19 листопада 2025 р. Справа № 902/875/25
Господарський суд Вінницької області у складі: головуючий суддя Тісецький С.С., секретар судового засідання Шарко А.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в режимі відеоконференції в матеріали у справі
за заявою: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 )
про неплатоспроможність
представники сторін
арбітражний керуючий Белінська Н.О.
ТОВ "Фінтеч Лаб": Горкун А.О.
В провадженні Господарського суду Вінницької області перебуває справа № 902/875/25 за заявою ОСОБА_1 про неплатоспроможність.
Ухвалою від 16.09.2025 року відкрито провадження у справі № 902/875/25. Введено процедуру реструктуризації боргів боржника. Призначено керуючим реструктуризацією у справі № 902/875/25 арбітражного керуючого Белінську Н.О. Призначено попереднє засідання у справі на 15.12.2025 року.
17.09.2025 року оприлюднено оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 та встановлено строк подання заяв кредиторів з вимогами до боржника: протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.
08.10.2025 року до суду від представника ТОВ "Фінтеч Лаб" надійшла заява (сформована в системі "Електронний суд") № 08/10-2025 від 08.10.2025 року (вх. № 01-36/1262/25) про визнання грошових вимог до боржника в розмірі 15 920,00 грн. у справі № 902/875/25.
Ухвалою від 10.10.2025 року вказану заяву призначено до розгляду 19.11.2025 року.
16.10.2025 року до суду від арбітражного керуючого Белінської Н.О. надійшло повідомлення № 02-823/6611 від 16.10.2025 року про результати розгляду вимог ТОВ "Фінтеч Лаб".
В ході судового розгляду представник заявника надав пояснення щодо обставин, викладених у кредиторській заяві, підтримав її вимоги у повному обсязі та просив задоволити.
Арбітражний керуючий зазначила про визнання заявлених грошових вимог до боржника, про що також було зазначено у повідомленні про результати розгляду кредиторських вимог у справі.
Суд, заслухавши представника заявника та арбітражного керуючого, розглянувши подану кредиторську заяву та дослідивши матеріали справи, встановив наступне.
За змістом заяви та доданих до неї доказів вбачається, 27.04.2021 між ТОВ "Глобал Кредит" та ОСОБА_2 було укладено Договір фінансового кредиту № 001/21/49851 за умовами якого Позичальнику надавався кредит у розмірі 9950,00 грн, з наступним його поверненням до 26.05.2021, а також щоденною сплатою відсотків за його користування у розмірі 2%. Зазначений Договір підписано за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором, відповідно до Закону України "Про електронну комерцію".
Згідно квитанції постачальника послуг (АТ "Таскомбанк") № 1783894967, платником - ТОВ "Глобал Кредит" 27.04.2021 було здійснено платіж на рахунок Позичальника ОСОБА_1 у сумі 9950,00 грн. (квитанція додається) з призначенням платежу видача кредитних коштів згідно договору № 001/21/49851.
В подальшому, зобов'язання з повернення кредиту та сплати процентів за користування ним Позичальником виконані не були. У зв'язку із чим у позикодавця - ТОВ "Глобал Кредит" утворилась заборгованість, яка складалась з заборгованості за тілом кредиту у розмірі 9950,00 грн. та заборгованості зі сплати процентів за користування ним у розмірі 5970,00 грн., а всього заборгованість по Договору кредиту становила 15920,00 грн.
Нарахування процентів, відповідно до Договору кредиту, здійснювалось із розрахунку 2% за кожен день користування кредитом і строком кредитування 30 діб. Відповідно, сума процентів за користування кредитом становить 5970,00 грн (9950,00 х 2% х 30 дн).
24.05.2023 ТОВ "Фінтеч Лаб" на підставі договору відступлення права вимоги № 05- Ф/24 укладеного з ТОВ "Глобал Кредит" (далі - Договір відступлення) набуло право вимоги до ОСОБА_1 . За укладеним Договором відступлення право вимоги перейшло до нового кредитора (ТОВ "Фінтеч Лаб") у повному обсязі прав, що належали первісному кредитору (ТОВ "Глобал Кредит") на момент укладання Договору відступлення (пункт 1.3. Договору відступлення).
