ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
20.11.2025 м. Івано-ФранківськСправа № 909/362/25
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Скапровської І. М.
розглянувши у справі за позовом: Громадської організації "Братство демократичної української молоді" (вул. С. Бандери, буд.34, кв.21, м. Бурштин (пн), Івано-Франківська обл., 77111),
до відповідачів: ТОВ "Стиль", вул. Міцкевича, 49А, м. Бурштин, Івано-Франківський р-н, Івано-Франківська обл., 77111;
Державного реєстратора Загвіздянської сільської ради Цалин Ю. В., вул. Липова-Осада, 22, с. Загвіздя, Івано-Франківський р-н, Івано-Франківська обл., 77450, про визнання недійсним у цілому, з моменту прийняття, рішення загальних зборів учасників ТОВ "Стиль", яке оформлене нотаріальним протоколом загальних зборів учасників товариства за № 1-24 від 20.12.2023, що посвідчене нотаріально 26.02.2024 та зареєстроване в реєстрі за № 283 (нотаріальний бланк НТА 225647), скасування реєстраційної дії державного реєстратора Загвіздянської сільської ради Цалин Ю. В. щодо внесення змін до відомостей про юридичну особу за № 1001061070021000462, які внесені до ЄДРЮОФОП від 02.04.2024 о 11:28:41 год. а саме: про зміну керівника, розміру статутного капіталу, складу засновників юридичної особи, заяву представника відповідача ТОВ "Стиль" про ухвалення додаткового рішення у справі №909/362/25 про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 32 400 грн,
встановив, що 15.10.2025 Господарським судом Івано-Франківської області винесено у даній справі рішення про відмову в задоволенні позову.
21.10.2025, судом зареєстрована заява представника відповідача ТОВ "Стиль" про ухвалення, на підставі ст.ст. 129, 244 ГПК України, додаткового рішення у справі №909/362/25, стягнення з позивача на користь відповідача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 32 400 грн.
В підтвердження викладено долучено копії: ордеру на надання правничої допомоги від 06.05.2025, витягу з договору про надання правової допомоги №199-25 від 18.04.2025, додатку №1 до договору про надання правничої допомоги №199-25 від 18.04.2025, акту виконаних робіт/наданих послуг №1 від 17.10.2025, рахунку на оплату №00953 від 17.10.2025, повідомлення про прийняття працівника на роботу/укладення гіг- контракту, посвідчення помічника адвоката України, квитанцій №4818697, 4818698, 4818699.
Суд прийняв вищевказану заяву до розгляду, вирішив здійснювати розгляд заяви без повідомлення учасників справи, встановив Громадській організації "Братство демократичної української молоді" строк для реалізації права на подання заперечень або клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу з наданням доказів направлення копій іншим учасникам судового процесу 5 днів з дня отримання ухвали.
10.11.2025, представник позивача подав заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення та вказав на те, що у договорі, який наданий на підтвердження понесених витрат на правову допомогу представником відповідача, не вказано яка особа діє від імені ТОВ «Стиль», не вказано обсяг повноважень цієї особи, не зазначено чи має повноваження особа на укладання договору про стягнення коштів на користь ТОВ «Стиль» з засновника ТОВ «Стиль», договір підписано невідомою особою як керівником ТОВ «Стиль», зазначене прізвище у договорі, як керівника товариства Цюняк А.С., є третьою особою у даній судовій справі, а відтак, за відсутності документального підтвердження наданої правової допомоги є підставою для відмови в задоволенні вказаної заяви.
Розглянувши матеріали справи, суд вважає, що заяву представника відповідача ТОВ "Стиль" про ухвалення додаткового рішення у справі №909/362/25 про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 32 400 грн слід задоволити частково.
При цьому суд врахував наступне.
Статтею 244 ГПК України передбачено право суду ухвалити додаткове рішення, зокрема, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Витрати на професійну правничу допомогу належать до судових витрат (п. 1. ч. 3 ст. 123 ГПК України).
Разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи (ч. 1 ст. 124 ГПК України).
Приписами ст. 126 ГПК України передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч.4 ст. 126 ГПК України).
Згідно з вимогами частини восьмої ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Надання адвокатом послуг на професійну правничу допомогу при розгляді справи №909/362/25 підтверджується: ордером на надання правничої допомоги від 06.05.2025, витягом з договору про надання правової допомоги №199-25 від 18.04.2025 (в частині оплати послуг станом на 17.10.2025), додатком №1 до договору про надання правничої допомоги №199-25 від 18.04.2025, актом виконаних робіт/наданих послуг №1 від 17.10.2025, рахунком на оплату №00953 від 17.10.2025, повідомленням про прийняття працівника на роботу/укладення гіг-контракту, посвідченням помічника адвоката України, квитанціями №4818697, 4818698, 4818699.
Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 16 ГПК України).
За змістом статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону).
Адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката у залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв (аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 07.09.2020 у справі №910/4201/19).
