого представника відповідача, не заперечує щодо призначення справи до розгляду в судовому засіданні. У вказаному клопотанні відповідач виклав (повторив) позицію, викладену в заявах по суті справи, а також стосовно застосування строків позовної давності.
22.10.2025 суд відкрив підготовче засідання. У підготовчому засіданні брав участь прокурор. Позивач та відповідач у підготовчому засіданні участі не забезпечили.
Ухвалою від 22.10.2025 господарський суд закрив підготовче провадження, справу призначив до судового розгляду по суті на 12.11.2025 на 14:00 год.
22.10.2025 до господарського суду від керівника Новоукраїнської окружної прокуратури надійшли пояснення від 20.10.2025, в яких прокурор з урахуванням поданого заперечення по даній справі, вважає твердження відповідача, викладені у запереченні на клопотання, необґрунтованими та безпідставними, заперечення та доводи відповідача, викладені у запереченні на клопотання, просить відхилити, а позов задовольнити у повному обсязі.
12.11.2025 до господарського суду від Маловисківської міської ради надійшло клопотання від 12.11.2025, в якому відповідач просить розглянути справу 12.11.2025 без участі представника, а також долучити до справи письмові пояснення викладені у вказаному клопотанні. У клопотанні відповідач виклав (повторив) позицію, що міститься в заявах по суті справи, а також про застосування строків позовної давності.
12.11.2025 господарський суд відкрив судове засідання. У судовому засіданні брав участь прокурор.
Протокольними ухвалами від 12.11.2025 господарський суд долучив до матеріалів справи: пояснення прокурора по справі від 20.10.2025; пояснення Маловисківської міської ради, викладені у клопотанні від 12.11.2025.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора, господарський суд встановив наступні обставини, які є предметом доказування у справі.
З позовом про скасування в Державному земельному кадастрі державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 3523110100:02:002:0544, в інтересах держави звернувся Керівник Новоукраїнської окружної прокуратури.
Згідно з ч. 4 ст. 53 Господарського процесуального кодексу України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених ст. 174 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Прокурор, звертаючись до суду з позовом у справі № 912/2450/25, вважає належним суб'єктом, який уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах - Державну екологічну інспекцію Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області).
Необхідність пред'явлення цього позову зумовлена потребою в забезпеченні на загальнодержавному рівні екологічної безпеки та охорони землі як національного багатства, зокрема спірної земельної ділянки природно-заповідного фонду, порушення ґрунтового покриву (розорювання, дискування) якої заборонено законом.
Даний позов спрямований на збереження екосистеми України, захисту довкілля і реалізації екологічних прав громадян, а також контролю за використанням і розпорядженням майна відповідно до загальних інтересів, які полягають у тому, щоб таке використання та розпорядження відбувалося згідно з вимогами законодавства.
Держава з метою захисту екосистеми України та дотримання екологічних прав громадян зобов'язана забезпечити належну охорону земель природно-заповідного фонду, у тому числі і спірної земельної ділянки, яка за твердженням прокурора входить у межі ландшафтного заказника місцевого значення "Краснопільська балка". Виконання таких зобов'язань якнайкраще відповідає громадським інтересам, оскільки це сприятиме не лише збереженню унікального об'єкта екосистеми і стабільності навколишнього природного середовища, а й дасть населенню доступ до унікального природного комплексу.
Відповідно до статей 66, 68 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки.
Ураховуючи положення п. а ч. 1 ст. 20-2, ст. 34, 35 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", а також Положення про Державну екологічну інспекцію Придніпровського округу, Державна екологічна інспекція Придніпровського округу є міжрегіональним територіальним органом Держекоінспекції та їй підпорядковується.
Повноваження Інспекції поширюються на територію Дніпропетровської та Кіровоградської областей.
Інспекція згідно Положення здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням територіальними органами центральних органів виконавчої влади, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності і господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища, зокрема, додержання режиму використання земель природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, а також територій, що підлягають особливій охороні.
