вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63
21.11.2025м. ДніпроСправа № 904/5479/25
Господарський суд Дніпропетровської області
у складі судді Дупляка С.А.,
без повідомлення (виклику) учасників справи,
дослідивши у спрощеному позовному провадженні матеріали справи №904/5479/25
за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІВАЙН ТОРГ"
про стягнення грошових коштів,
1. ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ ТА ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ
Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі - позивач) звернулося до господарського суду з позовною заявою від 26.09.2025 за вих. №б/н до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІВАЙН ТОРГ" (далі - відповідач), у якій просить стягнути:
за Договором від 14.05.2020 №265 4.180,00 грн збитків, 71,80 грн пені;
за Договором від 30.07.2021 №349 280,00 грн збитків, 6,16 грн пені;
за Договором від 18.01.2022 №СК 7/57/26 300,00 грн збитків, 5,61 грн пені.
Позивач просить розглянути справу за правилами спрощеного позовного провадження, судові витрати стягнути з відповідача.
Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №904/5479/25 визначено суддю ДУПЛЯКА Степана Анатолійовича, що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.09.2025.
Ухвалою від 26.09.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без призначення судового засідання та без виклику учасників справи за наявними у ній матеріалами (в порядку письмового провадження).
Згідно інформації, що міститься в системі Діловодство спеціалізованого суду, документ в електронному вигляді "ст. 176 Відкриття у СПРОЩЕНОМУ" від 26.09.2025 у справі №904/5479/25 (суддя Дупляк Степан Анатолійович) було надіслано одержувачу Товариству з обмеженою відповідальністю "Лівайн Торг" до його електронного кабінету. Документ доставлено до електронного кабінету: 26.09.2025 о 20:20, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.
Як вбачається з матеріалів справи, ухвала Господарського суду Дніпропетровської області від 26.09.2025 надсилалася відповідачу на адресу: 49000, Дніпропетровська область, місто Дніпро, ВУЛИЦЯ МАНДРИКІВСЬКА, будинок 47, офіс 503, за трек-номером 0610283288547.
Зазначена кореспонденція повернулась на адресу господарського суду 10.10.2025 з відміткою про отримання 09.10.2025.
Правильність адреси місця проживання відповідача підтверджується даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Господарський суд також бере до уваги і те, що ухвала Господарського суду Дніпропетровської області від 26.09.2025 була оприлюднена в Єдиному державному реєстрі судових рішень невідкладно.
Суд вважає за необхідне зазначити, що статтями 42, 43 ГПК України передбачено, що учасники справи мають право ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень; а також повинні добросовісно користуватися процесуальними правами.
Сторони мають цікавитися станом відомих їм судових проваджень.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (частина третя статті 13 ГПК України).
Згідно частини четвертої статті 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов'язком не тільки для держави, а й в осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Як зазначила Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12 січня 2023 року у справі № 9901/278/21, ініціювавши судовий розгляд справи, позивач насамперед повинен активно використовувати визначені законом процесуальні права, здійснювати їх з метою, з якою такі права надано. Реалізація особою процесуальних прав невіддільна від виконання нею процесуального обов'язку щодо сприяння встановленню в судовому процесі дійсних обставин у справі з метою отримання правосудного судового рішення.
Так, суд встановив, що ухвала від 26.09.2025 вважається врученою відвідачу коли зазначена кореспонденція повернулась на адресу господарського суду 10.10.2025 з відміткою про отримання 09.10.2025.
Відповідачу(ам) в ухвалі від 26.09.2025 встановлено п'ятнадцятиденний строк з дня вручення цієї ухвали для подання відзиву на позовну заяву. У зазначений строк відповідач(і) має(ють) право надіслати суду відзив на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам ст. 165 ГПК України, власні заяви чи клопотання, подання яких передбачене положеннями ГПК України, (у разі наявності), а також всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову.
Відповідно до вимог ч. 5 ст. 165 ГПК України одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду копія відзиву та доданих до нього документів, в т.ч. заяв чи клопотань, відповідач(і) зобов'язаний(і) надіслати іншим учасникам справи, докази чого надати суду разом з відзивом (розрахунковий чек, опис вкладення до цінного листа).
