вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"19" листопада 2025 р. Справа№ 910/11485/24
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Кравчука Г.А.
суддів: Сибіги О.М.
Коробенка Г.П.
розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "УСГ"
на рішення Господарського суду міста Києва від 31.03.2025 (повне рішення складено 31.03.2025)
у справі № 910/11485/24 (суддя Нечай О.В.)
за позовом Товариства з додатковою відповідальністю "Експрес Страхування"
до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "УСГ"
про стягнення 12 570,66 грн,
Короткий зміст і підстави позовних вимог.
Товариство з додатковою відповідальністю "Експрес Страхування" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "УСГ" (далі - відповідач) про стягнення 12 570,66 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що до позивача перейшло право на отримання від відповідача відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.
Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його ухвалення.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 31.03.2025 у справі № 910/11485/24 позов задоволено.
Присуджено до стягнення з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "УСГ" на користь Товариства з додатковою відповідальністю "Експрес Страхування" страхове відшкодування в розмірі 12 570,66 грн та витрати по сплаті судового збору в розмірі 3 028,00 грн.
Ухвалюючи рішення у даній справі, суд першої інстанції, враховуючи, що позивачем виплачено суму страхового відшкодування за шкоду спричинену страхувальником відповідача та з огляду на перехід до позивача права вимоги до відповідача, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню в силу його обґрунтованості.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги відповідача та узагальнення її доводів.
Не погоджуючись із прийнятим рішенням, Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "УСГ" 18.04.2025 звернулось до суду з апеляційною скаргою, в прохальній частині якої просить "рішення Господарського суду міста Києва від 10.03.2025 у справі № 910/11652/24 скасувати повністю та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю".
Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги відповідач вказує, що оскаржуване рішення ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права. При цьому, суд першої інстанції неповно з'ясував усі фактичні обставини справи та не дослідив і не надав належної оцінки наявним в матеріалах справи доказам, не сприяв повному розгляду, а тому рішення суду не відповідає фактичним обставинам справи, є незаконним та необґрунтованим.
Так, за твердженням апелянта, рахунки СТО та акти виконаних робіт не є належними та допустимими доказами на підтвердження розміру шкоди у спірних правовідносинах. Разом з цим апелянт звертає увагу Північного апеляційного господарського суду, що до рахунків від 02.08.2022 та від 08.09.2022 і до актів виконаних робіт від 26.08.2022 та від 14.09.2022, на підставі яких позивач розрахував і здійснив виплату страхового відшкодування, включено вартість ремонту за пошкодження, що не відносяться до ДТП (на загальну суму 12 570,66 грн), оскільки пошкодження на диску мають сліди наїзду на бордюр.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті.
Згідно Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.04.2025 апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "УСГ" у справі № 910/11485/24 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Кравчук Г.А. (суддя-доповідач), судді: Коробенко Г.П., Сибіга О.М.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.04.2025 у даній справі відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "УСГ" на рішення Господарського суду міста Києва від 31.03.2025 у справі № 910/11485/24, розгляд апеляційної скарги постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження та без повідомлення учасників справи (без проведення судового засідання).
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції.
Як убачається з матеріалів справи, 15.07.2022 о 15 год. 55 хв. по вул. 15 Квітня у м. Тернополі сталася дорожньо-транспортна пригода за участі автомобіля "Subaru Legacy", реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 та автомобіля "Kia Sportage", реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 .
За фактом ДТП водіями вказаних вище автомобілів було складено Повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду (європротокол), зі змісту якого вбачається, що водій автомобіля "Subaru Legacy", реєстраційний номер НОМЕР_1 , під час виїзду з місця стоянки, рухаючись заднім ходом, допустив зіткнення з припаркованим автомобілем "Kia Sportage", реєстраційний номер НОМЕР_2 . При цьому ОСОБА_1 свою провину визнав.
Внаслідок вказаної дорожньо-транспортної пригоди було пошкоджено, зокрема, автомобіль "Kia Sportage", реєстраційний номер НОМЕР_2 , який був застрахований у позивача на підставі Договору добровільного страхування транспортного засобу №209.21.2615265 від 01.07.2021 (далі - Договір).
30.07.2022 водій автомобіля "Kia Sportage", реєстраційний номер НОМЕР_2 - ОСОБА_2 звернувся до позивача з повідомленням про подію від страхувальника №22.34980.
Згідно з наявними у матеріалах справи рахунками ремонтної організації (Приватного акціонерного товариства "Тернопільавто") № СЧ-0000798 від 02.08.2022 на суму 29 842,31 та № СЧ-0000949 від 08.09.2022 на суму 2 661,32 грн, а також актами виконаних робіт №3Н-0013969 від 26.08.2022 на суму 28113,90 грн та №3Н-0014088 від 15.09.2022 на суму 2661,32 грн, вартість ремонту автомобіля "Kia Sportage", реєстраційний номер НОМЕР_2 , склала 32503,63 грн.
