номер провадження справи 22/184/25
21.11.2025 Справа № 908/3007/25
м. Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі судді Ярешко О.В.,
Розглянувши без виклику учасників справи матеріали справи № 908/3007/25
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Газопостачальна компанія “НАФТОГАЗ ТРЕЙДИНГ» (вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116)
до відповідача: КОМИШУВАСЬКОЇ СЕЛИЩНОЇ РАДИ ЗАПОРІЗЬКОГО РАЙОНУ ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ (вул. Хмельницького Богдана, буд. 49, смт. Комишуваха(з), Запорізький район, Запорізька область, 70530)
про стягнення 603 007,05 грн.
1. Короткий зміст позовних вимог та заяви позивача
26.09.2025 до Господарського суду Запорізької області через систему “Електронний суд» надійшла позовна заява (вих. № б/н від 25.09.2025) Товариства з обмеженою відповідальністю “Газопостачальна компанія “НАФТОГАЗ ТРЕЙДИНГ» до відповідача: КОМИШУВАСЬКОЇ СЕЛИЩНОЇ РАДИ ЗАПОРІЗЬКОГО РАЙОНУ ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ про стягнення 539440,13 грн. основного боргу, 49188,96 грн. пені, 4760,22 грн. 3% річних, 9617,74 грн. інфляційних втрат.
Позов обґрунтовано невиконанням відповідачем грошового зобов'язання за договором від 25.12.2024 № 07-8109/24-БО-Т постачання природного газу, а саме: несплатою поставленого у період: січень - квітень 2025 природного газу. Оскільки споживачем не були підписані акти приймання-передачі природного газу, позивач здійснив розрахунок отриманого природного газу відповідачем на підставі інформації, розміщеної на Інформаційній платформі Оператора ГТС, по ціні, зазначеній у договорі.
22.10.2025 через систему «Електронний суд» надійшла відповідь на відзив, в якому відхилено заперечення відповідача. Відповідач проігнорував обов'язок, встановлений п.п. 3.5-3.5.1, та не надав актів надання послуг з розподілу/транспортування газу за відповідні періоди. Акти приймання-передачі природного газу направлялися на адресу відповідача, але підписані ним не були. У зв'язку з цим, враховуючи дані Інформаційної платформи щодо обсягів спожитого газу, такі обсяги є встановленими, а вартість природного газу визначена з урахуванням ціни такого газу, що узгоджена сторонами у договорі. Крім того, суб'єкти природного газу (позивач та відповідач) користуються ресурсами Інформаційної платформи, адміністратором якої є Оператор ГТС. З метою надання доказів поставки природного газу відповідачу у спірний період, позивач звертався до Оператора ГТС і отримав відповідь з додаванням інформації щодо остаточної алокації відборів споживача. Відтак, відповідач був обізнаний про обсяги природного газу, що був спожитий ним у спірний період, знав про вартість газу та мав можливість здійснити оплату навіть не очікуючи відповідного акту приймання-передачі.
Інші заяви по суті справи до суду не надходили.
