19 листопада 2025 р. Справа № 902/1480/23
Господарський суд Вінницької області у складі: головуючий суддя Тісецький С.С., секретар судового засідання Шарко А.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду матеріали у справі
за заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю "Подільський м'ясний край" (код ЄДРПОУ 45240109)
до: Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІК" (код ЄДРПОУ 31127972)
про банкрутство
за участю :
від ОСОБА_1 : Пинзар І.В.
від ТОВ "Подільський м'ясний край": Чайка Р.О.
арбітражний керуючий Голубенко О.В.
В проваджені Господарського суду Вінницької області перебуває справа № 902/1480/23 за заявою ОСОБА_2 до ТОВ "ВІК" про банкрутство.
Ухвалою суду від 19.02.2024 року відкрито провадження у справі № 902/1480/23 про банкрутство ТОВ "ВІК". Введено процедуру розпорядження майном боржника. Призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Голубенко О.В.
20.02.2023 року оприлюднено повідомлення про відкриття провадження у справі №902/1480/23 про банкрутство ТОВ "ВІК" та встановлено строк подання заяв кредиторів з вимогами до боржника: протягом тридцяти днів з дня офіційного оприлюднення повідомлення про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Постановою суду від 09.10.2024 року ТОВ "ВІК" визнано банкрутом; відкрито ліквідаційну процедуру строком на 12 місяців; ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Голубенко О.В.
06.10.2025 року до суду від ОСОБА_1 через систему "Електронний суд" надійшла заява б/н від 06.10.2025 року (вх. № 01-36/1252/25) про визнання кредиторських вимог до боржника в розмірі 1 687 870,91 грн у справі № 902/1480/23.
Ухвалою від 08.10.2025 року вказану заяву призначено до розгляду на 19.11.2025 року.
14.11.2025 року до суду від арбітражного керуючого Голубенко О.В. надійшов звіт № 02-18/376 від 14.11.2025 року про результати розгляду вимог кредиторів.
18.11.2025 року до суду від представника ОСОБА_1 надійшла заява б/н від 18.11.2025 року про зміну заявлених кредиторських вимог.
В судове засідання на визначену дату з'явились арбітражний керуючий, представники заявника та ініціюючого кредитора.
В ході розгляду справи представник заявника надав пояснення щодо обставин, наведених у кредиторській заяві та заяві б/н від 18.11.2025 року про зміну заявлених кредиторських вимог, підтримав її вимоги та просив задоволити.
Арбітражний керуючий підтримала позицію, викладену у поданому раніше до суду звіті про результати розгляду вимог кредиторів.
Представник ініціюючого кредитора щодо заяви про визнання кредиторських вимог до боржника зазначив, що такі вимоги не підлягають задоволенню, оскільки вони не відповідають висновку суду апеляційної інстанції та ст. 45 КУзПБ; при цьому, щодо заяви про зміну заявлених кредиторських вимог, не заперечив.
Суд, заслухавши учасників справи, розглянувши подану кредиторську заяву та заяву про зміну заявлених кредиторських вимог, дослідивши матеріали справи, встановив наступне.
За змістом заяви про визнання кредиторських вимог до боржника та доданих до неї доказів вбачається, що рішенням Господарського суду Вінницької області від 10.06.2025 по справі № 902/1480/23(902/385/21) (надалі - рішення) задоволено позов ОСОБА_1 (надалі - кредитор, ОСОБА_1 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІК" за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення вартості частки учасника у справі № 902/1480/23(902/385/21), в межах справи №902/1480/23 про банкрутство ТОВ "ВІК" та стягнуто з ТОВ "ВІК" на користь ОСОБА_1 1 586 675,08 грн, що складається з: 960 540,00 грн - вартість частки в статутному капіталі товариства; 516 938,53 грн - інфляційних втрат за період з 28.01.2021 по 11.11.2024; 109 196,55 грн - 3 % річних за період з 28.01.2021 по 11.11.2024; а також 23 800,13 грн - витрат на сплату судового збору.
