вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63
21.11.2025м. ДніпроСправа № 904/5387/25
Суддя Господарського суду Дніпропетровської області Новікова Р.Г., розглянувши матеріали
за позовом Комунального некомерційного підприємства «Кодимська лікарня» Кодимської міської ради Подільського району Одеської області м. Кодима
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтекс Інвест» м. Запоріжжя
про стягнення суми боргу у розмірі 135072грн, 3% річних у розмірі 2986грн11коп., інфляційних втрат у розмірі 8157грн66коп.
Без участі представників сторін.
СУТЬ СПОРУ: Комунальне некомерційне підприємство «Кодимська лікарня» Кодимської міської ради Подільського району Одеської області звернулось до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтекс Інвест» про стягнення суми боргу у розмірі 135072грн, 3% річних у розмірі 2986грн11коп., інфляційних втрат у розмірі 8157грн66коп.
В обґрунтування заявлених вимог позивач послався на порушення відповідачем зобов'язання щодо повної та своєчасної поставки оплаченого позивачем товару за договором про закупівлю від 05.10.2023 №1505.
Позивач вказав, що на підставі укладеного договору про закупівлю від 05.10.2023 №1505 відповідач повинен був поставити бензин А-95 у кількості 2000 літрів на суму 107200грн та дизпаливо у кількості 4740 літрів на суму 254064грн.
Позивач повідомив про здійснення ним у повному обсязі оплати вартості товару за договором про закупівлю від 05.10.2023 №1505 платіжним дорученням №202 від 11.10.2023 на суму 361264грн.
Позивач зазначив, що станом на день подачі позову не може отримати оплачений товар за договором про закупівлю від 05.10.2023 №1505 за скретч-картками, отриманими за видатковою накладною №0038/0004259 від 05.102023 на суму 135072грн - дизпаливо у кількості 2520 літрів.
Посилаючись на пункт 8.2 договору про закупівлю від 05.10.2023 №1505 та ст. 625 Цивільного кодексу України, позивач нарахував та заявив до стягнення 3%річних у розмірі 2986грн11коп. за період 23.12.2024 - 17.09.2025, інфляційні втрати у розмірі 8157грн66коп. за період січень - серпень 2025 року.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 29.09.2025 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін за наявними матеріалами справи.
Суд запропонував відповідачу у строк протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати суду відзив на позов відповідно до вимог статті 165 Господарського процесуального кодексу України, а також всі докази, що підтверджують заперечення проти позову; одночасно надіслати позивачу копію відзиву та доданих до нього документів, докази такого направлення надати суду.
Суд попередив відповідача, що у разі ненадання відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно з довідкою Господарського суду Дніпропетровської області ухвала суду від 29.09.2025 доставлена до електронного кабінету відповідача 29.09.2025 о 13:24. Відповідач мав право подати відзив до суду в строк до 14.10.2025 включно.
Відповідно до статті 27 Господарського процесуального кодексу України за загальним правилом позов пред'являється за місцезнаходженням відповідача, якщо інше не встановлено цим кодексом.
Частиною 2 статті 31 Господарського процесуального кодексу України визначено, що справа, прийнята судом до свого провадження з додержанням правил підсудності, повинна бути ним розглянута і в тому випадку, коли в процесі розгляду справи вона стала підсудною іншому суду, за винятком випадків, коли внаслідок змін у складі відповідачів справа відноситься до виключної підсудності іншого суду.
Згідно з Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, станом на дату 29.09.2025 місцезнаходженням Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтекс Інвест» було - 49600, м. Дніпро, вул. Мандриківська, 47, офіс 206/2.
Під час розгляду справи ТОВ «Інтекс Інвест» змінило своє місцезнаходження.
Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 20.10.2025 проведена державна реєстрація змін до відомостей про Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтекс Інвест» (Ідентифікаційний код 39821153) щодо місцезнаходження юридичної особи. Станом на 14.11.2025 місцезнаходженням відповідача є - 69035, Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Діагональна, буд. 8, кімната 21.
Оскільки місцезнаходження відповідача змінилось після постановлення ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 29.09.2025 про відкриття провадження у справі, суд продовжує розгляд справи №904/5387/25.
Станом на момент вирішення спору відзив на адресу суду не надходив.
Згідно з частиною 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Оскільки відповідач відзив на позовну заяву до суду не надавав, суд розглядає справу за наявними матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, господарський суд встановив таке.
Між Комунальним некомерційним підприємством «Кодимська лікарня» Кодимської міської ради Подільського району Одеської області (далі - покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Інтекс Інвест» (далі - постачальник, учасник) укладено договір про закупівлю від 05.10.2023 №1505 (далі - договір від 05.10.2023).
Відповідно до пунктів 1.1-1.3 договору від 05.10.2023 учасник зобов'язався протягом 2023 року та відповідно до умов, зазначених в договорі, передати замовнику товар (код ДК 021:2015: 0913(1000-9 Нафта і дистиляти (Дизельне паливо; Бензин А-95 (талони))) на АЗС учасника з використанням талонів (бланків - дозволів внутрішнього обігу на відпуск Товару), а замовник зобов'язався приймати у власність товар та повністю оплачувати його вартість (ціну) в порядку та на умовах визначених в договорі.
