Справа № 646/6522/25
№ провадження 1-кп/646/1366/2025
21 листопада 2025 року м.Харків
Основ'янський районний суд міста Харкова
у складі: головуючого судді - ОСОБА_1 ,
секретаря - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Харкові кримінальне провадження № 62023170020000005 від 02.01.2023 з обвинувальним актом стосовно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Луцька, громадянина України, із повною середньою освітою, одруженого, військовозобов'язаного, який проходить військову службу за призивом на посаді стрільця-санітара 1 механізованого відділення 1 механізованого взводу, 5 механізованої роти, 2 механізованого батальйону ВЧ НОМЕР_1 , зареєстрованого адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
- у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.408 КК України,
за участю: прокурора - ОСОБА_4 ,
захисника - адвоката ОСОБА_5 ,
обвинуваченого - ОСОБА_3 ,
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №51 від 07.03.2022 військовослужбовець військової служби за призовом під час мобілізації обвинувачений ОСОБА_3 , призначений на посаду, стрільця-санітара 1 механізованого відділення 1 механізованого взводу 5 механізованої роти НОМЕР_2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 .
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №51 від 07.03.2022 обвинуваченого призначено на посаду солдата військової частини НОМЕР_1 .
Вимоги ст. ст. 17, 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ч. 1 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» зобов'язують обвинуваченого захищати Вітчизну, суверенітет і територіальну цілісність України.
У відповідності до вимог ст. ст. 9, 11, 12, 14, 16, 49 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 № 548-XIV (зі змінами), ст. ст. 1, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 №551-XIV, обвинувачений під час проходження військової служби повинен свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок; беззастережно виконувати накази командирів; знати та виконувати свої обов'язки та додержуватися вимог статутів Збройних Сил України; виявляти повагу до командирів (начальників) і старших за військовим званням, сприяти їм у підтриманні порядку і дисципліни; виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою; бути зразком високої культури, скромності й витримки, берегти військову честь, захищати свою й поважати гідність інших людей; поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків та виконувати завдання, пов'язані із захистом Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України та інше.
Пунктом 3 ст. 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» передбачено, що військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов'язки військової служби: на території військової частини або в іншому місці роботи протягом робочого часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком; на шляху прямування на службу або зі служби, під час службових поїздок, повернення до місця служби; поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов'язкам військовослужбовця або його було направлено туди за наказом відповідного командира (начальника).
Згідно вимог ст. ст. 12, 14 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, про все, що сталося з військовослужбовцем і стосується виконання ним службових обов'язків він зобов'язаний доповідати своєму безпосередньому начальникові. Із службових та особистих питань військовослужбовець повинен звертатися до свого безпосереднього начальника, а якщо він не може їх вирішити - до наступного прямого начальника.
Статтями 129, 130, 199 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, визначено необхідність забезпечення у військовій частині постійної бойової готовності, проведення занять з бойової підготовки, підтримання внутрішнього порядку, військової дисципліни та виконання службових обов'язків, зобов'язують військовослужбовців у службовий час постійно знаходитись в розташуванні військової частини або місця служби і не залишати їх без дозволу командира (начальника).
Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», який затверджено Верховною радою України, у зв'язку із військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 строком на 30 діб, який на теперішній час продовжено.
Так, обвинувачений, будучи військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації, достовірно знаючи та усвідомлюючи, що повинен неухильно дотримуватись вимог ст.ст. 65, 68 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст.ст. 1, 2, 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ст. ст. 11, 16, 49 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 № 548-XIV, ст. 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 № 551-XIV, які зобов'язують його: свято і непорушно додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги військових статутів, накази командирів, захищати суверенітет і територіальну цілісність України, забезпечувати її економічну та інформаційну безпеку, віддано служити українському народу, сумлінно, чесно та зразково виконувати військовий обов'язок, дорожити честю і гідністю військовослужбовця, не допускати негідних вчинків, під час проходження військової служби, в порушення вищезазначених нормативно-правових актів вирішив стати на злочинний шлях та діючи умисно, в умовах воєнного стану без дозволу командування та поважних причин, незаконно ухилився від проходження військової служби за наступних обставин.
Обвинувачений, в порушення вищевказаних нормативно- правових актів, діючи умисно, а саме усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з метою ухилитися від військової служби та з мотивів небажання переносити труднощі військової служби, через особисту недисциплінованість та несумлінне ставлення до виконання своїх службових обов'язків, без відповідних дозволів командирів та начальників, за відсутності законних підстав та поважних причин, 24.10.2022 року під час виконання визначених бойових завдань зі звільнення відповідних територій Куп'янського району Харківської області, з метою ухилитися від військової служби, самовільно залишив місце несення служби - місце тимчасової дислокації НОМЕР_2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 в АДРЕСА_3 , та незаконно, постійно перебуває поза межами місця проходження служби, проводячи час на власний розсуд.
За час відсутності на службі, обвинувачений обов'язки з військової служби за посадою не виконував, правоохоронні органи, органи державної влади або органи місцевого самоврядування про свою належність до військової служби, про вчинене ним ухилення від військової служби та про його причини не повідомляв, а вільний час проводить на власний розсуд.
