Справа №: 639/1679/25 Головуючий 1 інстанції: Макаров В.О.
Провадження №: 33/818/1643/25 Головуючий апеляційної інстанції: Курило О.М.
Категорія: ст.124 КУпАП
05 листопада 2025 року Харківський апеляційний суд у складі: судді судової палати з розгляду кримінальних справ Курила О.М., при стажерові секретаря Гурі В.В., з участю особи, притягнутої до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , з участю його захисника - Бабаскіна К.С., з участю іншого учасника - ОСОБА_2 , з участю його представника - Кайданніка Д.А., за умови, що всі учасники належним чином повідомлені про розгляд даної справи і ні від кого з них не надходило заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи з поважних причин, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові справу за апеляційною скаргою потерпілого ОСОБА_2 на постанову Новобаварського районного суду м. Харкова від 08 09 2025 року, -
Короткий зміст рішення суду першої інстанції.
Вказаною постановою провадження у справі про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який не працює, фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , закрито у зв'язку із закінченням на момент розгляду справи строку накладення адміністративного стягнення, передбаченого ч. 2 ст. 38 КУпАП.
Судом першої інстанції встановлено, що 06.03.2025 року о 13 год. 30 хв. по пр-ту Любові Малої, буд. 26, у м. Харкові водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем RENAULT Megan з реєстраційним номером НОМЕР_1 , перед початком обгону не переконався, що водій транспортного засобу DACIA Sandero, державний номерний знак НОМЕР_2 , який рухався попереду по тій самій смузі, не подав сигналу про намір розвороту і, здійснивши обгін на перехресті, допустив з ним зіткнення. При ДТП отримані механічні ушкодження транспортними засобами, чим завдано матеріальні збитки.
В судовому засіданні ОСОБА_1 своєї провини в скоєнні адміністративного правопорушення не визнав.
Обставини вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, на думку суду першої інстанції, підтверджуються відповідними доказами, а саме: протоколом про адміністративні правопорушення серії ЕПР1 № 263805 від 06.03.2025 року; схемою місця дорожньо-транспортної пригоди; письмовими поясненнями ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ..
Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.
Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, потерпілий ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, яка містить прохання скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою закрити провадження у справі після отримання судом додаткової транспортно- трасологічної та автотехнічної експертизи.
Обґрунтовуючи свої апеляційні вимоги, апелянт зазначає, що постанова суду першої інстанції є упередженою, безпідставною та необґрунтованою.
Апелянт зазначає, що транспортно- трасологічна та автотехнічна експертиза проведена без урахування додаткових пояснень потерпілого, а отже експерт зробив хибний висновок щодо визнання ОСОБА_2 винним у скоєнні дорожньо- транспортної пригоди й порушенні вимог Правил дорожнього руху України.
Враховуючи вищевикладене, апелянт вважає постанову незаконною та просить її скасувати.
Позиції учасників апеляційного провадження
Будучи належним чином повідомленою про час і місце судового розгляду, у судове засідання суду апеляційної інстанції з'явилася особа, що притягується до адміністративної відповідальності, а також її захисник - Бабаскін К.С..
В судове засідання прибув потерпілий ОСОБА_2 і його представник - Кайданнік Д.А.
В судовому засіданні правопорушник і його захисник - адвокат Бабаскін К.С. заперечували проти доводів, які зазначені в апеляційній скарзі потерпілого, і в повному обсязі підтримували позицію, що викладена в постанові суду першої інстанції.
Інший учасник ДТП - ОСОБА_2 , який є потерпілим у даній справі, підтримував доводи своєї апеляційної скарги, просив скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою закрити провадження по справі після отримання судом додаткової транспортно- трасологічної й автотехнічної експертизи.
Мотиви прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши учасників судового засідання, перевіривши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, постанова суду першої інстанції - скасуванню, а матеріали справи -поверненню для додаткової перевірки обставин з огляду на наступне.
При розгляді справи про адміністративне правопорушення суд першої інстанції, відповідно до вимог ст.ст. 245, 280 КУпАП, повинен належним чином з'ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи по суті. Постанова судді, згідно ст.283 КУпАП, має ґрунтуватися на обставинах, встановлених при розгляді справи, тобто на достатніх і незаперечних доказах.
Положення ч. ч. 1, 2 ст. 7 КУпАП передбачають, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Слід також звернути увагу, що відповідно до ст.19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод(далі Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) як джерело права.
Судовий розгляд справ повинен відповідати загальним принципам судочинства, а саме: верховенству права, законності, рівності перед законом і судом, повазі до людської гідності, забезпечення права на свободу та особисту недоторканість, презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини, змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів і в доведеності перед судом їх переконливості.
Ст. 251 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.
