ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
21.11.2025 м. Івано-ФранківськСправа № 909/989/25
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Неверовської Л. М., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін справу
за позовом: Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ВУСО", вул. Казимира Малевича, буд. 31, м. Київ, 03150
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Європа Транс Агро", вул.В.Івасюка, буд. 62, м. Івано-Франківськ, 76018
про стягнення 75829,35 грн,
встановив: Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "ВУСО" звернулося до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Європа Транс Агро" про стягнення 75829,35 грн.
Позиція позивача.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем на виконання умов договору добровільного страхування наземного транспорту № 21472966-02-16-01 від 16.11.2023 здійснено виплату суми страхового відшкодування у розмірі 149963,56 грн, у зв'язку з чим до нього перейшло право вимоги до винної особи (в даному випадку працівника відповідача) в межах понесених витрат та із врахуванням здійсненої виплати в сумі 77162,21 грн страховиком останнього (ПРАТ "СК "ЕТАЛОН"), що становить 75829,35 грн (149 963,56 (фактичний розмір шкоди) - 74134,21 грн (виплата від ПРАТ "СК "ЕТАЛОН" на підставі рішення Господарського суду міста Києва від 28.10.2024 по справі №910/9540/24) = 75 829,35).
Зазначає, що страховик особи відповідальності винної у ДТП особи на підставі спеціальної норми статті 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" здійснює відшкодування витрат, пов'язаних з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, а різницю між реальними збитками і відновлювальним ремонтом пошкодженого транспортного засобу з урахуванням зносу на підставі статті 1194 ЦК України відшкодовує особа, яка завдала збитків.
Позиція відповідача.
Позовні вимоги заперечує з підстав, наведених у відзиві на позов. Зазначає про те, позивачем не було належним чином підтверджено наявності права на звернення з вимогою про стягнення 75 829, 35 грн. Позивачем не було надано акти виконаних робіт (наданих послуг) підписані зі сторони офіційного дилера ТОВ "Віннер-Одеса" або іншої СТО та власника Land Rover Range Rover д/н. НОМЕР_1 , які б підтвердили факт проведення ремонтних робіт по автомобілю який належить ОСОБА_1 .
Страхову виплату здійснено 18.04.2024, а 29.07.2024 (майже через 3 місяці) на замовлення ПрАТ "СК ВУСО" було складено дослідження фахівця щодо можливого розміру вартості ремонту колісного транспортного № 39525 від 29.07.2024 на підставі якого позивач звернувся до ПрАТ "СК Еталон" про виплату, та в подальшому до Господарського суду м.Києва про стягнення 74134,21 грн із ПрАТ "СК Еталон", справа № 910/9540/24.
Відповідач зазначає, що він може нести відповідальність лише в разі недостатності виплати страхового відшкодування для покриття збитків, що перевищує ліміт відповідальності страховика.
Виплачений ПрАТ "СК ВУСО" розмір страхового відшкодування 149963, 65 грн. не підтверджений жодним належним доказом на підставі якого ПрАТ "СК ВУСО" було прийнято рішення виплатити саме дану суму, а тому стягнення із Відповідача ТОВ "Європа Транс Агро" 75829,35 грн., є безпідставним.
Обставини справи, дослідження доказів.
Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності всі докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи вимоги чинного законодавства, суд встановив наступне.
Між Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «ВУСО“ (як страховиком) та ОСОБА_1 (як страхувальником) укладено договір добровільного страхування наземного транспорту № 21472966-02-16-01 від 16.11.2023 року, за яким страховик застрахував майнові інтереси страхувальника, пов'язані з експлуатацією наземного транспортного засобу, а саме автомобіля Land Rover Range Rover д/н. НОМЕР_1 .
21.01.2024 в Одеській області на автошляху Одеса-Київ сталася дорожньо-транспортна пригода (далі - ДТП), за участю автомобіля Land Rover Range Rover д/н. НОМЕР_1 та автомобіля MAN TGX 18.400 д/н. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 .
В результаті ДТП зазначені транспортні засоби (далі - ТЗ) отримали механічні ушкодження).