Найменування, номенклатура, асортимент та ціна товару наведені у специфікації (додаток №1 до договору). Код Товару за ДК 021:2015 - 09134200-9 - Дизельне паливо; ДК 021:2015 - 09132000-3 - Бензин.
Обсяги закупівлі товару за взаємною згодою сторін можуть бути зменшені залежно від реального фінансування видатків замовника.
Відповідно до пунктів 4.1, 4.4 договору від 05.10.2023 загальна ціна договору становить: 361264грн (з ПДВ), у тому числі ПДВ: 60210грн67коп.
Сторони дійшли згоди, що учасник здійснює відпуск товару, а замовник зобов'язується приймати у власність та оплачувати вартість товару, по ціні яка встановлена учасником та визначена у специфікації до договору.
Пунктами 5.1, 5.2 договору від 05.10.2023 встановлено, що розрахунки проводяться у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок учасника, що зазначений в договорі.
Розрахунки між учасником та замовником здійснюються відповідно до видаткової накладної та рахунку-фактури наданого учасником, шляхом оплати вартості товару згідно зі специфікацією протягом 20 (двадцяти) банківських днів після його отримання.
В пунктах 6.1-6.5 договору від 05.10.2023 визначено, що учасник поставляє (передає у власність) замовнику товари на таких умовах: EXW - адреса АЗС (згідно з додатком №2 до договору), відповідно до офіційних правил тлумачення торговельних термінів INCOTERMS в редакції 2010 року. Сторони погоджують, що при застосуванні вказаного базису поставки (EXW) завантаження товару (заливання в автотранспорт) здійснюється силами учасника.
Поставка за договорам здійснюється учасником цілодобово по талону (Бланку) з АЗС учасника, перелік яких міститься у додатку №2 до договору, талон (Бланк) не є засобом розрахунків/платежів між сторонами. Скретч-картка/талон (Бланк) містить інформацію про вид і об'єм нафтопродуктів, якими буде заправлений автотранспорт замовника при наданні таких Бланків на АЗС протягом терміну дії такого бланку.
Строк передачі товару: з дати укладення договору до 31.12.2023.
Строк передачі талонів (Бланків) - протягом двох робочих днів з дати отримання заявки від замовника (за адресою замовника).
Місце поставки товару - АЗС учасника, перелік яких міститься у додатку №2 до договору.
Відповідно до пунктів 7.3.1, 7.3.5 договору від 05.10.2023 учасник зобов'язаний, зокрема, забезпечити передачу товару замовнику в кількості, за якістю і на умовах встановлених договором; забезпечити наявність пального за першою вимогою замовника по факту пред'явлення ним скретч-картки/талону (Бланку) на певній АЗС.
Згідно з пунктами 11.1, 11.2 договору від 05.10.2023 договір набирає чинності з дати його підписання і діє до 31.12.2023, а в частині взятих на себе зобов'язань - до їх повного виконання.
У специфікації (додаток №1 до договору) сторони узгодили поставку товару на загальну суму 361264грн: 1) бензин А95 у кількості 2000літрів на загальну суму 107200грн; 2) дизпаливо у кількості 4740літрів на загальну суму 254064грн.
На виконання договору від 05.10.2023 позивач перерахував на розрахунковий рахунок відповідача грошові кошти 361264грн за платіжною інструкцією від 11.10.202023 №202.
В свою чергу відповідач передав позивачу за договором від 05.10.2023 скретч-картки за видатковою накладною №0038/0004259 від 05.10.2023 на 2000л бензин А-95 на суму 107200грн. з ПДВ та на 4740л дизпаливо на суму 254064грн. з ПДВ.
Позивач зазначив, що відповідач свої зобов'язання з постачання придбаного позивачем пального у місцях відпуску палива не виконав на суму 135072грн - дизпаливо у кількості 2520 літрів.
Згідно зі статтею 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно зі статтею 663 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 629 Цивільного кодексу України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Статтею 530 Цивільного кодексу України встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Згідно з пунктом 6.3 договору від 05.10.2023 строк передачі товару становив до 31.12.2023.
Відповідач не надав докази передачі позивачу товару (дизпаливо у кількості 2520 літрів) на суму 135072грн у строк до 31.12.2023 або станом на момент вирішення спору.
Відповідач не надав суду докази наявності обставин, передбачених підпунктами 7.4.2 - 7.4.4 пункту 7.4, пунктом 8.6 договору від 05.10.2023.
Згідно зі статтею 693 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Зі змісту зазначеної норми права вбачається, що умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов'язання зі своєчасного передання товару покупцю. А у разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати. Можливість обрання певно визначеного варіанта правової поведінки боржника є виключно правом покупця, а не продавця. Отже, волевиявлення щодо обрання одного з варіантів вимоги покупця має бути вчинено ним в активній однозначній формі такої поведінки, причому доведеної до продавця.