2. Позиція (аргументи) відповідача. Заяви відповідача
16.10.2025, у встановлений судом строк, через систему «Електронний суд» надійшов відзив на позовну заяву. Позовні вимоги не визнані. Укладеним між сторонами договором від 25.12.2024 № 07-8109/24-БО-Т встановлена ціна природного газу за 1000 куб.м - 16553,89 грн. та загальна вартість договору - 662155,60 грн. Відповідачем не укладалися додаткові угоди до договору щодо зміни ціни та обсягів газу. У розділі 4 договору не встановлені строки оплати за відсутності підписаних актів приймання-передачі. Вважає, що відповідач за весь період дії договору отримав природний газ на суму, згідно наступного розрахунку: січень 2025: 10,73278 (тис. куб. метрів) х 16553,89 грн. = 177669,26 грн.; лютий 2025: 12,31655 (тис. куб. метрів) х 16553,89 грн. = 203886,81 грн.; березень 2025: 8,03488 (тис. куб. метрів) х 16553,89 грн. = 133008,52 грн.; квітень 2025: 0,54969 (тис. куб. метрів) х 16553,89 грн. = 9099,51 грн., разом: 523664,10 грн. Розрахунок вартості спожитого природного газу, зроблений позивачем у позові, вважає необґрунтованим, так як використовуються ціни природного газу, не обумовлені договором (розділом 4). Позивач до позову додав копії актів приймання-передачі та докази їх направлення на електронну пошту, але згідно роздрукованих сторінок пошти він відсилав на електронну пошту відповідачу скан-копії актів приймання-передачі, а не акти приймання-передачі у формі електронного документу, тобто не скріплені цифровим електронним підписом та печаткою. Сторони, згідно п. 13.1 договору, могли б оформлювати акти у формі електронних документів у період дії договору, але за правилами, встановленими для цього Законами України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронний цифровий підпис». Так як позивач не виставив своєчасно належно оформлені акти приймання-передачі природного газу, то строк оплати не настав. Вини відповідача у несвоєчасній оплаті немає, а є прострочення кредитора. Без виставлених та підписаних актів позивач не має обов'язку та можливості сплатити за спожитий газ, так як Державна казначейська служба не приймає на виконання платіжні документи не підтверджені документально та якщо умови таких документів відрізняються від умов укладених договорів. Вважає відсутніми підстави для нарахування та стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат. У задоволенні позову просив відмовити у повному обсязі.
Інші заяви по суті справи до суду не надходили.
3. Процесуальні питання, вирішені судом
Відповідно до протоколу розподілу судової справи між суддями від 26.09.2025 здійснено автоматизований розподіл позовної заяви між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/3007/25 та визначено до розгляду судді Ярешко О.В.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 01.10.2025 суддею Ярешко О.В. вказану позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 908/3007/25 за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи за наявними у справі матеріалами; ухвалено розгляд справи по суті розпочати через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі.
Ухвала суду була доставлена до зареєстрованих електронних кабінетів сторін 01.10.2025, що підтверджується відповідними довідками.
Згідно ч. 1 ст. 248 ГПК України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі, крім випадку, передбаченого частиною другою цієї статті.
Відповідно ч. 2 ст. 252 ГПК України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.
Таким чином, розгляд справи по суті в цій справі розпочинається з 01.11.2025.
Оскільки розгляд справи здійснювався без виклику представників сторін, фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу відповідно до ч. 3 ст. 222 ГПК України не проводилося.
Дотримуючись розумності строку розгляду справи, рішення по суті ухвалено судом 21.11.2025.
4. Обставини справи, встановлені судом, та докази що їх підтверджують
25.12.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю “Газопостачальна компанія “НАФТОГАЗ ТРЕЙДИНГ» (постачальник, позивач) та КОМИШУВАСЬКОЮ СЕЛИЩНОЮ РАДОЮ ЗАПОРІЗЬКОГО РАЙОНУ ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ (споживач, відповідач) (ЕІС-код 56XS0000РСАU00N) укладено договір постачання природного газу № 07-8109/24-БО-Т.
Відповідно до п. 1.1 договору, постачальник зобов'язується поставити споживачу природний газ за ДК 021:2015 код 09120000-6 «Газове паливо», а споживач зобов'язується прийняти його та оплатити на умовах цього договору.
Постачальник передає споживачу на умовах цього договору замовлений споживачем обсяг (об'єм) природного газу з січня 2025 по 30 квітня 2025 включно) у кількості 40,00000 тис.куб.метрів (п. 2.1).
Підписанням цього договору споживач дає згоду постачальнику на включення його до Реєстру споживачів постачальника, розміщеного на інформаційній платформі Оператора ГТС відповідно до вимог Кодексу ГТС (п. 2.3).
У будь-якому випадку обсяг, визначений в акті приймання-передачі природного газу, оформленого відповідно до п. 3.5 цього договору, вважається фактично використаним за цим договором обсягом природного газу (п. 2.4).
Відповідно п. 3.1, право власності на природний газ переходить від постачальника до споживача після підписання актів приймання-передачі.