За таких обставин, Державна екологічна інспекція Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) є органом, уповноваженим державою здійснювати повноваження щодо захисту порушених інтересів держави у зазначеній сфері правовідносин.
Новоукраїнська окружна прокуратура повідомила листом від 15.08.2025 № 53-404ВИХ-25 Державну екологічну інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) про наявність порушення вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, однак останньою у передбаченому законом порядку належних, своєчасних та ефективних заходів на захист та відновлення порушених інтересів держави самостійно не вжито.
Листом від 22.08.2025 № 6310-25 Державна екологічна інспекція Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) повідомила Новоукраїнську окружну прокуратуру про те, що законодавчо визначені заходи із захисту інтересів держави у спірних правовідносинах, а саме щодо скасування державної реєстрації земельних ділянок з кадастровими номерами 3523110100:02:002:0357, 3523110100:02:002:0544 та 3523110100:02:002:0356, які відповідно до картографічних матеріалів ДЗК з урахуванням інформаційно-довідкового шару "Природно-заповідний фонд" накладаються на територію ландшафтного заказника місцевого значення "Краснопільська Балка", не вживались. Також повідомлено, що інспекція не заперечує щодо застосування прокуратурою представницьких повноважень законних інтересів держави, зокрема, шляхом звернення до суду із позовом про скасування державної реєстрації земельних ділянок.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.10.2019 у справі № 903/129/18 зроблено висновок, згідно з яким факт незвернення до суду органу, уповноваженого державою на захист її інтересів у спірних правовідносинах, з позовом свідчить про те, що такий орган неналежно виконує свої повноваження щодо необхідного захисту, у зв'язку з чим у прокурора виникають обґрунтовані підстави для захисту інтересів значної кількості громадян - членів територіальної громади населеного пункту - та звернення до суду з позовом.
Вказане свідчить про нездійснення Державною екологічною інспекцією Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) повноважень по захисту державних інтересів, що відповідно до ст. 131-1 Конституції України, ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" є підставою для вжиття прокурором заходів представницького характеру шляхом пред'явлення відповідного позову з метою захисту інтересів держави.
Про намір звернутися до суду з позовною заявою Новоукраїнською окружною прокуратурою Кіровоградської області на виконання вимог ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" попередньо повідомлено Державну екологічну інспекцію Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) листом від 25.08.2025 № 4178ВИХ-25.
Таким чином, звернення прокурора до суду в інтересах держави, а саме Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області), є правомірним і виправданим, оскільки, як зазначалося вище, вказаним органом самостійно таких заходів не вжито і, як наслідок, інтереси держави залишилися незахищеними.
Наявність підстав для представництва прокурором інтересів держави у даному спорі не оскаржена на підставі абз. 3 ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру".
Розглядаючи спір, суд встановив таке.
На території Маловисківської міської ради розташований ландшафтний заказник місцевого значення "Краснопільська Балка" (далі - Заказник), який було створено відповідно до рішення Кіровоградської обласної Ради від 11.10.1996 № 71.
З метою збереження об'єкту природно-заповідного фонду місцевого значення Департаментом екології та природних ресурсів Кіровоградської обласної військової адміністрації та Маловисківською міською радою Новоукраїнського району Кіровоградської області укладено охоронне зобов'язання від 21.09.2023 № МЗланд27-564, відповідно до якого раді передано даний об'єкт під охорону.
Розпорядженням голови Кіровоградської обласної державної адміністрації від 20.09.2023 № 1056-р затверджено положення про ландшафтний заказник місцевого значення "Краснопільська Балка".
Згідно з охоронним зобов'язанням та положенням про Заказник Маловисківська міська рада зобов'язана забезпечити встановлений режим та охорону території заказника.
Водночас, після створення Заказника, а саме 17.10.2013, на його території зареєстровано земельну ділянку із кадастровим номером 3523110100:02:002:0544, яка відноситься до категорії земель сільськогосподарського призначення.
