Справа № 646/9719/25
№ провадження 1-кс/646/2726/2025
21 листопада 2025 року м. Харків
Суддя Основ'янського районного суду міста Харкова ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду заяву обвинуваченої ОСОБА_3 про відвід судді ОСОБА_4 у кримінальному провадженні № 12025226170000007 від 08.01.2025,
за участю сторін кримінального провадження: обвинуваченої ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_5 ,
24.09.2025 у провадження судді Основ'янського районного суду міста Харкова надійшло кримінальне провадження № 12025226170000007 від 08.01.2025 з обвинувальним актом щодо ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 129 Кримінального кодексу України.
Ухвалою суду від 29.09.2025 кримінальне провадження призначено до розгляду у підготовчому судовому засіданні на 05.11.2025.
05.11.2025 у підготовчому судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_3 усно заявила відвід судді ОСОБА_4 , мотивувавши його тим, що потерпіла ОСОБА_6 раніше працювала в Основ'янському районному суді міста Харкова помічником іншого судді цього суду, однак її робоче місце знаходилося в одному кабінеті з помічником та секретарем судді ОСОБА_4 .
За положеннями частини першої статті 81 КПК України, у разі заявлення відводу судді, який здійснює судове провадження одноособово, його розглядає інший суддя цього ж суду, визначений у порядку, встановленому частиною третьою статті 35 цього Кодексу.
Протоколом автоматизованого розподілу суддею для розгляду заяви про відвід визначено суддю ОСОБА_1 .
Відповідно до положень ч. 3 ст. 81 КПК України при розгляді відводу має бути вислухана особа, якій заявлено відвід, якщо вона бажає дати пояснення, а також думка осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні.
Обвинувачена у судовому засіданні заяву про відвід судді ОСОБА_4 підтримала, вважає, що існують достатні підстави для сумніву в її неупередженості у зв'язку з її стосунками з потерпілою. Просила суд задовольнити заяву про відвід для забезпечення справедливого та об'єктивного розгляду кримінального провадження.
Захисник підтримала думку обвинуваченої.
Прокурор надала заяву про розгляд заяви про відвід без її участі. У задоволенні заяви про відвід просила відмовити, посилаючись на її необґрунтованість та безпідставність.
Суддя ОСОБА_4 надала письмові пояснення, у яких просила заяву про відвід розглянути у її відсутність, враховуючи Бангалорські принципи поведінки суддів, практику Європейського суду з прав людини, зокрема рішення у справі «Паунович проти Сербії», відповідно до яких під час розгляду справи повинен бути дотриманий не тільки об'єктивний, а й суб'єктивний критерій безсторонності судді. Зазначила, що за час роботи потерпілої ОСОБА_6 на посаді помічника судді Основ'янського районного суду міста Харкова з нею склалися приязні відносини.
З'ясувавши думку сторін кримінального провадження, суд дійшов таких висновків.
Підстави для відводу судді, порядок звернення із заявою про відвід та порядок вирішення такої заяви регламентовані положеннями статей 75, 76, 80, 81 КПК України.
Пунктом 4 частини першої статті 75 КПК України передбачено, що суддя не може брати участь у кримінальному провадженні за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.
Такими обставинами обвинувачена визначає те, що потерпіла раніше працювала на посаді помічника судді Основ'янського районного суду міста Харкова, безсумнівно мала офіційні професійні контакти із суддею ОСОБА_4 , які могли спричинити формування неформальних приязних стосунків між потерпілою та головуючою суддею, що створює ризик упередженості під час розгляду справи.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини (пункт 66 рішення в справі «Мироненко і Мартенко проти України» від 10 грудня 2009 року, заява № 4785/02; пункти 28, 30 рішення в справі «Фей проти Австрії» від 24 лютого 1993 року; пункт 42 рішення в справі «Веттштайн проти Швейцарії», заява № 33958/96) обґрунтованість підстав для надання висновку щодо безсторонності суду для мети пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року має встановлюватися згідно об'єктивним критерієм, який передбачає, що встановлення наявності упередженості суду (суддів) має бути визначено окремо від поведінки судді, тобто має бути з'ясовано, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність; вирішальною є саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду; позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною; суб'єктивним критерієм, який вимагає оцінки реальних дій, поведінки судді під час розгляду конкретної справи і тільки після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність; особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів іншого.
У п. 105 рішення ЄСПЛ у справі «Олександр Волков проти України» (заява № 21722/11) Суд зазначив, що між суб'єктивною та об'єктивною безсторонністю не існує беззаперечного розмежування, оскільки поведінка судді не тільки може викликати об'єктивні побоювання щодо його безсторонності з точки зору стороннього спостерігача (об'єктивний критерій), а й може бути пов'язана з питанням його або її особистих переконань (суб'єктивний критерій) (див. рішення ЄСПЛ у справі «Kyprianou v. Cyprus», заява № 73797/01, п. 119).
Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Головною метою відводу є гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи. Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Європейський суд з прав людини зазначає, що у кожній окремій справі потрібно вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу й такий ступінь, що свідчать про небезсторонність суду. Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими.
У справі П'єрсак проти Бельгії ЄСПЛ, встановивши порушення положень частини 1 статті 6, зазначив, що будь-який суддя, стосовно неупередженості якого є законні сумніви, повинен вийти зі складу суду.
Інститут відводу судді від участі у розгляді конкретної справи - це одна із найважливіших гарантій здійснення правосуддя неупередженим та справедливим судом. Він покликаний ліквідувати найменшу підозру у заінтересованості судді в результатах розглянутої справи, навіть якщо такої заінтересованості немає, бо тут головним є публічний інтерес.