Постачання газу за цим договором здійснюється постачальником виключно за умови включення споживача до Реєстру споживачів (п. 3.2).
Згідно п. 3.4, постачальник із застосування ресурсів Інформаційної платформи Оператора ГТС та споживач здійснюють щоденний моніторинг фактично відібраного споживачем обсягу природного газу.
Пунктом 3.5 договору закріплено, що приймання-передача газу, переданого постачальником споживачеві у відповідному розрахунковому періоді, оформлюється актом приймання-передачі газу.
Споживач зобов'язується надати постачальнику не пізніше 5-го числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, завірену належним чином копію відповідного акту надання послуг з розподілу/транспортування газу за такий період, що складений між Оператором ГРМ та/або Оператором ГТС та споживачем, на підставі даних комерційного вузла обліку споживача відповідно до вимог Кодексу ГТС/Кодексу ГРМ (пп. 3.5.1).
На підставі отриманих від споживача даних та даних остаточної алокації відборів споживача на Інформаційній платформі Оператора ГТС постачальник готує та надає споживачу два примірники акту приймання-передачі за відповідний розрахунковий період, підписані уповноваженим представником постачальника (пп. 3.5.2).
Споживач протягом 2-х робочих днів з дати одержання акту зобов'язується повернути постачальнику один примірник оригіналу акту, підписаний уповноваженим представником споживача, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від його підписання (пп. 3.5.3).
У випадку неповернення споживачем підписаного оригіналу акту до 15-го числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, а також у випадку розбіжностей між даними, отриманими від споживача та даними остаточної алокації відборів споживача на Інформаційній платформі Оператора ГТС, обсяг (об'єм) спожитого газу вважається встановленим (узгодженим) відповідно до даних Інформаційної платформи Оператора ГТС та переданим у власність споживачу, а вартість поставленого протягом відповідного розрахункового періоду газу розраховується з урахуванням цін, визначених у розділі 4 цього договору (пп. 3.5.4).
У розділі 4 договору сторонами визначено ціну та вартість природного газу.
Згідно пункту 4.1 договору, ціна та порядок зміни ціни на природний газ, який поставляється за цим договором, встановлюється наступним чином: ціна природного газу за 1000 куб.м газу без ПДВ - 13658,33 грн., крім того ПДВ за ставкою 20%, ціна природного газу за 1000 куб.м газу з ПДВ - 16390,00 грн., крім того тариф на послуги транспортування природного газу для внутрішньої точки виходу з газотранспортної системи - 124,16 грн. без ПДВ, коефіцієнт, який застосовується при замовленні потужності на добу наперед у відповідному періоді на рівні 1,10 умовних одиниць, всього з коефіцієнтом - 136,57 грн., крім того ПДВ 20% - 27,315 грн., всього з ПДВ - 163,89 грн. за 1000 куб.м. Всього ціна газу за 1000 куб.м з ПДВ, з урахуванням тарифу на послуги транспортування та коефіцієнту, який застосовується при замовленні потужності на добу наперед, становить 16553,89 грн.
Згідно п. 4.2, у разі зміни тарифу на послуги транспортування природного газу для внутрішньої точки виходу з газотранспортної системи та/або коефіцієнту, який застосовується при замовленні потужності на добу наперед у відповідному періоді, вони є обов'язковими для сторін за цим договором з дати набрання чинності відповідних змін.
Відповідно п. 4.3, загальна вартість цього договору на дату укладання становить 551796,33 грн., крім того ПДВ - 110359,27 грн., разом з ПДВ - 662155,60 грн.
Згідно з п. 5.1 договору, оплата за природний газ за відповідний розрахунковий період (місяць) здійснюється споживачем виключно грошовими коштами в наступному порядку: 70% вартості фактично переданого відповідно до акту приймання-передачі природного газу - до останнього числа місяця, наступного за місяцем, в якому було здійснено постачання газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий відповідно до акту приймання-передачі природний газ здійснюється споживачем до 15 числа (включно) місяця, наступного за місяцем, в якому споживач повинен був сплатити 70% грошових коштів за відповідний розрахунковий період. У разі відсутності акту приймання-передачі, фактична вартість використаного споживачем газу розраховується відповідно до умов підпункту 3.5.4 пункту 3.5 цього договору. Споживач має право здійснити оплату та/або передоплату за природний газ протягом періоду поставки або до початку розрахункового періоду.