Зазначене підтверджується інформацією Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області від 23.07.2025 № 10-11-0/331-2907/2-25, картографічними матеріалами Державного земельного кадастру та картографічними матеріалами щодо створення ландшафтного заказника місцевого значення "Краснопільська Балка".
За твердженням прокурора, при прийнятті рішень, які призвели до формування та реєстрації у Державному земельному кадастрі земельної ділянки з кадастровим номером 3523110100:02:002:0544, як землі сільськогосподарського призначення не було враховано, що територія даної земельної ділянки належить до земель природно-заповідного фонду, чим порушено, зокрема ст. 19, 20, 43 - 45, 122, 150 Земельного кодексу України, а також ст. 6, 7, 9, 26, 53, 54 Закону України "Про природно-заповідний фонд України".
Згідно даних Державного земельного кадастру дана земельна ділянка залишається зареєстрованою як ділянка сільськогосподарського призначення.
Так, категорія земель земельної ділянки із кадастровим номером 3523110100:02:002:0544 - "Землі сільськогосподарського призначення", вид цільового призначення "01.01 Для ведення товарного сільськогосподарського виробництва".
Водночас, на час прийняття рішення про реєстрацію в Державному земельному кадастрі земельної ділянки з кадастровим номером 3523110100:02:002:0544 ландшафтний заказник місцевого значення "Краснопільська балка" вже був створений, а його землі відносилися до земель природно-заповідного фонду.
Згідно із законодавством України природно-заповідний фонд охороняється як національне надбання, щодо якого встановлюється особливий режим охорони, відтворення і використання. Україна розглядає цей фонд як складову частину світової системи природних територій та об'єктів, що перебувають під особливою охороною.
Прокурор зазначає, що землі ландшафтного заказника місцевого значення "Краснопільська балка", у тому числі його частина, яка знаходиться у межах земельної ділянки з кадастровим номером 3523110100:02:002:0544, є землями природно-заповідного фонду.
Внесення до Державного земельного кадастру відомостей щодо земельної ділянки з кадастровим номером 3523110100:02:002:0544 з віднесенням її до категорії земель сільськогосподарського призначення не відповідає вимогам чинного законодавства, ураховуючи, що вказана земельна ділянка розташована в межах ландшафтного заказника місцевого значення "Краснопільська балка", що в силу ст. 43, 44 Земельного кодексу України свідчить про її належність до категорії земель природно-заповідного фонду.
Ураховуючи зазначене, прокурор вважає, що для відновлення та захисту порушених прав та інтересів держави необхідно скасувати в Державному земельному кадастрі державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 3523110100:02:002:0544.
Відповідно до ст. 14, 16 Конституції України земля є основним національним багатством, що знаходиться під особливою охороною держави. Забезпечення екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги на території України, подолання наслідків Чорнобильської катастрофи - катастрофи планетарного масштабу, збереження генофонду Українського народу є обов'язком держави.
Згідно з преамбулою Закону України "Про природно-заповідний фонд України" природно-заповідний фонд становлять ділянки суші і водного простору, природні комплекси та об'єкти, які мають особливу природоохоронну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цінність і виділені з метою збереження природної різноманітності ландшафтів, генофонду тваринного і рослинного світу, підтримання загального екологічного балансу та забезпечення фонового моніторингу навколишнього природного середовища. У зв'язку з цим законодавством України природно-заповідний фонд охороняється як національне надбання, щодо якого встановлюється особливий режим охорони, відтворення і використання. Україна розглядає цей фонд як складову частину світової системи природних територій та об'єктів, що перебувають під особливою охороною.
До земель природно-заповідного фонду включаються природні території та об'єкти (природні заповідники, національні природні парки, біосферні заповідники, регіональні ландшафтні парки, заказники, пам'ятки природи, заповідні урочища), а також штучно створені об'єкти (ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні парки, парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва) (ст. 44 Земельного кодексу України).
Частиною 2 ст. 7 Закону України "Про природно-заповідний фонд України" передбачено, що землі природно-заповідного фонду України, а також землі територій та об'єктів, що мають особливу екологічну, наукову, естетичну, господарську цінність і є відповідно до статті 6 цього Закону об'єктами комплексної охорони, належать до земель природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного або історико-культурного призначення.
