Справа №639/8655/25
Провадження №2/639/2883/25
про залишення позовної заяви без руху
20 листопада 2025 року Новобаварський районний суд міста Харкова у складі судді Баркової Н.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 про зняття арешту з майна,-
14.11.2025 року до Новобаварського районного суду міста Харкова звернулась позивач ОСОБА_1 із заявою, в якій просить суд зняти арешт з нерухомого майна, що перебуває у її власності та складається з квартири АДРЕСА_1 та квартири АДРЕСА_2 , який було накладено на підставі постанови про відкриття виконавчого провадження №30068364 від 28.11.2011 року Жовтневим ВДВС ХМУЮ, реєстраційний номер обтяження: 11893018 від 28.11.2021 року.
Суд, дослідивши матеріали позовної заяви, вважає її такою, що підлягає залишенню без руху, виходячи з наступного.
Цивільні справи розглядаються судом виключно в порядку, встановленому ЦПК України, яким в тому числі встановлено вимоги до форми та змісту заяви, з якою особа має право звернутись до суду.
Відповідно до п. 2, 4 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них.
За загальним правилом відповідачем є особа, яка порушила права та законні інтереси позивача. Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позивач на власний розсуд визначає таку особу, яка і стає відповідачем, про що зазначається в позовній заяві.
Однак, всупереч п.п. 2, 4 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позивач ОСОБА_1 у своїй заяві не зазначила жодного відповідача (відповідачів), його (їх) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; позивач ОСОБА_1 не зазначила зміст позовних вимог до відповідача (відповідачів), спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них.
Разом з тим, згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 30 ЦПК України для даної категорії позовів застосовуються правила виключної підсудності, а саме позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов'язані між собою позовні вимоги пред'явлені одночасно щодо декількох об'єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об'єкта, вартість якого є найвищою. Позови про зняття арешту з майна пред'являються за місцезнаходженням цього майна або основної його частини.
Відповідно до п.п.3,5 ч.3 ст.175 ЦПК України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці ; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Позивачем ОСОБА_1 в порушення п.4 ч.3 ст.175 ЦПК України не зазначена вартість нерухомого майна, з якого остання просить зняти арешт, а саме: квартири АДРЕСА_1 та квартири АДРЕСА_2 .
Зазначені дані необхідні для визначення ціни позову та правильного застосування правил підсудності, тому мають вирішальне значення для вирішення питання щодо відкриття провадження.
Документом, який підтверджує вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору є звіт про оцінку майна (ст. 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»), висновок про вартість майна є його невід'ємною частиною.
Постановою Пленуму Верховного Суду від 22.12.1995 року №20 «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» визначено, що під дійсною вартістю розуміється грошова сума, за яку майно може бути продане в даному населеному пункті чи місцевості.
Також, позивачем не сплачено судовий збір , однак за відсутності позовних вимог і ціни позову суд позбавлений можливості визначити конкретний розмір судового збору відповідно до Закону України «Про судовий збір».
Також відповідно до ч.5 ст.177 ЦПК України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів)
В порушення вказаних вимог ЦПК України позивач в обґрунтування вимог заяви не надала жодного доказу наявності накладених арештів на нерухоме майно, які вона просить суд скасувати.
Відповідно до ч.1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 та 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Згідно з ч.2 ст. 185 ЦПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
З огляду на викладене, позивачу необхідно усунути недоліки позову, зазначені вище.
Частиною 3 ст. 185 ЦПК України передбачено, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 27, 28, 95, 175, 177, 185, 260, 261, 353 ЦПК України, суд, -
Заяву ОСОБА_1 про зняття арешту з майна - залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 10 днів з дня отримання копії даної ухвали.
Роз'яснити позивачу, що у разі не усунення нею недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, заява буде вважатись неподаною та підлягає поверненню позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Н.В. Баркова