Господарським судом Вінницької області видано наказ про виконання рішення господарського суду від 25.08.2025 по справі № 902/1480/23(902/385/21), що свідчить про те, що рішення набрало законної сили.
Додатковим рішенням Господарського суду Вінницької області від 17.06.2025 по справі № 902/1480/23(902/385/21) (надалі - додаткове рішення) стягнуто з ТОВ "ВІК" на користь ОСОБА_1 77 395,70 грн - витрат, пов'язаних з проведенням судової експертизи.
На виконання додаткового рішення Господарським судом Вінницької області видано наказ від 25.08.2025 по справі № 902/1480/23(902/385/21).
Відповідно до довідки № 5003/124084 від 25.08.2025 додаткове рішення набрало законної сили 08.08.2025.
Враховуючи вищенаведене, у ОСОБА_1 наявне право безспірної вимоги до ТОВ "ВІК" в сумі:
960 540,00 грн - вартість частки в статутному капіталі товариства;
516 938,53 грн - інфляційних втрат за період з 28.01.2021 р. по 11.11.2024 р.;
109 196,55 грн - 3 % річних за період з 28.01.2021 по 11.11.2024 р.;
23 800,13 грн - витрат на сплату судового збору;
77 395,70 грн - витрат, пов'язаних з проведенням судової експертизи;
Всього: 1 687 870,91 грн, що підтверджується судовими рішеннями, що набрали законної сили.
Посилаючись на наведене, заявник просить суд визнати вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вік" в розмірі 1 687 870,91 грн, з яких:
960 540,00 грн - вартість частки в статутному капіталі товариства - 4 черга задоволення вимог кредиторів;
516 938,53 грн - інфляційних втрат за період з 28.01.2021 р. по 11.11.2024 р. - 4 черга задоволення вимог кредиторів;
109 196,55 грн - 3 % річних за період з 28.01.2021 по 11.11.2024 р. - 4 черга задоволення вимог кредиторів;
23 800,13 грн - витрат на сплату судового збору - 4 черга задоволення вимог кредиторів;
77 395,70 грн - витрат, пов'язаних з проведенням судової експертизи - 4 черга задоволення вимог кредиторів;
6 056,00 грн - судовий збір за подання цієї заяви - 1 черга задоволення вимог кредиторів.
За змістом заяви про зміну заявлених кредиторських вимог та доданих до неї доказів вбачається, що відповідно до постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 03.11.2025 апеляційну скаргу ТОВ "ВІК" задоволено частково, рішення змінено в частині стягнутої суми 3 % річних та залишено без змін частині стягнутої вартості частки у статутному капіталі товариства та інфляційних втрат, виклавши пункти 1, 2 резолютивної частини цього рішення у такій редакції:
"1. Позов задоволити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІК" (код ЄДРПОУ 31127972; адреса місцезнаходження: вул. Острозького, 55, офіс 102, м. Вінниця, 21001) на користь ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) 1 586 596,13 грн, що складається з:
960 540,00 грн - вартість частки в статутному капіталі товариства;
516 938,53 грн - інфляційні втрати за період з 29.01.2021 по 11.11.2024;
109 117,60 грн - 3 % річних за період з 29.01.2021 по 11.11.2024; а також
23 798,97 грн - витрат на сплату судового збору.
Видати наказ.
У стягненні 78,95 грн 3 % річних відмовити".
На виконання постанови Господарським судом Вінницької області видано наказ від 13.11.2025.
В зв'язку з цим, наявні підстави для зміни розміру заявлених ОСОБА_1 вимог до ТОВ "ВІК".