Споживач зобов'язаний своєчасно та у повному обсязі розрахуватися за поставлений природний газ відповідно до пункту 5.1 цього договору (п. 5.3).
Згідно пп. 6.2.2, 6.2.4 п. 6.2, споживач зобов'язаний: самостійно контролювати власне використання природного газу за цим договором; своєчасно оплачувати вартість поставленого природного газу в розмірі та порядку, що передбачені цим договором.
Відповідно п. 7.2, у разі прострочення споживачем строків остаточного розрахунку згідно пункту 5.1 та/або строків оплати за пунктом 8.4 цього договору, споживач зобов'язується сплатити постачальнику 3% річних, інфляційні збитки та пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховані від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.
Згідно з п. 13.1 договору, він набирає чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріпленя підписів печаткою (за наявності) та діє в частині поставки газу з 01.01.2025 до 3.04.2025 включно, а в частині розрахунків - до повного їх виконання.
Сторони, підписуючи договір, підтверджують, що визнають форми електронних документів, що будуть укладатись сторонами під час дії цього договору, зокрема акти приймання-передачі природного газу, з дотриманням вимог щодо реєстрації КЕП/УЕП та печатки (за наявності) засобами телекомунікаційного зв'язку, підписані з використанням спеціалізованих програмних рішень, зокрема, але не виключно, системи обміну електронними документами «М.Е.Dос», «ВЧАСНО».
У розділі 14 договору вказано e-mail відповідача: vikagarm@ukr.net; komishuvakha@ukr.net.
З матеріалів справи слідує, що позивачем були складені та підписані ним акти приймання-передачі природного газу:
- від 12.02.2025 за період: січень 2025 на суму 183021,77 грн. (обсяг споживання - 10,73278 тис.куб.м);
- від 11.03.2025 за період: лютий 2025 на суму 210029,15 грн. (обсяг споживання - 12,31655 тис.куб.м);
- від 11.04.2025 за період: березень 2025 на суму 137015,57 грн. (обсяг споживання - 8,03488 тис.куб.м);
- від 12.05.2025 за період: квітень 2025 на суму 9373,64 грн. (обсяг споживання - 0,54969 тис.куб.м), а всього на загальну суму 539440,13 грн.
Вказані акти були надіслані на електронні адреси пошти відповідача, вказані у договорі: vikagarm@ukr.net; komishuvakha@ukr.net.
Як вказано у листі ТОВ «ОПЕРАТОР ГАЗОТРАНСПОРТНОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ» від 27.08.2025 № ТОВВИХ-25-13384, обсяг природного газу, використаний споживачем з ЕІС-кодом 56XS0000РСАU00N (відповідач) за період з 01.01.2025 по 30.04.2025 внесено в алокацію постачальника ТОВ “Газопостачальна компанія “НАФТОГАЗ ТРЕЙДИНГ» становить: з 01.01.2025 по 31.01.2025 - 10732,78 кубм.; з 01.02.2025 по 28.02.2025 - 12316,55 куб.м; з 01.03.2025 по 31.03.2025 - 8034,88 куб.м; з 01.04.2025 по 30.04.2025 - 549,69 куб.м.
Вказані обсяги природного газу, використаного відповідачем, підтверджуються також витягами з Інформаційної платформи щодо остаточної алокації відборів споживача з ЕІС-кодом 56XS0000РСАU00N за відповідні періоди.
5. Норми права та мотиви, з яких виходить господарський суд при ухваленні рішення
Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставою виникнення цивільних прав і обов'язків є договір.
За приписами ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
За приписами ч.ч. 1, 2 ст. 714 ЦК України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.
Частиною 1 ст. 530 ЦК України визначено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
За приписами ч.ч. 1, 2 ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.
