ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
19 листопада 2025 року м. ОдесаСправа № 916/1127/25
м. Одеса, проспект Шевченка, 29, зал судових засідань Південно-західного апеляційного господарського суду №1
Південно-західний апеляційний господарський суд у складі:
головуючого судді Савицького Я.Ф.,
суддів: Принцевської Н.М.,
Ярош А.І.,
секретар судового засідання - Полінецька В.С.,
за участю представників учасників судового процесу:
від прокуратури: Євглевський А.В., за посвідченням;
від Одеської ОДА: не з'явився;
від Яськівської сільської ради: не з'явився;
від ТОВ «Бестіс Систем»: Логовський В.В., за ордером;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Заступника керівника Одеської обласної прокуратури
на ухвалу Господарського суду Одеської області
від 03 червня 2025 року (повний текст складено 03.06.2025)
у справі № 916/1127/25
за позовом Заступника керівника Одеської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Одеської обласної державної адміністрації
до відповідачів:
1. Яськівської сільської ради Одеського району Одеської області;
2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Бестіс Систем"
про скасування рішень державних реєстраторів, визнання недійсним договору оренди, зобов'язання повернути земельну ділянку
суддя суду першої інстанції: Пінтеліна Т.Г.
місце винесення ухвали: м. Одеса, проспект Шевченка, 29, Господарський суд Одеської області
Сторони належним чином повідомлені про час і місце засідання суду.
В судовому засіданні 19.11.2025, відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
У березні 2024 року Заступник керівника Одеської обласної прокуратури (далі - прокурор, позивач) звернувся в інтересах держави в особі Одеської обласної державної адміністрації (далі також - Одеська ОДА, Адміністрація) до Господарського суду Одеської області з позовними вимогами до Яськівської сільської ради Одеського району Одеської області (далі також - відповідач-1, Ясківська сільська рада, Сільська рада) та Товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) "Бестіс Систем" (далі також - відповідач-2, Товариство) про усунення перешкод Державі в особі Одеської обласної державної адміністрації у користуванні та розпорядженні майном шляхом:
- скасування рішення державного реєстратора від 12.04.2024 № 72578040 про державну реєстрацію права власності територіальної громади Яськівської сільської ради Одеського району Одеської області на земельну ділянку площею 699,1628 га з кадастровим номером 5121085600:01:001:1364;
- визнання недійсним договору оренди в комплексі з розташованим на ній водним об'єктом, укладеним 31.05.2024 між Яськівською сільською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю «Бестіс Систем» щодо земельної ділянки площею 699,1628 га з кадастровим номером 5121085600:01:001:1364 та водного об'єкта - рибогосподарської технологічної водойми «Яськівське товарне рибне господарство» площею 582,5 га, які розташовані на території Яськівської сільської ради Одеського району Одеської області, за межами населеного пункту;
- скасування рішення державного реєстратора від 05.06.2024 №73504942 про державну реєстрацію права оренди Товариства з обмеженою відповідальністю «Бестіс Систем» на земельну ділянку площею 699,1628 га з кадастровим номером 5121085600:01:001:1364;
- зобов'язання Яськівської сільської ради, Товариства з обмеженою відповідальністю «Бестіс Систем» повернути Державі в особі Одеської обласної державної адміністрації земельну ділянку, площею 699,1628 га з кадастровим номером 5121085600:01:001:1364 та водний об'єкт - рибогосподарську технологічну водойму «Яськівське товарне рибне господарство» площею 582,5 га, які розташовані на території Яськівської сільської ради Одеського району Одеської області, за межами населеного пункту.
В обґрунтування позовних вимог прокурор послався на те, що земельна ділянка з кадастровим номером 5121085600:01:001:1364 відноситься до земель державної власності, у відповідності до пп. «ґ» п. 24 розділу Х (Перехідні положення) Земельного кодексу, оскільки на неї знаходиться нерухоме майно державної власності, зокрема: відвідний канал, водовипуск, водозаборні споруди, насосна станція, рибозабор, гідротехнічні споруди тощо. Тому, за твердженням прокурора Сільська рада неправомірно набула право власності на вказану земельну ділянку та в подальшому здійснила неправомірне розпорядження останньою, оскільки, в порушення норм чинного законодавства, передала спірну земельну ділянку в оренду ТОВ «Бестіс Систем» за відсутності проведення конкурсу (земельних торгів).
03.06.2025 від ТОВ "Бестіс Систем" до Господарського суду Одеської області надійшло клопотання (вх. № 17584/25) про призначення судової земельно-технічної із зазначенням питань, які відповідач-2 просить поставити на вирішення експерта.
