вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63
17.11.2025м. ДніпроСправа № 904/4688/25
За позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (18000, Черкаська область, м. Черкаси, вул. Смілянська, буд. 23, код ЄДРПОУ 21366538)
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтекс Інвест» (69035, Запорізька область, м.Запоріжжя, вул. Діагональна, буд. 8, кім. 21, код ЄДРПОУ 39821153)
про стягнення 23 500 гривень
Суддя Дичко В.О.
Без повідомлення (виклику) учасників справи.
Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтекс Інвест» про стягнення 23 500 гривень.
Судові витрати просить покласти на відповідача.
В обґрунтування позову зазначає, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтекс Інвест» неналежним чином виконало зобов'язання за договором № Т257/5-Б від 14.08.2023 про закупівлю.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 05.09.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 904/4688/25 за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників за наявними в матеріалах справи документами.
Згідно з ч.ч. 1, 4, 5 ст. 6 Господарського процесуального кодексу України у господарських судах функціонує Єдина судова інформаційно-комунікаційна система.
Єдина судова інформаційно-комунікаційна система відповідно до закону забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, між учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу і участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
Суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Електронний кабінет - це персональний кабінет (веб-сервіс чи інший користувацький інтерфейс) у підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, за допомогою якого особі, яка пройшла електронну ідентифікацію, надається доступ до інформації та сервісів Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремих підсистем (модулів), у тому числі можливість обміну (надсилання та отримання) документами (в тому числі процесуальними документами, письмовими та електронними доказами тощо) між судом та учасниками судового процесу, а також між учасниками судового процесу. Електронна ідентифікація особи здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису чи інших засобів електронної ідентифікації, які дають змогу однозначно встановити особу.
Згідно з абз. 1 ч. 7 ст. 6 Господарського процесуального кодексу України особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Відповідно до п. 17 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 № 1845/0/15-21 (з наступними змінами та доповненнями, далі - Положення), особам, які зареєстрували Електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі (далі - ЄСІТС), суд вручає будь-які документи у справах, у яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх надсилання до Електронного кабінету таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення в паперовій формі за окремою заявою.
Згідно з абз. 1 п. 24 Положення підсистема «Електронний суд» (Електронний суд) підсистема ЄСІТС, що забезпечує можливість обміну (надсилання та отримання) документами (в тому числі процесуальними документами, письмовими та електронними доказами тощо) між судом та учасниками судового процесу, між користувачем цієї підсистеми та Вищою радою правосуддя, а також отримувати інформацію про стан і результати розгляду таких документів чи інші документи.
Відповідно до п. 42 Положення засобами ЄСІТС в автоматичному режимі здійснюється перевірка наявності в особи зареєстрованого Електронного кабінету.
У разі наявності в особи Електронного кабінету засобами ЄСІТС забезпечується надсилання до автоматизованої системи діловодства підтвердження доставлення до Електронного кабінету користувача документа у справі.
В іншому випадку до автоматизованої системи діловодства надходить повідомлення про відсутність в особи зареєстрованого Електронного кабінету.
Судом з'ясовано, що відповідач має зареєстрований електронний кабінет у підсистемі ЄСІТС, у зв'язку з чим ухвала Господарського суду Дніпропетровської області від 05.09.2025 про відкриття провадження у справі № 904/4688/25 надіслана до електронного кабінету Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтекс Інвест», що підтверджується довідкою Господарського суду Дніпропетровської області про доставку електронного листа (а.с. 51), згідно з якою вказана ухвала суду доставлена до електронного кабінету відповідача 05.09.2025 о 18:10 год.
Відповідно до ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є:
1) день вручення судового рішення під розписку;
2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи;
3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення;
4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду;
5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Отже, Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтекс Інвест» повідомлено про розгляд справи належним чином.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 05.09.2025 про відкриття провадження у справі № 904/4688/25, з урахуванням вимог ч. 8 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, запропоновано відповідачу подати відзив на позовну заяву протягом 15 днів з дня вручення ухвали суду про відкриття провадження у справі.
Будь-яких клопотань про продовження зазначеного процесуального строку в порядку, передбаченому ч. 2 ст. 119 Господарського процесуального кодексу України, до суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтекс Інвест» не надходило, поважних причин пропуску вказаного строку суду також не повідомлено.