Відповідно ст.ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання не допускається. Зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.
Згідно пункту 2 розділу VI Правил постачання природного газу, споживач зобов'язаний своєчасно оплачувати постачальнику вартість природного газу в розмірі, строки та порядку, що визначені договором.
Статтею 599 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Згідно матеріалів справи, відповідачем у спірний період було спожито природного газу у обсягах: з 01.01.2025 по 31.01.2025 - 10732,78 кубм.; з 01.02.2025 по 28.02.2025 - 12316,55 куб.м; з 01.03.2025 по 31.03.2025 - 8034,88 куб.м; з 01.04.2025 по 30.04.2025 - 549,69 куб.м.
Відповідач обсягів спожитого ним природного газу не заперечив та не спростував.
Позивачем надано до матеріалів справи копії актів приймання-передачі природного газу за січень-квітень 2025, які відповідачем не підписані.
Позивач зазначив про надіслання актів відповідачу на його електронну пошту, долучивши до позовних матеріалів докази їх надіслання на електронні адреси пошти відповідача, вказані у договорі: vikagarm@ukr.net; komishuvakha@ukr.net.
Відповідач у відзиві не заперечив отримання цих актів, однак вказав, що акти не скріплені цифровим електронним підписом та печаткою, та без виставлених та підписаних актів відповідач не має обов'язку та можливості сплатити за спожитий газ.
Пунктом 39 частини 1 статті 1 Закону України «Про ринок природного газу», суб'єкт ринку природного газу - оператор газотранспортної системи, оператор газорозподільної системи, оператор газосховища, оператор установки LNG, замовник, оптовий продавець, оптовий покупець, постачальник, газовидобувне підприємство, споживач.
Відповідно до положень пункту 5 глави 1 розділу І Кодексу Газотранспортної системи, інформаційна платформа - електронна платформа у вигляді веб-додатка в мережі Інтернет, функціонування та керування якою забезпечується оператором газотранспортної системи, яка використовується для забезпечення надання послуг транспортування природного газу відповідно до вимог цього Кодексу.
Оператор газотранспортної системи виконує функції адміністратора інформаційної платформи (пункт 5 глави 3 розділу IV Кодексу ГТС).
Отже, суб'єкти ринку природного газу (у даному випадку позивач та відповідач, як постачальник та споживач природного газу), користуються ресурсами інформаційної платформи, адміністратором якої є Оператор ГТС.
Інформаційна платформа має бути доступною всім суб'єктам ринку природного газу та операторам торгових платформ у межах їх прав, визначених цим Кодексом, для забезпечення ними дій, пов'язаних із укладанням угод за короткостроковими стандартизованими продуктами, замовленням, наданням та супроводженням послуг транспортування природного газу, у тому числі для подання номінацій/реномінацій, перевірки величин грошових внесків (фінансової гарантії), а також інших дій, передбачених цим Кодексом. Для вчинення вищезазначених дій веб-додаток інформаційної платформи має бути доступним у мережі Інтернет цілодобово, сім днів на тиждень (пункт 2 глави 3 розділу IV Кодексу ГТС).
Суд зазначає, що згідно умов договору (пп. 3.5.4), у разі недотримання споживачем умов пп. 3.5.1 п. 3.5 договору та відсутності належним чином оформленого між сторонами акту приймання-передачі природного газу, обсяг (об'єм) спожитого газу вважається встановленим (узгодженим) відповідно до даних Інформаційної платформи Оператора ГТС та переданим у власність споживачу.
Отже, враховуючи положення чинного законодавства та договору, з урахуванням даних свого комерційного вузла обліку, відповідач був обізнаний про обсяги природного газу, що були ним спожиті в спірний період поставки.
Суд враховує, що згідно умов договору (пункт 3.4), споживач (відповідач) із застосуванням ресурсів Інформаційної платформи Оператора ГТС може здійснювати щоденний моніторинг фактично відібраного ним обсягу природного газу.
Відтак, відповідач міг самостійно встановити обсяг спожитого ним газу у січні-квітні 2025.