Крім цього, відповідачу(ам) роз'яснено, що у разі ненадання відповідачем(ами) відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 9 ст. 165 ГПК України).
Отже, строк для подачі відзиву відповідачем тривав до 24.10.2025.
Станом на час винесення рішення відзив відповідачем не надано.
Згідно з ч. 4 ст. 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Дослідивши матеріали справи, повно та всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийняв рішення у справі.
З урахуванням режиму воєнного стану та можливості повітряної тривоги в місті Дніпрі у Господарському суді Дніпропетровської області встановлено особливий режим роботи й запроваджено відповідні організаційні заходи. А тому, справу розглянуто у розумні строки, ураховуючи вищевказані обставини та факти.
Стислий виклад позиції позивача
Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов договорів поставки від 14.05.2020 №265; від 30.07.2021 №349 280,00; від 18.01.2022 №СК 7/57/26 в частині повернення вартості неотриманого палива.
Стислий виклад позиції відповідача
Відповідач відзив на позов не надав.
2. ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДОМ
Предметом доказування у справі, відповідно до ч. 2 ст. 76 ГПК України, є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
У даному випадку до предмета доказування входять обставини: укладання договору; оплати товару; поставки товару; наявності чи відсутності підстав для стягнення заборгованості та нарахованої на пені; правомірності заявлених позовних вимог.
Суд встановив, що 14.05.2020 між Головним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі - покупець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Лівайн Торг" (далі - постачальник, відповідач) був укладений договір поставки №265 (далі - договір).
Відповідно до п. 1.1. договору №265 постачальник приймає на себе зобов'язання передати покупцю у власність товари, а покупець зобов'язується сплатити і прийняти вказаний товар.
Відповідно до пункту 1.3 договору №265, відпуск товару з АЗС постачальника здійснюється за скретч -картками (талонами) номіналом 10, 15 або 20 літрів.
Пунктами 5.5, 5.6., 5.7 договору № 265 передбачено, що передача покупцю товару за цим договором здійснюється на АЗС постачальника, зазначених шляхом заправки автомобілів покупця при пред'явленні довіреними особами покупця скретч-картки (талону) згідно з Правилами роздрібної торгівлі нафтопродуктами, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.1997 № 1442.
Скретч - картка (талон) є підставою для видачі (заправки) покупцю з АЗС постачальника об'єму і марки товару, після чого всі обов'язки сторін по погашених скретч - картках (талонах) вважаються виконаними. При цьому, постачальник не може передати покупцю товар іншої марки чи в кількості меншій, ніж зазначено в скретч - картці (талоні).
Скретч - картки (талони) постачальника діють на всій території України, протягом строку, що становить не менше 12 (дванадцяти) місяців з дати передачі їх покупцю. Постачальник у разі необхідності здійснює безкоштовний обмін талонів (скретч-карток) старого зразка на талони (скретч-картки) нового зразка (закінчення терміну дії талонів (скретч-карток) тощо) протягом семи робочих днів без врахування коливання ціни протягом строку дії талонів (скретч-карток)).
Договір набирає чинності з дня його підписання і діє до 31.12.2020, а в частині розрахунків - до повного виконання (п. 9.1 договору 265).
Сторонами було підписано специфікацію на закупівлю «код ДК021-2015-09130000-9 «Нафта і дистиляти» (Бензин А-92, А-95, нафтовий газ скрапленийу скреч-картах, (картках) на загальну вартість 322.155,00 грн.
Додатковою угодою №1 від 14.05.2020 було зменшено ціну договору на 30.240,00 грн та викладено п. 3.1. договору в новій редакції за якою загальна сума договору становить 291.915,00 грн.
Сторонами було підписано специфікацію на закупівлю «код ДК021-2015-09130000-9 «Нафта і дистиляти» (Бензин А-92, А-95, нафтовий газ скрапленийу скреч-картах, (картках) на загальну вартість 291.915,00 грн.
Відповідачем було висталено рахунок -фактури №0174/0000638 від 14.05.2020 на суму 291.915,00 грн.
15.05.2020 позивачем платіжним дорученням від 15.05.2020 № 2035 на підставі рахунку № 0174/0000638 від 14.05.2020 було здійснено оплату у загальній сумі 291.915,00 грн за договором № 265.