Обґрунтовуючи заявлене клопотання Товариство вказує, що позов прокурора обґрунтований положеннями п. 24 розділу Х Земельного кодексу та посиланням на те, що згідно відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на земельній ділянці з кадастровим номером: 5121085600:01:001:1364 розташовані об'єкти нерухомого майна державної власності відповідно до наведеного прокурором переліку (всього 33 об'єкти). Проте, надані прокурором відомості з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно не містять даних, що могли б стати підставою для висновку про розміщення вказаних прокурором гідротехнічних споруд та іншого нерухомого майна саме на спірній земельній ділянці.
Таким чином, на переконання відповідача-2, наявна необхідність встановлення об'єктивних фактичних обставин справи, а тому питання розміщення на спірній земельній ділянці об'єктів нерухомого майна державної власності підлягає вирішенню експертним шляхом.
Крім того, заявник звертає увагу на те, що прокурор будує свою процесуальну позицію у справі таким чином, ніби спірна земельна ділянка повністю зайнята гідротехнічними спорудами та іншими об'єктами державної власності, про які йде мова в підпункті «ґ» пункту 24 Перехідних положень Земельного кодексу України. Однак, Товариство наголошує, що така позиція прокурора не відповідає обставинам справи. Зокрема: згідно п. 2.1. Договору оренди землі в комплексі з розташованим на ній водним об'єктом від 31.05.2024 (Том І; арк. справи 179-185), в оренду передається земельна ділянка площею 699,1628 га, в тому числі за земельними угіддями: 006.04 ставки - 570,5095 га; 006.02 штучні водотоки (канали, колектори, канави) - 28,3677 га; 010.00 землі, які використовуються для технічної інфраструктури - 100,2856. Аналогічні відомості містить Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду (Таблиця 1 «Експлікація земельних угідь») - Том І; арк. справи 49. Таким чином, якщо навіть припустити, що гідротехнічні споруди, перелік яких у Позовній заяві наводить прокурор, дійсно знаходяться на спірній земельній ділянці, необхідно констатувати, що вказані споруди займають лише її порівняно невелику частину. Причому, про яку конкретно частину в натурі (на місцевості) йдеться - з матеріалів позовної заяви незрозуміло.
Отже, на переконання Товариства, для вирішення подібних спорів земельна ділянка (підстави для витребування якої наявні) має бути ідентифікована, зокрема, шляхом визначення координат поворотних точок меж і даних про прив'язку поворотних точок меж до пунктів державної геодезичної мережі (ст. 15 Закону України “Про Державний земельний кадастр»).
Також, Товариство послалось на висновки Верховного Суду, викладені у пунктах 45, 46 постанови від 22.05.2024 у справі № 916/1750/22. Вказана справа стосувалася повернення державі земельної ділянки, площею 73,4457 га, яка входить до складу сформованої земельної ділянки більшої площі (99,0685 га).
Верховний Суд у вказаній постанові виснував наступне:
“…У справі, що розглядається, незаконно сформована спірна земельна ділянка частково накладається на землі державного лісового фонду, отже лише частина спірної земельної ділянки є власністю держави, інша її частина належить до земель комунальної власності.
За таких обставин повернення усієї спірної земельної ділянки у власність держави порушуватиме право комунальної власності Ради на частину земельної ділянки, а часткове її повернення неможливе у зв'язку з її сформованістю як єдиного об'єкта цивільних прав. Відповідно, зобов'язати відповідача-2 повернути частину сформованої земельної ділянки на користь Херсонської ОВА, як того вимагає прокурор, у такому випадку буде неправомірним, а здійснити її поділ неможливо…».
Зазначаючи, що аналогічні висновки викладені також у постанові Верховного Суду від 21.01.2025 у справі № 904/6886/23, відповідач переконаний у тому, що наведені правові позиції додатково зумовлюють необхідність проведення у даній справі експертного дослідження, в частині, зокрема, визначення конфігурації, площі перетину (накладання) земельних ділянок, а також можливості їх окремого (самостійного) використання.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 03.06.2025 у справі №916/1127/25 (суддя Пінтеліна Т.Г.) клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Бестіс Систем" за вх.№ 17584/25 від 20.09.2023р. про призначення експертизи задоволено. Призначено у справі № 916/1127/25 судову земельно-технічну експертизу, проведення якої доручено Одеському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України; провадження у справі №916/1127/25 зупинено на час проведення експертизи. Оплату вартості експертизи покласти на ТОВ "Бестіс Систем".
