Справа № 635/5371/25 Головуючий 1 інстанції: Якішина О.М.
Провадження №33/818/1459/25 Доповідач: Шабельніков С.К.
17 листопада 2025 року м. Харків
Суддя Харківського апеляційного суду Шабельніков С.К.,
при секретарі Вакула Н.С.,
за участю: захисника Колесника О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника Колесника О.О. на постанову судді Харківського районного суду Харківської області від 05 серпня 2025 року відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП, -
Постановою Харківського районного суду Харківської області від 05 серпня 2025 року
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , -
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та йому призначено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в дохід держави в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 гривень 00 копійок з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 605 гривень 60 копійок.
Постановою встановлено, що 05 липня 2025 року о 08 годині 08 хвилин за адресою: Харківська область, селище Пісочин, вул. Надії, біля будинку 15, на блокпосту «МРЕО», водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом КІА SEED, д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота та зміна забарвлення шкіряних покровів обличчя. Медичний огляд на стан алкогольного сп'яніння за згодою водія проводився на місці за допомогою спеціального технічного засобу газоаналізатора Alcotest Drager 6820 ARLH0158 під запис службової бодікамери №1113057280/48 та №1113057280/52. Результат тестування 0,47 проміле. З результатами водій згоден. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п.2.9 Правил дорожнього руху України, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.
В апеляційній скарзі захисник Колесник О.О. просить скасувати постанову судді Харківського районного суду Харківської області по справі №635/5371/25 від 05 серпня 2025 року, а провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
В обґрунтування доводів зазначає, що відеозапис, який долучений до матеріалів справи, є недопустимим доказом, оскільки працівниками поліції не проводилась безперервна відеофіксація обставин вчинення, виявлення, начебто адміністративного правопорушення. Звертає увагу на те, що ОСОБА_1 , після безпідставного зупинення транспортного засобу, зазначав, що алкоголь не вживав, та бажав проїхати до наркологічного центру для здачі аналізів, однак працівники поліції жодним чином на це не реагували. Крім того, ОСОБА_1 працівниками поліції не були роз'яснені його права, у зв'язку з чим, в протоколі він зазначив, що «З протоколом не згоден, алкоголь не вживав». Працівниками поліції не було вручено ОСОБА_1 примірник Акту огляду на стан сп'яніння. На думку апелянта, газоаналізатор Drager «Alcotest 6820», за допомогою якого проводився огляд водія на стан алкогольного сп'яніння, востаннє проходив перевірку калібровки 19 вересня 2024 року, тобто з порушенням встановленого в інструкції шестимісячного строку. Більш того, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначено про те, що огляд проводився за допомогою газоаналізатору Alcotest Drager 6280, ARLH 0158, а в роздруківці надано газоаналізатор Alcotest Drager 6820, ARLH 0158, однак матеріали справи не містять роздруківки із газоаналізатору Alcotest Drager 6280, ARLH 0158. Також зазначає, що згідно виписки №713 КНП ХОР «ОКНЛ» від 05 липня 2025 року у ОСОБА_1 ознак алкогольного сп'яніння не виявлено, діагноз - тверезий.
У судове засідання в суд апеляційної інстанції ОСОБА_1 не з'явився, про час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлявся належним чином.
У судовому засіданні в суді апеляційної інстанції захисник Колесник О.О. зазначив про те, що ОСОБА_1 повідомлений про апеляційний розгляд, зараз знаходиться у відрядженні в м.Полтава, правова позиція між ними узгоджена та не заперечував щодо розгляду апеляційної скарги без його участі.
Враховуючи наведене, а також вимоги ст. 268 КУпАП, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про можливість розгляду апеляційної скарги захисника Колесник О.О. без участі ОСОБА_1 за обов'язковою участю його захисника.
Заслухавши доповідь головуючого судді, вислухавши доводи захисника Колесник О.О., який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд прийшов до наступних висновків.
Відповідно до вимог ч. 7 ст. 294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
Згідно вимог ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП, суд повинен повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, дати належну оцінку зібраним доказам. Зокрема, суд повинен з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи є винною особа в його вчиненні.
Як вбачається з матеріалів цієї справи, суд при розгляді справи відносно ОСОБА_1 дотримався всіх вказаних вимог закону.
