вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"10" вересня 2025 р. м. Київ Справа № 911/1452/25
Господарський суд Київської області в складі
головуючого судді Христенко О.О.
за участю секретаря Марценюк О.М.
розглянувши справу № 911/1452/25
за позовом Відділу капітального будівництва Броварської міської ради, м. Бровари
Київської області
до Управління забезпечення примусового виконання рішення у місті Києві та Київській Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), м. Київ
про зняття арешту з майна
за участю представників:
від позивача: Шевель О.М., витяг з ЄДР
від відповідача: не з'явився
вільний слухач: Халімон Л.В.
28.04.2025 до Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Відділу капітального будівництва Броварської міської ради (вх. № 531/25) (далі-позивач) до Управління забезпечення примусового виконання рішення у місті Києві та Київській Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про зняття арешту майна.
В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на те, що йому стало відомо про те, що на транспортній засіб ВАЗ 21043, д.н.з НОМЕР_1 , шасі НОМЕР_2 , який належить на праві власності Відділу капітального будівництва Броварської міської ради, згідно свідоцтва про реєстрацію ТЗ № НОМЕР_3 від 18.01.2002, накладений арешт.
Арешт накладений на транспортний засіб в рамках виконавчого провадження № 22822401 від 18.11.2010 з виконання ухвали Господарського суду Київської області у справі № 10/029-10 від 06.04.2010 про стягнення з Відділу капітального будівництва Броварської міської ради Київської області на користь Відритого акціонерного товариства «Броварське шляхово-будівельне управління № 50» залишку несплаченого боргу в сумі 1 583 759,70 грн.
На запит позивача від 24.02.2023, відповідачем було повідомлено про те, що на виконанні у відділі перебувало виконавче провадження № 22822401 з виконання ухвали Господарського суду Київської області у справі № 10/029-10 від 06.04.2010, в якому 18.11.2010 державним виконавцем було винесено постанову про звернення стягнення на майно боржника ВАЗ 21043, д.н.з НОМЕР_1 , шасі НОМЕР_2 , однак станом на сьогодні жодного відкритого виконавчого провадження стосовно позивача не має.
Так, позивач зазначає, що наявність не знятого арешту при відсутності виконавчого провадження та будь-якого іншого розпорядчого документа щодо його існування на даний час порушує права позивача на вільне володіння майном.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 19.05.2025 відкрито провадження у справі № 911/1452/25 та призначено її розгляд за привалами загального позовного провадження в підготовчому засіданні на 11.06.2025.
Ухвалою суду від 11.06.2025 підготовче засідання було відкладено на 02.07.2025.
Ухвалою суду від 02.07.2025 закрито підготовче провадження у справі № 911/1452/25 та призначено її до розгляду по суті на 27.08.2025.
Ухвалою суду від 27.08.2025 розгляд справи по суті був відкладений на 10.09.2025.
Присутнім в судових засіданнях 27.08.2025 та 10.09.2025 представником позивача були підтримані позовні вимоги, вважаючи їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з підстав, викладених у позові.
Відповідач жодного разу в засідання суду не з'явився, своїм правом на надання відзиву на позовну заяву не скористався.
Згідно з частиною 5 та 7 статті 6 ГПК України, суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів). Особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Частиною 11 статті 242 ГПК України встановлено, що якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Відповідно до пункту 17 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи (надалі - ЄСІКС) затверджено рішенням Вищої ради правосуддя № 1845/0/15-21 від 17.08.2021, особам, які зареєстрували Електронний кабінет, суд вручає будь-які документи у справах, у яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх надсилання до Електронного кабінету таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення в паперовій формі за окремою заявою.
Пунктом 37 Положення про ЄСІКС унормовано, що підсистема Електронний суд забезпечує можливість автоматичного надсилання матеріалів справ в електронному вигляді до Електронних кабінетів учасників справи та їхніх повірених.
