вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63
11.11.2025м. ДніпроСправа № 904/3658/25
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Рудь І.А., за участю секретаря судового засідання Манастирний В.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сістем Кепітал Білдінг", м. Вишневе, Бучанський р-н, Київська обл.
до Товариства з обмеженою відповідальністю "АВ Метал Груп", м. Дніпро
про стягнення збитків у сумі 1 027 650 грн 19 коп.
Представники:
від позивача :Філатова А.М., ордер, адвокат;
від відповідача: Синюшкевич О.В., ордер, адвокат.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Сістем Кепітал Білдінг" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області із позовом, в якому просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АВ Метал Груп" збитки у сумі 1 094 390 грн 15 коп., з яких: 162 331 грн 01 коп. - вартість закупки аналогічного товару, 932 059 грн 14 коп. - вартість супутніх матеріалів та робіт з демонтажем та повторного монтажу системи водяного спринклерного пожежогасіння.
Судові витрати позивач просить покласти на відповідача.
Позов мотивовано неналежним виконання відповідачем умов договору поставки № 1695/Р від 29.09.2021 в частині поставки товару належної якості.
Ухвалою господарського суду від 14.07.2025 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, розгляд якої призначено за правилами загального позовного провадження у підготовчому засіданні на 19.08.2025.
29.07.2025 від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній вказує наступне:
- заявляючи вимогу про відшкодування збитків, позивач належним чином не довів факт наявності протиправної поведінки відповідача та причинно-наслідкового зв'язку між: такою поведінкою та збитками, спричиненими позивачу;
- позивачем не надано доказів походження труб, щодо яких виявлені недоліки, а тому неможливо встановити, що зазначені труби були поставлені відповідачем, у зв'язку з чим неможливо встановити вину відповідача та причинно-наслідковий зв'язок між збитками та діями відповідача, а отже відсутні підстави для притягнення відповідача до відповідальності;
- позивач повинен довести реальність понесення збитків, обґрунтувати та документально підтвердити фактичний розмір збитків.
Позивачем на підтвердження розміру збитків надано наступні документи:
1) рахунок на оплату, платіжне доручення про оплату товару, видаткова накладна, товарно-транспортна накладна, що підтверджують факт поставки ТОВ "Бекас" на адресу позивача товару та здійснення позивачем оплати вартості цього товару - 162 331,01 грн.;
2) рахунки на оплату, платіжні інструкції, акти здачі приймання робіт (наданих послуг), що підтверджують витрати позивача на оренду підйомної техніки та доставку обладнання в загальній сумі 268 148,16 грн.
При цьому, відповідач звертає увагу суду на те, що вказані документи не містять опису того, які саме роботи та на якому саме об'єкті здійснювалися за допомогою техніки, що орендувалась. А отже вони не можуть повною мірою служити доказами того, що позивачем було зроблено витрати, пов'язані з необхідністю демонтувати дефектну трубу та змонтувати нову систему пожежогасіння на об'єкті за адресою Путрівська, 259 в с. Путрівка Васильківського району Київської області.
Отже, позивачем були надані копії документів для підтвердження витрат на суму 430 479,17 грн. Тоді як загальний розмір збитків, відшкодування яких вимагає позивач в своїй позовній заяві, складає 1 094 390,15 грн.
Для обґрунтування такого розміру збитків позивач посилається на кошторис "Розмір збитків", складений та підписаний самим позивачем, та на договірну ціну, яку підписано між позивачем та замовником робіт за договором підряду № 2025.61М від 27.01.2025 року.
Однак складений позивачем кошторис та додаток до договору підряду (Договірна ціна) не підтверджують здійснення позивачем фактичних витрат, а отже і не можуть бути визнані належними і достатніми доказами реальності збитків, понесених позивачем, та їх розміру.
Таким чином, на думку відповідача, позивачем не було обґрунтовано та документально підтверджено заявлений розмір збитків.
05.08.2025 від позивача до суду надійшла відповідь на відзив, в якій останній з доводами відповідача, викладеними у відзиві на позов, не погоджується з огляду на таке:
- правова позиція відповідача базується на запереченні того, що труба ДСТУ 8943 57 мм., в якій були виявлені дефекти, яка була змонтована позивачем на об'єкті будівництва, була закуплена саме у відповідача, а докази, надані разом з позовною заявою, відповідач ставить під сумнів, в тому числі з підстав порядку складання доданих документів та заперечує проти їх змісту.
При тому, відповідач:
- не заперечує, що поставив на об'єкт будівництва труби ДСТУ 8943 57 мм;
- не заперечує той факт, що отримував від позивача всі листи, які останнім направлялись, в тому числі вимогу про відшкодування збитків, які були залишені відповідачем без уваги;
- не надає пояснень та обґрунтувань, чому були відсутні коментарі та/або заперечення на етапі досудового врегулювання спору;
- не надає суду жодного доказу своєї правової позиції, або доказу, який би спростував хоча б одне твердження позивача.
В свою чергу, відповідач зазначає лише необґрунтовані сумніви та доводи, які, до того ж, заявлені процесуально несвоєчасно, а доказів належності пропущення строку на такі заперечення відповідач суду не надав.
Відтак, позивач вважає, що має місце до застосування презумпція обґрунтованості доводів позивача.
11.08.2025 відповідач надіслав через систему "Електронний суд" заперечення на відповідь на відзив, в яких вказує на те, що позивачем не було доведено той факт, що дефекти було виявлено саме в тих трубах, що були поставлені ТОВ "АВ метал груп".
В наданих позивачем документах не встановлюється та не доводиться факт монтажу в систему спринклерного водяного пожежогасіння на об'єкті по вул. Путрівська, 259, в с. Путрівка Васильківського району Київської області труб ДСТУ 8943 57 мм, 3,5 мм, 12 м в кількості 3,235 т., які були поставлені саме відповідачем за договором № 1695/Р від 29.09.2021 року відповідно до видаткової накладної № 157566 від 27.03.2025 року.
Також, відсутні докази того, що перевірки та випробування здійснювалися позивачем саме щодо тих труб, що були поставлені ТОВ "АВ метал груп".
При цьому Акт пневматичних випробувань, Акт про одностороннє приймання продукції, Експертний висновок лише фіксують факт наявності дефектів, але не визначають причину їх виникнення, не встановлюють вину відповідача та не виключають вину позивача у їх виникненні.
Труби, що випробовувалися, були піддані технічній обробці, зокрема поверхня труб повністю вкрита фарбою, проведені зварювальні роботи, а тому ідентифікація походження даних труб була неможлива.
