номер провадження справи 5/146/25
10.11.2025 Справа № 908/2674/25
м. Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі: судді Проскурякова К.В., при секретарі судового засідання Шельбухової В.О., розглянувши матеріали справи
За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Газопостачальна компанія “Нафтогаз України» (вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116; код ЄДРПОУ 40121452)
До відповідача: Фізичної особи-підприємця Мурадьян Владислава Едуардовича ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 )
про стягнення 6 007,60 грн.
Без виклику представників сторін
28.08.2025 через підсистему “Електронний суд» ЄСІКС до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю “Газопостачальна компанія “Нафтогаз України» до Фізичної особи-підприємця Мурадьян Владислава Едуардовича про стягнення 6 007,60 грн.
Згідно Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.08.2025 справу №908/2674/25 розподілено судді Проскурякову К.В.
Ухвалою суду від 02.09.2025 вказану позовну заяву на підставі п. 2 ч. 1 ст. 164 ГПК України залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків терміном 10 днів з дня отримання вказаної ухвали шляхом сплати судового збору в розмірі 2 422,40 грн. на вказані вище реквізити, оригінал платіжного документа на підтвердження сплати судового збору надати до суду у вказаний вище строк
04.09.2025 до Господарського суду Запорізької області від позивача надійшла заява про усунення недоліків, до якої додана платіжна інструкції № 0000029460 від 29.08.2025 про сплату судового збору у розмірі 2 422,40 грн.
Ухвалою суду від 09.09.2025 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 908/2674/25 в порядку спрощеного позовного провадження. Вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та без повідомлення (виклику) учасників справи, присвоєно справі номер провадження - 5/146/25 та розгляд справи по суті розпочати з 07.10.2025.
10.11.2025 судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Згідно з ч. 13 ст. 8 ГПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Статтею 248 ГПК України визначено, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Відповідно до ч. 3 ст. 222 Господарського процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснюється.
Як вбачається з позовної заяви позивачем заявлено позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за договором №101/ПГ-1960-К постачання природного газу від 23.02.2021 в період з лютого 2021 по квітень 2022 за природний газ в сумі 3 428,41 грн. (з урахуванням часткової оплати в сумі 15 266,99 грн.). У зв'язку з порушенням відповідачем строків оплати поставленого природного газу позивачем на підставі п. 6.2. договору нараховано пеню в сумі 710,56 грн. Також у зв'язку з простроченням відповідачем виконання грошового зобов'язання позивачем на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України нараховано 3% річних в сумі 331,73 грн. та інфляційні втрати в сумі 1 536,90 грн. На підставі викладеного, посилаючись на ст.ст. 11-16, 258, 525, 526, 530, 611, 625, 712 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193, 216-217, 231, 264, 265 Господарського кодексу України, позивач просить суд позов задовольнити.
Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 11 ст. 242 ГПК України якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Відповідно до бази даних «Діловодство спеціалізованого суду» Господарського суду Запорізької області Фізична особа-підприємець Мурадьян Владислав Едуардович (РНОКПП НОМЕР_1 ) не має зареєстрованого електронного кабінету в підсистемі «Електронний суд» ЄСІКС.
Згідно Відповіді №1746600 від 08.09.2025 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань місцезнаходженням Фізичної особи-підприємця Мурадьян Владислава Едуардовича (РНОКПП НОМЕР_1 ) є АДРЕСА_1 .
Згідно Відповіді №1746628 від 08.09.2025 з Єдиного державного демографічного реєстру ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 ).
У зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 “Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, в Україні було введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
Відповідними Указами Президента України строк дії воєнного стану в Україні неодноразово продовжувався, який наразі триває.
Мелітопольська міська територіальна громада Мелітопольського району Запорізької області відповідно Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України № 376 від 28.02.2025, з 25.02.2022 є тимчасово окупованою Російською Федерацією територією України.