Перелік прав вимоги до боржників було визначено сторонами у реєстрі прав вимоги, який підписали сторони на виконання умов Договору відступлення. Також, ТОВ "Фінтеч Лаб", відповідно до укладеного Договору відступлення, отримало документи, які підтверджують право вимоги до ОСОБА_1 , а саме: договір фінансового кредиту від 27.04.2021 № 001/21/49851, квитанцію від 27.04.2021 № 1783894967 тощо.
Для підтвердження отримання права вимоги до Боржника, за Договором відступлення, Кредитором надається Витяг з реєстру прав вимог до договору відступлення права вимоги від 24.05.2023 № 05-Ф/24 між ТОВ "Глобал Кредит" та ТОВ "Фінтеч Лаб", оскільки надання всього реєстру прав вимоги до Договору відступлення з персональними даними більш ніж 18 тисяч осіб, суб'єктів персональних даних, буде порушенням ТОВ "Кредити Готівкою" ст. 14, 24 Закону України "Про захист персональних даних". Протягом дії Договір відступлення зобов'язання щодо сплати заборгованості Боржницею виконані також не були.
Таким чином, заборгованість ОСОБА_1 перед ТОВ "Фінтеч Лаб" складає 15920,00 грн., з яких 9950,00 грн - сума заборгованості по тілу кредиту, 5970,00 грн. - сума заборгованості по відсоткам за користування кредитом.
Отже, станом на дату подачу цієї заяви, грошові вимоги ТОВ "Фінтеч Лаб" до ОСОБА_1 за Договором фінансового кредиту від 27.04.2021 № 001/21/49851 складають 15920,00 грн.
Посилаючись на наведені обставини, ТОВ "Фінтеч Лаб" просить суд визнати грошові вимоги до боржника в розмірі 15 920,00 грн. боргу, а також судовий збір сплачений за подання даної заяви кредитора у розмірі 4 844,80 грн.
Наведені у заяві обставини підтверджені відповідними письмовими доказами.
Арбітражний керуючий Белінська Н.О. в повідомленні про результати розгляду вимог ТОВ "Фінтеч Лаб" повідомлено про визнання заявлених вимог в повному обсязі.
З врахуванням встановлених обставин, суд дійшов таких висновків.
Відповідно до ч. 1, ч. 3 ст. 3 ГПК України, судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Кодексу України з процедур банкрутства, Закону України "Про міжнародне приватне право", а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Частина 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) передбачає, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.
За змістом ч. 3 ст. 13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
В силу ч. 1, ч. 2 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
За змістом ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах від 13.03.2018, від 24.04.2019, від 05.03.2020 Верховного Суду по справах № 910/13407/17, № 915/370/16 та № 916/3545/15.
Частина 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) передбачає, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.
Відповідно до ст. 113 КУзПБ, провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.
За змістом ст. 1 КУзПБ, грошове зобов'язання (борг) - зобов'язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України.
Кредитор - юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, а також адміністратор за випуском облігацій, який відповідно до Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки" діє в інтересах власників облігацій, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника.
Частина 1 ст. 122 КУзПБ передбачає, що подання кредиторами грошових вимог до боржника та їх розгляд керуючим реструктуризацією здійснюються в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб.
Згідно ч. 1 ст. 45 КУзПБ, конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство. Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Як вказувалось вище, ухвалою від 16.09.2025 року відкрито провадження у справі № 902/875/25.
17.09.2025 року оприлюднено оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 та встановлено строк подання заяв кредиторів з вимогами до боржника: протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.
Відповідно до матеріалів справи, заява ТОВ "Фінтеч Лаб" № 08/10-2025 від 08.10.2025 року (вх. № 01-36/1262/25) про визнання грошових вимог до боржника у справі № 902/875/25 надійшла до суду 08.10.2025 року (сформована в системі "Електронний суд" 08.10.2025), тобто в межах визначеного ч. 1 ст. 45 КУзПБ строку на подання заяв з грошовими вимогами до боржника.