Відповідач звертає увагу суду на те, що, викладені у відповіді на відзив пояснення та твердження позивача щодо належного складання документів, наданих в якості доказів поставки відповідачем неякісного товару, та правильності проведення випробувань та досліджень, не змінюють та не спростовують того факту, що позивач не встановив та не довів належним чином походження товару, в якому було виявлено недоліки. Адже встановлення самого лише факту наявності дефектів, не є доказом наявності вини відповідача.
Крім того, відповідач посилається на правову позицію Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, викладеної в постанові від 20.01.2022 року у справі № 910/18335/20 та зазначає наступне:
«Відповідальність продавця за недоліки товару може наступати у випадках, якщо недоліки виникли до передання товару покупцеві або якщо їх виникнення обумовлене причинами, що виникли до передачі товару. І, відповідно, коли недоліки товару виявлені після переходу до покупця ризику випадкової загибелі та випадкового знищення товару, саме на покупця у такому випадку покладається обов'язок доведення того, що недоліки чи їх причини виникли до передачі йому товару».
В свою чергу, на думку відповідача, з тих документів, що були надані позивачем в якості доказів поставки відповідачем неякісного товару не вбачається доведеним те, що недоліки (дефекти) товару чи їх причини виникли до передачі товару покупцю, оскільки ані в акті про проведення пневматичних випробувань, ані в акті про одностороннє приймання продукції за якістю, ані в експертному висновку не визначається причина виникнення недоліків, що були виявлені; не встановлюється той факт, що ці дефекти чи їх причини виникли до передачі товару позивачеві.
Таким чином, відповідач вважає, що саме позивач не виконав свій обов'язок щодо доведення причини виникнення недоліків, і підстави для застосування до відповідача відповідальності відсутні.
Відповідач повторно звертає увагу суду на те, що до позовної заяви позивачем були надані копії видаткових накладних, актів приймання-передачі наданих послуг та платіжних доручень про оплату товару та послуг на суму 430 479,17 грн.
При цьому надані позивачем рахунки на оплату, платіжні інструкції, акти здачі приймання робіт (наданих послуг), що підтверджують витрати позивача на оренду підйомної техніки та доставку обладнання в загальній сумі 268 148,16 грн., не містять опису того, яка саме робота та на якому саме об'єкті здійснювалися за допомогою техніки, що орендувалась.
Таким чином, відповідач вважає, що вони не можуть повною мірою служити доказами того, що позивачем було зроблено витрати, пов'язані з необхідністю демонтувати дефектну трубу та змонтувати нову систему пожежогасіння на об'єкті за адресою Путрівська, 259 в с. Путрівка Васильківського району Київської області.
Крім того, визначення в кошторисі переліку робіт, послуг, матеріалів тощо та їх вартості, а також обґрунтування ринкового рівня цін шляхом посилання на Договірну ціну та Акт виконаних робіт, що було підписано між позивачем та замовником робіт за договором підряду № 2025.61М від 27.01.2025 року, не є підтвердженням реальності понесених позивачем збитків, тобто здійснення ним фактичних витрат.
Так, наприклад, на підтвердження витрат на придбання інших супутніх матеріалів згідно Кошторису «Розрахунок збитків» (муфти, відводи, заглушки, ґрунт-емаль, розчинник, валик, диск тощо) Позивач не надав жодного документа (платіжного доручення, видаткових накладних тощо).
Не було підтверджено платіжними, первинними та іншими документами і витрати по виконанню робіт з демонтажу та монтажу розподільчої мережі автоматичної системи спринклерного пожежогасіння в загальній сумі 787 050,04 грн. Окрім оренди підйомного обладнання, доставки матеріалів і обладнання на об'єкт в Кошторисі «Розрахунок витрат» зазначаються також і роботи з фарбування, ґрунтування, роботи з демонтажу та безпосередньо монтажні роботи.
Витрати позивача на їх виконання документально не підтверджені,наприклад, якщо до виконання робіт з демонтажу/монтажу, ґрунтування, фарбування тощо залучався персонал позивача, відсутні документи, які підтверджують оформлення з ними трудових відносин та оплату їх праці - виплату їм належним чином заробітної плати, сплати усіх обов'язкових платежів та податків тощо.
Обов'язок доведення в суді факту протиправної поведінки відповідача, розміру завданої шкоди, а також прямого причинного зв'язку між ними покладається на позивача з документальним підтвердженням обґрунтованого розрахунку суми, що стягується на відшкодування заподіяної шкоди (Постанова від 17.12.2019 № 915/1456/15 Верховний Суд. Касаційний господарський суд).
Позивачем не було надано документальне підтвердження усього розрахунку розміру збитків, наведеного в позовній заяві. А отже реальність та розмір збитків позивачем доведено не було.
З огляду на викладене, відповідач просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
19.08.2025 позивач надав до суду додаткові пояснення, в яких вказує про те, що останній, з незалежних від нього підстав, не отримав відповідь на вимогу про відшкодування збитків в порядку досудового врегулювання спору зі сторони відповідача.
Про те, що вимога позивача про відшкодування збитків була визнана відповідачем безпідставною, необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню з підстав недоведеності того, що дефектні труби є трубами саме поставки ТОВ «АВ Метал Груп» - позивач дізнався лише із заперечення на відповідь на відзив.
Позивач підтримує свою правову позицію стосовно того, що відповідач свідомо та безпідставно проігнорував ситуацію з виявленими дефектами придбаного в нього товару, не скористався можливістю вчасно заявити свої претензії/запросити уточнюючі документи, докази/особисто оглянути дефектні труби, і вчинив дані дії з єдиною метою - уникнення відповідальності за постачання неякісного товару.
Позивач звертає увагу на те, що надав до суду докази закупки товару у відповідача; надав докази звернень до відповідача про виявлені дефекти товару, що був у нього придбаний.
Таким чином, на думку позивача, доказом наявності вини відповідача є відсутність його повного та належного реагування на листи та докази позивача про виявлені недоліки.
Відповідач не вчиняв дій, що належить вчинити постачальнику у випадку поставки неякісного товару, в зв'язку з чим, позивач поніс значні збитки.
Позивач вважає, що виконав свій обов'язок щодо доведення причин виникнення недоліків товару, зважаючи на відсутність додаткових запитань зі сторони постачальника.
Щодо підтвердження суми понесених збитків, позивач вказує на те, що останній виконав роботи по демонтажу неякісних труб та повторному їх монтажу власними силами. Позивач має для цього достатні трудові ресурси, що підтверджується Штатним розписом, який додається. Вартість таких робіт (розцінки на такі роботи) зазначено в Договірній ціні, яка підписана між Позивачем та замовником робіт (є в матеріалах справи), що є підтвердженням дійсності та актуальності заявленим розцінкам.
