Справа № 640/15354/14-ц
н/п 6/953/390/25
"19" листопада 2025 р. Київський районний суд м. Харкова у складі:
судді Єфіменко Н.В.
за участю секретаря Лущан В.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові заяву Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» про поновлення пропущеного строку для пред'явлення до виконання виконавчого листа, виданого на підставі заочного рішення Київського районного суду міста Харкова від 31.10.2014 у справі за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та видачу дублікату виконавчого документу,
встановив:
09 жовтня 2025 року АТ КБ «ПриватБанк» звернулось до суду із заявою про поновлення пропущеного строку для пред'явлення до виконання виконавчого листа, виданого на підставі заочного рішення Київського районного суду міста Харкова від 31.10.2014 у справі за позовом АТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та видачу дублікату виконавчого документу.
В обґрунтування заяви АТ КБ «ПриватБанк» посилалось на ухвалення 31.10.2014 Київським районним судом м. Харкова заочного рішення про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованості за кредитним договором у розмірі 111 168,28 грн. та витрати зі сплати судового збору у розмірі 243,60 грн., пред'явлення виконавчого листа до Київського ВДВС м. Харкова, закриття виконавчого провадження, повернення виконавчого листа стягувачу та втрату виконавчого листа при пересилці.
Належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання учасники процесу не з'явились, причини неявки суду не повідомили.
Згідно з ч.3ст.433 ЦПК України заява розглядається в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Їх неявка не є перешкодою для вирішення питання про поновлення пропущеного строку.
Враховуючи зазначене, суд вважає за можливе розглянути подану заяву за відсутності учасників справи.
Розглянувши заяву АТ КБ «ПриватБанк» про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документу до виконання та видачу дублікату виконавчого документу, суд дійшов наступного:
Судом встановлені наступні фактичні обставини справи:
31.10.2014 заочним рішенням Київського районного суду м. Харкова стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованості за кредитним договором у розмірі 111 168,28 грн. та витрати зі сплати судового збору у розмірі 243,60 грн.
26.12.2014 позивач отримав 2 виконавчі листи.
21.10.2020 постановою державного виконавця Київського ВДВС м. Харкова виконавчий лист №640/15354/14-ц, виданий 26.12.2014 Київським районним судом м. Харкова про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованості у розмірі 11168,28 грн. за заявою стягувача, повернутий стягувачеві. Постанову про стягнення виконавчого збору №46509681 від 28.01.2015 виділено в окреме провадження.
З листа Київського ВДВС м. Харкова №122167 від 05.08.2025 вбачається, що виконавчий документ втрачений при пересилці.
Дослідивши матеріали справи, суд зазначає:
Пунктом 9 ч.2 ст.129 Конституції України визначено, що до основних засад судочинства належить обов'язковість рішень суду.
Відповідно до ст.129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Частиною 1 ст.431 ЦПК України передбачено, що виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Відповідно до ст.1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадовихосіб)сукупність дій, визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Отже, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбаченостаттею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Підпунктом 17.4 п. 1 розд. XIII «Перехідні положення» ЦПК України встановлено, що до дня початку функціонування Єдиного державного реєстру виконавчих документів у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання. Про видачу дубліката виконавчого документа постановляється ухвала у десятиденний строк із дня надходження заяви.
Аналізуючи п.п. 17.4 розд. XIII «Перехідні положення» ЦПК України єдиною підставою для видачі судом дубліката виконавчого листа є його втрата.
При вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа, у зв'язку з його втратою заявник повинен подати докази на підтвердження втрати виконавчого листа, а суд має обов'язково перевірити, чи не було виконано рішення суду на підставі якого його видано та чи не втратило судове рішення законної сили.
Крім цього, однією з підстав можливості видачі дубліката виконавчого документа, є подання відповідної заяви протягом строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання, який повинен обчислюватися з урахуванням переривання цього строку та/або його зупинення.
