вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63
20.11.2025м. ДніпроСправа № 904/4055/25
Господарський суд Дніпропетровської області
у складі судді Дупляка С.А.,
за участю секретаря судового засідання Євтушенка Д.Є.,
представників учасників справи:
від позивача: Остапенко П.В.;
від інших учасників: не з'явилися;
розглянувши матеріали справи №904/4055/25
за позовом Дніпровської міської ради
до Товариства з обмеженою відповідальністю "БК "СПЕЦАВТОДОР"
за участю третьої особи-1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Пустового Сергія Володимировича,
про розірвання договору та зобов'язання повернути земельну ділянку,
1. ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ ТА ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ
Дніпровська міська рада (далі - позивач) звернулася до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою від 21.07.2025 за вих. №7/11-1616 до Товариства з обмеженою відповідальністю "БК "СПЕЦАВТОДОР" (далі - відповідач) у якій просить: розірвати договір оренди землі від 17.12.2020 року (земельна ділянка з кадастровим номером 1210100000:07:191:0077, площею 0,6500 га, розташована за адресою: м. Дніпро, вул. Будівельників, у районі буд. № 47), укладений між Дніпровською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "БК "СПЕЦАВТОДОР", посвідчений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Пустовим С.В. 17.12.2020 року та зареєстрованого в реєстрі за номером № 731, державну реєстрацію якого проведено 21.12.2020 приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Пустовим С. В. на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 24.10.2020 індексний номер 55923889, номер запису про інше речове право 39916029;
зобов'язати Товариство 3 обмеженою відповідальністю "БК "СПЕЦАВТОДОР" повернути Дніпровський міській раді земельну ділянку з кадастровим номером 1210100000:07:191:0077, площею 0,6500 га, розташовану за адресою: м. Дніпро, вул. Будівельників, у районі буд. № 47, у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому Товариство з обмеженою відповідальністю "БК "СПЕЦАВТОДОР" одержало її в оренду.
Судові витрати позивач просить стягнути з відповідача.
Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №904/4055/25 визначено суддю ДУПЛЯКА Степана Анатолійовича, що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.07.2025.
Ухвалою від 25.07.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження. Повідомлено учасників справи, що підготовче засідання відбудеться 28.08.2025.
Залучено Приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Пустового Сергія Володимировича (49000, м. Дніпро, пр. Д. Яворницького, 34-Б) в якості третьої особи-1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору (далі - третя особа-1).
Як вбачається з матеріалів справи, ухвала Господарського суду Дніпропетровської області від 25.07.2025 надсилалася відповідачу на адресу: 49000, Дніпропетровська область, місто Дніпро, вул. Мандриківська, будинок 51-Л, корпус 4, ПРИМІЩЕННЯ 168, за трек-номером 0610271352568.
Зазначена кореспонденція повернулась на адресу господарського суду без вручення адресату, зокрема, 18.08.2025 з відміткою пошти “за закінченням терміну зберігання».
Відповідно до частин третьої і сьомої статті 120 ГПК України, виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Порядок вручення судових рішень визначено у статті 242 ГПК України, за змістом частини 5 якої учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності в особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення, якщо така адреса відсутня.
Частиною одинадцятою статті 242 ГПК України передбачено, що у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Згідно з положеннями частини 6 статті 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення (пункт 3); день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду (пункт 4); день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси (пункт 5).
Порядок надання послуг поштового зв'язку, права та обов'язки операторів поштового зв'язку і користувачів послуг поштового зв'язку визначають Правила надання послуг поштового зв'язку, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270, і які регулюють відносини між ними.
Відповідно до пунктів 116, 117 Правил надання послуг поштового зв'язку, у разі неможливості вручення одержувачам поштові відправлення зберігаються об'єктом поштового зв'язку місця призначення протягом одного місяця з дня їх надходження.
Поштові відправлення повертаються об'єктом поштового зв'язку відправнику у разі, зокрема, з позначкою “відмова від отримання».
Верховний Суд в ухвалі від 11.08.2022 у справі № 916/514/21 зазначає, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, за відсутності відомостей у суду про наявність у такої сторони інших засобів зв'язку та/або адреси електронної пошти, необхідність зазначення яких у процесуальних документах передбачена статей 162, 165, 258, 263, 290, 295 ГПК України, і судовий акт повернуто підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі.
Встановлений порядок надання послуг поштового зв'язку, доставки та вручення рекомендованих поштових відправлень, строк зберігання поштового відправлення забезпечує адресату можливість вжити заходів для отримання такого поштового відправлення та, відповідно, ознайомлення з судовим рішенням.
Враховуючи відсутність в матеріалах справи підтверджень наявності порушень оператором поштового зв'язку вимог Правил надання послуг поштового зв'язку, господарський суд вважає, що факт неотримання відповідачем поштової кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася до суду у зв'язку з її неотриманням адресатом, залежав від волевиявлення самого адресата, тобто мав суб'єктивний характер та є наслідком неотримання адресатом пошти під час доставки за вказаною адресою і незвернення самого одержувача кореспонденції до відділення пошти для отримання рекомендованого поштового відправлення.