На підставі Страхового акту № 3.22.03223-2, відповідно до якого сума страхового відшкодування, що підлягає виплаті, складає 30775,22 грн, позивачем було здійснено виплату страхового відшкодування в зазначеному розмірі, яке було перераховано на рахунок ремонтної організації, що підтверджується наявною в матеріалах справи належним чином засвідченою копією платіжних доручень № 9315337401 від 10.08.2022 на суму 29842,31 грн та № 9456830343 від 14.09.2022 на суму 932,91 грн.
З огляду на те, що цивільно-правова відповідальність власника автомобіля "Subaru Legacy", реєстраційний номер НОМЕР_1 станом на дату ДТП була застрахована відповідачем на підставі полісу ЦПВВНТЗ ЕР №205118842, позивач звернувся до відповідача з заявою про виплату страхового відшкодування №3.22.03223 від 09.09.2022.
13.05.2023 відповідачем було сплачено на рахунок позивача страхове відшкодування у розмірі 18 204,56 грн, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією платіжного доручення №44134.
Зважаючи на часткове виконання відповідачем обов'язку зі сплати страхового відшкодування, позивач звернувся до суду з цим позовом та просить стягнути з відповідача на свою користь страхове відшкодування в розмірі 12 570,66 грн.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови.
Відповідно до частини 1 статті 16 Закону України "Про страхування" договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.
Вказана норма кореспондується зі статтею 979 Цивільного кодексу України, якою визначено, що за договором страхування страховик зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити страхувальникові або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 20 Закону України "Про страхування" страховик зобов'язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.
Статтею 9 Закону України "Про страхування" визначено, що страховою виплатою є грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку. При цьому, розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством. Вказаною статтею також визначено, що страхове відшкодування - це страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку. Страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник.
Колегією суддів встановлено виконання позивачем умов Договору та виплати, на підставі повідомлення про подію №22.34980 страхувальника, страхових актів №3.22.03223-1 та №3.22.03223-2, а також рахунків ремонтної організації № СЧ-0000798 від 02.08.2022 на суму 29842,31 та № СЧ-0000949 від 08.09.2022 на суму 2661,32 грн, своєму страхувальнику страхового відшкодування в загальному розмірі 30 775,22 грн.
Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Виходячи з наведеного, страховик внаслідок виконання обов'язку винної особи (боржника) перед потерпілим (кредитором), набуває прав кредитора в частині фактично сплаченого страхового відшкодування. При цьому деліктне зобов'язання не припиняється, але відбувається заміна сторони у цьому зобов'язанні (заміна кредитора) - замість потерпілої особи прав кредитора набуває страховик.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 у справі № 910/2603/17.
Відповідно до п. 33.2 ст. 33 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у разі настання дорожньо-транспортної пригоди за участю лише забезпечених транспортних засобів, за умови відсутності травмованих (загиблих) людей, а також за згоди водіїв цих транспортних засобів щодо обставин її скоєння, за відсутності у них ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, ці водії мають право спільно скласти повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду. У такому разі водії транспортних засобів після складення зазначеного в цьому пункті повідомлення мають право залишити місце дорожньо-транспортної пригоди та звільняються від обов'язку інформувати відповідний підрозділ Національної поліції про її настання. У разі оформлення документів про дорожньо-транспортну пригоду без участі уповноважених на те працівників відповідного підрозділу Національної поліції розмір страхової виплати за шкоду, заподіяну майну потерпілих, не може перевищувати максимальних розмірів, затверджених Уповноваженим органом за поданням МТСБУ, що діяли на день настання страхового випадку.
У підп. 4 п. 1 Постанови Правління Національного банку України "Про деякі питання здійснення обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" від 30.05.2022 № 108 за поданням Моторного (транспортного) страхового бюро України затверджено максимальні розміри страхової виплати за шкоду, заподіяну майну потерпілих, у разі оформлення документів про дорожньо-транспортну пригоду без участі уповноважених на те працівників Національної поліції України в розмірі 80 000 гривень на потерпілого.
Згідно зі статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення особа, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, звільняється від адміністративної відповідальності за порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, за умови, що учасники дорожньо-транспортної пригоди скористалися правом спільно скласти повідомлення про цю пригоду відповідно до Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".
Колегією суддів апеляційного господарського суду враховано, що страховик за договором добровільного страхування (позивач) прийняв Повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду (європротокол) як належний доказ настання страхового випадку і виплатив за ним своєму страхувальнику відповідну суму страхового відшкодування.