Сторонами було підписано специфікацію №0174/0000659-С відповідно до якої загальна кількість скетч-карток становить 1.574 шт. та загальна кількість літрів палива та газу становить 15.745 літрів.
Також сторонами було підписано видаткову накладну № 0174/0000659 від 15.05.2020 на загальну суму 291.915,00 грн.
Як у позові зазначає позивач, передані за договором №265 скретч-картки (талони) не мають терміну дії, є безстроковими і обов'язок постачальника у постачанні товару за діючими скретч-картками (талонами) не виконаний за умовами пункту 5.6 договору, а саме за скретч-картками (талонами):
- номери скреч-карток (талонів) газ нафтовий скраплений: з 306501119920 по 306501119939; з 306501120100 по 306501120119; з 306501120126 по 306501120129;
- номінал скреч-карток (талонів) газ нафтовий скраплений: 10 л;
- кількість скреч-карток (талонів) газ нафтовий скраплений, 10 л: 44 талони.
Вартість однієї скреч-картки (талону) газ нафтовий скраплений, 10 л становить 95,00 грн.
Таким чином, не було здійснено поставку товару, газ нафтовий скраплений - 440 л., чим завдано збитків позивачу на загальну суму 4.180,00 грн.
Позивачем було направлено претензію від 22.08.2025 за № 0800-0805-8/83228 з вимогою виконати зобов'язання щодо поставки газу нафтового скрапленого у кількості 440 л.
Відповідач отримав претензію 28.08.2025, що підтверджується фіскальним чеком від 25.08.2025, списком згрупованих відправлень №240(юр.) та рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення за трек-номером 0601185393171, однак відповіді відповідач не надав.
30.07.2021 між Головним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі - покупець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Лівайн Торг" (далі - постачальник, відповідач) був укладений договір поставки №349 (далі - договір).
Відповідно до п. 1.1. договору №349 постачальник приймає на себе зобов'язання поставити замовнику у власність бензин А-92 Еnergy, А-95 (далі - товар), а Замовник зобов'язується сплатити і прийняти товар.
Відповідно до п. 1.5 договору №349, відпуск товару з АЗС постачальника здійснюється за скретч - картками (талонами) номіналом 10, 15 або 20 літрів.
Пунктами 5.5, 5.6., 5.7 договору № 349 передбачено, що передача покупцю товару за цим договором здійснюється на АЗС постачальника, зазначених шляхом заправки автомобілів покупця при пред'явленні довіреними особами покупця скретч-картки (талону) згідно з Правилами роздрібної торгівлі нафтопродуктами, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.1997 № 1442.
Скретч - картка (талон) є підставою для видачі (заправки) покупцю з АЗС постачальника об'єму і марки товару, після чого всі обов'язки сторін по погашених скретч - картках (талонах) вважаються виконаними. При цьому, постачальник не може передати покупцю товар іншої марки чи в кількості меншій, ніж зазначено в скретч - картці (талоні).
Скретч - картки (талони) постачальника діють на всій території України, протягом строку, що становить не менше 12 (дванадцяти) місяців з дати передачі їх покупцю. Постачальник у разі необхідності здійснює безкоштовний обмін талонів (скретч-карток) старого зразка на талони (скретч-картки) нового зразка (закінчення терміну дії талонів (скретч-карток) тощо) протягом семи робочих днів без врахування коливання ціни протягом строку дії талонів (скретч-карток)).
Договір набуває чинності з моменту його підписання та діє по 31.12.2021 року та до повного виконання взаємних зобов'язань, а відносно гарантійних зобов'язань - до закінчення гарантійних термінів (п. 10.1 договору 349).
Пунктом 10.3 договору № 349 визначено, що закінчення строку дії договору не звільняє сторону від виконання зобов'язань, взятих стороною відповідно до цього договору.
Сторонами було підписано специфікацію «ДК021-2015-09130000-3 - Бензин А-92, А-95) на загальну вартість 217.320,00 грн.
Відповідачем було висталено рахунок -фактури №0057/0001992 від 30.07.2021 на суму 217.320,00 грн.
