Справа № 344/6294/18
Провадження № 22-з/4808/104/25
Головуючий у 1 інстанції Антоняк Т. М.
Суддя-доповідач Мальцева Є.Є.
20 листопада 2025 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді Мальцевої Є.Є.
суддів: Девляшевського В.А., Пнівчук О.В.,
секретар Гудяк Х.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Рубановського Кирила Станіславовича про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Телестудія «Служба інформації» про визнання недостовірною та такою, що не відповідає дійсності, принижує честь, гідність і ділову репутацію інформацію, зобов'язання спростувати недостовірну інформацію, стягнення моральної шкоди, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 10 червня 2025 року,
Рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 10 червня 2025 року у задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ТОВ «Телестудія «Служба інформації» про визнання недостовірною та такою, що не відповідає дійсності, принижує честь, гідність і ділову репутацію інформацію, зобов'язання спростувати недостовірну інформацію, стягнення моральної шкоди відмовлено.
Не погодившись з вказаним рішенням, ОСОБА_2 звернувся до суду з апеляційною скаргою.
Постановою Івано-Франківського апеляційного суду Івано-Франківської області від 28 жовтня 2025 року рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 10 червня 2025 року в частині позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання недостовірною та такою, що не відповідає дійсності, принижує честь, гідність і ділову репутацію інформацію, зобов'язання спростувати недостовірну інформацію, стягнення моральної шкоди скасовано, провадження в цій частині закрито.
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення.
Рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 10 червня 2025 року в частині позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ТОВ «Телестудія «Служба інформації» про визнання недостовірною та такою, що не відповідає дійсності, принижує честь, гідність і ділову репутацію інформацію, зобов'язання спростувати недостовірну інформацію, стягнення моральної шкоди залишено без змін.
Представник ОСОБА_1 - адвокат Рубановський К.С. подав до апеляційного суду заяву про ухвалення додаткового рішення.
Заява обґрунтована тим, що в рамках даної справи адвокатом Рубановським К.С. надавалась професійна правова (правнича) допомога відповідачу ОСОБА_1 на підставі договору від 18.07.2018 р. та додаткових угод 20.09.2021 р. і 05.06.2022 р., що були долучені до заяви про ухвалення додаткового рішення, поданої до Івано-Франківського міського суду 13.06.2025 р.
Вказує, що дана справа має істотне значення для ОСОБА_1 ..
Таким чином, у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, відповідачем ОСОБА_1 понесені витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5 000 грн. Зазначає, що до відзиву на апеляційну скаргу долучено звіт про надання правничої допомоги, розрахунок вартості послуг адвоката та платіжна інструкція від 11.08.2025 р., що підтверджують зазначені витрати.
Просить ухвалити додаткову постанову в даній цивільній справі, якою стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесені нею судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000 гривень.
Представник позивача ОСОБА_2 - адвокат Назалевич Б.Я. в судовому засіданні просив зменшити розмір стягнення витрат на професійну правничу допомогу, обґрунтовуючи тим, що заявлений розмір витрат на правничу допомогу в сумі 5 000 грн є недоведеним.
Відповідно ч.3, 4 ст. 270 ЦПК України додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Позивач ОСОБА_2 та відповідач ОСОБА_1 до суду не явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Статтею 372 ЦПК України передбачено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Заслухавши суддю-доповідача, представника ОСОБА_1 , адвоката Рубановського К.С., який підтримав заяву про ухвалення додаткового рішення, заперечення проти задоволення заяви представника позивача ОСОБА_2 - адвоката Назалевича Б.Я., перевіривши доводи заявника, колегія суддів прийшла до такого висновку.
Частиною першою ст. 15 ЦПК України встановлено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст.270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Згідно ч.1 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно з п. 1 ч. 3 ст.133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч.ч. 1-5 ст.137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат,які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів,рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови,що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
У відзиві на апеляційну скаргу представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Рубановський К.С. зазначав, що відповідач понесла судові витрати за розгляд справи в суді апеляційної інстанції у розмірі 5 000,00 грн, які просив стягнути з ОСОБА_2 (т.4 а.с. 96-105).
На підтвердження понесених витрат на отримання професійної правничої допомоги представник ОСОБА_1 - адвокат Рубановський К.С. до відзиву на апеляційну скаргу надав ордер про надання правничої допомоги, звіт про надання правничої допомоги згідно з Договором б/н від 18.07.2018, додатковими угодами від 20.09.2021 та 05.06.2022, розрахунок вартості наданих послуг згідно з Договором б/н від 18.07.2018, додатковими угодами від 20.09.2021 та 05.06.2022, платіжну інструкцію №@2PL926296 про оплату ОСОБА_4 5 000,00 грн за надання правничої допомоги.
Договір про надання правової допомоги від 18 липня 2018 року та додаткові угоди від 20 вересня 2021 року та від 05 червня 2022 року наявні у матеріалах справи(т.3 а.с. 229-231).
Пунктом першим Договору визначено, що клієнт доручає адвокату представляти його інтереси в судах першої, апеляційної та касаційної інстанцій у цивільній справі 344/6294/18.
Відповідно до частини четвертої статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Підсумовуючи, можна зробити висновок, що ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.
Такі висновки містяться в додатковій постанові ВП ВС від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц. Крім того, аналогічні висновки щодо співмірності розміру витрат на правничу допомогу зі складністю справи та обсягом фактично наданих адвокатом послуг містяться в додатковій постанові ВС від 12.12.2019 у справі №2040/6747/18.
