вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63
21.11.2025м. ДніпроСправа № 904/2923/25
За позовом Дніпровської міської ради, м. Дніпро
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЖАСМІ-ТРЕЙД", м. Дніпро
про стягнення безпідставно збережених коштів за використання земельної ділянки комунальної власності без достатньої правової підстави
Суддя Красота О.І.
Без участі представників сторін
03.06.2025 Дніпровська міська рада звернулась до Господарського суду Дніпропетровської області із заявою про забезпечення позову до подачі позовної заяви, в якій просила суд:
- накласти арешт на нерухоме майно Товариства з обмеженою відповідальністю "ЖАСМІ-ТРЕЙД", а саме: будівлі та споруди (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1192742312101, номер відомостей про речове право 19382038), що знаходиться за адресою: м. Дніпро, вул. Каштанова, 9, в межах суми позовних вимог у розмірі 322 836,33 грн., до набрання рішенням у справі законної сили, та на грошові кошти, що обліковуються на розрахункових рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю "ЖАСМІ-ТРЕЙД", у розмірі 322 836,33 грн., до набрання рішенням у справі законної сили.
Ухвалою суду від 05.06.2025 (суддя Скриннікова Н.С.) забезпечено позов повністю; накладено арешт на грошові кошти в сумі 322 836,33 грн Товариства з обмеженою відповідальністю "ЖАСМІ-ТРЕЙД", розміщені на його банківських рахунках; накладено арешт на нерухоме майно, розташоване за адресою: м. Дніпро, вулиця Каштанова, будинок 9, АЗС № 22, загальною площею 45,4 кв.м, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1192742312101, номер об'єкта РПВН 15574413, яке на праві власності належить Товариству з обмеженою відповідальністю "ЖАСМІ-ТРЕЙД".
12.06.2025 Дніпровська міська рада звернулась до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЖАСМІ-ТРЕЙД" і просить суд стягнути кошти у розмірі 322 836,33 грн., набуті без достатньої правової підстави, внаслідок несплаченої орендної плати за користування земельною ділянкою за кадастровим номером 1210100000:04:016:0012.
Ухвалою суду від 13.06.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників за наявними в матеріалах справи документами.
Згідно з розпорядженням керівника апарату за № 227 від 03.07.2025 призначено проведення повторного автоматизованого розподілу справи № 904/2923/25 у зв'язку зі звільненням судді ОСОБА_1 з посади.
Відповідно до повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу № 904/2923/25 передано для розгляду судді Красоті О.І., що підтверджується протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.07.2025.
Ухвалою суду від 08.07.2025 прийнято справу № 904/2923/25 до свого провадження; вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.
Відповідач відзив на позов до суду не надав, про розгляд справи був повідомлений належним чином, що підтверджується довідками про доставку електронного листа.
З урахуванням викладеного, господарський суд вважає можливим розглянути справу за наявними в ній матеріалами, відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.
Справу відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод розглянуто судом протягом розумного строку.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд
Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна на земельній ділянці (кадастровий номер 1210100000:04:016:0012) за адресою: вул. Каштанова, 9 у м. Дніпрі розташована автозаправна станція АЗС № 22: Будівля операторської літ. А-1, А1}-1, загальною площею 45,4 кв.м; ганок літ. а, навіс літ. Б, резервуари №№ 1-4, 6, 7, зливна яма № 5, пожежна ємність № 8, бензоколонки №№ 9, 10, відстойник № 11; інформаційний стенд № 12; мостіння І, ІІ.
Власником нерухомого майна за адресою: вул. Каштанова, 9 у м. Дніпрі з 03.03.2017 є Товариство з обмеженою відповідальністю "ЖАСМІ-ТРЕЙД" (далі - Відповідач) на підставі акту прийому-передачі від 02.03.2017, серія та номер: 668, 669, посвідчений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Буцьких О.О.
