ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
21.11.2025Справа № 910/14197/25
Господарський суд міста Києва у складі судді Блажівської О.Є., перевіривши на предмет відповідності процесуальним вимогам позовної заяви
Товариства з обмеженою відповідальністю «М-БІЛД ПЛЮС» (68001, Одеська обл., місто Чорноморськ, проспект Миру, буд. 5-Р; код ЄДРПОУ 40988369)
до відповідача Антимонопольного комітету України (03035, місто Київ, вул. Митрополита Василя Липківського, 45; код ЄДРПОУ 00032767)
про визнання недійсним рішення від 16.09.2025 №20-р/тк «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу»
без виклику представників сторін,
До Господарського суду міста Києва звернулося Товариства з обмеженою відповідальністю «М-БІЛД ПЛЮС» з позовом до Антимонопольного комітету України про визнання недійсними пункти 1, 3, 8, 10, 11, 13, 14, 16, 17, 19 резолютивної частини рішення тимчасової адміністративної колегії Антимонопольного комітету України від 16.09.2025 року № 20-р/тк у справі № 65/72-04/2024 «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу» в частині встановлення порушень та притягнення до відповідальності у вигляді штрафу в сумі 280 291, 00 грн Товариства з обмеженою відповідальністю «М-БІЛД ПЛЮС» (код ЄДРПОУ 40988369).
Перевіривши подану Товариством з обмеженою відповідальністю «М-БІЛД ПЛЮС» позовну заяву на предмет додержання вимог Господарського процесуального кодексу України, суд звертає увагу на таке.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Згідно із ч. 2 ст. 174 ГПК України, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Суд зазначає, що позовну заяву подано без додержання вимог ст. 162, 164 ГПК України.
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов'язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами» від 29.06.2023, який набрав чинності 21.07.2023 та введений в дію 18.10.2023 внесено зміни до ряду статей ГПК України.
Так, відповідно п. 2 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Відповідно до частини шостої статті 6 Господарського процесуального кодексу України адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку. Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.
Згідно із ч. 8 ст. 6 ГПК України якщо цим Кодексом встановлено вимогу зазначення у змісті процесуального документа відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету, особа, яка подає до суду відповідний процесуальний документ в електронній формі через електронний кабінет, звільняється від обов'язку зазначення відповідних відомостей.
Позовна заява від імені позивача подана представником (адвокатом) Мельник Світланою Романівною через систему "Електронний суд", в зв'язку з чим вона не зобов'язана зазначати інформацію про наявність у неї електронного кабінету.
Проте, зазначене не нівелює обов'язку представника позивача зазначити відповідну інформацію про наявність у позивача та відповідача Електронного кабінету у підсистемі Електронний суд ЄСІТС.
З огляду на викладене, суд зазначає, що представником позивача в поданому позові не зазначено інформації щодо наявності/відсутності в позивача та відповідача та інших зареєстрованих електронних кабінетів у Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі (підсистема «Електронний суд»).
Отже, позивачу необхідно зазначити відомості про наявність/відсутність в сторін електронного кабінету.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст.164 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують: сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору встановлюються Законом України «Про судовий збір».
Статтею 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2025 рік» встановлено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2025 року складає 3028,00 грн.
Статтею 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру підлягає сплаті 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
З позовної заяви вбачається, що позивачем заявлено вимоги до Антимонопольного комітету України про визнання недійсними пункти 1, 3, 8, 10, 11, 13, 14, 16, 17, 19 резолютивної частини рішення тимчасової адміністративної колегії Антимонопольного комітету України від 16.09.2025 року № 20-р/тк у справі № 65/72-04/2024 «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу» в частині встановлення порушень та притягнення до відповідальності у вигляді штрафу в сумі 280 291, 00 грн Товариства з обмеженою відповідальністю «М-БІЛД ПЛЮС» (код ЄДРПОУ 40988369).
Отже, предметом розгляду є одна немайнова вимога.
До позовних заяв немайнового характеру відносяться вимоги, які не підлягають вартісній оцінці. Під немайновим позовом слід розуміти вимогу про захист права або інтересу, об'єктом якої виступає благо, що не піддається грошовій оцінці.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 26.02.2019 року у справі № 907/9/17, від 25.08.2020 року у справі № 910/13737/19, а також постанові Верховного Суду від 14.09.2022 року у справі № 280/9443/21.
Таким чином, вимога позивача про визнання недійсними пункти 1, 3, 8, 10, 11, 13, 14, 16, 17, 19 резолютивної частини рішення тимчасової адміністративної колегії Антимонопольного комітету України від 16.09.2025 року № 20-р/тк у справі № 65/72-04/2024 є вимогою немайного характеру.
Частиною третьою статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Товариства з обмеженою відповідальністю «М-БІЛД ПЛЮС» подано позовну заяву до суду через систему «Електронний Суд».
Судовий збір відповідно до приписів 4 Закону України "Про судовий збір" за дану вимогу становить 2 422 грн 40 коп (3 028 грн 00 коп х 0.8)
Позивачем до позовної заяви не додано докази сплати судового збору у розмірі 2 422 грн 40 коп. у визначеному законодавством порядку.
Частиною п'ятою статті 164 ГПК України встановлено, що до позовної заяви, підписаної представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача.
Згідно із частиною першою статті 61 ГПК України представник, який має повноваження на ведення справи в суді, здійснює від імені особи, яку він представляє, її процесуальні права та обов'язки.
Частинами першою, другою статті 58 ГПК України визначено, що представником у суді може бути адвокат або законний представник. При розгляді справ у малозначних спорах (малозначні справи) представником може бути особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність, за винятком осіб, визначених статтею 59 цього Кодексу.
Поряд із цим відповідно до частини третьої статті 56 ГПК України юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.