Під час апеляційного перегляду оскаржуваної постанови, апеляційним судом не встановлено об'єктивних відомостей, які можуть спростувати висновки суду щодо винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, внаслідок порушення ним вимог п.2.9 А Правил дорожнього руху.
Так, п.11 ч.1 ст.23 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів.
Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України встановлюється Правилами дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306, пункт 1.3 яких передбачає, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
Пунктом 1.9 Правил дорожнього руху встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Відповідно до вимог пункту 2.9 А Правил дорожнього руху, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідальність за порушення вимог пункту 2.9 А Правил дорожнього руху передбачена статтею 130 КУпАП.
Диспозиція ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, підтверджується наявними у справі доказами, а саме: відомостями протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №381795 від 05 липня 2025 року, в якому зазначено про те, що 05 липня 2025 року о 08 годині 08 хвилин біля будинку 15 по вул. Надії в смт Пісочин Харківського району Харківської області на блокпосту «МРЕО», гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , керував транспортним засобом КІА CEED, н.з. НОМЕР_1 з явним ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота та зміна забарвлення шкіряних покровів обличчя. Медичний огляд на стан алкогольного сп'яніння за згодою водія проводився на місці за допомогою спеціального технічного засобу газоаналізатору Alcotest Drager 6280 ARLH0158 під запис службової боді камери №1113057280/48 та 1113057280/52. Результат тестування 0,47 проміле. Тест 451. З результатом згоден. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п.2.9 А ПДР, за що відповідальність передбачена ч.1 ст.130 КУпАП.
ОСОБА_1 був ознайомлений з відомостями цього протоколу, про що свідчить його власноручний підпис у цьому протоколі в графах: «Дата, час, місце розгляду адміністративної справи: Харківський райсуд Харківської обл»; «Підпис особи, якій роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст.63 Конституції України, ст.268 КУпАП та яка ознайомлена з місцем та часом розгляду справи: ( ОСОБА_1 ); «Пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності по суті порушення», де ОСОБА_1 зазначив, що «з протоколом не згоден, алкоголь не вживав», «Тимчасово вилучені документи: Посвідчення водія НОМЕР_2 ; «Тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом отримав (ла): ТЗ057130»; «Підпис водія (особи) про отримання тимчасового дозволу: ( ОСОБА_1 ); «Підпис особи, яка притягається до адміністративної відповідальності (зі змістом протоколу ознайомлений(а), копію протоколу отримав(ла), внесені про мене дані-правильні): ОСОБА_1 ) (арк.1).
Будь-яких заперечень щодо відомостей, які зазначені в протоколі, або зауважень щодо незаконних дій працівників поліції, ОСОБА_1 не зазначив ні в протоколі про адміністративне правопорушення, ні в інших документах, доданих працівниками поліції до цього протоколу.
Згідно акту огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів (арк.4), ОСОБА_1 під час події мав ознаки сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя. Огляд на визначення стану алкогольного сп'яніння проводився за допомогою газоаналізатору Alcotest 6820 (ARLH-0158), результат позитивний, вміст алкоголю у видихаємому повітрі склав 0,47% проміле, що підтверджується роздруківкою газоаналізатору «Drager Alcotest 6820» ARLH-0158 (арк. 2). ОСОБА_1 погодився із результатом газоаналізатору Alcotest 6820 та власноруч поставив свій підпис у акті огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Відповідно до направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість від 05 липня 2025 року, у ОСОБА_1 виявлені ознаки сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, різка зміна забарвлення шкірного покриву, але огляд у медичному закладі не проводився, у зв'язку із відмовою водія (арк.3). ОСОБА_1 погодився та власноруч поставив свій підпис у направленні.