30.07.2021 позивачем платіжним дорученням від 30.07.2021 № 3046 на підставі рахунку було здійснено оплату у загальній сумі 217.320,00 грн за договором № 349.
Сторонами було підписано специфікацію №0057/0001913-С відповідно до якої загальна кількість скетч-карток становить 545 шт. та загальна кількість літрів палива та газу становить 7.690 літрів.
Також сторонами було підписано видаткову накладну №0057/0001913від 30.07.2021 на загальну суму 217.320,00 грн.
Як у позові зазначає позивач, передані за договором №349 скретч-картки (талони) не мають терміну дії, є безстроковими і обов'язок постачальника у постачанні товару за діючими скретч-картками (талонами) не виконаний за умовами пункту 5.6 договору, а саме за скретч-картками (талонами):
- номер скреч-картки (талону) бензин А-92 Еnergy: 302528436399;
- номінал скреч-карток (талонів) бензин А-92 Еnergy: 10 л.;
- кількість скреч-карток (талонів) бензин А-92 Еnergy, 10 л: 1 талон.
Вартість однієї скреч-картки (талону) бензин А-92 Еnergy, 10 л становить 280,00 грн.
Таким чином, не було здійснено поставку товару, бензину А-92 - 10 л., чим завдано збитків позивачу на загальну суму 280,00 грн.
Позивачем було направлено претензію від 22.08.2025 за № 0800-0805-8/83233 з вимогою виконати зобов'язання щодо поставки бензину у кількості 10 л.
Відповідач отримав претензію 28.08.2025, що підтверджується фіскальним чеком від 25.08.2025, списком згрупованих відправлень №240(юр.) та рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення за трек-номером 0601185393171, однак відповіді відповідач не надав.
18.01.2022 між Головним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі - покупець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Лівайн Торг" (далі - постачальник, відповідач) був укладений договір поставки №СК /7/57/26 (далі - договір).
Відповідно до п. 1.1. договору №СК /7/57/26 постачальник приймає на себе зобов'язання передати покупцю у власність товари, а покупець зобов'язується сплатити і прийняти вказаний товар.
Відповідно до п. 1.6 договору №СК 7/57/26, відпуск Товару з АЗС здійснюється за довірчими документами (скретч-картки) на отримання товару відповідно "Правил роздрібної торгівлі нафтопродуктами" затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1442 від 20.12.1997.
Пунктом 5.2 договору №СК 7/57/26 визначено місце поставки та зазначено, що передача Покупцю товару за цим Договором здійснюється на АЗС Постачальника шляхом заправки автомобілів Покупця при пред'явленні довіреними особами Покупця скретч-картки. Скретч-картка є підставою для видачі (заправки) з АЗС вказаного у карті об'єму і марки товару, після чого всі обов'язки сторін по погашених скретч-картках вважаються виконаними, при цьому Постачальник не може передати Покупцю товар іншої марки чи в кількості меншій, ніж зазначено в скретч-картці.
Відповідно до п. 5.3 договору № СК 7/57/26 умови постачання товару - само вивезення. Покупець зобов'язується отримати товар на АЗС до закінчення терміну дії довірчого документу, який зазначений на довірчому документі.
Відповідно до п. 10.2 договору № СК 7/57/26, договір укладений терміном на 1 рік (до 31.12.2022).
Сторонами було підписано специфікацію №0057/0000137-С відповідно до якої загальна кількість скетч-карток становить 126 шт. та загальна кількість літрів палива та газу становить 1.660 літрів.
Відповідачем було висталено рахунок -фактури №0057/0000159 від 18.01.2022 на суму 49.800,00 грн.
30.07.2021 позивачем платіжною інструкцією від 21.01.2022 № 141 на підставі рахунку було здійснено оплату у загальній сумі 49.800,00 грн за договором № СК 7/57/26.
Також сторонами було підписано видаткову накладну №0057/0000137 від 21.01.2022 на загальну суму 49.800,00грн.