Заказниками оголошуються природні території (акваторії) з метою збереження і відтворення природних комплексів чи їх окремих компонентів. Оголошення заказників провадиться без вилучення земельних ділянок, водних та інших природних об'єктів у їх власників або користувачів (ст. 25 Закону України "Про природно-заповідний фонд України").
Відповідно до ч. 3 ст. 53 Закону України "Про природно-заповідний фонд України" в редакції, чинній на час створення заказника, рішення про організацію чи оголошення територій та об'єктів природно-заповідного фонду місцевого значення та встановлення охоронних зон територій та об'єктів природно-заповідного фонду приймається обласними, міськими (міст республіканського підпорядкування) Радами народних депутатів.
З вищезазначеного слідує, що землі природно-заповідного фонду набувають такого статусу внаслідок прийняття уповноваженим органом відповідного рішення про оголошення/створення території та/або об'єкту природно-заповідного фонду.
Рішенням Кіровоградської обласної Ради від 11.10.1996 № 71 включено до складу природно-заповідного фонду області ландшафтний заказник місцевого значення "Краснопільська Балка" площею 50 га.
Кіровоградська обласна військова адміністрація на запит Новоукраїнської прокуратури Кіровоградської області відповіла листом від 21.07.2025 № 01-29/722/0.6, що проект створення Заказника в адміністрації відсутній, також відсутні будь-які первинні картографічні матеріали та інформація щодо меж заказника на момент його оголошення, площею 50 га. Натомість, із наявних матеріалів є "Звіт про науково-дослідну роботу "Виготовлення землевпорядної документації із встановлення меж територій природно-заповідного фонду" на територію об'єктів природно-заповідного фонду Маловисківського району Кіровоградської області", згідно якого площа заказника складає 34,5 га, форма та конфігурація відповідає шару "Природно-заповідний фонд".
Відповідно до витягу з Державного земельного кадастру дата державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 3523110100:02:000:0544 - 17.10.2013, категорія земель - землі сільськогосподарського призначення, вид цільового призначення земельної ділянки - 01.01 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
Згідно з інформацію, що надана Головним управлінням Держгеокадастру у Кіровоградській області від 23.07.2025 № 10-11-0.331-2907/2-25, та картографічними матеріалами Державного земельного кадастру, земельна ділянка з кадастровим номером 3523110100:02:000:0544 розташована в межах інформаційно-довідкового шару "Природно-заповідний фонд".
Таким чином, дії з державної реєстрації земельної ділянки загальною площею 2,9974 га кадастровий номер 3523110100:02:000:0544, як земель сільськогосподарського призначення, призвели до незаконної зміни цільового призначення земель та безпідставного їх виведення із земель природно-заповідного фонду, які перебувають під особливою охороною держави, віднесені до особливо цінних земель.
Території та об'єкти природно-заповідного фонду, зокрема, заказники, наділені важливими функціями і завданнями, мають особливий статус та перебувають під особливою державною охороною.
Відповідно до ч. 4 ст. 122 Земельного кодексу України в редакції, чинній на момент формування спірної земельної ділянки як землі сільськогосподарського призначення, центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.
Статтею 19 Земельного кодексу України в редакції, чинній на момент державної реєстрації спірної земельної ділянки, визначено, що землі України за основним цільовим призначенням поділяються, серед іншого, на категорії: землі сільськогосподарського призначення; землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення. Земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадян чи юридичних осіб, можуть перебувати у запасі.
Віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень. Зміна цільового призначення земельних ділянок здійснюється за проектами землеустрою щодо їх відведення. Зміна цільового призначення земельних ділянок державної або комунальної власності провадиться Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та передачу цих ділянок у власність або надання у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу (ч. 1, 2 ст. 20 Земельного кодексу України у вищенаведеній в редакції).