Також належить взяти до уваги, що згідно рапорту поліцейського СРПП ВП №2 ХРУП №1 ГУНП в Харківській області, Цибульника О., під час несення служби в складі екіпажу «Байрак-36» та патрулювання території обслуговування в Харківській області, Харківського райну, смт Пісочин, по вул. Надії, блокпост «МРЕО», було зупинено автомобіль КІА CEED, н.х. НОМЕР_1 , під керуванням гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , для перевірки документів, згідно п.3 ч.1 ст.32 Закону України «Про Національну Поліцію», під час спілкування з водієм були виявлені ознаки алкогольного сп'яніння, а саме: ярко-виражений запах алкоголю з порожнини рота, водія було зупинено на узбіччі, згідно п.3 ч.1 ст.35 Закону України «Про Національну поліцію» та водію гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , було запропоновано пройти перевірку на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законодавством порядку, на що останній погодився та погодився пройти перевірку на місці за допомогою Alcotest Drager 6820 (ARLH-0158), результат тестування №451: 0,47 % проміле, водій з результатом погодився. В подальшому відносно водія було складено адміністративний протокол (ЕПР1 №381795) за порушення ч.1 ст.130 КУпАП. Дана подія фіксувалась на службову боді-камеру TESCAR BODICAM інвентарний номер 113057280/48 та TESCAR BODICAM інвентарний номер 113057280/52 (арк.8).
Згідно розписки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , він прийняв керування автомобілем КІА СЕЕD, НОМЕР_1 , у громадянина ОСОБА_1 (арк.5).
У матеріалах справи також міститься відеозапис події від 05 липня 2025 року за участю ОСОБА_1 (арк.9).
Зокрема, з відеозаписувбачається, що 08 годині 08 хвилин на стаціонарному блокпості був зупинений транспортний засіб КІА. На вимогу працівника поліції, водій надав відповідні документи. Водієм виявився ОСОБА_1 . Під час спілкування з ОСОБА_1 працівник поліції виявив ознаки алкогольного сп'яніння, а саме запах алкоголю, у зв'язку з чим запропонував пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу. ОСОБА_1 повідомив, що не вживає алкогольні напої близько двох років, приймає лікарські засоби для шлунку та виявив бажання проїхати до медичного закладу. Працівник поліції повідомив ОСОБА_1 про те, що у медичному закладі він також буде проходити огляд на стан алкогольного сп'яніння за допомогою газоаналізатора Драгер, у зв'язку з чим, запропонував пройти огляд за допомогою газоаналізатора Драгер на місці зупинки транспортного засобу та роз'яснив йому, що у разі незгоди із результатом огляду на місці зупинки, вони поїдуть до відповідного медичного закладу для проходження огляду. ОСОБА_1 погодився пройти огляд на місці зупинки транспортного засобу за допомогою Драгер, а також самостійно розпакував мундштук. Працівник поліції о 08 годині 20 хвилин зробив контрольний забір повітря, який показав, що алкоголю немає, та надав газоаналізатор ОСОБА_1 для його продуття. Після невдалої спроби, ОСОБА_1 повторно надали новий мундштук. Працівник поліції зробив контрольний забір повітря, який показав, що алкоголю не має, та надав ОСОБА_1 газоаналізатор для проходження огляду. Результат огляду виявився позитивним, а саме 0,47 % проміле. Працівник поліції запитав у водія, чи згоден він із результатом огляду, якщо ні, запропонував проїхати до відповідного медичного закладу. ОСОБА_1 повідомив, що не згоден, у зв'язку з чим працівники поліції запропонували ОСОБА_1 проїхати до медичного закладу для проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння. Крім того, працівник поліції пояснив ОСОБА_1 про те, що зараз він знаходиться у стані алкогольного сп'яніння, і якщо він не погоджується із результатом огляду на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора Драгер, у зв'язку з чим йому пропонується проїхати до наркологічного центру для проходження відповідного огляду, а в разі відмови проїхати до медичної установи, буде складатися протокол про адміністративне правопорушення за ст.130 КУпАП, а саме п.2.5 ПДР, за відмову пройти огляд. Крім того, працівник поліції зазначив, що у медичному закладі, він також буде проходити огляд за допомогою газоаналізатора Драгер, а також буде надавати біологічне середовище, кров або сечу. Також повідомлено, що у разі відмови від проходження огляду на стан сп'яніння у медичному закладі та погодженням із результатом огляду на місці зупинки за допомогою Драгер, буде складається протокол за ст.130 КУпАП, відсторонено від керування транспортним засобом, а автомобіль - передано тверезому водію. О 08 годині 25 хвилин ОСОБА_1 повідомив працівника поліції щодо складання відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення. Працівник поліції неодноразово запитав у водія, чи згоден він із результатом огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки, на що ОСОБА_1 відповів, що згоден. ОСОБА_1 були роз'яснені права та обов'язки, передбачені ст.63 Конституції України та ст.268 КУпАП, ознайомлено із результатом тестування за допомогою газоаналізатора Драгер на місці зупинки, у якому ОСОБА_1 поставив свій підпис, та один з примірників був ним отриманий особисто. Крім того, ОСОБА_1 повідомили про складання Акту огляду на стан алкогольного сп'яніння, де ОСОБА_1 розписався у двох примірниках, один з яких був наданий ОСОБА_1 та про складання направлення на огляд водія, де ОСОБА_1 також поставив свій підпис. Працівники поліції ознайомили ОСОБА_1 з протоколом про адміністративне правопорушення, у якому він написав свої пояснення, та вручили один із примірників ОСОБА_1 . Крім того, ОСОБА_1 повідомили про вилучення прав та відсторонено від керування транспортним засобом, а також йому було надано тимчасовий дозвіл на право керування.