Частиною 4 ст. 236 ГПК України визначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
За змістом постанови Верховного Суду від 31.07.2024 року у cправі № 910/1246/21, заявник сам визначає докази, які, на його думку, підтверджують заявлені вимоги; проте, обов'язок надання правового аналізу поданих кредиторських вимог, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог, покладений на господарський суд, який здійснює розгляд справи про банкрутство. Під час розгляду заявлених грошових вимог суд користується правами та повноваженнями, наданими йому процесуальним законом; суд самостійно розглядає кожну заявлену грошову вимогу, перевіряє її відповідність чинному законодавству та за результатами такого розгляду визнає або відхиляє частково чи повністю грошові вимоги кредитора (постанова від 26.02.2019 у справі № 908/710/18);
- на стадії звернення кредиторів з вимогами до боржника та розгляду зазначених вимог судом принципи змагальності та диспозитивності у справі про банкрутство проявляються у наданні заявником відповідних документів на підтвердження своїх кредиторських вимог та заперечень боржника та інших кредиторів проти них (постанова від 23.04.2019 у справі №910/21939/15);
- покладення обов'язку доказування обґрунтованості відповідними доказами своїх вимог до боржника саме на кредитора не позбавляє його права на власний розсуд подавати суду ті чи інші докази, що дозволяє суду застосовувати принцип диспозитивності господарського судочинства та приймати рішення про визнання чи відмову у визнанні вимог кредитора, виходячи з тієї сукупності доказів, яка надана кредитором-заявником грошових вимог. Законодавцем у справах про банкрутство обов'язок доказування обґрунтованості вимог кредитора певними доказами покладено на заявника грошових вимог, а предметом спору в даному випадку є вирішення питання про належне документальне підтвердження цих вимог кредитором-заявником. У випадку ненадання заявником-кредитором сукупності необхідних документів на обґрунтування своїх вимог, суд у справі про банкрутство відмовляє у визнанні таких вимог та включенні їх до реєстру вимог кредиторів. Надані кредитором докази мають відповідати засадам належності (стаття 76 ГПК України), допустимості (стаття 77 ГПК України), достовірності (стаття 78 ГПК України) та вірогідності (стаття 79 ГПК України). Комплексне дослідження доказів на предмет їх відповідності законодавчо встановленим вимогам є сутністю суддівського розсуду на стадії встановлення обсягу кредиторських вимог у справі про банкрутство. У випадку ненадання заявником-кредитором сукупності необхідних документів на обґрунтування своїх вимог, суд у справі про банкрутство відмовляє у визнанні таких вимог та включенні їх до реєстру вимог кредиторів (постанова від 27.08.2020 у справі № 911/2498/18, від 01.03.2023 у справі №902/221/22);
- розглядаючи кредиторські вимоги, суд в силу норм статей 45 - 47 КУзПБ має належним чином дослідити сукупність поданих заявником доказів (договори, накладні, акти, судові рішення, якими вирішено відповідний спір тощо), перевірити їх, надати оцінку наявним у них невідповідностям (за їх наявності), та аргументам, запереченням щодо цих вимог з урахуванням чого з'ясувати чи є відповідні докази підставою для виникнення у боржника грошового зобов'язання (постанова від 21.10.2021 у справі № 913/479/18).
- використання формального підходу при розгляді заяви з кредиторськими вимогами та визнання кредиторських вимог без надання правового аналізу поданій заяві з кредиторськими вимогами, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог створює загрозу визнання судом у справі про банкрутство фіктивної кредиторської заборгованості до боржника. Наведене порушує права кредиторів у справі про банкрутство з обґрунтованими грошовими вимогами. Для унеможливлення загрози визнання судом у справі про банкрутство фіктивної кредиторської заборгованості до боржника, суду слід розглядати заяви з кредиторськими вимогами з застосуванням засад змагальності сторін у справі про банкрутство у поєднанні з детальною перевіркою підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, розміру та моменту виникнення. У разі виникнення обґрунтованих сумнівів сторін у справі про банкрутство щодо обґрунтованості кредиторських вимог, на заявника кредиторських вимог покладається обов'язок підвищеного стандарту доказування задля забезпечення перевірки господарським судом підстав виникнення таких грошових вимог, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог (постанова від 07.08.2019 у справі № 922/1014/18).