Згідно з Постановою Ширяївського районного суду Одеської області по справі №518/263/24 від 05.02.2024 року особою, винною у скоєнні ДТП, є ОСОБА_2 , якого було притягнуто до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Згідно умов договору страхування страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода (ДТП) (п.4.1.1 договору страхування).
Згідно з п.5.1. страхове відшкодування визначається без урахування амортизаційного зносу запчастин, деталей, матеріалів.
Відповідно до п. 5.2. підставою для визначення розміру збитку є рахунок СТО офіційного дилера, що виконує гарантійне обслуговування та обрана страховиком.
Відповідно до рахунку № 0000000120 від 25.01.2024 вартість відновлювального ремонту автомобіля Land Rover Range Rover д/н. НОМЕР_1 складає 289843,44 грн.
Так, згідно умов договору страхування ПрАТ «СК «ВУСО“ сплатило на рахунки СТО суму страхового відшкодування в розмірі 278 949,87 грн.
Виплата страхового відшкодування була здійснена ПрАТ «СК «ВУСО“ на підставі заяви страхувальника, що підтверджується страховим актом № 2343062-1 від 28.02.2024 р. та платіжною інструкцією № 12888 від 28.02.2024.
Відповідно до листа вих. № 1588/2024/вих/2343062 від 05.04.2024 страхове відшкодування у розмірі 278949,87 грн було повернуте.
Згідно п. 16.3.2. договору страхування за згодою страховика та згідно заяви страхувальника підставу для розрахунку кошторису вартості відновлення ТЗ може бути змінено.
Відповідно до ремонтної калькуляції № 2343062 від 29.01.2024 року вартість відновлювального ремонту автомобіля Land Rover Range Rover д/н. НОМЕР_1 складає 192466,61 грн (включаючи ПДВ).
Згідно п.16.3.6. страховик має право не приймати до уваги вартість податків, зборів та інших платежів, включених до складу вартості запасних частин та робіт, до моменту завершення фактичного ремонту автомобіля та складання акту приймання - передачі виконаних робіт.
З суми вартості відновлювального ремонту автомобіля Land Rover Range Rover д/н. НОМЕР_1 було виключено вартість податку на додану вартість: 192466,61 грн. / 1,2 = 160388,84 грн, де 192466,61 грн - це розмір відновлювального ремонту автомобіля Land Rover Range Rover д/н. НОМЕР_1 ; 1,2 - розмір матеріального збитку, зменшений на розмір ПДВ.
Згідно пункту 16.3.2. договору страхування за згодою страховика та згідно заяви страхувальника було погоджено розмір страхового відшкодування в сумі 149963,56 грн.
Згідно із п. 16.3.2. умов договору, ПрАТ «СК «ВУСО“ було здійснено виплату страхового відшкодування у розмірі 149963,56 грн на реквізити страхувальника.
Факт проведення зазначеної виплати підтверджується страховим актом № 2343062-3 від 18.04.2024 та платіжною інструкцією № 23568 від 18.04.2024.
У Постанові Ширяївського районного суду Одеської області по справі № 518/263/24 від 05.02.2024 року вказано, що ОСОБА_2 працює водієм в ТОВ "ЄВРОПА ТРАНС АГРО".
Як зазначає позивач, відповідно до інформації, отриманої із ЄЦБД МТСБУ стало відомо, що цивільна відповідальність особи, винної в скоєнні ДТП на момент настання страхової події була застрахована в ПРАТ "СК "ЕТАЛОН" за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів ЕР 215858674 (надалі - Поліс), за яким ліміт за шкоду, заподіяну майну, становить 160000,00 грн., франшиза - 0,00 грн.
ПрАТ «СК «ВУСО“ звернулося до ПРАТ "СК "ЕТАЛОН" з приводу виплати страхового відшкодування відповідно до умов полісу ЕР 215858674.
З метою розрахунку розміру витрат, пов'язаних з відновлювальним ремонтом транспортного засобу автомобіля Land Rover Range Rover д/н. НОМЕР_1 з урахуванням зносу, ПрАТ «СК «ВУСО“ звернулося до ТОВ «Експертна компанія «ФАВОРИТ-АССИСТАНС“.