Таким чином, з відомостей цього відеозапису, об'єктивно вбачаються обставини події, факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом та хід спілкування останнього з працівниками поліції, виявлення у нього ознак алкогольного сп'яніння, законну вимогу працівника поліції на проходження в установленому законом порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння, проходження водієм огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки з використанням газоаналізатору «Драгер» та відмову від проходження огляду у відповідному медичному закладі.
Апеляційний суд звертає увагу на те, що протокол про адміністративне правопорушення та інші процесуальні документи складені уповноваженою державою особою. Однак, ОСОБА_1 , скориставшись своїм правом на захист, звернувшись за допомогою до професійного адвоката, не скористався своєю процесуальною можливістю та не звернувся із скаргами на дії працівників поліції до їх безпосереднього керівництва з метою ініціювання службової перевірки або притягнення до дисциплінарної відповідальності посадових осіб, якими були складені відповідні процесуальні документи у цій справі.
Більш того, матеріали справи не містять відомостей про те, що ОСОБА_1 подавалася заява у порядку, передбаченим чинним КПК України, до правоохоронних органів щодо фальсифікації цих матеріалів справи або про перевищення працівниками поліції своїх повноважень при виконанні ними своїх службових обов'язків при складанні адміністративного матеріалу відносно нього за ч.1 ст.130 КУпАП.
Також стороною захисту не надано відомостей про те, що вони зверталися до суду в порядку КАС України щодо оскарження дій або бездіяльності працівників патрульної поліції.
Цих відомостей не надано суду і під час апеляційного розгляду.
Отже, враховуючи, що сторона захисту не надала до суду будь-яких фактичних відомостей на підтвердження їх версії щодо незаконності дій працівників поліції під час проведення ними огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння, а також складення ними протоколу та інших процесуальних документів за цією справою, а матеріали справи не містять відповідних відомостей, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що відсутні підстави ставити під сумнів відомості, що об'єктивно відображені у протоколі про адміністративне правопорушення та інших письмових доказах, оскільки вони відповідають дійсності та заслуговують на увагу.
Доводи апеляційної скарги захисника Колесника О.О. про те, що у працівників поліції булі відсутні законні підстави для зупинки автомобіля, яким керував ОСОБА_1 , є необґрунтованими, оскільки під час складення протоколу за ч.1 ст. 130 КУпАП процесуально не передбачено зазначення причини зупинки транспортного засобу.
Більш того, відповідно до п. 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів.
Поліцейський, згідно з п.п.2, 3 ч.1 ст.32 Закону України «Про Національну поліцію», має право вимагати в особи пред'явлення нею документів, що посвідчують особу, та/або документів, що підтверджують відповідне право особи, у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в документах, у таких випадках: якщо існує достатньо підстав вважати, що особа вчинила або має намір вчинити правопорушення; якщо особа перебуває на території чи об'єкті із спеціальним режимом або в місці здійснення спеціального поліцейського контролю.
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-IX, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який в подальшому продовжено і діє на даний час.