Ухвали суду від 19.05.2025, 11.06.2025, 02.07.2025, 27.07.2025 у справі № 911/1452/25 були внесені до АСДС та автоматично направлені в електронний кабінет відповідача та доставлені до його електронного кабінету, що підтверджується наявними в матеріалах справи довідками про доставку електронного листа.
Відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи. Абзацом 2 зазначеної норми врегульовано, що якщо судове рішення надіслано на офіційну електронну адресу пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
В пунктах 41-42 постанови Верховного Суду від 30.08.2022 у справі № 459/3660/21 викладена правова позиція, що довідка про доставку документа в електронному вигляді до Електронного кабінету є достовірним доказом отримання адресатом судового рішення.
Отже, суд відзначає про належне повідомлення відповідача про розгляд справи за його участі.
Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд Київської області -
21.06.2018 Броварської міською радою Броварського району Київської області було прийнято рішення № 983-41-07 «Про оптимізацію структури виконавчих органів Броварської міської ради Київської області» зі змінами № 04-01-08 від 09.02.2021.
Пунктом 1.4.2 вказаного рішення встановлено припинити юридичну особу - Відділ капітального будівництва Броварської міської ради, шляхом приєднання до Управління житлово-комунального господарства Броварської міської ради Київської області, утворивши управління будівництва, житлово-комунального господарства, інфраструктури та транспорту Броварської міської ради Київської області.
Під час завершення процедури реорганізації Відділу капітального будівництва Броварської міської ради шляхом приєднання до Управління житлово-комунального господарства Броварської міської ради Київської області, утворивши управління будівництва, житлово-комунального господарства, інфраструктури та транспорту Броварської міської ради Київської області, позивачу стало відомо, що підрозділом примусового виконання рішень ВДВС ГУЮ у Київській області, в рамках виконавчого провадження № 22822401, накладений арешт на транспортний засіб ВАЗ 21043, д.н.з НОМЕР_1 , шасі НОМЕР_2 , який належить на праві власності Відділу капітального будівництва Броварської міської ради.
Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_3 від 18.01.2002, Відділ капітального будівництва Броварської міської ради є власником транспортного засобу ВАЗ 21043, д.н.з НОМЕР_1 , шасі НОМЕР_2 .
24.02.2023 Відділ капітального будівництва звернувся до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) з листом № 05, в якому просив зняти арешт з рухомого майна - транспортний засіб ВАЗ 21043, д.н.з НОМЕР_1 , шасі НОМЕР_2 .
У відповідь, листом № 5589 від 3050 Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області було повідомлено, що згідно з даними автоматизованої системи виконавчого провадження (спецрозділ) встановлено, що на виконанні у відділі перебувало виконавче провадження № 22822401 з виконання ухвали Господарського суду Київської області від 06.04.2010 у справі № 10/029-10 про стягнення з відділу капітального будівництва Броварської міської ради на користь Відкритого акціонерного товариства «ШБУ № 50» залишок несплаченого боргу у розмірі 1 583 759,70 грн.
18.11.2010 державним виконавцем відкрито виконавче провадження № 22822401, а також винесено постану про звернення стягнення на майно боржника.
04.07.2016 державним виконавцем, на підставі п. 9 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції чинній на день прийняття рішення) винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувачу.
Окремо, державним виконавцем з посилання на статтю 59 Закону України «Про виконавче провадження» повідомлено про відсутність підстав для прийняття рішення про зняття арешту з майна боржника.
Наведені обставини вказують на відсутність на даний час будь-яких виконавчих проваджень стосовно стягнення з Відділу капітального будівництва Броварської міської ради заборгованості за рахунок її майна, у тому числі за рахунок транспортного засобу ВАЗ 21043, д.н.з НОМЕР_1 , шасі НОМЕР_2 .
Позивач зазначає, що наявність протягом тривалого часу не скасованих арештів на майно позивача, за умови відсутності виконавчого провадження та майнових претензій з боку стягувача, є невиправданим втручанням у право особи на мирне володіння своїм майном.