Суд установив (витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань станом на 04.11.2025, а.с. 52-57), що відповідач у справі 20.10.2025 змінив місцезнаходження: 69035, Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Діагональна, буд. 8, кім. 21.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 27 Господарського процесуального кодексу України позов пред'являється до господарського суду за місцезнаходженням чи місцем проживання відповідача, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
Для цілей визначення підсудності відповідно до цього Кодексу місцезнаходження юридичної особи та фізичної особи - підприємця визначається згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
Відповідно до ч. 2 ст. 31 Господарського процесуального кодексу України справа, прийнята судом до свого провадження з додержанням правил підсудності, повинна бути ним розглянута і в тому випадку, коли в процесі розгляду справи вона стала підсудною іншому суду, за винятком випадків, коли внаслідок змін у складі відповідачів справа відноситься до виключної підсудності іншого суду.
З огляду на вищевикладене, оскільки справа № 904/4688/25 прийнята Господарським судом Дніпропетровської області до свого провадження з додержанням правил підсудності (відповідь №1705892 від 27.08.2025 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, а.с. 38-39) та не відноситься до виключної підсудності іншого суду, зазначена справа повинна бути розглянута Господарським судом Дніпропетровської області.
Згідно з ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, яка кореспондується з абз. 1 ч. 2 ст. 178 цього Кодексу, у разі ненадання відповідачем відзиву в установлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтекс Інвест» не скористалось правом на подання відзиву на позовну заяву, тому господарський суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.
Ураховуючи предмет та підстави позову в даній справи, суд дійшов висновку, що матеріали справи містять достатньо документів, необхідних для вирішення спору по суті та прийняття обґрунтованого рішення, оскільки у відповідача було достатньо часу для подання як відзиву на позовну заяву, так і доказів, у разі їх наявності, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтекс Інвест» не зробило, будь-яких заперечень чи відомостей щодо викладених у позовній заяві обставин відповідач суду також не повідомив.
З огляду на достатність часу, наданого учасникам справи для подання доказів, беручи до уваги принципи змагальності сторін та диспозитивності господарського судочинства, передбачені п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України та статтями 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, у межах наданих йому повноважень, створив належні умови учасникам судового процесу для реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.
Згідно з ч. 1 ст. 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Відповідно до ч. 1 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у главі 10 «Розгляд справ у порядку спрощеного позовного провадження» цього Кодексу.
Ураховуючи, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтекс Інвест» не скористалось наданим законом правом на подання відзиву на позов та доказів, а матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, господарський суд вважає за можливе розглянути справу в порядку ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.
З огляду на режим воєнного стану та повітряні тривоги, в суді встановлено особливий режим роботи й запроваджено певні організаційні заходи. Справу розглянуто в розумний строк, ураховуючи вищевикладені обставини, а також з огляду на необхідність надання учасникам справи часу для реалізації своїх прав.
Ураховуючи приписи ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення підписано без його проголошення.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані письмові докази, господарський суд
Предметом доказування в даній справі є обставини укладення договору про закупівлю, строк дії договору, умови поставки товару, умови розрахунків, наявність/відсутність прострочення постачальника, наявність/відсутність збитків покупця.
14 серпня 2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Інтекс Інвест» (далі - постачальник) та Головним управлінням Пенсійного фонду України в Черкаській області (далі - покупець) укладено договір № Т257/5-Б про закупівлю (а.с. 8-11, далі - Договір).
Згідно з пунктом 1.1 Договору постачальник зобов'язується постачати покупцю: Нафта і дистиляти (ДК 021:2015 09130000-9) (бензин А-95 в талонах номіналом 10 л та 20 л) в загальній кількості 12 760 л (далі - товар), а покупець зобов'язується прийняти товар від постачальника та оплатити його вартість на умовах даного Договору.
Одиниця виміру товару - літр.
На підставі пункту 1.2 Договору відповідно до умов даного Договору постачальник зобов'язується зберігати придбаний покупцем у постачальника товар протягом строку та на умовах, передбачених даним Договором.
Згідно з пунктом 1.3 Договору асортимент та кількість товару (об'єм товарної партії) погоджується сторонами у видаткових накладних на товар. У випадку необхідності, за вимогою однієї зі сторін Договору, сторонами на партію товару можуть підписуватись додатки, з визначенням асортименту, кількості та ціни товару.
Відповідно до пунктів 1.4, 1.5 Договору товар згідно даного Договору постачається постачальником покупцю партіями. Під партією товару розуміється кількість та асортимент товару, визначений в окремій видатковій накладній на товар.
Товар згідно даного Договору постачається покупцю лише для виробничого споживання останнім.