Відповідно до частини першої статті 12-1 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" якщо остання відома адреса місця проживання (перебування), місцезнаходження чи місця роботи учасників справи знаходиться на тимчасово окупованій території, суд викликає або повідомляє учасників справи, які не мають офіційної електронної адреси, про дату, час і місце першого судового засідання у справі через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за двадцять днів до дати відповідного судового засідання. Суд викликає або повідомляє таких учасників справи про дату, час і місце інших судових засідань чи про вчинення відповідної процесуальної дії через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання або вчинення відповідної процесуальної дії. З опублікуванням такого оголошення відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.
З метою повідомлення Відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвалу суду від 09.09.2025 про відкриття провадження у справі №908/2674/25 розміщено на офіційному веб-сайті “Судова влада України» в мережі Інтернет, що підтверджується роздруківкою з сайту, яка міститься в матеріалах справи.
Отже, відповідач належним чином повідомлений про розгляд справи №908/2674/25 в суді.
Станом на 10.11.2025 відповідач запропонований ухвалою суду від 09.09.2025 письмовий відзив на позовну заяву та додані до нього документи, на адресу суду не надіслав, а також й доказів повної або часткової оплати суми, заявленої позивачем до стягнення, отже своїми правами, передбаченими статтями 42, 46 ГПК України, не скористався.
Відповідно до п. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
У силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.
Згідно зі статтею 194 ГПК України завданням розгляду справи по суті є розгляд та вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат.
Статтею 114 ГПК України визначено, що суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій. Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства.
Частиною 1 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.
Відповідно до ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
Наявні матеріали справи дозволяють розглянути справу по суті.
Розглянувши та дослідивши матеріали справи без виклику представників сторін, суд
З матеріалів справи вбачається, що 23.02.2021 між ТОВ “ГК “Нафтогаз України» (далі - Постачальник) та Фізичною особою - підприємець Мурадьян Владиславом Едуардовичем (далі - Споживач) укладено договір № 101/ПГ-1960-К постачання природного газу (далі - Договір).
За змістом п.п.1.1, 1.2, 1.4 Договору Постачальник зобов'язується поставити Споживачеві природний газ (за кодом згідно УКТЗЕД 2711 21 00 00), власного видобутку (природний газ, видобутий на території України) та/або імпортований природний газ, а Споживач зобов'язується прийняти його та оплатити на умовах цього Договору.
За цим Договором обсяги споживання газу Споживачем в кожному окремому розрахунковому періоді за ціною відповідно до п. 4.4.6 не може перевищувати 10 тис. куб. м.
Загальний замовлений обсяг постачання газу за цим Договором становить 1,246 тис. куб. м. Фактичний загальний обсяг постачання природного газу за цим Договором складається з обсягів постачання природного газу по розрахункових періодах, фактично поставлених Постачальником Споживачу протягом строку дії цього Договору.
Відповідно до пункту 3.1 Договору ціна за 1 тис.куб.м природного газу протягом дії цього Договору, публікується/оприлюднюється Постачальником на офіційному сайті Постачальника відповідно до п. 4.4.6. цього Договору.
Згідно з пунктом 3.2 Договору, сторони домовились, що ціна за 1 тис.куб.м природного газу, опублікована/оприлюднена на власному офіційному сайті Постачальника, в порядку п. 4.4.6. цього Договору, є обов'язковою для Сторін за цим Договором та є підставою для визначення вартості природного газу, спожитого Споживачем в місяці постачання природного газу за новою (зміненою) ціною з 01 (першого) числа місяця в якому здійснюється постачання природного газу Постачальником, без оформлення Додаткової угоди до цього Договору.
Пунктом 3.4. Договору визначено, що до ціни газу, визначеної пунктом 3.1. цього Договору, додається тариф на послуги транспортування природного газу для внутрішньої точки виходу з газотранспортної системи, встановлений Постановою НКРЕКП від 24.12.2019 № 3013 - 136,576 грн. за 1 000 куб. м. на добу без ПДВ, крім того ПДВ 20%, всього з ПДВ 163,89 грн. за 1000 куб. м. на добу.