Згідно зі ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
У п. 1 ч. 1 ст. Закону України «Про виконавче провадження» зазначено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.
Згідно з положеннями ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999р. (який був чинним на момент накладення вищезазначених арештів) арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом: винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, якою накладається арешт на майно боржника та оголошується заборона на його відчуження; винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні в банках або інших фінансових установах; винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження; проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту.
Як вбачається з ч. 1, 2 ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999р. (який був чинним на момент завершення вищезазначених виконавчих проваджень) у разі закінчення виконавчого провадження (крім направлення виконавчого документа за належністю іншому органу державної виконавчої служби, офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за рішенням суду, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій), повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, арешт, накладений на майно боржника, знімається, скасовуються інші вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв'язку із завершенням виконавчого провадження. Завершене виконавче провадження не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.
У разі якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем накладено арешт на майно боржника, у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, державний виконавець зазначає про зняття арешту, накладеного на майно боржника.
Разом з тим, матеріали справи не містять доказів зняття арешту з транспортного засобу позивача.
Відповідно до ч. 4 ст. 59 чинного Закону України «Про виконавче провадження» підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є: 1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом; 2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника; 3) отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах; 4) наявність письмового висновку експерта, суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв'язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням; 5) відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно; 6) отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову; 7) погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника; 8) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову; 9) підстави, передбачені пунктом 1-2 розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону; 10) отримання виконавцем від Державного концерну "Укроборонпром", акціонерного товариства, створеного шляхом перетворення Державного концерну "Укроборонпром", державного унітарного підприємства, у тому числі казенного підприємства, яке є учасником Державного концерну "Укроборонпром" або на момент припинення Державного концерну "Укроборонпром" було його учасником, господарського товариства, визначеного частиною першою статті 1 Закону України "Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності", звернення про зняття арешту в порядку, передбаченому статтею 11 Закону України "Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності".
Згідно з ч. 5 ст. 59 чинного Закону України «Про виконавче провадження» у всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.
Провівши аналіз положень Закону України «Про виконавче провадження» вбачається, що посадові особи органу Державної виконавчої служби діють лише в рамках відкритих виконавчих проваджень, а повноваження державного виконавця як щодо накладення арешту на майно, так і щодо його скасування можуть бути реалізовані ним винятково під час здійснення виконавчого провадження.
Частиною 2 ст. 59 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що у разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини.
У даному контексті суд встановив, що на даний час виконавчі провадження стосовно Відділу капітального будівництва Броварської міської ради відсутні, але безпосередньо арешт з майна не знятий.
Відповідно до статті 391 Цивільного кодексу України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження майном.
Наявний арешт на майно перешкоджає Відділу капітального будівництва Броварської міської ради розпоряджатися спірним майном, а тому його порушене право підлягає судовому захисту шляхом зняття арешту з майна.
Підсумовуючи вищенаведене, господарський суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог у повному обсязі.
Відповідно до ст. ст. 73, 74 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 123, 129, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позовні вимоги задовольнити повністю.
2. Зобов'язати Управління забезпечення примусового виконання рішення у місті Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (03056, м. Київ, вул. Олекси Тихого, 32, код ЄДРПОУ 43315602) зняти арешт, який накладено на транспортний засіб ВАЗ 21043, д.н.з НОМЕР_1 , шасі НОМЕР_2 , який належить Відділу капітального будівництва Броварської міської ради згідно свідоцтва про реєстрацію ТЗ № НОМЕР_3 від 18.01.2002 та накладений у рамках виконавчих проваджень № 22822401 від 18.11.2010 з виконання ухвали Господарського суду Київської області від 06.04.2010 у справі № 10/029-10
Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення відповідно до ст. ст. 240-241 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст підписано - 20.11.2025
Суддя О.О. Христенко