Судді заборонено брати участь у розгляді справи за наявності будь- яких обставин, які викликають чи можуть викликати сумніви у його об'єктивності.
Принцип неупередженості (об'єктивності судді) є другим у переліку принципів (першим встановлено незалежність), визначених Бангалорськими принципами поведінки судді, що схвалені Резолюцією ЕКОСОР ООН 27 липня 2006 року.
Для того, щоб суди могли викликати у громадськості довіру, яка є необхідною, слід також враховувати питання внутрішньої організації (див. «Piersack», цитоване вище, §1.30). Існування національних процедур забезпечення неупередженості, а саме правил, що регулюють відведення суддів, є важливим фактором. Такі правила відображають прагнення національного законодавця усунути всі обґрунтовані сумніви щодо неупередженості відповідного судді або суду і є спробою забезпечити неупередженість шляхом усунення причин таких сумнівів ( рішення у справі «Zahiroviж v. Croatia», № 58590/11, § 35, від 25 квітня 2013 року). Крім забезпечення відсутності фактичної упередженості, вони спрямовані на усунення будь-якої видимості упередженості і таким чином, слугують зміцненню довіри, яку суди в демократичному суспільстві повинні викликати у громадськості.
За статтею 7 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом.
Відповідності до частини першої статті 21 КПК України кожному гарантується право на справедливий розгляд та вирішення справи в розумні строки незалежним і неупередженим судом, створеним на підставі закону.
Розглядом заяви про відвід встановлено, що потерпіла ОСОБА_6 працювала на посаді помічника судді Червонозаводського районного суду м.Харкова.
З огляду на вказані обставини очевидним є те, що потерпіла та головуючий у справі - суддя ОСОБА_4 перебували у службових відносинах, обумовлених виконанням посадових обов'язків у межах їхньої професійної діяльності, що передбачало процесуальну взаємодію та складення певних відносин.
Такий формат професійної взаємодії є типовим і відповідає загальним принципам взаємодії судді з працівниками апарату суду, однак у такому випадку характер таких відносин заслуговує на ретельну оцінку з точки зору можливого впливу на об'єктивність і безсторонність судді у розгляді конкретного кримінального провадження.
Таким чином, наявність службових контактів між потерпілою ОСОБА_6 та суддею ОСОБА_4 не є винятковою обставиною. Водночас, враховуючи характер та обставини кримінального правопорушення - погроза вбивством, така обставина вимагає додаткової уваги для виключення будь-яких сумнівів у неупередженості головуючого судді під час судового розгляду.
Взаємодія працівника апарату суду з суддею під час виконання обов'язків, включно зі спільними зустрічами та обговореннями, не є протиправною чи такою, що прямо свідчить про наявність упередженості. Однак, у світлі положень статті 75 КПК України, навіть формальність таких контактів не виключає можливості виникнення сумнівів щодо безсторонності судді з огляду на об'єктивні обставини, які можуть вплинути на довіру до правосуддя.
Суд зобов'язаний враховувати як характер, так і частоту таких контактів, їх вплив на об'єктивність судді та можливість формування у суспільства враження про ймовірну зацікавленість судді у результатах розгляду справи.
На переконання суду, з огляду на встановлені обставини та об'єктивну необхідність забезпечення зовнішньої неупередженості при розгляді даної справи, виникає потреба у дотриманні максимально високих стандартів безсторонності суду.
Зважаючи на характер стосунків, що склалися між суддею ОСОБА_4 та потерпілою ОСОБА_6 у минулому, навіть за відсутності прямих доказів упередженості, існує ризик виникнення у сторін або у сторонніх спостерігачів сумнівів щодо об'єктивності суду. Такий ризик може негативно вплинути на довіру до правосуддя та сприйняття процесу як справедливого.
Враховуючи наведене, суд вважає за необхідне застосувати підхід, що відповідає міжнародним стандартам правосуддя, зокрема, передбаченим практикою Європейського суду з прав людини, відповідно до яких навіть видимість можливого конфлікту інтересів є достатньою підставою для відводу судді з метою збереження довіри до судового процесу.
Крім того, суд враховує, що відповідне кримінальне провадження перебуває на стадії підготовчого провадження, а отже, зміна складу суду жодним чином не вплине на тривалість розгляду справи, а також на реалізацію процесуальних прав сторін, передбачених КПК України.
Заміна головуючого судді на цьому етапі дозволить забезпечити додержання принципів справедливості та неупередженості, гарантованих статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Це також сприятиме уникненню можливих сумнівів у безсторонності суду, які можуть виникнути з огляду на встановлені обставини професійних і неформальних контактів між суддею ОСОБА_4 та потерпілою ОСОБА_6 .
Таким чином, забезпечення справедливого судового розгляду та збереження довіри до судової системи вимагає задоволення заяви про відвід судді на даній стадії процесу.
На підставі викладеного, керуючись статтями 76, 80, 81 КПК України, суд
Заяву обвинуваченої ОСОБА_3 про відвід судді ОСОБА_4 у кримінальному провадженні № 12025226170000007 від 08.01.2025 - задовольнити.
Матеріали кримінального провадження 12025226170000007 від 08.01.2025 з обвинувальним актом щодо стосовно ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 129 Кримінального кодексу України - передати до канцелярії Основ'янського районного суду міста Харкова для вирішення питання про передачу справи на розгляд іншому судді в порядку, встановленому частиною третьою статті 35 КПК України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1