Виконання належним чином робіт з монтажу системи водяного спринклерного пожежогасіння, в складі якого є Труба ДСТУ 8943 57 мм., підтверджується підписаним зі сторони замовника актом приймання-передачі виконаних робіт, а це означає, що позивач демонтував дефектні труби та змонтував систему заново.
Докази використання механізмів під час даних додаткових робіт та докази закупки аналогічного Товару на заміну дефектному, позивач надав до суду.
В Актах виконаних робіт/наданих послуг на механізми вказані і період їх використання, і об'єкт, на якому їх використовували.
Крім того, позивач зазначає про те, що після підписання акту між замовником робіт та позивачем було виявлено, що сторони допустили помилку в шифрі проекту та назві проектувальника, на який було зроблено посилання в даному акті.
Відтак, сторони виправили даний акт, зазначивши вірний шифр проекту та вірного проектувальника, відповідно до якого виконуються роботи на об'єкті будівництва.
Виправлення цієї технічної помилки не змінює предмет та зміст даного документу.
У підготовчому засіданні 19.08.2025 було оголошено перерву до 09.09.2025.
27.08.2025 від позивача до суду надійшло клопотання про долучення доказів.
09.09.2025 від відповідача до суду надійшли додаткові пояснення по справі, в яких останній зазначає про те, що позивач надав видаткові накладні, рахунки на оплату, платіжні інструкції, товарно-транспортну накладну, акти наданих послуг, які фіксують поставку товару та надання послуг на загальну суму 135 119,20 грн.
Раніше Позивачем були надані копії первинних документів та платіжних доручень, що повинні були підтвердити витрати покупця на загальну суму 430 479,17 грн.
Тобто загальна сума витрат, на підтвердження яких позивач надав відповідні документи, складає 565 598,37 грн. Тоді як загальна сума збитків, заявлених до стягнення Відповідачем, складає 1 094 390,15 грн.
Отже, на думку відповідача, розмір збитків Позивачем не може вважатися доведеним.
Окрім того, відповідач звертає увагу суду на те, що первинні документи, які були надані позивачем разом із клопотанням про долучення доказів, містять досить великий перелік продукції, що була поставлена на користь позивача, але останній, надаючи зазначені документи, не надає пояснення, які саме матеріали, інструменти та обладнання з вказаного переліку використовувалися під час виконання робіт з демонтажу та повторного монтажу системи пожежогасіння на об'єкті за адресою Путрівська, 259 в с. Путрівка Васильківського району Київської області, зокрема не здійснює посилання на Кошторис «Розрахунок витрат», відповідно до якого позивач заявляв до стягнення певний розмір збитків, а отже не зрозуміло, які саме витрати позивач мав намір підтвердити за допомогою наданих документів.
При цьому, в своїй позовній заяві позивач зазначав, що вартість інших супутніх матеріалів згідно Кошторису "Розрахунок збитків" складає 145 009,10 грн.
Відповідач вважає, що надані позивачем документи не підтверджують витрати на цю суму.
Окрім того, у видатковій накладній № 519 від 19.05.2025 року (так само як і у Товарно-транспортній накладній № Р519 від 19.05.2025 року) адресою доставки товару зазначено Київську обл., м. Вишневе, вул. Освіти, 19; у видатковій накладній № 804 від 27.05.20254 року зазначається склад Гатне, а у видатковій накладній № 5137 від 08.05.2025 року жодні умови щодо адреси поставки не обумовлюються.
Виходячи з цього, відповідач вважає, що зазначені документи не можуть бути належними доказами витрат позивача щодо виконання ним робіт за адресою Путрівська, 259 в с. Путрівка Васильківського району Київської області, адже вони не містять жодного посилання на те, що поставлені товари використовувалися саме на об'єкті в с. Путрівка.
Неналежним підтвердженням витрат на оренду будівельного вагончика є також і Акт надання послуг № 592 від 30.06.2025 року та Акт надання послуг № 438 від 31.05.2025 року, адже платіжні доручення, що підтверджували б здійснення позивачем оплати за вказані послуги, до суду не надані.
А отже реальність зазначених витрат позивачем доведена не була.
Таким чином, відповідач вважає, що позивач належним чином не обґрунтував та документально не підтвердив розмір фактичних витрат на придбання матеріалів, оренду обладнання та інше.
Щодо безпосереднього виконання робіт з фарбування, ґрунтування, робіт з демонтажу та монтажу системи пожежогасіння позивачем взагалі не надано жодних документів, що підтверджували б фактичні витрати на їх виконання.
Відповідач наполягає на тому, що позивачем не було надано документального підтвердження усього розрахунку розміру збитків, наведеного в позовній заяві, а отже, реальність та розмір збитків останнім доведено не було.
У підготовчому засіданні 09.09.2025 представники сторін не заперечували щодо закриття підготовчого провадження та призначення розгляду справи по суті.
Ухвалою господарського суду від 09.09.2025 закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду по суті в засіданні на 09.10.2025.
01.10.2025 від позивача через систему «Електронний суд» надійшли додаткові пояснення по справі та заява про зменшення розміру позовних вимог, в якій позивач відмовляється від частини позовних вимог на суму 49 897 грн 72 коп., та просить закрити провадження в цій частині.
В своїх поясненнях позивач зазначає, що з метою чіткого розуміння того, з чого складається заявлена до відшкодування сума та чим це підтверджується, надано до суду та відповідачу підсумкові детальні пояснення кожної суми, з посиланням на підтверджуючі документи.
Збитки, понесені позивачем в зв'язку з купівлею у відповідача неякісного товару - труб 57мм, складаються з:
- вартості демонтажу системи водяного пожежогасіння,
- повторного монтажу,
- ґрунтування, фарбування труб,
- закупки матеріалів (власне труби 57мм, та матеріалів для ґрунтування та фарбування такої труби, а також інші матеріали для встановлення - муфти, спринклера, тощо.
- роботи обладнання та механізмів.
Таким чином, позивачем пронесено збитків (затрат) на загальну суму 1 044 492,43 грн разом з ПДВ 20%.
06.10.2025 від відповідача через систему «Електронний суд» надійшли додаткові пояснення по справі, в яких останній вказує на те, що позивач в своїх поясненнях та розрахунках говорить про те, що було демонтовано 816 метрів бракованої труби 057x3,5. В подальшому, як пояснює позивач, 816 метрів труби 57x3,5 було придбано у ТОВ «БЕКАС» та повторно змонтовано в систему автоматичного спринклерного пожежогасіння (про що також зазначено і в Актах, підписаних позивачем із Замовником робіт на об'єкті).
