Справа № 608/2485/25
Провадження № 2-з/724/8/25
про забезпечення позову
21 листопада 2025 року м. Хотин
Суддя Хотинського районного суду Чернівецької області Скрипник С.М., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову, що подається одночасно з позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики ,-
19.11.2025 року за підсудністю до Хотинського районного суду надійшла цивільна справа №608/2485/25 за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики.
Разом із позовною заявою позивач звернувся до суду із заявою про забезпечення позову, в якій просить вжити заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на земельні ділянки, які перебувають у власності відповідача ОСОБА_2 .
В обґрунтування заяви, посилається на те, що метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадження якого перебуває справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісний дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання рішення суду,якщо воно буде прийнято на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Зазначає, що незважаючи на його неодноразові звернення до відповідача, ОСОБА_2 свої зобов'язання за договором позики від 02.09.2025 року не виконав, не повернув кошти в сумі 8000 доларів США, і в приватних розмовах повідомив про відсутність у нього коштів, і вчиняти дії щодо продажу належного йому майна з метою повернення таких коштів він не збирається.
У зв'язку наявністю майна, вартість якого є достатньою для погашення боргу за договором позики від 02.09.2025 року, є всі підстави вважати, що відповідач умисно ухиляється від виконання покладених на нього обов'язків. Небажання відповідача вчиняти дії щодо погашення боргу за договором позики, зокрема продажу належного йому майна, свідчить про те, що він буде вчиняти дії і щодо ускладнення чи унеможливлення виконання можливого рішення суду про стягнення на його користь боргу за договором позики.
Подана заява про забезпечення позову мотивована наявною загрозою настання обставин, що можуть унеможливити виконання рішення суду у цій справі в разі задоволення позовних вимог та істотно ускладнити поновлення порушених прав позивача.
Суд, вивчивши та дослідивши заяву про забезпечення позову, вважає заяву такою, що підлягає частковому задоволенню.
При вирішенні питання щодо забезпечення позову суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Тобто, однією з причин, в зв'язку з якими потрібно забезпечити позов, може бути припущення особи щодо обставин, що несуть загрозу невиконання або утруднення виконання можливого рішення суду.
Метою вжиття заходів забезпечення позову є охорона матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують за його позовом присудження реальне виконання позитивно прийнятого рішення, у разі прийняття такого.
Пункт 2 частини 1 ст. 150 ЦПК України передбачає, що позов забезпечується забороною вчиняти певні дії.
Згідно з ч. 3 ст. 150 ЦПК України, заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Одним із критеріїв обґрунтованості заяви є наявність причинного зв'язку між конкретним видом забезпечення позову, про який йдеться у відповідній заяві, та наслідком у формі потенційної загрози виконанню рішення суду.
Загальною підставою для вжиття заходів забезпечення позову є наявність обставин, які свідчать або дозволяють достовірно припустити, що невжиття цих заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання майбутнього рішення суду.
У пункті 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 22.12.2006 року роз'яснено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. По суті забезпечення позову є встановленням судом обмежень суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених претензій позивача (заявника). При вирішенні питання щодо заяви про забезпечення позову суд враховує не лише доводи, викладені у відповідній заяві, а й інші наявні матеріали цивільної справи.
При цьому, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб.
Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу.
Таким чином, підставою забезпечення позову є обґрунтоване припущення заявника, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має врахувати наскільки конкретний захід, який пропонується вжити, пов'язаний з предметом позову, наскільки він співмірний позовній вимозі, і яким чином цей захід фактично реалізує мету його вжиття.
Обґрунтовуючи заяву про забезпечення позову, позивач ОСОБА_1 посилався на те, що вказаний ним спосіб забезпечення позову є співмірними із заявленими позовними вимогами та не порушить прав та охоронюваних законом інтересів відповідача у справі чи інших осіб, що не є учасниками даного цивільного процесу, і небажання відповідача вчиняти дії щодо погашення боргу за договором позики, зокрема продажу належного йому майна, свідчить про те, що він буде вчиняти дії і щодо ускладнення чи унеможливлення виконання можливого рішення суду про стягнення на його користь боргу за договором позики.
При вирішенні питання щодо наявності або відсутності підстав для застосування заходів забезпечення позову судом, серед іншого, підлягають встановленню наявність або відсутність спору, наявність або відсутність реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовними вимогам, співмірність заявлених позовних вимог до майна, яким заявник просив забезпечити позов.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову.