Згідно ч. 1 ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 263805 від 06.03.2025 року, ОСОБА_1 06.03.2025 року о 13 год. 30 хв. по пр-ту Любові Малої, буд. 26, у м. Харкові, керуючи автомобілем RENAULT Megan з реєстраційним номером НОМЕР_1 , перед початком обгону не переконався, що водій транспортного засобу DACIA Sandero, державний номерний знак НОМЕР_2 , який рухався попереду по тій самій смузі, не подав сигналу про намір розвороту і, здійснивши обгін на перехресті, допустив з ним зіткнення, від чого автомобілі отримали механічні пошкодження, чим завдано матеріальні збитки. Своїми діями водій порушив п. 14.2.б та п. 14.6.а ПДР України.
Відповідно до пункту 1.4 ПДР України, кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила.
Пункт 1.9 ПДР України передбачає, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Відповідно до пункту 2.3Б ПДР України для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.
Разом з тим, порушення ОСОБА_1 пункту 14.2.б, п.14.6.а ПДР України жодним чином не обґрунтовується жодними доказами виходячи з матеріалів справи.
Протокол про адміністративне правопорушення не є самостійним доказом, а тому має оцінюватись у сукупності з усіма наявними матеріалами справи.
Отже при розгляді справи судом першої інстанції допущена суттєва неповнота та однобічність.
Таким чином, всупереч вимогам ст.ст. 247,278,280,283,284 КУпАП і п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», яким звернено увагу судів на неприпустимість спрощеного підходу до судового розгляду справ про адміністративні правопорушення на транспорті та ігнорування прав осіб, суддя місцевого суду не забезпечив реалізацію прав учасників процесу, не з'ясував належним чином, зокрема шляхом допиту учасників ДТП, свідків, витребування письмових доказів та за необхідності, призначення експертизи, обставини, передбачені ст.ст. 247, 280 КУпАП.
В залі судового засідання суду апеляційної інстанції представник потерпілого ОСОБА_2 - адвокат Кайданнік Д.А. пояснив, що висновок експерта № 5687/6359 від 30.07.2025 року не може вважатися належним доказом по справі, оскільки він був зроблений лише на поясненнях ОСОБА_1 , при цьому жодним чином не враховані пояснення ОСОБА_2 ..
Ознайомившись із матеріалами справи, суд апеляційної інстанції вважає, що за схемою ДТП, яка є доказом по справі (а.с. 4), неможливо дійти обґрунтованого висновку про те, хто з водіїв порушив Правила дорожнього руху України.
Враховуючи вказане, суд апеляційної інстанції вважає, що для прийняття справедливого й неупередженого рішення по справі, необхідно встановити наступні обставини:
- в схемі (а.с.4), на жаль, при її складанні працівниками поліції не зазначена яка ж саме відстань складає від зображення місця зіткнення на схемі до габаритів проїжджої частини. Ця обставина не дає можливості призначити по справі додаткову транспортно-трасологічну експертизу;
- шляхом додаткового виїзду на місце ДТП та використанням аналогічних транспортних засобів необхідно встановити де ж саме відбулося місце зіткнення автомобілів;
- експериментальним шляхом необхідно встановити з якою швидкістю рухався транспортний засіб DACIA Sandero з державним номерним знаком НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 в момент, що передував зіткненню;
- яку відстань проїхав автомобіль під керуванням ОСОБА_2 від місця, де він зупинився, до моменту зіткнення з автомобілем RENAULT Megan з реєстраційним номером НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_1 ;
- експериментальним шляхом встановити де саме відбувся момент зіткнення транспортних засобів, на полосі руху автомобіля під керуванням ОСОБА_1 чи на полосі зустрічного руху;
- встановити інші параметри руху автомобілів, які проявляться при додатковому огляді місця зіткнення і повинні будуть використані при проведенні експертизи.
Зазначений перелік запропонованих заходів не є вичерпним і може бути розширений в залежності від додаткових пояснень зазначених водіями на місці ДТП при додатковому огляді.
Постанова судді згідно ст. 283 КУпАП має ґрунтуватися на обставинах, установлених при розгляді справи, тобто на достатніх і незаперечних доказах.
Враховуючи викладене, а також допущену неповноту та однобічність, постанова судді суду першої інстанції підлягає скасуванню, а матеріали справи направленню начальнику ВАП Департаменту патрульної поліції УПП в Харківській області для додаткової перевірки і належного дооформлення.
За результатами перевірки, в разі підтвердження наявності порушень ПДР України в діях водіїв вирішити питання про їх відповідальність.
Керуючись ст.ст. 1,7,25,33,38,294,295 КУпАП, суд -
Постанову Новобаварського районного суду м. Харкова від 08 вересня 2025 року по справі щодо ОСОБА_1 за ст.124 КУпАП, - скасувати.
Апеляційну скаргу потерпілого, - задовольнити частково.
Матеріали справи повернути в суд першої інстанції для перенаправлення начальнику ВАП Департаменту патрульної поліції УПП в Харківській області для організації та проведення додаткової перевірки з використанням можливості додаткового огляду місця ДТП і дооформлення матеріалів з питань, вказаних у мотивувальній частині даної постанови.
Оскарження даної постанови в касаційному порядку у відповідності до ст. 294 КУпАП не передбачено.
Суддя Харківського
апеляційного суду О.М. Курило