Однак відповідач не здійснював поставку такої кількості труби за договором поставки № 1695/Р від 29.09.2021 року відповідно до видаткової накладної № 157566 від 27 березня 2025 року та товарно-транспортної накладної № АВ270325-000242 від 27.03.2025 року.
Так, ТОВ «АВ метал груп» поставив на користь ТОВ «СКБ» трубу ДСТУ 8943 57 мм 3,5 мм, 12 м в кількості 3,235 тон, тобто 64 штук по 12 метрів - всього 768 метрів труби.
Сам позивач в Журналі вхідного контролю, копію якого було долучено до матеріалів справи, зробив запис про те, що 27.03.2025 року ТОВ «СКБ» отримало від ТОВ «АВ метал груп» трубу 057x3,5 в кількості 768 метрів, а не 816 метрів.
А отже не зрозуміло, чому в розрахунках позивача та в актах виконаних робіт фігурує демонтаж: та повторний монтаж: саме 816 метрів труби 57x3,5.
Через таку розбіжність в даних виникають сумніви в тому, чи були змонтовані в автоматичну систему спринклерного пожежогасіння на об'єкті за адресою вул. Путрівська, 259 в с. Путрівка Фастівського району Київської області лише ті труби, що були поставлені ТОВ «АВ метал груп» відповідно до видаткової накладної № 157566 від 27 березня 2025 року. І чи справді поставлені саме ТОВ «АВ метал груп» труби виявилися дефектними.
Крім того, з документів, що були надані позивачем, неможливо встановити, яку кількість труби ДСТУ 8943 57 мм 3,5 мм було змонтовано на об'єкті.
Зокрема, така інформація відсутня і в Журналі загальних робіт, наданого позивачем. В цьому Журналі відсутня також і інформація про те, яку кількість труб було демонтовано та змонтовано повторно.
А отже розрахунок суми збитків, що заявляються до стягнення позивачем, є безпідставним та необґрунтованим.
Позивач надає акти приймання виконаних робіт за травень 2025 року, підписані ним із ТОВ «Європейські Технології в Будівництві» - замовником за договором підряду № 2025.61М від 27.01.2025 р., стверджуючи, що ці акти підтверджують фактичне виконання позивачем робіт з монтажу системи автоматичного спринклерного пожежогасіння на об'єкті, а отже і понесення ним витрат (збитків) у зв'язку із демонтажем та повторним монтажем тієї ділянки цієї системи, де були використані труби 57x3,5.
Однак, відповідач звертає увагу на те, що ці акти не містять інформацію про демонтаж труб 57x3,5 та повторний монтаж цієї ділянки системи.
Тобто зазначені акти не можна вважати належним доказом того, що позивач фактично здійснив демонтаж та повторний монтаж труб 57x3,5 мм та поніс відповідні збитки.
Позивач стверджує, що через виявлення в трубах дефектів Замовник не прийняв виконані перший раз позивачем роботи, однак належних доказів цього не наводить.
З огляду на викладене, відповідач вважає, що позивачем не було обґрунтовано неминучість та необхідність у понесенні витрат саме у заявленому розмірі; а також: не було доведено сам факт безпосереднього здійснення робіт з демонтажу та повторного монтажу системи пожежогасіння у зв'язку із виявленням дефектів в трубах діаметром 57 мм та товщиною стінки 3,5 мм, а отже позивачем не було доведено реальність понесення збитків та їх розмір, у зв'язку з чим вимоги позивача щодо стягнення збитків є такими, що не підлягають задоволенню.
Разом з тим, відповідач додатково звертає увагу суду на те, що позивачем не доведено той факт, що дефекти було виявлено саме в тих трубах, що були поставлені ТОВ «АВ метал груп».
Також, відсутні докази того, що перевірки та випробування здійснювалися позивачем саме щодо тих труб, що були поставлені ТОВ «АВ метал груп».
Акт пневматичних випробувань, акт про одностороннє приймання продукції, Експертний висновок лише фіксують факт наявності дефектів, але не визначають причину їх виникнення, не встановлюють вину відповідача та не виключають вину позивача у їх виникненні.
Відповідач вважає, що позивачем не надано доказів походження труб, щодо яких виявлені недоліки, а тому неможливо встановити, що зазначені труби були поставлені відповідачем, у зв'язку з чим неможливо встановити вину відповідача та причинно-наслідковий зв'язок між збитками та діями відповідача, а отже відсутні підстави для притягнення відповідача до відповідальності.
09.10.2025 та 30.10.2025 у судовому засіданні оголошувалась перерва до 30.10.2025 та до 11.11.2025.
10.11.2025 від позивача через систему електронний суд надійшли додаткові пояснення, в яких позивач зазначає про те, що в додаткових поясненнях №2, які були подані позивачем до суду 01.10.2025 року, в розрахунках вартості демонтажу та монтажу труби ф57хЗ,5 мм ДСТУ8943, було допущено помилку, а саме: в кількості демонтованої та повторно змонтованої труби - замість 768 метрів зазначено 816 метрів.
Відтак, вірні розрахунки наступні:
- вартість демонтажу бракованої труби 57хЗ,5 в кількості 768 метрів складає: 92 467,20 грн. (ціна за одиницю 120,40 грн. без ПДВ. Це 0,7% від вартості монтажу цієї труби, яка зазначена в Акті приймання-передачі виконаних робіт №1 за травень 2025 року, що підписаний між позивачем та замовником робіт). Всього вартість робіт включаючи, ПДВ 20% - 110 960,64 грн.
Всього загальна вартість робіт з демонтажу складає 145 036,80 грн.
- Монтаж: труб сталева електрозварна прямошовна 57x3,5 ГОСТ 10704-91 в кількості 768 метрів складає 132 096,00 грн. (ціна за одиницю 172,00 грн. без ПДВ.
Вартість на ці роботи зазначена в Акті приймання-передачі виконаних робіт №1 за травень 2025 року, що підписаний між позивачем та замовником робіт.). Всього вартість робіт включаючи ПДВ 20% - 158 515,20 грн.
Загалом вартість робіт з монтажу складає 273 708,00 грн.
Отже, у відповідності до додаткових пояснень позивача №2 від 01.10.2025 року, та з урахуванням цих перерахунків:
- вартість робіт з демонтажу складає: 145 036,80 грн.;
- вартість робіт з монтажу складає: 273 708,00 грн.;
- витрати на матеріали складають: 300 494,83 грн.;
- вартість роботи механізмів склала: 308 410,56 грн.
Всього заявлені до відшкодування відповідачу збитки (витрати) позивача складають 1 027 650,19 грн.