Проаналізувавши доводи та обґрунтування, викладені в заяві про забезпечення позову, суд приходить до висновку про те, що між сторонами дійсно існує спір з приводу стягнення грошових коштів, у зв'язку з чим, враховуючи предмет позову, є підстави для вжиття заходів забезпечення позову.
Звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову позивач просить накласти арешт на земельні ділянки належні відповідачу.
Зваживши на викладені позивачем доводи, суд вважає, що заява підлягає до часткового задоволення з таких підстав.
Арешт майна - це накладення заборони на право розпоряджатися майном з метою його збереження до визначення подальшої долі цього майна. Заборона на відчуження об'єкта нерухомого майна це перешкода у вільному розпорядженню майном. Верховний Суд у постанові №643/12369/19 від 19.02.2021 року зауважує, що арешт майна і заборона на відчуження майна є самостійними видами (способами) забезпечення позову, обидва способи за правовою сутністю обмежують право відповідача розпоряджатися спірним майном, але вони є різними для виконання ухвали про забезпечення позову, тому суттєвого значення у виборі їх застосування немає для вирішення справи та способу забезпечення позову. Заборона на відчуження житлового будинку з надвірними будівлями, щодо якого між сторонами виник спір, не є позбавленням права власності відповідача.
З огляду на викладене, суд звертає увагу, що враховуючи мету застосування заходів забезпечення позову, їх вжиття щодо нерухомого майна не вимагає обмеження в користуванні ним, оскільки для найменшого порушення інтересів відповідача та збереження нерухомого майна обґрунтованою може бути визнана лише заборона відчуження такого нерухомого майна без позбавлення відповідача та інших осіб права користування ним.
Звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову шляхом накладення арешту на вказане майно, позивачем не враховано, що арешт передбачає не лише заборону реалізації (відчуження) майна, а й заборону користування майном, що на думку суду є невідповідним заходом, тому у даній вимозі слід відмовити.
Забезпечення позову у вигляді заборони на відчуження об'єктів нерухомого майна, тобто задоволення заяви частково, є співмірним із заявленими в майбутньому позовними вимогами.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що невжиття заходів забезпечення позову, а саме в частині заборони відповідачу ОСОБА_2 вчиняти із земельною ділянкою 0,9678 га кадастровий номер 6120881800:01:001:0963 дії, земельною ділянкою 0,1га кадастровий номер 6125284800:01:001:1274, земельною ділянкою 0,97га кадастровий номер 6120881800:01:001:0964, та земельною ділянкою 1га кадастровий номер 6120881800:01:001:1354 спрямовані на їх відчуження, в достатній мірі будуть обґрунтовані, необхідністю забезпечення позову, підстави та вид забезпечення позову є співмірними та взаємопов'язаними з пред'явленими вимогами, існує реальна загроза того, що невжиття таких заходів може утруднити чи унеможливити виконання можливого рішення суду про задоволення позову та відповідає вимогам закону та забезпечує баланс між інтересами сторін. В іншій частині заяви слід відмовити в зв'язку з необґрунтованістю даної вимоги.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 149-153, 157 ЦПК України, суд,-
Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову, що подана одночасно з позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики - задовольнити частково.
Заборонити відчуження об'єктів нерухомого майна, які на праві власності належать ОСОБА_2 , а саме:
- земельної ділянки 0,9678 га кадастровий номер 6120881800:01:001:0963, розташованої за адресою Тернопільська область, Борщівський район, с/рада Вигодська, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1323015661208;
- земельною ділянкою 0,1га кадастровий номер 6125284800:01:001:1274, розташованої за адресою Тернопільська область, Тернопільський район, с/рада Малоходачківська, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 11779814661252;
- земельною ділянкою 0,97га кадастровий номер 6120881800:01:001:0964, розташованої за адресою Тернопільська область, Борщівський район, с/рада Вигодська, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1037279861208;
- земельною ділянкою 1га кадастровий номер 6120881800:01:001:1354, розташованої за адресою Тернопільська область, Борщівський район, с/рада Вигодська, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 935996161208.
В іншій частині заяви відмовити.
Відповідно до ч. 1 ст. 157 ЦПК України ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення.
Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.
Попередити, що особи, винні в невиконанні ухвали про забезпечення позову, несуть відповідальність, встановленому законом.
Ухвала підписана без її проголошення та набрала законної сили з моменту її підписання суддею. Дата постановлення ухвали є датою складання повного тексту ухвали та датою її підписання.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Чернівецького апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом 15 днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Повна ухвала складена 21 листопада 2025 року
Суддя: Сергій Миколайович СКРИПНИК