Разом із цим, пунктом 4.4.6 Договору визначено, що на власному офіційному сайті www.gas.ua в розділі “Для бізнесу» не пізніше 25 числа місяця, що передує місяцю постачання природного газу Споживачу публікувати/оприлюднювати ціну за 1 000 куб.м газу, яка є обов'язковою для застосування Сторонами при розрахунках вартості спожитого Споживачем природного газу в місяці постачання за цим Договором.
Згідно з пунктом 3.7. оплата за цим Договором здійснюється Споживачем на рахунок Постачальника у наступні строки: 100% суми платежу за газ до 30-го числа газового місяця, що передує розрахунковому періоду (газовому місяцю).
Відповідно до пункту 3.9 Договору, остаточний розрахунок по оплаті вартості фактично поставленого газу здійснюється до 20 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, на підставі акту (актів) приймання-передачі природного газу.
Пунктом 3.8 Договору визначено, що Споживач самостійно розраховує суму платежу за газ і забезпечує оплату в строки, передбачені умовами Договору. При цьому Споживач вказує у платіжному дорученні наступну інформацію про призначення платежу: «Оплата за природний газ, згідно Договору від «__»______20__ №___, в т.ч. ПДВ __ грн.»
Пунктами 2.6 - 2.9 Договору визначено, що приймання - передача газу, поставленного Постачальником та прийнятого Споживачем у розрахунковому періоді, оформлюється шляхом підписання та скріплення печаткою (за наявністю) акту приймання-передачі природного газу, в якому зазначаються фактичні обсяги спожитого газу та його вартість.
Для складання акту приймання-передачі природного газу за підсумками розрахункового періоду Постачальник використовує дані з Інформаційної платформи Оператора ГТС. Формування акту відбувається не раніше 9 числа місяця наступного за розрахунковим періодом.
Постачальник направляє Споживачу два примірника підписаного та скріпленого печаткою акту до 12 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом.
Споживач протягом 2 (двох) банківських днів з дати отримання актів приймання-передачі природного газу зобов'язується повернути Постачальнику один примірник оригіналу акту приймання-передачі природного газу, підписаний уповноваженим представником Споживача та скріплений його печаткою (за наявності), або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акту приймання-передачі природного газу.
Згідно з п. 2.10 договору, у випадку не повернення Споживачем підписаного оригіналу акту приймання-передачі природного газу, не надання письмово обґрунтованого заперечення проти підписання акту або у разі відмови Споживача від підписання акту приймання-передачі природного газу до 15 (п'ятнадцятого) числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, обсяг (об'єм) спожитого газу вважається встановленим та узгодженим відповідно до даних Інформаційної платформи Оператора ГТС, а вартість поставленого газу розраховується відповідно до умов Договору. Звіряння спожитого природного газу протягом розрахункового періоду здійснюється відповідно до даних Інформаційної платформи Оператора ГТС. Дані Інформаційної платформи Оператора ГТС щодо обсягів природного газу, спожитих Споживачем, вважаються обов'язковими для Сторін, якщо судом не буде встановлено інше.
Пунктом 6.2 Договору визначено, що в разі порушення Споживачем порядку та строків оплати поставленого Постачальником газу/інших платежів Споживач сплачує Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла протягом періоду, за який сплачується пеня, за кожний день прострочення.
Згідно з п. 10.1 договору, договір набирає чинності з моменту його підписання та скріплення печатками (за наявності) та діє у частині постачання природного газу до 31.12.2021, а в частині розрахунків між сторонами - до повного їх виконання.
Відповідно до п. 10.1.1. договору, договір вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення строку дії Договору жодною зі Сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.