Посилаючись на наведене, заявник просить суд визнати вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вік" в розмірі 1 693 846,80 грн, з яких:
960 540,00 грн - вартість частки в статутному капіталі товариства - 4 черга задоволення вимог кредиторів;
516 938,53 грн - інфляційних втрат за період з 28.01.2021 р. по 11.11.2024 р. - 4 черга задоволення вимог кредиторів;
109 117,60 грн - 3 % річних за період з 28.01.2021 по 11.11.2024 р. - 4 черга задоволення вимог кредиторів;
23 798,97 грн - витрат на сплату судового збору - 4 черга задоволення вимог кредиторів;
77 395,70 грн - витрат, пов'язаних з проведенням судової експертизи - 4 черга задоволення вимог кредиторів;
6 056,00 грн - судовий збір за подання цієї заяви - 1 черга задоволення вимог кредиторів.
У звіті арбітражного керуючого Голубенко О.В. № 02-18/376 від 14.11.2025 року про результати розгляду вимог кредиторів, зазначено про часткове визнання заявлених до боржника вимог, в розмірі 1 586 596,13 грн, що складається з: 960 540,00 грн - вартість частки в статутному капіталі товариства; 516 938,53 грн - інфляційні втрати за період з 29.01.2021 по 11.11.2024; 109 117,60 грн - 3 % річних за період з 29.01.2021 по 11.11.2024; а також 23 798,97 грн - витрат на сплату судового збору.
З врахуванням встановлених обставин, суд дійшов таких висновків.
Відповідно до ч. 1, ч. 3 ст. 3 ГПК України, судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Кодексу України з процедур банкрутства, Закону України "Про міжнародне приватне право", а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
За змістом ч. 3 ст. 13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
В силу ч. 1, ч. 2 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
За змістом ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Частина 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) передбачає, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України. Застосування положень Господарського процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
За змістом ст. 1 КУзПБ, грошове зобов'язання (борг) - зобов'язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України.
Кредитор - юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, а також адміністратор за випуском облігацій, який відповідно до Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки" діє в інтересах власників облігацій, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника.
Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 45 КУзПБ, конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство. Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Кредитори за вимогами щодо виплати заробітної плати, авторської винагороди, аліментів, а також за вимогами щодо відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров'ю громадян, сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування мають право подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують.
Частиною 4 ст. 60 КУзПБ, передбачено, що у ліквідаційній процедурі господарський суд розглядає заяви з вимогами поточних кредиторів, які надійшли до господарського суду після офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом. Заяви з вимогами поточних кредиторів розглядаються господарським судом у порядку черговості їх надходження. За результатами розгляду зазначених заяв господарський суд своєю ухвалою визнає чи відхиляє (повністю або частково) вимоги таких кредиторів. Вимоги поточних кредиторів погашаються в порядку черговості, визначеної статтею 64 цього Кодексу.
Як вказувалось вище, 20.02.2023 року оприлюднено повідомлення про відкриття провадження у справі №902/1480/23 про банкрутство ТОВ "ВІК" та встановлено строк подання заяв кредиторів з вимогами до боржника: протягом тридцяти днів з дня офіційного оприлюднення повідомлення про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Відповідно до матеріалів справи, заява ОСОБА_1 б/н від 06.10.2025 року (вх. № 01-36/1252/25) про визнання грошових вимог до боржника надійшла до суду 06.10.2025 року (сформована в системі "Електронний суд" - 06.10.2025 року), тобто поза межами визначеного ч. 1 ст. 45 КУзПБ строку на подання заяв з грошовими вимогами до боржника.
