Справа № 636/2043/23 Провадження 1-кп/636/594/25
21.11.2025 місто Чугуїв
Чугуївський міський суд Харківської області
у складі: головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора Великобурлуцького відділу Куп'янської окружної прокуратури ОСОБА_3 ,
захисника - адвоката ОСОБА_4 ,
обвинуваченої ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чугуєві обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 22022220000003353, яке внесене до ЄРДР 12.11.2022, за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України, -
встановив:
На розгляді суду перебуває обвинувальний акт по кримінальному провадженню за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України.
Під час судового засідання прокурор заявив клопотання про продовження обраного відносно ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, оскільки є достатньо підстав вважати, що продовжують існувати ризики того, що обвинувачена може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків чи знищити, сховати або спотворити будь-які з речей або документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення. Прокурор вважав необхідним продовжити обвинуваченій запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, що забезпечить явку обвинуваченої до суду і буде запобігати реалізації наведених ризиків, та стверджував, що інші більш м'які запобіжні заходи, передбачені ст. 176 КПК України, можуть не забезпечити виконання обвинуваченою процесуальних обов'язків.
Захисник - адвокат ОСОБА_4 просила відмовити у задоволенні клопотання прокурора, яке на її думку є необґрунтованим, зазначені в ньому ризики - не доведеними, вважала за можливе обрати стосовно її підзахисної запобіжні заходи у вигляді особистого зобов'язання.
Обвинувачена в засіданні підтримала думку свого захисника та просила суд відмовити у задоволенні клопотання прокурора..
Суд, вислухавши думку учасників, ознайомившись із клопотанням, дійшов наступного.
Запобіжні заходи є заходами превентивного характеру, які застосовуються з метою запобігання протиправній поведінці обвинуваченого і забезпечення кримінального провадження. Превентивний характер цих заходів чітко проявляється в цілях їх застосування, якими є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам вчинити дії, які ст. 177 КПК України віднесено до ризиків у кримінальному провадженні. Підставою для застосування запобіжного заходу є наявність сукупності як обґрунтованої підозри, так і вищенаведених ризиків.
Частиною 5 ст. 9 КПК визначено, що кримінальне процесуальне законодавство застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини. Прецедентне право Європейської конвенції з прав людини сформулювало підстави, за наявності яких допускається безперервне тримання особи під вартою.
До цих підстав віднесені: наявність ризику, що підозрюваний не з'явиться до суду; вчинить дії, які перешкоджають правосуддю; скоїть інше кримінальне правопорушення; стане причиною громадських заворушень (Tiron v. Romania, § 37; Smirnova v. Russia, § 59; Piruzyan v. Armenia, § 94).
Ризик переховування обвинуваченого від суду, крім суворості покарання, має оцінюватись також з врахуванням низки інших релевантних факторів, які можуть або підтвердити цей ризик, або продемонструвати, що він наскільки незначний, що не виправдовує попереднє ув'язнення особи. (Panchenko v. Russia, § 106).
Вказаний ризик підлягає врахуванню у світлі таких чинників, як характер людини, його моральні принципи, місце мешкання, робота, сімейні зв'язки та будь-які інші зв'язки з країною, у якій ведеться її переслідування. (Becciev v. Moldova, § 58).
Згідно з рішенням ЄСПЛ у справі «Clooth v. Belgium» серйозність звинувачень може примусити судові органи помістити обвинуваченого під варту з метою попередження спроб подальших правопорушень. Однак необхідно, щоб цей ризик був очевидним, а захід таким, що відповідає обставинам справи, зокрема, минулому та особі обвинуваченого.
Вказані підстави враховані у національному законодавстві.
Зокрема, згідно зі ст. 178 КПК України, суд при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу зобов'язаний врахувати ризики неправомірної процесуальної поведінки, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого правопорушення, міцність соціальних зв'язків обвинуваченого, наявність у нього родини та утриманців, його репутацію тощо.
Вирішуючи питання про існування передбачених кримінальним процесуальним законом ризиків неправомірної процесуальної поведінки обвинуваченої, суд відмічає, що ризиком можна вважати прогнозовану подію, настання якої розглядається як цілком гарантоване.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа, у цьому випадку обвинувачений, вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Таким чином, суд, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.
У рішенні Європейського суду з прав людини «Бессієв проти Молдови» вказано, що ризик втечі має оцінюватися судом у контексті чинників, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування. Серйозність покарання є релевантною обставиною в оцінці ризику того, що підозрюваний може втекти.
