Справа № 645/6912/25
Провадження № 2-ві/645/10/25
21 листопада 2025 року м. Харків
Немишлянський районний суд м.Харкова у складі:
головуючого судді - Ульяніч І.В.,
за участі секретаря судового засідання - Циганок В.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву відповідача ОСОБА_1 про відвід головуючого судді Шевченко Г.С. у справі №645/6912/25 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя,-
В провадженні судді Немишлянського районного суду м.Харкова Шевченко Г.С. знаходиться цивільна справа № 645/6912/25 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя.
19.11.2025 року відповідач ОСОБА_1 подав заяву про відвід судді Шевченко Г.С. В обґрунтування заяви ОСОБА_1 зазначено, що суддя Шевченко Г.С. не може брати участь у розгляді справи і підлягає відводу, оскільки є знайомою цивільного чоловіка Позивача (колишнього судді ОСОБА_3 ) - Водяницької О.О., який має вплив на суддю і може бути побічно заінтересований у результаті розгляду справи (так, зокрема вже на початку розгляду справи суддею чомусь продовжується строк на виправлення недоліків в Позовній заяві).
Ухвалою судді Немишлянського районного суду м.Харкова Шевченко Г.С. від 19.11.2025 року, заяву відповідача ОСОБА_1 про відвід головуючого по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя - визнано необґрунтованою. Передано заяву про відвід для вирішення питання суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу і визначається в порядку, встановленому ч.1 ст. 33 ЦПК України.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.11.2025 року для розгляду заяви ОСОБА_1 про відвід судді Шевченко Г.С. визначено суддю Немишлянського районного суду м. Харкова Ульяніч І.В.
Відповідно до ч. 7, 8 ст. 40 ЦПК України, питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі; суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи.
Суд, дослідивши доводи, викладені в заяві, а також докази, надані в обґрунтування заявлених вимог, дійшов висновку про відсутність підстав для їх задоволення, оскільки відвід належним чином не вмотивований з огляду на наступне.
Підстави для заяви відводу судді передбачені ст. ст. 36,37 ЦПК України.
Так, статтею 36 ЦПК України передбачено, що суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Для відведення судді необхідно обґрунтувати наявність обставин, які об'єктивно можуть вказувати на можливу упередженість або необ'єктивність.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», судова влада в Україні відповідно до конституційних засад поділу влади здійснюється незалежними та безсторонніми судами, утвореними згідно із законом. Статтею 2 цього закону передбачено, що суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Згідно ч. 1 ст. 7 вказаного вище Закону, кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Відповідно до усталеної практики Європейського Суду з прав людини, відображеної, зокрема, в рішеннях у справі «Фей проти Австрії», «Ветштайн проти Швейцарії», «Пуллар проти Сполученого Королівства», «Білуха проти України», наявність безсторонності відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд, як такий, та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.
Щодо суб'єктивної складової даного поняття, то потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з'являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з'являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об'єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (рішення у справі «Мироненко і Мартиненко проти України»).
Судом встановлено, що згідно ухвали суду від 03.11.2025 року відкрито провадження по данній справі та призначено підготовче судове засідання на 01.12.2025 року. Відповідач ОСОБА_4 в своїй заяві про відвід судді Шевченко Г.С. зазначає, що під час розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя, існує упередженість судді, оскільки суддя Шевченко Г.С. є знайомою цивільного чоловіка позивача ОСОБА_3 , який є колишнім суддею та має вплив на суддю Шевченко Г.С. і може бути побічно заінтересований у результаті розгляду справи.
Обставини, які були покладені в основу заяви про відвід, повинні бути доведеними.
Відвід повинен бути вмотивований - з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу. Якщо він не вмотивований, це є підставою для відмови у його задоволенні.
Відтак, суд не вбачає підстав для задоволення заяви ОСОБА_4 про відвід судді Шевченко Г.С., оскільки обставини, на які посилається відповідач, в якості підстав для відводу судді, відповідачем не підтверджені, інших підстав для відводу, передбачених ст. 36, 37 ЦПК України, не зазначено. Підстави зазначені в заяві не свідчать про упередженість або необ'єктивність судді та не може бути підставою для відводу.
Інших обставин, які б викликали сумнів в об'єктивності та неупередженості судді, не виявлено.
Враховуючи, що передбачені ст. 36 ЦПК України підстави для відводу відсутні, вважаю заяву про відвід необґрунтованою, у задоволенні відводу слід відмовити, а розгляд даної справи продовжити в тому ж складі суду.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст.4, 12, 36, 39, 40, 258, 259 ЦПК України, суд,-
В задоволенні заяви відповідача ОСОБА_1 про відвід головуючого судді Шевченко Г.С. у справі №645/6912/25 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя - відмовити.
Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя І.В.Ульяніч