Оцінивши надані докази, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на наступне.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договір, який в силу вимог ч. 1 ст. 629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно вимог ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Частиною 1 ст. 655 ЦК України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 530 ЦК України передбачено, що, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до вимог ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав зобов'язання у строк, встановлений договором.
На виконання умов вказаного договору, у період з лютого 2021 по квітень 2022, Позивач передав у власність Відповідача природний газ в загальному обсязі 0,93358 на загальну суму 18 695,40 грн., що підтверджується відповідними Актами приймання-передачі природного газу.
Позивач направив на поштову адресу Відповідача Акти приймання-передачі природного газу за спірний період, що підтверджується Списками згрупованих відправлень та фіскальними чеками, які містяться в матеріалах справи.
Проте, як зазначив Позивач, Відповідачем не підписано жодного Акту приймання-передачі природного газу з лютого 2021 по квітень 2022.
Також і вмотивованої відповіді-відмови від підписання актів у письмовій формі на виконання вимог п. 2.10 Договору на адресу Позивача не надходило.
Разом із цим, відповідно до підпункту 19 пункту 1 статті 1 Закону України «Про ринок природного газу» оператор газотранспортної системи - суб'єкт господарювання, який на підставі ліцензії здійснює діяльність із транспортування природного газу газотранспортною системою на користь третіх осіб (замовників).
24.12.2019 Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, прийнято постанову № 3011 «Про видачу ліцензії з транспортування природного газу ТОВ «ОПЕРАТОР ГТС УКРАЇНИ», на право провадження господарської діяльності з транспортування природного газу ТОВАРИСТВУ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ОПЕРАТОР ГАЗОТРАНСПОРТНОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ» (03065, м. Київ, проспект Гузара Любомира, 44; код ЄДРПОУ 42795490).
Правове регулювання технічних, організаційних, економічних та правових засад функціонування газотранспортної системи України здійснюється Кодексом Газотранспортної системи, затвердженим постановою НКРЕКП від 30.09.2015, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 06.11.2015 за № 1378/27823 (далі - «Кодекс ГТС»).
Відповідно до положень пункту 5 глави 1 розділу І Кодексу ГТС: інформаційна платформа - електронна платформа у вигляді веб-додатка в мережі Інтернет, функціонування та керування якою забезпечується оператором газотранспортної системи, яка використовується для забезпечення надання послуг транспортування природного газу відповідно до вимог цього Кодексу.
Оператор газотранспортної системи виконує функції адміністратора інформаційної платформи (пункт 5 глави 3 розділу IV Кодексу ГТС).
Отже, суб'єкти ринку природного газу (в даному випадку Позивач та Відповідач, як продавець та покупець природного газу відповідно), користуються ресурсами інформаційної платформи, адміністратором якої є Оператор ГТС.
Інформаційна платформа має бути доступною всім суб'єктам ринку природного газу та операторам торгових платформ у межах їх прав, визначених цим Кодексом, для забезпечення ними дій, пов'язаних із укладанням угод за короткостроковими стандартизованими продуктами, замовленням, наданням та супроводженням послуг транспортування природного газу, у тому числі для подання номінацій/реномінацій, перевірки величин грошових внесків (фінансової гарантії), а також інших дій, передбачених цим Кодексом.
Для вчинення вищезазначених дій веб-додаток інформаційної платформи має бути доступним у мережі Інтернет цілодобово, сім днів на тиждень. (пункт 2 глави 3 розділу IV Кодексу ГТС).
Разом із цим, Позивач отримав від ТОВ «Оператор газотранспортної системи України» відповідь від 17.07.2025 № ТОВВИХ-25-11137 щодо об'ємів спожитого Відповідачем природного газу помісячно, які також підтверджуються роздруківками з Інформаційної платформи.
Крім цього, на підтвердження здійснення господарської операції (факту поставки природного газу) в період за який з боку Відповідача не підписано Акти приймання-передачі, Позивачем надано зареєстровані податкові накладні за відповідні періоди.