При цьому за приписами ч. 6, 7 ст. 20 Земельного кодексу України у вищенаведеній редакції зміна цільового призначення особливо цінних земель допускається лише для розміщення на них об'єктів загальнодержавного значення, доріг, ліній електропередачі та зв'язку, трубопроводів, осушувальних і зрошувальних каналів, геодезичних пунктів, житла, об'єктів соціально-культурного призначення, об'єктів, пов'язаних з видобуванням корисних копалин, нафтових і газових свердловин та виробничих споруд, пов'язаних з їх експлуатацією, а також у разі відчуження земельних ділянок для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, віднесення земель, зазначених у пунктах "а" і "б" частини першої статті 150 цього Кодексу, до земель природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, земель історико-культурного призначення. Зміна цільового призначення земельних ділянок природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, історико-культурного, лісогосподарського призначення, що перебувають у державній чи комунальній власності, здійснюється за погодженням з Кабінетом Міністрів України.
Верховним Судом у постановах від 13.08.2019 у справі № 910/11164/16, від 22.06.2022 у справі № 752/3093/19, від 06.07.2022 у справі № 575/462/21 неодноразово висловлювались правові позиції про виключність статусу об'єктів та територій природно-заповідного фонду та незаконність зміни цільового їх призначення органами державної влади та місцевого самоврядування.
Прийняті у передбаченому законодавством порядку рішення про зміну цільового призначення частини земель природно-заповідного фонду ландшафтного заказника місцевого значення "Краснопільська Балка" на землі сільськогосподарського призначення в матеріалах справи відсутні.
Враховуючи обставини справи, не було підстав для державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 3523110100:02:000:0544, як землі сільськогосподарського призначення.
З огляду на викладене, під час формування та реєстрації спірної земельної ділянки не було враховано, що земельна ділянка належить до природно-заповідного фонду та знаходиться у межах ландшафтного заказника місцевого значення "Краснопільська Балка".
Щодо заперечень відповідача, господарський суд зазначає, що об'єктом спору у даній справі є земельна ділянка, що на даний час належить територіальній громаді та знаходиться в її розпорядженні, а позивач бажає усунути перешкоди щодо користування та розпорядження майном, у тому числі шляхом скасування державної реєстрації земельної ділянки.
Дії суб'єкта владних повноважень державного кадастрового реєстратора щодо державної реєстрації не є предметом спору у даній справі, оспорюється реєстрація в Державному земельному кадастрі земельної ділянки з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, в той час як земельна ділянка належить до природно-заповідного фонду. Спір стосується виключно приватноправових відносин.
В той час, заявлена позовна вимога про скасування державної реєстрації земельної ділянки має на меті припинення існування земельної ділянки, як об'єкта цивільних прав, що усуне перешкоду в користуванні землями природно-заповідного фонду.
Маловисківська міська територіальна громада, від імені якої діє Маловискіавська міська рада, є власником спірної земельної ділянки та наділена повноваженнями здійснювати володіння, користування та розпорядження цією ділянкою, як уповноважений державою орган.
Враховуючи сталу практику Верховного Суду, належним відповідачем у справах за позовом про скасування державної реєстрації земельної ділянки в Державному земельному кадастрі має бути орган, у розпорядженні якого перебуває на час пред'явлення позову спірна земельна ділянка.
Таким чином, саме Маловисківська міська рада є належним відповідачем щодо вимоги про скасування державної реєстрації спірної земельної ділянки.
Відповідно до ст. 16 Закону України "Про Державний земельний кадастр" земельній ділянці, відомості про яку внесені до Державного земельного кадастру, присвоюється кадастровий номер, який є її ідентифікатором у Державному земельному кадастрі.
Частиною 10 ст. 24 Закону України "Про Державний земельний кадастр" передбачено, що державна реєстрація земельної ділянки скасовується державним кадастровим реєстратором, який здійснює таку реєстрацію, у разі, зокрема, ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки.
Ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки допускається виключно з одночасним припиненням таким рішенням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо земельної ділянки (за наявності таких прав, обтяжень). Ухвалення судом рішення про визнання нечинним рішення органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою, за якою була сформована земельна ділянка, щодо якої виникли речові права, а також про скасування державної реєстрації такої земельної ділянки, що допускається за умови визнання нечинним рішення про затвердження такої документації (за його наявності) та припинення таких прав (за їх наявності).
Відповідно до Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України 17.10.2012 № 1051 державна реєстрація земельної ділянки скасовується Державним кадастровим, який здійснює таку реєстрацію, у тому числі у разі ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки, яке набрало законної сили в установленому законодавством порядку.
Ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки допускається виключно з одночасним припиненням таким рішенням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо земельної ділянки (за наявності таких прав, обтяжень). Ухвалення судом рішення про визнання не чинним рішення органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою, за якою була сформована земельна ділянка, щодо якої виникли речові права, а також про скасування державної реєстрації такої земельної ділянки, що допускається за умови визнання не чинним рішення про затвердження такої документації (за його наявності) та припинення таких прав (за їх наявності).
У разі скасування державної реєстрації земельної ділянки, відомості про земельну ділянку: набувають статусу архівних за рішенням Державного кадастрового реєстратора; відображаються на кадастровій карті в архівному шарі даних геоінформаційної системи; зберігаються в Державному земельному кадастрі постійно разом з відомостями про відповідного Державного кадастрового реєстратора, дату та час набуття статусу архівних такими відомостями.
За інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна земельної ділянки з кадастровим номером 3523110100:02:000:0544, 05.10.2018 на вказаний об'єкт зареєстровано право власності Маловисківської міської ради.
Згідно з ч. 1 ст. 5 Господарського процесуального кодексу України здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Закон України "Про Державний земельний кадастр" чітко передбачає спосіб захисту, який може бути застосований судом.
У позовній заяві прокурор просить скасувати в Державному земельному кадастрі державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 3523110100:02:002:0544 та не ставить вимогу про припинення речових прав, зареєстрованих щодо земельної ділянки.
Відповідно до ч. 2 ст. 237 Господарського процесуального кодексу України при ухваленні рішення суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог.
Питання припинення речових прав, зареєстрованих щодо земельної ділянки, не було предметом розгляду в даному спорі, тому суд не може самостійно застосувати ефективний спосіб захисту порушеного права, одночасно скасувати державну реєстрацію земельної ділянки та припинити речові прав, зареєстровані щодо неї.
Господарський суд звертає увагу, що відповідач у відзиві та наступних поясненнях неодноразово наголошував на вимогах норми ч. 10 ст. 24 Закону України "Про Державний земельний кадастр".
Обрання позивачем неналежного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови в позові (постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 січня 2021 року у справі № 916/1415/19 (пункт 6.21), від 02 лютого 2021 року у справі № 925/642/19 (пункт 54), від 22 червня 2021 у справі № 200/606/18 (пункт 76)).
З огляду на встановлені обставини, всі інші доводи та міркування сторін не мають вирішального впливу на результат вирішення спору, тому з урахуванням принципу процесуальної економії не потребують детальної відповіді суду.
Господарський суд на підставі повного, всебічного, об'єктивного та безпосереднього дослідження наявних у справі доказів та встановивши усі обставини справи, дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Питання застосування позовної давності, викладене у заяві відповідача, господарський суд не вирішує, оскільки у задоволенні позову відмовлено з огляду на вибір неналежного способу захисту.
У зв'язку з відмовою в задоволенні позовних вимог, судовий збір згідно ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладається на прокурора.
Керуючись ст. 74, 76, 77, 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
У задоволенні позову відмовити повністю.
Повідомити учасників справи, що ознайомитись з електронною копією судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень можна за його вебадресою: http://reyestr.court.gov.ua.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Копії рішення надіслати Новоукраїнській окружній прокуратурі, Кіровоградській обласній прокуратурі, Державній екологічній інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська область) та Маловисківській міській раді до електронних кабінетів.
Повне рішення складено 21.11.2025.
Суддя О.Л. Бестаченко