За змістом постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 31.07.2024 року у cправі № 910/1246/21, заявник сам визначає докази, які, на його думку, підтверджують заявлені вимоги; проте, обов'язок надання правового аналізу поданих кредиторських вимог, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог, покладений на господарський суд, який здійснює розгляд справи про банкрутство. Під час розгляду заявлених грошових вимог суд користується правами та повноваженнями, наданими йому процесуальним законом; суд самостійно розглядає кожну заявлену грошову вимогу, перевіряє її відповідність чинному законодавству та за результатами такого розгляду визнає або відхиляє частково чи повністю грошові вимоги кредитора (постанова від 26.02.2019 у справі № 908/710/18);
- на стадії звернення кредиторів з вимогами до боржника та розгляду зазначених вимог судом принципи змагальності та диспозитивності у справі про банкрутство проявляються у наданні заявником відповідних документів на підтвердження своїх кредиторських вимог та заперечень боржника та інших кредиторів проти них (постанова від 23.04.2019 у справі №910/21939/15);
- покладення обов'язку доказування обґрунтованості відповідними доказами своїх вимог до боржника саме на кредитора не позбавляє його права на власний розсуд подавати суду ті чи інші докази, що дозволяє суду застосовувати принцип диспозитивності господарського судочинства та приймати рішення про визнання чи відмову у визнанні вимог кредитора, виходячи з тієї сукупності доказів, яка надана кредитором-заявником грошових вимог. Законодавцем у справах про банкрутство обов'язок доказування обґрунтованості вимог кредитора певними доказами покладено на заявника грошових вимог, а предметом спору в даному випадку є вирішення питання про належне документальне підтвердження цих вимог кредитором-заявником. У випадку ненадання заявником-кредитором сукупності необхідних документів на обґрунтування своїх вимог, суд у справі про банкрутство відмовляє у визнанні таких вимог та включенні їх до реєстру вимог кредиторів. Надані кредитором докази мають відповідати засадам належності (стаття 76 ГПК України), допустимості (стаття 77 ГПК України), достовірності (стаття 78 ГПК України) та вірогідності (стаття 79 ГПК України). Комплексне дослідження доказів на предмет їх відповідності законодавчо встановленим вимогам є сутністю суддівського розсуду на стадії встановлення обсягу кредиторських вимог у справі про банкрутство. У випадку ненадання заявником-кредитором сукупності необхідних документів на обґрунтування своїх вимог, суд у справі про банкрутство відмовляє у визнанні таких вимог та включенні їх до реєстру вимог кредиторів (постанова від 27.08.2020 у справі № 911/2498/18, від 01.03.2023 у справі №902/221/22);
- розглядаючи кредиторські вимоги, суд в силу норм статей 45 - 47 КУзПБ має належним чином дослідити сукупність поданих заявником доказів (договори, накладні, акти, судові рішення, якими вирішено відповідний спір тощо), перевірити їх, надати оцінку наявним у них невідповідностям (за їх наявності), та аргументам, запереченням щодо цих вимог з урахуванням чого з'ясувати чи є відповідні докази підставою для виникнення у боржника грошового зобов'язання (постанова від 21.10.2021 у справі № 913/479/18).
- використання формального підходу при розгляді заяви з кредиторськими вимогами та визнання кредиторських вимог без надання правового аналізу поданій заяві з кредиторськими вимогами, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог створює загрозу визнання судом у справі про банкрутство фіктивної кредиторської заборгованості до боржника. Наведене порушує права кредиторів у справі про банкрутство з обґрунтованими грошовими вимогами. Для унеможливлення загрози визнання судом у справі про банкрутство фіктивної кредиторської заборгованості до боржника, суду слід розглядати заяви з кредиторськими вимогами з застосуванням засад змагальності сторін у справі про банкрутство у поєднанні з детальною перевіркою підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, розміру та моменту виникнення. У разі виникнення обґрунтованих сумнівів сторін у справі про банкрутство щодо обґрунтованості кредиторських вимог, на заявника кредиторських вимог покладається обов'язок підвищеного стандарту доказування задля забезпечення перевірки господарським судом підстав виникнення таких грошових вимог, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог (постанова від 07.08.2019 у справі № 922/1014/18).
Розглядаючи кредиторські вимоги, суд має належним чином дослідити сукупність поданих заявником доказів (договори, накладні, акти, судові рішення, якими вирішено відповідний спір тощо), перевірити їх, надати оцінку наявним у них невідповідностям (за їх наявності), та аргументам, запереченням щодо цих вимог з урахуванням чого з'ясувати чи є відповідні докази підставою для виникнення у боржника грошового зобов'язання (див.висновок, викладений у постановах Верховного Суду від 10.02.2020 у справі №909/146/19, від 27.02.2020 у справі № 918/99/19, від 29.03.2021 у справі № 913/479/18, постанова Верховного Суду у складі суддів палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 15.03.2023 у справі № 904/10560/17).