Згідно з п. 5 та 7 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» від 12 травня 2015 року № 389-VIII, в Україні або в окремих її місцевостях, де введено воєнний стан, військове командування разом із військовими адміністраціями (у разі їх утворення) можуть самостійно або із залученням органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати в межах тимчасових обмежень конституційних прав і свобод людини і громадянина, а також прав і законних інтересів юридичних осіб, передбачених указом Президента України про введення воєнного стану, такі заходи правового режиму воєнного стану: - запроваджувати у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, комендантську годину (заборону перебування у певний період доби на вулицях та в інших громадських місцях без спеціально виданих перепусток і посвідчень), а також встановлювати спеціальний режим світломаскування; - перевіряти у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, документи у осіб, а в разі потреби проводити огляд речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян, за винятком обмежень, встановлених Конституцією України.
У пункті 5 «Порядку перевірки документів в осіб, огляду речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян під час забезпечення заходів правового режиму воєнного стану», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2021 року №1456, право на проведення перевірки документів в осіб, огляду речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян надано відповідним уповноваженим особам Національної поліції, СБУ, Національної гвардії, Держприкордонслужби, ДМС, Держмитслужби та Збройних Сил, які визначені в наказі коменданта.
Із долученого до матеріалів справи відеозапису вбачається, що події відбуваються на стаціонарному блокпості, тому суд апеляційної інстанції вважає, що працівники поліції діяли в межах повноважень та у спосіб, встановлений Законом України «Про Національну поліцію» та Закону України «Про правовий режим воєнного стану», з дотриманням вимог «Порядку перевірки документів в осіб, огляду речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян під час забезпечення заходів правового режиму воєнного стану», порушень працівниками поліції вимог чинного законодавства не встановлено, а тому доводи апеляційної скарги щодо незаконності зупинки транспортного засобу є безпідставними.
Твердження сторони захисту про те, що відеозаписи, які містяться у матеріалах справи слід визнати недопустимими доказами, оскільки відеозйомка працівниками поліції велася не безперервно, є необґрунтованими, у зв'язку із наступним.
Так, відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
При цьому, слід зазначити, що тільки у справах про адміністративні правопорушення докази можуть мати відносний характер і полягають у тому, що зміст таких доказів відтворює (приблизно чи вірогідно) фактичну обстановку, що має значення для правильного розгляду справи. Водночас, докази, що мають відносний характер можуть незначно корелювати з фактичними даними, які мають тісний зв'язок із фактами предмета доведення, що, в свою чергу, здатні підтвердити існування чи відсутність доказових фактів.
Вимогами ч.2 ст.266 КУпАП визначено, що огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів.
Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків.
Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
З матеріалів справи вбачається, що диск із відеозаписом долучений до матеріалів справи відповідальною особою, а матеріали справи не містять даних про незаконне їх походження.
Таким чином, відеозапис, здійснений працівником поліції, містить фактичні дані щодо обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, у зв'язку з чим, є доказом у справі про адміністративне правопорушення, як це передбачено ст.251 КУпАП.
Зазначений відеозапис відтворює обставини події та хід спілкування ОСОБА_1 з працівниками поліції з моменту зупинки автомобіля, виявлення у нього ознак сп'яніння, законну вимогу працівника поліції на проходження в установленому законом порядку огляду, проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки за допомогою газоаналізатора Драгер, результат якого склав 0,47 проміле, та відмову від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у відповідному медичному закладі. Всі ці події зафіксовані на наявних відеозаписах, є зрозумілими, послідовними, а тому доводи апеляційної скарги в цій частині є безпідставними.
Доводи апеляційної скарги щодо не роз'яснення ОСОБА_1 працівниками поліції його прав та обов'язків також є необґрунтованими та спростовуються сукупністю відомостей, що є наявними в матеріалах справи.
Зокрема, протокол про адміністративне правопорушення, який складений уповноваженою на те особою - поліцейським ВП №2 ХРУП №1 ГУНП в Харківській області, старшим сержантом поліції Цибульник О.В., з дотриманням вимог ст.254 КУпАП, заповненням всіх необхідних реквізитів, встановлених ст.256 КУпАП, та підписаний ним.