У судовому засіданні 11.11.2025 представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві та у відповіді на відзив на позов, а також додаткових поясненнях, просив їх задовольнити; представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував в повному обсязі, з підстав, викладених у відзиві на позов, запереченнях та додаткових поясненнях.
В порядку ст. 240 ГПК України у судовому засіданні оголошено скорочене рішення.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд, -
Предметом доказування у дані справі є наявність/відсутність підстав для стягнення з відповідача збитків за неналежне виконання умов договору поставки № 1695/Р від 29.09.2021 в частині поставки товару належної якості.
Звертаючись з даним позовом, позивач вказує на те, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Сістем Кепітал Білдінг" (далі - позивач) виконує роботи з встановлення систем протипожежного захисту на Об'єкті будівництва «Логістично-складський комплекс зберігання засобів захисту рослин з дільницею фасування по вул. Путрівська, 259 в с. Путрівка Фастівського району Київської області» 2-й пусковий комплекс» на підставі договору підряду №2025.61М від 27.01.2025 (далі - договір підряду), укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Сістем Кепітал Білдінг", як підрядником та Товариством з обмеженою відповідальністю «Європейські технології в будівництві», як замовником Робіт (далі - замовник робіт).
З метою виконання таких робіт для замовника позивач, на підставі договору поставки №1695/Р від 29.09.2021 замовив (закупив) у постачальника - Товариства з обмеженою відповідальністю "АВ Метал Груп" (далі - відповідач) товар, а саме: металеві труби: труба ДСТУ 8943 57 мм 3,5 мм, 12м; труба ДСТУ 8943 76 мм 3,5 мм, 12м; труба ДСТУ 8943 89 мм 3,5 мм, 12м; труба ДСТУ 8943 159 мм 4,5 мм, 12м.
Постачальник виставив покупцю рахунок на оплату замовленого товару №500013752 від 12.03.2025 року на суму 581 544,44 грн. разом з ПДВ.
Товар було оплачено покупцем 13.03.2025 року в розмірі 100% вартості замовленого товару, згідно платіжної інструкції №7058 від 13.03.2025.
27.03.2025 на Об'єкт будівництва за адресою: вул. Путрівська, 259 в с. Путрівка Фастівського району Київської області, на виконання умов договору поставки №1695/Р від 29.09.2021, відповідачем було поставлено, а позивачем було прийнято товар на загальну суму 576 402,83 грн. разом з ПДВ, що підтверджується підписаними з обох сторін видатковою накладною №157566 від 27.03.2025 року, товарно-транспортною накладною №АВ270325-000242 від 27.03.2025 та актом здачі приймання наданих послуг №157565 від 27.03.2025.
При візуальному огляді даного товару дефектів виявлено не було, що підтверджується відміткою в Журналі вхідного контролю від 27.03.2025.
В подальшому, отримані труби було змонтовано позивачем на об'єкті будівництва.
В свою чергу, після виконання робіт по монтажу системи водяного пожежогасіння на об'єкті будівництва позивачем, за участю представника замовника, було проведено пневматичне випробування (випробування гідравлічним тиском) змонтованої системи пожежогасіння, на підставі чого було складено АКТ К834-АПГв манометричного (пневматичного) випробування на герметичність трубопроводів системи водяного автоматичного водяного спринклерного пожежогасіння від 01.05.2025, яким зафіксовано, таке:
- монтаж системи автоматичного спринклерного пожежогасіння змонтовано згідно з проектом;
- випробування проведено пробним тиском 0,5 МПа (5,0кгс/см2), внаслідок випробування системи з пробним тиском протягом 24 годин виявлено падіння тиску;
- при огляді системи під час пневматичного випробування з використанням пінного розчину виявлено дефекти труби 57мм в технологічних повздовжніх зварювальних швах. Монтаж виконаний у відповідності до проектної документації, діючими технічними умовами, з дотриманням вимог ДБН В2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту»;
- трубопровід системи автоматичного водяного спринклерного пожежогасіння визнається такою, що не витримала випробування тиском на герметичність.
Таким чином, позивач зазначає про те, що проведені випробування виявили чисельні дефекти по заводському шву в трубах 57мм, а саме: розгерметизацію зварювальних швів. Саме тих труб, які були закуплені у відповідача та поставлені ним на об'єкт 27.03.2025 року згідно видаткової накладної №157566 від 27.03.2025 року, виявлені дефекти унеможливлюють використання даних труб за їх цільовим призначенням.
Всі дії щодо монтажу та випробувань на об'єкті будівництва зафіксовано в загальному журналі робіт, копія якого наявна в матеріалах справи.
Зважаючи на викладене, позивач звернувся до відповідача з листом за вих.№ 2025-05-05/89 від 05.05.2025 «Про прибуття представника Постачальника на адресу будівництва Об'єкту з метою складання Акту прихованих недоліків (дефектів) поставленого Товару», яким було запропоновано останньому прибути 06.05.2025 року на Об'єкт будівництва за адресою: Київська область, Фастівський район, с. Путрівка, вул. Путрівська, 259, з метою фіксування виявлених недоліків та складання Акту прихованих недоліків (дефектів) Товару.
До листа було додано відео виявлених дефектів.
Даний лист було направлено на електронну адресу відповідача та окремо продубльовано через оператора поштового зв'язку - «Укрпошта».
Відповідач, в даному листі, також було наголошено, що враховуючи максимально короткі терміни, в які має вирішитись дане питання, постачальник вважається повідомленим належним чином з дня, коли даний лист отримано ним електронною поштою.
09.05.2025 позивач звернувся до відповідача повторно з аналогічним листом в такому ж порядку, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами направлення листів-звернень.
У відповідь Відповідач надіслав на електронну адресу позивача лист наступного змісту: «про прибуття представника викликаного Вами згідно листа вих. № 2025-05-05/89 від 05.05.2025, повідомляємо наступне: згідно інструкції № П-7 від 25.04.1966 «про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за якістю», просимо здійснити приймання продукції в односторонньому порядку згідно підп. в) п. 20, скласти Акт про приховані недоліки продукції в односторонньому порядку та направити на адресу ТОВ «АВ Метал Груп». За результатами внутрішньої перевірки буде надана відповідь з висновками щодо даної рекламації.».
В свою чергу, позивач, на виконання підп. в) п. 20 Інструкції № П-7 від 25.04.1966 «Про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за якістю», враховуючи наданий відповідачем лист, склав Акт №121/4 про одностороннє приймання продукції за якістю від 05.05.2025 року, який підписано представниками покупця (позивача) та направлено 13.05.2025 року відповідачу на електронну пошту.