У справі про банкрутство господарський суд не розглядає по суті спори стосовно заявлених до боржника грошових вимог, а лише встановлює наявність або відсутність відповідного грошового зобов'язання боржника шляхом дослідження первинних документів (договорів, накладних, актів тощо) та (або) рішення юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення відповідного спору (постанови Верховного Суду від 26.02.2019 у справі № 908/710/18, від 15.10.2019 у справі № 908/2189/17).
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно з ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до положень ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Як вбачається з наявних матеріалів справи, рішенням Господарського суду Вінницької області від 10.06.2025 у справі № 902/1480/23 (902/385/21) позов задоволено повністю. Стягнуто з ТОВ "ВІК" на користь ОСОБА_1 1 586 675,08 грн, а також 23 800,13 грн витрат на сплату судового збору.
Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 03.11.2025 року рішення Господарського суду Вінницької області від 10.06.2025 у справі № 902/1480/23(902/3856/21) змінено в частині стягнутої суми 3 % річних та залишено без змін в частині стягнутої вартості частки у статутному капіталі товариства та інфляційних втрат, виклавши пункти 1, 2 резолютивної частини цього рішення у такій редакції:
"1. Позов задоволити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІК" (код ЄДРПОУ 31127972; адреса місцезнаходження: вул. Острозького, 55, офіс 102, м. Вінниця, 21001) на користь ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) 1 586 596,13 грн, що складається з: 960 540,00 грн - вартість частки в статутному капіталі товариства; 516 938,53 грн - інфляційні втрати за період з 29.01.2021 по 11.11.2024; 109 117,60 грн - 3 % річних за період з 29.01.2021 по 11.11.2024; а також 23 798,97 грн - витрат на сплату судового збору.
Видати наказ.
У стягненні 78,95 грн 3 % річних відмовити".
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІК" 1,43 грн витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.
Вказана постанова у встановленому законом порядку ніким не оскаржена, не скасована, набрала законної сили 03.11.2025 року та є чинною на даний час.
Також, додатковим рішенням Господарського суду Вінницької області від 17.06.2025 у справі № 902/1480/23 (902/385/21) ухвалено додаткове рішення у справі № 902/1480/23(902/385/21), в межах справи №902/1480/23 про банкрутство ТОВ "ВІК" в порядку ст. 244 ГПК України щодо стягнення з Відповідача на користь Позивача 77 395,70 грн - судових витрат, пов'язаних з проведенням судової експертизи. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІК" на користь ОСОБА_1 77 395,70 грн - витрат, пов'язаних з проведенням судової експертизи.
Вказане додаткове рішення у встановленому законом порядку ніким не оскаржене, не скасоване, набрало законної сили 08.07.2025 року та є чинним на даний час.
Згідно ч. 4 ст. 75 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 25.07.2002 у справі "Совтрансавто-Холдинг" проти України" зазначено, що одним з основних елементів верховенства права є принцип правової певності, який серед іншого передбачає, що у будь-якому спорі рішення суду, яке набрало законної сили, не може бути поставлено під сумнів.
В добровільному порядку погашення вказаних сум заборгованості боржником на користь ОСОБА_1 не здійснювалося.
На момент розгляду справи, доказів щодо погашення боржником заборгованості перед кредитором до суду не надано.
При цьому, у звіті арбітражного керуючого Голубенко О.В. № 02-18/376 від 14.11.2025 року про результати розгляду вимог кредиторів, зазначено про визнання заявлених до боржника вимог, в розмірі 1 586 596,13 грн, що складається з: 960 540,00 грн - вартість частки в статутному капіталі товариства; 516 938,53 грн - інфляційні втрати за період з 29.01.2021 по 11.11.2024; 109 117,60 грн - 3 % річних за період з 29.01.2021 по 11.11.2024; а також 23 798,97 грн - витрат на сплату судового збору.