З урахуванням обізнаності відповідача про спожиті обсяги природного газу та ціни природного газу, що визначена у договорі, відповідач знав про вартість природного газу, яка мала бути ним сплачена за відповідний період поставки, та мав можливість здійснити таку оплату без відповідного акту приймання-передачі природного газу.
Не підписання актів приймання-передачі природного газу за спірний період у даному випадку не є відкладальною умовою у розумінні статті 212 Цивільного кодексу України та не є простроченням кредитора у розумінні статті 613 Цивільного кодексу України, тому не звільняє відповідача від обов'язку оплатити переданий йому товар. Аналогічні висновки викладено Верховним Судом у постанові від 26.06.2025 у справі № 913/438/24.
Тому суд не погоджується з твердженнями відповідача про відсутність прострочення оплати спожитого газу.
Верховний Суд у складі суддів Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 15.07.2022 у справі № 914/1003/21 зазначив: «Листи електронної пошти, що додані до позовної заяви, є такими, що містять відомості про факт відправлення повідомлень із відповідної електронної адреси, час відправлення, адресатів листа - осіб, до відома яких було доведено таке повідомлення тощо. У випадку, якщо позивач подає позов у паперовій формі, то електронний лист може бути наданий суду у вигляді відповідної роздруківки. Така роздруківка електронного листа та додатків до нього є паперовою копією електронного доказу».
Верховний Суд неодноразово зазначав, що листування шляхом надіслання електронних листів уже давно стало частиною ділових звичаїв в Україні, а здійснення електронної переписки як усталеного звичаю ділового обороту в Україні, що не вимагає договірного врегулювання, визнається цивільним звичаєм за ст. 7 ЦК (постанови Верховного Суду від 27.11.2018 у справі № 914/2505/17, від 13.10.2021 у справі № 923/1379/20).
Верховний Суд у постановах від 13.07.2020 у справі № 753/10840/19, від 18.02.2021 у справі № 442/3516/20 наданими сторонами скрін-шотами повідомлень з телефону та планшету, роздруківками з Viber фактично визнав належними та допустимими доказами, які досліджені судами у їх сукупності та яким надана належна правова оцінка.
Згідно з приписами Закону "Про електронні довірчі послуги", використання електронного підпису, який відповідає вимогам до кваліфікованого електронного підпису, дозволяє забезпечити електронну ідентифікацію підписувача і гарантує цілісність підписаних даних, а також має презумпцію відповідності особистому підпису (статті 14, 18, 23 Закону).
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду 3 серпня 2022 року прийняв рішення у cправі № 910/5408/21, в якому зазначив: «Водночас відсутність кваліфікованого електронного підпису не зумовлює недостовірність певних даних в електронній формі й, відповідно, недостовірність електронного доказу. Вирішення питання достовірності такого доказу має відбуватися на загальних засадах, визначених ГПК, і відповідно до стандарту доказування "баланс ймовірностей", передбаченого ст. 79 ГПК. У сучасній діловій практиці більшість електронних даних не мають розширених або кваліфікованих електронних підписів і не захищені іншим способом. Незважаючи на це, суди мають розглядати їх як електронні докази (тоді як доказова сила доказів може змінюватися залежно від конкретного випадку), враховуючи, наприклад, різноманітні довірчі послуги, пов'язані з електронним керуванням документами та ідентифікацією підписантів, які доступні по всьому світу. Електронні докази повинні оцінюватися так само, як і інші види доказів, зокрема, щодо їх прийнятності, автентичності, точності та цілісності. Обробка електронних доказів не повинна бути невигідною для сторін або надавати несправедливу вигоду одній із них (преамбула "базові принципи" Керівництва "Електронні докази в цивільному та адміністративному процесі", ухваленому Комітетом міністрів Ради Європи 30.01.2019). Також Верховний Суд звертає увагу на презумпцію цілісності (достовірності) електронних доказів, що означає, що доказ вважається цілісним (достовірним), поки інша сторона цього не спростує».
