номер провадження справи 22/123/25
19.11.2025 Справа № 908/2501/25
м. Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі судді Ярешко О.В.,
При секретарі судового засідання Литвинюк А.О.
За участю представників сторін:
від позивача - Шимко М.Ю., довіреність від 27.01.2025, Витяг з ЄДР (у режимі відеоконференцзв'язку)
від відповідача - адвокат Гнєзділова К.О., довіреність від 18.11.2025
Розглянувши у судовому засіданні матеріали справи № 908/2501/25
за позовом: ВІЙСЬКОВОЇ ЧАСТИНИ НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 )
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮГСТАЛЬ" (бул. Вінтера, буд. 26, м. Запоріжжя, 69041)
про стягнення 8 554 667,69 грн.
1. Короткий зміст позовних вимог та заяви позивача
18.08.2025 до Господарського суду Запорізької області через систему “Електронний суд» надійшла позовна заява (вих. № б/н від 15.08.2025) ВІЙСЬКОВОЇ ЧАСТИНИ НОМЕР_1 до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮГСТАЛЬ" про стягнення 8554667,69 грн. пені та штрафу за порушення строків постачання товару за договором про закупівлю товарів № 1 від 01.03.2024.
Позов обґрунтовано порушенням відповідачем зобов'язання з поставки товару у встановлений договором № 1 від 01.03.2024 строк.
16.09.2025 через систему “Електронний суд» надійшла відповідь на відзив. Вважає доводи відповідача щодо наявності підстав для зменшення розміру неустойки необґрунтованими. Просив відмовити у повному обсязі у задоволенні клопотання відповідача про зменшення неустойки.
25.09.2025 через систему “Електронний суд» надійшли пояснення на заперечення відповідача на відповідь на відзив, які вважає необґрунтованими.
Інші заяви по суті справи до суду не надходили.
2. Позиція (аргументи) відповідача. Заяви відповідача
10.09.2025 через систему «Електронний суд» надійшов відзив. Визнано укладення договору від 01.03.2024 № 1 про закупівлю. Відповідач підтвердив, що товар поставлено згідно видаткових накладних та актів приймання-передачі, які зазначені у тексті позовної заяви. Вважає, що розрахунок сум пені та штрафу здійснено відповідно до умов договору та є арифметично правильним. Просив зменшити неустойку на 90%.
22.09.2025 через систему “Електронний суд» надійшло заперечення на відповідь на відзив. Просив задовольнити клопотання про зменшення заявленої до стягнення неустойки на 90%.
02.10.2025 та 19.11.2025 через систему “Електронний суд» надійшли додаткові пояснення на підтримання клопотання про зменшення неустойки.
Інші заяви по суті справи до суду не надходили.
3. Процесуальні питання, вирішені судом
Відповідно до протоколу розподілу судової справи між суддями від 18.08.2025 здійснено автоматизований розподіл позовної заяви між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/2501/25 та визначено до розгляду судді Ярешко О.В.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 25.08.2025 суддею Ярешко О.В. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрите провадження у справі № 908/2501/25 за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 23.09.2025.
Ухвалою суду від 23.09.2025 за клопотаннями представників сторін підготовче засідання відкладено на 21.10.2025.
Ухвалою суду від 21.10.2025 підготовче провадження у справі закрито, справу призначено до судового розгляду по суті на 19.11.2025.
У судове засідання 19.11.2025 з'явилися представники сторін.
Відповідно до ст. 222 Господарського процесуального кодексу України, здійснювалося фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
У судовому засіданні 19.11.2025 судом справу розглянуто по суті, підписано та проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
4. Обставини справи, встановлені судом, та докази що їх підтверджують
01.03.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю “ЮГСТАЛЬ» (постачальник, відповідач) та ВІЙСЬКОВОЮ ЧАСТИНОЮ НОМЕР_1 (замовник, позивач) укладено договір № 1 про закупівлю товарів.
Відповідно до п. 1.1 договору, у порядку та на умовах, визначених у цьому договорі, постачальник зобов'язується здійснити постачання замовникові товарів оборонного призначення, а саме: малопомітна дротяна перешкода МЗП (у комплекті з 40 сталевими кільцями та 40 металевими кілками), бар'єрний рубіж типу «Єгоза» (далі - товар) у кількості, строки та за цінами відповідно до специфікації, яка є додатком № 1 до договору (далі - специфікація), та за технічною і якісною характеристиками відповідно до технічної специфікації, яка є додатком № 2 до договору (далі - технічна специфікація), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити товар.