ОСОБА_1 власноручним підписом у відповідній графі протоколу підтвердив, що йому роз'яснені права та обов'язки, передбачені ст.63 Конституції України та ст.268 КУпАП.
Суд апеляційної інстанції бере до уваги те, що власноручний підпис підтверджує волевиявлення особи, дійсність документу та свідчить про відповідальність за його зміст, що вочевидь спростовує доводи захисника в цій частині.
Більш того, з відеозапису подій від 05 липня 2025 року вбачається, що працівник поліції роз'яснив ОСОБА_1 його права та обов'язки, передбачені ст.63 Конституції України та ст.268 КУпАП (відео «VID250705-084707F-000000-000000-0034»; 08:51:23).
При цьому, апеляційний суд враховує, що у межах розгляду судом цієї ОСОБА_1 реалізував своє право на захист та користувався професійною правничою допомогою захисника Колесника О.О., тому, сама по собі, зазначена обставина, не завадила ОСОБА_1 реалізувати права, надані йому законом, у тому числі право на захист.
Посилання сторони захисту про невручення акту огляду на стан алкогольного сп'яніння апеляційний суд сприймає це як позицію сторони захисту, спрямовану на уникнення від відповідальності, оскільки згідно відеозапису події за участю ОСОБА_1 від 05 липня 2025 року, останньому були вручені як акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, так і роздруківка чеку приладу Драгер (відео «VID250705-085705F-000000-000000-0036»; 08:59:00-09:00:00).
Доводи захисника Колесника О.О. щодо не проведення своєчасної калібровки газоаналізатору «Drager Alcotest 6820» є необґрунтованими з наступних підстав.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» від 05 червня 2014 року №1314-VII термін «періодична повірка засобів вимірювальної техніки» вживається в такому значенні - повірка, що проводиться протягом періоду експлуатації засобів вимірювальної техніки через встановлений проміжок часу (міжповірочний інтервал).
Міжповірочний інтервал для категорії законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки «Вимірювачі вмісту алкоголю в крові та повітрі, що видихується» встановлено наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 13 жовтня 2016 року №1747 і становить 1 рік. Максимальний інтервал між «Сервісним технічним обслуговуванням», «Градуюванням» та міжповірочний інтервал вказаних приладів, у тому числі Drager Alcotest, становить 1 рік. У пам'яті приладу зберігається інформація про дату останнього градуювання (калібрування).
Згідно роздруківки тесту приладу «Drager Alcotest 6820», ARLH 0158, остання повірка законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки відбулась 19 вересня 2024 року, а огляд ОСОБА_1 був проведений 05 липня 2025 року, тобто в межах інтервалу калібрування приладу «Drager Alcotest 6820». Таким чином, відсутні підстави вважати, що результати тесту зазначеного приладу є недостовірними.
Окрім того, ОСОБА_1 , у разі незгоди із результатом або технічним станом газоаналізатора, не був позбавлений можливості проїхати в заклад охорони здоров'я разом із працівниками поліції для проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння за допомогою іншого спеціального технічного засобу.
Крім того, помилково зазначений у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №381795 від 05 липня 2025 року номер спеціального технічного засобу за допомогою якого проводився огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки, а саме «Alcotest Drager 6280» НОМЕР_3 , замість «Alcotest Drager 6820» ARLH-0158, про що свідчить роздруківка результатів огляду, на що звертає увагу апелянт, суд апеляційної інстанції вважає механічною опискою, яка не свідчить про розбіжності в матеріалах справи та спростовується іншими доказами.
Доводи захисника Колесник О.О. про те, суд першої інстанції не звернув увагу на те, що ОСОБА_1 здавав тест двічі, один з яких не показав результату, не відповідають дійсності, з огляду на наступне.
Так, згідно відеозапису під назвою «VID250705-082000F-000000-000000-0038» ОСОБА_1 самостійно відкрив мундштук. У цей час працівник поліції повідомив, що робиться тестування №449 та зробив контрольний забір повітря, який показав, що алкоголю нема. ОСОБА_1 роз'яснили процедуру проходження тестування та надали газоаналізатор для проходження огляду. У зв'язку з некоректним проходженням огляду, ОСОБА_1 працівником поліції було надано новий мундштук, який останній самостійно розкрив. Працівник поліції повідомив, що робиться тестування № 450 та зробив контрольний забір повітря, який показав, що алкоголю нема. Працівник поліції повідомив, що робиться тестування №451, ще раз роз'яснив процедуру проходження, та надав газоаналізатор ОСОБА_1 для проходження огляду. Результат огляду виявився позитивним, а саме 0,47 % проміле.