Власником земельної ділянки кадастровий номер 1210100000:04:016:0012 є територіальна громада міста Дніпра в особі Дніпровської міської ради.
Земельна ділянка є сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера та реєстрації її у Державному земельному кадастрі. Такий правовий висновок викладений у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, зокрема від 16.06.2021 у справі № 922/1646/20, від 04.03.2021 у справі № 922/3463/19.
За таких обставин, спірна земельна ділянка площею 0,1625 га з кадастровим номером 1210100000:04:016:0012 сформована, як об'єкт цивільних прав.
Інспекцією з державного контролю за використанням та охороною земель Дніпровської міської ради проведено обстеження земельної ділянки комунальної форми власності за адресою: м. Дніпро, вул. Каштанова, 9 (кадастровий номер 1210100000:04:016:0012), за результатами якого складено акт обстеження земельної ділянки від 22.05.2025 № 0261.
Вказаним актом встановлено, що згідно з даними з державних реєстрів кадастровий номер земельної ділянки: 1210100000:04:016:0012; загальна площа земельної ділянки: 0,1625 га; форма власності: комунальна; цільове призначення: 03.07 Для будівництва та обслуговування будівель торгівлі; категорія земель: землі промисловості, транспорту, електронних комунікацій, енергетики, оборони та іншого призначення. Наявність документів, що підтверджують державну реєстрацію права власності чи права постійного користування або права оренди земельної ділянки: станом на час написання акту інформація відсутня. Довідково: Договір оренди землі від 03.12.2014 між орендодавцем - Дніпропетровською міською радою та орендарем - ТОВ "Пірсан" (строк дії договору завершено 03.12.2017). Доступ до земельної ділянки вільний. Заїзд/виїзд здійснюється зі сторони вул. Каштанова. На земельній ділянці розташовано автозаправний комплекс, що складається з одноповерхової будівлі - операторської та магазину (далі - будівля), перед якою встановлено металеві навіси на опорах, де розміщено 2 паливороздавальні колонки на бетонній основі; металевих підземних паливних резервуарів. На момент обстеження на території автозаправної станції господарська діяльність з продажу пального, алкогольних напоїв, тютюнових виробів не здійснювалась. Покриття земельної ділянки - тротуарна плитка, частково має ґрунтове покриття; місцями поросла травою та кущами.
У Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Державному земельному кадастрі про земельну ділянку відсутні відомості щодо реєстрації за Відповідачем речових прав на земельну ділянку по вул. Каштанова, 9 у м. Дніпрі.
27.05.2025 комісія з визначення розміру збитків, заподіяних Дніпровській міській раді, власникам землі та землекористувачам при використанні земельних ділянок Дніпровської міської ради надіслала Відповідачу лист від 27.05.2025 за № 1/5-182, в якому запросила на своє засідання, яке відбудеться 29.05.2025 о 10:00 у приміщенні білої зали Позивача.
29.05.2025 на засіданні комісії з визначення розміру збитків, заподіяних Дніпровській міській раді, власникам землі та землекористувачам при використанні земельних ділянок Дніпровської міської ради прийнято рішення про затвердження розрахунку суми коштів, які зберіг у себе землекористувач (Відповідач) земельної ділянки за рахунок власника ділянки внаслідок користування землею без достатньої правової підстави, сума якого складає, зокрема:
- щодо земельної ділянки по вул. Каштанова, 9 (кадастровий номер 1210100000:04:016:0012) 322 836,33 грн. за період з 26.07.2024 по 29.05.2025.
Вказане рішення оформлено протоколом № 6 від 29.05.2025.
30.05.2025 комісія з визначення розміру збитків, заподіяних Дніпровській міській раді, власникам землі та землекористувачам при використанні земельних ділянок Дніпровської міської ради надіслала Відповідачу вимогу від 30.05.2025 за № 1/5-197 щодо сплати коштів, зокрема у розмірі 322 836,33 грн. Однак Відповідач відповіді на вимогу не надав, кошти не сплатив.