Факт переходу товару у власність замовника, а також факт виконання зобов'язань постачальником за договором оформлюється шляхом підписання сторонами видаткової накладної після оформлення акту приймання-передачі товару, згідно п.п. 2.4, 2.5 цього договору. Місце поставки: ВІЙСЬКОВА ЧАСТИНА НОМЕР_1 (Чернігівська область) (п. 2.1 договору).
Згідно п.п. 3.1, 3.2, 3.7, платником за цим договором є ВІЙСЬКОВА ЧАСТИНА НОМЕР_1 . Загальна ціна (вартість) товару становить 677310401,28 грн. з ПДВ. Розрахунок за товар здійснюється лише після його фактичного отримання або прийняття (та передачі товару на зберігання) замовником на підставі належним чином оформлених видаткової накладної та рахунків-фактур. Оплата здійснюється протягом 90 банківських днів з дати отримання і прийняття (та передачі на зберігання) замовником товару та отримання рахунків-фактур, за умови надходження коштів на рахунок замовника.
За умовами п. 4.1.5 постачальник зобов'язався забезпечити поставку товару у строки та порядку, встановленим договором.
У пункті 5.4 договору сторони визначили, що за порушення строків постачання товару з постачальника стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів, з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад 30 днів, за відмову від постачання, або не поставку (поставку не в повному обсязі), додатково стягується штраф у розмірі 7 (сім) відсотків від вартості непоставленого товару.
Договір набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими на те представниками сторін та діє до 25.12.2024 року включно (п. 8.1 договору).
Закінчення строку дії цього договору не звільняє жодну зі сторін від відповідальності за його порушення (невиконання та/або неналежне виконання), яке мало місце під час дії цього договору (п. 8.3 договору).
Невід'ємними частинами договору є додатки, зокрема, додаток № 1 до договору про закупівлю товарів - специфікація (п. 10.1 договору).
Відповідно до підписаного сторонами додатку № 1 «Специфікація», сторонами погоджено найменування, кількість товару, його характеристики (малопомітна дротяна перешкода МЗП у комплекті з 40 сталевими кільцями та 40 металевими кілками - 60484 пак. на суму 414915401,28 грн. та бар'єрний рубіж типу «Єгоза» - 51000 бобін на суму 262395000,00 грн.), загальна вартість товару у сумі 677310401,28 грн. з ПДВ. Також було
погоджено строк поставки товарів - до 01 жовтня 2024 року. Визначено, що у ході виконання договору строк поставки може бути змінений за згодою сторін.
Як слідує з матеріалів справи, фактично частина товарів була поставлена відповідачем позивачу з порушенням зазначеного у договорі строку, тобто після 30 вересня 2024 року, що підтверджується підписаними між сторонами актами приймання-передачі та видатковими накладними, складеними за період із 29.04.2024 по 27.11.2024 (щодо поставки малопомітної дротяної перешкоди МЗП) та за період із 15.07.2024 по 18.10.2024 (щодо бар'єрного рубежу типу «Єгоза»), перелік яких викладений у позовній заяві.
25.02.2025 листом з описом вкладення позивач надіслав на адресу місцезнаходження відповідача претензію № 1620 від 25.02.2025, якою вимагав сплатити за порушення терміну виконання зобов'язання з поставки товару пеню у сумі 8547818,68 грн. та 6849,01 грн. штрафу.
Вказане поштове відправлення було отримано представником відповідача за довіреністю 04.03.2025, що підтверджується матеріалами справи.
Відповідь на претензію у матеріалах справи відсутня.
Враховуючи порушення відповідачем строку поставки товару за договором та несплату останнім на його вимогу пені та штрафу, ВІЙСЬКОВА ЧАСТИНА НОМЕР_1 звернулася до суду з позовом, за яким відкрите провадження у цій справі.
Відповідач у відзиві визнав обставини: укладення договору від 01.03.2024 № 1 про закупівлю; поставку товару, згідно видаткових накладних та актів приймання-передачі, перелік яких наведений у позовній заяві. Також вважає розрахунок сум пені та штрафу арифметично правильним.
Відповідно ч. 1 ст. 75 ГПК України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованих підстав вважати їх недостовірними або визнаними у зв'язку з примусом. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.
5. Норми права та мотиви, з яких виходить господарський суд при ухваленні рішення
Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставою виникнення цивільних прав і обов'язків є договір.