Більш того, обов'язок суду повідомити учасників справи про дату, час і місце судового засідання є реалізацією однієї з основних засад (принципів) господарського судочинства - відкритості судового процесу. Невиконання (неналежне виконання) судом цього обов'язку призводить до порушення не лише права учасника справи бути повідомленим про дату, час і місце судового засідання, але й основних засад (принципів) господарського судочинства.
Розгляд справи є можливим лише у разі наявності у суду відомостей щодо належного повідомлення учасників справи та інших осіб про дату, час і місце судового засідання. Право бути належним чином повідомленим про дату, час і місце слухання справи не може бути формальним, оскільки протилежне не відповідає ідеї справедливого судового розгляду, яка включає основоположне право на змагальність провадження (подібний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 14.07.2021 у справі №918/1478/14, від 03.08.2022 у справі №909/595/21).
Виходячи зі змісту статей 120, 242 ГПК України, пунктів 11, 17, 99, 116, 117 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270 (далі - Правила №270), у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною (наявність такої адреси в ЄДР прирівнюється до повідомлення такої адреси стороною), і судовий акт повернуто підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі (аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 17.11.2021 у справі №908/1724/19, від 14.08.2020 у справі №904/2584/19 та від 13.01.2020 у справі №910/22873/17).
Направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17, постановах Верховного Суду від 27.11.2019 у справі №913/879/17, від 21.05.2020 у справі №10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі №24/260-23/52-б, від 21.01.2021 у справі №910/16249/19, від 19.05.2021 у справі №910/16033/20, від 20.07.2021 у справі №916/1178/20).
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зазначав, що відсутнє порушення, якщо відповідач у цивільній справі відсутній, при цьому його не було знайдено за адресою, яку надали позивачі, а місце його перебування неможливо було встановити, незважаючи на зусилля національних органів влади, зокрема, розміщення оголошень у газетах та подання запитів до поліції (рішення у справі "Нун'єш Діаш проти Португалії" від 10.04.2003, заяви №69829/01, №2672/03).
Як зазначила Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12 січня 2023 року у справі № 9901/278/21, ініціювавши судовий розгляд справи, позивач насамперед повинен активно використовувати визначені законом процесуальні права, здійснювати їх з метою, з якою такі права надано. Реалізація особою процесуальних прав невіддільна від виконання нею процесуального обов'язку щодо сприяння встановленню в судовому процесі дійсних обставин у справі з метою отримання правосудного судового рішення.
Відповідно до статті 9 Закону "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" (далі - Закон "Про державну реєстрацію") відомості до ЄДР про юридичну особу, в тому числі щодо її місця знаходження, вносяться відповідно до інформації, наданої самою юридичною особою.
Вказане дає підстави вважати, що така адреса є актуальною, та саме на особу, місцезнаходження якої визначено конкретною адресою, покладено обов'язок перевіряти надходження поштової кореспонденції.
Суд звертає увагу, що відповідач є юридичною особою, на яку відповідно до статті 4, частини першої, пункту 10 частини другої статті 9 Закону "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" покладено обов'язок зазначати достовірні дані щодо власного місцезнаходження, які відповідно до статті 10 зазначеного Закону вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою. Для отримання поштових відправлень юридична особа повинна забезпечити створення умов доставки та вручення поштових відправлень відповідно до вимог Закону "Про поштовий зв'язок" та Правил №270 (аналогічна правова позиція висвітлена у постанові Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 01.03.2023 у cправі №910/18543/21).
Правильність адреси місця проживання відповідача підтверджується даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Господарський суд також бере до уваги і те, що ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 25.07.2025, 28.08.2025, 24.09.2025, 08.10.2025, 06.11.2025, 20.11.2025 були оприлюднені в Єдиному державному реєстрі судових рішень невідкладно.
Суд вважає за необхідне зазначити, що статтями 42, 43 ГПК України передбачено, що учасники справи мають право ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень; а також повинні добросовісно користуватися процесуальними правами.
Сторони мають цікавитися станом відомих їм судових проваджень.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (частина третя статті 13 ГПК України).
Згідно частини четвертої статті 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов'язком не тільки для держави, а й в осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Разом з тим, в ухвалі суду від 25.07.2025 роз'яснено учасникам справи їх обов'язок щодо реєстрації своїх електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку.
Надати суду письмово інформацію щодо наявності такої реєстрації.
Відповідно до ч. 6 ст. 6 ГПК України адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.
Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.
Якщо реєстрація електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суперечить релігійним переконанням особи, яка зобов'язана його зареєструвати відповідно до цієї частини, передбачені цим Кодексом процесуальні наслідки звернення до суду такою особою без реєстрації електронного кабінету у вигляді залишення її документа без руху, його повернення або залишення без розгляду не застосовуються за умови, що особа заявила про такі обставини одночасно із поданням відповідного документа шляхом подання окремої обґрунтованої письмової заяви.
Господарський суд Дніпропетровської області звертає увагу, що з введенням в дію Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов'язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами» від 29.06.2023 №3200-IX передбачені процесуальні наслідки недотримання вимог статті 6 ГПК України.
