Слобідський районний суд міста Харкова
Провадження № 2-з/641/51/2025 Справа № 641/4098/23
21 листопада 2025 року м. Харків
Суддя Слобідського районного суду м. Харкова Курганникова О.А. , розглянувши заяву адвоката Петрієвського Дмитра Павловича про забезпечення позову, -
встановив:
20.11.2025р. адвокат Петрієвський Дмитро Павлович, який діє в інтересах ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про забезпечення позову.
В обґрунтування заяви зазначає, що в провадженні Слобідського районного суду міста Харкова перебувала справа №641/4098/23 за позовом КП «Харківські теплові мережі» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за послуги теплопостачання.
10 листопада 2025 року відповідачці, гр. ОСОБА_1 , надійшло сповіщення про наявність заборгованості у розмірі близько ста тисяч грн. за виконавчим провадженням №77475236 відкритим від 11 березня 2025 року Головним державним виконавцем Основ'янсько-Слобідського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Дудкою Анатолієм Анатолійовичем.
При ознайомленні з матеріалами виконавчого провадження, вона дізналась, що 12 жовтня 2023 року Слобідським (Комінтернівським) районним судом міста Харкова прийнято заочне рішення у справі №641/4098/23, яким позовні вимоги КП «Харківські теплові мережі» задоволено повністю. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» заборгованість за послуги з теплопостачання у розмірі 87 497 грн. 09 коп. та судовий збір у розмірі 2684 грн.00 коп.,а всього загальною сумою 90 181 (дев'яносто тисяч сто вісімдесят одна) грн. 09 коп.
19 листопада 2025 року представником ОСОБА_1 у справі подано заяву про перегляд заочного рішення суду, а тому примусове його виконання під час розгляду справи в суді є передчасним та може порушити її права та законні інтереси.
Просить вжити заходи забезпечення позову шляхом зупинення стягнення по виконавчому провадженню №77475236 від 11 березня 2025 року відкритому на підставі виконавчого листа Слобідського районного суду міста Харкова №641/4098/23 від 13.02.2024 року.
Дослідивши заяву та додані до неї матеріали, суд встановив наступне.
У відповідності до ч. 1ст. 151 ЦПК України, суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову.
Відповідно до ст. 151 ЦПК України, у заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; ціну позову, про забезпечення якого просить заявник; пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення; інші відомості, потрібні для забезпечення позову.
Судом встановлено, між сторонами виник спір, предметом якого є стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за послуги теплопостачання.
Заочним рішенням Комінтернівського районного суду м. Харкова від 12.10.2023 р. у справі № 641/4098/23 позовні вимоги Комунального підприємства «Харківські теплові мережі»були задоволені. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» заборгованість за послуги з теплопостачання у розмірі 87 497 грн. 09 коп. та судовий збір у розмірі 2684 грн. 00 коп.,а всього загальною сумою90 181 (дев'яносто тисяч сто вісімдесят одна) грн.09 коп. Рішення набрало законної сили 14.11.2023р. 13.02.2024року по справі був виданий виконавчий лист.
Інститут забезпечення позову являє собою сукупність встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо у них існують побоювання, що виконання ухваленого у справі рішення виявиться у майбутньому утрудненим чи неможливим.
Забезпечення позову - це вжиття судом, в провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача проти несумлінних дій відповідача (який може сховати майно, продати, знищити або знецінити його), що гарантує реальне виконання позитивно прийнятого рішення в подальшому (п.4 Постанови «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді справ про забезпечення позову» від 22 грудня 2006 року № 9 Пленум Верховного Суду України.
Забезпечення позову по суті це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача ( заявника).
Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.
За положеннями п.п. 2, 4, 5 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується, зокрема, забороною вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.
Частиною 3 статті 150 ЦПК України, встановлено, що заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Як роз'яснив судам Пленум Верховного Суду України в пункті 4 постанови від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Відповідно до пункту 2 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді справ про забезпечення позову» № 9 від 22 грудня 2006 року, недопустимо забезпечувати позов шляхом зупинення виконання судових рішень, що набрали законної сили.
Вказане свідчить, що забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів.
У постанові від 15.09.2020 р. у справі №753/22860/17 (провадження № 14-88цс20) Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання.
Недопустимо забезпечувати позов шляхом зупинення виконання судових рішень, що набрали законної сили.
Аналогічний висновок міститься в постанові Верховного Суду від 17.11.2021р. у справі №316/844/21 (провадження №61-14849св21).
Згідно із Законом України «Про виконавче провадження» зупинення вчинення виконавчих дій та виконавчого провадження належить до виключної компетенції виконавця, який зупиняє їх у випадках, передбачених ст. 34, 38 вказаного Закону.
Тобто, частиною 2статті 149 ЦПК України чітко визначені стадії розгляду справи, на яких допускається забезпечення позову.
Норми ЦПК України не передбачають подачу відповідачем заяви про забезпечення позову після ухвалення заочного рішення та на стадії розгляду заяви про перегляд заочного рішення.
Таким чином, заявлені вимоги адвоката Петрієвського Д.П. щодо зупинення стягнення по виконавчому провадженню є таким, що суперечать нормам чинного законодавства.
Слід також зауважити, що адвокат Петрієвський Д.П. зазначає, що ним було подано заяву про перегляд заочного рішення, разом з тим станом на 21.11.2025 року зазначена заява на адресу суду не надходила. Також адвокат Петрієвський Д.П. зазначає, що ним було подано заяву про перегляд заочного рішення суду, а не оскарження виконавчого документу, на підставі якого було відкрито виконавче провадження.
Оскільки заявником позов до суду не подавався, наміру подати будь-який позов не заявлено, а перегляд заочного рішення суду за своєю правовою природою не є стадією розгляду справи, а є однією із форм перегляду судових рішень, тому підстави для задоволення клопотання про забезпечення заяви під час розгляду заяви про перегляд заочного рішення відсутні.
Тому слід відмовити у задоволенні заяви про забезпечення позову.
На підставі вищенаведеного, керуючись ст. ст. 149,150, 151,153 ЦПК України,
ухвалив:
У задоволенні заяви адвоката Петрієвського Дмитра Павловича про забезпечення позову, відмовити
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя -О. А. Курганникова