Відповідно до пункту 2.1 Договору ціна за одиницю виміру кількості товару встановлюється за погодженням сторін у видаткових накладних на товар. Ціна включає податки, збори та інші обов'язкові платежі до бюджетів, передбачені чинним законодавством України. До ціни товару входить також вартість зберігання товару постачальником на умовах, передбачених даним Договором, та протягом строку дії карток на пальне.
Згідно з пунктом 2.2 Договору загальна сума цього Договору складає: 599 720 (п'ятсот дев'яносто дев'ять тисяч сімсот двадцять грн 00 коп.), в т.ч. ПДВ.
На підставі пункту 3.1 Договору після погодження сторонами асортименту, кількості та ціни товару (товарної партії) шляхом підписання відповідної видаткової накладної на товар постачальник передає покупцю не пізніше 10 (десяти) календарних днів з моменту підписання сторонами Договору за актом приймання - передачі карток на пальне картку(-и) на пальне встановленої форми відповідного номіналу (далі - картка(-и) на пальне або картка(-и)). Картка на пальне виготовляється на паперовому носії; глянцевому паперовому носії, заламінованого плівкою; пластиковому носії. Містить емблему торгової марки постачальника, вказівку на вид (марку) товару та номінал. На картку нанесено штрих-код, голографічне зображення та інші ступені захисту. Передача покупцю карток на пальне здійснюється по місцезнаходженню офісу постачальника уповноваженій особі покупця, з підписанням уповноваженими представниками сторін акта приймання - передачі карток на пальне. Право власності на товар переходить до покупця з моменту підписання сторонами видаткової накладної на товар та акта приймання - передачі карток на пальне.
Згідно з пунктом 3.2 Договору товар вважається переданим на зберігання покупцем постачальнику з дати підписання сторонами відповідної видаткової накладної на товар
Товар повертається (видається) покупцю зі зберігання лише на підставі та в обмін на картку на пальне, видану постачальником покупцеві на умовах, передбачених п. 3.1 даного Договору. Картка на пальне є товарно-розпорядчим документом на товар, на підставі якого здійснюється видача (повернення) товару за місцем його зберігання. Картка на пальне не є розрахунковим чи платіжним засобом. Для отримання товару зі зберігання (заправки пальним транспортного засобу на АЗС) водій пред'являє оператору АЗС картку на пальне. Оператор АЗС здійснює відповідну ідентифікацію картки на пальне, і, на підставі цього, здійснює фактичну передачу (видачу) товару відповідної марки та кількості. При видачі товару картка на пальне залишається у оператора, що є підтвердженням факту отримання покупцем товару зі зберігання відповідного асортименту та кількості.
Згідно з пунктом 3.3 Договору з метою належного виконання своїх зобов'язань щодо фактичної передачі (видачі) товару покупцю зі зберігання, постачальник має право залучати необхідну кількість третіх осіб - підприємств, які мають відповідні права на експлуатацію АЗС (необхідних площ АЗС) і на виконання договірних відносин з постачальником забезпечують фактичну передачу (видачу) товару покупцю при пред'явленні останнім картки на пальне (далі - користувач(-і) АЗС). Товари, отримані покупцем від користувача АЗС, що підтверджується чеком касового апарату (РРО), вважаються повернутими зі зберігання постачальником покупцю згідно умов цього Договору.
Відповідно до пункту 3.4 Договору протягом терміну зберігання (строку зберігання (в межах термінів дії карток на пальне) право власності на товар від покупця до постачальника не переходить. Постачальник може змішувати товар, що переданий йому на зберігання покупцем, з врахуванням родових ознак товару. Постачальник вправі без згоди покупця переміщувати товари по терміналах зберігання; використовувати товар, переданий йому на зберігання, у власній господарській діяльності.
Згідно з пунктом 3.5 Договору покупець зобов'язаний отримати товар зі зберігання в межах терміну (строку) дії карток на пальне. Термін дії карток на пальне вказується у відповідному акті приймання - передачі карток на пальне і погоджується сторонами шляхом підписання відповідного акта приймання - передачі карток на пальне. У випадку, якщо термін дії карток на пальне не вказаний в акті приймання - передачі карток на пальне, то термін дії карток на пальне становить 1 календарний рік від дати фактичної передачі карток на пальне за актом приймання - передачі карток на пальне.