Як зазначив Верховний Суд у постановах від 29.06.2022 у справі № 906/184/21, від 18.11.2022 у справі №922/3337/21, з 05.10.2021 офіційно розпочали функціонування три підсистеми (модулі) ЄСІТС: "Електронний кабінет", "Електронний суд" підсистема відеоконференцзв'язку.
З 18 жовтня 2023 року введено в дію Закон України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов'язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами» від 29.06.2023 №3200-IX. Зокрема, приписами частини шостої статті 6 ГПК України (у редакції Закону, з урахуванням змін) унормовано, що адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.
Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.
Відповідно до пункту 17 глави 1 розділу ІІІ Положення про ЄСІТС особам, які зареєстрували "Електронний кабінет", суд надсилає документи у справах, в яких такі особи беруть участь, в електронній формі шляхом їх надсилання до "Електронного кабінету" таких осіб або в інший спосіб, передбачений процесуальним законодавством, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Абзацом п'ятим пункту 37 глави 2 розділу ІІІ Положення про ЄСІТС передбачено, що особам, які не мають зареєстрованих "Електронних кабінетів", документи у передбачених цим пунктом випадках можуть надсилатися засобами підсистем ЄСІТС на адресу електронної пошти, вказану такими особами під час подання документів до суду.
Тобто чинним процесуальним законодавством передбачено два способи належного повідомлення сторони - шляхом направлення рекомендованим листом з повідомленням про вручення та в електронній формі - через "Електронний кабінет", у тому числі шляхом направлення листа на офіційну електронну пошту засобами підсистем ЄСІТС у випадках, передбачених пунктом 37 глави 2 розділу ІІІ Положення про ЄСІТС.
Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань інформація для здійснення зв'язку з ТОВ "БК "СПЕЦАВТОДОР", зокрема є адреса електронної пошти: BCSPETSAVTODOR@GMAIL.COM
Відтак, документ в електронному вигляді "ст. 176 Відкриття у ЗАГАЛЬНОМУ" від 25.07.25 по справі №904/4055/25 (суддя Дупляк Степан Анатолійович) було надіслано одержувачу Товариству з обмеженою відповідальністю "БК "СПЕЦАВТОДОР" на його електронну адресу BCSPETSAVTODOR@GMAIL.COM. Документ доставлено до електронної скриньки: 25.07.25.
Так, суд встановив, що ухвала від 25.07.2025 вважається врученою відповідачу у день проставлення у поштовому повідомленні відмітки за закінченням терміну зберігання, а саме 16.08.2025.
Відповідачу(ам) в ухвалі від 25.07.2025 встановлено п'ятнадцятиденний строк з дня вручення цієї ухвали для подання відзиву на позовну заяву. У зазначений строк відповідач(і) має(ють) право надіслати суду відзив на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам ст. 165 ГПК України, власні заяви чи клопотання, подання яких передбачене положеннями ГПК України, (у разі наявності), а також всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову.
Відповідно до вимог ч. 5 ст. 165 ГПК України одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду копія відзиву та доданих до нього документів, в т.ч. заяв чи клопотань, відповідач(і) зобов'язаний(і) надіслати іншим учасникам справи, докази чого надати суду разом з відзивом (розрахунковий чек, опис вкладення до цінного листа).
Крім цього, відповідачу(ам) роз'яснено, що у разі ненадання відповідачем(ами) відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 9 ст. 165 ГПК України).
Отже, строк для подачі відзиву відповідачем тривав до 01.09.2025.
Станом на дату винесення рішення відзив відповідачем не надано.
Як вбачається з матеріалів справи, ухвала Господарського суду Дніпропетровської області від 25.07.2025 надсилалася третій особі-1 на адресу: 49000, м. Дніпро, пр. Д. Яворницького, 34-Б, за трек-номером 0610271352592.
Зазначена кореспонденція була отримана третьою особою-1 05.08.2025.
Третій особі-1 в ухвалі від 25.07.2025 було роз'яснено третій(м) особі(ам), що відповідно до ст. 168 ГПК України вона(и) мають право надати письмові пояснення щодо позову, які повинні відповідати вимогам ст. 165 ГПК України, в п'ятиденний строк з дня вручення даної ухвали, а також письмові пояснення щодо відзиву протягом семи днів від дати його отримання. Крім того треті особи мають право подати докази, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються їх пояснення, якщо такі докази не надані позивачем та/або відповідачем. Копію письмових пояснень треті особи направляють на адреси інших учасників процесу, докази (розрахунковий чек, опис вкладення до цінного листа) чого надають суду протягом трьох днів від дати направлення. Учасники справи мають право подати відповідь на пояснення третіх осіб до закінчення підготовчого провадження (ч. 2 ст. 179 ГПК України).
Станом на дату винесення рішення пояснень третя особ-1 не надала.
Ухвалою від 28.08.2025 продовжено строк підготовчого провадження та відкладено підготовче засідання у справі до 24.09.2025.
Ухвалою від 24.09.2025 повідомлено третю особу-1 про те, що наступне засідання у справі відбудеться 08.10.2025.
Через відділ документального забезпечення 07.10.2025 від відповідача надійшла заява про ознайомлення з матеріалами справи.