Слід зауважити, що ГПК України у статті 60 наводить перелік документів, що підтверджують повноваження представників. Водночас він не містить схожої норми з переліком документів, якими для суду підтверджуються повноваження осіб, через яких юридична особа бере участь у справі на засадах самопредставництва.
Формулювання частини третьої статті 56 ГПК України дозволяє зробити висновок про те, через яких осіб можливе самопредставництво юридичної особи, а також про те, що окрім керівника і члена виконавчого органу такими особами можуть бути також інші особи, уповноважені діяти від імені юридичної особи відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту).
Особа, через яку юридична особа діє на засадах самопредставництва, має підтвердити суду цей свій статус. При цьому, як вже було зауважено, процесуальний закон не містить вичерпного переліку документів, якими для суду можуть бути підтверджені повноваження особи, через яку юридична особа діє на засадах самопредставництва. Вочевидь це можуть бути й документи, вказані у частині третій статті 56 ГПК України, зокрема статут, положення, трудовий договір (контракт)
Частина перша статті 89 ЦК України передбачає, що юридична особа підлягає державній реєстрації у порядку, встановленому законом. Дані державної реєстрації включаються до Єдиного державного реєстру, відкритого для загального ознайомлення.
Згідно із частинами п'ятою, шостою цієї статті до Єдиного державного реєстру вносяться відомості про організаційно-правову форму юридичної особи, її найменування, місцезнаходження, органи управління, філії та представництва, мету установи, а також інші відомості, встановлені законом.
Зміни до установчих документів юридичної особи, які стосуються відомостей, включених до Єдиного державного реєстру, набирають чинності для третіх осіб з дня їх державної реєстрації. Юридичні особи та їх учасники не мають права посилатися на відсутність державної реєстрації таких змін у відносинах із третіми особами, які діяли з урахуванням цих змін.
Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб регулює Закон України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», за частиною першою статті 7 якого Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру
Державна реєстрація базується на принципах, зокрема, обов'язковості, публічності, об'єктивності, достовірності та повноти відомостей у Єдиному державному реєстрі (стаття 4 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань»).
Згідно з пунктом 13 частини другої статті 9 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» в Єдиному державному реєстрі містяться такі відомості про юридичну особу, крім державних органів і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб: відомості про керівника юридичної особи та про інших осіб (за наявності), які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо: прізвище, ім'я, по батькові, дата народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які мають відмітку в паспорті про право здійснювати платежі за серією та номером паспорта, інформація для здійснення зв'язку з керівником юридичної особи (телефон та/або адреса електронної пошти)), дані про наявність обмежень щодо представництва юридичної особи.
Частина перша статті 10 цього Закону передбачає, що якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.
З огляду на викладене слід дійти висновку, що у разі, якщо відповідні відомості щодо особи, яка має право вчиняти дії від імені юридичної особи на засадах самопредставництва, внесені до Реєстру, ці відомості є офіційним та достатнім підтвердженням того, що юридична особа діє в суді через певну особу на засадах самопредставництва (з урахуванням відповідних обмежень повноважень, якщо такі є).
Отже, за наявності інформації щодо такої особи в Реєстрі, у разі подання її суду, відсутності стосовно цього спору, про який повідомлено суду, підстави додатково підтверджувати ці повноваження документами, які за своїм змістом є тими, що визначені частиною третьою статті 56 ГПК України, - статутом, положенням, трудовим договором (контрактом) - відсутні, оскільки суд може покладатись на відомості з Реєстру як на достовірні
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.11.2024 у справі № 910/16580/23.
Особа, через яку юридична особа діє на засадах самопредставництва, має підтвердити суду цей свій статус, зокрема шляхом подання документів, вказаних у частині третій статті 56 ГПК України (статут, положення, трудовий договір (контракт)).
Водночас, якщо відповідні відомості щодо особи, яка має право вчиняти дії від імені юридичної особи на засадах самопредставництва, внесені до Єдиного державного реєстру, ці відомості є офіційним та достатнім підтвердженням того, що юридична особа діє в суді через певну особу на засадах самопредставництва (з урахуванням відповідних обмежень повноважень, якщо такі є).
Позовна заява від імені Товариства з обмеженою відповідальністю «М-БІЛД ПЛЮС» підписана керівником Єлічевим О.Ю., як додаток, додано Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, сформований в системі «Електронний суд» 15.11.2023.
При цьому, представником позивача, до позовної заяви не додано, відповідно до приписів ч. 3 ст. 56 ГПК України статуту Товариства з обмеженою відповідальністю «М-БІЛД ПЛЮС», положення, трудового договору (контракту).
Враховуючи викладене, позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «М-БІЛД ПЛЮС» підлягає залишенню без руху.
При цьому суд звертає увагу, що заява про усунення недоліків також має бути направлена на адресу відповідача.
Суд звертає увагу позивача на те, що відповідно до ч. 4 ст. 174 ГПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
Керуючись ст. 162, 164, 174, 233, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Залишити без руху позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «М-БІЛД ПЛЮС»
2. Надати позивачу строк для усунення недоліків, який становить п'ять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
3. Встановити позивачу спосіб усунення недоліків у позовній заяві шляхом:
- зазначення відомостей про наявність/відсутність в сторін електронного кабінету;
- надання підтвердження сплати судового збору у розмірі 2 422 грн 40 коп.;
- подання до суду статуту Товариства з обмеженою відповідальністю «М-БІЛД ПЛЮС», положення, трудового договору (контракту) та Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань сформований станом на день подання до суду Товариства з обмеженою відповідальністю «М-БІЛД ПЛЮС»;
- доказів надсилання копії заяви про усунення недоліків позовної заяви з доданими документами відповідачу.
Дана ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, відповідно до приписів статті 255 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Оксана БЛАЖІВСЬКА