Правовідносини сторін виникли на підставі договору поставки. Отже, до спірних правовідносин застосовуються положення законодавства про поставку та купівлю-продаж.
Згідно ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно ч. 1 ст. 662 ЦК України, продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.
За умовами ст. 663 ЦК України, продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
Статтею 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно ст. 664 ЦК України, обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов'язку передати товар. Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це. Готовий до передання товар повинен бути відповідним чином ідентифікований для цілей цього договору, зокрема шляхом маркування. Якщо з договору купівлі-продажу не випливає обов'язок продавця доставити товар або передати товар у його місцезнаходженні, обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент здачі товару перевізникові або організації зв'язку для доставки покупцеві.
Відповідно ст. 251 ЦК України, строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк та термін можуть бути визначені актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду.
Згідно ч. 1 ст. 252 ЦК України, строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами.
Відповідно ст.ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання не допускається. Зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.
За приписами ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Отже, зобов'язання за договором повинні бути виконані, незважаючи на інші обставини.
Сторонами у специфікації (додаток № 1 до договору № 1 від 01.03.2024) було погоджено строк поставки товарів - до 01 жовтня 2024 року. Також визначено, що у ході виконання договору строк поставки може бути змінений за згодою сторін.
Доказів досягнення сторонами згоди на зміну строку поставки товарів, визначеного специфікацією, матеріали справи не містять.
Відповідач не заперечив, що мав поставити товар у строк до 30.09.2024 включно.
Як встановлено судом та визнано сторонами, відповідачем у визначений договором строк зобов'язання з поставки всієї кількості товарів виконано не було, частина товарів була поставлена після 30.09.2024, тобто з порушенням строку, встановленого договором.
Відповідно ст.ст. 610-611 ЦК України, невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), є його порушенням, у разі якого настають правові наслідки, зокрема, сплата неустойки.
Відповідно до приписів статті 3 Цивільного кодексу України, загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність.
Згідно статті 13 Цивільного кодексу України, цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства. При здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах. При здійсненні цивільних прав особа повинна додержуватися моральних засад суспільства. У разі недодержання особою при здійсненні своїх прав вимог, які встановлені частинами другою - п'ятою цієї статті, суд може зобов'язати її припинити зловживання своїми правами, а також застосувати інші наслідки, встановлені законом.
Відповідно ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України, який був чинний на момент виникнення між сторонами правовідносин, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором (ч. 1 ст. 216 ГК).
У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції (ч. 2 ст. 217 ГК).
Штрафними санкціями, відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України, визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Статтею 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
При порушенні виконання господарських зобов'язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачати у договорі одночасне стягнення пені та штрафу, що узгоджується з свободою договору, встановленою статтею 627 ЦК України, коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 ЦК України, пеня та штраф є формами неустойки, які є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій. Аналогічну правову позицію наведено у постановах Верховного Суду від 22.03.2018 у справі № 911/1351/17, від 17.05.2018 у справі № 910/6046/16, від 25.05.2018 у справі № 922/1720/17.
Відповідно до ч. 1 ст. 550 ЦК України, право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.
У постанові Верховного Суду від 06.06.2022 у cправі № 908/1133/21 Верховний Суд зазначив, що пеня є особливим видом відповідальності за неналежне виконання зобов'язання, яка має на меті, крім відшкодування збитків після вчиненого порушення щодо виконання зобов'язання, додаткову стимулюючу функцію для добросовісного виконання зобов'язання. Окрім того, до моменту вчинення порушення пеня відіграє забезпечувальну функцію і, навпаки, з моменту порушення є мірою відповідальності.
Згідно ч. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
У пункті 5.4 договору сторони визначили, що за порушення строків постачання товару з постачальника стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів, з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад 30 днів, за відмову від постачання, або не поставку (поставку не в повному обсязі), додатково стягується штраф у розмірі 7 (сім) відсотків від вартості непоставленого товару.
Згідно розрахунків, зроблених позивачем, пеня за порушення відповідачем терміну виконання зобов'язання з поставки малопомітної дротяної перешкоди МЗП складає 7817228,67 грн., штраф - 6849,01 грн.; пеня за порушення відповідачем терміну виконання зобов'язання з поставки бар'єрного рубежу типу «Єгоза» складає 730590,01 грн., а всього загальна сума штрафних санкцій складає суму 8554667,69 грн., яка заявлена до стягнення.