Відповідно до Дослідження фахівця щодо можливого розміру вартості ремонту колісного транспортного № 39525 від 29.07.2024, вартість відновлювального ремонту автомобіля Land Rover Range Rover д/н. НОМЕР_1 складає 191702,88 грн, а вартість відновлювального ремонту з урахуванням фізичного зносу (матеріального збитку) без ПДВ на запасні частини та матеріали становить 74134,21 грн. (коефіцієнт фізичного зносу (Ез) дорівнює 0,65).
Відповідно до Полісу № ЕР215858674 ліміт за шкоду, заподіяну майну, становить 160000,00 грн., франшиза - 0,00грн.
ПРАТ "СК "ЕТАЛОН" здійснило страхове відшкодування (з урахуванням особливостей здійснення страхового відшкодування за Полісом, визначених ст. 29 Закону) в сумі 74134,21 грн страхового відшкодування, на підставі рішення Господарського суду міста Києва від 28.10.2024 по справі № 910/9540/24. Дана виплата підтверджується довідкою-підтвердженням сплати суми страхового відшкодування та судового збору вих. №4933/2025/вих від 12 серпня 2025 року.
Як вказує позивач, оскільки сума понесених збитків (з урахуванням особливостей здійснення страхового відшкодування за Полісом ЕР 215858674, визначених ст. 29 Закону) в повному обсязі не була сплачена ПРАТ "СК "ЕТАЛОН", то з огляду на приписи ст. 1194 ЦК України різниця між сумою страхового відшкодування за полісом ЕР 215858674 та фактично завданими збитками, а саме 75829,35 грн (149 963,56 (фактичний розмір шкоди) - 74 134,21 грн. (виплата від ПРАТ "СК "ЕТАЛОН" на підставі рішення Господарського суду міста Києва від 28.10.2024 р. по справі № 910/9540/24) = 75 829,35) підлягає стягненню з відповідача.
Норми права та мотиви, якими суд керувався при прийнятті рішення. Висновки суду.
Відповідно до ст.11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.
Стаття 22 ЦК України встановлює, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регулюються Конституцією України, ЦК, Законом України "Про страхування", Законом України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" та іншими законами України і нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них.
За змістом пункту 2.1 статті 2 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", якщо норми цього Закону передбачають інше, ніж положення інших актів цивільного законодавства України, то застосовуються норми цього Закону (у редакції чинній станом на момент виникнення страхових правовідносин).
Статті 979 ЦК України та 16 Закону України "Про страхування» визначають, що за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 25 Закону України "Про страхування", здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.
Відповідно до ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Згідно зі статтею 1172 Цивільного кодексу України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.
Як встановлено судом, відповідно до ремонтної калькуляції №2343062 від 29.01.2024 року вартість відновлювального ремонту автомобіля Land Rover Range Rover д/н. НОМЕР_1 складає 192466,61 грн (включаючи ПДВ).
Згідно пункту 16.3.2. договору страхування за згодою страховика та згідно заяви страхувальника було погоджено розмір страхового відшкодування в сумі 149963,56 грн.
Таким чином, експертиза (оцінка) для визначення розміру шкоди до здійснення страхового відшкодування страхувальнику не проводилася.
Позивачем здійснено виплату страхового відшкодування страхувальнику у погодженому між страховиком та страхувальником розмірі в сумі 149963,56 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 23568 від 18.04.2024.
29.07.2024 на замовлення ПрАТ "СК ВУСО" складено дослідження фахівця щодо можливого розміру вартості ремонту колісного транспортного № 39525 від 29.07.2024 на підставі якого позивач звернувся до ПрАТ "СК Еталон".