Відповідач не надав жодної письмової відповіді на звернення позивача щодо виявленого прихованого дефекту товару, окрім листа про складання Акту виявлених прихованих недоліків в односторонньому порядку.
Крім того, відповідач не повідомив позивача про результати розгляду та затвердження Акту №121/4 про одностороннє приймання продукції за якістю, та не повідомив про прийняте рішення щодо подальших дій постачальника, зокрема, щодо можливості заміни неякісного товару.
Враховуючи відсутність належного реагування зі сторони постачальника, позивач звернувся до експертної установи - Київської торгово-промислової палати, з метою визначення якості змонтованої сталевої труби 57мм., закупленої у постачальника, за участю незалежного експерта.
15.05.2025 представник Київської торгово-промислової палати, прибула на об'єкт будівництва з метою огляду виявлених дефектів, участі в проведенні випробувань системи пожежогасіння з метою фіксації та підтвердження дефектів зварних швів на даній трубі.
За результатом проведеної експертизи позивач отримав Експертний висновок №В-430 від 15.05.2025 року, де зазначено: «За результатами експертизи, що викладені в п. 5 експертного висновку, всі труби сталеві електрозварні 57x3,5x12 000, що були перевірені на об'єкті будівництва за адресою: вул. Путрівська, 259, с. Путрівка, Фастівського району Київської області, не відповідають вимогам ДСТУ 8943:2019 «Труби сталеві електрозварні» в частині вимог щодо герметичності зварювальних швів.» .
Позивач зазначає про те, що оскільки від відповідача не було жодного належного реагування на звернення позивача, останній був змушений закупити аналогічний товар в іншого постачальника - Товариства з обмеженою відповідальністю «Бекас» (код ЄДРПОУ: 21571801), що підтверджується рахунком на оплату №КИ-2674 від 15 травня 2025 року, платіжною інструкцією №7490 від 16.05.2025 року, видатковою накладною №КИ-01305 від 19.05.2025 року та товарно-транспортною накладною №РКИ-01305 від 19.05.2025 року.
Позивачем було демонтовано дефектні труби та змонтовано нові труби, закуплені в іншого постачальника.
Таким чином, через дефект закуплених у відповідача труб діаметром 57мм, у позивача, як у виконавця робіт згідно договору підряду, виявилась необхідність не тільки в заміні даних труб на товар належної якості, а ще й у виконанні додаткових (не передбачуваних кошторисом) робіт зі сторони підрядника (позивача) по демонтажу та повторному монтажу даних труб.
Відповідно до п. 3.5. договору підряду, сторони визначають договірну ціну - твердою. У разі її перевищення, усі пов'язані з цим витрати несе підрядник, окрім випадків, передбачених п.3.5.1 та п. 3.7 договору.
3.5.1. договірна ціна переглядатися сторонами в разі:
а) прийняття нових законодавчих і нормативних актів, що безпосередньо
впливають на вартість Робіт;
b) зміни курсу валют (гривні відносно до долару, євро) порівняно з курсом, що
діяв на дату укладання договору, у випадку, якщо зі сторони Замовника відсутнє 100%-ве авансування на закупівлю матеріалів/обладнання;
с) зупинення (призупинення) виконання робіт за цим договором за рішенням Замовника, якщо така зупинка призводить до додаткових витрат зі сторони підрядника.
d) зміни проектних рішень, що впливають на загальну вартість робіт.
У разі якщо настануть вищевказані обставини та сторони протягом 15 календарних днів з дня виявлення ініціативи однією із сторін, не досягають взаємної згоди щодо зміни договірної ціни за договором, одна із сторін має право ініціювати дострокове розірвання договору шляхом направлення повідомлення про розірвання договору.
З приписами п. 3.7. договору підряду якщо під час виконання робіт виникла потреба у виконанні додаткових робіт, та/або додаткового обладнання (надалі по тексту додаткових робіт), не врахованих проектною документацією, і у зв'язку з цим у відповідному підвищенні договірної ціни, підрядник зобов'язаний протягом 3 (трьох) робочих днів з моменту виявлення, повідомити замовника про обставини, що призвели до виконання додаткових робіт, та подати замовнику пропозиції з відповідними обґрунтованими розрахунками.
Посилаючись на вказані умови договору підряду, позивач вказує на те, що поставка неякісних матеріалів та додаткові витрати по їх заміні - не є підставою для перегляду договірної ціни, а відтак, такі затрати повністю покладаються на підрядника (позивача) і, відповідно, є його прямими реальними збитками.
Отже, враховуючи вартість демонтажу дефектних труб, вартість закупки аналогічного товару в іншого постачальника та вартість повторного монтажу даних труб та супутніх робіт, позивач вважає, що ним були понесені збитки в загальній сумі 1 094 390,15 грн разом з ПДВ.
27.05.2025 позивач направив відповідачу вимогу про відшкодування збитків за договором поставки №1695/Р від 29.09.2021 року в сумі 1 094 390,15 грн, згідно якої строк виконання зобов'язання складає 7 днів з дня отримання вимоги боржником.
До вимоги було додано калькуляцію суми, що підлягає відшкодуванню зі сторони постачальника, оригінал (примірник постачальника) Експертного висновку Київської торгово-промислової палати №В-430 від 15.05.2025, копію Акту про одностороннє приймання продукції та видаткової накладної №157566 від 27.03.2025 про прийняття продукції.
Вимогу було направлено постачальнику через електронну пошту та продубльовано через оператора поштового зв'язку Укрпошта, що підтверджується описом вкладення та поштовою накладною.
Вказана вимога була отримана відповідачем 29.05.2025, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення, однак залишена відповідачем без реагування та без задоволення.
Позивач вважає, що через те, що відповідач поставив позивачу неякісний товар та не замінив його на аналогічний товар в найбільш можливі короткі строки, позивач був змушений придбати аналогічний товар в іншого постачальника вже за іншою, дорожчою вартістю, і понести затрати в сумі 162 331,01 грн., сума підтверджується платіжною інструкцією №7490 від 16.05.2025 року про оплату товару.
У зв'язку з тим, що відповідач поставив позивачу неякісний товар, останній був змушений демонтувати та повторно монтувати розподільчу мережу системи спринклерного пожежогасіння, та як наслідок, поніс збитки на загальну суму 932 059,14 грн. (без урахування вартості труби 57мм., вартість якої зазначено в попередньому абзаці).