Разом із тим, згідно зі статтею 15 ГПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
Зокрема, відповідно до частини 5 статті 129 ГПК України, під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п'ятою-сьомою, дев'ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
У такому випадку суд, керуючись частинами п'ятою-сьомою, дев'ятою статті 129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. У зв'язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові об'єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.08.2019 у справі № 915/237/18, від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18, від 17.09.2020 у справі №904/3583/19.
До того ж у постановах Верховного Суду від 07.11.2019, що винесені у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 висловлено правову позицію, відповідно до якої суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Вирішуючи питання щодо розміру відшкодування витрат на правничу допомогу, суд вважає за доцільне додатково звернутися до практики ЄСПЛ з цього питання. Зокрема, у рішення від 18.02.2022 у справі "Чоліч проти Хорватії" ЄСПЛ зазначив (п. 77), що згідно з практикою ЄСПЛ скаржник має право на відшкодування витрат у випадку, якщо такі витрати були дійсними, необхідними а також були розумними у своєму розмірі.
У рішенні ЄСПЛ від 28.11.2002 у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04).
З поданих суду документів в підтвердження понесених витрат в заявленому розмірі, встановлено те, що сторони договору про надання правової допомоги №199-25 від 18.04.2025 (адвокатське об'єднання "Перша колегія адвокатів України" та відповідач) додатком №1 до вказаного договору, обумовили вартість послуг представника, зокрема, встановили, що вартість спілкування, надання консультації, узгодження предмету та змісту відзиву на позовну заяву; вивчення матеріалів справи (позовної заяви, заяв про забезпечення позову, заяви про призначення експертизи, заяви про долучення третьої особи, заяви про виклик свідка та долучених документів) - 2 500 грн, аналіз релевантних норм матеріального права, судової практики, правових позицій Верховного Суду у подібних справах; аналіз судових рішень у справі №909/471/24 - 1 500 грн, складання та подання заяв по суті справи та з процесуальних питань: 1) відзив на позовну заяву (27 сторінок та додатки на 97 сторінок), 2) клопотання з процесуальних питань - 11 000 грн, судові засідання (включно з часом підготовки до судового засідання, прибутті та участі в судових засіданнях) - 12 000 грн, загальна вартість наданих послуг - 27 000 грн, вартість послуг помічника адвоката - 5 400 грн. При розрахунку вартості послуг встановили вартість послуг у розмірі 500 грн за 1 годину.
З урахуванням зазначеного, складності справи, виконаних представником позивача робіт (надання послуг), принципу необхідності та розумності судових витрат та того, що представництво ТОВ "Стиль" адвокатом Манченко О. В. здійснювалося, зокрема, і у справі 909/471/24, за участю тих самих учасників провадження, з приводу такого самого предмету позову, що і в цій справі, і, як наслідок, адвокат вже здійснювала формування правової позиції захисту прав клієнта, пошук та аналіз судової практики, застосування правових висновків Верховного Суду стосовно цього спору, судові засідання в сукупності тривали 1 год. 56 хв, а відтак, з урахуванням визначеної додатком №1 до Договору про надання правничої допомоги №199-25 від 18.04.2025, вартості послуг, заявлена до стягнення сума не відповідає критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру.
Враховуючи наведене, суд керуючись критеріями визначеними ч. 4 ст. 126 ГПК України, дійшов до висновку про те, що розмір заявлених до стягнення витрат на професійну правничу допомогу адвоката не є співмірним розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг та значенням справи для сторони, відповідно, суд дійшов висновку про покладення на позивача витрат на правничу допомогу відповідача частково, у розмірі 7000 грн, решту - 25 400 грн - залишити за відповідачем ТОВ "Стиль".
Відповідно до ст. ст. 74, 77 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Частиною 3 ст. 244 ГПК України передбачено те, що суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви; додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи.
За наведених обставин, вимог ч. 4 ст. 129 ГПК України, керуючись ст. ст. 74, 77, 86, 123, 126, 129, 244 ГПК України, суд
заяву представника відповідача ТОВ "Стиль" про ухвалення додаткового рішення у справі №909/362/25 про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 32 400 грн - задоволити частково.
Стягнути з Громадської організації "Братство демократичної української молоді" (код ЄДРПОУ 13662174, вул. С. Бандери, буд.34, кв.21, м. Бурштин (пн), Івано-Франківська обл., 77111) на користь ТОВ "Стиль" (код ЄДРПОУ 22187660, вул. Міцкевича, 49А, м. Бурштин, Івано-Франківський р-н, Івано-Франківська обл., 77111) - 7 000 грн (вісім тисяч гривень) витрат пов'язаних з правничою допомогою адвоката.
Наказ видати після набрання додатковим рішенням законної сили.
Витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 25 400 грн (двадцять чотири тисячі гривень) - залишити за відповідачем.
Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на додаткове рішення суду може бути подана до Західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного додаткового рішення.
Суддя І. М. Скапровська