Відтак Повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду (європротокол) підтверджує настання дорожньо-транспортної пригоди за участю вказаних вище автомобілів, а також те, що винною особою у дорожньо-транспортній пригоді є водій автомобіля "Subaru Legacy", реєстраційний номер НОМЕР_1 , який під час виїзду з місця стоянки, рухаючись заднім ходом, допустив зіткнення з припаркованим автомобілем "Kia Sportage", реєстраційний номер НОМЕР_2 .
Частинами першою та другою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до пунктів 1, 3 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.
Отже, за змістом вказаних норм, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.
З огляду на те, що вина водія "Subaru Legacy", реєстраційний номер НОМЕР_1 , підтверджується наявними у матеріалах справи доказами, а цивільно-правова відповідальність водія зазначеного транспортного засобу станом на дату ДТП була застрахована у відповідача згідно з Полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ЕР/205118842, особою, відповідальною за завдану внаслідок ДТП шкоду, відповідно до положень Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", у межах, передбачених вказаним законом та договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності, є відповідач.
Згідно з пунктом 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Статтею 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.
Отже для визначення складових витрат, які підлягають відшкодуванню страховиком цивільно-правової відповідальності, підлягають застосуванню спеціальні норми закону, а саме п. 22.1 ст. 22 та ст. 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".
Наведеними нормами закону встановлено, що розмір відповідальності страховика за полісом обмежується розміром відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу в межах встановлених відповідним полісом ліміту відповідальності та франшизи.
Відповідно до пункту 9 частини 2 статті 7 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" проведення оцінки майна є обов'язковим для визначення збитків або розміру відшкодування у випадках, встановлених законом.
Частина 1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", яка передбачає відшкодування страховиком саме оціненої шкоди, не встановлює імперативного обов'язку щодо проведення такої оцінки саме суб'єктом оціночної діяльності відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", а отже така оцінка може бути здійснена на підставі рахунку СТО чи акту виконаних робіт.
Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 01.02.2018 в справі № 910/22886/16.
Колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає, що проведення оцінки розміру завданої шкоди суб'єктом оціночної діяльності є необхідним лише у випадку наявності підстав для вирахування коефіцієнта фізичного зносу у випадках і порядку, передбаченому Методикою товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, яка затверджена Наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24.11.2003 № 142/5/2092 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 24.11.2003 за № 1074/8395 (далі - Методика).
Відповідно до п. 1.6 Методики відновлювальний ремонт (або ремонт) - це комплекс операцій щодо відновлення справності або роботоздатності КТЗ чи його складника(ів) та відновлення їхніх ресурсів. Ремонт здійснюється методами відновлення чи заміни складових частин; строк експлуатації - це період часу від дати виготовлення КТЗ до дати його оцінки.
Згідно з пунктом 7.38 Методики значення Ез приймається таким, що дорівнює нулю, для нових складників та складників КТЗ, строк експлуатації яких не перевищує: 5 років - для легкових КТЗ виробництва країн СНД; 7 років - для інших легкових КТЗ; 3 роки - для вантажних КТЗ, вантажопасажирських КТЗ, причепів, напівпричепів, спеціальних КТЗ, спеціалізованих КТЗ, автобусів виробництва країн СНД; 4 роки - для інших вантажних КТЗ, вантажопасажирських КТЗ, причепів, напівпричепів, спеціальних КТЗ, спеціалізованих КТЗ, автобусів; 5 років - для мототехніки.
З наявного в матеріалах справи свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 вбачається, що рік випуску автомобіля "Kia Sportage", реєстраційний номер НОМЕР_2 - 2020, відтак в силу вказаних вище положень чинного законодавства України значення коефіцієнту фізичного зносу дорівнює нулю.
Доказів наявності винятків, що передбачені п. 7.39 Методики, відповідачем суду не надано.
Згідно з п. 12.1 ст. 12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.
Частиною 18 статті 9 Закону України "Про страхування" передбачено, що франшиза - це частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.
Відповідно до Полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ЕР/205118842 ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну, становить 130 000,00 грн, франшиза - 0,00 грн, відтак сплачена позивачем сума страхового відшкодування в розмірі 30 775,22 грн підлягає компенсації відповідачем.
Як правильно встановлено судом, відповідачем було здійснено виплату страхового відшкодування у розмірі 18 204,56 грн, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією платіжного доручення №44134 від 13.05.2023.