Верховний Суд у складі суддів Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 15.07.2022 у справі №914/1003/21 зазначив: "Чинним законодавством визначені випадки, коли використання електронного підпису є обов'язковим і за відсутності такого підпису документ не буде вважатися отриманим від певної особи. Але ці випадки не охоплюють комерційне, ділове чи особисте листування електронною поштою між приватними особами (якщо інше не встановлено домовленістю між сторонами). У таких відносинах презюмується, що повідомлення є направленим тим, хто зазначений як відправник електронного листа чи хто підписав від свого імені текст самого повідомлення. Отже, відсутність кваліфікованого електронного підпису на повідомленні не свідчить про те, що особу неможливо ідентифікувати з достатнім ступенем вірогідності як відправника такого повідомлення, направленого електронною поштою, тобто поширювача інформації».
Так, договором від 25.12.2024 № 07-8109/24-БО-Т визначено, що акти приймання-передачі природного газу можуть укладатися в електронній формі, з дотриманням вимог щодо реєстрації КЕП/УЕП та печатки (за наявності) засобами телекомунікаційного зв'язку, підписані з використанням спеціалізованих програмних рішень, зокрема, але не виключно, системи обміну електронними документами «М.Е.Dос», «ВЧАСНО».
Разом з тим, як зазначено судом, відповідач мав дані щодо обсягів спожитого ним природного газу та міг здійснити його оплату не очікуючи належно оформленого акту.
Згідно пп. 3.5.1 п. 3.5 договору, споживач зобов'язався надати постачальнику не пізніше 5-го числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, завірену належним чином копію відповідного акту надання послуг з розподілу/транспортування газу за такий період, що складений між Оператором ГРМ та/або Оператором ГТС та споживачем, на підставі даних комерційного вузла обліку споживача відповідно до вимог Кодексу ГТС/Кодексу ГРМ.
Докази виконання цього обов'язку споживачем (відповідачем) у матеріалах справи відсутні. Також у справі відсутнє будь-яке листування з боку відповідача щодо надання йому роз'яснень про обсягам спожитого ним газу.
Укладаючи договір № 07-8109/24-БО-Т відповідач знав та розумів обов'язковість виконання зобов'язань за ним, зокрема обов'язок зі сплати спожитого природного газу.
Відповідно до приписів статті 3 Цивільного кодексу України, загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність.
Разом з тим, відповідачем не було здійснено жодної оплати за газ. Посилання на неможливість здійснення оплати через казначейську службу без наявності підписаних актів приймання-передачі газу не спростовує висновків суду щодо обов'язковості такої оплати, відповідач мав потурбуватися про можливість належного виконання своїх зобов'язань.
Щодо ціни газу, що зазначена в актах.
Згідно п. 4.2 договору, у разі зміни тарифу на послуги транспортування природного газу для внутрішньої точки виходу з газотранспортної системи та/або коефіцієнту, який застосовується при замовленні потужності на добу наперед у відповідному періоді, вони є обов'язковими для сторін за цим договором з дати набрання чинності відповідних змін.
Постановою НКРЕКП від 30.12.2024 № 2387 з 01.01.2025 встановлено тарифи для ТОВ «ОПЕРАТОР ГАЗОТРАНСПОРТНОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ» на послуги транспортування природного газу для точок входу і точок виходу на регуляторний період 2025-2029 років.
Згідно додатку 2 до цієї Постанови, тариф для точки виходу за 1000 куб.м на добу без ПДВ становить 501,97 грн., що й відображено в актах за спірний період.
Ця постанова, згідно пункту 8, набирає чинності з 01 січня 2025 року, але не раніше дня, наступного за днем її оприлюднення на офіційному вебсайті Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.
День оприлюднення на офіційному веб-сайті Регулятора Постанови № 2387: 30.12.2024.
Отже, розрахунок вартості спожитого природного газу у спірний період визначений позивачем згідно умов договору від 25.12.2024 № 07-8109/24-БО-Т.
Таким чином, наведений у відзиві контррозрахунок основного боргу зроблений відповідачем без урахування Постанови НКРЕКП від 30.12.2024 № 2387, а отже не у відповідності до умов договору № 07-8109/24-БО-Т.