Надаючи оцінку можливості обвинуваченої переховуватися від суду, суд бере до уваги, що існує певна ймовірність того, що обвинувачена з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення інкримінованого злочину, може вдатися до відповідних дій.
При встановленні наявності ризику впливу на свідків, слід враховувати встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК).
За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
Характер та фактичні обставини інкримінованого ОСОБА_5 злочину, свідчить про підвищену суспільну небезпеку. ОСОБА_5 хоча і не судима раніше, має постійне місце проживання, однак обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, тому у суду є достатні підстави вважати, що вона з метою ухилення від кримінального покарання може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, чим перешкоджати кримінальному провадженню, а також має можливість впливу на свідків, що матиме суттєве значення для встановлення обставин події.
Розглядаючи питання доцільності продовження запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно обвинуваченої, враховуючи, що рішення про продовження запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту обмежує права і свободи обвинуваченої, має відповідати характеру певного суспільного інтересу (визначеним у КПК України конкретним підставам і меті), що, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості, приходить до наступного. ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено понесення винною особою покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років, у зв'язку із чим, розуміючи тяжкість покарання, яке може бути призначене у разі визнання обвинуваченої винною у вчиненні інкримінованого злочину, остання може переховуватись від органів досудового розслідування та суду. Враховуючи ті обставини, що обвинувачена мешкає в одному населеному пункті із свідками у провадженні, то вона дійсно може вчинити певні дії спрямовані на незаконний вплив на свідків.
При цьому, як при обранні запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, так і при розгляді даного клопотання прокурора суд врахував, що обвинувачена має постійне місце проживання, раніше не притягувалась до кримінальної відповідальності, є особою похилого віку, має низку захворювань, в неї наявні стійкі соціальні зв'язки, однак дані обставини, вочевидь, існували і на час вчинення інкримінованого ОСОБА_5 кримінального правопорушення.
Існування наведених у клопотанні прокурора ризиків, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України було предметом дослідження як суду першої інстанції так і апеляційного суду, який неодноразово залишав без змін раніше обраний стосовно ОСОБА_5 запобіжний захід.
При цьому суд зазначає, що тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченій, не є основною чи безпосередньою підставою для продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, а оцінюється в сукупності з наявними ризиками, передбаченими ст. 177 КПК України.
Вирішуючи питання про продовження запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, суд враховує обставини кримінального провадження, практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права обвинуваченої, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
З урахуванням наведених обставин, поведінки обвинуваченої, яка не порушувала умови домашнього арешту, з урахуванням тривалості застосування запобіжного заходу, суд вважає, що на момент вирішення клопотання прокурора встановлено наявність обґрунтованої підозри та достатніх підстав вважати, що не зменшились та продовжують існувати ризики, передбачені п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, отже суд приходить до висновку про необхідність продовжити строк запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в нічний час доби.
Роз'яснити обвинуваченій, що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України, працівники органу внутрішніх справ з метою контролю за її поведінкою мають право з'являтися в житло, під арештом в якому вона перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов'язаних із виконанням покладених на неї зобов'язань, використовувати електронні засоби контролю.
Порушення умов домашнього арешту має наслідком застосування більш суворого запобіжного заходу.
Керуючись ст. ст. 176-178, 181, 184, 193, 194, 196-198, 331, 350, 369-372 КПК України, суд, -
постановив:
Клопотання прокурора про продовження обвинуваченій ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту - задовольнити.
Запобіжний захід, обраний обвинуваченій ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вигляді домашнього арешту за місцем реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , продовжити на 60 діб, тобто до 19 січня 2026 року.
Відповідно до ч.5 ст.194 КПК України покласти на обвинувачену ОСОБА_5 такі обов'язки:
- прибувати за кожною вимогою на визначений час до прокурора та суду;
- не залишати без дозволу прокурора або суду місце постійного проживання за адресою: АДРЕСА_1 , в період часу з 22:00 по 06:00 годину, за виключенням випадків звернення за медичною допомогою, вжиття невідкладних заходів безпеки (евакуація, примусова евакуація, повітряна тривога, тощо);
- повідомляти прокурора, суд про намір змінити своє місце проживання;
- утримуватись від спілкування в будь-який спосіб зі свідками в даному кримінальному провадженні;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Контроль за виконанням ухвали суду покласти на Куп'янський РВП ГУНП в Харківській області.
Копію ухвали направити до Куп'янського РВП ГУНП в Харківській області для негайного виконання та здійснення контролю за поведінкою обвинуваченої ОСОБА_5 .
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1