Заперечуючи проти виплати іншої частини страхового відшкодування у розмірі 12570,66 грн, апелянт зазначає, що при вивченні матеріалів Заяви про страхове відшкодування ним було встановлено, що до Рахунків від 02.08.2022 та від 08.09.2022 і до актів виконаних робіт від 26.08.2022 та від 14.09.2022, на підставі яких позивач розрахував і здійснив виплату страхового відшкодування, включено вартість ремонту за пошкодження, що не відносяться до ДТП (на загальну суму 12 570,66 грн), оскільки пошкодження на диску мають сліди наїзду на бордюр.
Апелянт наполягає на безпідставності включення позивачем до Акту виконаних робіт від 26.08.2022 наступних позицій: Диск колеса легкосплавний 17 (11 179,04 грн з ПДВ); Шиномонтаж та балансування 1 колеса (568,01 грн з ПДВ).
Також відповідач вказує, що до Акту виконаних робіт від 14.09.2022 безпідставно включено Повторне зняття/встановлення, розборка/зборка переднього бампера (823,61 грн з ПДВ).
На думку відповідача пошкодження на диску мають сліди наїзду на бордюр, ці пошкодження не відносяться до ДТП, а отже відповідач не зобов'язаний покривати витрати на ремонт, які не пов'язані з дорожньо-транспортною пригодою.
Відповідно до п. 36.2 ст. 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний:
у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його. Якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість. При цьому доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту. Якщо у зв'язку з відсутністю документів, що підтверджують розмір заявленої шкоди, страховик (МТСБУ) не може оцінити її загальний розмір, виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється у розмірі шкоди, оціненої страховиком (МТСБУ). Страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи (у тому числі шляхом перерахування коштів особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна), якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна;
у разі невизнання майнових вимог заявника або з підстав, визначених статтями 32 та/або 37 цього Закону, - прийняти вмотивоване рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати).
Колегією суддів апеляційного господарського суду встановлено, що позивач, разом з заявою про виплату страхового відшкодування, направив на адресу відповідача, в тому числі, копію протоколу огляду транспортного засобу з фотододатками пошкоджень транспортного засобу.
Зі змісту вказаного протоколу огляду та Повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду (європротоколу) вбачається, що внаслідок ДТП було пошкоджено саме передню праву частину автомобіля "Kia Sportage", реєстраційний номер НОМЕР_2 (з боку пасажирського сидіння). На доданих до протоколу огляду фото чітко видно пошкодження лакофарбового покриття диску переднього правого колеса та переднього бампера.
Водночас відповідачем не підтверджено належними доказами відсутність зв'язку між зазначеними пошкодженнями та ДТП, яка сталася з вини його страхувальника.
Відтак місцевий господарський суд дійшов правильного висновку, що пошкодження переднього бампера та переднього правого колеса автомобіля "Kia Sportage", реєстраційний номер НОМЕР_2 відбулося саме внаслідок ДТП, що сталася 15.07.2022 о 15 год. 55 хв. по вул. 15 Квітня у м. Тернополі за участі автомобіля "Subaru Legacy", реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 та автомобіля "Kia Sportage", реєстраційний номер НОМЕР_2 .
Оскільки виплата позивачем страхового відшкодування у цій частині підтверджується належними доказами, місцевий господарський суд дійшов правильного висновку про задоволення позову у даній справі.
З огляду на вищевикладене, дослідивши всі обставини справи, перевіривши їх наявними доказами, судом встановлено обґрунтованість заявленого позову, відтак до стягнення з відповідача на користь позивача підлягало страхове відшкодування в розмірі 12570,66 грн.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції керується висновками, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
З огляду на викладене, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що рішення Господарського суду міста Києва від 20.01.2025 у справі №910/14003/24 ухвалено з повним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим апеляційна скарга ПрАТ "СК "Євроінс Україна" не підлягає задоволенню.
З урахуванням усіх фактичних обставин справи, встановлених судом апеляційної інстанції, інші доводи, викладені в апеляційній скарзі, не заслуговують на увагу, оскільки не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків суду першої інстанції у вказаній справі та, відповідно, не впливають на вирішення спору у даній справі.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги.
Відповідно до статті 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Нормою статті 276 ГПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що оскаржуване рішення місцевого господарського суду у даній справі відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстав для його скасування не вбачається. Скаржником не наведено переконливих аргументів у відповідності з нормами чинного законодавства щодо спростування висновків суду першої інстанції.
Судові витрати.
Відповідно до вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на відповідача.
Керуючись статтями 74, 129, 269, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,
1.Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "УСГ" на рішення Господарського суду міста Києва від 31.03.2025 у справі №910/11485/24 залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 31.03.2025 у справі №910/11485/24 залишити без змін.
3. Матеріали справи №910/11485/24 повернути до місцевого господарського суду.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя Г.А. Кравчук
Судді О.М. Сибіга
Г.П. Коробенко