Відповідач погодився з розрахунком штрафних санкцій, вважає його арифметично правильним та просив зменшити неустойку на 90%, що у цифровому значенні розуміється як: стягнути 855466,76 грн. (85478186 грн. пені та 684,90 грн. штрафу), а у решті - 7699200,93 грн. (7693036,82 грн. пені та 6164,11 грн.) відмовити у стягненні.
В обґрунтування клопотання посилався на значне перевищення розміру неустойки перед розміром збитків, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, а саме: замовник не зазнав ніяких збитків або шкоди у зв'язку з несвоєчасною поставкою по договору. Поставка за договором виконана на 100% з незначним простроченням, але могла бути виконана у передбачені договором строки, якби не сталося руйнування основного складу відповідача та втрата майна. Діяльність постачальника, який знаходиться у м. Запоріжжі, часто страждає від позапланового відключення електроенергії і ракетних обстрілів у цілому по місту, що може ставати причиною неналежного виконання своїх зобов'язань. Постачальник за власні кошти без передоплати поставив замовнику весь товар по договору без претензій по його якості, і не припинив своїх зобов'язань навіть після втрати майна у зв'язку з руйнуванням складу. Прострочення поставки було незначним та складало 17 і 31 день. Відповідач має значні втрати на оплату праці працівників, у 2024 році це 17,8 млн.грн. Фінансовий стан не є достатньо прибутковим, за 2024 рік прибуток становить лише 21327 тис.грн., тоді як сума нарахованої неустойки складає 8554667,69 грн., що становить 1/3 від господарської діяльності (від суми прибутку) за цілий 2024 рік. Отже, стягнення неустойки у заявленому розмірі матиме негативні наслідки для господарської діяльності. 18.06.2025 внаслідок нанесення збройними силами російської федерації 5 ударів БПЛА по території заводу металевих виробів ТОВ "ЮГСТАЛЬ" було пошкоджено будівлі цехів №№ 1,2,3, будівлі адміністративно-побутового корпусу, контрольно-пропускного пункту, чим завдано шкоди орієнтовно на суму 5287525,48 грн. ТОВ "ЮГСТАЛЬ" ніхто не компенсував втрати пошкоджених об'єктів у м. Запоріжжі, що негативним чином вплинуло на фінансовий стан відповідача. На момент укладення договору відповідачу не могло бути відомо, що внаслідок цього шахедного удару, буде завдано шкоди. Покладення на відповідача штрафних санкцій у розмірі 8554667,69 грн. у даному випадку набуває ознак каральної функції та її слід розцінювати як надмірний тягар для постачальника.
Позивач проти зменшення неустойки заперечував. Зауважив, що під час виконання договору від відповідача не надходили пропозиції щодо зміни умов договору у частині строків поставки товару. Право на неустойку, згідно ч. 1 ст. 550 ЦК України, виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання. Неустойка і збитки не ставляться у залежність одне від іншого. Згідно даних відповідача, у 2024 році був прибуток у сумі 21327 тис.грн., при цьому заробітна плата вже врахована у собівартості продукції. ВІЙСЬКОВА ЧАСТИНА НОМЕР_1 не є підприємницькою організацією і здійснює закупівлю товару за рахунок коштів державного бюджету для потреб оборони держави. Тому сума неустойки у повному розмірі піде не на «збагачення» позивача, а поступить до державного бюджету. Прояви російської агресії були відомі відповідачу на момент укладення договору та повинні були враховуватися ним під час узгодження строків поставки товару. Пошкодження складу, яке відбулося 18.06.2025, жодним чином не впливає на відносини сторін за договором від 01.03.2024. До пошкодження складу у відповідача було достатньо часу для сплати неустойки. Крім того, компенсація пошкодженого майна з часом може відбутися у встановленому законодавством порядку.
Розглянувши клопотання відповідача про зменшення розміру неустойки, суд вважає за необхідне задовольнити його частково, виходячи з такого.
Згідно ч. 3 ст. 551 ЦК України, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Тобто цією нормою передбачено умови як підстави для зменшення пені і ця норма не передбачає вимог щодо обов'язкової наявності у поєднанні, а тому достатнім для зменшення неустойки може бути наявність лише однієї з них, зокрема наявність інших обставин, які мають істотне значення (постанова Верховного Суду від 10.05.2023 у справі № 501/2862/15-ц).
Згідно зі ст. 3, ч. 3 ст. 509 ЦК України, загальними засадами цивільного законодавства та, водночас, засадами, на яких має ґрунтуватися зобов'язання між сторонами, є добросовісність, розумність і справедливість.