В судовому засіданні 08.10.2025 позивач та відповідач надали усні пояснення у справі, відповіли на запитання суду, також представник відповідача заявив усне клопотання про відкладення та надання йому додаткового часу для ознайомлення з матеріалами справи.
Ухвалою від 08.10.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 06.11.2025.
Ухвалою від 06.11.2025 повідомлено відповідача та третю особу-1 про те, що наступне засідання у справі відбудеться 20.11.2025.
Ухвала Господарського суду Дніпропетровської області від 06.11.2025 надсилалася відповідачу на адресу: 49000, Дніпропетровська область, місто Дніпро, вул. Мандриківська, будинок 51-Л, корпус 4, ПРИМІЩЕННЯ 168, за трек-номером №R067034549874.
Зазначена кореспонденція прибула до відділення відповідача 12.11.2025.
Також документ в електронному вигляді "Ухвала, що НЕ оскаржується" від 06.11.25 по справі №904/4055/25 (суддя Дупляк Степан Анатолійович) було надіслано одержувачу Товариству з обмеженою відповідальністю "БК "СПЕЦАВТОДОР" на його електронну адресу BCSPETSAVTODOR@GMAIL.COM. Документ доставлено до електронної скриньки: 06.11.25.
У судовому засіданні 20.11.2025 представник позивача надав усні пояснення у справі, відповів на запитання суду, просив задовольнити позовні вимоги.
Представник відповідача та третьої особи-1 в судове засідання не з'явився, про дату та час судового засідання повідомлені належним чином.
Згідно зі ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.
Враховуючи те, що наявні матеріали справи є достатніми для всебічного, повного і об'єктивного розгляду справи, та зважаючи на процесуальні строки розгляду справи, суд визнав за можливе розглянути справу за відсутності вказаних представників.
Дослідивши матеріали справи, повно та всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийняв рішення у справі.
З урахуванням режиму воєнного стану та можливості повітряної тривоги в місті Дніпрі у Господарському суді Дніпропетровської області встановлено особливий режим роботи й запроваджено відповідні організаційні заходи. А тому, справу розглянуто у розумні строки, ураховуючи вищевказані обставини та факти.
Стислий виклад позиції позивача
Відповідачу було передано в оренду нерухоме майно на підставі договору. Відповідач систематично не сплачував орендну плату, що і стало підставою звернення позивача до суду з даною позовною заявою.
Стислий виклад позиції відповідача
Відповідач відзив не надав.
Стислий виклад позиції третьої особи
Третя особа пояснень не надала.
2. ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДОМ
Предметом доказування у справі, відповідно до ч. 2 ст. 76 ГПК України, є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
У даному випадку до предмета доказування входять такі обставини: укладення договору; передачі майна в користування; користування майном; настання строку оплати; наявності/відсутності доказів повної/часткової оплати; наявності/відсутності підстав для розірвання договору оренди землі від 17.12.2020 та зобов'язати відповідача повернути Дніпровський міській раді земельну ділянку з кадастровим номером 1210100000:07:191:0077, площею 0,6500 га, розташовану за адресою: м. Дніпро, вул. Будівельників, у районі буд. № 47, у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому Товариство з обмеженою відповідальністю "БК "СПЕЦАВТОДОР" одержало її в оренду.
Суд встановив, що 17.12.2020 між Дніпровською міською радою (далі - орендодавець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «БК «СПЕЦАВТОДОР» (далі - орендар, відповідач) було укладено договір оренди землі (далі - договір).
Відповідно до п. 1 договору орендодавець надає, а орендар приймає у строкове користування земельну ділянку для будівництва виробничого комплексу, яка розташована по вул. Будівельників у районі буд. №47 (Чечелівський район), цільове призначення земельної ділянки (код КВЦПЗ) 11.02 (для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості), з кадастровим номером 1210100000:07:191:0077.
В оренду передається земельна ділянка, загальною площею 0,6500 га. Категорія землі згідно зі ст. 19 Земельного кодексу України: землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення. Цільове призначення земельної ділянки (код КВЦПЗ): 11.02 (для розміщення та експлуатації основних підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості). Функціональне використання (вид використання): для будівництва виробничого комплексу. Кадастровий номер земельної ділянки: 1210100000:07:191:0077 (п. 2 договору).
На земельній ділянці розміщені об'єкти нерухомого, манна: земельна ділянка
вільна від забудови, а також інші об'єкти інфраструктури: відсутні. На земельній ділянці
існують купи ґрунту та будівельні підходи, зелені насадження та поріст; доступ до
земельної ділянки частково обмежений, частина земельної ділянки огороджена
бетонною та металевою огорожами (п. 3 договору).
Земельна ділянка передається в оренду разом з: без об'єктів (п. 4 договору).
Відповідно до п. 9 договору орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі. Розмір орендної плати встановлюється за результатами земельних торгів відповідно до протоколу № 1/12 проведення земельних торгів у формі аукціону з продажу права оренди земельної ділянки несільськогосподарського призначення комунальної власності від 17.12.2020 та вимог Земельного та Податкового кодексів України, враховуючи рішення Дніпровської міської ради.
Обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки комунальної власності здійснюється з урахуванням їх цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, за затвердженими Кабінетом Міністрів України формами, що заповнюються під час укладання або зміни умов договору оренди (п. 10 договору).
У разі затвердження міською радою нової технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Дніпра, зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки (пункт 2 цього договору) проводиться без внесення змін та доповнень до цього договору. Зазначені зміни відображаються у Витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки (п.11 договору).
Відповідно до п.11.1 договору орендна плата вноситься орендарем, незалежно від результатів його діяльності на рахунок орендодавця у центральному органі виконавчої влади, що реалізовує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних
коштів, який попередньо в письмовій формі уточнюється орендарем щорічно, на
початку бюджетного року.
Відповідно до п. 13.2 договору розмір орендної плати за земельні ділянки комунальної власності, які передані в оренду за результатами земельних торгів, не може переглядатися у бік зменшення.
Після припинення дії договору орендар повертає орендодавцеві земельну ділянку у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду (п. 19 договору).
Відповідно до п. 26 договору орендодавець має право вимагати від орендаря, зокрема: своєчасного внесення орендної плати.
Зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін (п. 32 договору).
У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір розв'язується у судовому порядку (п. 32.1 договору).
Дія договору припиняється у разі: закінчення строку, на який його було укладено; придбання орендарем земельної ділянки у власність; викупу земельної ділянки для суспільних потреб або примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом; ліквідації юридичної особи-орендаря. Договір припиняється також в інших випадках, передбачених законом (п. 33 договору).
Дія договору припиняється шляхом його розірвання за: взаємною згодою сторін; рішенням суду - на вимогу однієї із сторін унаслідок невиконання другою стороною обов'язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України (п. 35 договору).
Договір укладено на десять років (п. 8 договору).
Департамент по роботі з доходами місцевого бюджету Дніпровської міської ради листом від 27.08.2024 № 2/13-567 повідомив позивача про те, що за результатом моніторингу встановлено, що за даними підсистеми «Фіскальний кадастр» Муніципальні земельної інформаційної системи міста обліковується діючий договір оренди земельної ділянки з 21.12.2020 року по 21.12.20230 по вул. Будівельників у районі буд. № 47, кадастровий номер 1210100000:07:191:0077, загальною площею 0,65 га, призначення - для будівництва виробничого комплексу, орендар - ТОВ «БК «СПЕЦАВТОДОР», код ЄДРПОУ 43788809 (результати земельних торгів відповідно до протоколу № 1/12 проведення земельних торгів у формі аукціону з продажу права оренди земельної ділянки несільськогосподарського призначення комунальної власності від 17.12.2020; 324/62).
За результатами пошуку на «Порталі державної електронної системи у сфері будівництва» по кадастровому номеру 1210100000:07:191:0077 та по коду ЄДРПОУ 43 788809 інформації щодо будівництва не знайдено.
Водночас, за інформацією з державного реєстру речових прав на нерухоме майно по зазначеній адресі відсутні об 'єкти нерухомого майна.
При цьому, з даними Головного управління ДПС у Дніпропетровській області по ТОВ «БК «СПЕЦАВТОДОР» станом на 01.08.2024 обліковується податковий борг по орендній платі у сумі 1.295.715,76 грн.
Враховуючи, що бюджет Дніпровської міської територіальної громади несе значні втрати, просимо вжити заходи відповідно до вимог діючого законодавства та повноважень департаменту правового забезпечення Дніпровської міської ради щодо розірвання договору оренди та повернення земельної ділянки територіальній громаді міста Дніпра.
06.11.2024 Департаментом по роботі з активами Дніпровської міської ради листом від 01.11.2024 № 7/11-1293 було направлено на адресу ТОВ «БК «СПЕЦАВТОДОР» претензію про сплату заборгованості, щодо необхідності сплати заборгованості за договором оренди у розмірі 1.295.715,76 грн, яка утворилася станом на 01.08.2024.
В подальшому Інспекцією з державного контролю за використанням та охороною земель Дніпровської міської ради здійснено обстеження земельної ділянки, за результатами якого складено акт обстеження земельної ділянки від 05.12.2024 № 0028.
За наслідками обстеження Земельної ділянки встановлено, що доступ до земельної ділянки частково обмежений, територія огороджена залізобетонним парканом, заїзд здійснюється зі сторони вулиці будівельників. Земельна ділянка з південно-західної сторони межує з дво- та одноповерховими капітальними будівлями, що на праві власності належать ТОВ «ЕЛЬБРУС-2021» та з північної - з металевими спорудами, навісами.
Земельна ділянка вільна від забудови. На момент обстеження на земельній ділянці було виявлено насипи ґрунту та залишки розбитого асфальтного покриття, ознаки здійснення господарської діяльності - відсутні. Територія земельної ділянки поросла чагарником, травою. Покриття земельної ділянки -ґрунт, пісок. Згідно з планом зонування території міста Дніпра земельна ділянка належить до функціональної зони В-5 (зони розміщення підприємств V класу шкідливості (СЗЗ 50м). Площа обстежуваної земельної ділянки орієнтовано становить 0,6500 га.