Відповідно до ч.1, ч.6 ст.12 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох місяців. Стягувач, який пропустив строк пред'явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Згідно з ч.4 ст.12 Закону України «Про виконавче провадження», строки пред'явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі: 1) пред'явлення виконавчого документа до виконання; 2) надання судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, відстрочки або розстрочки виконання рішення.
У постанові Верховного Суду від 24.01.2024 у справі №182/4087/13-ц (провадження № 61-10163св23) зазначено «згідно з ч.1 ст.12 Закону «про виконавче провадження» №1404-VIII виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох місяці. У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв'язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред'явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв'язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника - з дня закінчення строку дії відповідної заборони (ч.5 ст.12 Закону № 1404-VIII)».
Судом встановлено, що 21.10.2020 постановою державного виконавця Київського ВДВС м. Харкова виконавчий документ у ВП № 46509681 повернутий стягувачові.
Отже, за загальним правилом, після повернення виконавчого документа стягувачу, він мав бути пред'явлений до виконання у строк до 22.10.2023.
Водночас 26.03.2022 набрав чинності Закон України від 15.03.2022 №2129-IX «Про внесення зміни до розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження», яким розділ XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1404-VIII доповнено п.102, згідно з яким тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №2102-IX, визначені Законом №1404-VIII строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану.
Воєнний стан запроваджений в Україні 24.02.2024 наразі не припинений та не скасований.
Таким чином, строк на пред'явлення виконавчого листа у справі №640/15354/14-ц, виданий 26.12.2014 Київським районним судом м. Харкова про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованості у розмірі 11 168,28 грн. до виконання не є пропущеним.
Наведене узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 09.11.2023 у справі №440/5997/18.
Відповідно до ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
В матеріалах справи відсутнє рекомендоване повідомлення про вручення надісланого стягувачу поштового відправлення із оригіналом виконавчого листа та постанови про повернення його без виконання.
Поряд з цим, державною виконавчою службою, яка проводила виконання рішення суду, підтверджено втрату виконавчого листа.
Так, з листа Київського ВДВС м. Харкова №122167 від 05.08.2025 вбачається, що виконавчий документ втрачений при пересилці.
Слід зазначити, що Закон України «Про виконавче провадження, як і ЦПК України не передбачає форми конкретного доказу про втрату виконавчого документа, а отже за сукупності факту відсутності виконавчих документів у стягувача і в органах виконавчої служби, то таке свідчить про втрату виконавчих документів (постанова Верховного Суду від 09.10.2019 у справі № 2-6471/06).
Отже, виконавчий лист відсутній як у стягувача, так і у виконавця, а також відсутні відомості про належне виконання рішення суду, яке набрало законної сили.
Таким чином, за відсутності об'єктивних даних, що стягувач отримав вказані виконавчі документи, суд вважає доведеним факт втрати виконавчого документу не з вини стягувача.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що заява Акціонерного товариства Комерційного Банку «ПриватБанк» про поновлення пропущеного строку для пред'явлення до виконання виконавчого листа, виданого на підставі заочного рішення Київського районного суду міста Харкова від 31.10.2014 у справі за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та видачу дублікату виконавчого документу, підлягає частковому задоволенню.
Суд зазначає, що видача дубліката виконавчого документа є забезпечення гарантованого Конституцією України права стягувача на реалізацію реального та ефективного виконання судового рішення, яке набрало законної сили та є обов'язковим до виконання.
Керуючись Перехідними положеннями ЦПК України, ст. 260, 261 ЦПК України, суд,
постановив:
Заяву Акціонерного товариства Комерційного Банку «ПриватБанк» про поновлення пропущеного строку для пред'явлення до виконання виконавчого листа, виданого на підставі заочного рішення Київського районного суду міста Харкова від 31.10.2014 у справі за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та видачу дублікату виконавчого документу, - задовольнити частково.
Дублікат виконавчого документа у справі №640/15354/14-ц про стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» заборгованості у розмірі 11 168,28 грн., - видати.
В іншій частині заяви, - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її підписання.
Повний текст ухвали складений 21.11.2025.
Суддя Н.В. Єфіменко