Як у позові зазначає позивач, передані за договором № СК 7/57/26 скретч-картки (талони) не мають терміну дії, є безстроковими і обов'язок постачальника у постачанні товару за діючими скретч-картками (талонами) не виконаний за умовами пункту 5.2, 5.3 договору, а саме за скретч-картками (талонами):
- номер скреч-картки (талону) бензин А-95: 303523031221;
- номінал скреч-карток (талонів) бензин А-95: 10 л;
- кількість скреч-карток (талонів) бензин А-95, 10 л: 1 талон.
Вартість однієї скреч-картки (талону) бензин А-95, 10 л становить 300,00 грн.
Таким чином, не було здійснено поставку товару, бензину А-95 - 10 л., чим завдано збитків позивачу на загальну суму 300,00 грн.
Позивачем було направлено претензію від 22.08.2025 за № 0800-0805-8/83230 з вимогою виконати зобов'язання щодо поставки бензину у кількості 10 л.
Відповідач отримав претензію 28.08.2025, що підтверджується фіскальним чеком від 25.08.2025, списком згрупованих відправлень №240(юр.) та рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення за трек-номером 0601185393171, однак відповіді відповідач не надав.
Таким чином на момент подання позовної заяви відповідач коштів не повернув. Докази зворотного у справі відсутні.
Наведені вище обставини і зумовили звернення позивача до суду з даним позовом.
3. ПОЗИЦІЯ СУДУ
Предметом спору у даній справі є вимоги позивача до відповідача про стягнення:
за Договором від 14.05.2020 №265 4.180,00 грн збитків, 71,80 грн пені; за Договором від 30.07.2021 №349 280,00 грн збитків, 6,16 грн пені; за Договором від 18.01.2022 №СК 7/57/26 300,00 грн збитків, 5,61 грн пені.
За змістом статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частиною першою статті 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частина перша статті 202 ЦК України визначає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
При цьому за правилами статті 14 Цивільного кодексу України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
Згідно з частиною першою статті 175 ГК України (який був чинний на момент виникнення спірних правовідносин) майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Відповідно до частини першої статті 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно з частиною першою статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму (частини 1, 2 статті 712 Цивільного кодексу України).
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
У відповідності до статті 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно зі статті 663 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).
Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (ст.530 Цивільного кодексу України).
Відповідно до пунктів 5.5, 5.6., 5.7 договору № 265 та договору № 349 передбачено, що передача покупцю товару за цим договором здійснюється на АЗС постачальника, зазначених шляхом заправки автомобілів покупця при пред'явленні довіреними особами покупця скретч-картки (талону) згідно з Правилами роздрібної торгівлі нафтопродуктами, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.1997 № 1442. Скретч - картка (талон) є підставою для видачі (заправки) покупцю з АЗС постачальника об'єму і марки товару, після чого всі обов'язки сторін по погашених скретч - картках (талонах) вважаються виконаними. При цьому, постачальник не може передати покупцю товар іншої марки чи в кількості меншій, ніж зазначено в скретч - картці (талоні). Скретч - картки (талони) постачальника діють на всій території України, протягом строку, що становить не менше 12 (дванадцяти) місяців з дати передачі їх покупцю. Постачальник у разі необхідності здійснює безкоштовний обмін талонів (скретч-карток) старого зразка на талони (скретч-картки) нового зразка (закінчення терміну дії талонів (скретч-карток) тощо) протягом семи робочих днів без врахування коливання ціни протягом строку дії талонів (скретч-карток)).
За договором № 265 сторонами було підписано специфікацію на закупівлю «код ДК021-2015-09130000-9 «Нафта і дистиляти» (Бензин А-92, А-95, нафтовий газ скрапленийу скреч-картах, (картках) на загальну вартість 322.155,00 грн.
Додатковою угодою №1 від 14.05.2020 було зменшено ціну договору на 30.240,00 грн та викладено п. 3.1. договору в новій редакції за якою загальна сума договору становить 291.915,00 грн.
Сторонами було підписано специфікацію на закупівлю «код ДК021-2015-09130000-9 «Нафта і дистиляти» (Бензин А-92, А-95, нафтовий газ скрапленийу скреч-картах, (картках) на загальну вартість 291.915,00 грн.
Відповідачем було висталено рахунок -фактури №0174/0000638 від 14.05.2020 на суму 291.915,00 грн.