Отже, зважаючи на викладене, суд дійшов висновку про визнання заявлених вимог ОСОБА_1 до ТОВ "ВІК" у загальному розмірі 1 687 790,80 грн, що складається з: 960 540,00 грн - вартість частки в статутному капіталі товариства; 516 938,53 грн - інфляційні втрати за період з 29.01.2021 по 11.11.2024; 109 117,60 грн - 3 % річних за період з 29.01.2021 по 11.11.2024; 23 798,97 грн - витрат на сплату судового збору; 77 395,70 грн. витрат, пов'язаних з проведенням судової експертизи - 4 черга задоволення вимог кредиторів.
Згідно ч. 6 ст. 45 КУзПБ, вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, розглядаються господарським судом у порядку черговості їх отримання у судовому засіданні, яке проводиться після попереднього засідання господарського суду.
За результатами розгляду зазначених заяв господарський суд постановляє ухвалу про визнання чи відхилення (повністю або частково) вимог таких кредиторів.
Ухвала господарського суду набирає законної сили негайно після її оголошення, може бути оскаржена у встановленому цим Кодексом порядку та є підставою для внесення відомостей про таких кредиторів до реєстру вимог кредиторів.
Враховуючи викладене та встановлені обставини справи у їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення заяви ОСОБА_1 б/н від 06.10.2025 року (вх. № 01-36/1252/25) про визнання кредиторських вимог до боржника у справі № 902/1480/23, з урахуванням заяви б/н від 18.11.2025 року про зміну заявлених кредиторських вимог, з мотивів наведених вище та визнання грошових вимог в розмірі 1 687 790,80 грн, з віднесенням їх до відповідних черг задоволення вимог кредиторів згідно положень ст. 64 КУзПБ.
Також, підлягають визнанню вимоги кредитора у розмірі 6 056,00 грн - судового збору за подання заяви про визнання грошових вимог до боржника.
Керуючись ст.ст. 1, 2, 9, 45, 60, 64 КУ з процедур банкрутства, ст. ст. 2, 3, 18, 42, 73-79, 86, 232-236, 242, 326 ГПК України, суд -
1. Задоволити заяву ОСОБА_1 б/н від 06.10.2025 року (вх. № 01-36/1252/25) про визнання кредиторських вимог до боржника, з урахуванням заяви б/н від 18.11.2025 року про зміну заявлених кредиторських вимог у справі № 902/1480/23.
2. Визнати вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІК" (вул. Острозького, 55, офіс 102, м. Вінниця, 21001, код ЄДРПОУ 31127972) в розмірі 1 693 846,80 грн., з яких: 1 687 790,80 грн. (четверта черга задоволення) та 6 056,00 грн. витрат на сплату судового збору за подання заяви про визнання кредитором у справі № 902/1480/23 (перша черга задоволення).
3. Арбітражному керуючому Голубенко О.В. внести відповідні кредиторські вимоги до реєстру вимог кредиторів ТОВ "ВІК".
4. Копію ухвали надіслати до електронних кабінетів ЄСІТС та на відомі суду електронні адреси: представнику ТОВ "ВІК" адвокату Сувалову В.О. - ІНФОРМАЦІЯ_1 ; арбітражному керуючому Голубенко О.В. - ІНФОРМАЦІЯ_2 ; представнику ОСОБА_4 , адвокату Пинзару І.В. - ІНФОРМАЦІЯ_3 ; представнику ТОВ "Подільський м'ясний край" адвокату Чайці Р.О. - ІНФОРМАЦІЯ_4 ; представнику ОСОБА_1 адвокату Пинзару І.В. - ІНФОРМАЦІЯ_5
Згідно ч. 6 ст. 45 КУ з процедур банкрутства, ухвала господарського суду набирає законної сили негайно після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції в порядку та строки, встановлені статтями 254-257 ГПК України.
Суддя Тісецький С.С.
Віддрук. прим.:
1 - до справи.