Оскільки законом не визначено форму пред'явлення такої вимоги покупця, останній може здійснити своє право будь-яким шляхом: як шляхом звернення до боржника з претензією, листом, телеграмою тощо, так і шляхом пред'явлення через суд вимоги у визначеній законом процесуальній формі - формі позову.
Схожі за змістом висновки щодо необхідності обрання покупцем одного з двох альтернативних способів захисту своїх прав, у разі неналежного виконання продавцем зобов'язання зі своєчасної передачі передплаченого товару покупцю викладені у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.02.2018 у справі №910/5444/17 (пункти 22, 23), від 26.10.2018 у справі №910/1775/18 (пункт 5.2.4), від 31.10.2018 у справі №910/13318/16, від 20.02.2019 у справі №912/2275/17, від 27.08.2019 у справі №911/1958/18 (пункт 5.22), від 09.03.2023 у справі №910/5041/22 (пункти 54, 55), від 15.02.2024 у справі №910/3611/23 (пункти 52, 53) зі спорів, що виникли з договірних правовідносин поставки.
Звернувшись до суду з позовом про повернення суми попередньої плати, позивач обрав варіант правової поведінки боржника.
Положеннями статті 13 Господарського процесуального кодексу України визначено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Обставини, на які посилається позивач в обґрунтування заявлених вимог про стягнення з відповідача суми боргу у загальному розмірі 135072грн., підтверджені матеріалами справи та не спростовані відповідачем. Тому суд дійшов висновку про правомірність вимог позивача про стягнення суми боргу в розмірі 135072грн.
На підставі статті 625 Цивільного кодексу України, позивач нарахував та заявив до стягнення 3%річних у розмірі 2986грн11коп. за період 23.12.2024 - 17.09.2025, інфляційні втрати у розмірі 8157грн66коп за період січень - серпень 2025 року.
Відповідно до частини 2 статті 693 Цивільного кодексу України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Право покупця вимагати від продавця повернення суми попередньої оплати за своїм змістом є правом покупця на односторонню відмову від зобов'язання, внаслідок якої припиняється зобов'язання продавця перед покупцем з поставки товару і виникає нове зобов'язання з повернення коштів.
У матеріалах справи відсутні докази того, що позивач направляв у 2024році на адресу відповідача вимогу про повернення авансу. Одночасне існування двох зобов'язань відповідача (з повернення авансу та з поставки товару) протягом одного періоду неможливе. Тому суд відмовляє у задоволенні позовних вимог про стягнення 3% річних в розмірі 2986грн11коп. за період 23.12.2024 - 17.09.2025, інфляційних втрат у розмірі 8157грн66коп. за період січень - серпень 2025 року.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України «Про судовий збір».
Відповідно до частини 3 статті 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 №3674-VI (зі змінами та доповненнями) при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
При розгляді питання щодо наявності підстав для застосування коефіцієнту 0,8 суд враховує правову позицію, викладену в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №916/228/22.
Даний позов був сформований в системі «Електронний суд», тому наявні підстави для застосування положень частини 3 статті 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 №3674-VI (зі змінами та доповненнями) при розрахунку суми судового збору.
З огляду на розмір позовних вимог, належний розмір судового збору дорівнює 2422грн40коп. (3028грнх 0,8).
При зверненні до господарського суду позивач сплатив судовий збір у розмірі 3028грн. Зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України підтверджене випискою.
Відповідно до частини 1 статті 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду, зокрема у разі, зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
Розмір надлишково сплаченого судового збору становить 605грн60коп., який підлягає поверненню з Державного бюджету України за клопотанням особи, яка його сплатила.
Оскільки на час ухвалення рішення у справі не подано клопотання особи, яка сплатила судовий збір, господарський суд при ухваленні рішення не вирішує питання про повернення судового збору з Державного бюджету.
На підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України та у зв'язку з частковим задоволенням позовних вимог, витрати позивача зі сплати судового збору в розмірі 2237грн78коп. стягуються з відповідача.
Керуючись нормами Цивільного кодексу України, статтями 2, 3, 4, 13, 20, 41, 42, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 91, 123, 129, 178, 237, 238, 240, 241, 242 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Позовні вимоги Комунального некомерційного підприємства “Кодимська лікарня» Кодимської міської ради Подільського району Одеської області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтекс Інвест» про стягнення суми боргу у розмірі 135072грн, 3% річних у розмірі 2986грн11коп., інфляційних втрат у розмірі 8157грн66коп. - задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Інтекс Інвест» (ідентифікаційний код 39821153; місцезнаходження: 69035, Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Діагональна, буд. 8, кімната 21) на користь Комунального некомерційного підприємства “Кодимська лікарня» Кодимської міської ради Подільського району Одеської області (ідентифікаційний код 01998785; місцезнаходження: 66000, Одеська область, Подільський район, м.Кодима, вул.Крівенцова, буд. 1) суму боргу в розмірі 135072грн та витрати зі сплати судового збору у розмірі 2237грн78коп..
Відмовити у задоволенні позовних вимог про стягнення 3% річних у розмірі 2986грн11коп., інфляційних втрат у розмірі 8157грн66коп.
Видати наказ після набрання рішенням суду законної сили.
Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Р.Г. Новікова