Вказана сума збитків підтверджується кошторисом «Розрахунок збитків», який надавався відповідачу до відшкодування, а також копією договірної ціни, яку підписано між позивачем та замовником робіт до договору підряду, яка містить розцінки на роботи, які були виконані позивачем додатково (інформація міститься в розділі 6 договірної ціни - «Автоматична система спринклерного пожежогасіння»). Договірна ціна, підписана між замовником робіт та позивачем надається суду для підтвердження дійсності та реальності розцінок на роботи та вартості матеріалів, які містяться в Кошторисі «Розрахунок збитків».
В свою чергу, під час розгляду справи позивачем був зменшений розмір збитків до 1 027 650 грн 19 коп. (додаткові пояснення по справі № 3 від 10.11.2025).
Вказані обставини і стали причиною виникнення даного спору.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з таких підстав.
Відповідно до статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним з способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.
За загальними положеннями статті 22 Цивільного кодексу України збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Відповідно до положень частини першої статті 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.
Тобто, збитки - це об'єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони, що обмежує її інтереси як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також у не одержаних кредитором доходах, які б він одержав, якби зобов'язання було виконано боржником.
Підставою для відшкодування збитків відповідно до пункту 1 статті 611 Цивільного кодексу України та статті 224 Господарського кодексу України є порушення зобов'язання.
Для застосування такого заходу відповідальності як стягнення збитків необхідна наявність усіх елементів складу господарського правопорушення: 1) протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи (порушення зобов'язання); 2) шкідливого результату такої поведінки - збитків; 3) причинного зв'язку між протиправною поведінкою та збитками; 4) вини особи, яка заподіяла шкоду.
У разі відсутності хоча б одного із цих елементів відповідальність у вигляді відшкодування збитків не настає.
Протиправною вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи (така поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці - діях або бездіяльності).
Причинний зв'язок між протиправною поведінкою та заподіяними збитками виражається в тому, що протиправні дії заподіювача є причиною, а збитки є наслідком такої протиправної поведінки.
Вина заподіювача збитків є суб'єктивним елементом відповідальності і полягає в психічному ставленні особи до вчинення нею протиправного діяння і проявляється у вигляді умислу або необережності.
Важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками потерпілої сторони.
Причинний зв'язок між протиправною поведінкою і збитками є обов'язковою умовою відповідальності. Протиправна поведінка особи тільки тоді є причиною збитків, коли вона прямо (безпосередньо) пов'язана зі збитками.
Непрямий (опосередкований) зв'язок між протиправною поведінкою і збитками означає лише, що поведінка оцінюється за межами конкретного випадку, і, відповідно, за межами юридично значимого зв'язку.
Отже, з урахуванням предмета позову для висновку щодо збитків предметом доказування у цій справі є обставини, пов'язані з наявністю в діях/бездіяльності відповідача повного складу господарського правопорушення (п. 14 постанови об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.08.2018 у справі № 917/877/17).
Верховний Суд у ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово наголошував на необхідності застосування категорій стандартів доказування та зазначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи.
Зазначений принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони.
Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.
Близький за змістом правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17.
При цьому, саме на позивача покладається обов'язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяними збитками.
Тобто, твердження позивача щодо наявності підстав для стягнення збитків, зокрема в контексті наявності збитків та їх розміру, протиправності поведінки заподіювача збитків та існування причинного зв'язку такої поведінки із заподіяними збитками, ураховуючи принципи змагальності, диспозитивності, рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, підлягає доведенню саме позивачем.
Зі змісту позовної заяви вбачається, що заявлені вимоги обґрунтовуються посиланням позивача на встановлений факт поставки відповідачем за договором поставки №1695/Р від 29.09.2021 товару невідповідної якості, та не заміною його на аналогічний товар в найбільш можливі короткі строки, у зв'язку з чим позивач був вимушений придбати аналогічний товар в іншого постачальника, а також здійснити демонтаж неякісного товару, що був поставлений відповідачем, та повторно монтувати розподільчу мережу системи спринклерного пожежогасіння, та як наслідок, останнім були понесені збитки на загальну суму 1 027 650 грн 19 коп. (додаткові пояснення по справі № 3 від 10.11.2025).
В свою чергу, дослідивши наявні в матеріалах справи докази господарський суд зазначає наступне.
В долучених позивачем до матеріалів справи доказів не вбачається можливості встановити факт, що труби, стосовно яких позивачем здійснювалися перевірки та випробування, були поставлені саме ТОВ "АВ метал груп", оскільки вказані труби, були піддані технічній обробці, зокрема поверхня труб повністю вкрита фарбою, проведені зварювальні роботи, а тому ідентифікація походження даних труб була неможлива.
При цьому, акт пневматичних випробувань, акт про одностороннє приймання продукції, Експертний висновок лише фіксують факт наявності дефектів, але не визначають причину їх виникнення, з чого слідує відсутність можливості встановити вину відповідача.
Отже, встановлення самого лише факту наявності дефектів в трубах, не є доказом наявності вини відповідача.
Таким чином, заявляючи вимогу про відшкодування збитків, позивач належним чином не довів факт наявності протиправної поведінки відповідача та причинно-наслідкового зв'язку між такою поведінкою та збитками, спричиненими позивачу.
При цьому надані позивачем рахунки на оплату, платіжні інструкції, акти здачі приймання робіт (наданих послуг), не можуть повною мірою служити доказами того, що позивачем було зроблено витрати, пов'язані з необхідністю демонтувати дефектну трубу та змонтувати нову систему пожежогасіння на об'єкті за адресою Путрівська, 259 в с. Путрівка Васильківського району Київської області.
Господарський суд звертає увагу на те, що позивач документально не підтвердив розмір фактичних витрат на придбання матеріалів, оренду обладнання та інше.
Крім того, визначення в кошторисі переліку робіт, послуг, матеріалів тощо та їх вартості, а також обґрунтування ринкового рівня цін шляхом посилання на договірну ціну та акт виконаних робіт, що було підписано між позивачем та замовником робіт за договором підряду № 2025.61М від 27.01.2025, не є підтвердженням реальності понесених позивачем збитків, тобто здійснення ним фактичних витрат.
Таким чином, позивачем не було обґрунтовано та документально підтверджено заявлений розмір збитків.
З огляду на викладене, суд погоджується з доводами відповідача стосовно того, що позивачем не було обґрунтовано неминучість та необхідність у понесенні витрат саме у заявленому розмірі, а також не було доведено сам факт безпосереднього здійснення робіт з демонтажу та повторного монтажу системи пожежогасіння у зв'язку із виявленням дефектів в трубах діаметром 57 мм та товщиною стінки 3,5 мм, а отже позивачем не було доведено реальність понесення збитків та їх розмір.
Крім того, на підтвердження понесених збитків позивачем долучено до матеріалів справи Експертний висновок Київської торгово-промислової палати №В-430 від 15.05.2025.
