Іменем України
19 листопада 2025 року м. Кропивницький
справа № 941/461/24
провадження № 22-з/4809/101/25
Кропивницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати цивільних справах:
головуючий суддя - Дьомич Л. М. (суддя - доповідач),
судді - Дуковський О.Л., Письменний О.А.,
учасники справи:
позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР»,
відповідач - ОСОБА_1 ,
розглянув без повідомлення учасників справи заяву ОСОБА_2 представника Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» про ухвалення додаткового рішення в справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за наслідком розгляду апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» на рішення Петрівського районного суду Кіровоградської області від 17 березня 2025 року.
06 серпня 2025 постановою Кропивницького апеляційного суду рішення Петрівського районного суду Кіровоградської області від 17 березня 2025 року у даній справі скасовано та ухвалене нове рішення, яким стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» заборгованість за договором про споживчий кредит №3992281 від 09 серпня 2021 року в розмірі 63 029,00 грн, з яких 10 500,00 грн - основна сума боргу, 52 529,00 грн - відсотки користування кредитом; витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви в сумі 3 028, 00 грн, за подання апеляційної скарги в сумі 3 633,60 грн, витрати на правову допомогу в сумі 17 000,00 грн.
08 серпня 2025р (судова реєстрація 11 серпня 2025р) керівник Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» Ткаченко Марія Миколаївна подала заяву, якою просить ухвалити додаткове рішення в справі №941/461/24, яким стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 ) витрати, пов'язані з правничою допомогою, у розмірі 12 000,00 грн.
Рух справи
Ухвалою суду від 08.09.2025р заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» про ухвалення додаткового рішення в справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» на рішення Петрівського районного суду Кіровоградської області від 17 березня 2025 року, призначено до розгляду Кропивницьким апеляційним судом в порядку спрощеного (письмового) позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.
На підставі відповідних наказів голови Кропивницького апеляційного суду, члени колегії з розгляду даної справи Дьомич Л.М., Письменний О.А. перебували у відпустці у період з 11 серпня 2025 року по 01 вересня 2025р, а суддя Дуковський О.Л. по 05 вересня 2025 року включно; член колегії з розгляду даної справи суддя Письменний О.А. перебував у відпустці у період з 20 жовтня 2025 року по 24 жовтня 2025 року включно, а у період з 24 жовтня 2025 року по 05 листопада 2025 року головуючий суддя Дьомич Л.М. перебувала у службовому відрядженні та з 06 листопада по 07 листопада 2025 року та 10 листопада 2025 року - у відпустці.
Норми права
Відповідно до вимог п. 3 ч.1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи, чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі, в тому самому порядку, що й судове рішення(ч. 3 ст. 270 ЦПК України).
Відповідно до п. 12 ч. З ст. 2 ЦПК України, основними засадами (принципами) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
Як вбачається з ч.ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 134 ЦПК України, разом з заявою по суті кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.
На підставі ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити, у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду
Відповідно до п. 1 ч. 2, ч.ч. З, 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
- складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
- часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
- обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
- ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Письмові докази заявника
Правнича (правова) допомога ТОВ «Коллект Центр» (Клієнт) надавалась Адвокатським об'єднанням «Лігал Ассістанс» (Адвокатське об'єднання) на підставі договору про надання правової допомоги від 01 липня 2024 року № 01-07/2024 (далі - Договір, а.с. 20-21), за умовами якого Клієнт доручає, а Адвокатське об'єднання приймає на себе зобов'язання надавати юридичну допомогу в обсязі та на умовах, передбачених даним договором.
Відповідно до п.п. 4.1., 4.5. Договору вартість послуг узгоджується сторонами у формі заявок на надання юридичної допомоги, які є невід'ємними додатками до Договору.
Сума, визначена в Акті про надання юридичної допомоги є гонораром Адвокатського об'єднання.
Апеляційна скарга подана адвокатом, яка здійснювала представництво інтересів позивача у Кропивницькому апеляційному суді Змієвською Т.П., на підставі довіреності №1 від 06 січня 2025р (а.с.216).
В апеляційній скарзі визначений попередній розмір-розрахунок витрат на правничу допомогу, за яким попередній орієнтовний розрахунок витрат на правничу допомогу заявлений у сумі 12000 грн. Зазначено, що докази понесених витрат будуть подані в строк передбачений процесуальним законом.
Позиція апеляційного суду
З урахуванням вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Мотиви апеляційного суду
Особливості розподілу судових витрат, визначено статтею 141 ЦПК України.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08.06.2021 у справі № 550/936/18 зазначила, що питання про стягнення (визначення, розподіл) судових витрат вирішується під час закінчення судового провадження, тобто при закритті провадження у справі, залишенні позову без розгляду чи вирішенні спору по суті з ухваленням рішення суду.
Окремо питання про стягнення судових витрат вирішується у разі, якщо судом не вирішувалося при ухваленні відповідного судового рішення про закінчення розгляду справи.
Якщо закінчено судове провадження, і судом не вирішено питання про розподіл судових витрат, суд у порядку статті 270 ЦПК України має право за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення до основного рішення у справі (ухвали про закриття провадження у справі; ухвали про залишення позову без розгляду; рішення/постанови за результатом розгляду справи по суті), яким закінчено провадження у справі.