Таким чином, доводи апелянта є необґрунтованими та розцінюються судом апеляційної інстанції як обраний спосіб захисту.
Доводи сторони захисту про відсутність у ОСОБА_1 ознак алкогольного сп'яніння, про що свідчить виписка КНП ХОР «ОКНЛ» №713 від 05 липня 2025 року щодо результатів медичного огляду, були предметом дослідження суду першої інстанції та отримали належну правову оцінку, з якою апеляційний суд погоджується. Крім того, даний медичний огляд, як зазначено у виписці №713, проводився лікарем о 09 годині 00 хвилин 05 липня 2025 року, тоді, як з матеріалів справи, зокрема, згідно з відеозапису події від 05 липня 2025 року, ОСОБА_1 о 09 годині 00 хвилин знаходився на блокпості разом із працівниками поліції, які ознайомлювали його із протоколом про адміністративне правопорушення (відео «VID250705-085705F-000000-000000-0036»; відео «VID250705-090206F-000000-000000-0037»), а тому апеляційний суд ставиться критично до відомостей, які зазначені у цій виписці. Більш того, сторона захисту не була позбавлена можливості заявляти клопотання про допит у судовому засіданні лікаря щодо перевірки обставин зазначеного огляду, за результатами якого була надана виписка №713, але цим процесуальним правом сторона захисту не скористалась, що додатково свідчить про безпідставність таких тверджень.
Інші доводи, наведені в апеляційній скарзі, висновку суду першої інстанції не спростовують, оскільки є необґрунтованими, спростовуються матеріалами справи та оцінюються судом як такий спосіб захисту, що має на меті безпідставне уникнення від відповідальності за вчинене правопорушення.
Отже, сукупність досліджених судом доказів поза розумним сумнівом свідчить про те, що ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.9 А Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Порушень норм КУпАП під час складання протоколу та в суді першої інстанції, які потягли необхідність скасування постанови суду, апеляційним судом не встановлено.
Обґрунтування вимог апеляційної скарги щодо порушення судом першої інстанції законодавства при винесенні постанови, яке полягало у не з'ясуванні судом всіх обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, не знайшло свого підтвердження при апеляційному перегляді.
Враховуючи наведене, апеляційний суд дійшов висновку, що судом першої інстанції прийнято обґрунтоване рішення щодо порушення ОСОБА_1 п. 2.9 А Правил дорожнього руху та вірно притягнуто за ч.1 ст.130 КУпАП до відповідальності, а тому посилання сторони захисту на незаконність та необґрунтованість постанови суду першої інстанції є безпідставною.
Відповідно до ст. 17 ЗУ «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року, суди застосовують рішення Європейського суду з прав людини як джерело права. Дотримуючись вимог вищенаведеного закону суд апеляційної інстанції бере до уваги наступну практику Європейського суду з прав людини.
В рішенні Європейського суду з прав людини по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 р., яке з урахуванням положень статей 8, 9 Конституції України, а також статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є частиною національного законодавства, зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі держави.
Поряд із цим, належить звернути увагу суду першої інстанції, щодо допущеної описки в мотивувальній частині постанови, а саме у фактичних обставинах справи, визнаних судом доведеними, зазначено про порушення ОСОБА_1 "п. 2.9 ПДР", замість правильного "п. 2.9 А ПДР", що, вочевидь, є явною опискою, яка може бути виправлена судом за власною ініціативою.
Таким чином, постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою і скасуванню за доводами, викладеними в апеляційній скарзі, не підлягає.
Керуючись статтею 294 КУпАП, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу захисника Колесника О.О. залишити без задоволення.
Постанову судді Харківського районного суду Харківської області від 05 серпня 2025 року у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, - залишити без змін.
Постанова є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Суддя С.К. Шабельніков