15.05.2020 позивачем платіжним дорученням від 15.05.2020 № 2035 на підставі рахунку № 0174/0000638 від 14.05.2020 було здійснено оплату у загальній сумі 291.915,00 грн за договором № 265.
Сторонами було підписано специфікацію №0174/0000659-С відповідно до якої загальна кількість скетч-карток становить 1.574 шт. та загальна кількість літрів палива та газу становить 15.745 літрів.
Також сторонами було підписано видаткову накладну № 0174/0000659 від 15.05.2020 на загальну суму 291.915,00 грн.
Як у позові зазначає позивач, передані за договором №265 скретч-картки (талони) не мають терміну дії, є безстроковими і обов'язок постачальника у постачанні товару за діючими скретч-картками (талонами) не виконаний за умовами пункту 5.6 договору, а саме за скретч-картками (талонами):
- номери скреч-карток (талонів) газ нафтовий скраплений: з 306501119920 по 306501119939; з 306501120100 по 306501120119; з 306501120126 по 306501120129;
- номінал скреч-карток (талонів) газ нафтовий скраплений: 10 л;
- кількість скреч-карток (талонів) газ нафтовий скраплений, 10 л: 44 талони.
Вартість однієї скреч-картки (талону) газ нафтовий скраплений, 10 л становить 95,00 грн.
Таким чином, не було здійснено поставку товару, газ нафтовий скраплений - 440 л., чим завдано збитків позивачу на загальну суму 4.180,00 грн.
За договором № 349 сторонами було підписано специфікацію «ДК021-2015-09130000-3 - Бензин А-92, А-95) на загальну вартість 217.320,00 грн.
Відповідачем було висталено рахунок -фактури №0057/0001992 від 30.07.2021 на суму 217.320,00 грн.
30.07.2021 позивачем платіжним дорученням від 30.07.2021 № 3046 на підставі рахунку було здійснено оплату у загальній сумі 217.320,00 грн за договором № 349.
Сторонами було підписано специфікацію №0057/0001913-С відповідно до якої загальна кількість скетч-карток становить 545 шт. та загальна кількість літрів палива та газу становить 7.690 літрів.
Також сторонами було підписано видаткову накладну №0057/0001913від 30.07.2021 на загальну суму 217.320,00 грн.
Як у позові зазначає позивач, передані за договором №349 скретч-картки (талони) не мають терміну дії, є безстроковими і обов'язок постачальника у постачанні товару за діючими скретч-картками (талонами) не виконаний за умовами пункту 5.6 договору, а саме за скретч-картками (талонами): - номер скреч-картки (талону) бензин А-92 Еnergy: 302528436399; - номінал скреч-карток (талонів) бензин А-92 Еnergy: 10 л.; - кількість скреч-карток (талонів) бензин А-92 Еnergy, 10 л: 1 талон.
Вартість однієї скреч-картки (талону) бензин А-92 Еnergy, 10 л становить 280,00 грн.
Таким чином, не було здійснено поставку товару, бензину А-92 - 10 л., чим завдано збитків позивачу на загальну суму 280,00 грн.
Пунктом 5.2 договору №СК 7/57/26 визначено місце поставки та зазначено, що передача Покупцю товару за цим Договором здійснюється на АЗС Постачальника шляхом заправки автомобілів Покупця при пред'явленні довіреними особами Покупця скретч-картки. Скретч-картка є підставою для видачі (заправки) з АЗС вказаного у карті об'єму і марки товару, після чого всі обов'язки сторін по погашених скретч-картках вважаються виконаними, при цьому Постачальник не може передати Покупцю товар іншої марки чи в кількості меншій, ніж зазначено в скретч-картці.
Відповідно до п. 5.3 договору № СК 7/57/26 умови постачання товару - само вивезення. Покупець зобов'язується отримати товар на АЗС до закінчення терміну дії довірчого документу, який зазначений на довірчому документі.
За договором №СК 7/57/26 сторонами було підписано специфікацію №0057/0000137-С відповідно до якої загальна кількість скетч-карток становить 126 шт. та загальна кількість літрів палива та газу становить 1.660 літрів.
Відповідачем було висталено рахунок -фактури №0057/0000159 від 18.01.2022 на суму 49.800,00 грн.