З матеріалів справи вбачається, що оплату за переданий природний газ у спірний період Відповідач здійснив частково на суму 15 266,99 грн., що підтверджується розрахунком наданим позивачем.
Таким чином, сума простроченого та несплаченого основного боргу Відповідача перед Позивачем за вказаним Договором (з урахуванням проведених Відповідачем часткових оплат на загальну суму 15 266,99 грн.) складає 3 428,41 грн.
З урахуванням викладеного, суд зазначає, що Відповідач не в повному обсязі виконав зобов'язання у визначений договором строк, чим порушив умови пункту 3.9 Договору, та у зв'язку з чим у нього утворилась заборгованість перед позивачем за отриманий природний газ в період з лютого 2021 по квітень 2022 в сумі 3 428,41 грн.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги щодо стягнення з Відповідача заборгованості за поставлений природний газ в період з лютого 2021 по квітень 2022 в сумі 3 428,41 грн. підлягають задоволенню.
У зв'язку з порушенням відповідачем строків оплати позивачем на підставі п.6.2. договору нараховано пеню за періоди з 22.03.2022 по 03.06.2022, з 21.04.2022 по 03.06.2022, з 21.05.2022 по 03.06.2022 в загальній сумі 710,56 грн.
Відповідно до вимог ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно з приписами ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Згідно з пунктом 6.2 договору, в разі порушення Споживачем порядку та строків оплати поставленого Постачальником газу/інших платежів Споживач сплачує Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла протягом періоду, за який сплачується пеня, за кожний день прострочення.
Суд перевіривши розрахунок пені, наданого позивачем, за допомогою юридичної інформаційно-пошукової системи “Законодавство» зазначає, що розрахунок є вірним, відповідає вимогам законодавства та сума пені в розмірі 710,56 грн. підлягає стягненню з відповідача у повному обсязі.
Також у зв'язку з простроченням відповідачем виконання грошового зобов'язання позивачем на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України нараховано 3% річних за періоди з 22.03.2022 по 01.01.2025, з 21.04.2022 по 01.01.2025, з 21.05.2022 по 01.01.2025 в сумі 331,72 грн. та інфляційні втрати за загальний період з квітня 2022 по червень 2025 в сумі 1 536,90 грн.
Відповідно до ч. 2 статті 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір відсотків.
Суд перевіривши розрахунки 3% річних та інфляційних втрат, наданих позивачем, за допомогою юридичної інформаційно-пошукової системи “Законодавство» зазначає, що вони є вірними, відповідають вимогам законодавства, а отже 3% річних в сумі 331,73 грн. та інфляційні втрати в сумі 1 536,90 грн. підлягають стягненню з відповідача.
Згідно з ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до стаття 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Статтею 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно із ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 р.).
Також у рішенні у справі "Серявін та інші проти України" Європейський суд з прав людини в вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).
З огляду на викладене, враховуючи предмет та визначені позивачем підстави позову, принципи диспозитивності, змагальності та рівності сторін перед законом і судом, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до статті 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються відповідача.
Керуючись ст.ст. 76-79, 86, 129, 233, 236 - 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Мурадьян Владислава Едуардовича ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Газопостачальна компанія “Нафтогаз України» (вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116; код ЄДРПОУ 40121452) заборгованість за основною сумою в розмірі 3 428 (три тисячі чотириста двадцять вісім) грн. 41 коп., пеню в сумі 710 (сімсот десять) грн. 56 коп., 3% річних в сумі 331 (триста тридцять одна) грн. 73 коп., інфляційні втрати в сумі 1 536 (одна тисяча п'ятсот тридцять шість) грн. 90 коп. та витрати по сплаті судового збору в сумі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп. Видати наказ після набрання рішенням чинності.
У зв'язку з введенням графіків обмеження електропостачання у Господарському суді Запорізької області повний текст рішення складено та підписано 21.11.2025.
Суддя К.В. Проскуряков
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно з ч. 1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.