Справа № 344/10912/25
Провадження № 22-ц/4808/1700/25
Головуючий у 1 інстанції Бабій О. М.
Суддя-доповідач Пнівчук
21 листопада 2025 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючої Пнівчук О. В.,
суддів: Бойчука І. В., Томин О. О.,
вислухавши суддю-доповідача у складі судді Бабій О.М., у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, заапеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Івано-Франківського міського суду від 29 вересня 2025 року,
Ухвалою суду від 12 листопада 2025 року відкрито провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Івано-Франківського міського суду від 29 вересня 2025 року.
Розгляд справи постановлено проводити в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
Копію апеляційної скарги надіслано учасникам справи та повідомлено їх про строк, протягом якого ними може бути подано відзив на апеляційну скаргу.
13 листопада 2025 року через систему «Електронний суд» ОСОБА_1 подав заяву про забезпечення позову, в якій посилався на те, що виконавчий лист, виданий судом першої інстанції, пред'явлено до виконання. У межах виконавчого провадження ВП №79562573 приватним виконавцем накладено арешт на банківські рахунки відповідача.
Просив суд на підставі ст. 149-150, 153 ЦПК України застосувати заходи забезпечення позову у вигляді тимчасового зняття арешту з усіх банківських рахунків/електронних гаманців апелянта у всіх банках та небанківських фінансових установах України, виявлених у АСВП у ВП №79562572, включно, але не обмежуючись: - IBAN НОМЕР_1 (особиста картка, АТ «Універсал Банк», МФО 322001); - IBAN НОМЕР_2 (рахунок ФОП, АТ «Універсал Банк», МФО 322001); - іншими рахунками, що належать ОСОБА_1 та відображені у АСВП.
Зобов'язати приватного виконавця Подоляк Е.Б. у ВП №79562572 невідкладно направити відповідні постанови/листи до всіх банків/фінустанов, де накладено арешт, для виконання ухвали апеляційного суду, та надати копії апелянту.
Колегія суддів, перевіривши матеріали справи, приходить до висновку, що клопотання про забезпечення позову не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Частина друга статті 149 ЦПК України передбачає, що забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; 1-1) накладенням арешту на активи, які є предметом спору, чи інші активи відповідача, які відповідають їх вартості, у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави; 2) забороною вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання; 5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; 6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Відповідач звернувся до суду із заявою про забезпечення позову, шляхом тимчасового зняття арешту з усіх його банківських рахунків/електронних гаманців. Проте, невжиття таких заходів не може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Також такий вид забезпечення позову не передбачений статтею 150 ЦПК України.
Поряд з цим, відповідно до ч. 4 ст. 359 ЦПК України, якщо апеляційна скарга подана з пропуском визначеного цим Кодексом строку, суд у випадку поновлення строку на апеляційне оскарження зупиняє дію оскаржуваного рішення в ухвалі про відкриття апеляційного провадження.
З аналізу вказаної норми вбачається, що апеляційний суд в ухвалі про відкриття апеляційного провадження зазначає про зупинення дії оскаржуваного рішення лише у тому разі, коли скаржником при поданні апеляційної скарги пропущений визначений ЦПК України строк на апеляційне оскарження судового рішення та коли такий строк поновлений судом.
Апеляційна скарга ОСОБА_1 подана 30 жовтня 2025 року в межах строку на апеляційне оскарження рішення суду, тому, відсутні підстави для зупинення дії оскаржуваного рішення.
Статтею 430 ЦПК України передбачено негайне виконання судових рішень, а статтею 431 звернення судових рішень до виконання.
Питання, щодо зупинення виконання рішення регулюються статтею 436 ЦПК України.
Відповідно до частини 1 зазначеної норми права суд касаційної інстанції за заявою учасника справи або за своєю ініціативою може зупинити виконання оскарженого рішення суду або зупинити його дію (якщо рішення не передбачає примусового виконання) до закінчення його перегляду в касаційному порядку.
Разом з тим, таких повноважень, які б надавали право суду апеляційної інстанції зупиняти виконання оскаржуваного судового рішення, діючі норми цивільного процесуального законодавства не містять.
Частиною першою статті 13 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Згідно з положеннями статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Відповідно до ст. 38 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження зупиняється виконавцем у разі поновлення судом строку подання апеляційної скарги на рішення, за яким видано виконавчий документ, або прийняття такої апеляційної скарги до розгляду (крім виконавчих документів, що підлягають негайному виконанню).
Про зупинення виконавчого провадження виконавець виносить постанову не пізніше наступного робочого дня з дня отримання судового рішення.
Вказана норма містить імперативний припис, відповідно до якого виконавець зобов'язаний зупинити виконавче провадження за наявності підстав, передбачених в частині першій статті 38 Закону України «Про виконавче провадження». При цьому закон не пов'язує реалізацію вказаних повноважень з ухваленням відповідного судового рішення.
Тобто, таких повноважень, які б надавали право суду апеляційної інстанції зупиняти вчинення виконавчих дій, діючі норми цивільного процесуального законодавства не містять.
В заяві про забезпечення позову ОСОБА_1 порушує питання саме про зупинення вчинення виконавчих дій в порядку виконання оскаржуваного рішення суду.
Згідно з частиною 1 статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
З наведених норм слідує, що рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи органу ДВС оскаржуються до суду, яким постановлено судове рішення і видано виконавчий документ.
Натомість, вказане не є предметом апеляційного розгляду.
Враховуючи викладене, апеляційний суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання про забезпечення позову шляхом зняття арешту з рахунків відповідача.
У порядку підготовки справи до апеляційного розгляду суддею-доповідачем з'ясовані всі питання щодо можливості призначення справи до судового розгляду. Потреби в проведенні додаткових підготовчих дій немає.
Оскільки згідно з частиною першою статті 8 ЦПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи, суд повідомляє учасників справи про те, що зазначена інформація оприлюднюється на офіційному веб-порталі судової влади України.
Керуючись ст. ст. 149, 150, 359, 365, 366, 369 ЦПК України, апеляційний суд,
Клопотання ОСОБА_1 про забезпечення позову залишити без задоволення.
Проведення підготовчих дій у даній справі вважати закінченим.
Справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Івано-Франківського міського суду від 29 вересня 2025 року призначити до судового розгляду в Івано-Франківському апеляційному суді в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи на 16 грудня 2025 року.
Головуюча О. В. Пнівчук
Судді: І. В. Бойчук
О. О. Томин