Згідно з пунктом 3.6 Договору постачальник зобов'язується повертати покупцю товар зі зберігання лише протягом терміну (строку) дії карток на пальне. Після закінчення терміну дії карток на пальне, яке є оплаченим, але не вибраним покупцем, такі картки постачальник безкоштовно обмінює/продовжує в номіналі один до одного, з продовженням терміну дії на строк не менше ніж на 1 рік. Постачальник, відповідно до письмової заявки покупця, у разі необхідності (обмін талонів старого зразка на талони нового зразка, закінчення терміну дії тощо) забезпечує протягом семи робочих днів безкоштовний обмін талонів без врахування коливання ціни, як протягом дії Договору, так і впродовж не менше одного року з дня постачання талонів.
Згідно з пунктом 3.7 Договору зберігання та видача (передача) товару зі зберігання здійснюється на автозаправних станціях (АЗС) користувача(-ів) АЗС, перелік яких узгоджується сторонами у додатку до цього Договору. Перелік АЗС може змінюватися постачальником в односторонньому порядку. Повідомлення про такі зміни можуть надсилатися покупцю засобами електронного або факсимільного зв'язку, а також шляхом розміщення інформації на веб-сайті постачальника.
Відповідно до пункту 3.8 Договору видача (передача) товарів зі зберігання покупцю проводиться по частково та лише за умови їх фактичної наявності на АЗС користувача АЗС на момент проведення операції з видачі (передачі) товарів зі зберігання. Видача (передача) товарів зі зберігання покупцю підтверджується фактом отоварення картки на пальне (тобто повернення постачальнику картки на пальне в обмін на виданий (переданий) ним товар зі зберігання), що підтверджується чеком касового апарату (РРО).
Згідно з пунктом 3.9 Договору товар покупця видається постачальником (користувачем АЗС) тільки пред'явнику картки на пальне. Покупець запевняє, що кожен, хто пред'являє картку на пальне, є його уповноваженим представником на отримання товару від постачальника.
Відповідно до пункту 4.1 Договору розрахунки між сторонами здійснюються в українській національній валюті - гривнях. Вид розрахунків - безготівковий, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника.
Згідно з пунктом 4.2 Договору розрахунки за товар (партію товару) покупець здійснює протягом 7 (семи) банківських днів з дати підписання сторонами відповідної видаткової накладної на товар. При цьому, моментом виконання зобов'язань покупця по оплаті товару вважаться момент поступлення грошових коштів на поточний рахунок постачальника. Сторони погодили, що у випадку несплати покупцем товару більше як 15 (п'ятнадцять) календарних днів з моменту видачі постачальником видаткової накладної дана накладна анульовується.
Згідно з пунктом 5.1 Договору приймання товару здійснюється в момент завантаження у наданий покупцем транспорт.
Відповідно до пункту 6.1 Договору АЗС користувача здійснює відвантаження нафтопродуктів цілодобово. Автотранспортні засоби заправляються нафтопродуктами на АЗС через паливороздавальні колонки в порядку черги.
Згідно з пунктом 7.1 Договору за порушення умов даного Договору винна сторона відшкодовує спричинені цим збитки іншій стороні, в тому числі недоотриманий прибуток, в порядку, передбаченому чинним законодавством України.
Відповідно до пункту 9.1 Договору всі суперечки, що виникатимуть між сторонами при виконанні умов даного Договору, будуть вирішуватись шляхом рівноправних, доброзичливих переговорів, а при недосягненні згоди - передаватимуться на розгляд до суду в порядку, передбаченому чинним законодавством України.
Згідно з пунктом 12.1 Договору даний Договір набирає сили з моменту його підписання і діє до 31 грудня 2023 року, а в частині розрахунків - до повного їх виконання сторонами.
Відповідно до пункту 13.1 Договору невід'ємною частиною Договору є:
додаток № 1 - специфікація.
14 серпня 2023 року сторонами підписано та скріплено печатками специфікацію до Договору (а.с. 11, далі - Специфікація), згідно з пунктом 1 якої постачальник зобов'язується передати, а покупець прийняти наступний товар: бензин А-95 в талонах номіналом 10 л, 20 л, у кількості 12 760 л, за ціною 47 грн/л, загальною вартістю 599 720 грн (п'ятсот дев'яносто дев'ять тисяч сімсот двадцять грн 00 коп.), у т.ч. ПДВ - 99 953,33 гривень.
Відповідно до пунктів 2, 3 Специфікації товар має бути переданий замовнику за заявками замовника.
Дана специфікація є невід'ємною частиною Договору.