Різниця між сумою страхового відшкодування, сплаченою за договором майнового страхування в розмірі 149963,56 грн та сумою страхового відшкодування сплаченою ПРАТ "СК "ЕТАЛОН за полісом ЕР 215858674 в розмірі 74134,21 грн (визначена як вартість відновлювального ремонту з урахуванням фізичного зносу (матеріального збитку) без ПДВ на запасні частини та матеріали згідно Дослідження фахівця щодо можливого розміру вартості ремонту колісного транспортного №39525 від 29.07.2024 та виплачена на підставі рішення Господарського суду міста Києва від 28.10.2024 по справі № 910/9540/24) становить 75829,35 грн
Згідно з пунктом 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (в редакції, що діяла на момент виникнення страхових правовідносин), у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Згідно п. 36.1., абз. 2 п. 36.2 статті 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати). Рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) приймається у зв'язку з визнанням майнових вимог заявника або на підставі рішення суду, у разі якщо спір про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) розглядався в судовому порядку. Якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати (регламентної виплати) за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою. У разі оформлення документів про дорожньо-транспортну пригоду без участі уповноважених на те працівників відповідних підрозділів Національної поліції розмір страхової виплати за шкоду, заподіяну майну потерпілих, не може перевищувати максимальних розмірів, затверджених Уповноваженим органом за поданням МТСБУ. Страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний: у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його. Якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість. При цьому доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту. Якщо у зв'язку з відсутністю документів, що підтверджують розмір заявленої шкоди, страховик (МТСБУ) не може оцінити її загальний розмір, виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється у розмірі шкоди, оціненої страховиком (МТСБУ). Страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи (у тому числі шляхом перерахування коштів особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна), якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна.
Відповідно до статті 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Механізм оцінки (визначення вартості) колісних транспортних засобів (далі - КТЗ), а також вимоги до оформлення результатів оцінки, оціночні процедури визначення вартості КТЗ встановлений Методикою товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженою наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 року №142/5/2092 (далі - Методика).
Відповідно до пункту 1.3 Методики її вимоги є обов'язковими під час проведення автотоварознавчих експертиз та експертних досліджень судовими експертами науково-дослідних інститутів судових експертиз Міністерства юстиції України, експертами науково-дослідних експертно-криміналістичних центрів Міністерства внутрішніх справ України, експертами інших державних установ, суб'єктами господарювання, до компетенції яких входить проведення судових автотоварознавчих експертиз та експертних досліджень, а також всіма суб'єктами оціночної діяльності під час оцінки КТЗ у випадках, передбачених законодавством України або договорами між суб'єктами цивільно-правових відносин.
Згідно положень пункту 36.2 статті 36 Закону № 1961-IV, страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи, якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна.
Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, страховик здійснив страхову виплату страхувальнику без проведення експертизи, оскільки сторонами було досягнуто згоди щодо розміру та способу здійснення страхового відшкодування.
Такі дії потерпілої особи та страховика відповідають положенням пункту 36.2 статті 36 Закону № 1961-IV, в силу якої, страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи, якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна.
Виплата страхового відшкодування у розмірі, визначеному домовленістю між потерпілим та страховиком, якщо він менше страхової суми (ліміту відповідальності), не створює обов'язку для заподіювача шкоди, який застрахував свою відповідальність відповідно до вимог Закону № 1961-IV, відшкодувати різницю між розміром такого відшкодування та реальним розміром шкоди, заподіяної потерпілому на підставі статті 1194 ЦК України, якщо заподіювач шкоди доведе, що розмір страхового відшкодування, визначений за домовленістю між потерпілим та страховиком, є меншим, ніж розмір оціненої шкоди, яка підлягала виплаті страховою компанією відповідно до пунктів 22.1 статті 22 Закону № 1961-IV у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі.
Укладаючи договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, особа розраховує на те, що у разі настання страхового випадку її майнові інтереси будуть захищені шляхом здійснення страховою організацією виплати на користь потерпілої особи у межах страхових сум (ліміту відповідальності), визначених таким договором.
Таким чином, якщо розмір страхового відшкодування визначений без проведення експертизи за згодою страховика та потерпілого, і такий розмір страхового відшкодування не перевищує ліміту відповідальності страховика, то при вирішені спору, за позовом потерпілого у ДТП до винуватця про відшкодування шкоди, на підставі статті 1194 ЦК України у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої шкоди, підлягає встановленню:
- загальний розмір заподіяної шкоди внаслідок ДТП життю, здоров'ю, майну третьої особи;
- розмір оціненої шкоди, заподіяної внаслідок ДТП життю, здоров'ю, майну третьої особи, яка підлягала відшкодуванню страховиком відповідно до вимог Закону № 1961-IV;
- чи покриває ліміт відповідальності, встановлений договором про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів розмір шкоди, яка підлягає відшкодуванню відповідно до пунктів 22.1 статті 22 Закону № 1961-IV.
Обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування, яка підлягала визначенню відповідно до пунктів 22.1 статті 22 Закону № 1961-IV, тобто розміром оціненої шкоди, заподіяної внаслідок ДТП життю, здоров'ю, майну третьої особи, а не визначеної за домовленістю між потерпілим та страховиком.
Вказаний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 06 жовтня 2021 року по справі №362/3043/18, від 27 жовтня 2021 року по справі №208/2600/17).
Однак, як встановлено судом, у матеріалах справи відсутні докази здійснення оцінки шкоди заподіяної внаслідок ДТП транспортному засобу Land Rover Range Rover д/н. НОМЕР_1 в порядку передбаченому ст. 22, 29, 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".
Згідно матеріалів справи, за згодою страховика та згідно заяви страхувальника було погоджено розмір страхового відшкодування в сумі 149963,56 грн, експертиза (оцінка) для визначення розміру шкоди до здійснення страхового відшкодування не проводилася.
Також, позивачем не надано суду доказів на підтвердження фактичного здійснення ремонту автомобіля, а саме акту виконаних ремонтних робіт.
Таким чином, позивач не надав належних та допустимих доказів фактичних витрат на відновлення автомобіля після ДТП.
За приписами статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Якщо особа, яка порушила право, одержала у зв'язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право. На вимогу особи, якій завдано шкоди, та відповідно до обставин справи майнова шкода може бути відшкодована і в інший спосіб, зокрема, шкода, завдана майну, може відшкодовуватися в натурі (передання речі того ж роду та тієї ж якості, полагодження пошкодженої речі тощо).
Враховуючи те, що відшкодування збитків є однією з форм цивільно-правової відповідальності, застосування цієї відповідальності можливе лише за наявності чотирьох умов складу правопорушення, а саме: протиправної поведінки боржника; збитків; причинного зв'язку між протиправною поведінкою та завданими збитками, вини боржника. Відсутність хоча б одного із перелічених елементів, утворюючих склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за порушення у сфері господарської діяльності, оскільки його поведінка не може бути кваліфікована як правопорушення.
Важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками потерпілої сторони. Причинний зв'язок між протиправною поведінкою і збитками є обов'язковою умовою відповідальності. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які завдані особі, - наслідком такої протиправної поведінки. Протиправна поведінка особи тільки тоді є причиною збитків, коли вона прямо (безпосередньо) пов'язана зі збитками. Непрямий (опосередкований) зв'язок між протиправною поведінкою і збитками означає лише, що поведінка оцінюється за межами конкретного випадку, і, відповідно, за межами юридично значимого зв'язку.
Відшкодуванню підлягають збитки, що стали безпосереднім, і що особливо важливо, невідворотним наслідком порушення боржником зобов'язання чи завдання шкоди. Такі збитки є прямими. Збитки, настання яких можливо було уникнути, які не мають прямого причинно-наслідкового зв'язку є опосередкованими та не підлягають відшкодуванню.
Доведення факту наявності таких збитків та їх розміру, а також причинно-наслідкового зв'язку між правопорушенням і збитками покладено на позивача.
Однак, враховуючи вищенаведене, позивачем не доведено та не надано вірогідних доказів на підтвердження розміру збитків.
Відповідно до статей 73, 74 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ст. 86 ГПК України).
За наведених обставин, суд дійшов висновку, що позивачем не доведено розміру шкоди (збитків), яку відповідно до законодавства має відшкодувати відповідач у разі недостатності суми страхового відшкодування, тому відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог.
Судові витрати.
Склад та порядок розподілу судових витрат визначено Главою 8 Розділу I ГПК України.
Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.129 ГПК України, враховуючи те, що позов не підлягає задоволенню, судовий збір слід залишити за позивачем.
Керуючись ст. 2, 73, 74, 78, 79, 86, 129, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
у позові Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ВУСО" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Європа Транс Агро" про стягнення 75829,35 грн, - відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 21.11.2025
Суддя Неверовська Л. М.