За умовами п. 5.1 договору, остаточний розрахунок за фактично переданий відповідно до акту приймання-передачі природний газ здійснюється споживачем до 15 числа (включно) місяця, наступного за місяцем, в якому споживач повинен був сплатити 70% грошових коштів за відповідний розрахунковий період.
Відповідно до статті 13 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Оскільки доказів погашення основної суми боргу у розмірі 539440,13 грн. суду не надано, з відповідача на користь позивача стягується 539440,13 грн. основного боргу.
Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно висновку Великої Палати Верховного Суду у постанові від 07.04.2020 у справі № 910/4590/19, зобов'язання зі сплати інфляційних та річних процентів є акцесорним, додатковим до основного, залежить від основного зобов'язання і поділяє його долю. Відповідно, й вимога про сплату інфляційних та річних процентів є додатковою до основної вимоги (пункт 43 мотивувальної частини постанови).
Згідно ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно ст.ст. 1, 3 Закону України від 22.11.1996 N 543/96-ВР “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Відповідно до приписів ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, який був чинним на момент виникнення між сторонами правовідносин, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Таким чином, законом передбачено право сторін визначати у договорі розмір санкцій і строки їх нарахування за прострочення виконання зобов'язання. У разі відсутності таких умов у договорі, нарахування штрафних санкцій припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконаним відповідно до частини шостої статті 232 ГК України.
Відповідно п. 7.2 договору, у разі прострочення споживачем строків остаточного розрахунку згідно пункту 5.1 та/або строків оплати за пунктом 8.4 цього договору, споживач зобов'язується сплатити постачальнику 3% річних, інфляційні збитки та пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховані від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.
Сторонами у договорі не визначено більшого строку для нарахування пені, ніж вказано в ч. 6 ст. 232 ГК України. Позивач нарахував пеню у межах вказаного строку.
Позивач нарахував пеню у сумі 49188,96 грн. за період із 18.03.2025 по 31.07.2025; 3% річних у сумі 4760,22 грн. за період із 18.03.2025 по 31.07.2025 та інфляційні втрати у сумі 9617,74 грн. за період із квітня 2025 по липень 2025 включно. Розрахунки зроблені за кожним актом окремо, інфляційні втрати за актом за поставку квітня 2025 позивачем не нараховано.
Розрахунки 3% річних, інфляційних втрат та пені, зроблені позивачем, судом перевірені та визнаються арифметично правильними.
Відтак, з відповідача на користь позивача стягується 49188,96 грн. пені, 4760,22 грн. 3% річних та 9617,74 грн. інфляційних втрат.
На підставі викладеного вище, позов у цілому задовольняється судом повністю.
6. Судові витрати
Відповідно п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Таким чином, судовий збір у сумі 7236,08 грн. стягується з відповідача на користь позивача.
Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позовні вимоги задовольнити повністю.
Стягнути з КОМИШУВАСЬКОЇ СЕЛИЩНОЇ РАДИ ЗАПОРІЗЬКОГО РАЙОНУ ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ (вул. Хмельницького Богдана, буд. 49, смт. Комишуваха(з), Запорізький район, Запорізька область, 70530, код ЄДРПОУ 24912390) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Газопостачальна компанія “НАФТОГАЗ ТРЕЙДИНГ» (вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, код ЄДРПОУ 42399676) 539440 (п'ятсот тридцять дев'ять тисяч чотириста сорок) грн. 13 коп. основного боргу, 49188 (сорок дев'ять тисяч сто вісімдесят вісім) грн. 96 коп. пені, 4760 (чотири тисячі сімсот шістдесят) грн. 22 коп. 3% річних, 9617 (дев'ять тисяч шістсот сімнадцять) грн. 74 коп. інфляційних втрат та 7236 (сім тисяч двісті тридцять шість) грн. 08 коп. судового збору.
Відповідно ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено згідно з вимогами ст. 238 ГПК України та підписано - 21 листопада 2025.
Рішення розміщується в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою у мережі Інтернет за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua.
Суддя О.В. Ярешко