У вказаному висновку за результатами проведеного дослідження експертами встановлено, що викладені в п. 5 експертного висновку, всі труби сталеві електрозваренні 57х3,5х12 000, що були перевірені на об'єкті будівництва за адресою: вул. Путрівська, 259, с. Путрівка Фастівського району Київської області, не відповідають вимогам ДСТУ 8943:2019 «Труби сталеві електрозварені» в частині вимог щодо герметичності зварюваних швів.
Щодо висновку експертів №В-430 від 15.05.2025, на який позивач посилається як на доказ, що доводить наявність збитків та причину їх виникнення, господарський суд вважає необхідним зазначити про таке.
Згідно зі статтею 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідно до статті 102 Господарського процесуального кодексу України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством.
Відповідно до статті 104 Господарського процесуального кодексу України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.
Системний аналіз змісту вказаних норм процесуального законодавства свідчить, що висновок експерта є рівноцінним засобом доказування у справі, наряду з іншими письмовими, речовими і електронними доказами, а оцінка його, як доказу, здійснюється судом у сукупності з іншими залученими до справи доказами за загальними правилами статті 86 Господарського процесуального кодексу України (постанова Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 910/21067/17).
Дослідивши висновок експертів №В-430 від 15.05.2025 за результатами проведення експертизи, підготовленого за замовленням Товариства з обмеженою відповідальністю «Систем Кепітал Білднінг», господарський суд звертає увагу на те, що, як вбачається з фотографій, що містяться у висновку, усі труби, що оглядалися, - пофарбовані. Тобто неможливо було здійснити їх ідентифікацію.
Усі висновки щодо того, що вказані труби були поставлені ТОВ «АВ метал груп», зроблені експертом на підставі тих документів (договір поставки, видаткова накладна тощо) та інформації, що була надана ТОВ «Систем Кепітал Білднінг», але вказаний факт не було підтверджено експертом жодним іншим чином.
У своєму Висновку, експерт Київської ТПП зазначає про те, що усі оглянуті труби виявилися дефектними, але не зазначає конкретно, яка кількість труб була оглянута та перевірена; не наводить доказів походження цих труб, а також не визначає причин виявлених недоліків.
Таким чином, наданий позивачем Експертний висновок № В-430 від 15.05.2025 року Київської торгово-промислової палати лише фіксує факт наявності деяких дефектів в змонтованих трубах, але не містить жодних доказів того, що ці дефекти було виявлено саме в тих трубах, що були поставлені ТОВ «АВ метал груп», та не засвідчує того факту, що вказані дефекти виникли з вини відповідача ще до передачі товару позивачу.
Окрім того, у висновку не надано жодного обґрунтування застосування пневматичного випробування; відсутнє посилання на нормативні акти, які дозволяють таке випробування; відсутнє застереження про те, що апарат, який використовувався для створення тиску, функціонував належним чином, пройшов усі передбачені чинним законодавством України повірки, перевірки тощо.
За таких обставин, суд вважає, що вказаний висновок не може бути прийнятий судом як належний доказ на підтвердження доводів ТОВ «Систем Кепітал Білднінг».
Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
У частині третій статті 2 Господарського процесуального кодексу України однією з основних засад (принципів) господарського судочинства визначено принцип змагальності сторін, сутність якого розкрита у статті 13 цього Кодексу.
Відповідно до частин третьої-четвертої статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Суд наголошує щодо необхідності застосування категорій стандартів доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, це й принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони.
Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто, коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17). Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).
Реалізація принципу змагальності сторін в процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією, передбаченою у статті 129 Конституції України.
Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, в тому числі у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи.
Дотримання принципу справедливості судового розгляду є надзвичайно важливим під час вирішення судових справ, оскільки його реалізація слугує гарантією того, що сторона, незалежно від рівня її фахової підготовки та розуміння певних вимог цивільного судочинства, матиме можливість забезпечити захист своїх інтересів.
До того ж, господарський суд наголошує, що 17.10.2019 набув чинності Закон України від 20.09.2019 № 132-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні", яким було, зокрема внесено зміни до Господарського процесуального кодексу України та змінено назву статті 79 Господарського процесуального кодексу України з "Достатність доказів" на нову - "Вірогідність доказів" та викладено її у новій редакції з фактичним впровадженням у господарський процес стандарту доказування "вірогідність доказів".
Стандарт доказування "вірогідність доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач.
Відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду і на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.
Зазначений підхід узгоджується з судовою практикою ЄСПЛ, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") ЄСПЛ наголошує, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом ("beyond reasonable doubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". … Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".
Відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша). Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно зі статтею 77 вказаного кодексу обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (частина перша).
Допустимість доказів має загальний і спеціальний характер. Загальний характер полягає тому, що незалежно від категорії справ слід дотримуватися вимоги щодо отримання інформації з визначених законом засобів доказування з додержанням порядку збирання, подання і дослідження доказів. Спеціальний характер полягає в обов'язковості певних засобів доказування для окремих категорій справ чи заборона використання деяких з них для підтвердження конкретних обставин справи.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.
Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (стаття 76 Господарського процесуального кодексу України).
Принцип належності доказів полягає в тому, що господарський суд приймає до розгляду лише ті докази, які мають значення для справи. Господарський суд відзначає, що правило належності доказів обов'язкове не лише для суду, а й для осіб, які є суб'єктами доказування (сторони, треті особи), і подають докази суду. Питання про належність доказів остаточно вирішується судом.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про те, що позивачем не надано належних доказів та, відповідно, не обґрунтовано наявності всіх елементів складу правопорушення, що є необхідною умовою для притягнення відповідача до цивільно-правової відповідальності у вигляді відшкодування збитків, у зв'язку з чим у суду відсутні підстави для задоволення заявлених вимог.
При цьому суд відзначає, що у викладі підстав для прийняття рішення суду необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.05.2020 у справі № 909/636/16.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.
У рішенні Європейського суду з прав людини "Серявін та інші проти України" вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 09.12.1994, серія A, N303-A, пункт 29).
Аналогічна правова позиція викладена у постанові від 13.03.2018 Верховного Суду по справі № 910/13407/17.
Отже, з огляду на вищевикладене та встановлені фактичні обставини справи, суд надав вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмета доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.
При цьому, суд зазначає, що іншим доводам сторін оцінка судом не надається, адже, вони не спростовують встановлених судом обставин, та не впливають на результат вирішення спору.
Згідно зі статтею 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на позивача.
Керуючись ст.ст. 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
У задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складання повного судового рішення і може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду.
Повне рішення складено 21.11.2025.
Суддя І.А. Рудь