Дії ОСОБА_3 кваліфіковані за ч. 4 ст. 408 КК України, як дезертирство, тобто самовільне залишення військової частини з метою ухилитися від військової служби, вчинене в умовах воєнного стану.
Обвинувачений ОСОБА_3 у судовому засіданні заявив клопотання про звільнення його від кримінальної відповідальності на підставі ч. 5 ст. 401 КК України, у зв'язку тим, що він добровільно виявив намір повернутися до військової частини для продовження проходження військової служби, про що командиром військової частини НОМЕР_3 надано письмову згоду на можливість продовження обвинуваченим військової служби.
Суд, з'ясувавши думку прокурора, інших учасників процесу, які не заперечували проти задоволення заявленого клопотання, дослідивши матеріали надані до клопотання, приходить до висновку, що клопотання про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 408 КК України, підлягає задоволенню з таких підстав.
За положеннями пункту п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом, у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Частиною п'ятою статті 401 Кримінального кодексу України передбачено, що особа, яка під час дії воєнного стану вперше вчинила кримінальне правопорушення, передбачене статтями 407, 408 цього Кодексу, може бути звільнена від кримінальної відповідальності в порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законодавством України, якщо вона добровільно звернулася із клопотанням до слідчого, прокурора, суду про намір повернутися до цієї або іншої військової частини або до місця служби для продовження проходження військової служби та за наявності письмової згоди командира (начальника) військової частини (установи) на продовження проходження такою особою військової служби.
24 лютого 2022 року Президентом України було видано Указ №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», який було затверджено Законом України 2102-IX від 24.02.2022 «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», у відповідності до якого в Україні введено воєнний стан. Також Президентом України було видано Указ № 69/2022 «Про загальну мобілізацію», яким постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію. Воєнний стан в Україні неодноразово продовжувався та діє на даний час.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, обвинувачений був призваний на військову службу за мобілізацією 07.03.2022 та до 24.10.2022 проходив військову службу за посадою стрільця-санітара 1 механізованого відділення 1 механізованого взводу 5 механізованої роти НОМЕР_2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 .
До кримінальної відповідальності за статтями 407, 408 КК України не притягувався.
Командиром військової частини НОМЕР_3 надано письмову згоду на продовження військової служби обвинуваченим.
Відповідно до частини третьої статті 288 КПК України суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність. У разі закриття судом кримінального провадження та звільнення підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у порядку, передбаченому частиною п'ятою статті 401 Кримінального кодексу України, суд своєю ухвалою зобов'язує після набрання такою ухвалою законної сили невідкладно поновити звільнену особу на військовій службі та звільнену особу не пізніше 72 годин зобов'язує прибути до відповідної військової частини або місця служби для продовження проходження військової служби.
Судом з'ясовано, що обвинувачений розуміє підстави та наслідки закриття провадження відповідно до ч. 5 ст. 401 КК України, звільнення його від кримінальної відповідальності з нереабілітуючих підстав, безумовної можливості судового розгляду провадження з його вирішенням по суті.
Враховуючи вищевикладене у сукупності, суд дійшов висновку, що клопотання обвинуваченого про звільнення його від кримінальної відповідальності підлягає задоволенню.
За положення ч.2 ст. 24 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» військовослужбовці, стосовно яких судом постановлено ухвалу про закриття кримінального провадження та звільнення від кримінальної відповідальності на підставі, передбаченій частиною п'ятою статті 401 Кримінального кодексу України, зобов'язані невідкладно, але не пізніше трьох діб після набрання такою ухвалою законної сили, прибути до вказаних в ухвалі військових частин (місць проходження військової служби) для продовження проходження військової служби. З дня прибуття до військових частини (місць проходження військової служби), але не пізніше набрання такою ухвалою законної сили, для таких військовослужбовців військова служба та дія контракту продовжуються, поновлюються виплата грошового і здійснення продовольчого, речового, інших видів забезпечення, пільги та соціальні гарантії, встановлені законодавством України.
Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувались, цивільний позов не заявлявся.
Процесуальні витрати та речові докази відсутні.
Запобіжний захід обвинуваченому в вигляді тримання під вартою скасувати, негайно звільнивши обвинуваченого з під варти.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 285, 286, 287, 288, 370, 371, 372 КПК України, суд
Клопотання обвинуваченого ОСОБА_3 - задовольнити.
Звільнити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від кримінальної відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 408 Кримінального кодексу України, в порядку, передбаченому ч. 5 ст. 401 Кримінального кодексу України, для продовження проходження військової служби.
Кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62023170020000005 від 02.01.2023 з обвинувальним актом стосовно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 408 КК України - закрити.
Зобов'язати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , невідкладно, але не пізніше 72 годин після набрання такою ухвалою законної сили прибути до військової частини НОМЕР_3 для продовження проходження військової служби.
Зобов'язати командира військової частини НОМЕР_3 після набрання цією ухвалою суду законної сили поновитиОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на військовій службі та забезпечити продовження проходження ним військової служби.
Запобіжний захід ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у виді тримання під вартою - скасувати.
Звільнити ОСОБА_3 з під варти - негайно.
Копію ухвали для виконання надіслати до Державної установи «Харківський слідчий ізолятор».
Копію ухвали після проголошення негайно вручити учасникам розгляду справи.
Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду протягом семи днів з дня її проголошення.
Суддя ОСОБА_1