Інститут зменшення неустойки судом є ефективним механізмом забезпечення балансу інтересів сторін порушеного зобов'язання.
Чинним законодавством не врегульований розмір (відсоткове співвідношення) можливого зменшення штрафних санкцій. Відповідно, таке питання вирішується господарським судом згідно зі статтею 86 ГПК України, тобто за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Вирішення питання про зменшення неустойки та розмір, до якого вона підлягає зменшенню, залежить від розсуду суду, котрий при цьому користується доволі широкою дискрецією. Господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення пені. При застосуванні правил про зменшення неустойки суди не мають якогось усталеного критерію для зменшення розміру неустойки, тому кожного разу потрібно оцінювати обставини та наслідки порушення зобов'язання на предмет наявності виняткових обставин на стороні боржника.
Зменшення неустойки є правом, а не обов'язком суду.
Суд враховує, що відповідачем повинно було бути виконано зобов'язання з поставки товару до 30.09.2024 за укладеним договором № 1 від 01.03.2024. Тобто, укладаючи договір у період діючого з 24.02.2022 в Україні воєнного стану, відповідач, як господарюючий суб'єкт, місцем розташування якого є місто Запоріжжя Запорізької області (територія, наближена до місця ведення активних бойових дій), мав розуміти та оцінити всі ризики.
Сторони договору визначили, що у ході виконання договору строк поставки може бути змінений за згодою сторін.
Доказів звернення відповідача до позивача з пропозицією щодо зміни строку поставки товарів, досягнення сторонами згоди на таку зміну, матеріали справи не містять.
Разом з тим, поставка товару була здійснена відповідачем у повному обсязі, обумовленому договором, без будь-яких претензій по якості від позивача. Крім того, поставка була здійснена без передоплати, тобто за кошти відповідача.
Згідно Наказу Міністерства розвитку громад та територій України від 28.02.2025 № 376 “Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11 березня 2025 року за № 380/43786, Запорізька міська територіальна громада Запорізького району Запорізької області (UA23060070000082704) віднесена до територій можливих бойових дій (дата виникнення можливих бойових дій: 01.01.2023; дата закінчення можливих бойових дій: не зазначена) (підпункт 1.3 пункту 1 підрозділу І Переліку).
Місто Запоріжжя Запорізької міської територіальної громади Запорізького району Запорізької області, на території якого розташовані виробничі бази та склади ТОВ "ЮГСТАЛЬ", наближене до території ведення активних бойових дій та майже щоденно потерпає від ракетних та бомбових обстрілів, ударів безпілотними пристроями.
При цьому, підприємство відповідача в умовах воєнного стану продовжує працювати, зокрема й на оборонний сектор держави, сплачувати податки та забезпечує громадян робочими місцями, що є важливим у теперішній час.
Згідно Звіту про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід) за 2024 рік ТОВ "ЮГСТАЛЬ" отримало прибуток у розмірі 21327 тис.грн.
18.06.2025 до Єдиного реєстру досудових розслідувань (номер кримінального провадження: 22025080000000923) внесено відомості про вчинення кримінального правопорушення. А саме: 18.06.2025 невстановленими особами з числа військовослужбовців зс рф вчинено воєнний злочин, а саме: нанесено удари по об'єктам цивільної інфраструктури м. Запоріжжя: 1-5-й удари нанесено по території заводу металевих виробів ТОВ "ЮГСТАЛЬ", розташованого по вул. Скворцова, 240А(ЄО9904). Внаслідок удару зруйновано складське приміщення, відбулось займання. Постановою слідчого 3-го відділення слідчого відділу УСБУ в Запорізькій області від 23.06.2025 залучено ТОВ "ЮГСТАЛЬ" як потерпілу юридичну особу у кримінальному провадженні: 22025080000000923 від 18.06.2025, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 438 КК України.
Згідно довідки від 18.06.2025 № 1806/31 директора ТОВ "ЮГСТАЛЬ", 18.06.2025 внаслідок нанесення ворожих 5 ударів по території ТОВ "ЮГСТАЛЬ" за адресою: м. Запоріжжя, вул. Скворцова, 240А, завдані наступні пошкодження будівель приміщень) ТОВ "ЮГСТАЛЬ": виробничий корпус цех № 1, адміністративно-побутовий корпус та адміністративно-побутовий корпус цеху № 1, виробничий корпус цех № 2, виробничий корпус цех № 3, контрольно-пропускний пункт.