На вирішення вказаної експертизи поставлено наступне питання:
1) Чи дійсно на земельній ділянці з кадастровим номером 5121085600:01:001:1364 ((адреса: Одеська область, Одеський район, Яськівська сільська рада (за межами н.п. с. Яськи)) знаходяться об'єкти державного майна № 1-33, перелічені на арк. 6-15 позовної заяви від 21.03.2025 № 12-42ВИХ-25 (Том І; арк. справи 6-15)?
2) Якщо об'єкти державного майна № 1-33, перелічені на арк. 6-15 позовної заяви від 21.03.2025 № 12-42ВИХ-25 (Том І; арк. справи 6-15) дійсно знаходяться в межах земельної ділянки з кадастровим номером 5121085600:01:001:1364 ((адреса: Одеська область, Одеський район, Яськівська сільська рада (за межами н.п. с. Яськи)), визначити межі, конфігурацію та площу земельної ділянки, яка безпосередньо зайнята вказаними об'єктами (з прив'язкою поворотних точок меж до пунктів державної геодезичної мережі).
3) Чи має місце накладання земельних ділянок, яка площа такого накладання і чи можливо надати схему взаємного розташування обох земельних ділянок в натурі (на місцевості)?
4) Чи є земельні ділянки технічно самостійними і чи можливе їх окреме використання за цільовим призначенням?
5) Чи відповідатиме земельна ділянка з кадастровим номером 5121085600:01:001:1364 ((адреса: Одеська область, Одеський район, Яськівська сільська рада (за межами н.п. с. Яськи)), у випадку вилучення з її складу частини, зайнятої об'єктами державного майна № 1-33, що перелічені на арк. 6-15 позовної заяви від 21.03.2025 № 12-42ВИХ-25 (Том І; арк. справи 6-15), вимогам нормативних документів у галузі землеустрою?
Таким чином, суд першої інстанції, погодився з доводами відповідача-2 про необхідність призначення судової земельно-технічної експертизи, яка надасть відповіді на поставлені питання. При цьому, суд врахував позицію учасників справи у спірному питанні, а також територіальне розташування об'єкту дослідження.
Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, Заступник керівника Одеської обласної прокуратури звернувся до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Одеської області 03.06.2025 про призначення у справі №916/1127/25 судової земельно-технічної експертизи та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм процесуального права, а саме ст. 99 Господарського процесуального кодексу України, оскільки, на переконання прокурора, у даному випадку судом призначено експертизу без наявної потреби у застосуванні спеціальних знань, а висновок експерта не матиме відношення до предмету спору, що розглядається.
Загалом аргументи апеляційної скарги відтворюють доводи позовної заяви прокурора та полягають у незгоді останнього з позицією відповідача-2, яка стосується суті спору, зокрема: захистити право без ідентифікації земельної ділянки неможливо; повернення усієї спірної земельної ділянки у власність держави порушуватиме право комунальної власності на частину земельної ділянки.
Додатково прокурор вказує, що спірна земельна ділянка з кадастровим номером 5121085600:01:001:1364 зареєстрована у державному земельному кадастрі з відповідними межами, конфігурацією та площею, у зв'язку з чим, необґрунтованим є рішення суду про призначення експертизи з метою з'ясування межі, конфігурації та площі земельної ділянки, яка безпосередньо зайнята об'єктами державної власності, оскільки якою б не була така земельна ділянка під об'єктами державної власності, суд неуповноважений здійснювати поділ спірної земельної ділянки.
Більш детально доводи Заступника керівника Одеської обласної прокуратури викладені в апеляційній скарзі.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 08.07.2025, у складі головуючого судді Савицького Я.Ф., суддів: Богацької Н.С., Принцевської Н.М., відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Заступника керівника Одеської обласної прокуратури на ухвалу Господарського суду Одеської області від 03.06.2025 у справі №916/1127/25 та призначено її розгляд на 07.10.2025 о 14:30 год. Крім того, вказаною ухвалою продовжено розгляд вказаної апеляційної скарги на розумний строк та встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу.