Розглядаючи кредиторські вимоги, суд має належним чином дослідити сукупність поданих заявником доказів (договори, накладні, акти, судові рішення, якими вирішено відповідний спір тощо), перевірити їх, надати оцінку наявним у них невідповідностям (за їх наявності), та аргументам, запереченням щодо цих вимог з урахуванням чого з'ясувати чи є відповідні докази підставою для виникнення у боржника грошового зобов'язання (див.висновок, викладений у постановах Верховного Суду від 10.02.2020 у справі №909/146/19, від 27.02.2020 у справі № 918/99/19, від 29.03.2021 у справі № 913/479/18, постанова Верховного Суду у складі суддів палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 15.03.2023 у справі № 904/10560/17).
У справі про банкрутство господарський суд не розглядає по суті спори стосовно заявлених до боржника грошових вимог, а лише встановлює наявність або відсутність відповідного грошового зобов'язання боржника шляхом дослідження первинних документів (договорів, накладних, актів тощо) та (або) рішення юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення відповідного спору (постанови Верховного Суду від 26.02.2019 у справі № 908/710/18, від 15.10.2019 у справі № 908/2189/17).
Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (статті 11, 626 ЦК України), які мають виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до договору (стаття 526 ЦК України), а одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається (стаття 525 ЦК України).
Статтею 204 ЦК України передбачено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Частиною 1 ст. 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно ч.1 ст. 627 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Статтею 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно 1 ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно з ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Статтею 512 ЦК України передбачено підстави заміни кредитора у зобов'язанні. Так, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою, зокрема, внаслідок правонаступництва.
Відповідно до ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Так, як встановлено судом, 27.04.2021 між ТОВ "Глобал Кредит" (Кредитор) та ОСОБА_1 (Позичальник) укладено договір фінансового кредиту № 001/21/49851, за умовами якого Кредитор надає Позичальникові фінансовий кредит у розмірі 9950,00 грн, на засадах строковості, зворотності та платності (надалі - кредит), а Позичальник зобов'язується повернути його на умовах, що передбачені цим Договором.
Строк дії Договору становить 30 діб: з "27" квітня 2021 р. по "26" травня 2021 р. включно.
Позичальник повертає кредит не пізніше строку вказаного в п. 2.1 способом дистанційної оплати - подробиці на сайті https://globalcredit.ua.
В разі виконання Позичальником зобов'язань у строк, передбачений п. 2.1. Договору, відсоткова ставка складає 2.00% за добу, що дорівнює 730.00% річних, 5970,00 грн., процентна ставка є фіксованою в розумінні даного договору та є незмінною протягом строку дії даного договору.
В разі виконання Позичальником зобов'язань у строк, що відрізняється від планової дати погашення, що зазначена в п.2.1. Договору, відсоткова ставка розраховується наступним чином, а саме, згідно наведеної у договору таблиці.
Проценти (плата за користування кредитом) та інші обов'язкові платежі відповідно до умов договору, нараховується виключно 80 (вісімдесят) діб від кінцевої дати закінчення, що зазначена в п. 2.1 даного договору, після чого нарахування відсотків припиняється.
Згідно квитанції постачальника послуг (АТ "Таскомбанк") № 1783894967, платником - ТОВ "Глобал Кредит" 27.04.2021 було здійснено платіж на рахунок Позичальника ОСОБА_1 у сумі 9950,00 грн., з призначенням платежу видача кредитних коштів згідно договору № 001/21/49851.
Боржник свої зобов'язання належним чином не виконав, чим порушив свої зобов'язання, встановлені договором.