Актом списання товарів № 62 від 18.06.2025 ТОВ "ЮГСТАЛЬ" по основному складу було списано товар (52 найменування) на загальну суму 5287525,48 грн.
Тобто, відповідачу, з метою недопущення простою підприємства та відновлення виробництва, необхідно витратити значні кошти на відновлення приміщень, зокрема виробничих. ТОВ "ЮГСТАЛЬ" здійснює поставки виробів для Військових частин, що сприяє обороноздатності нашої країни.
В умовах воєнного стану в Україні надважливим є підтримання здійснення господарської діяльності підприємств України, що дозволить наповнювати бюджет, з якого фінансуються Збройні Сили України.
Позивач не заявив щодо наслідків допущеного відповідачем прострочення з поставки товару, зокрема настання для нього будь-яких негативних наслідків від вчиненого відповідачем порушення.
Верховний Суд у складі суддів Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 19.01.2024 у справі № 911/2269/22 зазначив, що в питаннях підстав для зменшення розміру неустойки правовідносини у кожному спорі про її стягнення є відмінними, оскільки кожного разу суд, застосовуючи дискрецію для вирішення цього питання, виходить з конкретних обставин, якими обумовлене зменшення штрафних санкцій, які водночас мають узгоджуватися з положеннями статті 233 ГК і частини третьої статті 551 ЦК, а також досліджуватися й оцінюватися судом у порядку статей 86, 210, 237 ГПК. Індивідуальний характер підстав, якими у конкретних правовідносинах обумовлюється зменшення судом розміру неустойки (що підлягає стягненню за порушення зобов'язання), а також дискреційний характер визначення судом розміру, до якого суд її зменшує, зумовлюють висновок про відсутність універсального максимального і мінімального розміру неустойки, на який її може бути зменшено, що водночас вимагає, щоб цей розмір відповідав принципам верховенства права.
Враховуючи наведені вище обставини, період прострочення, наслідки порушення зобов'язання, беручи до уваги засади справедливості, добросовісності, розумності як складові елементи загального конституційного принципу верховенства права, зважаючи на правову природу пені та її основне призначення, перевіривши всі доводи сторін і врахувавши всі істотні обставини, а також інтереси сторін, які заслуговують на увагу, суд вважає, що у цьому випадку наявні обставини, які є підставою для застосування положень статті 551 ЦК України та для зменшення пені на 80% від заявленого розміру, а саме: до суми 1709563,74 грн. Суд вважає таке зменшення розміру пені оптимальним балансом інтересів сторін у цьому спорі та таким, що запобігатиме настанню негативних наслідків для сторін, зокрема для відповідача.
Заявлений до стягнення розмір штрафу у сумі 6849,01 грн. не є великим, а тому суд відмовляє у його зменшенні.
Суд також наголошує, що неустойка має на меті насамперед стимулювати боржника до виконання основного грошового зобов'язання та не може становити непомірний тягар для споживача і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора. Таку правову позицію викладено у рішенні Конституційного Суду України від 11.07.2013 № 7-рп/2013. Аналогічні висновки наведені у постанові Верховного Суду від 04.02.2020 у справі № 918/116/19.
Неустойка не є каральною санкцією, а має саме компенсаційний характер (постанова Верховного Суду від 02.11.2022 у справі № 910/14591/21).
Відтак, позов задовольняється судом частково, з ТОВ "ЮГСТАЛЬ" на користь ВІЙСЬКОВОЇ ЧАСТИНИ НОМЕР_1 стягується 1709563,74 грн. пені та 6849,01 грн. штрафу.
6. Судові витрати
Відповідно п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Судовий збір у сумі 102656,01 грн. покладається на відповідача. Часткове задоволення позову зумовлене зменшенням судом розміру пені.
Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮГСТАЛЬ" (бул. Вінтера, буд. 26, м. Запоріжжя, 69041 код ЄДРПОУ 37941143) на користь ВІЙСЬКОВОЇ ЧАСТИНИ НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 , кд ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) 1709563 (один мільйон сімсот дев'ять тисяч п'ятсот шістдесят три) грн. 74 коп. пені та 6849 (шість тисяч вісімсот сорок дев'ять) грн. 01 коп. штрафу, 102656 (сто дві тисячі шістсот п'ятдесят шість) грн. 01 коп. судового збору.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Відповідно ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено згідно з вимогами ст. 238 ГПК України та підписано - 21 листопада 2025.
Рішення розміщується в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою у мережі Інтернет за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua.
Суддя О.В. Ярешко