Позивач зазначає, що Відповідач використовує земельну ділянку 1210100000:04:016:0012, на якій знаходяться належні йому на праві власності об'єкти нерухомості, без достатньої правової підстави без укладеного договору оренди, за відсутності державної реєстрації речового права на земельну ділянку, відповідно до ст.ст. 125, 126 Земельного кодексу України та зберігає кошти, не сплачуючи орендну плату за користування земельною ділянкою.
Тому Позивач просить суд стягнути з Відповідача безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати за використання земельної ділянки за період з 26.07.2024 по 29.05.2025 у розмірі 322 836,33 грн.
Ухвалюючи рішення, господарський суд виходив з таких підстав.
Згідно з ч. 1 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
За приписами ч. 2 ст. 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, відшкодування завданих збитків.
Верховний Суд, розглядаючи спори у подібних правовідносинах, у своїх постановах неодноразово звертав увагу на те, що предметом регулювання глави 83 Цивільного кодексу України є відносини, що виникають у зв'язку із безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цього Кодексу застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Кондикційні зобов'язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.
Правові підстави користування земельною ділянкою комунальної власності за змістом глави 15 Земельного кодексу України реалізується через право постійного користування або право оренди.
Частиною 1 статті 93 і статтею 125 Земельного кодексу України визначено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права.
Землекористувачі також зобов'язані своєчасно сплачувати орендну плату (пункт "в" частини 1 статті 96 Земельного кодексу України).
Принцип платного використання землі також передбачено статтею 206 Земельного кодексу України, за змістом якої використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.
Плата за землю - обов'язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (підпункт 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, тут і далі - у редакції, яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин).
Земельним податком є обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів, а орендною платою за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (підпункти 14.1.72, 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).
З наведеного вбачається, що чинним законодавством розмежовано поняття "земельний податок" і "орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності".
Згідно зі ст.ст. 122 - 124 Земельного кодексу України міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.
Особи, які отримують земельну ділянку комунальної власності в користування за договором оренди (договором купівлі-продажу права оренди), зобов'язані сплачувати за неї орендну плату. Орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди, як це передбачено частиною першою статті 21 Закону України "Про оренду землі".
Водночас, Земельний кодекс України регламентує перехід прав на земельну ділянку, пов'язаний з переходом права на будинок, будівлю або споруду.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 120 Земельного кодексу України (у редакції, чинній на час набуття Відповідачем права власності на нежитлову будівлю, розташовану на земельній ділянці) у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.
Верховний Суд, розглядаючи спори у подібних правовідносинах, у своїх постановах неодноразово звертав увагу на те, що виникнення права власності на будинок, будівлю, споруду не є підставою для виникнення права оренди земельної ділянки, на якій вони розміщені та яка не була відведена в оренду попередньому власнику. Право оренди земельної ділянки виникає на підставі відповідного договору з моменту державної реєстрації цього права.
Водночас, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 22.06.2021 у справі № 200/606/18 зазначила, що принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди відомий ще за часів Давнього Риму (лат. superficies solo cedit - збудоване приростає до землі). Цей принцип має фундаментальне значення та глибокий зміст, він продиктований як потребами обороту, так і загалом самою природою речей, невіддільністю об'єкта нерухомості від земельної ділянки, на якій він розташований. Нормальне господарське використання земельної ділянки без використання розташованих на ній об'єктів нерухомості неможливе, як і зворотна ситуація - будь-яке використання об'єктів нерухомості є одночасно і використанням земельної ділянки, на якій ці об'єкти розташовані. Отже, об'єкт нерухомості та земельна ділянка, на якій цей об'єкт розташований, за загальним правилом мають розглядатися як єдиний об'єкт права власності.