24.05.2023 року між ТОВ "Фінтеч Лаб" (Новий кредитор) та ТОВ "Глобал Кредит" (Первісний кредитор) укладено договір відступлення права вимоги № 05-Ф/24, за умовами якого порядку та на умовах, визначених цим Договором Первісний кредитор відступає (передає), а Новий кредитор приймає (набуває) належні Первісному кредитору права вимоги до позичальників, зазначених у Додатку №1 до цього Договору (надалі за текстом - "Боржники"), включаючи права вимоги до правонаступників Боржників, спадкоємців Боржників, страховиків або інших осіб, до яких перейшли обов'язки Боржників або які зобов'язані виконати їх обов'язки, за кредитними договорами, з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них, згідно реєстру у Додатку № 1 до цього Договору (надалі за текстом - "Основні договори") (надалі за текстом - "Права вимоги").
Первісний кредитор володіє Правами вимоги до Боржників на підставі Договорів про надання онлайн кредиту, укладеного між Первісним кредитором га Боржниками зазначеними в Додатку №1 до цього Договору (надалі за текстом - "Договір кредиту").
Первісний кредитор передає (відступає) Новому кредитору Права вимоги до Боржників, що належать Первісному кредитору на момент укладання цього Договору, в наступному обсязі: в повному обсязі права кредитора за Основними договорами, включаючи, право вимагати належного виконання Боржниками зобов'язань за Основними договорами, сплати Боржниками грошових коштів та/або процентів та/або комісії та/або пені та/або штрафів у розмірах, вказаних у Додатку № 1 до цього Договору, а також права процесуального право наступництва по всіх судових справах, що існують або можуть виникнути в майбутньому.
За відступлення Права вимоги за цим Договором, Повий кредитор зобов'язаний сплатити Первісному кредитору грошові кошти в розмірі та порядку, встановлених розділом 3 цього Договору.
Права вимоги Первісного кредитора вважаються відступленими (переданими) Новому кредитору з моменту укладання цього Договору.
Датою набуття Новим кредитором Права вимоги є дата (день) підписання Сторонами реєстру Прав вимоги за Основними договорами (Додаток №1 до Договору).
В день (дату) укладання реєстру Прав вимоги (Додаток №1 до Договору) Первісний кредитор зобов'язується передати Новому кредитору документи та інформацію, які засвідчують Права вимоги, що відступаються (передаються) за Основними договорами. Перелік документів, що надається за цим пунктом, може деталізуватися Сторонами в Акті приймання-передачі документів.
Передача, зазначених у п. 2.3 цього Договору документів здійснюється за Актом приймання-передачі документів, що є невід'ємною частиною цього Договору.
Акт приймання-передачі документів підписується повноважними представниками Сторін та скріплюється печатками Сторін, у двох примірниках, по одному для кожної із Сторін.
З дати набуття Новим кредитором Права вимоги, до Нового кредитора в обсязі, зазначеному в п. 1.3 цього Договору, переходять права вимоги Первісного кредитора погашення заборгованості Боржниками за Основними договорами у відповідності до Основних договорів та чинного законодавства України.
З дати набуття Новим кредитором Права вимоги, останній на підставі цього Договору отримує Права вимоги Первісного кредитора до Боржників в обсязі, встановленому п. 1.3 цього Договору.
З дати набуття Новим кредитором Права вимоги, останній на підставі цього Договору стає кредитором за Основними договорами та одержує право (замість Первісного кредитора) вимагати від Боржників належного виконання зобов'язань за Основними договорами, в обсязі отриманих Прав вимоги.
24.05.2023 року між ТОВ "Фінтеч Лаб" та ТОВ "Глобал Кредит" підписано акт приймання-передачі документів, переданих Первісним кредитором Новому кредитору, відповідно до договору відступлення права вимоги № 05-Ф/24 від 24.05.2023 року.
Відповідно до витягу з реєстру прав вимог до договору відступлення права вимоги № 05-Ф/24 від 24.05.2023 року, ТОВ "Фінтеч Лаб" набуло право грошової вимоги до боржника 9950,00 грн - сума заборгованості по тілу кредиту, 5970,00 грн. - сума заборгованості по процентам.
Водночас, судом встановлено, що станом момент розгляду поданої кредиторської заяви, доказів щодо погашення Боржником заборгованості перед ТОВ "Фінтеч Лаб" в загальній сумі 15 920,00 грн не надано.