Судові витрати - це передбачені законом витрати (грошові кошти) сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, понесені ними у зв'язку з її розглядом та вирішенням, а у випадках їх звільнення від сплати - це витрати держави, які вона несе у зв'язку з вирішенням конкретної справи (до такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у пункті 49 постанови від 27.11.2019 у справі № 242/4741/16-ц).
Стаття 133 ЦПК України обумовлює види судових витрат, до яких належать судовий збір та витрати, пов'язані з розглядом справи.
Так, до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Згідно зі ст.137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Стаття 141 ЦПК України регламентує загальні правила розподілу судових витрат.
Положення статей цивільно-процесуального законодавства України є універсальними у правовідносинах при розподілі витрат, пов'язаних з наданням професійної правничої допомоги адвоката, за результатами розгляду справи, що підтверджується сталою практикою Верховного Суду.
Водночас механізм реалізації права на відшкодування судових витрат, пов'язаних з розглядом справи (до яких належать, зокрема і витрати на професійну правничу допомогу), визначає підстави, ст. 142 ЦПК України.
До статті 3 ЦК України принципи справедливості, добросовісності та розумності є однією із фундаментальних засад цивільного права, спрямованою, у тому числі, на утвердження в правовій системі України принципу верховенства права. При цьому добросовісність означає прагнення особи сумлінно використовувати цивільні права та забезпечити виконання цивільних обов'язків.
Частиною 8 ст. 141 ЦПК України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Отже, склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування в справі.
Дослідивши надані докази, оцінивши їх на предмет підтвердження понесення позивачем заявлених витрат, апеляційний суд зважує на наступне.
Статтею 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз'яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб'єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб'єктами права.
Отже, з викладеного слідує, що до правової допомоги належать й консультації та роз'яснення з правових питань; складання заяв, скарг та інших документів правового характеру; представництво у судах тощо (постанова Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16).
При визначенні суми відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (п. 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).
Відповідно до постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18, суд оцінює витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи те, чи були вони фактично здійснені, а також їх необхідність. При цьому суд, визначаючи суму відшкодування, має послуговуватися критеріями реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та розумності їхнього розміру, зважаючи на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін.
Наявними у матеріалах справи доказами, а саме: заявкою на надання юридичної допомоги від 02 квітня 2025 року № 1 та акту № Т2 про надання юридичної допомоги від 06.08.2025р підтверджується надання Адвокатським об'єднанням «Лігал Ассістанс» позивачу правової допомоги у даній справі на стадії апеляційного перегляду на суму 12 000,00 грн (а.с.11 том 2) також представництво інтересів адвокатом адвокатського об'єднання підтверджується наказом № 13/к/тр від 16 лютого 2023р про прийняття на роботу ОСОБА_3 (а.с.18, том 2), вартість послуг копією прайс-листа Адвокатського об'єднання (а.с.19 том 2).
Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи (ч.ч. 1, 3 ст. 134 ЦПК України).
На переконання суду апеляційної інстанції, склад та розмір витрат, пов'язаних з наданням правової допомоги у суді апеляційної інстанції у даній справі підтверджений позивачем у встановленому процесуальним законом порядку.
При цьому судом зважено на те, що відповідач заяви про зменшення таких витрат до апеляційного суду не подавав.
Як зазначив Верховний Суд у постанові від 13 березня 2025 року у справі № 275/150/22, суд враховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
Обсяг здійснених робіт об'єктивно підтверджений, апеляційна скарга подана адвокатом об'єднання, попередньо надана юридична консультація, вартість вказаних послуг визначено в заявці від 02.04.2025р та в акті про надання правничої допомоги.
Платіжного документа чи іншого підтвердження про перерахування коштів не надано, але порядок розрахунку визначений у договорі між позивачем та адвокатським об'єднанням.
Більш того, як правильно зазначив заявник з посиланням на позицію Верховного Суду, що враховується судом в порядку ч.4 ст. 263 ЦПК, витрати за надану правнису допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та ії вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежного від того, чи ії уже сплачено стороною чи тільки має бути сплачено, справа № 159/5837/19 постанова від 15 червня 2021р. Аналогічна позиція висловлена Об'єднаною палатою Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду у постановах: від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, від 22 січня 2021 року у справі № 925/1137/19, Верховним Судом у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постановах: від 02 грудня 2020 року у справі № 317/1209/19 (провадження № 61-21442св19), від 03 лютого 2021 року у справі № 554/2586/16-ц (провадження № 61-21197св19), від 17 лютого 2021 року у справі № 753/1203/18 (провадження № 61-44217св18).
За висновками Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладеними у постанові від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено.
Таким чином, враховуючи результат вирішення спору по суті, за наслідком апеляційного провадження, відповідач має відшкодувати понесені позивачем у суді апеляційної інстанції витрати на правничу допомогу в сумі 12 000,00 грн.
Загальний висновок
Заява позивача про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення витрат, пов'язаних з правничою допомогою в порядку ст. ст. 133, 137. 141,270 ЦПК України, підлягає задоволенню.
Відтак, з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 12 000 грн.
Керуючись ст.ст. 137, 141, 270, 381, 382 ЦПК України, апеляційний суд,-
Заяву керівника Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» Ткаченко М.М. про ухвалення додаткового судового рішення , задовольнити.
У порядку розподілу судових витрат стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» (вул. Мечнікова, буд. 3, оф. 306, м. Київ, 01133; ЄДРПОУ 44276926 ) витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 12 000 грн.
Додаткова постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя Л.М. Дьомич
Судді О.Л. Дуковський
О.А. Письменний