ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
20.11.2025Справа № 910/9505/25
Суддя Підченко Ю.О., розглянувши заяву третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору та додані до неї документи ОСОБА_1
У провадженні Господарського суду міста Києва знаходиться справа № 910/9505/25 за позовом Малинівської окружної прокуратури міста Одеси (далі також - прокурор) до Державної служби геології та надр України (далі також - відповідач-1) та Товариства з обмеженою відповідальність «Ніка» (далі також - відповідач-2), за участі третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні позивача - Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (далі також - третя особа-1) про визнання недійсними результатів аукціону, договору купівлі-продажу та спеціального дозволу на користування надрами.
13.11.2025 до суду від ОСОБА_1 надійшла заява третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору, відповідно до якої заявник просить:
- визнати недійсними результати аукціону № UA-PS-2021-02-23-000029-3 та дискваліфікувати переможця аукціону ТОВ «Ніка»;
- зобов'язати Державну службу геології та надр визнати переможцем аукціону № UA-PS-2021-02-23-000029-3 ОСОБА_1 та укласти з ним договір.
Дослідивши подані матеріали, суд дійшов до висновку, що вказаний позов третьої особи з самостійними вимогами підлягає залишенню без руху з огляду на наступні обставини.
Положеннями ч. 1. ст. 49 ГПК України встановлено, що треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, можуть вступити у справу до закінчення підготовчого провадження або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, подавши позов до однієї або декількох сторін.
Отже, з метою захисту свого права, третя особа, яка вважає, що саме їй належить право на предмет спору може звернутися до господарського суду, який розглядає справу, з заявою про вступ у справу як третя особа з самостійною вимогою на предмет спору.
До позовів третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору у справі, в якій відкрито провадження, застосовуються положення статті 180 цього Кодексу (ч. 5 ст. 49 ГПК України).
Таким чином, позови третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, як і зустрічні позовні заяви, подаються з додержанням загальних правил пред'явлення позову, повинна відповідати вимогам статей 162, 164, 172, 173 цього Кодексу. До зустрічної позовної заяви, поданої з порушенням вимог, встановлених частиною четвертою цієї статті, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.
До позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви та доданих до неї документів.
Позивач, особа, яка звертається з позовом в інтересах іншої особи, зобов'язані до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копію та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення. Таке надсилання може здійснюватися в електронній формі через електронний кабінет з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу. (ч. 1 ст. 172 ГПК України).
Абзацом 27 пункту 2 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 5 березня 2009 року № 270, (далі - Правила) передбачено, що документом, який підтверджує надання послуг поштового зв'язку, є розрахунковий документ встановленої відповідно до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" форми та змісту (касовий чек, розрахункова квитанція тощо).
У відповідності до п. 19 Правил внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю можуть прийматися для пересилання з описом вкладення та/або з післяплатою.
Внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю з описом вкладення подаються для пересилання відкритими для перевірки їх вкладення (п. 59 Правил).
Згідно п. 61 Правил у разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв'язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові.
На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв'язку повинен зазначити номер поштового відправлення. За бажанням відправника на примірнику опису, що вкладається до поштового відправлення, вартість предметів може не зазначатися.
Враховуючи наведені вище норми та вимоги встановлені ст. ст. 164, 172 Господарського процесуального кодексу України, належним доказом надіслання сторонам копій позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб є - оригінали описів вкладення до поштових відправлень, які повинні містити вичерпний перелік найменувань документів, що надсилаються, а також оригінал розрахункового документу, виданий поштовим відділенням.
Однак, всупереч наведеним вище вимогам, позивачем (третьою особою з самостійними вимогами) додано до позову описи вкладення до поштового відправлення на адресу відповідача, графа "найменування предмета" яких не містить вичерпного переліку найменувань документів, які складають додатки до позовної заяви.
Вказана обставина позбавляє суд можливості перевірити відповідність надісланих відповідачам та прокурору документів тим, що подані до господарського суду. А тому, ОСОБА_1 необхідно надати суду належні докази направлення іншим учасникам справи копії позовної заяви та доданих до неї документів.
Крім того, у своїй заяві Толкачов Д.С. не визначає процесуального статусу сторін та не вказує, хто саме є відповідачем за його позовом. У тому числі не вказано, хто є відповідачем (відповідачами) за першою вимогою про визнання недійсним аукціону та зобов'язання вчинити дії.
Суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Оскільки позовна заява третьої особи не відповідає вимогам господарського процесуального законодавства, суддя вважає необхідним залишити позовну заяву третьої особи без руху, надавши заявнику строк для усунення зазначених недоліків.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 162, 164, 172, 174 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва -
1. Позовну заяву третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору ОСОБА_1 залишити без руху.
2. Надати заявнику строк для усунення вказаних в ухвалі недоліків, який не перевищує десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
3. Роз'яснити, що в разі не усунення всіх недоліків у встановлений судом строк, заява вважається неподаною і повертається згідно з п. 5 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України.
4. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Суддя Ю.О. Підченко