Звідси власник нерухомого майна має право на користування земельною ділянкою, на якій воно розташоване. Ніхто інший, окрім власника об'єкта нерухомості, не може претендувати на земельну ділянку, оскільки вона зайнята об'єктом нерухомого майна. Аналогічну правову позицію викладено Верховним Судом у постанові від 15.12.2021 у справі № 924/856/20.
Таким чином, положення глави 15, статей 120, 125 Земельного кодексу України, статті 1212 Цивільного кодексу України дають підстави вважати, що до моменту оформлення власником об'єкта нерухомого майна права на земельну ділянку, на якій розташований цей об'єкт, ураховуючи принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди, особа, яка придбала такий об'єкт стає фактичним користувачем тієї земельної ділянки, на якій такий об'єкт нерухомого майна розташований, а відносини з фактичного користування земельною ділянкою без оформлення прав на цю ділянку (без укладення договору оренди тощо) та недоотримання її власником доходів у виді орендної плати є за своїм змістом кондикційними. Подібний правовий висновок викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 629/4628/16-ц, від 20.11.2018 у справі № 922/3412/17, від 13.02.2019 у справі № 320/5877/17, у постановах Верховного Суду від 14.01.2019 у справі № 912/1188/17, від 21.01.2019 у справі № 902/794/17, від 04.02.2019 у справі № 922/3409/17, від 12.03.2019 у справі № 916/2948/17, від 09.04.2019 у справі № 922/652/18, від 21.05.2019 у справі № 924/552/18, а також у постановах Верховного Суду України від 30.11.2016 у справі № 922/1008/15, від 07.12.2016 у справі № 922/1009/15, від 12.04.2017 у справах № 22/207/15 і № 922/5468/14 та у постанові Верховного Суду від 17.03.2020 у справі № 922/2413/19.
Отже, фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг (заощадив) у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов'язаний повернути такі кошти власникові земельної ділянки на підставі положень частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України. Такий правовий висновок викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 629/4628/16-ц та від 20.09.2018 у справі № 925/230/17.
Відповідач з часу набуття права власності на нерухоме майно належним чином не оформив речові права щодо спірної земельної ділянки та не сплачував за користування земельною ділянкою плату за землю у встановленому законодавчими актами розмірі.
Як вказувалось вище, 29.05.2025 на засіданні комісії з визначення розміру збитків, заподіяних Дніпровській міській раді, власникам землі та землекористувачам при використанні земельних ділянок Дніпровської міської ради прийнято рішення про затвердження розрахунку суми коштів, які зберіг у себе землекористувач (Відповідач) земельної ділянки за рахунок власника ділянки внаслідок користування землею без достатньої правової підстави, сума якого складає, зокрема:
- щодо земельної ділянки по вул. Каштанова, 9 (кадастровий номер 1210100000:04:016:0012) 322 836,33 грн. за період з 26.07.2024 по 29.05.2025.
Вказане рішення оформлено протоколом № 6 від 29.05.2025.
Вказаний розрахунок Комісією здійснений на підставі:
- акту Інспекції з державного контролю за використанням та охороною земель Дніпровської міської ради від 22.05.2025 № 0261, складеного за результатами обстеження земельної ділянки з кадастровим номером 1210100000:04:016:0012 (площа 0,1625 га) з додатками;
- витягу № НВ-9946964882024 із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, відповідно до якого розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки складає за 2024 рік - 9 630 053,27 грн.;
- витягу № НВ-9958351062025 із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, відповідно до якого розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки складає за 2025 рік - 10 781 315,28 грн.;
- листа Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 09.05.2025 за № 22249/5/04-36-04-05-12.
Відповідач не є власником земельної ділянки або постійним землекористувачем, а тому не є суб'єктом плати за землю у формі земельного податку, при цьому, єдино можливою формою здійснення плати за землю для нього, як землекористувача, є орендна плата (підпункт 14.1.72 пункту 14.1 статті 14 ПК України).
Відповідач не є юридичною особою, яка звільняється від обов'язку сплати коштів за користування земельною ділянкою відповідно до ст. 297 Податкового кодексу України.