30.07.2021 позивачем платіжною інструкцією від 21.01.2022 № 141 на підставі рахунку було здійснено оплату у загальній сумі 49.800,00 грн за договором № СК 7/57/26.
Також сторонами було підписано видаткову накладну №0057/0000137 від 21.01.2022 на загальну суму 49.800,00грн.
Як у позові зазначає позивач, передані за договором № СК 7/57/26 скретч-картки (талони) не мають терміну дії, є безстроковими і обов'язок постачальника у постачанні товару за діючими скретч-картками (талонами) не виконаний за умовами пункту 5.2, 5.3 договору, а саме за скретч-картками (талонами):
- номер скреч-картки (талону) бензин А-95: 303523031221;
- номінал скреч-карток (талонів) бензин А-95: 10 л;
- кількість скреч-карток (талонів) бензин А-95, 10 л: 1 талон.
Вартість однієї скреч-картки (талону) бензин А-95, 10 л становить 300,00 грн.
Таким чином, не було здійснено поставку товару, бензину А-95 - 10 л., чим завдано збитків позивачу на загальну суму 300,00 грн.
Водночас, ч. 2 ст. 693 ЦК України визначено, що якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Отже, у розумінні приписів цієї норми покупцю належить право вимагати, крім іншого, повернення передоплати за непоставлений товар. При цьому попередньою оплатою є часткова або повна оплата товару до його передання продавцем.
Визначене право покупця вимагати від продавця повернення суми попередньої оплати є за своїм змістом правом покупця на односторонню відмову від зобов'язання, внаслідок якої припиняється зобов'язання продавця перед покупцем з поставки товару і виникає нове грошове зобов'язання.
Виходячи з аналізу положень ст. 693 ЦК України, умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов'язання зі своєчасного передання товару покупцю. А у разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати. Тобто волевиявлення щодо обрання одного з варіантів вимоги покупця має бути вчинено ним в активній однозначній формі такої поведінки, доведеній до продавця.
Відповідно до ст. 193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Оскільки законом не визначено порядок та форму повідомлення про відмову від договору позивач може реалізувати своє право будь-яким шляхом: як шляхом звернення до відповідача з претензією, так і шляхом пред'явлення через суд позову у визначеній законом формі.
З метою досудового врегулювання спору позивачем було направлено претензії:
- за договором №265 позивач направив претензію від 22.08.2025 за № 0800-0805-8/83228 з вимогою виконати зобов'язання щодо поставки газу нафтового скрапленого у кількості 440 л. Відповідач отримав претензію 28.08.2025, що підтверджується фіскальним чеком від 25.08.2025, списком згрупованих відправлень №240(юр.) та рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення за трек-номером 0601185393171, однак відповіді відповідач не надав.
- за договором №349 позивач направив претензію від від 22.08.2025 за № 0800-0805-8/83233 з вимогою виконати зобов'язання щодо поставки бензину у кількості 10 л. Відповідач отримав претензію 28.08.2025, що підтверджується фіскальним чеком від 25.08.2025, списком згрупованих відправлень №240(юр.) та рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення за трек-номером 0601185393171, однак відповіді відповідач не надав.
- за договором №СК/7/57/26 позивач направив від 22.08.2025 за № 0800-0805-8/83230 з вимогою виконати зобов'язання щодо поставки бензину у кількості 10 л. Відповідач отримав претензію 28.08.2025, що підтверджується фіскальним чеком від 25.08.2025, списком згрупованих відправлень №240(юр.) та рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення за трек-номером 0601185393171, однак відповіді відповідач не надав.
Таким чином, у зв'язку із невиконанням відповідачем зобов'язань з поставки товару у повному обсязі, у позивача виникло право вимагати повернення сплаченої передоплати за поставлений товар як після закінчення терміну дії договорів (договору №265 до 31.12.20204, договору №349 до 31.12.2021, договору №СК7/57/26 до 31.12.2022), так і після спливу семиденного строку з моменту отримання вимоги (04.09.2025).
В установлений договором строк, відповідач свої зобов'язання з поставки товару не виконав.
Доказів поставки товару станом на дату звернення з позовом відповідач суду не надав, доводів, наведених в обґрунтування позову, не спростував.