Відповідно до ч. 6 ст. 45 КУзПБ, заяви з вимогами конкурсних кредиторів або забезпечених кредиторів, подані в межах строку, визначеного частиною першою цієї статті, розглядаються господарським судом у попередньому засіданні суду.
За результатами розгляду зазначених заяв господарський суд постановляє ухвалу про визнання чи відхилення (повністю або частково) вимог таких кредиторів.
Ухвала господарського суду набирає законної сили негайно після її оголошення, може бути оскаржена у встановленому цим Кодексом порядку та є підставою для внесення відомостей про таких кредиторів до реєстру вимог кредиторів.
Згідно ч. ч. 2, 4 ст. 133 КУзПБ, витрати, пов'язані з провадженням у справі про неплатоспроможність (витрати на оплату судового збору, сплату винагороди і відшкодування витрат арбітражного керуючого, пов'язаних з виконанням ним своїх повноважень, оплату послуг спеціалістів для проведення оцінки майнових об'єктів, що підлягають продажу), відшкодовуються у повному обсязі до задоволення вимог кредиторів.
Вимоги кредиторів, включені до реєстру вимог кредиторів, задовольняються у такій черговості: 1) у першу чергу задовольняються вимоги до боржника щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам, які перебувають/перебували у трудових відносинах із боржником, сплати аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи, сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; 2) у другу чергу задовольняються вимоги щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) та проводяться розрахунки з іншими кредиторами; 3) у третю чергу сплачуються неустойки (штраф, пеня), внесені до реєстру вимог кредиторів.
Враховуючи викладене та встановлені обставини справи у їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення заяви ТОВ "Фінтеч Лаб" № 08/10-2025 від 08.10.2025 року (вх. № 01-36/1262/25) про визнання грошових вимог до боржника у справі № 902/875/25, в повному обсязі та визнання заявлених вимог в розмірі 15 920,00 грн заборгованості, які підтверджені наданими доказами з віднесенням їх до другої черги задоволення.
Крім того, визнанню підлягають вимоги в розмірі 4 844,80 грн - судового збору за подання кредиторської заяви (підлягають відшкодуванню позачергово до задоволення вимог кредиторів).
Керуючись ст.ст. 1, 2, 9 (ч. 4), 45, 113, 133 КУ з процедур банкрутства, ст.ст. 2, 3, 13, 18, 42, 73, 74, 76-79, 86, 232-236, 242, 326 ГПК України, суд -
1. Задоволити заяву ТОВ "Фінтеч Лаб" № 08/10-2025 від 08.10.2025 року (вх. № 01-36/1262/25) про визнання грошових вимог до боржника у справі № 902/875/25, повністю.
2. Визнати грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінтеч Лаб" (вул.Франка Івана (Шевченківський р-н), 30, м. Київ, 01054; код ЄДРПОУ 41484702) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) в розмірі 15 920,00 грн заборгованості (друга черга задоволення вимог кредиторів); а також 4 844,80 грн - витрат на сплату судового збору за подання кредиторської заяви (підлягають відшкодуванню позачергово до задоволення вимог кредиторів) у справі № 902/875/25.
3. Арбітражному керуючому (керуючому реструктуризацією) Белінській Н.О. внести відповідні кредиторські вимоги до реєстру вимог кредиторів Боржника по справі № 902/875/25.
4. Копію ухвали надіслати до електронних кабінетів ЄСІТС та на електронні поштові адреси: ОСОБА_1 - ІНФОРМАЦІЯ_1 ; арбітражному керуючому Белінській Н.О. - ІНФОРМАЦІЯ_2 ; АТ "Сенс Банк" - ccd@sensebank.com.ua; представнику АТ "Сенс Банк" Коваленко К.В. - ІНФОРМАЦІЯ_3 ; ТОВ "Фінтеч Лаб" - info@fintechlab.org.ua.
Згідно ч. 6 ст. 45 КУ з процедур банкрутства, ухвала господарського суду набирає законної сили негайно після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції в порядку та строки, встановлені статтями 254-257 ГПК України.
Суддя Тісецький С.С.
Віддрук. прим.:
1 - до справи