Відповідно до інформації Департаменту економіки, фінансів та міського бюджету Дніпровської міської ради від 06.06.2025 за № 3/13-156 у 2025 році (станом на 05.06.2025) до бюджету Дніпровської міської територіальної громади кошти за шкоду, що заподіяна на земельних ділянках державної та комунальної власності, які не надані у користування та не передані у власність, внаслідок їх самовільного зайняття, використання не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу; відшкодування збитків за погіршення якості ґрунтового покриву тощо та за неодержання доходів у зв'язку з тимчасовим невикористанням земельних ділянок кошти від Відповідача не надходили.
Отже, Відповідач володіє лише нерухомістю, яка знаходиться на спірній земельній ділянці, а з моменту виникнення права власності на вказане нерухоме майно у нього виник обов'язок оформити та зареєструвати речове право на відповідну земельну ділянку, яка знаходиться під нерухомим майном.
Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у постанові від 05.08.2022 у справі № 922/2060/20 виснував, що із дня набуття права власності на об'єкт нерухомого майна власник цього майна стає фактичним користувачем земельної ділянки, на якій розташований цей об'єкт, а тому саме із цієї дати у власника об'єкта нерухомого майна виникає обов'язок сплати за користування земельною ділянкою, на якій таке майно розташовано. При цьому до моменту оформлення власником об'єкта нерухомого майна права на земельну ділянку, на якій розташований цей об'єкт, такі кошти є безпідставно збереженими.
Отже, з дня набуття права власності на об'єкти нерухомого майна, а саме з 03.03.2017, Відповідач, як власник такого майна, став фактичним користувачем земельної ділянки, на якій розташоване це майно, а тому з 03.03.2017 у Відповідача виник обов'язок належним чином оформити правовідносини щодо користування земельною ділянкою (укласти відповідний договір, оформити речові права на земельну ділянку) та сплачувати за користування земельною ділянкою, на якій розташовано майно.
При цьому, необхідно зазначити, що відповідно до правової позиції, викладеної у постановах Верховного Суду від 24.04.2019 у справі № 642/4792/17, від 01.08.2022 у справі № 545/40/20, від 05.10.2022 у справі № 915/767/21, від 21.02.2024 у справі № 646/4738/19, від 02.07.2024 у справі № 644/8837/19, від 06.11.2024 у справі № 915/767/21, для застосування положень статті 1212 Цивільного кодексу України не є обов'язковим встановлення сформованості земельної ділянки.
Верховний Суд у постанові від 27.07.2022 у справі №644/3932/18-ц виснував, що посилання відповідача на те, що спірна земельна ділянка не має меж, встановлених у передбачений законом порядку, а також спірній земельній ділянці не присвоєно кадастровий номер, у зв'язку із цим, на її думку, спірна земельна ділянка не може вважатися сформованою об'єктом цивільних прав, що унеможливлює укладення договору оренди землі та сплату орендної плати не можуть бути прийняті до уваги як такі, що не спростовують доводів позивача про фактичне користування відповідачкою земельною ділянкою у зазначених межах відповідно до акту її обстеження, яка огороджена парканом, та не звільняють відповідача від обов'язку слати земельного податку щодо земельних ділянок, відносно яких відсутня довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки, податок на які розраховується у відсотках від добутку базової вартості одного квадратного метра земель міста, помноженої на коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (під житлові та громадську забудову, для промисловості, транспорту тощо), та на зональний коефіцієнт, який характеризує містобудівну цінність території у межах населеного пункту (економіко-планувальної зони) за один квадратний метр оподаткування, відповідно прийнятих та чинних у спірний період рішень міської ради.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 06.12.2023 по справі №643/12527/18.
Так, відповідно до акту обстеження земельної ділянки від 22.05.2025 № 0261, складеного Інспекцією з державного контролю за використанням та охороною земель Дніпровської міської ради, вказане нерухоме майно знаходиться на земельній ділянці, площа якої складає 0,1625 га.