Відповідач оформив видаткову накладну № 0053/0001679 від 14.08.2023 на поставку за Договором бензину А-95, у кількості 12 760 л, загальною вартістю 599 720 грн (із ПДВ) та виставив позивачу рахунок-фактуру № 0053/0001762 від 14.08.2023 на оплату товару за Договором на суму 599 720 грн (а.с. 12).
Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області сплатило за товар, що підтверджується платіжною інструкцією № 2867 від 15.08.2023 (а.с. 13) на суму 599 720 грн, призначення платежу: оплата за бензин А-95, зг. рах. № 0053/0001762, в т.ч. ПДВ 20% - 99953,33гривень.
Таким чином, постачальник передав, а покупець прийняв бензин А-95 у кількості 12 760 л, на загальну суму 599 720 грн, що підтверджується видатковою накладною № 0053/0001679 від 14.08.2023 року.
На початку 2025 року залишок невикористаного пального склав 400 л (а.с. 14).
Відповідно до пункту 3.6 Договору позивач надіслав на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтекс Інвест» лист № 2300-1201-8/12088 від 14.02.2025 (а.с. 17-18) про продовження строку дії талонів на паливо, який залишено без відповіді.
Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області стверджує, що із середини лютого 2025 року в м. Черкаси постачальник не здійснює відпуск палива, його АЗС закриті, що підтверджується актами від 11.02.2025 та 17.02.2025 перевірки функціонування автозаправочних станцій мережі «Авіас», із фотографіями (а.с. 19-22).
15 квітня 2025 року позивач засобами поштового зв'язку надіслав на юридичну адресу відповідача претензію № 2300-0803-8/31055 від 15.04.2025 на суму 22 080 грн (а.с. 23-25), у якій вимагав у строк до 10.05.2025 сплатити вартість невикористаного бензину по ціні, що діяла на той час, а саме: по 55,20 грн/л, у сумі 22 080 гривень. Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області вказало, що в разі невиконання вимог претензії звернеться з позовом до суду. Претензія отримана представником Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтекс Інвест» 30.04.2025, що підтверджується відомостями із сайту Акціонерного товариства «Укрпошта» (поштове відправлення № 1800212563340, а.с. 26). Відповідь на зазначену претензію не надходила.
Позивач указує, що в нього залишились невикористаними 32 талони на 400 л бензину А-95, у тому числі 16 талонів, номіналом 15 л, на 240 л та 16 талонів, номіналом 10 л, на 160 л (а.с. 14-16).
Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області отримало в Черкаській торгово-промисловій палаті експертний висновок № О-275 від 06.08.2025 (а.с. 27), за яким середня ринкова вартість бензину А-95 на АЗС у Черкаській області становить 58,75 грн/л.
Позивач стверджує, що відповідач на підставі пункту 7.1 Договору зобов'язаний відшкодувати збитки, а саме: кошти, що потрібно витрати для відновлення порушеного права, в сумі 23 500 грн (а.с. 28, 45-46), з урахуванням середньої ринкової вартості бензину А-95 на АЗС у Черкаській області, що стало причиною виникнення спору та звернення з позовною заявою до господарського суду.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно зі ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
На підставі ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час, крім випадків, установлених законом про банки і банківську діяльність. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків та моральної шкоди.
Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно з ч.ч. 1-3 ст. 623 Цивільного кодексу України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.
Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.
Збитки визначаються з урахуванням ринкових цін, що існували на день добровільного задоволення боржником вимоги кредитора у місці, де зобов'язання має бути виконане, а якщо вимога не була задоволена добровільно, - у день пред'явлення позову, якщо інше не встановлено договором або законом. Суд може задовольнити вимогу про відшкодування збитків, беручи до уваги ринкові ціни, що існували на день ухвалення рішення.
Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються загальними положеннями про договір поставки.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно з абз. 1 ч. 1 ст. 656 Цивільного кодексу України предметом договору купівлі-продажу може бути майно (товар), яке є у продавця на момент укладення договору або буде створене (придбане, набуте) продавцем у майбутньому.
Відповідно до ч. 1 ст. 662 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.
Згідно зі ст. 663 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Відповідно до п. 8 ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України одним із способів захисту судом цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Збитками є:
1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);
2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Збитки - це об'єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони, що обмежує її інтереси як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також у неодержаних кредитором доходах, які би він одержав, якби зобов'язання було виконано боржником.
Доведення факту наявності таких збитків та їх розміру, а також причинно-наслідкового зв'язку між правопорушенням і збитками покладено на позивача.