17.07.2025 до Південно-західного апеляційного господарського суду від ТОВ "Бестіс Систем" надійшов відзив на апеляційну скаргу прокурора, в якому відповідач-2 не погоджується з доводами останньої, вважає її безпідставною та необґрунтованою, доводить свою позицію по визначеним апелянтом питанням та наполягає на тому, що за висновками прокурора, суд першої інстанції ще на стадії вирішення питання про призначення експертизи мав надати оцінку доводам сторін щодо ефективного способу захисту та можливості задоволення позовних вимог. На переконання Товариства, з тексту апеляційної скарги можна зробити висновок, що прокурор розраховує на те, що апеляційний господарський суд, надавши оцінку його доводам по суті спору, зробить власні висновки щодо переконливості аргументації відповідача-2 в частині неможливості витребування на користь держави усієї спірної земельної ділянки. Однак, така позиція апелянта, за твердженням ТОВ «Бестіс Систем», є помилковою, оскільки під час призначення експертизи суд не надає оцінку доводам сторін по суті спору. Таким чином, Товариство просить суд апеляційну скаргу прокурора залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду Одеської області від 03.06.2025 у справі №916/11/24/25 залишити без змін.
У зв'язку із перебуванням судді-члена колегії Принцевської Н.М. з 09.09.2025 по 10.10.2025 у відпустці, судове засідання, призначене на 07.10.2025 у справі №916/1127/25 не відбулось.
Ухвалою суду від 13.10.2025 учасників справи №916/1127/25 повідомлено, що її розгляд відбудеться 19.11.2025 року о 12:45 год.
З огляду на участь у підготовці для підтримання кваліфікації у НШСУ судді-члена колегії Богацької Н.С. з 17.11.2025 по 21.11.2025, розпорядженням керівника апарату суду від 17.11.2025 №486 було призначено повторний автоматизований розподіл справи №916/1127/25.
Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.11.2025 для розгляду справи №916/1127/25 сформовано колегію суддів у складі головуючого судді - Савицького Я.Ф., суддів: Принцевської Н.М., Ярош А.І., на підставі чого ухвалою суду від 18.11.2025 вказану справу було прийнято до свого провадження визначеною судовою колегією.
У судовому засіданні 19.11.2025 прокурор підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги, наполягав на її задоволенні.
Представник ТОВ «Бестіс Систем», виклавши свою правову позицію, заперечував проти доводів апеляційної скарги та просив залишити останню без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду першої інстанції - без змін.
Представники Одеської ОДА та Яськівської сільської ради у судове засідання не з'явились. Про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлені належним чином.
Відповідно до ч. 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України, неявка сторін, або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
У судовому засіданні 19.11.2025 оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Згідно з частиною першою статті 270 Господарського процесуального кодексу України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій Главі.
Відповідно до ч. 1 ст. 271 Господарського процесуального кодексу України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Згідно зі ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши представників сторін, перевіривши юридичну оцінку фактичних обставин даної господарської справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Відповідно до ч. 1, ч. 3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Згідно зі ст. 76 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч.1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України).
За положеннями ст. 1 Закону України «Про судові експертизи» судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об'єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.
Необхідність судової експертизи в господарському судочинстві зумовлена тим, що в процесі здійснення правосуддя суд стикається з необхідністю встановлення таких фактів (обставин), дані про які потребують спеціальних досліджень та які мають суттєве значення для правильного вирішення спору по суті.
Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.
Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи. Питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення.
Крім того, за приписами ч. 2 ст. 110 Господарського процесуального кодексу України, призначення експертизи у справі є способом забезпечення доказів у справі, що здійснюється судом за заявою учасника справи.
Таким чином, судова експертиза призначається судом з метою забезпечення доказів у справі та у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.
Згідно з вимогами Закону України «Про судову експертизу», пункту 1.8 Інструкції «Про призначення та проведення судових експертиз», затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 № 53/5, експертизи та дослідження проводяться фахівцями, які мають відповідну вищу освіту, освітньо-кваліфікаційний рівень не нижче спеціаліста, пройшли відповідну підготовку та отримали кваліфікацію судового експерта з певної спеціальності; підставою для проведення експертиз відповідно до чинного законодавства є процесуальний документ (постанова, ухвала) про призначення експертизи, складений уповноваженою на те особою (органом).
Відповідно до ч. 1 ст. 99 Господарського процесуального кодексу України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:
1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;
2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.
Отже, підставою для призначення судової експертизи є необхідність з'ясування обставин, що мають значення для справи, для такого з'ясування необхідні спеціальні знання, без яких встановити відповідні обставини неможливо, а у матеріалах справи відсутні відповідні експертні висновки, які могли би встановити або оцінити фактичні обставини справи.
Як вбачається з матеріалів справи та під час підготовки до розгляду останньої, у сторін виникли розбіжності щодо питання про належність спірної земельної ділянки в загальному обсязі до земель державної власності, що уданому випадку порушує також питання щодо законності користування ТОВ «Бестіс Систем» спірною земельною ділянкою. При цьому, як вбачається із матеріалів справи, в останній відсутній будь-який експертний висновок, що підтверджує або спростовує позиції сторін у даній справі.