Відповідно до відомостей Державного земельного кадастру за земельною ділянкою зареєстровано обтяження у використанні, а саме: охоронні зони навколо (уздовж:) об'єктів енергетичної системи та охоронні зони навколо інженерних комунікацій.
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області листом від 28.05.2025 № 25602/5/04-36-04-05-12 повідомило позивача про те, що згідно наданих податкових декларацій з орендної плати за землю на 2021 рік ТОВ «БК «СПЕЦАВТОДОР» за земельну ділянку площею 0,6500 га з кадастровим номером 1210100000:07:191:0077, яка знаходиться у м. Дніпрі по вул. Будівельників у районі буд. №47, задекларовано податкові зобов'язання з орендної оплати за землю у сумі 331 856,62 грн. (2,37 відс. НГО), на 2022 рік - 380 853,06 грн. (2,37 відс. НГО), на 2023рік-437 981,02 грн. (4,81 відс. НГО), на 2024рік- 460 318,05 (2,37 відс. НГО), на 2025 рік -515 556,22 грн. (2,3 7 відс. НГО).
Згідно даних інформаційно-комунікаційних систем контролюючого органу ТОВ «БК «СПЕЦАВТОДОР» (код ЄДРПОУ 43788809) в 2021 році сплачено 331 856,62 гри. орендної плати за землю з юридичних осіб, в 2022 році - січні - квітні 2025 року орендна плата не сплачувалась.
Станом на 01.05.2025 за ТОВ «БК «СПЕЦАВТОДОР» облікована заборгованість з орендної плати за землю у сумі 1.520.380,74 грн, яка складається з грошових зобов'язань, самостійно визначених платником податків у сумі 1.424.604,79 грн (дата виникнення з 30.03.2023 по 30.04.2025) та пені, нарахованої відповідно до вимог статті 129 Кодексу на суми грошових зобов'язань, не сплачених у встановлені законодавством строки у загальній сумі 95.775,95 гривень (дата виникнення з 09.09.2024 по 30.01.2025).
Відповідно до пункту 95.5 статті 95 Кодексу 15.11.2023 винесено рішення керівника про стягнення коштів з рахунків платника податків ТОВ «БК «СПЕЦАВТОДОР» у банках, що обслуговують такого платника. На підставі рішення керівника до установ банків направляються платіжні інструкції на стягнення коштів. Надходження в рахунок погашення податкового боргу згідно платіжних інструкцій відсутні.
У зв'язку з тим, що відповідач систематично не сплачував орендну плату в повному обсязі, зокрема в 2022 році - січні - квітні 2025 року, що підпадає під дію пункту «д» ч. 1 ст. 141 ЗК України, що, на думку позивача, є підставою для розірвання договору оренди та повернення земельної ділянку позивачу.
Оскільки заборгованість з орендної плати відповідачем у добровільному порядку не погашена, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою.
3. ПОЗИЦІЯ СУДУ
Предметом позову позивач визначив розірвання договір оренди землі від 17.12.2020 року (земельна ділянка з кадастровим номером 1210100000:07:191:0077, площею 0,6500 га, розташована за адресою: м. Дніпро, вул. Будівельників, у районі буд. № 47), укладений між Дніпровською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "БК "СПЕЦАВТОДОР", посвідчений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Пустовим С.В. 17.12.2020 року та зареєстрованого в реєстрі за номером № 731, державну реєстрацію якого проведено 21.12.2020 приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Пустовим С. В. на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 24.10.2020 індексний номер 55923889, номер запису про інше речове право 39916029 та зобов'язанти Товариство 3 обмеженою відповідальністю "БК "СПЕЦАВТОДОР" повернути Дніпровський міській раді земельну ділянку з кадастровим номером 1210100000:07:191:0077, площею 0,6500 га, розташовану за адресою: м. Дніпро, вул. Будівельників, у районі буд. № 47, у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому Товариство з обмеженою відповідальністю "БК "СПЕЦАВТОДОР" одержало її в оренду.
Згідно з нормами ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ст. ст. 625, 628, 629 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ч. 1 ст. 509 ЦК України, ч. 1 ст. 173 ГК України).
Відповідно до ст. 638 ЦК України, яка кореспондується зі ст. 180 ГК України (який був чинним на момент виникнення спірних правовідносин), договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
В ч. 3 ст. 180 ГК України визначено, що при укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.
Оцінивши зміст договору, господарський суд встановив, що сторонами погоджено його істотні умови.
Договір підписаний уповноваженими особами та скріплено печатками.
Договір у встановленому порядку не оспорений; не розірваний; не визнаний недійсним.
Таким чином, укладений між сторонами договір є дійсним, укладеним належним чином та є обов'язковим для виконання сторонами.
Правовідносини оренди (найму) врегульовані положеннями ЦК України та ст.ст.283-291 ГК України.
Згідно з ч. 1 ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк.
Частинами 1 та 6 ст. 283 ГК України визначено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. До відносин оренди застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором оренди (найму).
Отже, двосторонній характер договору зумовлює взаємне виникнення у кожної зі сторін прав та обов'язків. Тобто, з укладенням такого договору орендодавець бере на себе обов'язок передати майно у користування і, водночас, орендар зобов'язується прийняти вказане майно та вчасно вносити за користування майном орендну плату.
Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).
Згідно зі ст. 526 ЦК України, яка кореспондуються зі ст. 193 ГК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події (ч. 1 ст. 530 ЦК України).
Згідно зі ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
За змістом ст. ст. 610-612 ЦК України невиконання зобов'язання у погоджений сторонами в договорі строк є порушенням зобов'язання, що зумовлює застосування до боржника наслідків, установлених договором або законом.
Цивільно-правова відповідальність - це покладення на правопорушника встановлених законом негативних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обов'язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов'язку нового додаткового обов'язку, що узгоджується з нормами ст. 610 ЦК України та ст. 216 ГК України.
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки (п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України).
За найм (оренду) майна з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за найм (оренду) майна вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором (ч. ч. 1, 5 ст. 762 ЦК України).
За визначенням ч. ч. 1, 4 ст. 286 ГК України орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.
Згідно з частиною 1 статті 763 Цивільного кодексу України договір найму укладається на строк, встановлений договором.
Згідно з умовами ч. 1 ст. 782 ЦК України наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд, що кореспондується з вимогами п. 12.7.1 договору.
Статтею 24 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» передбачено, що договір оренди може бути достроково припинений за рішенням суду та з інших підстав, передбачених цим Законом або договором.
Про наявність підстав для дострокового припинення договору оренди зазначено в розділі «Зміна умов договору і припинення його дії».
Зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін (п. 32 договору).
У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір розв'язується у судовому порядку (п. 32.1 договору).
Дія договору припиняється у разі: закінчення строку, на який його було укладено; придбання орендарем земельної ділянки у власність; викупу земельної ділянки для суспільних потреб або примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом; ліквідації юридичної особи-орендаря. Договір припиняється також в інших випадках, передбачених законом (п. 33 договору).
Дія договору припиняється шляхом його розірвання за: взаємною згодою сторін; рішенням суду - на вимогу однієї із сторін унаслідок невиконання другою стороною обов'язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України (п. 35 договору).
Відповідно до ч. 2 ст. 24 Закону України «Про оренду державного та комунального майна України» договір оренди може бути достроково припинений за згодою сторін. Договір оренди може бути достроково припинений за рішенням суду та з інших підстав, передбачених цим Законом або договором.
Згідно із ч. 2 ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених законом або договором. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Істотність порушення визначається виключно за об'єктивними обставинами, що склалися у сторони, яка вимагає розірвання договору. У такому випадку вина (як суб'єктивний чинник) сторони, що припустилася порушення договору, не має будь-якого значення і для оцінки порушення як істотного, і для виникнення права вимагати розірвання договору на підставі ч. 2 ст. 651 ЦК України.
Іншим критерієм істотного порушення договору закон визнає розмір завданої порушенням шкоди, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору. Водночас, йдеться не лише про грошовий вираз завданої шкоди, прямі збитки, а й випадки, коли потерпіла сторона не зможе використати результати договору. Вирішальне значення для застосування зазначеного положення закону має співвідношення шкоди з тим, що могла очікувати від виконання договору сторона.
Оцінка істотного порушення договору здійснюється судом відповідно до критеріїв, що встановлені законом. Вирішуючи питання про оцінку істотності порушення стороною договору, суди повинні встановити не лише наявність істотного порушення договору, але й наявність шкоди, завданої цим порушенням другою стороною, яка може бути виражена у вигляді реальних збитків та (або) упущеної вигоди, її розмір, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору, а також установити, чи є справді істотною різниця між тим, на що має право розраховувати сторона, укладаючи договір, і тим, що в дійсності вона змогла отримати.
Застосування такого правового наслідку як розірвання договору судом саме з підстави істотності допущеного порушення договору, визначеної через іншу оціночну категорію - значну міру позбавлення того, на що особа розраховувала при укладенні договору, - відповідає загальним засадам цивільного законодавства, до яких за пунктом 6 частини 1 статті 3 ЦК України належать, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність (постанова Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2018 у справі №912/1385/17).
Крім того, виходячи зі змісту ст. 651 ЦК України, положеннями зазначеної норми передбачено також можливість розірвання договору за рішенням суду в інших випадках, встановлених законом або договором.
Таким чином, під час вирішення спору у даній справі слід встановити обставини як щодо наявності/відсутності факту порушення відповідачем умов спірного договору, так і щодо наявності/відсутності критерію істотності порушення договору у розумінні положень статті 651 Цивільного кодексу України.
Надаючи оцінку виявленим порушенням умов договору, суд встановив, що відповідач систематично порушує умови договору щодо оплати отриманих послуг, розмір заборгованості є значним та досі несплаченим.
Суд відзначає, що оплата послуг є істотною умовою договору, а позивач не отримав того, на що він розраховував при укладанні договору.
Разом з тим, сам факт систематичного порушення договору щодо оплати орендної плати є підставою для розірвання такого договору, незважаючи на те, чи виплачена в подальшому заборгованість, оскільки згідно зі статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Подібний правовий висновок викладений Касаційним цивільним судом у постанові від 31.07.2020 у справі №479/1073/18.