Заперечуючи проти стягнення з позивача судових витрат на правничу допомогу, адвокат Назалевич Б.Я. зазначив про неспівмірність та необґрунтованість заявленого розміру витрат на правничу допомогу, недоведеність факту їх виконання, тому просив зменшити розмір таких витрат. Зокрема, вважав, що такі види правничої допомоги представника Гоільчин М.С., як аналіз апеляційної скарги, аналіз законодавства і судової практики аналогічних справ, не є необхідними для захисту прав відповідачки з урахуванням того, що представник надає їй правничу допомогу з моменту звернення ОСОБА_2 з позовом до суду, отже, всі необхідні норми закону і судова практика мали бути проаналізовані під час розгляду справи судом першої інстанції. Також на думку представника позивача надання правових консультацій клієнту адвокатом неможливо з огляду на те, що ОСОБА_1 з 2022 року перебуває за межами України. Таким чином, на думку представника позивача - адвоката Назалевич Б.Я. можна погодитися тільки із обгрунтуванням вартості послуги «підготовка відзиву на апеляційну скаргу» 3000 грн.
При розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань (частина перша статті 174 ЦПК України).
Тобто саме зацікавлена сторона має вчиняти певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог.
Принцип змагальності сторін має свої втілення, зокрема, у наведених положеннях частин п'ятої, шостої статті 137 ЦПК України, виходячи з яких зменшення внаслідок неспівмірності суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат зі складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим на виконання робіт.
За правилами оцінки доказів, встановлених ч. 1 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.
Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. У рішенні Європейського суду з прав людини від 23 січня 2014 року(справа «East/WestAllianceLimited» проти України», заява №19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними й неминучими, а їх розмір обґрунтованим (п.268).
Тобто, згідно з практикою Європейського суду з прав людини, відшкодовуються лише ті витрати, які мають розумний розмір.
Як вбачається з звіту наданих послуг та розрахунку вартості наданих послуг на стадії апеляційного оскарження, адвокатом були надані такі послуги: аналіз апеляційної скарги (1 година - вартість 500 грн); аналіз законодавства та судової практики щодо розгляду аналогічних справ (1 година - вартість 500 грн); надання правових консультацій клієнту та узгодження правової позиції (1 година - вартість 500 грн); підготовка відзиву на апеляційну скаргу (5 годин - вартість 3000 грн); підготовка копій відзиву з додатками для позивача та відповідачів, відправлення їх рекомендованими листами 3-м адресатам через відділення Укрпошти (1 година - вартість 500 грн).
Відповідно до статті 19 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» Видами адвокатської діяльності є: 1) надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; 2) складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; 3) захист прав, свобод і законних інтересів підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого, виправданого, особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішується питання про їх застосування у кримінальному провадженні, особи, стосовно якої розглядається питання про видачу іноземній державі (екстрадицію), а також особи, яка притягається до адміністративної відповідальності під час розгляду справи про адміністративне правопорушення; 4) надання правничої допомоги свідку у кримінальному провадженні; 5) представництво інтересів потерпілого під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, прав і обов'язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні; 6) представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами; 7) представництво інтересів фізичних і юридичних осіб, держави, органів державної влади, органів місцевого самоврядування в іноземних, міжнародних судових органах, якщо інше не встановлено законодавством іноземних держав, статутними документами міжнародних судових органів та інших міжнародних організацій або міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; 8) надання правничої допомоги під час виконання та відбування кримінальних покарань; 9) захист прав, свобод і законних інтересів викривача у зв'язку з повідомленням ним інформації про корупційне або пов'язане з корупцією правопорушення.
Таким чином, надані послуги та витрачений час адвокатом на ознайомлення, вивчення та правовий аналіз доводів апеляційної скарги та пошук і аналіз судової практик, правових позицій Верховного суду, надання консультацій, складання відзиву - цілком узгоджуються із професійними обов'язками адвоката, тому колегія суддів дійшла висновку, що надання таких послуг є підтвердженим, а витрачений час обґрунтованим.
Проте апеляційний суд зазначає, що підготовка копій відзиву та направлення іншим учасникам справи не може бути віднесена до правничої допомоги.
Так, згідно з пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правничої допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правничої допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правничої допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Пунктом 9 частини першої статті 1 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Статтею 19 ЗУ «Про адвокату і адвокатську діяльність» встановлені види адвокатської діяльності, і направлення відзиву та інших документів учасникам справи не може бути віднесено до жодного з видів правничої допомоги, які передбачені у статтях 1, 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», такі дії не потребують спеціальних професійних навиків (ухвала Верховного Суду від 04 листопада 2019 року у справі №9901/264/19).
За таких підстав колегія суддів, з огляду на подані у справі докази на підтвердження витрат на правничу допомогу, застосувавши принцип співмірності відповідно до статті 137 ЦПК України, а також фактичний об'єм виконаної роботи та її складність, доходить висновку про часткове задоволення заяви представника ОСОБА_1 - адвоката Рубановського К.С. про стягнення витрат на правничу допомогу за розгляд справи в суді апеляційної інстанції у розмірі 4 500 грн.
Керуючись ст. ст. 141, 270, 368, 381-384, 389-391 ЦПК України, апеляційний суд
Заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Рубановського Кирила Станіславовича про ухвалення додаткового рішення задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції в розмірі 4 500 (чотири тисячі п'ятсот) грн.
Додаткова постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 21 листопада 2025 року.
Судді Є.Є. Мальцева
В.А. Девляшевський
О.В. Пнівчук