Для застосування такого заходу відповідальності, як стягнення збитків, необхідна наявність усіх елементів складу господарського правопорушення: 1) протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи (порушення зобов'язання); 2) шкідливого результату такої поведінки - збитків; 3) причинного зв'язку між протиправною поведінкою та збитками; 4) вини особи, яка заподіяла шкоду. У разі відсутності хоча б одного із цих елементів відповідальність у вигляді відшкодування збитків не настає.
Аналогічна правова позиція викладена в п. 14 постанови об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.08.2018 у справі № 917/877/17.
Протиправною вважається поведінка, що порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи (така поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або в неправомірній поведінці - діях або бездіяльності). Під збитками розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права та (або) применшенні немайнового блага.
Причинний зв'язок як обов'язковий елемент відповідальності за заподіяні збитки полягає в тому, що шкода повинна бути об'єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди, тому доведенню підлягає факт того, що протиправні дії заподіювача є причиною, а збитки є наслідком такої протиправної поведінки.
Такий правовий висновок викладено в п.п. 6.14-6.16 постанови Великої Палати Верховного Суду від 14.04.2020 у справі № 925/1196/18.
Вина заподіювача збитків є суб'єктивним елементом відповідальності і полягає в психічному ставленні особи до вчинення нею протиправного діяння та проявляється у виді умислу або необережності.
Відповідно до пункту 7.1 Договору за порушення умов даного Договору винна сторона відшкодовує спричинені цим збитки іншій стороні, в тому числі недоотриманий прибуток, в порядку, передбаченому чинним законодавством.
Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області здійснило розрахунок збитків за невиконання умов договору від 14.08.2023 № Т257/5-Б (а.с. 28, 45-46), з урахуванням експертного висновку Черкаської торгово-промислової палати № О-275 від 06.08.2025 (а.с. 27, далі - Експертний висновок), складеного на замовлення позивача.
Згідно з пунктом 4 Експертного висновку завдання експертизи (довідково-інформаційне): надати інформацію про середню ринкову вартість скрапленого автомобільного газу, бензину А-95 на АЗС в Черкаській області станом на 06.08.2025 року.
Відповідно до пункту 6 Експертного висновку згідно з завданням експертизи та на підставі аналізу цін за інформацією, що отримана з аналітичного сайту мережі Інтернет: https://index.minfin.com.ua/markets/fuel/reg, середня ринкова вартість бензину А-95 на 06.08.2025 на АЗС в Черкаській області становить 58,75 грн/л.
Судом перевірено наданий Головним управлінням Пенсійного фонду України в Черкаській області розрахунок збитків за невиконання умов договору від 14.08.2023 № Т257/5-Б (а.с. 28, 45-46), з урахуванням Експертного висновку (а.с. 27). Арифметичних помилок не виявлено.
Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
Відповідно до ч. 1 ст. 73, ч.ч. 1, 3 ст. 74, ст. 76, ч. 1 ст. 77, ст.ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Отже, обов'язок із доказування необхідно розуміти як закріплену у процесуальному законодавстві міру належної поведінки особи, яка бере участь у судовому процесі, зі збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає у правовідносинах, у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, що мають значення для справи.
Згідно зі ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтекс Інвест» не надало до суду докази сплати збитків у сумі 23 500 грн, заподіяних порушенням умов Договору, позов не спростувало.
Ураховуючи встановлені судом фактичні обставини та відсутність заперечень відповідача, докази, надані позивачем, є більш вірогідними, тому позовна заява Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтекс Інвест» про стягнення збитків у сумі 23 500 грн є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору в сумі 2 422,40 грн покладаються на відповідача.
Керуючись статтями 2, 3, 20, 73, 74, 76-79, 86, 91, 123, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241, 247, 248, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Позовну заяву Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтекс Інвест» про стягнення 23 500 грн - задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтекс-Інвест» (69035, Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Діагональна, буд. 8, кім. 21, код ЄДРПОУ 39821153) на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (18000, Черкаська область, м. Черкаси, вул. Смілянська, буд. 23, код ЄДРПОУ 21366538) збитки в сумі 23 500 грн (двадцять три тисячі п'ятсот гривень 00 копійок) та судовий збір у сумі 2 422,40 грн (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 40 копійок).
Наказ видати після набрання рішенням суду законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або ухвалення постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного рішення суду.
Повне рішення суду складено 20.11.2025.
Суддя В.О. Дичко