Тому, враховуючи предмет та підстави заявленого позову, під час розгляду дійсної справи суду необхідно встановити чи має місце часткове накладення на територію земельної ділянки з кадастровим номером 5121085600:01:001:1364, яка за даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, належить на праві комунальної власності Яськівській сільській раді Одеського району Одеської області та яка передана ТОВ «Бестіс Систем» у користування, межі земельної ділянки, на якої знаходяться об'єкти державного майна, які перелічені прокурором у позовній заяві.
При цьому, у контексті наведеного судова колегія звертає увагу на суперечливу позицію прокурора, який у позовній заяві, з одного боку, наполягає на порушенні ст. 134, 135 Земельного кодексу України, оскільки передача спірної земельної ділянки у користування відповідачу-2 відбулась без проведення земельних торгів, але, з іншого боку, стверджує, що на даній земельній ділянці розташовані об'єкти нерухомого майна державної форми власності.
Разом з тим, враховуючи те, що за положеннями ч. 2 ст. 134 Земельного кодексу України, не підлягають продажу, передачі в користування на конкурентних засадах (на земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності у разі, зокрема, передачі в оренду, концесію майнових комплексів або нерухомого майна, розташованого на земельних ділянках державної, комунальної власності, то відповідна позиція прокурора свідчить про те, що він сам ставить під сумнів власні доводи про розташування на спірній земельній ділянці об'єктів нерухомого майна державної форми власності.
Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено судом з призначенням відповідної судової експертизи.
Важливим моментом є те, що судова експертиза призначається виключно для встановлення обставин справи, які стосуються предмету доказування у справі.
Приймаючи до уваги суперечливий характер обставин, що мають значення для справи, враховуючи предмет доказування у даній справі, відсутність у матеріалах справи будь-якого експертного висновку, що встановлює фактичні обставини справи, а також з огляду на наявну заяву про призначення судової земельно-технічної експертизи, апеляційна колегія вважає, що у суду першої інстанції були всі підстави, призначити відповідну експертизу у даній справі, з метою забезпечення виконання завдань та основних засад господарського судочинства, дотримання принципів змагальності, диспозитивності та забезпечення можливості сторонам довести обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції щодо необхідності у даному спірному випадку провести судову земельно-технічну експертизу.
Призначення господарським судом судової експертизи у справі та, відповідно, її проведення експертною установою зумовлюють неможливість проведення подальших процесуальних дій, тому Господарський суд Одеської області обґрунтовано скористався наданим йому п. 2 ч. 1 ст. 228 Господарського процесуального кодексу України правом та зупинив провадження у справі до одержання результатів цієї експертизи.
Таким чином, дослідивши доводи апеляційної скарги колегія суддів приходить до висновку, що викладені в апеляційній скарзі аргументи прокурора фактично зводяться до переоцінки встановлених судом обставин, що не може бути підставою для скасування постановленої у справі ухвали, оскільки власне розуміння прокурором предмету доказування не може бути підставою для скасування оскаржуваної ухвали.
Отже, призначення судом земельно-технічної експертизи не суперечить чинному законодавству та сприятиме вирішенню питання, необхідного у даній справі для дослідження обставин, що входять до предмету доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань, а тому, доводи апеляційної скарги щодо відсутності підстав призначення судової експертизи відхиляються колегією суддів за необґрунтованістю.
Відтак, ухвала місцевого господарського суду прийнята з дотриманням норм процесуального права, а передбачені законом підстави для її скасування чи зміни відсутні.
З огляду на наведене, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу Заступника керівника Одеської обласної прокуратури слід залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду Одеської області від 03.06.2025 у справі № 916/1127/25 - без змін.
Враховуючи відмову у задоволенні апеляційної скарги, згідно зі ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на заявника апеляційної скарги.
Керуючись ст.ст. 255, 269, 270, 271, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу, Південно-західний апеляційний господарський суд -
Апеляційну скаргу Заступника керівника Одеської обласної прокуратури залишити без задоволення.
Ухвалу Господарського суду Одеської області від 03.06.2025 у справі №916/1127/25 - залишити без змін.
Матеріали справи №916/1127/25 повернути до господарського суду першої інстанції.
Постанова, відповідно до вимог ст. 284 Господарського процесуального кодексу України, набирає законної сили з дня її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню.
Повний текст постанови складений та підписаний 20.11.2025.
Головуючий суддя Савицький Я.Ф.
Суддя Принцевська Н.М.
Суддя Ярош А.І.