Отже, Відповідач зберігає кошти, не сплачуючи орендну плату за користування земельною ділянкою, площею 0,1625 га, за відсутності укладеного договору, тим самим збільшив вартість власного майна, а Позивач втратив належне йому майно (кошти від орендної плати), тобто відбувся факт безпідставного збереження коштів у розмірі орендної плати Відповідачем за рахунок Позивача.
Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, суд виходить, зокрема із того, що відповідно до ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.
Згідно зі ст. 1214 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, зобов'язана відшкодувати всі доходи, які вона одержала або могла одержати від цього майна з часу, коли ця особа дізналася або могла дізнатися про володіння цим майном без достатньої правової підстави. З цього часу вона відповідає також за допущене нею погіршення майна.
Комісією з визначення розміру збитків, заподіяних Дніпровській міській раді, власникам землі та землекористувачам при використанні земельних ділянок Дніпровської міської ради проведено розрахунок недоотриманої орендної плати за користування земельною ділянкою Відповідачем (безпідставно збережених коштів у розмірі належної до сплати орендної плати) за фактичний період використання землекористувачем земельної ділянки, а саме за період з 26.07.2024 по 29.05.2025, який складає 322 836,33 грн.
За результатами перевірки вказаного розрахунку судом порушень не встановлено.
З урахуванням викладеного, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю зі стягненням з Відповідача коштів у розмірі 322 836,33 грн., набутих без достатньої правової підстави, внаслідок несплаченої орендної плати за користування земельною ділянкою за кадастровим номером 1210100000:04:016:0012.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 4 842,54 грн. та судовий збір за подання заяви про забезпечення позову до подачі позову у розмірі 1 211,20 грн. покладаються на Відповідача.
При цьому, за приписами ч. 2 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до пп. 5 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду заяви про забезпечення доказів або позову ставка судового збору складає 0,5 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно зі ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" з 1 січня 2025 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 3 028,00 грн.
За приписами ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 916/228/22 зазначено про те, що особи, які після 04.10.2021 подають до суду документи в електронній формі з використанням системи "Електронний суд", мають правомірні очікування, що розмір судового збору, який підлягає сплаті ними, у такому разі буде розрахований із застосуванням понижуючого коефіцієнта, що прямо передбачено в Законі України "Про судовий збір" (п. 8.23).
Враховуючи, що Позивачем заяву про забезпечення позову до подачі позову подано через підсистему "Електронний суд", він повинен був сплатити судовий збір за її подання у розмірі 1 211,20 грн. (1 514,00 грн. * 0,8).
Разом з тим, при зверненні до суду із заявою про забезпечення позову до подачі позову Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1 514,00 грн., що підтверджується платіжною інструкцією № 1107 від 29.05.2025.
Отже, судом встановлена переплата Позивача судового збору за подання заяви про забезпечення позову до подачі позову у розмірі 302,80 грн., яка може бути повернута останньому з Державного бюджету України за умови відповідного клопотання з цього приводу на підставі ухвали суду.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 76-79, 86, 123, 129, ч. 9 ст. 165, ст.ст. 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позов задовольнити у повному обсязі.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЖАСМІ-ТРЕЙД" (49033, м. Дніпро, пр. Б. Хмельницького, 122, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 40367160) на користь Дніпровської міської ради (49000, м. Дніпро, пр. Д. Яворницького, 75, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 26510514) кошти у розмірі 322 836,33 грн., набуті без достатньої правової підстави, внаслідок несплаченої орендної плати за користування земельною ділянкою за кадастровим номером 1210100000:04:016:0012, судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 4 842,54 грн. та судовий збір за подання заяви про забезпечення позову до подачі позову у розмірі 1 211,20 грн.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Центрального апеляційного господарського суду.
Суддя О.І. Красота
Повне рішення складено
21.11.2025