Тобто якщо суд дійде висновку, що орендар істотно порушив умови договору та внаслідок недоплати орендної плати орендодавець значною мірою був позбавлений того, на що розраховував, то договір має бути розірваний на підставі частини другої статті 651 ЦК України.
У випадку неістотної недоплати орендної плати (чи встановлення неістотності такого порушення судом) ефективним та пропорційним буде такий спосіб захисту, як стягнення заборгованості з орендної плати.
Погашення орендарем заборгованості з орендної плати не має правового значення для вирішення позовних вимог про розірвання договору оренди як на підставі частини другої статті 651 ЦК України (у разі часткової несплати (недоплати) орендної плати та істотності такого порушення), так і на підставі пункту «д» частини першої статті 141 ЗК України (у разі систематичної (два та більше випадки) повної несплати орендної плати).
Подібний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.11.2024 у справі 918/391/23.
Разом із тим суд звертає увагу на таке.
Відповідно до частин 1 і 2 статті 614 ЦК особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Таким чином, у зобов'язальних правовідносинах вина особи, яка порушила зобов'язання, презюмується і саме на неї покладається обов'язок з доведення відсутності своєї вини у порушенні зобов'язання.
Аналогічний правовий висновок викладений Касаційним цивільним судом у постанові від 13.11.2019 у справі №908/1399/17.
Однак відповідач не довів як відсутності порушення ним зобов'язань за договором, так і відсутності своєї вини у такому порушенні, - зокрема, ним не подано доказів своєчасного і повного внесення оплати відповідно до умов договору.
Враховуючи те, що судом вище було встановлено факт систематичного порушення відповідачем грошового зобов'язання (з 30.03.2023 по 30.04.2025), суд приходить до висновку про наявність правових підстав для дострокового розірвання договору оренди землі від 17.12.2020.
Відповідно до ст. 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу або у стані який було обумовлено договором.
Статтею 27 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» передбачено, що у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.
Пунктом 19 договору передбачено, що після припинення дії договору орендар повертає орендодавцеві земельну ділянку у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду.
Оскільки суд дійшов висновку про наявність підстав для дострокового розірвання договору оренди, то позовні вимоги в частині зобов'язання відповідача повернути Дніпровський міській раді земельну ділянку з кадастровим номером 1210100000:07:191:0077, площею 0,6500 га, розташовану за адресою: м. Дніпро, вул. Будівельників, у районі буд. № 47, у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому Товариство з обмеженою відповідальністю "БК "СПЕЦАВТОДОР" одержало її в оренду, також підлягають задоволенню.
Судові витрати
Згідно зі ст. 129 ГПК України витрати зі сплаті судового збору за подання позовної заяви покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 73 - 79, 86, 129, 233, 238, 240, 241, 252 ГПК України, суд
Позовні вимоги задовольнити.
Розірвати договір оренди землі від 17.12.2020 (земельна ділянка з кадастровим номером 1210100000:07:191:0077, площею 0,6500 га, розташована за адресою: м. Дніпро, вул. Будівельників, у районі буд. № 47), укладений між Дніпровською міською радою (49000, Дніпропетровська область, місто Дніпро, ПРОСПЕКТ ДМИТРА ЯВОРНИЦЬКОГО, будинок 75; ідентифікаційний код 26510514) та Товариством з обмеженою відповідальністю "БК "СПЕЦАВТОДОР" (49000, Дніпропетровська область, місто Дніпро, вул. Мандриківська, будинок 51-Л, корпус 4, ПРИМІЩЕННЯ 168; ідентифікаційний код 43788809), посвідчений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Пустовим С.В. 17.12.2020 та зареєстрований в реєстрі за номером № 731, державну реєстрацію якого проведено 21.12.2020 приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Пустовим С. В. на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 24.10.2020, індексний номер 55923889, номер запису про інше речове право 39916029.
Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "БК "СПЕЦАВТОДОР" (49000, Дніпропетровська область, місто Дніпро, вул. Мандриківська, будинок 51-Л, корпус 4, ПРИМІЩЕННЯ 168; ідентифікаційний код 43788809) повернути Дніпровський міській раді (49000, Дніпропетровська область, місто Дніпро, ПРОСПЕКТ ДМИТРА ЯВОРНИЦЬКОГО, будинок 75; ідентифікаційний код 26510514) земельну ділянку з кадастровим номером 1210100000:07:191:0077, площею 0,6500 га, розташовану за адресою: м. Дніпро, вул. Будівельників, у районі буд. № 47, у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому Товариство з обмеженою відповідальністю "БК "СПЕЦАВТОДОР" одержало її в оренду.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "БК "СПЕЦАВТОДОР" (49000, Дніпропетровська область, місто Дніпро, вул. Мандриківська, будинок 51-Л, корпус 4, ПРИМІЩЕННЯ 168; ідентифікаційний код 43788809) на користь Дніпровської міської ради (49000, Дніпропетровська область, місто Дніпро, ПРОСПЕКТ ДМИТРА ЯВОРНИЦЬКОГО, будинок 75; ідентифікаційний код 26510514) 6.056,00 грн (шість тисяч п'ятдесят шість грн 00 к.) судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складене 21.11.2025.
Суддя С.А. Дупляк