За таких обставин, вимога позивача про стягнення заборгованості за договорами від №265 у розмірі 4.180,00 грн, за договором №349 у розмірі 280,00 грн, за договором №СК 7/57/26 у розмірі 300,00 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до частини першої статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
Пункт 3 частини другої статті 129 Конституції України визначає одним із принципів судочинства змагальність сторін та свободу в наданні ними своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Згідно з частинами 1, 3 статті 74, частиною 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Отже, обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
З підстав викладеного, з огляду на відсутність в матеріалах справи заперечень відповідача щодо позовних вимог, доказів поставки товару, а також відсутність доказів повернення сплачених у якості передоплати за товар грошових коштів за договорами від №265 у розмірі 4.180,00 грн, за договором №349 у розмірі 280,00 грн, за договором №СК 7/57/26 у розмірі 300,00 грн, господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню.
Щодо вимог про стягнення пені
Згідно з ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.
За визначенням ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Частиною 1 ст. 230 ГК України встановлено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно з ч. ч. 4, 6 ст. 231 ГК у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Частиною 6 ст. 232 ГК України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Відповідно до п. 7.3 договорів №265 та №349 у випадку порушень строків поставки товару постачальник сплачує пеню у розмірі 0,1 % вартості не отриманого товару за кожен день прострочення, а за прострочення понад 30 днів додатково штраф у розмірі 7 % вказаної вартості.
Відповідно до п. 7.3 договору № СК 7/57/26 за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань за цим договором, сторони несуть відповідальність шляхом сплати пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми невиконаного стороною зобов'язання за кожний день прострочення.
Позивач нарахував до стягнення з відповідача пеню за загальний період прострочення з 05.09.2025 (наступний день після спливу семиденного строку з моменту отримання вимоги) по 26.09.2025 на суми, по кожному договору окремо:
- за договором №265 на суму заборгованості 4.180,00 грн пеня склала 78,10 грн;
- за договором №349 на суму заборгованості 280,00 грн пеня склала 6,16 грн;
- за договором № СК 7/57/26 на суму заборгованості 300,00 грн пеня склала 5,61 грн.
Здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку пені за розрахунком суду складає:
- за договором №265 за розрахунком суду склав 91,96 грн (оскільки позивач при здійснені розрахунку застосував подвійну ставку НБУ, водночас п. 7.3 договору №265 передбачено розмір пені 0,1 %);
- за договором №349 за розрахунком суду склав 6,16 грн;
- за договором № СК 7/57/26 за розрахунком суду склав 5,61 грн.
Відповідно до ч.2 ст.237 ГПК України при ухваленні рішення суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог.
Оскільки суд не може виходити за межі позовних вимог, стягненню підлягає пеня у розмірі заявленому позивачем у позові, а саме:
- за договором №265 у розмірі 78,10 грн;
- за договором №349 у розмірі 6,16 грн;
- за договором № СК 7/57/26 у розмірі 5,61 грн.
Відповідач контррозрахунку не надав, незгоди щодо арифметичної правильності розрахунку не висловив, вимогу не заперечив.
Згідно з приписами ч. 4 ст. 165 ГПК України якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті.
На підставі ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Беручи до уваги усе наведене в сукупності, господарський суд вважає, що позовні вимоги є доведеними та такими, що підлягають задоволенню.
Судові витрати
Згідно зі ст. 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 73 - 79, 86, 129, 233, 238, 240, 241, 252 ГПК України, суд
Позовні вимоги задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Лівайн Торг" (49000, Дніпропетровська область, місто Дніпро, ВУЛИЦЯ МАНДРИКІВСЬКА, будинок 47, офіс 503; ідентифікаційний код 41449359) на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, Запорізька область, місто Запоріжжя, ПРОСПЕКТ СОБОРНИЙ, будинок 158-Б; ідентифікаційний код 20490012) 4.760,00 грн (чотири тисячі сімсот шістдесят грн 00 к.) заборгованості, 83,57 грн (вісімдесят три грн 00 к.) пені, 2.422,40 грн (дві тисячі чотириста двадцять дві грн 40 к.) судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя С.А. Дупляк